Постанова

від 18.10.2007 по справі 47/231-07

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Україна

Україна

Харківський апеляційний

господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" жовтня 2007

р.                                                          

Справа № 47/231-07 

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Слюсарева Л.В.,

судді Бондаренко В.П. , Фоміна В.О.

при секретарі Криворученко О.І.

за

участю представників сторін:

позивача - СПД ФО ОСОБА_1;

відповідача -  Шишкіної

Т.М., довіреність б/н від 03.03.2007 року; Ярмак .М.Г., директор;

третьої особи - Тарасенко І.О., довіреність б/н. від 02.04.2007

року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні

Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача вх.

№ 2193Х/1-13 на рішення господарського суду Харківської області від

13.06.07 по справі № 47/231-07

за позовом суб"єкта підприємницької діяльності

ОСОБА_1, м. Харків

до  товариства з обмеженою

відповідальністю спільного Українсько-Італійського підприємства "Лінеа

Пескара", м. Харків

третя особа, на стороні відповідача, яка не заявляє

самостійних вимог на предмет спору - ТОВ "Маклін", м. Харків

про стягнення 130927,08 грн.

встановила:

Позивач - СПД ОСОБА_1, звернувся до господарського суду

Харківської області з позовом до 

товариства з обмеженою відповідальністю спільного

Українсько-Італійського підприємства "Лінеа Пескара" про стягнення

грошових коштів в сумі 55927,08 грн. та 75000,00 грн. моральної шкоди.

Рішенням господарського суду Харківської області від 13.06.07р.

(суддя Светлічний Ю.В.) в задоволенні клопотання позивача про відкладення

розгляду справи відмовлено. В задоволенні позову відмовлено.

      Позивач з рішенням

суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного

господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на незаконність

та необгрунтованість рішення, просить його скасувати, прийняти нове рішення,

яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від

22.08.2007 року (арк. спр. 144-146) до участі у справі залучено третю особу,

яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -

Товариство з обмеженою відповідальністю «Маклін».

Відповідач у відзиві на апеляційнійну скаргу з її доводами не

погоджується, вказуючи на те, що між позивачем та відповідачем було укладено

один договір оренди № 1/06 від 01.04.2006 року, дію якого у відповідності з

додатковою угодою від   26.05.2006 року

було припинено за згодою сторін. Відповідач просить оскаржуване рішення

господарського суду Харківської області залишити без змін, апеляційну скаргу -

без задоволення.

        У судовому засіданні

позивач та його представник   підтримали

апеляційну скаргу  в повному обсязі.

Представник відповідача проти апеляційної скарги заперечує вважає її  безпідставною, а оскаржуване рішення законним

та обґрунтованим, просить залишити його без змін , а апеляційну скаргу - без

задоволення.

         Дослідивши

матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї,

заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність

застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального

права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга  підлягає частковому задоволенню, а рішення -

частковому скасуванню, виходячи з наступного.

         Як вбачається з

матеріалів справи,  між позивачем та

відповідачем було укладено договір  

оренди б/н від 01 квітня 2006 року (арк. спр. 13,14) , відповідно до

якого  відповідач передав, а позивач

прийняв  у тимчасове, платне користування

нежитлове приміщення  загальною площею 40

кв.м., розташоване за адресою: м.Харків, вул.Довгалевського, 95 строком дії до

31 березня 2007 року. 

         Пунктом 4.1.

вказаного договору встановлено, що орендна плата  складає 15,00 грн. за 1 кв.м. Орендна плата

вноситься авансом за три місяці , що складає 1800,00 грн. Даний примірник

договору був доданий позивачем до позовної заяви.

          При цьому в

матеріалах справи міститься ще один примірник договору оренди № 1/06 від 01

квітня 2006 року  (арк. спр. 87,88),

укладеного між позивачем та відповідачем, відповідно до якого  відповідач передав, а позивач прийняв  у тимчасове, платне користування нежитлове

приміщення  загальною площею 40 кв.м.,

розташоване за адресою: м.Харків, вул.Довгалевського, 95 строком дії до 31

березня 2007 року. 

