Постанова

від 29.08.2022 по справі 817/1155/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2022 року

м. Київ

справа №817/1155/18

адміністративне провадження № К/990/15105/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Рибачука А.І.,

суддів: Стеценка С.Г., Мороз Л.Л.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду в суді касаційної інстанції адміністративну справу № 817/1155/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «ОДВ ГРУП» до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області (далі - ГУ Держгеокадастру) про визнання протиправним та скасування припису, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ГУ Держгеокадастру

на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 18.11.2021, ухвалене у складі головуючого судді Махаринця Д.Є.

та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.05.2022, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді: Довгої О.І., суддів Глушка І.В., Запотічного І.І.,

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. 23.04.2018 ТОВ «ОДВ ГРУП» звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати припис ГУ Держгеокадастру від 10.04.2018 №113-ДК/192Пр/03/01/-18.

На обґрунтування позову ТОВ «ОДВ ГРУП» зазначило, що оспорюваний припис відповідача є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки використання земельної ділянки у відповідності з основним цільовим призначенням земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, не виключає можливості використання її одночасно і для інших цілей, ніж ті, що прямо визначені в технічній документації із землеустрою на земельну ділянку. Натомість обов`язковою умовою для віднесення відповідних земельних ділянок до земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення є те, що такими землями визнаються земельні ділянки, надані в установленому порядку підприємствам, установам та організаціям для здійснення відповідної діяльності. При здійсненні комерційної діяльності за адресою: м. Рівне, вул. Київська, 98 цільове призначення земельної ділянки не змінилося, адже ділянка і надалі використовується як земля промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Статтею 19 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) не визначено окремої категорії земель для використання її в комерційних цілях.

2. Справа розглядалась судами неодноразово.

3. При новому розгляді Рівненський окружний адміністративний суд рішенням від 18.11.2021, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.05.2022, задовольнив позовні вимоги.

4. 15.06.2022 ГУ Держгеокадастру звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, просить скасувати рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 18.11.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.05.2022, ухвалити нове рішення - про відмову у задоволенні позовних вимог.

5. Верховний Суд ухвалою від 22.06.2022 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою з підстави, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

6. 11.07.2022 до суду касаційної інстанції від позивача надійшов відзив на вказану касаційну скаргу, у якому ТОВ «ОДВ ГРУП» просить закрити касаційне провадження, відкрите з підстави, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України або залишити останню без задоволення, а оскаржувані ГУ Держгеокадастру судові рішення - без змін.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

7. У справі, яка розглядається суди встановили, що згідно із витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 25.01.2017, індексний номер 78854444, ТОВ «ОДВ ГРУП» є власником земельної ділянки, кадастровий номер 5610100000:01:035:0030, площею 0,6 га, за адресою: Рівненська область, м. Рівне, вул. Київська, земельна ділянка 98. Форма власності: приватна.

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 08.02.2018 № НВ-5603849032018 цільове призначення вказаної вище земельної ділянки: 1.10.5, категорія земель: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення; вид використання: для реконструкції будівлі свинарника під виробничий корпус та будівництва адміністративно-побутового корпусу і ремонтної майстерні.

Також згідно із витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 25.01.2017, індексний номер 78847436, від 26.01.2017 індексні номери 78939575, 78940297 на вказаній земельній ділянці за адресою: Рівненська область, м. Рівне, вул. Київська, 98, розташовані об`єкти нерухомого майна, що перебувають у приватній власності ТОВ «ОДВ ГРУП».

Згідно із витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 11.12.2018 № НВ-5604739042018 цільове призначення земельної ділянки: 11.02 Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості; категорія земель: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення; вид використання земельної ділянки: для реконструкції будівлі свинарника під виробничий корпус та будівництва адміністративно-побутового корпусу і ремонтної майстерні; форма власності: приватна; площа земельної ділянки, гектарів: 0.6000; орган який зареєстрував земельну ділянку: Управління Держгеокадастру у м. Рівному Рівненської області; дата державної реєстрації земельної ділянки: 23.07.2007; експлікація земельних угідь: землі змішаного використання.

