Ухвала

від 30.08.2022 по справі 903/909/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10 E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

31 серпня 2022 року cправа №903/909/21 Господарський суд Волинської області у складі судді Войціховського Віталія Антоновича розглянувши в м. Луцьку у приміщенні Господарського суду Волинської області без повідомлення (виклику) учасників справи

клопотання керуючого реалізацією майна боржника, арбітражного керуючого Темчишина В.П.

про зняття обтяжень з майна банкрута

у справі за заявою фізичної особи ОСОБА_1 , м. Луцьк

про неплатоспроможність

встановив: ухвалою від 25.11.2021р., поруч з іншим, було відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ), введено процедуру реструктуризації боргів боржника, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів ОСОБА_1 , керуючим реструктуризацією боргів боржника призначено арбітражного керуючого Темчишина В.П.

Постановою від 18.04.2022р. (залишеною без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.06.2022р.) процедуру реструктуризації боргів боржника - фізичної особи ОСОБА_1 та повноваження арбітражного керуючого (керуючого реструктуризацією боргів боржника) Темчишина В.П. було припинено, фізичну особу ОСОБА_1 визнано банкрутом та введено процедуру погашення боргів, керуючим реалізацією майна фізичної особи ОСОБА_1 призначено арбітражного керуючого Темчишина В.П., зобов`язано останнього вчинити ряд дій, передбачених для відповідної стадії банкрутства положеннями КУзПБ.

Згідно з табелем обліку використання робочого часу суддя Войціховський В.А. перебував у відпустці з 11.08.2022р. по 30.08.2022р. включно.

19 серпня 2022 року судом було зареєстроване клопотання керуючого реалізацією майна ОСОБА_1 арбітражного керуючого Темчишина В.П. від 17.08.2022р. №173 про зняття обтяжень з майна банкрута.

Статтею 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 КУзПБ, ухвали та постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, прийняті господарським судом у справі про банкрутство, набирають законної сили з моменту їх прийняття, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до ст. 1 КУзПБ, керуючий реалізацією - арбітражний керуючий, призначений господарським судом у справі про неплатоспроможність фізичної особи для здійснення реалізації майна банкрута та задоволення вимог кредиторів.

Згідно ч.1 ст. 59 КУзПБ, з дня ухвалення господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, зокрема, скасовуються арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, та інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.

При цьому, зняття заборон та арештів із майна боржника у порядку статті 59 КУзПБ є безумовним, і стосуються будь-яких органів і посадових осіб.

Оскільки в процедурі ліквідації задоволення вимог кредиторів відбувається за рахунок коштів, отриманих від здійсненої у встановленому порядку реалізації майна банкрута, майно банкрута повинно бути вільним від будь-яких обтяжень.

Тобто, з моменту відкриття відносно боржника ліквідаційної процедури всі без винятку арешти чи інші обмеження щодо розпорядження його майном підлягають скасуванню.

Існування не скасованих арештів чи інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута перешкоджає ліквідатору у виконанні покладених на нього Кодексом обов`язків.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14.03.2018 у справі №Б-5022/1359/2011.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження", у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження", арешт може бути знятий за рішенням суду.

Відповідно до ст. 131 КУзПБ, майно боржника, що підлягає реалізації у процедурі погашення боргів боржника, складає ліквідаційну масу. До складу ліквідаційної маси включається все майно боржника, що перебуває у його власності, а також те, що буде отримано боржником у власність після визнання його банкрутом і до завершення процедури погашення боргів боржника, крім майна, визначеного частинами шостою і сьомою цієї статті та статтею 132 цього Кодексу. До складу ліквідаційної маси може бути включено майно, що є часткою боржника у спільній власності. У такому разі відбувається виділення частки боржника із спільного майна за правилами, передбаченими цивільним законодавством. З моменту визнання боржника банкрутом розпорядження усіма правами щодо майна, включеного до складу ліквідаційної маси, здійснює керуючий реалізацією від імені боржника. З моменту визнання боржника банкрутом і до винесення судового рішення про закриття процедури банкрутства реєстрація переходу права власності від/до боржника та обтяжень майна боржника, включаючи нерухоме майно і цінні папери, що існують в бездокументарній формі, відбувається виключно на підставі заяви керуючого реалізацією.

Однак наявність арештів та обтяжень обмежує права керуючого реалізацією майна боржника, що передбачені Кодексом України з процедур банкрутства, та унеможливлює ефективне здійснення ним своїх функцій.

Судом встановлено, що згідно інформаційних довідок з державних реєстрів від 17.08.2022р. №307595786 та №79884163 на нерухоме та рухоме майно боржника ОСОБА_1. накладено арешти та заборони, що перешкоджає виконанню керуючому реалізацією майном боржника визначених Кодексом України з процедур банкрутства обов`язків.

Згідно п. 6.9 правових висновків Верховного Суду у справах про банкрутство за перше півріччя 2018 року, зняття заборон та арештів з майна боржника є безумовним, стосується будь-яких органів і посадових осіб, в т.ч. реєструючих, правоохоронних органів, не потребує подальшого винесення окремих судових рішень, а також сплати додаткових коштів та розповсюджується також на об`єкти майна боржника, що знаходиться в іпотеці та в податковій заставі.

Реєстратори приймають заяви про реєстрацію обтяжень нерухомого майна від державних нотаріальних контор та приватних нотаріусів, які не є реєстраторами, судів, слідчих органів та інших осіб, визначених Положенням; вносять та вилучають записи до (з) Реєстру заборон про заборони, арешти щодо нерухомого майна; отримують (видають) витяги з Реєстрів заборон. Реєстратори також вносять та вилучають до (з) Реєстру заборон відомості про тимчасові застереження щодо нерухомого майна.

Відповідно до п. 2.1 Положення про єдиний реєстр для реєстрації заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, підставами для внесення до Реєстру заборон відомостей про накладення (зняття) заборони та арештів на об`єкти нерухомого майна є заява про реєстрацію (вилучення) обтяження об`єкта нерухомого майна, що подається, зокрема, судами (крім третейських судів). Однак, процесуальний закон не надає суду права на складання такої заяви, оскільки процесуальними документами господарського суду є рішення, ухвали та постанови, які є в свою чергу є обов`язковими на всій території України.

Відповідно до статті 8 Конституції України - Конституція України має найвищу юридичну силу. Статтею 124 Конституції України передбачено поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають в державі. Стаття 1291 Конституції України містить норму згідно якої суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Статтею 326 ГПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ст. 18 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права чи інтереси.

Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

У відповідності до ст. 391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно до ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином, всі арешти та інші обмеження щодо користування майном банкрута підлягають скасуванню, що, з урахуванням зазначених вище обставин справи, на думку суду, є підставою для винесення відповідного судового рішення.

З огляду на викладене, перебування майна, яке входить до складу ліквідаційної маси банкрута, під обтяженнями та арештами у процедурі банкрутства, що робить неможливим виконання керуючим реалізацією майна боржника своїх обов`язків та суперечить вимогам Кодексу України з процедур банкрутства, суд дійшов висновку про задоволення заяви арбітражного керуючого та скасування обтяжень, арештів та заборон, накладених на майно боржника ОСОБА_1.

Задовольняючи клопотання ліквідатора, суд зазначає, що норми ч. 1 ст. 59 КУзПБ щодо скасування арешту, накладеного на майно боржника, визнаного банкрутом та заборони накладання нових арештів в ліквідаційній процедурі, мають імперативний характер і не передбачають отримання додаткових процесуальних документів для її реалізації.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи викладене, керуючись, ст.ст. 1, 2, 9, 58, 59, 61, 62 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 232-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Клопотання керуючого реалізацією майна боржника арбітражного керуючого Темчишина В.П. від 17.08.2022р. №173 про зняття обтяжень з майна банкрута - ОСОБА_1. задовольнити.

2. Скасувати обтяження, арешти та заборони, накладені на майно ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , серія та номер паспорта: НОМЕР_2 , виданий Луцьким МВ УМВС України у Волинській області, 21.11.2000р., дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ), а саме:

2.1. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно:

Номер запису про обтяження: 28201865 (спеціальний розділ);

Дата, час державної реєстрації: 03.10.2018р., 09:16:00;

Державний реєстратор: Бондарук Павло Володимирович, Другий відділ державної виконавчої служби міста Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області, Волинська обл.

