Постанова
від 24.08.2022 по справі 761/36401/19
КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

25 серпня 2022 року

м. Київ

справа № 761/36401/19-ц

провадження № 61-14436св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач),

Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 ,

на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 13 квітня

2021 року у складі судді Гуденко О. А. та постанову Миколаївського апеляційного суду від 05 липня 2021 року у складі колегії суддів:

Коломієць В. В., Данилової О. О., Шаманської Н. О.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом

до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації

та спростування недостовірної інформації.

Позовну заяву мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 о 10 год. 13 хв. відповідач на своїй сторінці у мережі Фейсбук під нікнеймом профайлу «ОСОБА_2» розмістив статтю російською мовою із заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_1».

Зазначена стаття була опублікована автором у зв`язку із наявною у нього інформацією про те, що заступника Міністра інфраструктури України

ОСОБА_4 планували залишити на посаді в міністерстві у зв`язку

із розпочатою процедурою формування нового складу Кабінету Міністрів України. До цієї статті було прикріплено п`ять відсканованих сторінок «Відкритого листа-звернення до Прем`єр Міністра України ОСОБА_8

та Міністра інфраструктури України ОСОБА_10» за підписом ОСОБА_2 , голови ГО «Інфраструктурна Рада».

У тексті вказаного листа на 3 та 4 сторінках була зазначена наступна інформація: «З керівництвом ОСОБА_4 транспортне суспільство пов`язує практично всі корупційні скандали останніх років:

неефективний габаритно-ваговий контроль на дорогах;

монополізацію та істотне подорожчання технічного контролю транспортних засобів;

«продаж» дозволів на здійснення міжнародних автоперевезень;

фактичне знищення надзору за безпекою морепластва в портах через звільнення та так звану «реформу капітанів портів»;

комерціалізацію охорони територій морських портів;

побори інспекторів держави порта, які контролюють морські судна в портах;

створення ДП «Моррічсервіс», яке агресивно нав`язує морським агентам платні послуги з оформлення суден, що є функціями капітанів портів;

закриття більшості тренажерних центрів для моряків, залишення лише підконтрольних, у яких ціни на послуги для моряків збільшені у 5 разів;

доведення до жахливого стану національної системи дипломування моряків через значне зростання корупції;

спроба монополізації ринку обов`язкового технічного контролю транспортних засобів;

доведення разом з нинішнім керівництвом Укравтодору дорожньої галузі

до повної руйнації! В державі кожного тижня навіть на основних магістральних автомобільних дорогах падають мостові переходи,

до більшості населених пунктів навіть обласного значення неможливо безпечно дістатися автомобілем;

вартість будівельних робіт на автомобільних дорогах за останні три роки зросла вдвічі при тому, що вартість будівельних матеріалів фактично

не змінилася;

доведення до банкрутства державної компанії ПАТ ДАК «Автомобільні дороги України» та розпродаж за безцінь її активів».

2. «Люди просять спростувати цей факт нахабної зневаги до їхніх очікувань, зневаги до беззаперечних, на їхній погляд, фактів антидержавної діяльності ОСОБА_4 на посаді заступника міністра інфраструктури

в 2017-2019 роках».

Зазначена інформація, на думку позивача, є такою, що не відповідає дійсності, порочить його честь, гідність та ділову репутацію, а тому підлягає визнанню недостовірною та спростуванню.

Позивач зазначав, що з 18 травня 2016 року він призначений на посаду заступника міністра інфраструктури України та займав цю посаду на час звернення до суду.

Зазначена у вказаній статті інформація, а саме: оспорювані вирази,

не можна розглядати як окремо взяті вислови, а треба сприймати сукупно

з розумінням заголовку, змісту, семантики та логіки висвітлення інформації статті в соціальній мережі фейсбук під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_1» та усього тексту «Відкритого листа-звернення» відповідача.

