Ухвала

від 29.08.2022 по справі 353/599/22

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 353/599/22

Провадження № 11-сс/4808/272/22

Категорія ст.181 КПК України

Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1

Суддя-доповідач ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2022 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_3

суддів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_6 ,

прокурора ОСОБА_7 ,

підозрюваного ОСОБА_8 ,

захисника ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційними скаргами захисника адвоката ОСОБА_9 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , та прокурора, який брав участь у розгляді клопотання слідчим суддею прокурора Тлумацького відділу Івано-Франківської окружної прокуратури ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 01 серпня 2022 року про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту цілодобово щодо ОСОБА_8 який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 342, ч. 2 ст. 345 КК України

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 01 серпня 2022 року клопотання слідчого задоволено частково. Обрано ОСОБА_8 запобіжний захід цілодобовий домашній арешт із застосуванням електронних засобів контролю. Покладено на підозрюваного ОСОБА_8 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України. Строк дії ухвали слідчого судді два місяці до 01 жовтня 2022 року включно.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою слідчого судді, захисник адвокат ОСОБА_9 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , та прокурора Тлумацького відділу Івано-Франківської окружної прокуратури ОСОБА_7 подали апеляційні скарги.

Захисник ОСОБА_9 просить скасувати ухвалу слідчого судді Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 01 серпня 2022 року та постановити нову ухвалу, якою обрати ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час з 22 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв. ранку.

В обґрунтування апеляційних доводів посилається на те, що слідчим суддею недостатньо враховано те, що підозрюваний ОСОБА_8 працює на посаді директора агрофірми ТзОВ «КЛН Агро» з 08 липня 2014 року по теперішній час. Всі господарські, фінансові операції, розрахунки з бюджетом та орендодавцями виконуються тільки в присутності і за підписом директора. Зміна директора неможлива, оскільки він обраний згідно Статуту, а засновники являються іноземці, які перебувають за межами України. Крім того, слідчим суддею не взято до уваги те, що ОСОБА_8 має сім`ю, на його утриманні знаходиться малолітня дитина та він здійснює догляд за матір`ю, яка є інвалідом першої групи, а також те що ОСОБА_8 в судовому засіданні вину визнав, щиро розкаявся, тому впливати на свідків та потерпілого немає сенсу, а навпаки має намір відшкодувати потерпілому завдані ним матеріальні та моральні збитки.

Вказує, що жодний ризик, передбачений ст.177 КПК України слідчим та прокурором не доведений. Зокрема, ОСОБА_8 немає сенсу переховуватись від органів слідства та суду так, як, враховуючи його постійне місце роботи та громадську діяльність, про нього є багато інформації у правоохоронних органів та підозрюваний розуміє, що при переховуванні він сам собі нашкодить, що може в подальшому призвести до отримання санкції у вигляді позбавлення волі.

Вважає, що до ОСОБА_8 цілком можливим було б застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час у період з 22 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв. ранку, не порушуючи норми КПК України.

Прокурор Тлумацького відділу Івано-Франківської окружної прокуратури ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу слідчого судді Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 01 серпня 2022 року та постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань (№12)» строком на 60 днів, без визначення розміру застави.

Вважає ухвалу слідчого судді незаконною через неповноту судового розгляду та невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.

Зокрема, прокурор вказує на те, що зібрані в ході досудового розслідування докази є вагомими та дають обґрунтовані підстави для підозри ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень. Водночас, наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,4 ч.1 ст. 177 КПК України та характеризуючі підозрюваного дані, вказують на необхідності застосування саме запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Так, ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 342, ч.2 ст. 345 КК України, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до двох та п`яти років відповідно, а тому, усвідомлюючи неминучість покарання за їх вчинення, може переховуватись від органів досудового розслідування. Окрім того, ОСОБА_8 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, зокрема за ч.1 ст. 197-1, ч. 1 ст. 364-1 КК України, а також за ч. 3 ст. 152 КК України, хоча на даний час відповідно до ст. 89 КК України його судимість погашена, проживає без реєстрації у АДРЕСА_1 . Також, ОСОБА_8 може, перебуваючи на волі, незаконно впливати на потерпілого та свідків, які знайомі ОСОБА_8 . Крім того, підозрюваний має можливість перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки може впливати на значимі дані для кримінального провадження, шляхом підкупу, погроз, тиску на учасників кримінального провадження, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Прокурор вважає, що обставини вчинення злочину, дані, що характеризують особу ОСОБА_8 , той факт, що він раніше притягувався до кримінальної відповідальності, свідчать про неможливість застосування до нього більш м`яких запобіжних заходів, окрім як тримання під вартою. При цьому, зважаючи на те, що злочинні дії ОСОБА_8 були спрямовані на застосування насильства відносно потерпілого ОСОБА_10 , що в свою чергу, створювало реальну загрозу для життя та здоров`я останнього, а тому суд, відповідно до п.1 ч.4 ст.183 КПК України, має право не визначати підозрюваному розмір застави у даному провадженні.

Під час апеляційного розгляду:

- підозрюваний ОСОБА_8 та його захисник ОСОБА_9 підтримали доводи та вимоги своєї апеляційної скарги, заперечили проти задоволення апеляційної скарги прокурора;

- прокурор підтримав вимоги своєї апеляційної скарги та просив залишити без задоволення апеляційну скаргу захисника підозрюваного.

Заслухавши доповідь судді, доводи учасників кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Згідно зі ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснювати дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд, на виконання вимог ч.ч.1, 2 ст.194 КПК України, зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини зазначені у ч. 1 ст. 178 КПК України, а саме вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, вік та стан здоров`я підозрюваного, наявність постійного місця роботи або навчання, його репутацію, наявність судимостей та інше.

Одним із видів запобіжних заходів у кримінальному провадженні відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.176 КПК України є домашній арешт.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 6 ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби та який, може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.

На думку колегії суддів, слідчий суддя дотримався вказаних вимог кримінального процесуального закону.

Як вбачається з матеріалів провадження, слідчим відділенням ВП №5 (м. Тлумач) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №1202209124000069 від 30.07.2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 342, ч. 2 ст. 345 КК України.

31 липня 2022 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 342, ч. 2 ст. 345 КК України, а саме, у вчиненні умисних дій, які виразились в опорі працівникові правоохоронного органу під час виконання ним службових обов`язків, а також в умисному заподіянні працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків.

Кримінальні правопорушення, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_8 , відповідно до ст. 12 КК України, є нетяжкими злочинами, за вчинення яких передбачено максимальне покарання у виді позбавленням волі на строк до п`яти років (ч. 2 ст. 345 КК України).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Під час розгляду клопотання слідчого, слідчим суддею з`ясовано, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 342, ч. 2 ст. 345 КК України.

При цьому, висновки слідчого судді про обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_8 підозри за ч. 2 ст. 342, ч. 2 ст. 345 КК України, в апеляційній скарзі не оспорюються, а тому перевірці під час апеляційного розгляду не підлягають.

Колегія суддів також вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку стосовно того, що слідчим і прокурором надано достатньо даних, які свідчать про наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3,4 ч.1 ст. 177 КПК України, які полягають в можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

За вказаних обставин, слідчий суддя, з врахуванням наявних доказів про можливу причетність ОСОБА_8 до кримінальних правопорушень, які йому інкриміновані, даних про особу підозрюваного, який має постійне місце проживання, постійне місце роботи, одружений, має на утриманні одну малолітню дитину, здійснює догляд за своєю матір`ю, яка є інвалідом першої групи, позитивно характеризується за місцем проживання та праці, дійшов правильного висновку про те, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та попередить вчинення ним дій, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, з чим колегія суддів цілком погоджується.

Крім того, під час розгляду провадження апеляційним судом встановлено, що застосований слідчим суддею до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту виявився дієвим та останнім не порушувалися покладені на нього обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України. Зокрема, підозрюваний ОСОБА_8 прибув судове засідання апеляційного суду. Прокурор під час апеляційного розгляду не заперечував те, що процесуальна поведінка підозрюваного за час його перебування під домашнім арештом відповідала вимогам закону.

За вказаних обставин, підстав для застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, колегія суддів не вбачає, оскільки слідчим та прокурором не доведено неможливість застосування більш м`яких запобіжних заходів, не пов`язаних з позбавленням волі.

Крім того, в апеляційній скарзі захисник вважає, що застосування слідчим суддею щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є правильним, однак, не погоджується з визначенням його цілодобово, оскільки вважає, що наявні підстави для визначення домашнього арешту в певний період доби, а саме в період часу з 22 години вечора до 07 години наступного дня, з покладенням відповідних обов`язків. Зокрема, захисник вважає, що в такий спосіб буде забезпечено права підозрюваного на працю та отримання доходу для забезпечення його сім`ї.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що слідчий суддя з дотриманням вимог закону та з врахуванням конкретних обставин кримінального провадження, та особи підозрюваного, дійшов вірного висновку про обрання ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції про достатність обрання відносно ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та покладення на нього обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, відповідає обставинам кримінального провадження, особі підозрюваного, тяжкості обвинувачення, ступеню наявних ризиків та положенням кримінального процесуального закону.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги необхідно залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді без змін.

Керуючись ст.ст. 376,404,407,419,422 КПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а :

Апеляційні скарги захисника адвоката ОСОБА_9 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , та прокурора Тлумацького відділу Івано-Франківської окружної прокуратури ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 01 серпня 2022 року про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту цілодобово щодо ОСОБА_8 , залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_3

Судді ОСОБА_4

ОСОБА_5