Постанова

від 29.08.2022 по справі 380/761/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2022 рокуЛьвівСправа № 380/761/20 пров. № СК-А/857/11428/21

Колегія суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді:Улицького В.З.

суддів:Онишкевича Т.В., Курилця А.Р.

при секретарі судового засідання: Кардаш В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24.11.2020 року (рішення ухвалене у м. Львові судом у складі головуючого судді Крутько О.В., повне судове рішення складено 04.12.2020) у справі за позовом Фермерського господарства «Атлант» до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправними та скасування постанов,-

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2020 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправними та скасування постанов Головного управління Держпраці у Львівській області про накладення штрафу уповноваженими особами №ЛВ4147/462/НД/АВ/ФС-1 від 27.12.2019 року та Головного управління Держпраці у Львівській області про накладення штрафу уповноваженими особами №ЛВ4147/462/НД/АВ/ФС-2 від 27.12.2019 року.

Позивач позовні вимоги мотивував тим, він що не погоджується з оскаржуваними постановами, прийнятими на підставі висновків акту інспекційного відвідування, вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню. Зазначає, що відповідачем безпідставно притягнуто його до відповідальності та застосовано штраф за відсутності повного з`ясування обставин щодо трудових відносин із працівниками. Просив позов задоволити.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24.11.2020 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано постанову Головного управління Держпраці у Львівській області про накладення штрафу уповноваженими особами №ЛВ4147/462/НД/АВ/ФС-1 від 27.12.2019 року. Визнано протиправними та скасовано постанову Головного управління Держпраці у Львівській області про накладення штрафу уповноваженими особами №ЛВ4147/462/НД/АВ/ФС-2 від 27.12.2019 року.

Рішення суду першої інстанції оскаржило Головне управління Держпраці у Львівській області. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволені адміністративного позову відмовити.

Згідно ч.4ст.229 КАС України, фіксування процесу не здійснювалося оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явилися.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 189 цього Кодексу.

Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що 17.10.2019 Головним управлінням Держпраці у Львівській області на підставі наказу ГУ Держпраці у Львівській області від 17.10.2019 №2035-П, листа Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області від 26.07.2019 вих№9012/9/13.10-12 видано направлення №2035 на проведення інспекційного відвідування позивача у ФГ «Атлант», період з 23.10.2019 по 05.11.2019 року.

Інспекторами праці Веліахмедовим Б.З. 24.10.2019 у присутності інспекторів: Блажевської Р.Б., Петрушко М.В. : здійснено спробу проведення інспекційного відвідування за адресою місцезнаходження об`єкта відвідування згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (803664, Львівська область, Жовківський район, с.Великий Дорошів (Хутір)).

У зв`язку із ненаданням інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування; ненадання для ознайомлення книг, реєстрів та документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, їх завірених об`єктом відвідування копій або витягів (ненадання підтверджуючих або спростовуючих документів, що стосуються укладання трудових відносин з найманими працівниками); ненадання керівником (його уповноваженим представником)/працівниками об`єкта відвідування усних та письмових пояснень з питань, що стосуються законодавства про працю (ненадання керівником об`єкта відвідування жодних пояснень що стосуються укладення трудових відносин із найманими працівниками); відсутність об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування) інспектором Веліахмедовим Б.З. 24.10.2019 складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування №ЛВ4147/462/НД та вимогу про надання документів №ЛВ4147/462/НД/ПД від 24.10.2019.

Інспектором праці Веліахмедовим Б.З. 31.10.2019 у присутності інспекторів: Блажевської Р.Б., ОСОБА_1 , Петрушко М.В. проведено інспекційне відвідування ФГ «Атлант».

