Рішення

від 28.08.2022 по справі 761/5910/22

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/5910/22

Провадження № 2/761/8109/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

29 серпня 2022 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Фролової І.В.,

секретаря судового засідання - Шаповала М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт-Групп» про стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт-Групп» про стягнення коштів.

У своїй позовній заяві просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт-Групп» на користь ОСОБА_1 заборгованість за Договором у розмірі 88 123 (вісімдесят вісім тисяч сто двадцять три) гривні 00 коп., з яких: 77 350 (сімдесят сім тисяч триста п`ятдесят) гривень 00 коп. - сума неповернутих коштів за Угодою; 3 481 (три тисячі чотириста вісімдесят одна) гривня 89 коп. - 3% річних; 11 291 (одинадцять тисяч двісті дев`яносто одна) гривня 11 коп. - сума інфляційних втрат; стягнути з відповідача витрати на сплату судового збору.

Позовні вимоги мотивує тим, що 18 березня 2020 року між сторонами укладено Угоду про розірвання Договору купівлі-продажу майнових прав № 3/3-82 від 12 вересня 2017 року. Згідно пункту 4 Угоди, Сторона-1 - ТОВ «Комфорт-Групп» протягом 4 календарних місяців, з дня підписання Угоди, тобто до 18 липня 2020 року зобов`язувалось повернути Стороні-2 - ОСОБА_1 суму у розмірі 806 850 (вісімсот шість тисяч вісімсот п`ятдесят) гривень 00 коп., однак свої зобов`язання в повному обсязі не виконало. Позивач зазначає, що відповідачем повернуто лише 733 500, 00 гривень, а залишок суми в розмірі 73 350 (сімдесят три тисячі триста п`ятдесят) гривень 00 коп. позивачу так і не повернуто, а отже пункт 4 Угоди про розірвання Договору купівлі-продажу майнових прав № 3/3-82 від 12 вересня 2017 року Стороною-1 (відповідачем) в повному обсязі не виконано, що й стало підставою для звернення із даним позовом до суду та стягнення зазначеної суми з урахуванням інфляційних втрат та 3% річних в судовому порядку.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 лютого 2022 року матеріали позову передані на розгляд судді Фроловій І.В.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 21 квітня 2022 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

У судове засідання позивач не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Судом враховано, що до судового засідання представник позивача - адвокат Лаврентьєв Д.О. подав на адресу суду заяву, в якій заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач, про час та місце розгляду справи був повідомлений в установленому законом порядку, в судове засідання не з`явився, поважності причин неявки суду не повідомив, відзив на позов не надавав.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 223 ЦПК України).

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що ніщо не перешкоджає особі добровільно відмовитись від гарантій справедливого судового розгляду у однозначний або у мовчазний спосіб. Проте для того, щоб стати чинною з точки зору Конвенції, відмова від права брати участь у судовому засіданні повинна бути зроблена у однозначний спосіб і має супроводжуватись необхідним мінімальним рівнем гарантій, що відповідають серйозності такої відмови. До того ж, вона не повинна суперечити жодному важливому громадському інтересу рішення ЄСПЛ (Hermi проти Італії, § 73; Sejdovic проти Італії § 86).

Окрім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини- в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (Рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України»).

За таких підстав судом визнано за можливе розглядати справу на підставі доказів, наявних у матеріалах справі, та за погодженням сторін, третіх осіб й згідно поданих ними заяв.

Дослідивши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору суд по суті встановив.

За змістом ч.ч.1, 2, 3,4 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до ч.ч. 1, 5-6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України).

Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст. 16 ЦК України особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Способи захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений статтею 16 ЦК України.

Дослідивши матеріали справи, судом було встановлено наступне.

Так, між ОСОБА_1 (Покупець) та ТОВ «Комфорт-Групп» (Продавець) 12 вересня 2017 року було укладено Договір купівлі-продажу майнових прав № 3/3-82 на об`єкт нерухомості, зокрема майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 .

На виконання умов Договору позивачем було сплачено кошти за придбання майнових прав в розмірі 733 500, 00 грн., що підтверджується Угодою про розірвання Договору купівлі-продажу майнових прав № 3/3-82 від 12 вересня 2017 року.

Пунктом 6.2 Договору купівлі-продажу майнових прав № 3/3-82 від 12 вересня 2017 року визначено, що у разі достроково припинення цього Договору у зв`язку із невиконанням Продавцем обов`язків із введення в експлуатацію об`єкту нерухомості, Продавець повертає покупцю грошові кошти зі сплатою на користь Покупця додатково суми у розмірі 10% від суми повернення.