31.01.2018 ГУ Держгеокадастру виданий наказ № 113-ДК «Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності», яким наказано здійснити державний контроль за дотриманням вимог земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів шляхом проведення перевірки на земельній ділянці з кадастровим номером 5610100000:01:035:0030, яка розташована за адресою: вул. Київська, 98, м. Рівне; старшим державним інспекторам та державному інспектору у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Рівненської області, начальнику, заступнику начальника та головному спеціалісту відділу контролю за використанням та охороною земель у Костопільському, Рівненському районах та м. Рівному Управління з контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру з 01.02.2018 по 15.02.2018 здійснити зазначений захід державного контролю.

15.02.2018 посадовими особами ГУ Держгеокадастру складений акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства № 113-ДК/96/АП/09/01/-1, в графі якого «місцезнаходження юридичної чи фізичної особи, які перевіряються» зазначено вул. Київська, 98, м. Рівне, 33027. Також у названому акті перевірки зазначено, що згідно з даними Державного земельного кадастру та реєстру речових прав на нерухоме майно земельна ділянка площею 0,6 га (кадастровий номер 5610100000:01:035:0030) перебуває у приватній власності ТОВ «ОДВ ГРУП» з цільовим призначенням для реконструкції будівлі свинарника під виробничий корпус та будівництва адміністративно-побутового корпусу і ремонтної майстерні. Державна реєстрація речового права на нерухоме майно від 23.01.2017 № 18704868. В ході проведення перевірки, з виїздом на місце, встановлено, що на цій земельній ділянці розташовано об`єкти нерухомого майна, які функціонально використовуються як об`єкти для здійснення комерційної діяльності (торгівлі), а саме: будівельний маркет «Маяк» та складські приміщення, які використовуються разом з прилеглою територією для зберігання та реалізації будівельних матеріалів (мінвата, фарба, гідроізоляційний матеріал, каналізаційні люки, труби, тощо). Водночас, факт здійснення торгівлі на вказаній земельній ділянці за адресою: вул. Київська, 98 підтверджено фіскальним чеком від 15.02.2018 № 47. Вказані факти свідчать про порушення вимог земельного законодавства ТОВ «ОДВ ГРУП», директором якого не забезпечено використання за цільовим призначенням земельної ділянки площею 0,6 га, а саме пункту «а» частини першої статті 91 ЗК України, відповідальність за яке передбачено статтею 211 ЗК України та статтею 53 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У зв`язку з встановленням під час зазначеної вище перевірки порушень статті 91 ЗК України посадовими особами ГУ Держгеокадастру 28.03.2018 складений протокол про адміністративне правопорушення № 113-ДК/0000278П/07/01/-18, за результатами розгляду якого постановою від 10.04.2018 № 113-ДК/0000278По/08/01- на директора ТОВ «ОДВ ГРУП» ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн.

Також, 10.04.2018 відповідачем складений припис № 113-ДК/192Пр/03/01/-18, яким керівнику ТОВ «ОДВ ГРУП» приписано: усунути порушення вимог земельного законодавства, а саме забезпечити використання за цільовим призначенням земельної ділянки площею 0,6 га з кадастровим номером 5610100000:01:035:0030, що знаходиться за адресою м. Рівне, вул. Київська, 98. Термін виконання припису до 10.05.2018; обґрунтування: стаття 91 ЗК України.

ТОВ «ОДВ ГРУП», не погодившись із спірним приписом та вважаючи його протиправним, звернувся до суду з цим позовом.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

8. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що захід контролю, за наслідками якого складений акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 15.02.2018 № 113-ДК/96/АП/09/01/-18, був проведений посадовими особами відповідача за відсутності визначених Законом України від 05.04.2007 № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 877-V) підстав для його проведення, без залучення керівника або уповноваженої особи позивача, ними не було пред`явлено службових посвідчень та не надано копію посвідчення (направлення) на проведення перевірки, тому проведення такого заходу контролю є протиправним, так само як і наслідки такого заходу у вигляді припису від 10.04.2018 № 113-ДК/192Пр/03/01/-18.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

9. Касаційна скарга ГУ Держгеокадастру мотивована, зокрема тим, що судами першої та апеляційної інстанції неправильно застосовані норми матеріального права, оскільки суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 09.06.2021 у справі №240/9054/19, від 13.03.2019 у справі №826/11708/17, від 17.09.2019 у справі №806/1723/18, від 27.02.2020 у справі №818/1512/17, від 22.10.2020 у справі №826/16214/17.