За результатами проведення інспекційного відвідування, 31.10.20219 складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю №ЛВ4147/462/НД/АВ. яким встановлено порушення вимог ч.1 та ч.3 ст.24 КЗпП України, ПКМУ №413 відповідно до вимог статті 24 КЗпП, працівник не може бути допущений до роботи без: укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу; повідомлення ДФС про прийняття працівника на роботу в порядку встановленого Кабінетом Міністрів України. 23.10.2019 інспекторами праці головними державними інспекторами ГУ Держпраці у Львівській області, з метою проведення інспекційного відвідування предмет заходу якого дотримання вимог законодавства про працю в частині виявлення неоформлених трудових відносин, здійснено вихід за фактичною адресою місця здійснення господарської діяльності ФГ «Атлант» - Львівська область, Жовківський район, с.Великий Дорошів (Хутір). Підставою проведення заходу державного контролю слугував лист ГУ ДФС у Львівській області від 26.07.2019 вих.№9012/9/13.10-12 з копіями матеріалів фактичної перевірки ФГ «Атлант» (ЄДРПОУ 20819819). В ході проведення інспекційного відвідування 23.10.2019, інспекторами праці головними державними інспекторами ГУ Держпраці у Львівській області, за виконання трудової функції зафіксовано дев`ять осіб, зі слів яких встановлено наступне: особа один ОСОБА_2 , особа два ОСОБА_3 , особа три ОСОБА_4 , особа чотири Орися, особа п`ять Тарас, особа шість Іван, особа сім відмовилася називати своє прізвище та ім`я, особа вісім ОСОБА_5 , особа дев`ять ОСОБА_6 . В ході проведення заходу державного контролю, що стосується дотримання законодавства про працю, зокрема в частині виявлення неоформлених трудових відносин, об`єктом відвідування не надано жодних документів щодо укладання трудових відносин чи договір цивільно-правового характеру з переліченими особами. 23.10.2019 голова ФГ «Атлант» Панчук М.Г. повідомив, що не може прибути за адресою місця знаходження господарської діяльності ФГ «Атлант» та надати документи що стосуються предмету здійснення заходу та зазначив, що 24.10.2019 з 09.00 год. буде перебувати за місцезнаходження ФГ «Атлант». Однак 24.10.2019 при виході за фактичною адресою місця здійснення господарської діяльності ФГ «Атлант» - Львівська область, Жовківський район, с.Великий Дорошів (Хутір) встановлено, що ворота об`єкта відвідування зачинені В телефонній розмові голова ФГ «Атлант» ОСОБА_7 повідомив, що знаходиться в м.Броди, та не може прибути та надати документи що стосуються предмету здійснення заходу та просив покинути територію, що належить ФГ «Атлант». Враховуючи вищенаведене 24.10.2019 складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування №4147/462/НД від 24.10.2019 та вимогу про надання документів №4147/462/НД/ПД від 24.10.2019 відповідно до яких строк проведення інспекційного відвідування зупинено до 31.10.2019, керівника об`єкта відвідування Панчук М.Г. зобов`язано у строк до 12 год. 00 хв. надати документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування. Копію з оригіналу направлення на проведення інспекційного відвідування №2035 від 17.10.2019, копію акту про неможливість проведення інспекційного відвідування №4147/462/НД від 24.10.2019 та вимогу про надання документів №4147/462/НД/ПД від 24.10.2019 надіслано об`єкту відвідування рекомендованим листом з описом документів та повідомленням про вручення. Згідно інформації, відображеної під час перевірки статусу відстеження на офіційному сайті Укрпошти, відправлення вручене адресату 29.10.2019 о 11 год. 34 хв. 31.10.2019 о 12 год. 00 хв., при виході за фактичною адресою місця здійснення господарської діяльності ФГ «Атлант» - Львівська область, Жовківський район, с.Великий Дорошів (Хутір) встановлено, що ворота об`єкта відвідування зачинені. В телефонній розмові голова ФГ «Атлант» ОСОБА_7 повідомив, що знаходиться в м.Броди, документи, що стосуються предмету здійснення заходу станом на 12:00 год. 31.10.2019 надати не може. Відповідно до інформації ГУДФС у Львівській області згідно до поданої звітності ФГ «Атлант» трудові відносини з найманими працівниками не зареєстровані. Враховуючи вищенаведене має місце фактичний допуск працівника до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та повідомленням центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України. Відповідно до ст.1 п.5 Закону України «Про фермерське господарство» - фермерське господарство, зареєстроване як юридична особа, має статус сімейного фермерського господарства, за умови що в його підприємницькій діяльності використовується праця членів такого господарства, якими є виключно члени однієї сім`ї відповідно до статті 3 Сімейного кодексу України. Трудові відносини у фермерському господарстві регулюються ст.27 зазначеного Закону: трудові відносини у фермерському господарстві базуються на основі праці його членів. У разі виробничої потреби фермерське господарство має право залучати до роботи в ньому інших громадян за трудовим договором (контрактом). Трудові відносини членів фермерського господарства регулюються Статутом, а осіб, залучених до роботи за трудовим договором (контрактом), - законодавством України про працю. Трудові спори у фермерському господарстві вирішуються у встановленому законом порядку. З особами, залученими до роботи у фермерському господарстві, укладається трудовий договір (контракт) у письмовій формі, в якому визначаються строк договору, умови праці і відпочинку (тривалість робочого дня, вихідні дні, щорічна оплачувана відпустка, форми оплати праці та її розміри, харчування тощо). Видача трудових книжок членам фермерського господарства і громадянам, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом), та їх ведення здійснюються відповідно до законодавства України про працю. Розмір оплати праці і тривалість щорічної відпустки осіб, які працюють у фермерському господарстві за трудовим договором (контрактом), не повинні бути меншими за встановлений державою розмір мінімальної заробітної плати і передбачену законом тривалість щорічної відпустки. Голова фермерського господарства створює безпечні умови праці для членів господарства і громадян, які уклали трудовий договір (контракт), забезпечує дотримання вимог техніки безпеки, виробничої гігієни та санітарії, пожежної безпеки. Статтею 34 передбачено загальнообов`язкове державне соціальне страхування і пенсійне забезпечення. Члени фермерського господарства та особи, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом), підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Фермерське господарство реєструється в установленому законом порядку як платник єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Час роботи у фермерському господарстві членів господарства та осіб, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом), зараховується до загального і безперервного стажу роботи на підставі записів у трудовій книжці і документів, що підтверджують сплату внесків на соціальне страхування. Членам фермерського господарства та особам, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом), призначені пенсії виплачуються у повному розмірі без урахування одержуваного заробітку (доходу). Фермерське господарство відповідно до чинного законодавства несе матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну його членам і особам, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом), каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням ними своїх трудових обов`язків.