Вказана, на думку позивача, неправдива інформація була поширена

в мережі інтернет через веб-сторінку в соціальній мережі фейсбук під нікнеймом профайлу « ОСОБА_2 » за гіпертекстовим посиланням ОСОБА_2 , тобто у вільному доступі для необмеженого кола осіб з можливістю поширення іншими сайтами й соціальними мережами з посиланням

на першоджерело. Наданими доказами підтверджується, що автором вказаної статті є саме відповідач ОСОБА_2 і стосується поширена відповідачем інформація саме ОСОБА_1 , як заступника міністра інфраструктури України.

ОСОБА_1 вважав, що автор у своєму відкритому листі-зверненні

в стверджувальній формі інформації з тексту «З керівництвом

ОСОБА_4 транспортне суспільство пов`язує практично всі корупційні скандали останніх років: ...» фактично заявляє про конкретні факти отримання неправомірної вигоди (корупції) позивачем у період перебування на посаді заступника міністра інфраструктури України та наводить конкретні факти «Корупційних скандалів» у транспортній галузі, до яких нібито причетний позивач. При цьому автор не наводив будь-яких посилань

та не надавав будь-яких належних та допустимих доказів, які

б підтверджували достовірність наведених ним у листі фактів причетності його до «корупційних скандалів останніх років».

Щодо інформації з тексту відкритого листа - звернення на сторінці № 4 «Люди просять спростувати цей факт нахабної зневаги до їхніх очікувань, зневаги до беззаперечних, на їхній погляд, фактів антидержавницької діяльності ОСОБА_4 на посаді заступника міністра інфраструктури

в 2017-2019 роках» - то, на думку позивача, це є твердженням автора про вчинення позивачем злочинів проти основ національної безпеки України

та у сфері службової діяльності у період перебування на посаді. При цьому автор не наводив будь-яких належних та допустимих доказів, які

б підтверджували достовірність цього факту вчинення позивачем корупційного чи будь-якого іншого правопорушення.

Зазначена поширена інформація, на думку позивача, може бути перевірена на предмет відповідності її дійсності, шляхом з`ясування інформації про

те, чи притягувався він до кримінальної відповідальності та чи мав не зняту чи не погашену судимість. Відповідними довідками підтверджується, що він не вчиняв будь-яких правопорушень та до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягався ніколи, у зв`язку із цим поширена інформація є недостовірною.

На думку ОСОБА_1 , оскаржувані вирази відповідача є самі по собі безумовно провокаційними, носять негативне забарвлення, мають на меті довести до необмеженої кількості осіб недостовірну інформацію про його діяльність як публічної особи - заступника міністра інфраструктури України, дійсного члена Національної ради з питань антикорупційної політики, створюють у читача враження про вчинення ним корупційних правопорушень, злочинів проти державної власності, і як наслідок, вказана інформація порочить та принижує його честь, гідність та завдає шкоди його діловій репутації.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд визнати недостовірною, такою, що порушує його немайнові права на повагу до честі, гідності

та ділової репутації, - інформацію, автором якої є ОСОБА_2 , поширену ІНФОРМАЦІЯ_2 на веб-сторінці в соціальній мережі Фейсбук під нік-неймом профайлу «ОСОБА_2» разом із статтею російською мовою із заголовком (мовою оригіналу) «ІНФОРМАЦІЯ_1» у тексті «Відкритого листа-звернення до Прем`єр Міністра України ОСОБА_8 та Міністра інфраструктури України ОСОБА_10», датованого ІНФОРМАЦІЯ_2 за підписом д-р ОСОБА_2 : «З керівництвом ОСОБА_4 транспортне суспільство пов`язує практично всі корупційні скандали останніх років:

неефективний габаритно-ваговий контроль на дорогах;

монополізацію та істотне подорожчання технічного контролю транспортних засобів;

«продаж» дозволів на здійснення міжнародних автоперевезень;

фактичне знищення надзору за безпекою мореплавства в портах через звільнення та так звану «реформу капітанів портів»;

комерціалізацію охорони територій морських портів;

побори інспекторів держави порта, які контролюють морські судна в портах;

створення ДП «Моррічсервіс», яке агресивно нав`язує морським агентам платні послуги з оформлення суден, що є функціями капітанів портів;

закриття більшості тренажерних центрів для моряків, залишення лише підконтрольних, в яких ціни на послуги для моряків збільшені у 5 разів;

доведення до жахливого стану національної системи дипломування моряків через значне зростання корупції;

спроба монополізації ринку обов`язкового технічного контролю транспортних засобів;

доведення разом з нинішнім керівництвом Укравтодору дорожньої галузі

до повної руйнації! В державі кожного тиждня навіть на основних магістральних автомобільних дорогах падають мостові переходи,

до більшості населених пунктів навіть обласного значення неможливо безпечно дістатися автомобілем;

вартість будівельних робіт на автомобільних дорогах за останні три роки зросла вдвічі при тому, що вартість будівельних матеріалів фактично

не змінилася;

доведення до банкрутства державної компанії ПАТ ДАК «Автомобільні дороги України» та розпродаж за безцінь її активів»;

«фактів антидержавної діяльності ОСОБА_4 на посаді заступника Міністра інфраструктури в 2017-2019 роках».

Також ОСОБА_1 просив зобов`язати ОСОБА_2 протягом п`яти днів з дня набрання рішенням у цій справі законної сили спростувати поширену недостовірну інформацію шляхом оприлюднення резолютивної частини рішення у цій справі під заголовком «Спростування інформації»

в соціальній мережі Фейсбук під нік-неймом профайлу «ОСОБА_2» за посиланням ОСОБА_2

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 13 квітня

2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що поширена

ОСОБА_2 інформація не містить фактичних даних, у тому числі щодо вчинених позивачем злочинів, натомість, у ній містяться оціночні судження відповідача та критика дій позивача, який має особливий статус

і є публічною особою, щодо його діяльності на посаді заступника Міністра інфраструктури України, а тому межа допустимої критики по відношенню

до позивача як до публічної особи може бути висловлена в значно гострішій формі ніж по відношенню до звичайного громадянина, а застосування певних словосполучень в контексті розповсюдженої інформації не можна сприймати як твердження про вчинення конкретної дії, яка підпадає під ознаки кримінального правопорушення.

Оцінюючи поширену відповідачем інформацію, суд першої інстанції враховував, що висловлювання ОСОБА_2 не містить звинувачень ОСОБА_1 у вчиненні конкретних протиправних діянь, а фрази «пов`язує з керівництвом ОСОБА_1 практично усі корупційні скандали» та «Фактів антидержавної діяльності ОСОБА_4 на посаді заступника Міністра інфраструктури в 2017-2019 роках» - є посиланням

на певні обставини, які відбулися за часів перебування позивача на керівній посаді, що не є інформацією про вчинення ним конкретних корупційних діянь чи злочинів проти національної безпеки, яка може бути перевірена

на предмет її відповідальності, характер таких висловлювань та контекст,

у якому вони були здійснені, призводять до їх сприйняття саме

як висловлення оцінки, а не твердження. Зміст публікацій відповідача стосувався саме того, що у Міністерстві інфраструктури України приймаються певні керівні рішення, які призводять, на думку автора,

до занепаду транспортної галузі, що не може не становити суспільний інтерес, у зв`язку із чим і було висловлене автором своє бачення обставин

та причин цих подій, своє ставлення до них.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 05 липня 2021 року апеляційну скаргу, подану представником ОСОБА_1 - адвокатом Гайдай Р. П., залишено без задоволення. Рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 13 квітня 2021 року залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що вислови відповідача

не містять завідомо неправдивої інформації і надмірності оціночних суджень та відсутні підстави кваліфікувати його слова, як подану у образливій

чи принизливій формі, стосуються його суб`єктивної, критичної оцінки діяльності публічної особи - заступника Міністра інфраструктури України

та можливості такої особи продовжувати свою діяльність на цій же посаді

у новому Уряді України, яку автор листа - голова громадської організації «Інфраструктурна рада» та колишній заступник Міністра інфраструктури України - бажає донести до Прем`єр-Міністра України та нового Міністра інфраструктури України та знайти однодумців у цьому напрямку, а тому такі висловлювання є оціночними судженнями.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про те, що ОСОБА_2 висловив оціночні судження щодо публічної

особи - ОСОБА_1 , і такі висловлювання містять думки

та переконання відповідача, критику дій посадової особи, яка, у свою чергу має право на відповідь та спростування такої інформації.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У касаційній скарзі, поданій у серпні 2021 року до Верховного Суду, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій й ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди в оскаржуваних судових рішеннях застосували норми права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 910/7164/19.

На думку представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , поширена відповідачем інформація щодо позивача не містить в собі алегорій, сатири, гіпербол тощо, вона не є припущенням чи критикою діяльності позивача,

її можна перевірити на достовірність, тому вона не є оціночними судженнями, і може бути спростована.

Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 вважає, що суди попередніх інстанцій безпідставно не взяли до уваги висновок експерта від 25 жовтня 2019 року № 056/327, у якому експертами чітко описаний характер висловлювань відповідача щодо позивача, у зв`язку із цим не дослідили докази у справі та неповно з`ясували обставини щодо характеру поширеної відповідачем інформації, яку ОСОБА_1 просить визнати недостовірною, тому дійшли помилкового висновку, що поширена інформація виражена у формі оціночних суджень та не може бути визнана недостовірною.

Оспорювана інформація не відповідає дійсності, не підтверджується зібраними у справі доказами, є негативною, створює негативне уявлення про ОСОБА_1 та безпосередньо порушує його особисті немайнові права

і завдає шкоди честі, гідності та діловій репутації.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 01 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали цивільної справи № 761/36401/19-ц із Центрального районного суду м. Миколаєва.

У листопаді 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 14 липня 2022 року справу призначено

до розгляду.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У листопаді 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив представника ОСОБА_2 - ОСОБА_7 , на касаційну скаргу у якому зазначено, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ІНФОРМАЦІЯ_2 о 10 год. 13 хв ОСОБА_2 на власній веб-сторінці в соціальній мережі Фейсбук під нік-неймом профайлу « ОСОБА_2 » за посиланням ОСОБА_2 розмістив статтю під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_1» наступного змісту (мовою оригіналу):

« ОСОБА_9 , ОСОБА_8 и ОСОБА_10

Сразу приношу извинения за форму (через ФБ, открытым письмом),

но содержание, как вы знаете, превалирует. А ограниченность во времени толкнула на этот шаг после того, что мне стало достоверно известно о том, что ОСОБА_4 (зам министра по коррупции) планирует остаться

в Министерстве Инфраструктуры Украины. И эти планы близки к реализации!

Мои жизненные принципы не позволили мне находиться дольше года внутри системы (в 2015), куда сейчас зашли вы. Но смею быть уверенным, что

в отличие от 2015 года, сейчас у Украины действительно есть шанс, потому что у нового президента есть воля (верю в это) изменить ситуацию в стране, остановить воровство в ГП и ЦОВВ, обеспечить ежегодно 10-12 % рост ВВП, завести инвестиции.

Эти задачи кажутся амбициозными, а на самом деле все просто - надо иметь четкую цель, принимать решения в пользу Украины.

В Трускавце (1 августа) я говорил своим студентам, что нужно поменять людей, что нужно минимизировать влияние олигархов (там было много

имен - без оглядок на посты и ситуативные союзы) на власть, что нужно быть непреклонным и бескомпромиссным. Только так можно быстро добиться результата, не тратить ресурс на ненужную борьбу с врагами,

а сконцентрироваться на конструктиве и созидании.

Я призываю вас руководствоваться в подборе кадров на руководящие позиции не личной преданностью, не навязыванием кем-то с неизвестными мотивами, а исключительно:

- порядочностью

- управленческими качествами

- профессионализмом

С обязательной публичной постановкой четких (СМАРТ) задач и таким

же публичным отчетом руководителя за выполненные задачи.

С беспощадной заменой несправившихся.

Обращаюсь к вам от имени бизнеса. Если ситуация в транспорте быстро

не исправится, это приведет к катастрофам в жд и полной остановке УЗ, дальнейшему разрушению мостов и шлюзов, бестолковой потери ресурса

на неэффективном ремонте дорог, попаданию Украины в черные списки

по морю.

Качественные люди есть в каждой отрасли. Они полностью соответствуют описанным выше критериям. Бизнес готов этих людей командировать

во власть. Так было и в 2015, когда крупные аудиторские компании дали своих аналитиков в Министерство Инфраструктуры. Обращайтесь к нам,

и мы поможем. Мы голосовали за то, чтобы у всех нас получилось.

Я обращаюсь к ТРАНСПОРТНИКАМ: ассоциациям, компаниям, ГП. Прошу присылать мне Ваше согласие с этим обращением к Премьеру и министру Инфраструктуры. Я буду добавлять вас в это письмо как подписантов.

ОСОБА_2 , ГО «Инфраструктурна Рада»

ОСОБА_12 ( ОСОБА_12 ), ВГО «Українська таксомоторна асоціація»

ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_6 Морська Палата України ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ( ОСОБА_16 )»

До зазначеної статті були прикріплені скріншоти п`яти аркушів «Відкритий лист-звернення до Прем`єр Міністра України ОСОБА_8 та Міністра інфраструктури України ОСОБА_10 - за підписом д-ра ОСОБА_2 , голови ГО «Інфраструктурна Рада» від 01 вересня 2019».

У цьому листі-зверненні на 3-4 сторінках ОСОБА_2 зазначав:

«З керівництвом ОСОБА_4 транспортне суспільство пов`язує практично всі корупційні скандали останніх років:

неефективний габаритно-ваговий контроль на дорогах;

монополізацію та істотне подорожчання технічного контролю транспортних засобів;

«продаж» дозволів на здійснення міжнародних автоперевезень;

фактичне знищення надзору за безпекою морепластва в портах через звільнення та так звану «реформу капітанів портів»;

комерціалізацію охорони територій морських портів;

побори інспекторів держави порта, які контролюють морські суда в портах;

створення ДП «Моррічсервіс», яке агресивно нав`язує морським агентам платні послуги з оформленння суден, що є функціями капітанів портів;

закриття більшості тренажерних центрів для моряків, залишення лише підконтрольних, в яких ціны на послуги для моряків збільшені у 5 разів;

доведення до жахливого стану національної системи дипломування моряків через значне зростання корупції;

спроба монополізації ринку обов`язкового технічного контролю транспортних засобів;

доведення разом з нинішнім керівництвом Укравтодору дорожньої галузі до повної руйнації! В державі кожного тижня навіть на основних магістральних автомобільних дорогах падають мостові переходи, до більшості населених пунктів навіть обласного значення неможливо безпечно дістатися автомобілем;

вартість будівельних робіт на автомобільних дорогах за останні три роки зросла вдвічі при тому, що вартість будівельних матеріалів фактично

не змінилася;

доведення до банкрутства державної компанії ПАТ ДАК «Автомобільні дороги України» та розпродаж за безцінь її активів».

«Люди просять спростувати цей факт нахабної зневаги до їх очікувань, неваги до беззаперечних, на їх погляд, фактів антидержавницької діяльності ОСОБА_1 на посаді заступника Міністра інфрастуктури

в 2017-2019 роках».

Відповідно до переліку обов`язків першого заступника Міністра, заступників Міністра, заступників Міністра - керівника апарату зі змінами, затвердженими Наказом Міністра інфраструктури України від 26 січня

2017 року № 20 - глава 3 та наказу Міністра інфраструктури України

від 08 листопада 2017 року № 382 глава 2 «Заступник Міністра інфраструктури України ОСОБА_1» - до його обов`язків

на вказаній посаді входило організація та контроль виконання Конституції

та законів України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, актів спеціально уповноваженого органу з питань державної служби, наказів Міністерства з питань формування державної політики у сферах залізничного, морського та річкового транспорту, з питань безпеки

на автомобільному транспорті тощо; розвитку транспортної інфраструктури; запобігання корупції, застосування превентивних антикорупційних механізмів тощо. З переліку обов`язків дійсно вбачається, що до його повноважень входило і забезпечення взаємодії з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями, підприємствами, установами, організаціями, з суб`єктами міжнародного приватного та публічного права з питань, що відносяться до його компетенції; розробка пріоритетних напрямків щодо формування вдосконалення

та забезпечення ефективної реалізації державної політики у сферах залізничного, автомобільного, морського та річкового транспорту, забезпечення судноплавства, торгівельного мореплавства, безпеки

на транспорті тощо; удосконалення управління галуззю; координація

та контроль розробки та здійснення заходів з запобігання корупції; контроль за здійсненням державного нагляду щодо безпеки руху, забезпечує організацію співпраці з профспілковими та громадськими організаціями, координує проведення стандартизації та сертифікації автотранспортних засобів тощо.

Згідно з висновком експерта від 25 жовтня 2019 року, проведеного за заявою від 25 вересня 2019 року голови адвокатського об`єднання «Лігал Веріті» адвоката Дешевого О. А., що діє в інтересах ОСОБА_1 , договорі

від 25 вересня 2019 року - ДП «Українське бюро лінгвістичних експертиз

НАН України» - може здійснювати спеціалізовану експертну діяльність без додаткової державної акредитації на підставі статутних положень, копія виписки з ЄДРЮОФОП - висновок підготовлено для подання до суду, експерт ОСОБА_5. попереджений про відповідальність за статтями 384 та 385 КК України.

Відповідно до вказаного висновку, текстовий матеріал відкритого листа-звернення, наданий для експертизи, містить інформацію про те,

що транспортна спільнота пов`язує з особою ОСОБА_4 корупційні скандали в морській галузі, зокрема, пов`язані з знищенням нагляду

за безпекою мореплавства у портах, комерціалізацією охорони в портах, побори в морських портах, нав`язування платних послуг з оформлення суден, закриття тренажерних центрів для моряків, корупцію в системі дипломування моряків. Цю інформацію містить такий текстовий фрагмент:

З керівництвом ОСОБА_4 транспортне суспільство пов`язує практично всі корупційні скандали останніх років:

неефективний габаритно-ваговий контроль на дорогах;

монополізацію та істотне подорожчання технічного контролю транспортних засобів;

«продаж» дозволів на здійснення міжнародних автоперевезень;

фактичне знищення надзору за безпекою мореплавства в портах через звільнення та так звану «реформу капітанів портів»;

комерціалізацію охорони територій морських портів;

побори інспекторів держави портів, які контролюють морські судна в портах;

створення ДП «Моррічсервіс», яке агресивно нав`язує морським агентам платні послуги з оформлення суден, що є функціями капітанів портів;

закриття більшості тренажерних центрів для моряків, залишення лише підконтрольних, в яких ціни на послуги для моряків збільшені у 5 разів;

доведення до жахливого стану національної системи дипломування моряків через значне зростання корупції...».

Станом на 13 серпня 2019 року ОСОБА_1 не притягався

до кримінальної відповідальності, не мав не знятої чи не погашеної судимості, не перебував у розшуку.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення станом на 13 серпня 2019 року - відомості відносно ОСОБА_1 відсутні; відсутня інформація

і в Єдиному державному реєстрі осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади».

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження

у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено,

що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції у межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального

чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального

чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми правау подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується

з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог

і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 28 Конституції України кожен має право на повагу

до його гідності.

Згідно із частиною четвертою статті 32 Конституції України

та статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, - кожному гарантується право на захист честі, гідності, ділової репутації

та спростування недостовірної інформації особою, яка поширила таку інформацію.

Частиною першою статті 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, зокрема, честь, гідність і ділова репутація (частина перша статті 201 ЦК України).

Відповідно до статті 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканим. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Так, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи

як унікальної біопсихосоціальної істоти. З честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах суспільства, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло.

Позови про захист гідності, честі та ділової репутації має право пред`явити, зокрема, фізична особа в разі поширення про неї недостовірної інформації, що порушує її особисті немайнові права.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких

не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 29 листопада 2017 року у справі № 761/6866/16-ц.

Відповідно до частини першої статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також

на спростування цієї інформації.

За змістом статті 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати.

Згідно із роз`яснень, викладених у пункті 15 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»

від 27 лютого 2009 року № 1, юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до частини четвертої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено

ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про те, що поширена ОСОБА_2 інформація не містить фактичних даних, у тому числі щодо вчинених позивачем злочинів, натомість, в ній містяться оціночні судження відповідача та критика дій позивача, який має особливий статус і є публічною особою, щодо його діяльності на посаді заступника Міністра інфраструктури України. При цьому суд вважав, що межа допустимої критики по відношенню до позивача як до публічної особи може бути висловлена в значно гострішій формі ніж по відношенню до звичайного громадянина, а застосування певних словосполучень в контексті розповсюдженої інформації не можна сприймати як твердження про вчинення конкретної дії, яка підпадає під ознаки кримінального правопорушення.

Оцінюючи поширену відповідачем інформацію, судом першої інстанції,

з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, правильно враховано, що висловлювання ОСОБА_2 не містить звинувачень ОСОБА_1 у вчиненні конкретних протиправних діянь, а фрази «пов`язує з керівництвом ОСОБА_1 практично усі корупційні скандали» та «фактів антидержавної діяльності ОСОБА_4 на посаді заступника Міністра інфраструктури в 2017-2019 роках» - є посиланням

на певні обставини, які відбулися за часів перебування позивача на керівній посаді, що не є інформацією про вчинення ним конкретних корупційних діянь чи злочинів проти національної безпеки, яка може бути перевірена

на предмет її відповідності, характер таких висловлювань та контекст,

в якому вони були здійснені, призводить до їх сприйняття саме

як висловлення оцінки, а не твердження. Зміст публікацій відповідача стосувався саме того, що у Міністерстві інфраструктури України приймаються певні керівні рішення, які призводять, на думку автора, до занепаду транспортної галузі, що не може не становити суспільний інтерес, у зв`язку

із чим і було висловлене автором своє бачення обставин та причин цих подій, своє ставлення до них.

Колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду про те, що вислови відповідача не містять завідомо неправдивої інформації і надмірності оціночних суджень та відсутні підстави кваліфікувати його слова, як подану у образливій чи принизливі формі, стосуються його суб`єктивної, критичної оцінки діяльності публічної особи - заступника Міністра інфраструктури України та можливості такої особи продовжувати свою діяльність на цій

же посаді в новому Уряді України, яку автор листа - голова громадської організації «Інфраструктурна рада» та колишній заступник Міністра інфраструктури України - бажає донести до Прем`єр-Міністра України

та нового Міністра інфраструктури України та знайти однодумців у цьому напрямку, а тому такі висловлювання є оціночними судженнями.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази

і надавши їм належну оцінку в силу вимог статей 12, 81, 89 ЦПК України, дійшов правильного висновку про те, що ОСОБА_2 висловив оціночні судження щодо публічної особи - ОСОБА_1 , і такі висловлювання містять думки та переконання відповідача, критику дій посадової особи, яка, в свою чергу має право на відповідь та спростування такої інформації.