         Пунктом 4.1. вказаного

договору № 1/06 встановлено, що орендна плата 

складає 600,00 грн. за один місяць, в тому числі 20% НДС, сума орендної

плати за квартал складає 1800,00 грн., в тому числі 20% НДС, яка  вноситься авансом за три місяці. Даний

примірник договору був доданий до матеріалів справи відповідачем.

        Як вбачається з

наявної в матеріалах справи розписки 

(арк. спр. 79),  позивач  29.03.2006 року  передав директору спільного

Українсько-Італійського підприємства "Лінеа Пескара" Ярмак М.Г. кошти

в сумі  17100,00 грн.  в рахунок оплати за оренду приміщення за

адресою: вул. Довгалевського, 95. 

Із доданих на вимогу Харківського апеляційного господарського суду

матеріалів вбачається, що дані кошти були оприбутковані відповідачем як орендна

плата за прибутковим касовим ордером від 03.04.2006 року.

У відповідності до додаткової угоди до договору оренди № 1/06 від

01.04.2006р. (арк. спр. 89), укладеної між позивачем та відповідачем 26

травня  2006 року,  дія договору оренди №  1/06 від 01 квітня 2006 року була припинена з

26.05.2006 року.

Позивач, обгрунтовуючи вимоги позовної заяви та апеляційної

скарги, посилається на те, що 16.03.2007 року відповідачем було безпідставно

опечатано орендоване позивачем приміщення за адресою: АДРЕСА_1, про що складено

відповідний акт огляду приміщення (арк. спр. 15). Даний актскладено у

присутності свідків, але за відсутністю представників відповідача. При цьому,

позивач посилається на те, що в результаті 

вказаних неправомірних та безпідставних 

дій відповідача, йому заподіяно матеріальну шкоду в розмірі 55 927,08

грн. (в тому числі завдані збитки в сумі 38827,08 грн. та попередня оплата за

оренду приміщення в розмірі 17 100,00 грн.) та моральну шкоду в розмірі 75

000,00 грн.   Також позивач вказує, що

додатковою угодою від  26 травня  2006 року припинено дію лише договору оренди

№ 1/06 від 01.04.2006р., тоді як дія договору оренди б/н  від 01.04.2006р. не припинялась і він є

чинним, а тому вважає протиправними  дії

відповідача по перешкоджанню позивачу в користуванні орендованим приміщенням.

   Колегія  суддів з такими доводами позивача не

погоджується, вважає їх необгрунтованими та такими, що не відповідають дійсним

обставинам справи, виходячи з наступного.   

З аналізу тексту  наявних у

справі копій двух примірників договорів, та з усних пояснень наданих

представником відповідача в судовому засіданні, 

вбачається, що  дані договори є

ідентичними щодо їх змісту і договір оренди б/н від 01.04.2006 року був проектом

договору оренди (черновим варіантом), який після надання всім частинам договору

печатного вигляду, було оформлено в договір оренди № 1/06 від 01.04.2006 року.

На підставі вказаного колегія суддів дійшла висновку, що між

позивачем та відповідачем було укладено один договір оренди № 1/06 від

01.04.06р., який на підставі додаткової угоди до нього припинив свою дію з

26.05.2006 року.

А тому, колегія суддів твердження позивача щодо правомірного

зайняття ним спірного приміщення на підставі договору оренди б/н від 01.04.2006

року вважає незаконними та необгрунтованим.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 55927,08 грн. суми

матеріальної шкоди, колегія суддів вказує на таке.

Обгрунтовуючи дані позовні вимоги позивач посилався на понесені

ним збитки, які завдані йому відповідачем внаслідок неправомірних дій щодо  здійснення перепон у використанні орендованим

приміщенням  та здійсненні

підприємницької діяльності.

Статтею 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник

господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені

вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані

цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками

розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її

майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі

належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської

діяльності другою стороною. Стаття 225 Господарського кодексу України

передбачає, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка

допустила господарське правопорушення, включається вартість втраченого,

пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Відповідальність особи у вигляді обов'язку відшкодувати завдані

збитки наступає лише за наявності в сукупності певних умов, які разом утворюють

склад правопорушення, а саме: шкоди, протиправної поведінки, причинного зв'язку

між поведінкою і шкодою, вини.

В обгрунтування вимог щодо відшкодування майнових збитків позивач

надав відомість залишків товару продовольчого магазину ФОП ОСОБА_1,

розташованого за адресою: АДРЕСА_1 станом на 10 год. 00 хв. 16.03.2007 року з

видатковими накладними за грудень 2006р.; лютий -15 березня 2007 року. Доказів

на підтвердження того, яка саме продукція знаходилась в даному магазині станом

на 15.03.2007 року з урахуванням різниці у кількості продукції, доставленої в

магазин за видатковими та товаро-транспортними накладними та кількістю вже

використаної продукції, доказів на підтвердження  того, що дана продукція знаходилась саме в

спірному приміщенні, що позивач здійснював користування приміщенням магазину

позивачем суду не надано. 

Докази, на які посилається позивач, колегія суддів вважає

неналежними та такими, що не підтверджують наявність збитків, понесених

позивачем, саме в заявленій ним сумі. 

Доказів звернення позивача до відповідача з вимогою про

витребування продуктів харчування та іншого майна, суду не надано.

Стаття 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає

обов"язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як

на підставу своїх вимог і заперечень. Отже, позивач повинен довести, що

понесені ним збитки, які він просить відшкодувати за рахунок відповідача,  виникли внаслідок вини відповідача та при

наявності причинного зв"язку між діями відповідача та виникненням

понесених ним збитків.

Проте позивач, звертаючись з позовом щодо стягнення  збитків, що виникли  у зв'язку з незаконними діями відповідача у

вигляді здійснення перепон позивачу у користуванні орендованим приміщенням  та здійсненні підприємницької

діяльності,  не надавав місцевому

господарському суду в порядку статті 33 Господарського процесуального кодексу

України обґрунтованого розрахунку розміру збитків, доказів на підтвердження

того, яке саме майно і у якій кількості лишилося в опечатаному відповідачем

приміщенні, позивач не довів наявність у поведінці відповідача по справі складу

правопорушення, наявність причинного зв"язку між діями відповідача та

завданими у результаті цього збитками.

      Тому рішення місцевого

господарського суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог позивача

щодо стягнення понесених ним збитків  у

розмірі  38 827,08  грн. є законним і обгрунтованим і прийнято у

відповідності з вимогами діючого законодавства.

Щодо позовних вимог в частині повернення позивачу суми сплачених

авансом орендних платежів у розмірі 17 100,00 грн., колегія суддів зазначає

наступне.

     01 квітня 2006 року між

позивачем та відповідачем було укладено 

договір оренди № 1/06 від 

нежитлового приміщення  загальною

площею 40 кв.м., розташованого за адресою: м.Харків, вул. Довгалевського, 95.

Додатковою угодою до  договору оренди №

1/06 від 01.04.2006р., укладеню між позивачем та відповідачем 26 травня  2006 року, 

дія договору оренди №  1/06 від 01

квітня 2006 року була припинена з 26.05.2006 року. З вказаного вбачається, що

договір оренди спірного приміщення діяв лише 2 місяці, протягом яких  позивач користувався орендованим нежитловим

приміщенням і орендна плата за користування майном складає 1200,00 грн.

Отже,  сума орендних платежів,

що сплачена позивачем авансом (крім орендної плати за 2 місяці дії договору

оренди) мала бути повернута відповідачем у зв"язку з припиненням договору

оренди № 1/06 та на підставі  того, що

припинилися обов"язки позивача щодо сплати орендних платежів у

відповідності до ст. 653 ЦК України. 

Позивач, заперечуючи проти повернення суми орендних платежів,  посилається 

на наказ директора СУІП "Лінеа Пескара" № 17 від 26.05.2006

року, у відповідності з яким  плату ФОП

ОСОБА_1 за оренду спірного приміщення  у

розмірі 17 100,00 грн. за договором № 1/06 від 01.04.2006 року  з ПП ОСОБА_1 у зв"язку з припиненням дії

цього договору та на підставі листа ОСОБА_1 від 26.05.06р. перезараховано на

ТОВ "Маклін" (оскільки він є засновником ТОВ "Маклін") за

договором оренди № 2/06 від 26.05.06р.  з

урахуванням перерозрахунку використаної суми за користування спірним

приміщенням за 2 місяці, що складає 15 900,00 грн.

Такі твердження відповідача колегія суддів вважає недоречними,

оскільки відповідачем суду не надані та в матеріалах справи відсутні докази

того, що позивач дійсно звертався з відповідним листом про перезарахування

сплаченої ним суми орендних платежів, в судовому засіданні позивач проти факту

такого звернення заперечує.

Окрім цього, представник ТОВ "Маклін" у ході судового

розгляду надав пояснення, що сума 15900,00 грн. не зараховувалась в рахунок

орендної плати за договором оренди, укладеним з відповідачем від 21.05.06р. Ці

тверджнення не спростовані відповідачем.

На підставі вказаного колегія суддів дійшла висновку, що позовні

вимоги в частині стягнення 15 900,00 грн. суми орендних платежів, сплаченої

позивачем за договором № 1/06 від 01.04.2006 року  авансом, є обгрунтованими та підлягають

задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача моральної шкоди,

колегія суддів вказує наступне.

Обгрунтовуючи позовні вимоги щодо стягнення з відповідача

моральної шкоди, завданої позивачу, СПД ФО ОСОБА_1 посилається на те, що у

зв"язку з діями відповідача по перешкоджанню йому (СПД ОСОБА_1)

здійснювати підприємницьку діяльність він зараз перебуває у скрутному

матеріальному становищі, змушений 

позичати грошові кошти, зазнала шкоди його ділова репутація.

Відповідно до ст.1167 Цивільного кодексу України моральна  шкода, 

завдана  фізичній  або 

юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю,

відшкодовується особою,  яка її

завдала,  за наявності  її 

вини.

       Необхідними умовами

відшкодування моральної шкоди є факт наявності моральної шкоди, протиправна

поведінка особи, яка заподіяла шкоду, причинний зв'язок між шкодою та

протиправною поведінкою особи, вина. 

     Позивач не надав суду

доказів наявності факту заподіяння йому моральної шкоди з вини відповідача та

доказів причинного зв'язку між діями відповідача та спричиненням моральної

шкоди, у зв'язку з чим, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача моральної

шкоди в розмірі 75 000,00  грн.

задоволенню не підлягають, як необгрунтовані та недоведені.

З огляду на вказане, колегія суддів дійшла висновку про часткове

задоволення вимог апеляційної скарги, вважає рішення господарського суду

Харківської області таким, що винесено з невірним застосуванням норм

матеріального права та з неповним з”ясуванням обставин, що мають значення для

справи, на підставі чого рішення підлягає скасуванню в частині відмови в

задоволенні позову щодо стягення 15900,00 грн. та прийняттю в цій частині новог

рішення, яким позовні вимоги про стягнення 15 900, 00 грн. слід задовольнити. В

іншій частині рішення слід залишити без змін.               

     Керуючись статтями 33,

35, 36, 43, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України,

колегія суддів

постановила:

Апеляційну скаргу позивача задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 13.06.2007

року у справі № 47/231-07 в частині відмови у стягненні 15900,00 грн.

надлишково сплаченої орендної плати скасувати.

Прийняти нове рішення.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю спільного

Українсько-Італійського підприємства "Лінеа Пескара" (61040, м.

Харків, вул. Довгалевського,95, код ЄДРПОУ 30589789, р/р 26001026814099 у філії

ВАТ "Укрексімбанк" м. Харкова, МФО 351618, код ОКПО 30589789) на

користь Суб"єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, код

НОМЕР_1) 15900,00 грн. надлишково сплаченої орендної плати.

В іншій частині рішення залишити без змін.

         Головуючий суддя                                                                   

Слюсарева Л.В. 

                                 Судді                                                                   

Бондаренко В.П. 

Фоміна В.О.