Інспектором праці Веліахмедовим Б.З., складено припис №ЛВ4147/462/АВ/П від 31.10.2019 року про усунення порушень.

Акт та припис направлено позивачу у двох примірниках з описом вкладення у ньому та з повідомленням про вручення.

Позивачем 05.12.2019 листами за №№05/12-19-3, 05/12-19-4 надіслано відповідачу письмові пояснення та витребувані відповідачем документи. Крім того, 05.12.2019 року позивачем за №05/12-19-2 також було надіслано відповідь на припис №ЛВ4147/462/АВ/П.

Позивачем 10.12.2019 направлено заступнику начальника управління начальника відділу ГУ Держпраці у Львівській області п.Щерба Н.Р. клопотання, в якому голова ФГ «Атлант» повідомив, що з 06.12.2019 перебуває на листку непрацездатності, а відтак не має змоги бути присутнім при розгляді справи про накладення штрафу.

Відповідач 27.12.2019 розглянувши справу про накладення штрафу та на підставі акту інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю №ЛВ4147/462/НД/АВ від 31.10.2019 року винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЛВ 4147/462/АВ/ФС-1, якою за порушення вимог ч.1 та ч.3 ст.24 КЗпП України, Постанови Кабінету Міністрів України Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та їх територіальним органом про прийняття працівника на роботу №413 на ФГ «Атлант» накладено штраф у розмірі 1126710,00 грн. та постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЛВ4147/462/АВ/ФС-2, якою за порушення вимог статті 259 КЗпП України на ФГ «Атлант» накладено штраф у розмірі 417300,00 грн.

Частиною 1ст. 259 КЗпП України передбачено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці (далі - Положення № 96), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Пунктом 2 Положення № 96 визначено, що Держпраця у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Відповідно до підпункту 9 пункту 4 Положення № 96 Держпраця відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням вимог законодавства про працю, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню; провадження діяльності з надання послуг з посередництва та працевлаштування.

Підпунктом 6 пункту 4 Положення № 96 встановлено, що Держпраця, здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Пунктом 7 Положення № 96 передбачено, що Держпраця здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.

