Рішення

від 31.07.2022 по справі 640/20638/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 серпня 2022 року м. Київ № 640/20638/21

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вєкуа Н.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу

за позовомДепартаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) доОСОБА_1 проприпинення права на виконання будівельних робіт,В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (код ЄДРПОУ 40224921, вул. Трьохсвятительська, 4В, м. Київ, 01001) з позовом до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), в якому просить суд: припинити право на виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) «Реконструкція приміщень садового будинку на АДРЕСА_2 » від 07.05.2021 № КВ 0511210430852; скасувати реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) «Реконструкція приміщень садового будинку на АДРЕСА_2 » від 25.05.2021 № КВ 101210525352, замовник будівництва - ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідачем наведено недостовірні дані у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) від 07.05.2021 № KB 0511210430852 та у декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) від 25.05.2021 № КВ101210525352 на об`єкт: «Реконструкція приміщень садового будинку на АДРЕСА_2 » в частині розроблення та затвердження проектної документації, чим було порушено приписи частини 8 статті 36, частини 10 статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення учасників справи (письмове провадження), встановлено відповідачу строк для надання відзиву та витребувано від останнього докази та відповідні матеріали.

Відповідач не скористався правом на подачу відзиву.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та відзив на позов, встановив наступне.

Департамент на підставі необхідності проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CC1) від 07.05.2021 №KB 0511210430852 здійснив заходи державного архітектурно-будівельного контролю з метою проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ); товариством з обмеженою відповідальністю «Проектна майстерня «Архітектор» (ідентифікаційний код юридичної особи 13393120, квартал Димитрова, 33, кв. 1, м. Луганськ, 91031); особою, відповідальною за проведення авторського нагляду, ОСОБА_2 (серія та номер кваліфікаційного сертифіката АА №001709); особою, відповідальною за проведення технічного нагляду, ОСОБА_3 (серія та номер кваліфікаційного сертифіката AT № 006340) на об`єкті будівництва: «Реконструкція приміщень садового будинку на АДРЕСА_2 ».

Керуючись Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон) та Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466 та Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №461 Департамент зареєстрував замовникові будівництва, ОСОБА_1 , (далі - замовник будівництва), на об`єкт будівництва: «Реконструкція приміщень садового будинку на АДРЕСА_2 »:

повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CC1) від 07.05.2021 № KB 0511210430852 (далі - повідомлення):

декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (CCI) від 25.05.2021 № KB 101210525352.

Під час виїзду на місце посадової особи Департаменту з метою проведення перевірки доступ до об`єкта будівництва був обмежений, відповідальні особи були відсутні, що унеможливило проведення перевірки, оскільки відповідно до пункту 9 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

На письмові запрошення до Департаменту замовник будівництва, ОСОБА_1 та/або уповноважені особи не з`явились, документів та матеріалів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю не надано.

Згідно даних, наведених замовником будівництва у повідомленні, зокрема: проектна документація розроблена ТОВ «Проектна майстерня «Архітектор» керівництвом головного архітектора проекту ОСОБА_4 серія та номер кваліфікаційного сертифіката АА № 001709 та затверджена замовником, ОСОБА_1 від 20.04.2021 № б/н земельна ділянка використовується для будівництва на підставі згідно ч. 4 ст. 34 Закону (реконструкція, реставрація або капітальний ремонт об`єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані, реконструкція або капітальний ремонт автомобільних доріг, залізничних колій, ліній електропередачі, зв`язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій у межах земель їх розміщення, а також комплексна реконструкція кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду і нове будівництво об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури відповідно до містобудівної документації на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності можуть здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою).

Крім того, у повідомленні в частині основні показники об`єкта будівництва зазначено загальну площу приміщень садового будинку - 114, 4 кв. м.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 19.05.2021 №257141218, зазначена інформація про земельну ділянку (кадастровий номер 800000000:90:507:0001), власником якої зазначена ОСОБА_1 (дата державної реєстрації 17.02.2021).

