Рішення

від 26.07.2022 по справі 640/31465/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2022 року м. Київ № 640/31465/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клименчук Н.М., розглянувши в порядку спрощеного (письмового) провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі - Позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (надалі - Відповідач), у якій просить суд:

- зобов`язати ГУ ПФУ в м. Києві зарахувати до стажу роботи період військової служби ОСОБА_1 з 15.10.1985 по 01.11.1987, у кратному розмірі як один місяць служби за півтора;

- зобов`язати ГУ ПФУ в м. Києві зарахувати до стажу роботи період роботи ОСОБА_1 з 2007-2008 роки в ТОВ «ГАЗАТРОН-ЛЮКС»;

- зобов`язати ГУ ПФУ в м. Києві здійснити перерахунок розміру пенсії ОСОБА_1 у зв`язку із збільшенням страхового стажу.

На обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем протиправно відмовлено в проведенні перерахунку пенсії та зарахуванні до страхового стажу у кратному розмірі періоду військової служби в армії та період роботи в ТОВ «ГАЗАТРОН- ЛЮКС» (ЄДРПОУ 32745197) з 2007 по 2008 роки.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.04.2021 відкрито провадження у справі.

Відповідачем відзиву на позов не надано.

На виконання вимоги ухвали від 20.01.2022 відповідачем через канцелярію суду супровідним листом подано матеріали пенсійної справи позивача та пояснення щодо стосовно не врахування в пенсійний (трудовий) стаж Позивача період його військової служби з 15.10.1985 по 01.11.1987 та письмові пояснення стосовно не врахування в пенсійний (трудовий) стаж Позивача період роботи Позивача з 2007 по 2008 роки у ТОВ "Газатрон-Люкс".

Згідно з частиною четвертою статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено наступне.

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , є пенсіонером, перебуває на обліку в ГУ ПФУ в м. Києві та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", при загальному страховому стажі 32 роки 2 місяці 19 днів.

ОСОБА_1 протягом 2020 року неодноразово звертався до ГУ ПФУ в м. Києві із заявами про зарахування до страхового стажу у кратному розмірі періоду військової служби в армії з 15.10.1985 по 01.11.1987 з коефіцієнтом 1,5 на підставі Постанови Ради Міністрів СРСР № 482 від 21.05.1984 та періоду роботи в ТОВ «ГАЗАТРОН-ЛЮКС» (ЄДРПОУ 32745197) з 2007 по 2008 роки та перерахунок пенсії.

ГУ ПФУ в м. Києві листами від 24.04.2020 №8189-7373/М-06/8-2600/20, від 07.08.2020 №17431-18287/М-06/8-2600/20, від 10.04.2020 №7072-7888/М-02/8-2600/20, від 10.04.2020 №7072-7888/М-02/8-2600/20 відмовлено ОСОБА_1 в такому перерахунку, оскільки страхувальником ТОВ "ГАЗОТРОН-ЛЮКС" (ЄДРПОУ 32745197) в звітах з персоніфікованого обліку за 2007 - 2008 невірно відображено реєстраційний номер облікової картки платника податків ОСОБА_1 , що призвело до втрати страхового стажу.

Вважаючи протиправними такі дії позивач звернувся з позовом до суду.

Відповідно до преамбули Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон № 1058-IV) цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом. Зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески (ст.1 Закон № 1058-IV).

Страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (ст.1 Закон № 1058-IV).

Страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону (ст.1 Закон № 1058-IV).

Пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом (ст.1 Закон № 1058-IV).

Згідно з ч.1 ст. 24 Закон № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв`язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.

Відповідно до ч.2 ст. 24 Закон № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. У разі якщо за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для обчислення страхового стажу військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу відповідно до цього Закону, страховий стаж обчислюється на підставі довідки про проходження військової служби та про сплачені суми страхових внесків.

Згідно з п.1 Положення про організацію персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, затв. постановою КМ України № 794 від 04.06.1998, персоніфікований облік полягає в збиранні, обробленні, систематизації та зберіганні передбачених законодавством про пенсійне забезпечення відомостей про фізичних осіб, що пов`язані з визначенням права на виплати з Пенсійного фонду та їх розмір за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням (далі - відомості про фізичних осіб).

Обов`язок роботодавців подавати відповідні відомості для формування інформаційної бази системи персоніфікованого обліку був передбачений ч.2 ст.17 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якого страхувальник зобов`язувався вести облік виплат (доходу) застрахованої особи за кожним календарним місяцем та календарним роком (вказана норма виключена згідно Закону України № 2464-VI від 08.07.2010р. «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»).

Відповідач відмовляючи ОСОБА_1 у зарахуванні до страхового стажу періоду роботи в ТОВ «ГАЗАТРОН-ЛЮКС» (ЄДРПОУ 32745197) з 2007 по 2008 роки зазначив, що оскільки страхувальником ТОВ «ГАЗАТРОН-ЛЮКС» в звітах з персоніфікованого обліку за 2007- 2008 роки невірно відображено реєстраційний номер облікової картки платника податків, тому даний період не зараховано до страхового стажу. Також вказав, що у зв`язку з тим, що ТОВ «ГАЗАТРОН-ЛЮКС» ліквідоване без визначення правонаступника, а документи, які передані до архівної установи про нараховану заробітну плату, не дають права для внесення змін до системи персоніфікованого обліку, внаслідок чого такі зміни можуть бути здійснені лише на підставі відповідного рішення суду.

В матеріалах справи міститься ксерокопія трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_1 , згідно з записами якої позивач в період з 23.11.2006 по 01.09.2010 працював у ТОВ «ГАЗАТРОН-ЛЮКС».

Тобто, згідно трудової книжки ОСОБА_1 з 2007-2008 працював в ТОВ «ГАЗАТРОН-ЛЮКС» та сплачувалися внески на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Аналогічні положення передбачені п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затв. Постановою КМ України № 637 від 12.08.1993.

Окрім того, в матеріалах справи наявні довіреності за період 2007-2008 років, з яких вбачається що ОСОБА_1 працював у ТОВ «ГАЗАТРОН-ЛЮКС» та займав посади - виконуючого обов`язки комерційного директора та начальника відділу по роботі з корпоративними та бюджетними організаціями товариства.

Таким чином, на думку суду, трудова книжка ОСОБА_1 є достатнім доказом для підтвердження наявного трудового стажу позивача в період за 2007-2008 року.

На переконання суду, невірне відображення ТОВ «ГАЗАТРОН-ЛЮКС» реєстраційного номеру облікової картки платника податків ОСОБА_1 не може позбавляти останнього на зарахування вказаного періоду до трудового стажу.

Невірне відображення ТОВ «ГАЗАТРОН-ЛЮКС» реєстраційного номеру облікової картки платника податків ОСОБА_1 є виключно правовідносинами між ТОВ «ГАЗАТРОН-ЛЮКС» та ГУ ПФУ в м. Києві.

Крім того, з наданих суду письмових пояснень вбачається, що ГУ ПФУ в м. Києві не заперечує факт праці ОСОБА_1 у період 2007-2008 на ТОВ «ГАЗАТРОН-ЛЮКС».

За наведених обставин суд вважає позовні вимоги в цій частині обгрунтованими та правомірними.

Стосовно зарахування до стажу роботи період військової служби ОСОБА_1 з 15.10.1985 по 01.11.1987, у кратному розмірі як один місяць служби за півтора, суд зазначає наступне.

Згідно записів трудової книжки ОСОБА_1 та Довідки Прилуцького об`єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України від 20.07.2020 №2044, Позивач проходив військову службу в Збройних силах у віддаленій місцевості (Приморський край) з 15.10.1985 по 01.11.1987.

Відповідно до довідки Прилуцького об`єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України від 20.07.2020 №2045, зазначена служба відповідно до постанови Міністрів СРСР від 21.05.1984 №482 «Про деякі пільги військовослужбовцям Міністерства оборони, Міністерства внутрішніх справ СРСР і Комітету державної безпеки СРСР» підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць служби за півтора місяці.

Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон №1788-XII) умови, норми та порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців, а також осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членів їх сімей встановлюються Законом України про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ. Їм надається також право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом, незалежно від місця проходження військової служби. При цьому всі види грошового забезпечення військовослужбовців, а також осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ враховуються нарівні із заробітною платою робітників і службовців.

У відповідності до пункту «в» частини третьої статті 56 Закону №1788-XII до стажу роботи зараховується, зокрема, військова служба, незалежно від місця проходження служби.

Частиною четвертою статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV) передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно з пунктом 5 Прикінцевих положень Закону №1058-IV період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.

Положеннями частини першої статті 52 Закону СРСР від 14 липня 1956 року «Про державні пенсії» визначено, що пенсійне забезпечення генералів, адміралів, офіцерів, військовослужбовців рядового, сержантського і старшинського складу надстрокової служби і прирівняних до них осіб, а також пенсійне забезпечення їх сімей здійснюється в порядку і розмірах, встановлених Радою Міністрів СРСР.

Питання обчислення стажу роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до цих районів врегульовано, зокрема, Положенням про порядок призначення і виплати державних пенсій, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 3 серпня 1972 року №590 (далі - Постанова №590).

За змістом пункту 6 Постанови №590 передбачалося, що пенсійне забезпечення генералів, адміралів, офіцерів, прапорщиків, мічманів, військовослужбовців надстрокової служби, осіб рядового і начальницького складу органів Міністерства внутрішніх справ СРСР, а також пенсійне забезпечення сімей цих осіб здійснюється в порядку і розмірах, що встановлюються Радою Міністрів СРСР.

Постановою Ради Міністрів СРСР від 10 листопада 1982 року №986 з метою усунення множинності нормативних актів про пенсійне забезпечення осіб офіцерського складу, прапорщиків, мічманів, військовослужбовців надстрокової служби і їх сімей, спрощення порядку обчислення їм пенсій і відповідно до статті 52 Закону СРСР «Про державні пенсії» затверджено Положення про пенсійне забезпечення осіб офіцерського складу, прапорщиків, мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та їх сімей (далі -Положення), відповідно до якого особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам і військовослужбовцям надстрокової служби, звільненим з діючої військової служби, можуть призначатися пенсії за вислугу років чи по інвалідності, а в разі одночасного виникнення права на декілька видів пенсій пенсія по старості призначається відповідно до вимог Закону СРСР «Про державні пенсії».

В підпункті «д» пункту 55 цього Положення зазначалось, що окремі періоди служби при обчисленні вислуги років для призначення пенсій зараховуються на пільгових умовах: один місяць служби в Амурській області за півтора місяці.

Разом з тим, згідно з частиною першою статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ військовою службою є державна служба особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни.

У зв`язку з особливим характером військової служби військовослужбовцям надаються передбачені законом пільги, гарантії та компенсації.

Однією з соціальних пільг, визначених державою такій категорії громадян України, є обчислення вислуги років (часу проходження військової служби) на пільгових умовах для призначення пенсій.

Період проходження військової служби, що зараховується до вислуги років, зокрема, на пільгових умовах, визначається постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" (далі - Постанова №393).

Відповідно до цього Порядку до вислуги років зараховується дійсна військова служба у Радянській Армії, яка відповідно до законодавства колишнього СРСР зараховувалась до вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям, і її обчислення (у тому числі на пільгових умовах) має здійснюватися у порядку, встановленому законодавством колишнього СРСР, якщо постановою не передбачено більш пільгових умов (абзац 9 пункту 1 Постанови №393).

Окрім того, вислуга років, яка була обчислена для призначення пенсій військовослужбовцям та особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ до введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", перегляду не підлягає (пункт 5 Постанови №393).

Відтак, як законодавство колишнього СРСР до 1 січня 1991 року, так і законодавство України, чинне на час виникнення спірних відносин, передбачали пільгове (кратне) обчислення періоду проходження особами військової служби в районах Крайньої Півночі колишнього СРСР.

При цьому, позивачу була призначена пенсія за вислугу років, як особі офіцерського складу відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а з часом він висловив бажання перейти на пенсію за віком відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Суд вважає помилковим посилання відповідача на Указ Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» та Інструкцію «Про порядок надання пільг особам, які працюють в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», затверджену Державним комітетом Ради Міністрів СРСР з питань праці і заробітної плати та Президіумом Всесоюзної центральної ради професійних союзів 16 грудня 1967 року, в частині підтвердження пільгового стажу (щодо наявності трудового договору про роботу в цих районах на строк не менше ніж на 3 роки (запису в трудовій книжці чи відповідної довідки)), оскільки позивач проходив військову службу, порядок проходження якої регулюється спеціальним законодавством, та передбачає прийняття присяги, а не укладення трудового чи цивільно-правового договору; цей факт підтверджується відповідними довідками, які містять посилання на наявність у позивача пільг, зокрема, обчислення страхового стажу із розрахунку один рік за один рік і шість місяців.

Враховуючи викладене суд дійшли висновку про те, що відповідач неправомірно відмовив позивачу у зарахуванні до страхового стажу період військової служби у Приморському краї з 15.10.1985 по 01.11.1987 у кратному пільговому обчисленні - один місяць служби за півтора місяці.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 16.06.2020 у справі №727/1441/17 та Верховним Судом України у постановах від 09.12.2014 (провадження № 21-406а14), від 23.06.2015 (провадження № 21-1000а15).

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем під час звернення до суду сплачено судовий збір у розмірі 1681,00 грн., який підлягає стягненню на його користь у повному обсязі за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись положеннями статей 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не зарахування до стажу роботи період військової служби ОСОБА_1 з 15.10.1985 по 01.11.1987, у кратному розмірі як один місяць служби за півтора та у не зарахування до стажу роботи період роботи ОСОБА_1 з 2007-2008 роки в ТОВ «ГАЗАТРОН-ЛЮКС».

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати до стажу роботи період військової служби ОСОБА_1 з 15.10.1985 по 01.11.1987, у кратному розмірі як один місяць служби за півтора.

4. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати до стажу роботи період роботи ОСОБА_1 з 2007-2008 роки в Товаристві з обмеженою відповідальністю «ГАЗАТРОН-ЛЮКС» код ЄДРПОУ 32745197.

5. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок розміру пенсії ОСОБА_1 у зв`язку із збільшенням страхового стажу.

6. Присудити на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1 681,60 (одна тисяча шістсот вісімдесят одна гривня 60 копійок). за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у місті Києві (04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 16, код ЄДРПОУ 42098368).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя Н.М. Клименчук