10. У відзиві на касаційну скаргу позивач вказує на законність та обґрунтованість рішень судів першої та апеляційної інстанцій, у зв`язку із чим просить залишити останню без задоволення, а оскаржувані відповідачем судові рішення - без змін.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

11. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України ), колегія суддів виходить із такого.

12. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

13. Відповідно до частини першої статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

14. Згідно зі статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

15. Відповідно до статті 3 ЗК України земельні відносини в Україні регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

16. Згідно з частинами першою, другою статті 2 ЗК України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

17. Відповідно до статті 187 ЗК України контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

18. Згідно із статтею 188 ЗК України державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.

19. Правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель визначені Законом України від 19.06.2003 № 963-IV «Про державний контроль за використанням та охороною земель» (далі - Закон №963-IV).

20. Відповідно до статті 2 вказаного Закону, основними завданнями державного контролю за використанням та охороною земель є, зокрема, забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України.

21. Статтею 4 Закону № 963-IV передбачено, що об`єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України.

22. Згідно зі статтею 5 вказаного Закону, органом, який здійснює державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, проведення моніторингу родючості ґрунтів є центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

23. Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №15 передбачено, що державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

24. Системний аналіз вказаних положень земельного законодавства дає підстави дійти висновку про те, що ГУ Держгеокадастру наділено повноваженнями щодо здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів. При цьому, об`єктом контролю є всі землі на території України, а також порядок їх використання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами.

25. Повноваження центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі встановлені статтею 6 Закону № 963-IV, до яких належить, зокрема, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині:

додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю;

виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням;

додержання вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових угод, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок;

ведення державного обліку і реєстрації земель, достовірності інформації про земельні ділянки та їх використання.

26. Відповідно до статті 9 вказаного Закону державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом:

проведення перевірок;

розгляду звернень юридичних і фізичних осіб;

участі у прийнятті в експлуатацію меліоративних систем і рекультивованих земель, захисних лісонасаджень, протиерозійних гідротехнічних споруд та інших об`єктів, які споруджуються з метою підвищення родючості ґрунтів та забезпечення охорони земель;

розгляду документації із землеустрою, пов`язаної з використанням та охороною земель;

проведення моніторингу ґрунтів та агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення.

27. Частиною першою статті 10 Закону №963-IV визначено, що державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право:

безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель;

давати обов`язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків;

складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності;

у разі неможливості встановлення особи правопорушника земельного законодавства на місці вчинення правопорушення доставляти його до органів Національної поліції чи до приміщення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради для встановлення особи порушника та складення протоколу про адміністративне правопорушення;

викликати громадян, у тому числі посадових осіб, для одержання від них усних або письмових пояснень з питань, пов`язаних з порушенням земельного законодавства України;

передавати до органів прокуратури, органів досудового розслідування акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки кримінального правопорушення;

проводити у випадках, встановлених законом, фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжний засіб для запобігання порушенням земельного законодавства України;

звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

28. Враховуючи зазначене, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що державний контроль за охороною та використанням земель може здійснюватися посадовими особами Держгеокадастру та його територіальних органів, які є державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, у тому числі, шляхом проведення перевірок. Для реалізації завдань у сфері здійснення контролю за використанням та охороною земель державний інспектор має право, зокрема, видавати приписи, складати акти перевірки або протоколи про адміністративні правопорушення з метою притягнення винних осіб до відповідальності.

29. Так, суди попередніх інстанцій задовольняючи позовні вимоги, виходили, зокрема з протиправності дій відповідача з проведення перевірки, мотивуючи свої висновки положеннями Закону № 877-V.

30. З цього приводу, колегія суддів зазначає, що Закон № 877-V визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

31. Статтею 2 Закону № 877-V визначено, що його дія поширюється на відносини, пов`язані із здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно - правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

32. Тобто, указаним Законом визначено чіткий перелік відносин, на які поширюється його дія. До вказаного переліку не входять відносини, що виникають під час здійснення державного контролю за використанням та охороною земель.