При цьому інформація щодо садового будинку за вказаною вище адресою на час здійснення заходів архітектурно-будівельного контролю з метою проведення позапланової перевірки відсутня в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Відповідно до інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 17.06.2021 № 262066022 садовий будинок загальною площею 114, 4 кв.м, зареєстрований на власника, ОСОБА_1 (дата державної реєстрації 27.05.2021), підставою для державної реєстрації вказана декларація про готовність об`єкта до експлуатації від 25.05.2021 № KB 101210525352.

Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 41 Закону, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Враховуюче зазначене, Департамент листом від 27.05.2021 № 073-4518 звернувся до комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» з проханням надати усі наявні креслення з експлікацією площ приміщень житлової буд. АДРЕСА_4 (с/т « ІНФОРМАЦІЯ_1 ») на АДРЕСА_5 .

Відповідно до листа комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 01.06.2021 № 062/14-6670 (И-2021), який надійшов на адресу Департаменту, у відділі зберігання матеріалів технічної інвентаризації комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» не існує матеріалів технічної інвентаризації на буд. АДРЕСА_6 (с/т «ІНФОРМАЦІЯ_1») на АДРЕСА_5 .

Згідно пункту 3.6 ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» (зі змінами) (далі - ДБН) замовник будівництва - це фізична чи юридична особа, яка має у власності або у користуванні земельну ділянку для забудови чи володіє на законних підставах об`єктом будівництва, на якому має намір виконувати будівельні роботи.

Відповідно до п. 3.2.21 ДБН реконструкція - це перебудова прийнятого в експлуатацію існуючого об`єкта, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність, тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг.

Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об`єкта в цілому або його частин (за умови їх автономності).

Оскільки ОСОБА_1 не володіла на законних підставах приміщеннями садового будинку, загальною площею 114,4 кв. м на момент подачі повідомлення, а тому відповідно не може бути замовником їх реконструкції та не може затверджувати проєктну документацію.

Відповідно до ст. 22 Закону, невід`ємною архівною складовою частиною Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва є єдиний реєстр документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів (далі - Реєстр). Згідно Реєстру відсутні дані щодо видачі, реєстрації документів, що дають право на виконання підготовчих/будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію садового будинку № 75/1 за цією адресою до 06.07.2020 загальною площею 114, 4 кв. м.

Вказаний об`єкт будівництва не підлягає реконструкції, оскільки не приймався в експлуатацію в установленому законодавством порядку загальною площею - 114,4 кв. м.

Враховуючи викладене, проектна документація на будівельні роботи «Реконструкція приміщень садового будинку на АДРЕСА_2 » передана замовникові, розроблена з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, будівельних норм. державних стандартів і правил, чим порушено абз. 1 ч. 1 ст. 31 Закону.

Отже, замовник будівництва не мав права затверджувати проектну документацію, оскільки остання розроблена з порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Враховуючи зазначене, замовником будівництва, ОСОБА_1 наведені недостовірні дані у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CC1) від 07.05.2021 № KB 0511210430852 та у декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (CC1) від 25.05.2021 № KB101210525352 на об`єкт: "Реконструкція приміщень садового будинку на АДРЕСА_2 " в частині розроблення та затвердження проектної документації, чим порушено ч. 8 ст. 36 та ч. 10 ст. 39 Закону.

Вказане стало підставо для звернення до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Статтею 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" передбачено, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, норм і правил у порядку, визначеному Законом.

Згідно статті 10 Закону України «Про архітектурну діяльність», для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Відповідно до підпунктів 4.3, 4.6, 4.7, 4.8 пункту 4 Положення про Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі-Департамент), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 01.10.2015 № 978 (зі змінами),

Департамент, зокрема: надає, отримує, реєструє, повертає документи, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт з підстав, визначених законом;

приймає в експлуатацію закінчені будівництвом об`єкти (видає та відмовляє у видачі сертифікатів, реєструє декларації про готовність об`єкта до експлуатації та повертає такі декларації на доопрацювання для усунення виявлених недоліків);

у разі виявлення факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень Департамент звертається до суду із позовом про скасування реєстрації такої декларації або про притінення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення.

