Рішення

від 29.08.2022 по справі 140/4044/22

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2022 року ЛуцькСправа № 140/4044/22

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Денисюка Р.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Приватного підприємства Пребена-Україна до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство Пребена-Україна (далі ПП Пребена-Україна, позивач) звернулося в суд з позовом до Волинської митниці (далі Волинська митниця, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення від 17.12.2021 № UA 205100/2021/000022/2.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 22.11.2021 між ПП «Пребена-Україна» (покупець) та фірмою Audi Zentrum Berlin-Spandau GmbH (продавець) укладено контракт №11/21, відповідно до умов якого продавець зобов`язується продати, а покупець прийняти та оплатити товар - автомобіль AUDI A3, 2020 року випуску або первинної реєстрації, серійний номер або номер транспортного засобу НОМЕР_1 . Відповідно до умов якого покупець розраховується з постачальником шляхом перерахування грошових коштів (в євро) на розрахунковий рахунок постачальника в формі передоплати за товар. Ціна товару включає вартість нетто в розмірі 23 715,97 євро і додатково ставку ПДВ в розмірі 4506,03 євро, яка перераховується як заставна гарантія вивезення автомобіля за митну територію ЄЄ і буде повернута продавцем на розрахунковий рахунок покупця протягом одного місяця з моменту коли товар покине кордон ЄЄ і будуть відповідно оформлені митні документи на митному посту ЄС.

23.11.2021 позивачем з фірмою Audi Zentrum Berlin-Spandau GmbH (Продавець) укладено договір завдатку/гарантійний платіж, відповідно до умов якого, сума завдатку за транспортний засіб з серійним номером НОМЕР_1 складає 4 506,03 євро, яка буде повернута покупцю на розрахунковий рахунок протягом 14 днів після отримання продавцем вірно та повністю заповнених документів, що підтверджують вивезення та митного оформлення транспортного засобу за межі ЄС.

24.11.2021 позивачем на виконання умов контракту №11/21 та договору завдатку перераховано на банківський рахунок продавця заставу в розмірі 4506,03 євро, а 29.11.2021 -перераховано кошти в сумі 23 715,97 євро за придбаний транспортний засіб.

З метою митного оформлення придбаного транспортного засобу в режимі імпорт позивач через декларанта подав до Волинської митниці митну декларацію №UA205100/2021/013413 від 07.12.2021, в графі 42 якої задекларовано ціну товару відповідно до статті 58 Митного кодексу України (далі МК України) в розмірі відповідно до ціни контракту, а саме суму 23 715,97 євро, та у графі 45 митної декларації з використанням 1 методу визначено митну вартість товару на рівні 23915,97 євро, згідно курсу в сумі 739135,01 грн.

Однак, Волинська митниця не погодилася із вище зазначеною митною вартістю та 17.12.2021 службовою особою Волинської митниці видано картку відмови № UA205100/2021/000250 в прийнятті митної декларації UA205100/2021/013413 та винесено рішення від 17.12.2021 № UА 205100/2021/000022/2 про коригування митної вартості товарів, оскільки подані документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також містять розбіжності щодо власника транспортного засобу та неточності.

В результаті коригування митна вартість зазначеного товару - легкового автомобіля склала 28 422,00 євро, що відповідно призвело до надмірної сплати митних платежів.

Позивач вважає оскаржуване рішення необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню, оскільки декларантом на підтвердження заявленої митної вартості і обраного методу її визначення подано усі необхідні документи. Ці документи не містять розбіжностей, що могли б вплинути на невірний розрахунок митної вартості, не містять ознак підробки та відображають усі відомості, що підтверджують ціну, яка була фактично сплачена за товар.

Посилання митного органу, як на підставу невизнання заявленої декларантом вартості імпортованого товару, на розбіжність щодо власника транспортного засобу згідно умов купівлі-продажу та технічного паспорта вважає надуманими та безпідставними, оскільки з поданих до митного оформлення документів, а саме: контракту №11/21 від 22.11.2021, рахунку №430003163/0 від 01.12.2021 та експортної декларації 21PL301010E1387177 від 06.12.2021 однозначно вбачається, що продавцем транспортного засобу є компанія Audi Zentrum Berlin-Spandau Gmbh.

На думку позивача, визначення продавця чи власника товару не впливає на його митну вартість.

Водночас зазначає, що документальне підтвердження повернення ПДВ в розмірі 4506,03 євро на момент митного оформлення не могло бути надано ПП «Пребена-Україна», оскільки продавець компанія Audi Zentrum Berlin-Spandau Gmbh повернула заставну гарантію вивезення автомобіля за митну територію ЄС в розмірі ставки ПДВ в сумі 4506,03 Євро 27.01.2022 та зараховано на рахунок ПП «Пребена-Україна» 28.01.2022, що підтверджується банківською квитанцією АТ «Кредобанк».

Вважає, що відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом.

Крім того, відзначає, що відповідачем безпідставно не взято до уваги експортну митну декларацію 21РL301010Е1387177 від 06.12.20121, яка підтверджує заявлену митну вартість товарів, що свідчить про поверхневість дослідження наданих при митному оформленні документів.

З врахуванням наведеного вважає, що оскаржуване рішення митного органу не містить необхідних посилань на належні докази, які стали б підставою для прийняття оскаржуваного рішення, а тому таке рішення є необґрунтованим та просить позов задовольнити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 01.06.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України).

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позову, мотивуючи тим, що 07.12.2021 для митного оформлення товару, декларантом в інтересах ПП "ПребенаУкраїна" подано МД №UA205100/2021/013413 на товар «Автомобіль легковий, марки AUDI, модель A3, номер кузова НОМЕР_1 , тип двигуна - бензин/електро, робочий об`єм циліндрів двигуна 1395 см куб., календарний рік виготовлення 2020, такий, що був у використанні».

Згідно МД №UA205100/2021/013413 митну вартість вказаного т/з заявлено на рівні 23715,97 євро. Разом з митною декларацією декларантом подано: рахунок-фактуру від 01.12.2021 №430003163/0; довідкове повідомлення експерта товарознавця від 06.12.2021 №1078; свідоцтво про реєстрацію т/з від 25.06.2020 № НОМЕР_2 ; банківський платіжний документ від 29.11.2021 №211129/001687770; вартість перевезення товару від 06.12.2021 року №06/12/21-1; контракт від 22.11.2021 №11/21; експортна декларація від 06.12.2021 року №21PL301010E1387177 та інші документи.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару, поданого до митного оформлення за МД №UA205100/2021/013413 в наданих документах було встановлено розбіжності щодо власника транспортного засобу згідно договору купівлі-продажу та технічного паспорта та щодо ціни товару.

У зв`язку із вищевикладеним та з метою підтвердження заявленого рівня митної вартості імпортованого транспортного засобу декларанту позивача було направлено електронне повідомлення щодо необхідності надання додаткових документів відповідно до приписів частини 3 статті 53 МК України, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами про поставку товару, митна вартість яких визначається; висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення; рахунок від 23.11.2021 №0725009AOV, який зазначено у рахунку-фактурі (інвойсі) від 01.12.2021 №430003163/0; документальне підтвердження ПДВ.

В поданому на вимогу митного органу рахунку від 23.11.2021 №0725009AOV зазначена вартість 28222 євро.

У зв`язку з наведеним митним органом було прийнято оскаржуване рішення від 17.12.2021 № UA 205100/2021/000022/2, яким митну вартість імпортованого товару на рівні 28422 євро визначено відповідно до п. 4 договору від 22.11.2021 №11/21, рахунку від 23.11.2021 №0725009AOV та довідки про вартість транспортних послуг від 06.12.2021 №06/12/21-1.

З наведених підстав представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Представник позивача у відповіді на відзив не погодився з аргументами відповідача з підстав, наведених у позовні заяві, та просив позов задовольнити повністю.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що 22.11.2021 між ПП «Пребена-Україна» (покупець) та фірмою Audi Zentrum Berlin-Spandau GmbH (продавець) укладено контракт №11/21, відповідно до умов якого продавець зобов`язується продати, а покупець прийняти та оплатити автомобіль марки AUDI A3, 2020 року випуску або первинної реєстрації, серійний номер або номер транспортного засобу НОМЕР_1 .

Відповідно до умов договору, продавець зобов`язується оформити відповідні митні та провізні документи, а покупець оплатити вартість і прийняти товар по відповідним провізним документам (пункт 2 контракту).

Пунктом 4 контракту визначено, що покупець розраховується з постачальником в євро шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника в формі передоплати за товар. Ціна товару включає вартість нетто в розмірі 23 715,97 євро і додатково ставку ПДВ в розмірі 4506,03 євро, яка перераховується як заставна гарантія вивезення автомобіля за митну територію ЄС і буде повернута продавцем на розрахунковий рахунок покупця протягом одного місяця з моменту коли товар покине кордон ЄС і будуть відповідно оформлені митні документи на митному посту ЄС.

Контракт набуває чинності з моменту його підписання і діє з моменту його підписання до виконання всіх зобов`язань сторін (пункт 7 контракту) (а.с. 18-19).

23.11.2021 між ПП «Пребена-Україна» (покупець) та фірмою Audi Zentrum Berlin-Spandau GmbH (продавець) укладено Договір завдатку/Гарантійний платіж відповідно до умов якого сторони погоджуються, що договір купівлі-продажу ґрунтується на звільненій від оподаткування доставці в межах Європейської спільноти в рамках законодавства про податок з продажів. З метою захисту від будь-яких податкових ризиків через відсутність або нестачу наданих доказів з боку покупця, покупець вносить завдаток на користь продавця, додатково до узгодженої чистої ціни продажу (нетто). Сума завдатку за транспортний засіб з серійним номером НОМЕР_1 складає 4506,03 євро, яка буде повернута покупцю на розрахунковий рахунок протягом 14 днів після отримання продавцем вірно та повністю заповнених квитанцій/документів/підтверджень (а.с. 21).

24.11.2021 ПП «Пребена-Україна» на виконання умов контракту №11/21 та Договору завдатку/Гарантійного платежу перераховано на банківський рахунок продавця заставу в розмірі 4506,03 євро, що підтверджується відповідною банківською квитанцією (а.с. 28, 29 переклад).

29.11.2021 ПП «Пребена-Україна» на виконання умов Контракту №11/21 перераховано на банківський рахунок продавця кошти в сумі 23 715,97 єро за придбаний транспортний засіб марки AUDI A3, 2020 року випуску, номер транспортного засобу НОМЕР_1 , що підтверджується відповідною банківською квитанцією (а.с. 30, 31 переклад).

01.12.2021 компанією Audi Zentrum Berlin-Spandau GmbH виписано рахунок-фактуру №430003163/0 на продаж автомобіля AUDI A3, 2020 року випуску, номер транспортного засобу НОМЕР_1 на суму 23 179,97 євро (а.с. 22, 23 переклад).

07.12.2021 з метою здійснення митного оформлення товару, що постачався (автомобіль легковий марки - AUDI, моделі - A3, 40 e-tron, номер кузова НОМЕР_1 , тип кузова - хетчбек, загальна кількість місць - 5, календарний рік виготовлення - 2020, модельний рік виготовлення - 2020, такий, що був у використанні, згідно з вищевказаним контрактом, декларантом подано до Волинської митниці митну декларацію UA205100/2021/013413, у графі 42 якої зазначено фактурну вартість товару 23715,9700 євро; митну вартість визначено за першим методом (графа 43) на рівні 23915,9700 євро, з врахування витрат на транспортування в розмірі 200,00 євро, що згідно курсу становить 739135,01 грн (а.с. 14).

На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації № UA205100/2021/013413 митної вартості товару та обраного методу її визначення, разом з декларацією декларант надав митному органу документи, які посвідчують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, а саме: рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) № 430003163/0 від 01.12.2021; декларацію про походження товару № 1078 від 06.12.2021; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 25.06.2020; банківський платіжний документ № 211129/001687770 від 29.11.2021; документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 06/12/21-1 від 06.12.2021; висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями № 1078 від 06.12.2021; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів № 11/21 від 22.11.2021; копія митної декларації країни відправлення 21PL301010E1387177 від 06.12.2021.

З матеріалів справи слідує, що здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, декларанту митницею запропоновано подати такі документи: договори (угоди, контракти) із третіми особами, пов`язані з поставкою товару, митна вартість якого визначається; висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; рахунок від 23.11.2021 № 0725009А0V, зазначений в рахунку-фактурі від 01.12.2021 № 430003163/0; документально підтвердити повернення ПДВ в розмірі 4506,03 євро.

При цьому митниця вимогу про надання документів обґрунтовувала виявленням розбіжностей і неточностей у поданих документах.

17.12.2021 Волинською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA205100/2021/000022/2 та сформовано картку відмови №UA 205100/2021/000250 у прийнятті митної декларації (а.с. 11-13).

У графі 33 оскаржуваного рішення зазначено: Документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують розрахунок числових значень складових митної вартості (умови поставки FCA передбачають страхування вантажу), а також містяться розбіжності щодо власника транспортного засобу згідно умови купівлі-продажу та технічного паспорта. Згідно пункту 4 зовнішньоекономічного договору купівлі-продажу товарів від 22.11.2021 № 11/21, ціна товару включає вартість нетто в розмірі 23715,97 євро, додаткову ставку ПДВ в розмірі 4506,03 євро, яка перераховується як заставна гарантія вивезення та згідно статей 53, 54 МК України декларанту було запропоновано надати в 10-денний термін наступні документи: договори (угоди, контракти) із третіми особами, пов`язані з поставкою товару, митна вартість якого визначається; висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; рахунок від 23.11.2021 № 0725009А0V, зазначений в рахунку-фактурі від 01.12.2021 № 430003163/0; документально підтвердити повернення ПДВ в розмірі 4506,03 євро.

Декларантом на протязі 10 календарних днів не було надано митниці всі витребувані документи.

Зважаючи на викладене, керуючись положеннями Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року, МК України, вимогами частини 6 cтатті 54 МК України, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МК України, митниця може відмовити у визнанні заявленої декларантом митної вартості товару.

Проведено консультації з декларантом згідно з статтею 57 МК України.

У зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МК України) та методу 2б (ст. 60 МК України) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 62 МК України) та методу 2г (ст. 63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта. Митну вартість визначено за резервним методом відповідно до статті 64 МК України на рівні 28422,00 євро відповідно до пункту 4 договору від 22.11.2021 № 11/21, рахунку від 23.11.2021 № 0725009А0V та довідки про вартість транспортних послуг від 06.12.2021 № 06/12/21-1. Умови поставки не прописані в договорі купівлі-продажу товарів від 22.11.2021 № 11/21» (а.с. 12-13).

21.12.2021 декларант подав МД №UA205100/2021/013934, за якою імпортований автомобіль випущено у вільний обіг з наданням гарантій відповідно до розділу Х МК України (а.с. 16).

Пізніше, 17.03.2021 на електронне повідомлення митниці декларант направив відповідачу заяву з відповідними поясненнями та надав банківську квитанцію АТ «Кредобанк» про підтвердження повернення продавцем на рахунок ПП «Пребена-Україна» заставної гарантії в розмірі ставки ПДВ в сумі 4506,03 євро (а.с. 41-44).

Листом від 22.03.2022 № 7.3-15/3846 Волинська митниця повідомила ПП «Пребена-Україна», що для підтвердження повернення продавцеві Audi Zentrum Berlin-Spandau GmbH суми заставної гарантії вивезення вищевказаного автомобіля в розмірі ставки ПДВ необхідно надати документ фіскальної служби країни відправлення. Надана банківська квитанція АТ «Кредобанк», не підтверджує повернення продавцю Audi Zentrum Berlin-Spandau GmbH заставної гарантії вивезення вищевказаного автомобіля в розмірі ставки ПДВ в сумі 4506,03 євро. Також підприємством не подано усі витребувані додаткові документи, що підтверджують рівень митної вартості товару за МД UA205100/2021/013413 від 07.12.2021, а тому митний орган не вбачає підстав для скасування рішення про коригування митної вартості товару від 17.12.2021 № UA 205100/2021/000022/2 (а.с. 45-47).

Позивач, не погоджуючись із рішенням про коригування митної вартості товару, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, в тому числі процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України від 13.03.2012 №4495-VІ.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з частиною першою статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до частини шостої статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначений статтею 53 МК України. У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості.

Судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару, а саме: автомобіля марки - AUDI, моделі - A3, 40 e-tron, номер кузова НОМЕР_1 , тип кузова - хетчбек, загальна кількість місць - 5, календарний рік виготовлення - 2020, модельний рік виготовлення 2020 та ненадання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Так, до митної декларації № UA205100/2021/013413 від 07.12.2021, декларантом було подано, зокрема, рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) № 430003163/0 від 01.12.2021; декларацію про походження товару № 1078 від 06.12.2021; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 25.06.2020; банківський платіжний документ № 211129/001687770 від 29.11.2021; документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 06/12/21-1 від 06.12.2021; висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями № 1078 від 06.12.2021; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів № 11/21 від 22.11.2021; копія митної декларації країни відправлення 21PL301010E1387177 від 06.12.2021.

Як визначено частиною шостою статті 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Як слідує з матеріалів справи, сумніви митного органу щодо достовірності заявленої митної вартості товарів за МД № UA205100/2021/013413 від 07.12.2021, виникли у зв`язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують розрахунок числових значень складових митної вартості (умови поставки FCA передбачають страхування вантажу).

З цього приводу суд зазначає, що згідно з умовами FCA (Free Carrier - Франко перевізник) відповідальність знімається з вантажовідправника у той момент, коли він передає товар перевізнику, найманому покупцем. Подальші ризики за транспортування вантажу покупець несе самостійно.

При цьому, всі експортні формальності і мита повинен здійснити і оплатити продавець, а витрати на доставку та митне оформлення для імпорту залишається на покупцеві.

Ризики за товар переходять від продавця до покупця після розміщення вантажу в транспорті, що належить перевізнику, або після передачі товару на місце завантаження на транспорт перевізника.

Таким чином, умови поставки FCA не передбачають обов`язкового страхування товару, а його страхування є лише виключним правом покупця.

Як слідує з матеріалів справи, страхування товару позивачем не проводилось. При цьому норми частини другої статті 53 МК України визначають обов`язок надання страхових у разі здійснення такого. Позивач ствердив, що не мав таких витрат. Отже, ненадання позивачем документів щодо страхування товару за відсутності доказів його здійснення є обґрунтованим.

Стосовно наявності розбіжностей щодо власника транспортного засобу згідно умови купівлі-продажу та технічного паспорта, то суд зазначає, що визначення продавця чи власника товару не впливає на його митну вартість. Посилання відповідача на дані розбіжності є безпідставними, оскільки наявними в матеріалах справи доказами, а саме: рахунком-фактурою (інвойсом) (Commercial invoice) № 430003163/0 від 01.12.2021; експортною декларацією № 21PL301010E1387177 від 06.12.2021, банківським платіжним документом № 211129/001687770 від 29.11.2021 підтверджено, що позивач придбав автомобіль марки - AUDI, моделі - A3, 40 e-tron, номер кузова НОМЕР_1 , тип кузова - хетчбек, загальна кількість місць - 5, календарний рік виготовлення - 2020, модельний рік виготовлення 2020 саме у компанії Audi Zentrum Berlin-Spandau GmbH, та сплатив цій компанії за нього кошти в готівковій формі у розмірі 23715,97 євро.

Рахунок на товар виданий саме цією компанією-продавцем та кошти за товар сплачені в касу саме цієї компанії. Тому висновки відповідача щодо наявності розбіжностей в документах є необґрунтованими.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, позивач при купівлі вищевказаного товару в договірні відносини з третіми особами, крім продавця, не вступав.

Також суд зазначає, що відповідачем в рішенні про коригування митної вартості не було обґрунтовано, яким чином вказані розбіжності впливають на митну вартість товару чи її складових.

Крім цього, як вбачається з оскаржуваного рішення, відповідачем не було визнано митну вартість імпортованого позивачем товару у зв`язку з відмовою надати додаткові документи, а саме: 1) договори (угоди, контракти) із третіми особами, які пов`язані з поставкою товару, митна вартість якого визначається; 2) висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 3) страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 4) рахунок від 23.11.2021 № 0725009А0V, зазначений в рахунку-фактурі від 01.12.2021 № 430003163/0; 5) документально підтвердити повернення ПДВ в розмірі 4506,03 євро.

У свою чергу, суд не може погодитися із діями відповідача стосовно витребування додаткових документів, оскільки відповідачем не вказано та не обґрунтовано з якою метою були витребувані додаткові документи та які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально. Зокрема, відповідач зазначив про необхідність подання висновків про вартісні характеристики товару оцінюваного товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

З даного приводу суд зазначає, що такий висновок про якісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями від 06.12.2021 № 1078 позивачем було надано до митного оформлення, а тому додаткове його надання є безпідставним, а відтак не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Також суд зазначає, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Водночас навіть відсутність висновків про вартісні характеристики товару не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю.

Щодо не подання додатково документів про підтвердження повернення ПДВ в сумі 4506,03 євро, яка перераховується як заставна гарантія вивезення, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до умов контракту від 22.11.2021 № 11/21 ціна товару включає вартість нетто в розмірі 23 715,97 євро і додатково ставку ПДВ в розмірі 4506,03 євро, яка перераховується як заставна гарантія вивезення автомобіля за митну територію ЄС і буде повернута продавцем на розрахунковий рахунок покупця протягом одного місяця з моменту коли товар покине кордон ЄС і будуть відповідно оформлені митні документи на митному посту ЄС.

Судом встановлено, що сплата ПП «Пребена-Україна» гарантійного платежу ПДВ в сумі 4506,03 євро, згідно з умовами контакту від 22.11.2021 № 11/21 повернута позивачу продавцем Audi Zentrum Berlin-Spandau GmbH» 27.01.2022 в повному обсязі, що підтверджується банківською випискою із рахунку (а.с. 39, 40 переклад).

Отже на момент митного оформлення товару 07.12.2021, доказів, що підтверджують повернення ПДВ в сумі 4506,03 євро у позивача не було в наявності, оскільки компанія-продавець повернула заставну гарантію вивезення вищевказаного автомобіля в розмірі ставки ПДВ в сумі 4506,03 євро лише 27.01.2022, тому надати такі документи додатково на вимогу митниці у строки, встановлені статтею 53 МК України декларант не міг фізично.

При цьому суд зазначає, що розбіжність вартості автомобіля в рахунку від 23.11.2021 № 0725009А0V (28222,00 євро) та у рахунку-фактурі № 430003163/0 від 01.12.2021 пояснюється сплатою гарантійного платежу ПДВ в сумі 4506,3 євро.

На думку суду, подані декларантом відповідно до частини другою статті 53 МК України документи є вичерпними та підтверджують усі складові митної вартості за першим (основним) методом. Так зовнішньоекономічний договір (контракт) № 11/21 від 22.11.2021 містить усі необхідні відомості щодо сторін договору; рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № 430003163/0 від 01.12.2021 визначає вартість товару - автомобіля марки - AUDI, моделі - A3, 40 e-tron, номер кузова НОМЕР_1 вартістю 23715,97 євро. Аналогічна вартість товару вказана і в графі 42 МД № UA205100/2021/013413 від 07.12.2021.

Доказом оплати є відповідні банківські виписки, за якими можна ідентифікувати сторін зовнішньоекономічної операції купівлі-продажу та суму коштів, що відповідає вартості товару за рахунком-фактурою (інвойсами) від №№ 430003163/0 від 01.12.2021.

Отже, вказаними документами підтверджується, що митна вартість оцінюваного товару становить 23915,97 Євро з врахуванням витрат на транспортування товару 200,00 євро та вони не мають будь-яких розбіжностей в числових значеннях вартості автомобіля.

Також суд зазначає, що відповідачем в рішенні про коригування митної вартості не було обґрунтовано, яким чином вказані розбіжності впливають на митну вартість товару чи її складових.

Суд звертає увагу на те, що однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.

У зв`язку із чим, суд вважає, що позивачем подано для митного оформлення імпортованого товару документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, чітко підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої та п`ятої статті 58 Митного кодексу України, і в митного органу, враховуючи вищевикладені обставини, не було підстав вимагати у декларанта додаткові документи для підтвердження митної вартості.

Натомість, відповідачем не надано суду жодних доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Відтак, суд не вбачає розбіжностей у наданих позивачем під час декларування документах.

Як вбачається з оскаржуваного рішення, відповідач митну вартість визначив за другорядним методом резервним. Його застосування передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

На думку суду, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Враховуючи встановлені обставини справи та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що подані позивачем до митного оформлення документи були достатніми для підтвердження заявленої за ціною договору митної вартості товару. При цьому подані документи не містили розбіжностей чи ознак підробки, водночас підтверджували числові значення митної вартості.

Крім того, суд звертає увагу, що в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Відповідно до частини третьої статті 318 Митного кодексу України митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Ця норма також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 року № 3018-VI Про внесення змін до Закону України Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 МК України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товару, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності та інших.

Згідно з частиною сьомою статті 54 МК України у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товару, у тому числі невірно визначено митну вартість товару, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Також суд зазначає, що Верховний Суд в постанові від 08.10.2019 у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов до висновку, що митний орган не навів доказів того, що документи, подані декларантом, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем нерезидентом товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.

Враховуючи вищезазначене, позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені Митним кодексом України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість. Натомість контролюючий орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору.

Отже, суд дійшов висновку, що визначення відповідачем митної вартості товарів за резервним методом визначення митної вартості здійснено з порушенням вимог митного законодавства України, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Таким чином, рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 17.12.2021 № UA205100/2021/000022/2 є необґрунтованим та безпідставним, не ґрунтується на нормах чинного законодавства, тому його слід визнати протиправним та скасувати, а позов задовольнити.

При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Крім того, відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в сумі 2481,00 грн., сплачений відповідно до платіжного доручення від 28.04.2022 №2169 (а.с. 10).

Керуючись статтями 139, 243-246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 17.12.2021 № UA205100/2021/000022/2.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці на користь Приватного підприємства Пребена-Україна судовий збір у розмірі 2481,00 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Приватне підприємство Пребена-Україна (45400, Волинська обл., м. Нововолинськ, вул. Сокальська, 32, код ЄДРПОУ 31733107).

Відповідач: Волинська митниця (44350, Волинська обл., Ковельський р-н, с. Римачі, вул. Призалізнична, 13, код ЄДРПОУ 43958385).

Суддя Р.С. Денисюк