Доводи касаційної скарги про те, що судами першої та апеляційної інстанції не враховано висновок експерта від 25 жовтня 2019 року № 056/327

є необґрунтованими, виходячи з наступного.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, оцінюючи висновок експерта державного підприємства «Українське бюро лінгвістичних експертиз НАН України» від 25 жовтня 2019 року, проведеного за заявою голови адвокатського об`єднання «Лігал Веріті» адвоката Дешевого О. А., що діяв в інтересах ОСОБА_1 , обґрунтовано виходив із приписів статей 89 та 110 ЦПК України й зазначив, що експертний висновок, як і будь-який інший доказ, в силу положень статті 89 ЦПК України оцінюється судом разом з іншими доказами відповідно до вимог закону.

Відхиляючи вказаний доказ, суд зазначив, що у вказаному висновку експертного лінгвістичного дослідження експертом надана правова оцінка висловленій відповідачем інформації, що належить до виключної компетенції суду, а також відповіді на поставлені питання, зокрема відповідь на питання № 3 містить припущення. Крім того, здійснення висновку щодо наявності в поширеній інформації оціночних суджень чи фактичних тверджень покладається лише на суд. До того ж судом надана оцінка висловлювань відповідача в контексті рішень ЄСПЛ, який у своїх рішеннях неодноразово зазначав про недопустимість обмеження політичних висловлювань чи дебатів з питань, що становлять суспільний інтерес, вказуючи на більш високий рівень захисту свободи вираження поглядів саме у випадках, коли висловлювання стосуються питання, що становить суспільний інтерес та стосується публічної особи.

Доводи касаційної скарги про неврахування судами першої та апеляційної інстанцій висновків щодо застосування норм матеріального

й процесуального права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 910/7164/19, на яку заявник посилався у касаційній скарзі, є необґрунтованими, а висновки судів попередніх інстанцій не суперечать зазначеним висновкам Верховного Суду.

Інші доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені без додержання норм матеріального і процесуального права та зводяться значною мірою

до переоцінки доказів у справі, що відповідно до положень статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду.

Слід зазначити, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій.

Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі

№ 373/2054/16-ц, провадження № 14-446цс18).

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Ураховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржених судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Центрального районного суду від 13 квітня 2021 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 05 липня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту

її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

С. Ф. Хопта

В. В. Шипович

СудКасаційний цивільний суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення24.08.2022
Оприлюднено01.09.2022
Номер документу105981981
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах про захист немайнових прав фізичних осіб, з них про захист честі, гідності та ділової репутації, з них:

Судовий реєстр по справі —761/36401/19

Постанова від 24.08.2022

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Хопта Сергій Федорович

Ухвала від 13.07.2022

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Хопта Сергій Федорович

Ухвала від 01.11.2021

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Хопта Сергій Федорович

Ухвала від 15.09.2021

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Хопта Сергій Федорович

Постанова від 05.07.2021

Цивільне

Миколаївський апеляційний суд

Коломієць В. В.

Постанова від 05.07.2021

Цивільне

Миколаївський апеляційний суд

Коломієць В. В.

Ухвала від 07.06.2021

Цивільне

Миколаївський апеляційний суд

Коломієць В. В.

Ухвала від 07.06.2021

Цивільне

Миколаївський апеляційний суд

Коломієць В. В.

Ухвала від 26.05.2021

Цивільне

Миколаївський апеляційний суд

Коломієць В. В.

Ухвала від 21.05.2021

Цивільне

Миколаївський апеляційний суд

Коломієць В. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні