Рішення

від 27.07.2022 по справі 640/6797/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2022 року м. Київ № 640/6797/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І., розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Буденецький завод мінеральних вод»

до Міністерства юстиції України

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

Колегія з розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України,

ОСОБА_1 ,

про визнання протиправними дій та скасування рішення, зобов`язання винити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Обставини справи:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Буденецький завод мінеральних вод» з позовом до Міністерства юстиції України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 березня 2020 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви.

09 квітня 2020 року до суду надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви, та уточнена позовна заява в якій позивач просить суд: .

- визнати дії Міністерства юстиції України під час розгляду скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Буденецький завод мінеральних вод» від 08 листопада 2019 року, що полягають у невиконанні вимог Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України протиправними;

- скасувати наказ Міністерства юстиції України від 03 березня 2020 року № 561/7 яким відмовлено в задоволенні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Буденецький завод мінеральних вод» в особі адвоката Маліцької Ірини Олексіївни від 08 листопада 2019 року.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено про те, що Міністерством юстиції України не виконано вимог пункту 9 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України, а формально здійснено розгляд скарги позивача.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 квітня 2020 року відкрито провадження в справі зі здійсненням розгляду справи суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Колегію з розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України та запропоновано треті особі у п`ятнадцятиденний строк, надати заперечення на позовну заяву, які повинні відповідати вимогам частин другої-четвертої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.

Запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надати відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, або заяву про визнання позову.

Копію ухвали, засвідчену електронним цифровим підписом, направлено на електронні адреси сторін, а також засобами поштового зв`язку.

Копію ухвали та позовні матеріали представником відповідача отримано 15 червня 2020 року, про що свідчить розписка, яка долучена до матеріалів справи.

05 травня 2020 року до суду надійшло клопотання представника ОСОБА_1 про вступ у справу у якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача, яку обґрунтовано тим, що рішення, яке буде прийнято у справі може вплинути на права, свободи, інтереси або її обов`язки, оскільки оскаржуваний наказ прийнято за результатом розгляду реєстраційних дій, проведених за її заявою, яку було подано з метою виконання ухваленого на її користь судового рішення у справі № 926/674/17.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 травня 2020 року клопотання представника ОСОБА_1 про вступ у справу в якості третьої особи - задоволено. Залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 та запропоновано надати пояснення щодо позовних вимог.

Відповідач скористався своїм правом, передбаченим статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України та 26 серпня 2020 року подав до суду відзив, який обґрунтовано правомірністю дій відповідача при прийнятті оскаржуваного наказу, а тому позовні вимоги є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Третіми особами заперечення чи пояснення щодо позовних вимог до суду надано не було, хоча матеріалами справи підтверджено надсилання на їх адреси ухвали про відкриття провадження у справі, позовних матеріалів з додатками, ухвал про залучення їх в якості третіх осіб без самостійних вимог на стороні відповідача, а також заперечень відповідача.

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, дійшов наступних висновків.

Обставини встановлені судом:

08 листопада 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю «Буденецький завод мінеральних вод» через свого представника адвоката Маліцьку І.О. звернулось до Міністерства юстиції України зі скаргою на реєстраційні дії, проведені державним реєстратором Сторожинецької міської ради Сторожинецького району Чернівецької області Філіпович Н.Я. У скарзі скаржник просив провести перевірку правомірності проведених реєстраційних дій державного реєстратора Сторожинецької міської ради Сторожинецького району Чернівецької області Філіпович Н.Я. та скасувати реєстраційні дії: 10361050003000992, 10361050005000992, 10361050007000992, 10361050008000992, 10361050009000992, 10361050010000992, 10361050013000992 за судовим рішенням від 01 липня 2019 року.

Однак наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2020 року № 561/7 відмовлено у задоволенні скарги позивача.

Позивач вважає, що Міністерством юстиції України не виконано вимог пункту 9 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України, та формально здійснено розгляд скарги позивача, що є підставами для визнання протиправними дій та, відповідно, скасування прийнятого наказу.

Відповідачем у відзиві зазначено про те, що оскільки у скарзі реєстраційні дії державного реєстратора Сторожинецької міської ради Сторожинецького району Чернівецької області Філіпович Н.Я. щодо товариства з обмеженою відповідальністю «Буденецький завод мінеральних вод» не можуть розглядатися Колегією з розгляду скарг у сфері державної реєстрації, у з в`язку з тим що до компетенції Міністерства юстиції України не відноситься розгляд скарг на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, коли таке право набуто на підставі рішення суду.

А тому в діях Міністерства юстиції України не вбачається жодних порушень при прийняття оскаржуваного наказу, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

При вирішенні спору, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02 липня № 228 затверджено Положення про Міністерство юстиції України, (далі - Положення № 228) відповідно до пункту 1, Міністерство юстиції України (Мін`юст) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Мін`юст є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, державну політику з питань банкрутства, у сфері нотаріату, організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) (далі - виконання рішень), державної реєстрації актів цивільного стану, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державної реєстрації обтяжень рухомого майна, державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців, реєстрації статуту територіальної громади м. Києва, реєстрації статутів Національної академії наук та національних галузевих академій наук, державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб`єктів інформаційної діяльності, у сфері виконання кримінальних покарань та пробації, у сфері правової освіти населення; забезпечує формування державної політики у сфері архівної справи і діловодства та створення і функціонування державної системи страхового фонду документації.

Мін`юст у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства (пункт 2 Положення № 228).

Основні завдання Мін`юсту визначено пунктом 3 Положення № 228.

Так, основними завдання Мін`юсту є, зокрема, забезпечення формування та реалізація державної політики у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державної реєстрації обтяжень рухомого майна, державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців, реєстрації статуту територіальної громади м. Києва, реєстрації статутів Національної академії наук та національних галузевих академій наук, державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб`єктів інформаційної діяльності.

Окрім того, повноваження Мін`юсту визначено пунктом 4 Положення 228, відповідно до якого, Мін`юст відповідно до покладених на нього завдань, зокрема: розглядає відповідно до закону скарги на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Мін`юсту та приймає обов`язкові до виконання рішення.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємці регулюються Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» від 15 травня 2003 року № 755-ІV (далі - Закон № 755-ІV).

Пунктом 4 частини першої статті 1 Закону № 755-ІV встановлено значення наступних термінів:

державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (далі - державна реєстрація) - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об`єднання, професійної спілки, її організації або об`єднання, політичної партії, організації роботодавців, об`єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.

Відповідно до статті 5 Закону № 755-ІV систему органів у сфері державної реєстрації становлять:

1) Міністерство юстиції України;

2) інші суб`єкти державної реєстрації.

Згідно з частиною другою зазначеної статті до повноважень Міністерства юстиції України у сфері державної реєстрації належить:

1) формування державної політики у сфері державної реєстрації;

2) нормативно-правове, методологічне та інформаційне забезпечення у сфері державної реєстрації;

2-1) організація роботи з підготовки та підвищення кваліфікації державних реєстраторів, крім нотаріусів, які виконують повноваження державної реєстрації відповідно до покладених на них законом обов`язків;

3) координація діяльності у сфері державної реєстрації громадських формувань;

4) контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації, у тому числі шляхом постійного моніторингу реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі відповідно до цього Закону та прийняття обов`язкових до виконання рішень, передбачених цим Законом;

5) здійснення повноважень держателя Єдиного державного реєстру;

6) визначення технічного адміністратора;

7) забезпечення надання доступу до Єдиного державного реєстру державним реєстраторам, уповноваженим особам суб`єктів державної реєстрації прав, іншим суб`єктам відповідно до цього Закону та прийняття рішень про тимчасове блокування або анулювання такого доступу у випадках, передбачених цим Законом;

8) розгляд скарг на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України та прийняття обов`язкових до виконання рішень, передбачених цим Законом;

9) складання протоколів про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених Кодексом України про адміністративні правоворушення;

10) взаємодія з державними органами, органами місцевого самоврядування, міжнародними організаціями з питань державної реєстрації;

11) державна реєстрація політичних партій, всеукраїнських профспілок, їх об`єднань, всеукраїнських об`єднань організацій роботодавців, відокремлених підрозділів іноземних неурядових організацій, представництв, філій іноземних благодійних організацій, постійно діючих третейських судів, засновниками яких є всеукраїнські громадські організації, всеукраїнських творчих спілок, символіки громадських формувань;

12) надання виписок у паперовій формі для проставлення апостилю та проставлення на них апостилю;

13) здійснення інших повноважень, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

З аналізу наведеного вбачається, що Міністерство юстиції України наділене повноваженнями щодо розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, які подано особою, яка вважає, що її права порушено у письмовій формі з дотриманням вимог Закону.

Разом з тим, порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації визначено статтею 34 Закону № 755-ІV, відповідно до якої, рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів або до суду.

Частиною другою зазначеної статті передбачено, що Міністерство юстиції України розглядає скарги:

1) на проведені державним реєстратором реєстраційні дії (крім випадків, якщо такі реєстраційні дії проведено на підставі судового рішення);

2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Територіальний орган Міністерства юстиції України розглядає скарги:

1) на рішення (крім рішення, згідно з яким проведено реєстраційну дію), дії або бездіяльність державного реєстратора;

2) на дії або бездіяльність суб`єктів державної реєстрації.

Територіальний орган Міністерства юстиції України розглядає скарги стосовно державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, які здійснюють свою діяльність у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган.

Відповідно до частини третьої зазначеної статті рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

Рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України протягом 15 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

У разі якщо розгляд та вирішення скарги потребують перевірки діяльності державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, а також залучення скаржника чи інших осіб, Міністерство юстиції України та його територіальні органи можуть встановити інші строки розгляду та вирішення скарги, повідомивши про це скаржника. При цьому загальний строк розгляду та вирішення скарги не може перевищувати 45 календарних днів.

Згідно з частиною четвертою вказаної статті, днем подання скарги вважається день її фактичного отримання Міністерством юстиції України чи його територіальним органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв`язку від скаржника поштового відправлення із скаргою, зазначена відділенням поштового зв`язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.

У разі якщо останній день строку для подання скарги, зазначеного в частині третій цієї статті, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

Частиною п`ятою вказаної статті передбачено, що скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити:

1) повне найменування (ім`я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім`я) представника скаржника, якщо скарга подається представником;

2) зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, порушені на думку скаржника;

3) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;

3-1) відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення, повідомлення або реєстраційної дії державного реєстратора та/або внесення відомостей до Єдиного державного реєстру;

4) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складення скарги.

До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника (за наявності), а також якщо скарга подається представником скаржника - довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.

Якщо скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації подається представником скаржника, до такої скарги додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження, або його копія, засвідчена в установленому порядку.

Перелік мотивованих рішень, які можуть прийняти Міністерство юстиції України та його територіальні органи за результатами розгляду скарги визначено частиною шостою статті 34 Закону № № 755-ІV, а саме:

1) відмову в задоволенні скарги;

2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про:

а) скасування реєстраційної дії, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатом розгляду скарги, - у разі оскарження реєстраційної дії, рішення територіального органу Міністерства юстиції;

б) проведення державної реєстрації - у разі оскарження відмови у державній реєстрації, зупинення розгляду документів;

в) виправлення технічної помилки, допущеної державним реєстратором;

в-1) про усунення порушень, допущених державним реєстратором з визначенням строків виконання наказу;

г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Єдиного державного реєстру;

ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Єдиного державного реєстру;

е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України;

є) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

Рішення, передбачені підпунктами "а", "ґ" і "е" пункту 2 цієї частини, приймаються виключно Міністерством юстиції України.

За результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи можуть прийняти мотивоване рішення, в якому передбачити шляхи для задоволення скарги.

Рішення, прийняте за результатами розгляду скарги, надсилається скаржнику протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.

У разі якщо за результатом розгляду скарги Міністерством юстиції України чи його територіальними органами виявлено прийняття державними реєстраторами чи суб`єктами державної реєстрації рішень з порушенням законодавства, що має наслідком порушення прав та законних інтересів фізичних та/або юридичних осіб, Міністерство юстиції України, його територіальні органи вживають заходів до негайного повідомлення про це відповідних правоохоронних органів для вжиття необхідних заходів.

Окрім того, відповідно до частини сьомої вказаної статті рішення, передбачені підпунктами "а"-"в" пункту 2 частини шостої цієї статті, виконуються не пізніше наступного робочого дня з дати прийняття такого рішення шляхом внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру. Для виконання таких рішень повторне подання документів для проведення державної реєстрації та сплата адміністративного збору не вимагаються.

Технічний адміністратор Єдиного державного реєстру в день надходження рішень, передбачених підпунктами "г" та "ґ" пункту 2 частини шостої цієї статті, забезпечує його негайне виконання. Порядок тимчасового блокування та анулювання доступу до Єдиного державного реєстру визначається Міністерством юстиції України.

Рішення, передбачені підпунктами "е" та "є" пункту 2 частини шостої цієї статті, виконуються Міністерством юстиції України, його територіальними органами невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів з дня їх прийняття.

У разі прийняття рішення про тимчасове блокування або анулювання доступу нотаріуса до Єдиного державного реєстру, скасування акредитації суб`єкта державної реєстрації Міністерство юстиції України вирішує питання про передачу на розгляд суб`єкту державної реєстрації, у якого зберігається реєстраційна справа, документів, що подані для проведення реєстраційних дій та перебувають на розгляді у відповідного нотаріуса, акредитованого суб`єкта державної реєстрації.

Підстави для відмови у задоволенні скарги передбачено частиною 8 статті 34 Закону № 755-ІV, а саме, якщо:

1) скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п`ятою цієї статті;

2) на момент прийняття рішення про задоволення скарги шляхом скасування реєстраційної дії щодо державної реєстрації новоствореної юридичної особи, іншої організації, державної реєстрації фізичної особи підприємцем, припинення юридичної особи, іншої організації, припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця або шляхом проведення реєстраційної дії в Єдиному державному реєстрі проведено наступну реєстраційну дію щодо відповідної особи;

3) у разі наявності інформації про судове рішення або ухвалу про відмову позивача від позову з такого самого предмета спору, про визнання позову відповідачем або затвердження мирової угоди сторін;

4) у разі наявності інформації про судове провадження у зв`язку із спором між тими самими сторонами, з такого самого предмета і тієї самої підстави;

5) є рішення цього органу з такого самого питання;

6) в органі ведеться розгляд скарги з такого самого питання від цього самого скаржника;

7) скарга подана особою, яка не має на це повноважень;

8) закінчився встановлений законом строк подачі скарги;

9) розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції органу;

10) державним реєстратором, територіальним органом Міністерства юстиції України прийнято таке рішення відповідно до законодавства.

Порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України (частина дев`ята статті 34 Закону № 755-ІV).

Рішення, дії або бездіяльність Міністерства юстиції України та його територіальних органів можуть бути оскаржені до суду (частина десята статті 34 Закону № 755-ІV).

Разом з тим, на виконання частини дев`ятої статті 34 Закону № 755-ІV постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1128 затверджено Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції (далі - Порядок № 1128).

Згідно з пунктом 1 затверджений Порядок визначає процедуру здійснення Мін`юстом та його територіальними органами розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту (далі - скарги у сфері державної реєстрації).

Пунктом 2 Порядку № 1128 передбачено, що розгляд скарг у сфері державної реєстрації здійснюється Мін`юстом та його територіальними органами у межах компетенції, визначеної законом.

Розгляд скарг у сфері державної реєстрації на предмет наявності (відсутності) порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту здійснюється колегіально, крім випадку, передбаченого цим Порядком.

Для забезпечення колегіального розгляду скарг у сфері державної реєстрації Мін`юстом чи його територіальними органами утворюються постійно діючі колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - колегії), положення про які затверджуються Мін`юстом. Склад колегій затверджується Мін`юстом чи відповідним територіальним органом.

Згідно з пунктом 5 Порядку № 1128, Мін`юст чи відповідний територіальний орган розглядає скаргу у сфері державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації на предмет встановлення підстав для відмови в її задоволенні, а саме:

оформлення скарги без дотримання вимог, визначених законом;

наявність інформації про судове рішення про відмову позивача від позову з такого самого предмета спору, про визнання відповідачем позову або затвердження мирової угоди сторін;

наявність інформації про судове провадження у зв`язку із спором між тими самими сторонами, з такого самого предмета і тієї самої підстави;

наявність рішення Мін`юсту чи його територіального органу з такого самого питання;

здійснення Мін`юстом чи його територіальним органом розгляду скарги з такого самого питання від того самого скаржника;

подання скарги особою, яка не має на це повноважень;

закінчення встановленого законом строку подачі скарги;

розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції Мін`юсту чи його територіального органу.

Мін`юст чи відповідний територіальний орган розглядає скаргу у сфері державної реєстрації у строк, визначений абзацом першим цього пункту, також на предмет пересилання її за належністю Мін`юсту чи іншому територіальному органу.

Відповідно до пункту 9 Порядку № 1128 під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін`юст чи відповідний територіальний орган встановлює наявність обставин, якими обґрунтовано скаргу, та інших обставин, які мають значення для її об`єктивного розгляду, зокрема шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), у разі необхідності витребовує документи (інформацію) і вирішує:

1) чи мало місце рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту;

2) чи було оскаржуване рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту прийнято, вчинено на законних підставах;

3) чи належить задовольнити скаргу у сфері державної реєстрації або відмовити в її задоволенні;

4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у скарзі у сфері державної реєстрації;

5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.

За результатом розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально колегія формує висновок про те, чи:

1) встановлено наявність порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту;

2) підлягає скарга у сфері державної реєстрації задоволенню (в повному обсязі чи частково (з обов`язковим зазначенням в якій частині) шляхом прийняття Мін`юстом чи відповідним територіальним органом рішень, передбачених законом (пункт 13 Порядку № 1128).

Згідно з пунктом 14 Порядку № 1128 за результатами розгляду скарги у сфері державної реєстрації, у тому числі колегіально, Мін`юст чи відповідний територіальний орган приймає рішення про задоволення скарги у сфері державної реєстрації або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених законом.

Як вбачається з матеріалів справи, 08 листопада 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю «Буденецький завод мінеральних вод» через свого представника адвоката Маліцьку І.О. звернулось до Міністерства юстиції України зі скаргою на реєстраційні дії, проведені державним реєстратором Сторожинецької міської ради Сторожинецького району Чернівецької області Філіпович Н.Я.

У скарзі скаржник просив провести перевірку правомірності проведених реєстраційних дій державного реєстратора Сторожинецької міської ради Сторожинецького району Чернівецької області Філіпович Н.Я. та скасувати реєстраційні дії від 01 липня 2019 року: 10361050003000992, 10361050005000992, 10361050007000992, 10361050008000992, 10361050009000992, 10361050010000992, 10361050013000992 за судовим рішенням.

Колегією було встановлено, що оскаржувані реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було проведено 01 липня 2019 року державним реєстратором Сторожинецької міської ради Сторожинецького району Чернівецької області Філіпович Н.Я. щодо товариства з обмеженою відповідальністю «Буденецький завод мінеральних вод» № 10361050003000992, № 10361050005000992, № 10361050007000992, № 10361050008000992, № 10361050009000992, № 10361050010000992, № 10361050013000992 за судовим рішенням.

Вказані реєстраційні дії було вчинено на підставі постанови Західного апеляційного господарського суду у справі № 926/674/17 від 31 січня 2019 року, яким було вирішено визнати недійними:

- рішення загальних зборів учасників ТзОВ «Буденецький завод мінеральних вод» від 02 серпня 2015 року, яке оформлене протоколом №01/2015, та затверджений ним статут ТзОВ «Буденецький завод мінеральних вод», зареєстрований 04 серпня 2015 року за №10361050003000992;

- рішення загальних зборів учасників ТзОВ «Буденецький завод мінеральних вод» від 02 вересня 2015 року, яке оформлене протоколом №02/2015, та затверджений ним статут ТзОВ «Буденецький завод мінеральних вод», зареєстрований 02 вересня 2015 року за №10361050005000992;

- рішення загальних зборів учасників ТзОВ «Буденецький завод мінеральних вод» від 16 жовтня 2015 року, яке оформлене протоколом №04/2015, та затверджений ним статут ТзОВ «Буденецький завод мінеральних вод», зареєстрований 19 жовтня 2015 року за №10361050007000992;

- рішення загальних зборів учасників ТзОВ «Буденецький завод мінеральних вод» від 14 грудня 2015 року, яке оформлене протоколом №05/2015, та затверджений ним статут ТзОВ «Буденецький завод мінеральних вод», зареєстрований 15 грудня 2015 року за №10361050008000992;