Здійснює державний архітектурно-будівельний контроль за дотриманням: вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції;

порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт, виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.

Департамент здійснює повноваження щодо державного архітектурно-будівельного контролю в місті Києві та дозвільно-реєстраційних функцій стосовно об`єктів незначного (CCI) та середнього (СС2) класу наслідків (відповідальності) на території міста Києва, з 12.10.2016.

Питання отримання документів, які надають право виконувати будівельні роботи, визначено Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон) та Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 (далі - Порядок № 466), а механізм прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта визначено Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.201 1 № 461 (далі - Порядок № 461).

Відповідно до статті 34 Закону, замовник має право виконувати будівельні роботи після, зокрема подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CCI). Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 466, повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, та повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CCI), повідомлення про зміну даних у зазначених повідомленнях за формою згідно з додатками 1, 2 і 2-1 до цього Порядку подається замовником (його уповноваженою особою) до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет шляхом подання засобами програмного забезпечення Єдиного державного веб-порталу електронних послуг або заповнюється та надсилається рекомендованим листом з описом вкладення до центру надання адміністративних послуг.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом п`яти робочих днів з дня надходження повідомлення забезпечує внесення інформації, зазначеної у повідомленні, до реєстру згідно з цим Порядком. У випадках, встановлених у Порядку ведення першої черги Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва під час реалізації експериментального проекту, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 01.07.2020 № 559 (далі - Порядок № 559), у разі подання повідомлення через електронний кабінет внесення до реєстру інформації, зазначеної у повідомленні, здійснюється в день його надходження автоматично за допомогою програмних засобів ведення реєстру.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CCI), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Пунктами 17, 18 Порядку № 461 встановлено, що замовник (його уповноважена особа) заповнює і подає до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю через центр надання адміністративних послуг чи через електронний кабінет шляхом подання засобами програмного забезпечення Єдиного державного веб-порталу електронних послуг або заповнює та надсилає рекомендованим листом з описом вкладення до центру надання адміністративних послуг один примірник декларації, зокрема щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CCI), за формою, наведеною у додатку 3 до цього Порядку.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дня надходження декларації перевіряє повноту даних, зазначених у декларації, та забезпечує внесення інформації, зазначеної у декларації, до реєстру.

Згідно ч. 8 ст. 36, ч. 10 ст. 39 Закону, п. 11 Порядку № 466, п. 16 Порядку № 461 замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні/декларації.

Статтею 41 Закону визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб.

Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011№553 (далі - Порядок № 553). Порядком № 553 визначено процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками, сертифікованими відповідальними виконавцями робіт, підприємствами, що надають технічні умови щодо інженерного забезпечення об`єкта будівництва, та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Пунктом 7 Порядку №553 визначені підстави для проведення позапланової перевірки, зокрема необхідність проведенняперевірки достовірності даних, наведених уповідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні. Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Відповідно до п. 9 Порядку № 553 Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Відповідно до п. 16 та п. 17 Порядку № 553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про архітектурну діяльність»,

проект - документація для будівництва об`єктів архітектури, що складається з креслень, графічних і текстових матеріалів, інженерних і кошторисних розрахунків, які визначають містобудівні, об`ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні та технологічні рішення, вартісні показники конкретного об`єкта архітектури, та відповідає будівельним нормам і правилам. Проектна документація на будівництво об 'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм і правил та затверджується замовником.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва ти житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 № 45, затверджено Порядок розроблення проектної документації на будівництво об`єктів (далі - Порядок № 45) (зі змінами), який визначає процедуру розроблення проектної документації на будівництво об`єктів та поширюється на суб`єктів містобудування.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про архітектурну діяльність» архітектор (інженер), що має кваліфікаційний сертифікат, - фахівець, який за результатами атестації отримав такий сертифікат, що надає йому повноваження ведення особистої діяльності у сфері архітектурної діяльності, і який несе відповідальність за результати своєї діяльності.