18 березня 2020 року між сторонами укладено Угоду про розірвання Договору купівлі-продажу майнових прав № 3/3-82 від 12 вересня 2017 року (далі по тексту рішення - Угода).

Пунктом 1 Угоди визначено, що Договір купівлі-продажу майновий прав № 3/32-82 від 12.09.2017 року вважається розірваним та припиняю свою дію з дня підписання даної Угоди з ініціативи Покупця.

Згідно пункту 4 Угоди, Сторона-1 - ТОВ «Комфорт-Групп» протягом 4 календарних місяців, з дня підписання Угоди, тобто до 18 липня 2020 року повертає Стороні-2 - ОСОБА_1 суму у розмірі 806 850 (вісімсот шість тисяч вісімсот п`ятдесят) гривень 00 коп.

Пунктом 6 Угоди визначено, що станом на день підписання Угоди Сторонами досягнуто згоди щодо проведення розрахунків, а саме суми, яка підлягає повернення Стороні-2.

Таким чином, відповідач в Угоді визначив свій обов`язок повернути позивачу до 18 липня 2020 року суму коштів у розмірі 806 850 (вісімсот шість тисяч вісімсот п`ятдесят) гривень 00 коп. Отже вказана сума узгоджена між сторонами та є безспірною.

Пунктом 8 Угоди визначено, що Сторони погодили, що вказана у пункті 4 даної Угоди сума вважається поверненою Стороні-2 Стороною-1 у день зарахування цієї суми на вказаний у заяві рахунок Сторони-1.

В позовній заяві сторона позивача зазначає, що ТОВ «Комфорт-Групп» за вказаною Угодою повертало ОСОБА_1 до листопада 2020 року кошти частинами та загалом повернуло 733 500, 00 гривень, а залишок суми в розмірі 73 350 (сімдесят три тисячі триста п`ятдесят) гривень 00 коп. позивачу так і не повернуто.

Таким чином, відповідач не виконав свої зобов`язання, визначені в пункті 4 Угоди, в повному обсязі. Вказані обставини відповідачем не спростовано.

Як вбачається із матеріалів справи, 10.03.2021 року на адресу ТОВ «Комфорт-Групп» (01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 55) позивачем було направлено претензію про сплату недоплачених коштів, в якій позивач просив: виконати свій обов`язок, визначений пунктом 4 Угоди від 18.03.2020 про розірвання Договору купівлі-продажу майнових прав № 3/3-82 від 12 вересня 2017, в повному обсязі та повернути/перерахувати ОСОБА_1 неповернуту/несплачену суму коштів у розмірі 73 350 (сімдесят три тисячі триста п`ятдесят) гривень 00 коп. протягом семи календарних днів з моменту отримання цієї вимоги за реквізитами, зазначеними в Угоді від 18.03.2020.

Відповідь на претензію в матеріалах справи не наявна.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача коштів (заборгованості) за договором, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 526 Цивільного Кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Так, відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги, посилається, зокрема на пункт 4 Угоди від 18.03.2020 про розірвання Договору купівлі-продажу майнових прав № 3/3-82 від 12 вересня 2017, копія якої додається до позову.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Враховуючи, що ТОВ «Комфорт-Групп» не виконало свій обов`язок, визначений в пункті 4 Угоди та не повернуло ОСОБА_1 визначений Угодою розмір коштів в повному обсязі та у визначений строк, неповернута частина суми коштів в розмірі 73 350 (сімдесят три тисячі триста п`ятдесят) гривень 00 коп. підлягає стягненню з відповідача.

Відповідачем не надано суду докази протилежного, зокрема докази повернення ОСОБА_1 суми коштів в розмірі 806 850 (вісімсот шість тисяч вісімсот п`ятдесят) гривень 00 коп., як визначено в пункті 4 Угоди.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за Договором у розмірі 77 350 (сімдесят сім тисяч триста п`ятдесят) гривень 00 коп. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3% річних, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У постановах Верховного Суду У країни від 01 червня 2016 року у справі № 910/22034/15 та Верховного суду від 26 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17 зроблено висновок, що ст. 625 ЦК України поширює свою дію на всі види грошових зобов`язань незалежно від підстав їх виникнення.

Враховуючи, що відповідач не виконав свої зобов`язання за Угодою в повному обсязі та не повернув позивачу всю суму коштів, визначену в пункті 4 Угоди, враховуючи положення статті 625 ЦК України, з боржника на користь позивача підлягає стягненню 3% річних та інфляційних втрат, що нараховуються на неповернуту суму коштів.

Щодо розрахунку 3% річних та інфляційних втрат, суд зауважує наступне.

Неповернута сума коштів (сума заборгованості) становить 73 350 гривень 00 копійок.