33. Таким чином, особливості та обмеження перевірок, визначені у вказаному Законі №877-V, не поширюються на здійснення Держгеокадастром та його територіальними органами перевірок дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель.

34. Враховуючи те, що норми Закону № 877-V стосуються безпосередньо сфери господарської діяльності суб`єктів господарювання та жодним чином не стосуються перевірок дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель, на спірні правовідносини розповсюджуються норми Закону №963-IV.

35. З огляду на викладене та враховуючи обставини справи колегія суддів приходить до висновку, що у цьому випадку відповідач здійснив саме державний контроль за використанням та охороною земель стосовно об`єкта контролю - земельної ділянки, а не перевірку позивача як суб`єкта господарювання, а тому до цих відносин застосовуються норми спеціального Закону № 963-IV, а не Закону № 877-V, як помилково вважали суди попередніх інстанцій .

36. Цей висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у подібних правовідносинах, зокрема, у постановах від 17.09.2019 у справі № 806/1723/18 та у постанові від 27.02.2020 у справі 818/1512/17, від 16.07.2020 у справі № 819/1781/17, від 08.02.2022 у справі №160/1040/19, від 11.08.2020 у справі №818/1851/17, від 18.05.2022 у справі № 420/5932/18.

38. Таким чином, відповідач у спірних правовідносинах не повинен був діяти за процедурою здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, регламентованою положеннями Закону № 877-V та міг вжити щодо позивача певні заходи впливу, визначені, зокрема Законом № 963-IV.

39. З огляду на наведене, оскільки з боку відповідача відсутні процедурні порушення під час здійснення ним державного контролю за використанням та охороною земель, колегія суддів вважає за необхідне надати правову оцінку висновкам відповідача щодо виявлених під час вказаного контролюючого заходу поршень позивачем вимог земельного законодавства.

40. Так, посадовими особами відповідача в акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 15.02.2018 № 113-ДК/96/АП/09/01/-18 зафіксовано порушення земельного законодавства, а саме використання земельної ділянки не за цільовим призначенням .

41. З цього приводу, колегія суддів зазначає, що згідно із пунктом «а» частини першої статті 91 ЗК України власники земельних ділянок зобов`язані забезпечувати використання їх за цільовим призначенням.

42. Відповідно до пункту «ґ» частини першої статті 211 ЗК України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням.

43. Частиною першою статті 19 ЗК України визначено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

44. Згідно з частиною п`ятою статті 20 ЗК України види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

45. Так, частиною першою статті 65 ЗК України встановлено, що землями промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення визнаються земельні ділянки, надані в установленому порядку підприємствам, установам та організаціям для здійснення відповідної діяльності.

46. Відповідно до частини першої статті 66 ЗК України до земель промисловості належать землі, надані для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд промислових, гірничодобувних, транспортних та інших підприємств, їх під`їзних шляхів, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель, інших споруд.

47. Частиною першою статті 18 Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038-VI) визначено, зокрема, що план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

48. Згідно з вимогами частини першої статті 17 Закону № 3038-VI генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід`ємною частиною генерального плану.

49. Забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства (частина друга статті 24 Закону № 3038-VI).

50. Зміна цільового призначення земельної ділянки, яка не відповідає плану зонування території та/або детальному плану території забороняється (частина четверта статті 24 Закону № 3038-VI).

51. З наведених норм права вбачається, що за цільовим призначенням землі України поділяються на категорії. Однією з таких категорій є землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення. У межах кожної категорії земель виділяються види використання земельної ділянки, які визначаються її власником або користувачем самостійно, крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони.

52. У справі, яка розглядається суди попередніх інстанцій встановили, що згідно із витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 11.12.2018 № НВ-5604739042018 цільове призначення земельної ділянки: 11.02 Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості; категорія земель: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення; вид використання земельної ділянки: для реконструкції будівлі свинарника під виробничий корпус та будівництва адміністративно-побутового корпусу і ремонтної майстерні; форма власності: приватна; площа земельної ділянки, гектарів: 0.6000; орган який зареєстрував земельну ділянку: Управління Держгеокадастру у м. Рівному Рівненської області; дата державної реєстрації земельної ділянки: 23.07.2007; експлікація земельних угідь: землі змішаного використання.

53. Порівняння змісту витягів від 08.02.2018 № НВ-5603849032018 та від 11.12.2018 № НВ-5604739042018 свідчить на користь того, що єдиною відмінністю між ними є те, що відбулася зміна раніше чинного коду цільового призначення земельної ділянки (1.10.5) на чинний (11.02). Водночас, основні відомості, що характеризують земельну ділянку (категорія земель, вид використання та ін.), не змінилися.

54. На земельній ділянці з кадастровим номером 5610100000:01:035:0030, що належить ТОВ «ОДВ ГРУП», знаходяться об`єкти нерухомого майна, які також належать ТОВ «ОДВ ГРУП», а саме: - будівля, ремонтна майстерня літ. 2Б-1, загальною площею 974.5 кв. м, реєстраційний номер 1155589556101; - будівля, виробничий корпус літ. У-1, загальною площею 998,6 кв. м, реєстраційний номер 1156296856101; - будівля, склад негорючих матеріалів, літ. 2В-1, загальною площею 396,7 кв. м, реєстраційний номер 417880856101.

55. Відповідно до Генерального плану міста Рівного, затвердженого рішеннями Рівненської міської ради від 10.12.2003 № 569 (зі змінами та доповненнями, внесеними рішенням Рівненської міської ради від 11.04.2018 № 1411) земельна ділянка з кадастровим номером 5610100000:01:035:0030 знаходиться у зоні П-2 - зона підприємств (промислова зона).

56. Тобто, на земельній ділянці з кадастровим номером 5610100000:01:035:0030, яка відноситься до земель промисловості, знаходяться об`єкти нерухомості - промислового призначення, що відповідає вимогам частини першої статті 66 ЗК України та Генеральному плану міста Рівне.

57. З огляду на вказане, Верховний Суд вважає, що земельне законодавство не забороняє особам, які мають у власності земельні ділянки, які відносяться до земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, використовувати їх у комерційних цілях.

58. Таким чином, колегія суддів вважає, що при проведенні відповідачем заходу контрою за використанням та охороною земель щодо земельної ділянки, яка належить позивачу на праві приватної власності, посадовими особами відповідача було помилково ототожнено вид використання земельної ділянки (для реконструкції будівлі свинарника під виробничий корпус та будівництва адміністративно-побутового корпусу і ремонтної майстерні) з цільовим призначенням (землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення), що, в свою чергу, не може свідчити про використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

59. Тотожні за змістом правові висновки щодо розмежування понять «вид використання земельної ділянки» та «цільове призначення земельної ділянки» висловлені Верховним Судом у постановах від 10.10.2018 у справі № 357/4277/17, від 31.07.2019 у справі № 806/5308/15, а також Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 01.06.2021 у справі № 925/929/19.

60. Отже, у спірному випадку посадовими особами ГУ Держгеокадастру було помилково ототожнено поняття вид використання земельної ділянки та цільове призначення земельної ділянки, що призвело до помилкових висновків про порушення в цьому випадку позивачем вимог пункту «а» частини першої статті 91 ЗК України та як наслідок до складання оспорюваного у цій справі припису.

61. Враховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позову у цій справі, проте, з мотивів, наведених у цій постанові Верховного Суду, у зв`язку із чим судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають зміні в частині мотивів їх прийняття.

62. Відповідно до положень статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

63. Враховуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги, необхідність зміни рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 18.11.2021 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.05.2022 в частині мотивів задоволення позовних вимог, та залишення без змін в іншій частині.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 351, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області задовольнити частково.

Змінити рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 18.11.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.05.2022 у справі 817/1155/18 в частині мотивів задоволення позовних вимог, виклавши їх мотивувальні частини в редакції цієї постанови Верховного Суду.

В іншій частині рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 18.11.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.05.2022 у справі 817/1155/18 - залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

СуддіА.І. Рибачук С.Г. Стеценко Л.Л. Мороз