Згідно зазначених норм Головному управлінню Держпраці в Львівській області делеговано повноваження щодо здійснення на території області державного контролю за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

У зв`язку із втратою чинності 14.05.2019 року постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295, якою було затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю» від 21 серпня 2019 року № 823затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі Порядок №823), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1985-IV, Конвенцією Міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1986-IV, та Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Відповідно до пункту 2 Порядку №823 заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Підстави для здійснення інспекційних відвідувань визначені п.5 Порядку №823, зокрема:

1)звернення працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю;

2)звернення фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин;

3)рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту;

4)рішення суду;

5)повідомлення посадових осіб органів державного нагляду (контролю), правоохоронних органів про виявлені в ході виконання ними повноважень ознак порушення законодавства про працю щодо неоформлення та/або порушення порядку оформлення трудових відносин;

6) інформація:

Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати;

ДПС та її територіальних органів про:

-невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності;

-факти порушення законодавства про працю, виявлені в ході здійснення повноважень;

-факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом, як суб`єкта господарювання;

Пенсійного фонду України та його територіальних органів про:

-роботодавців, які нараховують заробітну плату 30 і більше відсоткам працівників менше мінімальної;

-роботодавців, в яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу;

-роботодавців, в яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилася на 20 і більше відсотків;

-фізичних осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року;

-роботодавців, в яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці, що завершився;

-роботодавців, в яких протягом року не проводилася індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації;

-роботодавців, в яких 30 і більше відсотків фізичних осіб працюють на умовах цивільно-правових договорів;

-роботодавців із чисельністю 20 і більше працівників, в яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників;

7)інформація профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлені у ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю;

8)доручення Прем`єр-міністра України;

9)звернення Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;

10)запит народного депутата України;

11)невиконання вимог припису інспектора праці.

Відповідно до п.п.6, 8, 9, 10 Порядку № 823 під час підготовки до проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування інспектор праці, якщо тільки він не вважатиме, що це завдасть шкоди інспекційному відвідуванню або невиїзному інспектуванню, може одержати інформацію та/або документи, що стосуються предмета інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, а також шляхом проведення аналізу наявної (загальнодоступної) інформації про стан додержання об`єктом відвідування законодавства про працю. Документи, одержані під час підготовки до проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, що містять інформацію про порушення об`єктом відвідування вимог законодавства про працю, долучаються до матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі.

Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.

Під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення. На вимогу об`єкта відвідування або уповноваженої ним посадової особи інспектор праці надає копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та вносить запис про проведення інспекційного відвідування до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об`єкта відвідування (за його наявності) перед наданням акта для підпису.

Тривалість інспекційного відвідування, невиїзного інспектування не може перевищувати 10 робочих днів.

Згідно п. 19-24 Порядку № 823, за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) (далі - акт), і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення.

Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою. Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування.

Якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною.

Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дня, що настає за днем підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

Інспекційне відвідування ФГ «Атлант» проведено на підставі наказу №2035-П від 17.10.2019 та направлення від 17.10.2019 №2035. При цьому інформація отримана від Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України визначає Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 за №509(далі Порядок №509).

Пунктами 3, 4 постанови КМУ «Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення» від 17.07.2013 року № 509 (далі- Порядку №509) передбачено, що справа про накладення штрафу (далі - справа) розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку.

Про дату одержання документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб`єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п`ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Положення Порядку № 509 наразі не передбачають повідомлення конкретної дати розгляду справи. Норма пункту 3 Порядку сформульована таким чином, що визначає початок перебігу строку розгляду (з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів) та визначає тривалість такого строку (45 днів).

Частиною 1 статті 3 КЗпП України передбачено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Відповідно до статті 4 КЗпП України законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Відповідно до ч. 1ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно ч. 2ст. 21 КЗпП України працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Частиною 3статті 21 КЗпП України встановлено, що особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Статтею 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім; 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Форма такого повідомлення затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 №413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу».

Статтею 265 КЗпП України передбачено відповідальність юридичних та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, у вигляді штрафу в разі:

фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження;

вчинення порушення, передбаченого абзацом другим цієї частини, повторно протягом двох років з дня виявлення порушення - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення;

порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у двократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення;

недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов`язків, передбачених законами України "Про військовий обов`язок і військову службу", "Про альтернативну (невійськову) службу", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", - у чотирикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження;

недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

вчинення дій, передбачених абзацом сьомим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у шістнадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

порушення інших вимог законодавства про працю, крім передбачених абзацами другим - восьмим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати за кожне таке порушення;

вчинення порушення, передбаченого абзацом дев`ятим цієї частини, повторно протягом року з дня виявлення порушення - у двократному розмірі мінімальної заробітної плати за кожне таке порушення.

У разі сплати юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, яка використовує найману працю, 50 відсотків розміру штрафу протягом 10 банківських днів з дня вручення постанови про накладення штрафу за порушення вимог законодавства про працю, передбаченого цією статтею, така постанова вважається виконаною.

У разі виконання припису центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та усунення виявлених порушень, передбачених абзацами четвертим - шостим, дев`ятим частини другої цієї статті, у визначені приписом строки заходи щодо притягнення до відповідальності не застосовуються.

Заходи щодо притягнення до відповідальності за вчинення порушення, передбаченого абзацами другим, третім, сьомим, восьмим, десятим частини другої цієї статті, застосовуються одночасно із винесенням припису незалежно від факту усунення виявлених при проведенні перевірки порушень.

Штрафи, зазначені в абзаці другому частини другої цієї статті, можуть бути накладені центральним органом виконавчої влади, зазначеним у частині четвертій цієї статті, без здійснення заходу державного нагляду (контролю) на підставі рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації.

Виконання постанови центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, покладається на органи державної виконавчої служби.

Сплата штрафу не звільняє від усунення порушень законодавства про працю.

Згідно оскаржуваних постанов та акту інспекційного відвідування від 3110.2019 відповідачем встановлено порушення вимог частини першої та третьої статті 24 КЗпП України ПКМУ №413, зокрема: в ході проведення інспекційного відвідування 23.10.2019, інспекторами праці головними державними інспекторами ГУ Держпраці у Львівській області, за виконанням трудової функції зафіксовано дев`ять осіб, зі слів яких встановлено наступне: особа один ОСОБА_2 , особа два ОСОБА_3 , особа три ОСОБА_4 , особа чотири Орися, особа п`ять Тарас, особа шість Іван, особа сім відмовилася називати своє прізвище та ім`я, особа вісім ОСОБА_5 , особа дев`ять ОСОБА_6 . В ході проведення заходу державного контролю що стосується дотримання законодавства про працю, зокрема в частині виявлення неоформлених трудових відносин, об`єктом відвідування не надано жодних документів щодо укладання трудових відносин чи договір цивільно-правового характеру з переліченими особами. Враховуючи вищенаведене відповідач вважає, що має місце фактичний допуск працівника до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та повідомленням центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України

Апеляційним судом встановлено, що укладені між ФГ «Атлант» та ОСОБА_6 (цивільно-правовий договір від 19.10.2019 №18/10), ОСОБА_8 (цивільно-правовий договір від 10.10.2019 №10/10), ОСОБА_9 (цивільно-правовий договір від 17.10.2019 №17/10), на виконання різного виду послуг, а саме монтаж покриття навісу для ВРХ.

За результатами виконаних робіт (послуг) складалися акти прийому наданих послуг і лише після підписання вищевказаних актів оплачувалася винагорода, зокрема у розмірі 3000,00 грн.

ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , виконуючи роботи за вищевказаними договорами, не підпорядковувалися правилам внутрішнього трудового розпорядку.

Виконавці самі організовували свою роботу і виконували її на власний ризик. Умови про режим робочого часу, в договорах не визначені.

Проаналізовані цивільно-правові договори, що укладені між позивачем та ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 такі не містять ознак трудових договорів, зокрема: обов`язку виконавців бути присутнім на підприємстві у визначені робочі години, обов`язку дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку; регламентації процесу праці, часу та тривалості робочого часу тощо.

Статтею 628 Цивільного кодексу України врегульовано, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Верховним Судом у постанові від 26.09.2018 по справі №822/723/17 зазначено про те, що основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.

Таким чином, трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

Аналогічна правова позиція відображена в постанові Верховного Суду від 08.05.2018 по справі №127/21595/16-ц, від 13.06.2019 № 815/954/18.

Загальне визначення цивільно-правового договору наведено у статті 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Так, вказаною нормою встановлено, що договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Проаналізувавши вищезазначені норми законодавства стосовно трудових договорів та цивільно-правових угод, суд дійшов переконання, що ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , виступали саме виконавцями цивільно-правових відносин, оскільки виконували передбачені цивільно-правовим договором послуги, час надання яких обирали самостійно

За змістом укладених цивільно-правових договорів ФГ «Атлант» цікавило саме результат наданих вищевказаними особами послуг: монтажне покриття навісу ВРХ. Тому і винагорода за угодами залежала не від кількості затраченого часу, а від результату.

Під час інспекційного відвідування на території ФГ «Атлант» знаходилися практиканти, які проходили на фермерському господарстві навчально-виробничу практику.

Згідно типового договору про навчально-виробничу практику №265 від 21.10.2019р. укладеного між ФГ «Атлант» та Львівським вищим професійним училищем комп`ютерних технологій та будівництва в особі директора ОСОБА_10 , направлено учнів ПТУ ОСОБА_11 та ОСОБА_12 для проходження навчально-виробничої практики на ФГ «Атлант» згідно з планом-графіком з 21.10.2019 про 27.12.2019 року, також згідно договору про навчальну-виробничу практику №52т-05 від 21.10.2019р. укладеного між ФГ «Атлант» та Львівським вищим професійним училищем комп`ютерних технологій та будівництва в особі директора ОСОБА_10 , направлено учнів ПТУ ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 для проходження навчально-виробничої практики на ФГ «Атлант» згідно з планом-графіком з 21.10.2019 року по 11.11.2019 року.

Відтак, апеляційний суд вважає, що ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 не є працівниками ФГ «Атлант», а є учнями Львівського вищого професійного училища комп`ютерних технологій та будівництва і проходили у позивача навчально-виробничу практику.

Згідно п. 3.5 Положення про організацію навчально-виробничого процесу у професійно-технічних навчальних закладах, затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки від 30.05.2006 року за № 419 (далі - Положення № 419), професійно-практична підготовка складається з виробничого навчання, виробничої, переддипломної (передвипускної) практики і проводиться у навчально-виробничих майстернях, на полігонах, тренажерах, автодромах, трактородромах, у навчально-виробничих підрозділах, навчальних господарствах, а також на робочих місцях на виробництві чи у сфері послуг за такими формами: уроки виробничого навчання (практичного водіння) у ПТНЗ; уроки виробничого навчання на виробництві чи у сфері послуг; - виробнича практика на робочих місцях на виробництві чи у сфері послуг; - переддипломна (передвипускна) практика на виробництві чи у сфері послуг; - інші форми професійно-практичної підготовки.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про професійно-технічну освіту", підприємства, установи, організації незалежно від форм власності надають учням, слухачам професійно-технічних навчальних закладів робочі місця або навчально-виробничі ділянки для проходження виробничого навчання чи виробничої практики відповідно до укладених із професійно-технічними навчальними закладами договорів про навчально-виробничу практику. Типовий договір про навчально-виробничу практику та порядок надання робочих місць визначаються Кабінетом Міністрів України. Керівники підприємств, установ, організацій несуть відповідальність за забезпечення належних умов праці та оплату праці учнів, слухачів на виробництві, дотримання правил і норм охорони праці, техніки безпеки та виробничої санітарії відповідно до укладених із професійно-технічними навчальними закладами договорів про навчально-виробничу практику.

Учні, слухачі професійно-технічних навчальних закладів під час виробничого навчання і виробничої практики на виробництві виконують роботи відповідно до навчальних планів і програм.

Відповідно до п. п. 2, 7 Порядку надання робочих місць для проходження учнями, слухачами професійно-технічних навчальних закладів виробничого навчання та виробничої практики, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.1999 року № 992. підприємства, установи, організації незалежно від форми власності надають учням, слухачам професійно-технічних навчальних закладів робочі місця або навчально-виробничі ділянки для проходження виробничого навчання чи виробничої практики відповідно до укладених із професійно-технічними навчальними закладами договорів про навчально-виробничу практику. Учні, слухачі професійно-технічних навчальних закладів на час виробничого навчання та виробничої практики до складу (списку) і штатного розпису працівників підприємства не включаються.

Згідно із п. 3.10 Положення № 419 за виконані роботи учнями під час виробничого навчання чи виробничої практики юридичні та фізичні особи незалежно від форм власності здійснюють оплату праці відповідно до укладених із професійно-технічними навчальними закладами (далі - ПТНЗ) договорів про навчально-виробничу практику за фактично виконаний обсяг робіт. Нараховані учням кошти перераховуються на розрахунковий рахунок ПТНЗ у встановленому порядку з метою виплати їм 50 % заробітної плати за проходження виробничого навчання та виробничої практики. Інші 50 % заробітної плати, нарахованої за час виробничого навчання і виробничої практики учням ПТНЗ, використовуються навчальним закладом для здійснення його статутної діяльності, зміцнення навчально-матеріальної бази, на соціальний захист учнів, проведеня культурно-масової і фізкультурно-спортивної роботи.

Трудові відносини власників підприємств, установ чи ФОП із учнями ПТНЗ під час виробничого навчання або виробничої практики не виникають, відтак не вимагається від роботодавця оформлення трудових договорів та повідомлення Державної фіскальної служби України.

Згідно роз`яснень Державної служби України з питань праці, оформлених лисом від 19.05.2017 року № 5783/4.1/4.1-ДП-17, оформлення практикантів - учнів ПТНЗ за місцем проходження практики, тобто трудові відносини із учнями ПТНЗ під час виробничого навчання або виробничої практики не виникають, оформлення трудових договорів не здійснюється, повідомлення Державної фіскальної служби не вимагається.

Відповідно до роз`яснень Міністерства соціальної політики Украйни (лист Міністерства соціальної політики України "Щодо проходження виробничого навчання та виробничої практики учнями, слухачами професійно-технічних навчальних закладів" від 20.08.2012 року №107/021/150-12) учні, слухачі професійно-технічних навчальних закладів на час виробничого навчання й виробничої практики до складу (список) і штатного розкладу працівників підприємства не включаються. Виконують роботи відповідно до навчальних планів і програм, тривалість їх роботи повинна відповідати часу, визначеному робочими навчальними планами, програмами, і не перевищувати тривалість робочого часу, установленого законодавством для відповідної категорії працівників.

Під час проходження практики позивачем проведено розрахунок з практикантами за виконану роботу, що підтверджується наявними в матеріалах справи відомостями на виплату їм готівки, табелем робочого часу та відомостями (відомості місять підписи учнів ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та ОСОБА_12 що свідчить про факт отримання ними вказаних коштів).

На час інспекційного відвідування відповідача на території ФГ «Атлант» знаходились працівники орендаря ФОП ОСОБА_18 ОСОБА_19 , ОСОБА_20 та ОСОБА_21 .

Між ФГ «Атлант» (орендодавець) та ФОП ОСОБА_18 (орендар) 15.10.2019 року укладено договір оренди нежитлових приміщень за №15/10. Відповідно до п.1.1 договору, орендодавець зобов`язується передати, а орендар прийняти в строкове платне користування (оренду) нежитлове приміщення, характеристика якого наведена в пунктах 1.2 т 1.3 цього договору, своєчасно та в повному обсязі оплачувати орендодавцю плату у розмірах встановлених цим договором. Об`єкт оренди розташований за адресою: АДРЕСА_1 (п.1.2 договору).

Як зазначає позивач, між ним та ОСОБА_19 , ОСОБА_20 та ОСОБА_21 відсутні як трудові, так цивільно-правові відносини, а вказані особи перебувають у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_18 . На підтвердження вищевказаного до матеріалів справи долучено відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам та відомості про трудові відносини осіб та період проходження військової служби (а.с.95-96).

Відтак, порушень трудового законодавства щодо ОСОБА_19 , ОСОБА_20 та ОСОБА_21 , як найманих працівників, позивач не вчиняв.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що позивачем було надіслано відповідачу письмові пояснення щодо виявлених акті інспекційного відвідування від 31.10.2019 та 24.10.2019 порушень, а також надіслано відповідь на припис від 31.10.2019 №ЛВ4147/462/АВ/П. До вказаних пояснень та відповіді позивачем долучено: копії договорів про навчально-виробничу практику, копії відомостей про нарахування заробітної плати, копії відомостей про трудові відносини, копії цивільно-правових договорів, копію договору оренди, копії посвідчень про відрядження.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Узагальнюючи наведене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв`язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 243 ч. 3, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24.11.2020 року у справі №380/761/20 без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття.

На Постанову протягом тридцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В. З. Улицький судді Т. В. Онишкевич А. Р. Курилець Повне судове рішення складено 31.08.2022