Рішення

від 30.08.2022 по справі 420/9011/22

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/9011/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у письмовому провадженні в місті Одеса справу за адміністративним позовом Селянського господарства «ІВАНІВСЬКЕ» (вул. Центральна, буд. 14, с. Воробіївка, Великомихайлівський р-н, Одеська обл., 67133) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, буд. 5, м. Одеса, 65044), Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, буд. 5, м. Одеса, 65044) та Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду знаходиться справа за адміністративним Селянського господарства «Іванівське» (далі СГ «ІВАНІВСЬКЕ») до Головного управління ДПС в Одеській області (далі ГУ ДПС), Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області та Державної податкової служби України (далі ДПСУ) в якому позивач просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №6943759/31206671 від 21.06.2022 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №1 від 27.04.2022 року на суму 78 750,00 гривень; - зобов`язати ДПСУ зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складені СГ «ІВАНІВСЬКЕ», податкову накладну №1 від 27.04.2022 року на суму 78 750,00 грн, датою її первинного подання платником податків на реєстрацію.

Позивач зазначив, що основний вид діяльності СГ «ІВАНІВСЬКЕ» - вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, серед додаткових видів діяльності є 49.41 Вантажний автомобільний транспорт. СГ «ІВАНІВСЬКЕ» надає в оренду наявний у нього транспорт.

Позивач вказує, що ним з TOB «НАДІМ 2016» укладено договір оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем №1/04/2022 від 01.04. 2022 року, згідно з умовами якого Орендодавець (СГ «ІВАНІВСЬКЕ») зобов`язується передати Орендарю (ТОВ «НАДІМ 2016») у тимчасове володіння та користування за плату посівний комплекс - трактор колісний AX10N 950 та сівалка DMC Primera 9000-2. Транспорт використовуватиметься Орендарем для посіву соняшнику та кукурудзи. Строк оренди становить 24 дні.

Розмір орендної плати становить: 472 500,00 гри. в т.ч. ПДВ 78 750,00 гри.

Трактор колісний AX10N 950 (свідоцтво про реєстрацію машини серія НОМЕР_1 ) та сівалка DMC Primera 9000-2 знаходиться у власності СГ «ІВАНІВСЬКЕ» (свідоцтво про реєстрацію, повідомлення про об`єкти через які проводиться діяльність за формою 20-ОПП). На посаді тракториста працює ОСОБА_1 (наказ №1 від 18.02.2022 року).

Умови договору було виконано сторонами, що підтверджується актами приймання-передачі транспортних засобів, актом здачі приймання робіт (надання послуг) . Вартість послуг з оренди склала 472500,00 грн, в т.ч. ПДВ 78 750,00 грн.

СГ «ІВАНІВСЬКЕ» за результатом вищевказаної операції склало та направило на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних податкову накладну №1 від 27.04.2022 року на суму ПДВ 78 750,00 грн.

Згідно отриманої квитанції від 07.06.1022 року реєстрація податкової накладної була зупинена. У якості підстави зупинення зазначено, що Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 77.31, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Позивач вказує, що до контролюючого органу подані повідомлення з копіями первинних документів щодо реальності виконання договорів поставки, а саме договір, акти прийому-передачі, платіжні доручення, проте оскаржуваним Рішенням Комісії ГУ ДПС відмовлено у реєстрації податкової накладної у зв`язку із «ненаданням копій первиннихдокументів постачання/ придбання товарів/послуг,зберігання, транспортування навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів, у тому числі рахунків-фактури, інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних».

Документи, які не надано, не підкреслено (як того вимагає форма рішення).

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що у разі зупинений реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості актів індивідуальної дії призводить до їх протиправності. У той же час у квитанціях про зупинення реєстрації складених що СГ «ІВАНІВСЬКЕ» податкових накладних податковий орган не зазначив конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Наказом Міністерства фінансів України №520 від 12.12.2019 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 року за №1245/34216, затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №520), пунктом 5 якого визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.

Позивач вказує, що ним надані копії первинних документів, складених під час здійснення відповідної господарської операції. Проте підставою для відмови в реєстрації податкової накладної позивача в оскаржуваних рішеннях відповідачем зазначено ненадання платником податку первинних документів. При цьому, в оскаржуваних рішеннях не наведено обґрунтувань причин відмови в реєстрації податкових накладних на підставі копій первинних документів, що підтверджують здійснення господарських операцій, які були надані позивачем для проведення реєстрації податкової накладної..

Позивач вважає, що посилання на вказані підстави в обґрунтування прийняття рішення про відмову, за відсутності конкретної пропозиції про необхідність надання певних документів; та за умови не наведення комісією доказів того, що документи, подані є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, свідчить про протиправність такого рішення, а тому наполягає на скасуванні оскаржуваного рішення Комісії ГУ ДПС.

Позивач, посилаючись на п.19,20 Порядку №1246, просить поновити порушенні права шляхом зобов`язання ДПСУ зареєструвати в ЄРПН податкову накладну №1 від 27.04.2022 року датою її первинного подання платником податків на реєстрацію.

Ухвалою суду від 05.07.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач надав до суду відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник відповідача зазначив, що станом на час зупинення реєстрації податкової накладної №1 від 27.04.2022 року згідно інформації систем контролюючого органу відсутні прийнята таблиця даних платника податку на додану вартість з кодом УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 77.31. Таким чином, відомості коду УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 77.31 є не підтвердженими.

Представник навів зміст нормативних актів щодо спірних правовідносин, обставини справи, які ним не заперечувались, та зазначив, що пункти 12,13 Порядку №1246 дають підстави для висновку, що законодавець встановлює перелік обов`язкової для фіксації в рамках квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної інформації. Без деталізації такого роду інформації відповідна квитанція не може вважатися належним чином оформленою. При цьому, квитанція про зупинення реєстрації додаткової накладної повинна фіксувати: 1) порядковий номер та дату складення податкової накладної; 2) конкретний критерій або ж критерії, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної; 3) пропозицію про надання платником податків пояснень та/або перелік конкретних документів, що є достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної. Тому, представник вважає, що посилання на не визначення податковим органом у квитанціях документів, які слід надати на розгляд комісії суперечить визначеним вимогам чинного законодавства щодо встановленого переліку обов`язкової інформації у таких квитанціях.

Платник податку направив засобами електронного зв`язку повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено. Однак, за оскарженим рішенням відмовлено в реєстрації податкової накладної.

Представник вказує, що хоча такі документи й не зазначені у переліку, що наведений у пункті 5 Порядку №520, однак позивачем в підтвердження реальності відображених у податкових накладних господарських операцій також не було надано бухгалтерського документа (наприклад, оборотно-сальдових відомостей, аналізів або карток по субрахункам рахунків 10,15,30,31,36,66,90,93 тощо Плану рахунків бухгалтерського обліку (або їх аналогів відповідно до Спрощеного плану рахунків), які б свідчили про зміну активів та пасивів підприємства внаслідок проведення зазначених господарських операцій, що б сприяло підтвердженню настання реального економічного ефекту для позивача від господарських операцій, відображуваних у ПН позивача (наявність ділової мети)).

Також на думку представника відповідача позовні вимоги в частині зобов`язання ДПСУ зареєструвати податкову накладну є передчасними, належним способом захисту порушеного права є зобов`язання контролюючого органу повторно розглянути питання щодо реєстрації податкової накладної.

Представник позивача надав до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що відповідач просив відмовити у задоволенні позову з підстав не надання бухгалтерських документів, які б свідчили про зміну активі та пасивів підприємства; до суду надані документи, які не надавались контролюючому органу; вимога про зобов`язання зареєструвати податкову накладну є передчасною.

Представник позивача вважає доводи відповідача необґрунтованими, оскільки оскаржуване рішення не містить тих доводів, на які посилається представник у відзиві. Також не було надано переліку документів при зупиненні реєстрації податкових накладних, які контролюючий орган вважав необхідним надати. Проте позивач в спростування будь-яких доводів відповідача надає до суду бухгалтерські проводки з відповідними рахунками.

Щодо подання документів до суду то ПКУ не обмежує позивача у наданні доказів по справі.

У той же час є безпідставними посилання представника відповідача на постанову Верховного Суду у справі № 0940/1240/18 на те, що дослідження судами попередніх інстанцій первинних документів, які не були підставою для прийняття оскаржуваних рішень призводить до безпідставного розширення предмету доказування, оскільки зазначені правові висновки сформовані Верховним Судом не внаслідок того, що судами попередніх інстанцій прийнято до уваги документи, подані платником податків на підтвердження неправомірності оскаржуваних рішень про відмову в реєстрації ПН, а через те, що в ході розгляду справи контролюючий орган обґрунтовував правомірність оскаржуваного рішення не тими документами, які були в нього на момент прийняття рішень, а тими, що отримав разом із позовом, тобто змінив підстави прийняття оскаржуваних рішень вже в ході судового розгляду справи, що є неприпустимим та не відповідає вимогам КАС України.

Таку ж правову позицію підтримує і Верховний Суд в постанові від 29.06.2022 року по справі №380/5383/21, в якій зазначено, що Суд погоджується з твердженнями скаржника про те, що в оскаржуваній постанові суду апеляційної інстанції міститься посилання на правовий висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 21 травня 2019 року у справі №0940/1240/18. Однак, зазначений висновок насправді не застосований судом апеляційної інстанції, оскільки він повністю відповідає правовим висновкам, які застосував суд першої інстанції, та свідчить саме про наявність підстав для задоволення позову, а не для відмови в позові, як ухвалив суд апеляційної інстанції.

Представник позивача не погоджується з твердженням відповідача у відзиві на позов щодо способу захисту порушених прав шляхом повторного розгляду питання про реєстрацію податкової накладної з посиланням на рішення судів першої інстанції. В розумінні ст.242 КАС України такі висновки судів не можуть бути прийняти до уваги. Крім того, постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 29.06.2021 року по справі №160/13195/20 в цієї частині рішення суду скасовано, та належним способом захисту позивача визначено саме зобов`язання зареєструвати податкову накладну.

Справа розглянута у письмовому провадженні.

Дослідивши надані учасниками справи докази у їх сукупності, суд встановив, що Селянського господарства «ІВАНІВСЬКЕ» є юридичною особою, утворено 31.01.2001 року, є платником податків, у тому числі податку на додану вартість. Основний вид діяльності 01.11 вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, додаткові, зокрема: 01.63 Післяурожайна діяльність: 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів.

Позивач СГ «ІВАНІВСЬКЕ» як орендодавець уклав з TOB «НАДІМ 2016» (орендар) укладено договір оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем №1/04/2022 від 01.04.2022 року, згідно з умовами якого Орендодавець зобов`язується передати Орендарю у тимчасове володіння та користування за плату посівний комплекс - трактор колісний AX10N 950 та сівалка DMC Primera 9000-2. Транспорт використовуватиметься Орендарем для посіву соняшнику та кукурудзи. Строк оренди становить 24 дні. Розмір орендної плати становить: 472 500,00 гри. в т.ч. ПДВ 78 750,00 гри.

Трактор колісний AX10N950 (свідоцтво про реєстрацію машини серія НОМЕР_1 ) та сівалка DMC Primera 9000-2 знаходиться у власності СГ «ІВАНІВСЬКЕ» (свідоцтво про реєстрацію, повідомлення про об`єкти через які проводиться діяльність за формою 20-ОПП). На посаді тракториста працює ОСОБА_1 (наказ №1 від 18.02.2022 року).

Умови договору виконані у повному обсязі, що підтверджується первинними документами:актами приймання-передачі транспортних засобів, актом здачі приймання робіт (надання послуг) . Вартість послуг з оренди склала 472500,00 грн, в т.ч. ПДВ 78 750,00 грн.

СГ «ІВАНІВСЬКЕ» за результатом вищевказаної операції склало та направило на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних податкову накладну №1 від 27.04.2022 року на суму ПДВ 78 750,00 грн.

Згідно отриманої квитанції від 07.06.1022 року реєстрація податкової накладної була зупинена. У якості підстави зупинення зазначено, що Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 77.31, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Позивачем направлено повідомлення про подання пояснень та копії документів, проте Комісія ГУ ДПС прийняла рішення №6943759/31206671 від 21.06.2022 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №1 від 27.04.2022 року на суму 78 750,00 гривень. Рішення прийнято з підстав ненадання платником податку копій документів, а саме первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Позивач вважаючи рішення Комісії ГУ ДПС протиправними, звернувся до суду з даним позовом.

Спірні правовідносини виникли між сторонами стосується питань оподаткування.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий Кодекс України.

За правилами п.185.1 ст.185 ПКУ операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, є об`єктом оподаткування податком на додану вартість.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг, в силу вимог п.187.1 ст.187 ПКУ вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 201.7 ст.201 ПКУ податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.1 ст.201 ПКУ встановлений обов`язок платника податків на дату виникнення податкових зобов`язань скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно із п.201.10 ст.201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

На виконання вказаних вище норм законодавства позивачем сформовано податкова накладна №1 від 27.04.2022 року та засобами телекомунікаційного зв`язку подано її на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, проте позивач отримав квитанцію від 07.06.2022 року, в якій вказано: документ доставлено до центрального рівня ДПС. Документ прийнято. Реєстрація зупинена. У квитанціях зазначено, що відповідно до п.201.16 ст.201 ПКУ, реєстрація ПН/РК ЄРПН зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 77.31 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Позивачем направлено повідомлення про подання пояснень та копії документів.

Пунктом 201.16 ст.201 ПКУ встановлено, що реєстрація ПН/РК в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.6 Порядку №1165, У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.

Пунктами 10,11 Порядку встановлено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Тобто згідно з п.11 Порядку №1165 при зупиненні реєстрації податкової накладної зазначається пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Пунктами 4,5 Порядку №520 встановлено, що у разі зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно з пунктами 9,10,11 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/ відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до п.5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

У той же час п.3 Порядку №520 встановлено, що Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до п.4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому ст.42 Кодексу.

Таким чином, норми Порядку №520 визначають строк для надання пояснень та копій документів (365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в ПН/РК) и строк для прийняття рішення Комісією (5 днів з дня отримання документів).

Порядок №520 не регламентує питання дій контролюючого органу при отриманні документів, які на його думку, на відміну від думки платника податків, не є достатніми для реєстрації податкової накладної, але при наявності у платника надати ці документи може надати до спливу 365 днів.

Тобто зміст переліку документів, встановлений п.5 Порядку №520 свідчить про те, що він є загальним і повинен диференціюватися в залежності від того, яка господарська операція покладена в основу виникнення податкових зобов`язань з ПДВ, тобто узгоджуватися з вимогами, як п. 185.1 ст. 185, так і п.187.1 ст.187 ПКУ.

При таких обставинах, суд вважає, що контролюючий орган повинен при зупиненні реєстрації податкової накладної не лише запропонувати надати документи, а навести їх конкретний перелік, оскільки в п.5 Порядку №520 наведений приблизний та не вичерпний («може включати») перелік документів необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.

В іншому випадку така підстава для прийняття рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі як ненадання платником податку копій документів відповідно до п.5 цього Порядку не може бути застосована.

Пунктами 10,11 Порядку встановлено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Посилання представника відповідачів, що рішення відповідають встановленим п.10,11Порядку №1165 вимогам до квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної суд оцінює критично та вважає обґрунтованими доводи позивача, що Комісія як суб`єкт владних повноважень повинна вказувати конкретний перелік необхідних їй документів для вирішення питання щодо реєстрації податкової накладної.

Судом встановлено, що реєстрація податкової накладної позивача була зупинена з пропозицією надання додаткових документів без визначення його переліку, що неможливо вважати мотивованою вимогою контролюючого органу. Оскільки така вимога є передумовою подальшого дослідження наданих документів та прийняття рішення про реєстрацію або про відмову в реєстрації податкових накладних, дослідження наданих документів та прийняття оскаржуваних рішень про відмову в реєстрації податкових накладних з підстав неповноти надання документів не є правомірними. Таким чином, позовні вимоги позивача про визнання протиправним та скасування рішення Комісії про відмову в реєстрації податкових накладних підлягають задоволенню.

Позивач зазначив, що він надав необхідні документи, які на його думку є достатніми для реєстрації податкової накладної та підтверджують реальність господарської діяльності позивача, у тому числі господарської операції за здійсненням якої подана податкова накладна.

Копії документів, які були надані до Комісії на підтвердження здійснення господарських операцій, надані до позову та досліджені судом. Вказані документи відповідають вимога гам законодавства щодо їх складання, що не спростовується у відзиві на позов.

Представник відповідача у відзиві зауважив, що позивачем не були надані в підтвердження реальності відображених у податковій накладній господарської операції всіх необхідних документів та вважає, що підприємство повинно було подати до контролюючих органів повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (ф.№20-ОПП), оборотно-сальдові відомості, аналіз або картки по субрахункам рахунків 10, 15, З0, 31, 36, 66, 90, 93 тощо Плану рахунків бухгалтерського обліку, а також документи про наявні транспортні засоби, на якому здійснювалась поставка товару, складські документи, де зберігався і звідки поставлявся товар.

Суд критично оцінює вказані доводи представника відповідача з огляду на те, що у квитанції про зупинення ПН не наведено будь-якого переліку документів, які позивачу необхідно надати. Крім того, представник як суб`єкт владних повноважень, якій повинен довести правомірність прийнятого рішення, не навів жодного доводу щодо невідповідності наданих документів вимогам законодавства, а також мотивів, з яких вони не підтверджують здійснення господарської операції.

Не спроможним суд вважає посилання представника відповідача, що в квитанції про зупинення податкової накладної зазначається лише пропозиція надати документи у підтвердження операція, а обов`язком довести реальність операції и підтвердити їх документами лежить на платнику податків.

Питання тлумачення та застосовування національного законодавства є, перш за все, компетенцією національних органів влади. Проте Суд повинен перевірити, чи породжує спосіб тлумачення та застосування національного законодавства наслідки, що відповідають принципам Конвенції, як вони тлумачаться у світлі практики Суду (п.41 рішення Європейського Суду з прав людини по справі «Будченко проти України», рішення у справі «Скордіно проти Італії»

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини закон має відповідати якісним вимогам, насамперед вимогам «доступності», «передбачуваності» та «зрозумілості»; громадянин повинен мати змогу отримати адекватну інформацію за обставин застосування правових норм у конкретному випадку; норма не може розглядатися як «закон», якщо вона не сформульована з достатньою чіткістю, щоб громадянин міг регулювати свою поведінку; громадянин повинен мати можливість передбачити, наскільки це розумно за конкретних обставин, наслідки, до яких може призвести певна дія.

Крім того, одним з основних принципів податкового законодавства України є презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Суд вважає, що відсутність в оскаржуваних рішеннях мотивів їх прийняття позбавляє взагалі можливості позивача навести аргументи щодо їх неправомірності. Акт індивідуальної дії не відповідає вимогам обґрунтованості та вмотивованості. Проте саме невідповідність акту індивідуальної дії вимогам обґрунтованості та вмотивованості призводить до його протиправності. Вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду (від 04.12.2018 року по справі №821/1173/17, від 09.07.2019 року у справі №140/2093/18).

Частиною 5 ст.242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постанові від 02.04.2019 року (справа №822/1878/18, адміністративне провадження №К/9901/4668/19) зазначив, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Враховуючи, суперечливість нормативного регулювання, наведене та проаналізоване вище, як підстави застосування презумпції правомірності рішень платника (підпункт 4.1.4 п.4.1 ст.4 ПКУ), а також вимоги принципів правової визначеності та передбачуваності, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо безпідставності зупинення реєстрації податкової накладної Товариства та протиправності рішення податкового органу про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Виходячи із системного тлумачення норм права, наведених вище, суд доходить висновку, що наявність повноважень - це одна з обставин, які входять до предмета доказування у справах цієї категорії, але не єдина. Надання податковому органу відповідних повноважень - це лише передумова подальшої реалізації його управлінських функцій, результатом реалізації чого є прийняття рішення, законність якого підлягає перевірці судом при розгляді справи.

Крім того, в постанові від 22.07.2019 по справі №815/2985/18 Верховного Суду наявні висновки, які є сталою судовою практикою щодо вимог до актів індивідуальної дії. В постанові зазначено, що Суд вважає за доцільне наголосити, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.

Про дотримання податковим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації податкової накладної, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини обґрунтовані, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.

І навпаки, не наведення мотивів прийнятих рішень не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм належну правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення. Оскільки відповідач-2 у рішенні від 28 грудня 2017 року №495390/23216458, продублював норму Постанови №190, тобто зазначив загальну, неконкретизовану та неоднозначну причину відмови у реєстрації податкової накладної, Суд дійшов висновку, що Державна фіскальна служба України прийняла невмотивоване рішення, оскільки його зміст не дає чіткого розуміння обставин, за яких було прийняте негативне для платника податків рішення.

Таким чином, вказаний правовий висновок Верховного Суду підтверджує обґрунтованість позовних вимог позивача.

Всупереч вимогам ч.2 ст.77 КАС України представники відповідачів не спростували належними та допустимими доказами твердження позивача про наявність всіх первинних документів щодо здійснення господарської операції, не надалі жодного доказу, що господарські операції не здійснювались, а надані документи не підтверджували здійснення вказаних операцій.

Факт зупинення податкової накладної не позбавляє контролюючий орган діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб визначений законодавством, зокрема при зупиненні податкової накладної у рішенні визначити перелік документів, як і платнику податків необхідно надати для реєстрації податкової накладної.

Крім того, зупинення реєстрації податкової накладної та відмови у її реєстрації в ЄРПН не спростовує факту здійснення господарських операцій, що підтверджується первинними документами, на підставі яких складаються податкові накладні.

Позивачем були надані суду всі документи, які підтверджують факт здійснення господарської операції, тому суд дійшов висновку, що його позовні вимоги є обґрунтованими.

Не зазначення документів в квитанції про зупинення ПН/РК, які необхідно подати платнику податків для їх реєстрації, не зазначення конкретного переліку документів, які не були надані та стали підставою для прийняття оскаржуваних рішень про відмову у реєстрації ПН, позбавили платника податків у встановленому законодавством порядку надати ці документи, навести свої аргументи. На думку самого позивача він надав достатні первинні документи, які підтверджують реальність здійснення господарської операції та підтверджують наявність підстав для реєстрації розрахунку корегування податкової накладної.

Безпідставним є також посилання представника відповідача на те, що у квитанції вказано на відсутність Коду УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 77.31 в таблиці даних платника податку на додану вартість, оскільки надання цієї таблиці є правом (а не обов`язком) платника податку для безумовної реєстрації ПН. Тобто законодавець надав право платнику податків подати Таблицю даних платника податку на додану вартість та якщо вона буде врахована, це є підставою для безумовної реєстрації податкової накладної. В іншому випадку діють загальні правила щодо реєстрації податкової накладної. Відсутність не врахованої Таблиці не є безумовною підставою для зупинення податкової накладної.

Також суд дійшов до висновку про задоволення вимог позивача про зобов`язання ДПСУ зареєструвати податкову накладну №1 від 27.04.2022 року.

Відповідно до пунктів 2, 10 ч.2 ст.245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Відповідно до пунктів 19,20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема, набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення).

У разі надходження до ДПСУ рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку №1246).

Таким чином, з метою уникнення будь-яких негативних наслідків для платника податків суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання ДПСУ провести реєстрацію податкової накладної в ЄРПН датою її подання.

Такий спосіб захисту про зобов`язання відповідача вчинити відповідні дії узгоджується зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту), відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2)з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3)обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4)безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6)розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач не спростував належними та допустимими доказами наведені позивачем доводи, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За приписами ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. За рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області підлягає стягненню сплачених позивачем судовий збір у розмірі 2481,00грн.

Керуючись статтями 2, 3, 6, 7, 8, 9, 12, 139, 241-246 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Селянського господарства «ІВАНІВСЬКЕ» (вул. Центральна, буд. 14, с. Воробіївка, Великомихайлівський р-н, Одеська обл., 67133, код ЄДРПОУ 31206671) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП44069166), Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044), Державної податкової служби України Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС України в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №6943759/31206671 від 21.06.2022 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №1 від 27.04.2022 року.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Селянського господарства «ІВАНІВСЬКЕ» №1 від 27.02.2022 року датою її надходження на реєстрацію.

Стягнути на користь Селянського господарства «ІВАНІВСЬКЕ» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області судові витрати за сплату судового збору в розмірі 2481,00 грн.

Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.

Суддя Е.В. Катаєва