Рішення

від 28.07.2022 по справі 640/3412/22

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2022 року м. Київ № 640/3412/22

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Гарника К.Ю., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемтранс»до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішенняВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» (далі по тексту - позивач), адреса: 03150, місто Київ, вулиця Антоновича, будинок 46-46А, до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі по тексту - відповідач), адреса: 49600, місто Дніпро, проспект Поля Олександра, будинок 57, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10 серпня 2021 року №0002490403.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про безпідставність та необґрунтованість винесеного на підставі акту перевірки податкового повідомлення-рішення від 10 серпня 2021 року №0002490403, оскільки останнє винесено на підставі акту перевірки, який складено податковим органом з порушенням термінів проведення перевірки, а самі висновки акту перевірки не відповідають дійсності.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2022 року відкрито провадження у справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та витребувано від Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків належним чином завірені копії документів, що стали підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 10 серпня 2021 року № 0002490403.

Копію ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2022 року про відкриття провадження у справі № 640/3412/22 разом з примірником позовної заяви та додатків до неї направлено на адресу відповідача поштовим відправленням з повідомленням про вручення №0105107379343. Згідно з матеріалами справи, вказане поштове відправлення отримано відповідачем 17 лютого 2022 року. Проте, станом на дату розгляду справи, відзиву відповідачем до суду не подано.

Враховуючи неподання відповідачем відзиву на позовну заяву у встановлені судом строки без поважних причин, на підставі частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Так, право платника податків оскаржити рішення контролюючого органу передбачено пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 10 серпня 2021 року №0002490403, за порушення граничних строків реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних/ розрахунків коригування до податкових накладних, визначених статтею 201 Податкового кодексу України та згідно з пунктом 1201.1 статті 1201 Податкового кодексу України за затримку реєстрації податкових накладних з податку на додану вартість на загальну суму 124 918,38 грн. до позивача застосовано штраф у розмірі 50% на загальну суму 63 595,66 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акта від 06 липня 2021 року №527/32-00-04-03-03-30600592 про результати камеральної перевірки з питання несвоєчасності реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» податкових накладних в єдиному реєстрів від 30 червня 2019 року №483, від 30 червня 2019 року №484, від 30 червня 2019 року № 485, від 08 листопада № 585 (далі по тексту - акт перевірки).

В акті перевірки зафіксовано, що позивач виписав податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням законодавчо встановлених термінів, а саме:

- податкова накладна/розрахунок коригування на суму ПДВ 4896,0 грн. №483 від 30 червня 2019 року, дата реєстрації - 10 грудня 2019 року, граничний термін реєстрації - 30 червня 2019 року, кількість днів прострочення - 148;

- податкова накладна/розрахунок коригування на суму ПДВ 6,49 грн. №484 від 30 червня 2019 року, дата реєстрації - 10 грудня 2019 року, граничний термін реєстрації - 30 червня 2019 року, кількість днів прострочення - 148;

- податкова накладна/розрахунок коригування на суму ПДВ 459,4 грн. №485 від 30 червня 2019 року, дата реєстрації - 20 січня 2019 року, граничний термін реєстрації - 30 червня 2019 року, кількість днів прострочення - 148;

- податкова накладна/розрахунок коригування на суму ПДВ 62459,19 грн №585 від 08 листопада2019 року, дата реєстрації 17 грудня 2020 року, граничний термін реєстрації - 30 листопада 2019 року, кількість днів прострочення - 383.

Не погоджуючись з такими висновками акта перевірки, листом від 22 липня 2021 року №506 позивачем надіслано до податкового органу заперечення до акту №527/32-00-04-03-03-30600592 від 06 липня 2021.

За результатом розгляду заперечень, податковим органом прийнято рішення від 06 серпня 2021 року №4067/6/32-00-04-03-03-09, яким висновки, наведені в акті камеральної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» від 06 липня 2021 року №527/32-00-04-03-03-30600592 з питання несвоєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є правомірними та обгрунтованими. При цьому, згідно з вказаним рішенням та додатком до нього, податковим органом встановлено порушення вимог п. 201.1 та п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України в частині порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних із 61 до 365 календарних днів із сумою ПДВ в розмірі 13 404,73 грн, на 366 і більше календарних днів із сумою ПДВ в розмірі 124 918,38 грн, а саме:

- податкова накладна/розрахунок коригування на суму ПДВ 12 240,0 грн. №483 від 30 червня 2019 року, дата реєстрації - 10 грудня 2019 року, граничний термін реєстрації - 15 липня 2019 року, кількість днів прострочення - 148;

- податкова накладна/розрахунок коригування на суму ПДВ 16,23 грн. №484 від 30 червня 2019 року, дата реєстрації - 10 грудня 2019 року, граничний термін реєстрації - 15 липня 2019 року, кількість днів прострочення - 148;

- податкова накладна/розрахунок коригування на суму ПДВ 459,4 грн. №485 від 30 червня 2019 року, дата реєстрації - 20 січня 2020 року, граничний термін реєстрації - 15 липня 2019 року, кількість днів прострочення - 189;

- податкова накладна/розрахунок коригування на суму ПДВ 124 918,38 грн №585 від 08 листопада2019 року, дата реєстрації 17 грудня 2020 року, граничний термін реєстрації - 30 листопада 2019 року, кількість днів прострочення - 383.

В подальшому позивачем оскаржено в адміністративному порядку до Державної податкової служби України податкове повідомлення-рішення від 10 серпня 2021 року №0002490403 (скарга від 27 серпня 2021 року №613).

22 грудня 2021 Державною податковою службою України за результатом розгляду зазначеної скарги прийнято рішення №28744//6-99-00-06-03-01-06, яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 10 серпня 2021 року №0002490403, а скаргу позивача - без задоволення. При цьому, податковим органом зазначено про відсутність порушень контролюючого органу при здійсненні камеральної перевірки, а також про правомірність перевірки, виходячи з положень статті 102 ПК України. Одночасно податковим органом здійснено висновок про правомірність застосування штрафу до позивача, оскільки перевіркою встановлено порушення позивачем строків реєстрації податкових накладних, а застосування штрафних санкцій передбачено нормами ПК України.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням від 10 серпня 2021 року №0002490403, позивач оскаржив останнє до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Підпунктом 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) визначено, що платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Положеннями статті 201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Положеннями статті 1201 ПК України визначено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу у відповідному розмірі.

З наведеного вбачається, що порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є достатньою підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням порушення строку реєстрації податкової накладної у випадку, коли наявні одночасно дві обов`язкові складові, а саме: І - не надання отримувачу (покупцю) відповідної податкової накладної, ІІ - складення цієї накладної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

В силу приписів пункту 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За приписами абзацу 4 пункту 201.10 статті 201 ПК України, податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до абзацу 14 пункту 201.10 статті 201 ПК України, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Питання звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 1201.1 статті 1201 ПК України, вже неодноразово було предметом судового розгляду, зокрема Верховним Судом (постанова від 4 вересня 2018 року у справі №816/1488/17, від 11 грудня 2018 року у справі №807/68/18 та від 13 серпня 2019 року у справі №2040/7988/18, від 04 листопада 2021 року по справі №420/5424/19). При цьому, Верховний Суд звертав увагу, що саме зміст операції є визначальним при вирішенні питання про наявність/відсутність підстав для притягнення платника податку до відповідальності на підставі статті 1201 ПК України.

Досліджуючи надані позивачем докази, зокрема, податкові накладні, щодо яких камеральною перевіркою виявлені порушення граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд звертає увагу, що податкова накладна № 585 від 08 листопада 2019 року в графі «не підлягає надання отримувачу (покупцю) має позначку «Х», а у верхній лівій частині зазначено тип причини « 14» - податкова накладна складена отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента. При цьому, у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця) проставлено умовний індивідуальний податковий номер « 500000000000».

Податкова накладна № 483 від 30 червня 2019 року в графі «не підлягає надання отримувачу (покупцю) має позначку «Х», а у верхній лівій частині зазначено тип причини « 13» - використання виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності.

Податкова накладна № 484 від 30 червня 2019 року в графі «не підлягає надання отримувачу (покупцю) має позначку «Х», а у верхній лівій частині зазначено тип причини « 13» - використання виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності.

Податкова накладна № 485 від 30 червня 2019 року в графі «не підлягає надання отримувачу (покупцю) має позначку «Х», а у верхній лівій частині зазначено тип причини « 13» - використання виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності.

Податковим органом не заперечуються, що податкові накладні, за несвоєчасну реєстрацію яких до позивача застосовано штраф, складні з дотриманням законодавства та належним чином зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином враховуючи, що всі спірні податкові накладні не надавались отримувачу (покупцю) та були складені на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування, суд дійшов висновку про наявність підстав для звільнення позивача від відповідальності, передбаченої пунктом 1201.1 статті 1201 ПК України, за їх несвоєчасну реєстрацію.

Щодо викладених у позовній заяві обставин порушення термінів проведення камеральної перевірки та зміни підстав податковим органом для проведення перевірки після її проведення, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно із вимогами пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

За змістом пункту 76.1 статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Таким чином, камеральна перевірка за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства, предмет якої передбачає проведення контролюючим органом арифметичного та логічного контролю правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків; правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування; логічний зв`язок та узгодженість відповідних показників поточного періоду та їх зіставлення з показниками попередніх періодів).

Також під час камеральної перевірки може бути перевірена своєчасність: подання податкових декларацій (розрахунків); реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до них у ЄРПН, акцизних накладних та/або розрахунків до них у Єдиному реєстрі акцизних накладних; виправлення помилок у податкових накладних; сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання.

Інші обставини, які впливають на своєчасність, достовірність, повноту нарахування і сплати податків, є предметом перевірки контролюючим органом під час здійснення документальних перевірок у порядку, передбаченому статтями 77, 78 ПК України.