Згідно статті 11 Закону України «Про архітектурну діяльність» під час будівництва об`єкта архітектури здійснюється авторський та технічний нагляд. Авторський нагляд здійснюється архітектором - автором проєкту об`єкта архітектури, іншими розробниками затвердженого проекту або уповноваженими ними особами. Авторський нагляд здійснюється відповідно до законодавства та договором із замовником. Механізм здійснення авторського нагляду під час будівництва об`єкта архітектури (нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівель і споруд, а також технічного переоснащення діючих підприємств) визначається Порядком здійснення авторського нагляду під час будівництва об`єкта архітектури, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 липня 2007 р. № 903 (далі - Порядок здійснення авторського нагляду).

Пунктом 2 Порядку здійснення авторського нагляду визначено, що авторський нагляд здійснюється архітектором - автором проекту об`єкта архітектури, іншими розробниками затвердженого проекту або уповноваженими особами (далі - генеральний проектувальник) відповідно до законодавства та договору із замовником (забудовником) протягом цього періоду будівництва і передбачає контроль за відповідністю будівельно-монтажних робіт проекту.

Пунктами 5 та 7 Порядку здійснення авторського нагляду визначено, що результати авторського нагляду фіксуються в журналі, що оформляється генеральним проектувальником у двох примірниках, одних з яких зберігається у замовника, а другий - у генерального проектувальника. Після прийняття об`єкта архітектури в експлуатацію генеральний проектувальник повинен зберігати примірник журналу авторського нагляду в архіві.

Згідно з пунктом 10 Порядку 45 склад за зміст проектної документації об`єктів будівництва на всіх стадіях проектування визначається згідно з будівельними нормами і мають бути достатніми для оцінки проектних рішень та їх реалізації.

Пунктом 20 Порядку 45 передбачено, що оформлення проектної документації має відповідати державним стандартам щодо проектної документації на будівництво об`єктів, крім випадків розроблення проектної документації із застосуванням технологій будівельного інформаційного моделювання, із зазначенням у пояснювальній записці до проекту будівництва особливостей оформлення проектної документації.

Статтею 7 Закону України «Про архітектурну діяльність» передбачено, що проект об`єкта архітектури розробляється під керівництвом або з обов`язковою участю головного архітектора проекту та/або головного інженера проекту, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат. Проект об`єкта архітектури завіряється підписом і скріплюється особистою печаткою головного архітектора проекту та/або головного інженера проекту, які мають кваліфікаційний сертифікат.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про архітектурну діяльність» робоча документація для будівництва (реконструкції, реставрації, капітального ремонту) об`єкта архітектури виконується відповідно до норм і правил на підставі затвердженого проекту. Робоча документація для будівництва або авторський нагляд за її розробкою виконуються за участю архітектора - автора затвердженого проекту відповідно до укладеного договору на розроблення проекту цього об`єкта архітектури. Архітектор - автор проекту або уповноважена ним особа бере участь у прийнятті в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта архітектури та підписує відповідний акт. Без підпису архітектора - автора проекту або уповноваженої ним особи такий акт є недійсним.

Частиною 3 статті 23 Закону України «Про архітектурну діяльність» встановлено, що замовники на проектування і будівництво об`єктів архітектури мають право, зокрема затверджувати проект, якщо він не суперечить законодавству, містобудівним умовам та обмеженням забудови земельної ділянки.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04.06.2014 № 63 затверджено ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» (далі - ДБН А.2.2-3-2014), норми якого встановлюють склад та зміст проектної документації на нове будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт та технічне переоснащення будинків, будівель, споруд будь-якого призначення, їх комплексів або їх частин, лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури.

Відповідно до пункту 3.17 ДБН А.2.2-3-2014 проектна документація - це затвердженні текстові та графічні матеріали, якими визначається містобудівні, об`ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні рішення, а також кошториси об`єктів будівництва.

Пунктом 4.2. ДБН А.2.2-3-2014 визначено, що оформлення проектної документації здійснюється згідно з нормативними документами комплексу А.2.4 «Система проектної документації для будівництва». За приписами пункту 4.8 ДБНА.2.2-3:2014, проектна документація має бути розроблена з урахуванням усіх документів будівельних норм та стандартів, чинних на час її передачі у виробництво. Проектна документація, затверджена відповідно до чинного законодавства, не підлягає коригуванню у зв`язку з введенням нових будівельних норм, за винятком випадків, коли це коригування обумовлене підвищенням у нових будівельних нормах вимог безпеки, у тому числі щодо забезпечення механічного опору та стійкості (міцності), електро-, вибухо- та пожежобезпечності об`єкта та доступності для мало мобільних груп населення, для забезпечення яких повинні бути виконані необхідні будівельні роботи.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, щодо замовника та проектувальника висуваються вимоги щодо добросовісного виконання ними проектних робіт щодо об`єкта будівництва, які, зокрема, полягають і в обов`язковом уврахуванні будівельних норм, стандартів і правил, вимог вихідних даних на проектування. Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 27.01.2020 у справі № 809/772/16, від 02.04.2020 у справі № 809/998/16 та від 28.04.2020 № 808/36/6/16.

Проект може вважатися юридично значимим документом, який має юридичну силу та створює правові наслідки, за умови його відповідності встановленим вимогам і лише у разі дотримання таких вимог проект може бути затверджений замовником.

Такий висновок викладений, зокрема у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №815/5987/16.

Відповідно до статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Самочинним також вважається будівництво, яке здійснюється хоча і на підставі проекту, але за наявності істотних порушень зазначених норм та правил як у самому проекті, так і при будівництві, за наявності рішень спеціально уповноважених органів про усунення порушень.

Таким чином, будівельні роботи із реконструкції на підставі проекту, затвердженого замовником, однак, розробленого з порушенням законодавства у сфері містобудівної діяльності, тобто без належно розробленого та відповідно затвердженого проекту, що є однією з ознак вважати об`єкт самочинним, про що прямо зазначено у частині першій статті 376 Цивільного кодексу України. Частиною 7 статті 36 Закону визначено, що право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути припинено відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на підставі судового рішення, що набрало законної сили.

Відповідно до частини 2 статті 391 Закону, у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду звертається до суду із позовом про скасування реєстрації такої декларації або про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення.

Відомості про набрання законної сили судовим рішенням про скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, вносяться до Реєстру будівельної діяльності.

Достатньою та необхідною правовою підставою для подачі органом архітектурно-будівельного контролю позову щодо припинення права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення та скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта, є виявлення факту наведення у цих документах замовником недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, а по-друге жодною правовою нормою не регламентовано порядок виявлення органом архітектурно-будівельного контролю такого факту. При цьому чинним законодавством не передбачено, що встановлення фактів наведення замовниками недостовірних даних у декларації про готовність об`єкта до експлуатації або повідомленні про початок виконання будівельних робіт відбувається виключно за результатами здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, а не в процесі їх проведення. Зазначена правова позиція міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 01.11.2018 у справі № 826/8556/17, від 22.01.2021 №640/11869/20, від 27.01.2021 № 826/10962/17 та від 19.08.2020 № 826/6660/16.

З огляду за зазначене суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (код ЄДРПОУ 40224921, вул. Трьохсвятительська, 4В, м. Київ, 01001) - задовольнити.

Припинити право на виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) «Реконструкція приміщень садового будинку на АДРЕСА_2 » від 07.05.2021 № КВ 0511210430852.

Скасувати реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) «Реконструкція приміщень садового будинку на АДРЕСА_2 » від 25.05.2021 № КВ 101210525352, замовник будівництва - ОСОБА_1 .

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Г. Вєкуа