Підстава для державної реєстрації: постанова про арешт майна боржника, серія та номер: 57331136 виданий 02.10.2018р., видавник: заступник начальника Бондарук П.В.

Підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 43312275 від 03.10.2018р. 09:17:28, Бондарук Павло Володимирович, Другий відділ державної виконавчої служби міста Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області, Волинська обл.

Вид обтяження: арешт нерухомого майна

Відомості про суб`єктів обтяження:

Особа, майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_1

Обтяжувач: Другий відділ ДВС міста Луцьк, код ЄДРПОУ:35041370, країна реєстрації: Україна;

Опис предмета обтяження: все нерухоме майно в межах суми боргу 7 981 569,64 грн.

2.2. в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна:

Номер обтяження: 17101102

За суб`єктом: Фізична особа, ОСОБА_1, код РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ;

Вид обтяження: публічне обтяження;

Тип реєстрації: поточна;

Тип обтяження: арешт рухомого майна;

Зареєстровано: 03.10.2018р. 10:41:48 за №17101102

реєстратором: Бондарук Павло Володимирович, Другий відділ державної виконавчої служби міста Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області, Волинська обл.

Документ-підстава: Постанова про зняття арешту з майна, серія та номер: ВП 57331136 виданий 02.10.2018р., видавник: Заступник начальника Другого ВДВС міста Луцьк Бондарук П.В.

Об`єкт обтяження: все рухоме майно;

Об`єкт обтяження: все рухоме майно, крім транспортного засобу DAEWOO, реєстраційний номер НОМЕР_3 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_4 модель: LANOS, категорія: ЛЕГКОВИЙ, колір: СІРИЙ, рік виробництва: 2007 (відповідно до протоколу про проведені електронні торги від 25.06.2021 від 25.06.2021 №544181 ДП «СЕТАМ» майно реалізовано).

Відомості про обмеження відчуження: заборонено відчужувати;

Боржник: ОСОБА_1, код: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ;

Обтяжувач: Другий відділ державної виконавчої служби міста Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області, код: 35041370, Волинська обл., м.Луцьк, вул.Винниченка,27А

Розмір основного зобов`язання: 7981569,64грн.;

Термін дії: 03.10.2023р.;

Звернення стягнення: Не зареєстровано

Змінено: 12.07.2021 18:31:20 реєстратором: Гань Андрій Феодосійович, Другий відділ державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Юстиції (м.Львів), Волинська обл.

Документ-підстава: постанова про зняття арешту з майна, серія та номер: 57331136 виданий 12.07.2021р., видавник: Другий відділ ДВС у місті Луцьку

Тип змін: Доповнення предмета обтяження

Додано об`єкт: все рухоме майно, крім транспортного засобу DAEWOO, реєстраційний номер НОМЕР_3 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_4 модель: LANOS, категорія: ЛЕГКОВИЙ, колір: СІРИЙ, рік виробництва: 2007 (відповідно до протоколу про проведені електронні торги від 25.06.2021 від 25.06.2021 №544181 ДП «СЕТАМ» майно реалізовано).

3. Зобов`язати другий відділ державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) вилучити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис щодо обтяження: номер запису про обтяження: 28201865 (спеціальний розділ), зареєстрований 03.10.2018р. та Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис щодо обтяження: реєстраційний номер обтяження 17101102, зареєстрований 03.10.2018р.

4. Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно з моменту її підписання, тобто з 31 серпня 2022 року.

4. Ухвала господарського суду у відповідності до Закону України "Про виконавче провадження" є виконавчим документом та дійсна для пред`явлення до примусового виконання органами Державної виконавчої служби України (приватними виконавцями) до 01 вересня 2025 року.

Відповідно до ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду впродовж строку, встановленого ст. 256 ГПК України.

Ухвала підписана 31.08.2022р.

Суддя В. А. Войціховський

Ухвалу суду направити:

- Арбітражному керуючому Темчишину Володимиру Петровичу ІНФОРМАЦІЯ_2

- Акціонерному товариству "Державний експортно-імпортний банк України" (АТ "Укрексімбанк") (bank@eximb.com; contact@hq.eximb.com).