- рішення загальних зборів учасників ТзОВ «Буденецький завод мінеральних вод» від 22 грудня 2015 року, яке оформлене протоколом №06/2015, та затверджений ним статут ТзОВ «Буденецький завод мінеральних вод», зареєстрований 22 грудня 2015 року за №10361050009000992;

- рішення загальних зборів учасників ТзОВ «Буденецький завод мінеральних вод» від 10 січня 2016 року, яке оформлене протоколом №01/2016, та затверджений ним статут ТзОВ «Буденецький завод мінеральних вод», зареєстрований 12 січня 2016 року за №10361050010000992;

- рішення загальних зборів учасників ТзОВ «Буденецький завод мінеральних вод» від 19 травня 2016 року, яке оформлене протоколом №1-05/2016, та затверджений ним статут ТзОВ «Буденецький завод мінеральних вод», зареєстрований 20 травня 2016 року за №10361050013000992.

Колегія дійшла висновку, що постановою Західного апеляційного господарського суду у справі № 926/674/17 від 31 січня 2019 року скасовано саме рішення загальних зборів учасників товариства, яке, в свою чергу, стало підставою для здійснення реєстраційних дій щодо внесення змін до установчих документів юридичної особи. Таким чином, наслідком визнання недійсними рішення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю «Буденецький завод мінеральних вод» є скасування вказаних реєстраційних дій.

Таким чином, оскаржувані у скарзі реєстраційні дії державного реєстратора Сторожинецької міської ради Сторожинецького району Чернівецької області Філіпович Н.Я. від 01 липня 2019 року щодо товариства з обмеженою відповідальністю «Буденецький завод мінеральних вод», не можуть розглядатися Колегією з розгляду скарг у сфері державної реєстрації, у зв`язку з тим, що до компетенції Міністерства юстиції України не належить розгляд скарг на рішення державного реєстратора про державну реєстрації прав, оскільки таке право набуто на підставі рішення суду.

З урахуванням викладеного, Колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів у сфері державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України від 16 січня 2020 року за результатами розгляду скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Буденецький завод мінеральних вод» від 08 листопада 2019 року складено висновок в якому рекомендовано відмовити у задоволенні зазначеної скарги, у зв`язку з тим, що розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції Міністерства юстиції України.

Наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2020 року № 561/7 відмовлено у задоволенні скарги позивача.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Судом не встановлено жодних порушень допущених відповідачем під час розгляду скарги та прийняття наказу. Позивачем не було наведено достатніх та належних доказів протиправності дій відповідача. Судом зауважується, що незгода позивача з прийнятим відповідачем наказом не може свідчити про протиправність його дій та наявністю підстав для скасування прийнятого наказу. Звернення позивача зі скаргою до відповідача на рішення державного реєстратора, не означає прийняття відповідачем позитивного рішення про скасування реєстраційних дій. Аналіз норм права свідчить і про наявність у відповідача повноважень про прийняття рішення про відмову у задоволенні скарги, у тому числі, з підстав того, що розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції Міністерства юстиції України.

Окрім того, на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України у розділі «Колегія з розгляду скарг у сфері державної реєстрації» у підрозділі «Для громадян» також наявна інформація про те, що до компетенції Міністерства юстиції України не відноситься розгляд скарг на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, коли таке право набуто на підставі рішення суду.

З урахуванням викладеного, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини першої статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Беручи до уваги вищевикладене, виходячи з предмету адміністративного позову та встановлених обставин під час розгляду справи,суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Підстави, відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, про розподіл судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 72-73, 76-77, 139, 241-246, 255, 257-263 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Буденецький завод мінеральних вод» до Міністерства юстиції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Колегія з розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України, ОСОБА_1 , про визнання протиправними дій та скасування рішення, зобов`язання винити певні дії.

Підстави для вирішення питання про розподіл судових витрат відсутні.

Відповідно до частини першої статті 293 КАС України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

За приписами статті 255 КАС України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Буденецький завод мінеральних вод» (59030, Чернівецька область, Сторожинецький район, село Буденець, код ЄДРПОУ 05510817);

Відповідач: Міністерство юстиції України (01001, м. Київ, вулиця Городецького, 13, код ЄДРПОУ 00015622).

Суддя В.І. Келеберда