Згідно з приписами підпункту 76.3 статті 76 ПК України, камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

При цьому, камеральна перевірка з інших питань, а саме: своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання, проводиться з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПК.

Таким чином, суд дійшов висновку, що в межах проведення камеральної перевірки, податковий орган діяв в межах в у спосіб, передбачений ПК України.

Щодо викладених у позові обставин процесуальних порушень податкового органу щодо двох редакцій висновку акту перевірки від 06 липня 2021 року, судом встановлено наступне.

При здійсненні камеральної перевірки з питань несвоєчасної реєстрації позивачем податкових накладних, оформленої актом від 06 липня 2021 року №527/32-00-04-03-03-30600592, податковим органом встановлено перелік порушень. За результатом розгляду заперечень позивача на вказаний акт, податковим органом усунуто помилки, відкореговано числові невідповідності, при цьому, висновки щодо несвоєчасності реєстрації податкових накладних залишено без змін (відкореговано числові значення).

Відповідно до пункту 86.7. статті 87 ПК України, у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).

Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

Підпунктами 86.7.1.-86.7.4 пункту 86.7 статті 86 ПК України, акт перевірки, заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи і пояснення, у разі їх подання платником податку у визначеному цим пунктом порядку (далі - матеріали перевірки), розглядаються комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок (далі - комісія з питань розгляду заперечень), яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу. Склад комісії та порядок її роботи затверджуються наказом керівника контролюючого органу.

Розгляд матеріалів перевірки здійснюється комісією з питань розгляду заперечень контролюючого органу протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень відповідно до цього пункту (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у запереченнях, додаткових документах та поясненнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

У разі отримання від платника податків у визначеному цим пунктом порядку заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень, контролюючий орган зобов`язаний повідомити платника податків про місце і час проведення розгляду матеріалів перевірки. Таке повідомлення надсилається платнику податків протягом двох робочих днів з дня отримання від нього заперечень та/або додаткових документів і пояснень, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду.

Платник податків має право брати участь у процесі розгляду матеріалів перевірки особисто або через свого представника. Безпосередньо під час розгляду матеріалів перевірки платник податку має право надавати письмові та/або усні пояснення з приводу предмета розгляду.

Відсутність платника податку або його представника, повідомленого в передбаченому цією статтею порядку про час і місце розгляду матеріалів перевірки, не є перешкодою для розгляду матеріалів перевірки.

Під час розгляду матеріалів перевірки комісія з питань розгляду заперечень:

встановлює, чи вчинив платник податку, щодо якого було складено акт перевірки, порушення податкового, валютного та/або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

розглядає обставини вчинених правопорушень, які відображені в акті перевірки, а також встановлені при розгляді наданих платником податків відповідно до цього пункту письмових пояснень та їх документального підтвердження (зокрема щодо обставин, що стосуються події правопорушення, та вжитих платником податків заходів щодо дотримання правил та норм законодавства, з посиланням на документи та інші фактичні дані, що підтверджують зазначені обставини);

досліджує питання наявності або відсутності обставин, що виключають вину у вчиненні правопорушення (крім правопорушень, відповідальність за які настає незалежно від наявності вини), пом`якшують або звільняють від відповідальності;

досліджує питання щодо необхідності проведення перевірки у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу;

визначає розмір грошових зобов`язань та/або суму зменшення бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, та/або суму зменшення податку на доходи фізичних осіб, задекларованого до повернення з бюджету, зокрема при використанні права на податкову знижку, та/або заниження чи завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, а також необхідність надсилання (вручення) платнику податків відповідного податкового повідомлення-рішення у випадках, передбачених цим Кодексом.

При розгляді матеріалів перевірки контролюючим органом досліджуються всі наявні фактичні дані, що стосуються предмета розгляду, у тому числі документи, надані платником податків або витребувані у нього, письмові та усні пояснення платника податку, інші фактичні дані, що наявні або доступні контролюючому органу.

За результатами розгляду матеріалів перевірки комісія з розгляду заперечень приймає висновок, що є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

Таким чином, суд дійшов висновку, що при розгляді заперечень до акта перевірки від 06 липня 2019 року №527/32-00-04-03-03-30600592, процесуальних порушень податковим органом не було здійснено.

Наведене в сукупності дає підстави суду дійти висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На переконання суду, відповідачем не доведено правомірності вчинених дій, з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи платіжних доручень, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір на загальну суму 2481,00 грн. Відтак, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд присуджує на користь позивача судові витрати у розмірі 2481,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-243, 250, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати та скасувати податкове повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 10 серпня 2021 року №0002490403.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» (03150, Київ, вулиця Антоновича, будинок 46-46А, код ЄДРПОУ 30600592) за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (49600, місто Дніпро, проспект Олександра Поля, будинок 57, код ЄДРПОУ 43968079) понесені товариством витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 481,00 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня 00 копійок).

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту рішення.

Суддя К.Ю. Гарник