Вказана сума згідно пункту 4 Угоди мала бути повернута ОСОБА_1 протягом 4 календарних місяців, з дня підписання Угоди (дата підписання 18.03.2020), тобто до 18 липня 2020 року.

Отже 3% річних та інфляційні втрати підлягають нарахуванню за період з 19 липня 2020 року по день звернення до суду із позовом - 16 лютого 2022 року.

3% річних за користування коштами за період з 19.07.2020 по 16.02.2022 становить суму у розмірі: 3 481, 89 грн. розраховану за формулою:

[Проценти] = [Сума боргу] ? [Процентна ставка (%)] / 100% ? [Кількість днів] / [Кількість днів у році]

Де: [Сума боргу] - сума простроченого боргу;

[Процентна ставка (%)] - проценти річних;

[Кількість днів] - кількість днів прострочення зобов`язання;

[Кількість днів у році] - кількість днів у календарному році.

3% річних за період з 19.07.2020 року по 31.12.2020 року - 166 днів [Проценти] = 73 350,00 грн. (сума боргу) ? 3,000% (процентна ставка) / 100% ? 166 (кількість днів) / 366 (днів у році) = 998,04 грн.

3% річних за період: з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року - 365 днів [Проценти] = 73 350,00 грн. (сума боргу) ? 3,000% (процентна ставка) / 100% ? 365 (кількість днів) / 365 (днів у році) = 2 200,50 грн.

3% річних за період: з 01.01.2022 року по 16.02.2022 року - 47 днів [Проценти] = 73 350,00 грн. (сума боргу) ? 3,000% (процентна ставка) / 100% ? 47 (кількість днів) / 365 (днів у році) = 283,35 грн.

Сума інфляційних втрат становить 11 291, 11 грн., розрахованих за формулою:

[Інфляційні нарахування] = [Сума боргу] ? [Сукупний індекс інфляції] / 100% - [Сума боргу]

Де: [Сума боргу] - сума простроченого боргу. [Сукупний індекс інфляції] - добуток щомісячних індексів за відповідний період.

У період з 01.08.2020 року по 31.01.2022 року індексація на суму 73 350,00 грн.

[Сукупний індекс інфляції] = 99,80% ? 100,50% ? 101,00% ? 101,30% ? 100,90% ? 101,30% ? 101,00% ? 101,70% ? 100,70% ? 101,30% ? 100,20% ? 100,10% ? 99,80% ? 101,20% ? 100,90% ? 100,80% ? 100,60% х 101,30% = 115,393% (за період Серпень 2020 - Січень 2022)

[Інфляційні нарахування] = 73 350,00 грн. (сума боргу) ? 115,393% (сукупний індекс інфляції) / 100% - 73 350,00 грн. (сума боргу) = 11 291,11 грн.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у розмірі 3 481, 89 грн. та 11 291,11 грн. інфляційних втрат є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно положень ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

При цьому, відповідно до ч. 1-3, 5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню: заборгованість за Договором у розмірі 88 123 (вісімдесят вісім тисяч сто двадцять три) гривні 00 коп., з яких: 77 350 (сімдесят сім тисяч триста п`ятдесят) гривень 00 коп. - сума неповернутих коштів за Угодою; 3 481 (три тисячі чотириста вісімдесят одна) гривня 89 коп. - 3% річних; 11 291 (одинадцять тисяч двісті дев`яносто одна) гривня 11 коп. - сума інфляційних втрат.

Щодо розподілу судових витрат, суд дійшов наступних висновків.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захистити себе у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені останнім, які складаються з судового збору в розмірі 992,40 грн.

На підставі Конституції України, Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст. ст. 509, 525, 526, 530, 625, ЦК України та керуючись ст. 10, 11, 57-61, 79, 209, 210, 212-215, 223, 228, 258, 259, 265, 268, 273, 280-282, 354 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт-Групп» про стягнення коштів - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт-Групп» на користь ОСОБА_1 заборгованість у загальному розмірі 88 123 (вісімдесят вісім тисяч сто двадцять три) гривні 00 коп., з яких:

- 77 350 (сімдесят сім тисяч триста п`ятдесят) гривень 00 коп. - сума неповернутих коштів за Угодою;

- 3 481 (три тисячі чотириста вісімдесят одна) гривень 89 коп. - 3% річних;

- 11 291 (одинадцять тисяч двісті дев`яносто одна) гривень 11 коп. - сума інфляційних втрат.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт-Групп» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривень 40 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Реквізити учасників справи:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця проживання - АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

Товариство з обмеженою відповідальністю «Комфорт-Групп», адреса місцезнаходження - 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 55, код ЄДРПОУ 40318972.

Суддя: