Рішення

від 30.08.2022 по справі 904/1708/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.08.2022м. ДніпроСправа № 904/1708/22

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервісно-торговий логістичний центр Україна", м. Житомир

до Акціонерного товариства "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ", м. Нікополь

про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за порушення строків оплати товару згідно договору поставки № ЖБС-12/21/21032017 від 22.04.2021

Суддя Ярошенко В.І.

Без участі представників сторін

ПРОЦЕДУРА

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервісно-торговий логістичний центр Україна" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Акціонерного товариства "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за порушення строків оплати товару згідно договору поставки № ЖБС-12/21/21032017 від 22.04.2021 у розмірі 777 854, 67 грн, з яких: 685 885, 84 грн - основний борг; 46 226, 82 грн - пеня; 5 411, 92 грн - відсотки за користування грошовими коштами.

Ухвалою суду від 30.06.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 904/1708/22. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Акціонерне товариство "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" 04.08.2022 подало відзив на позовну заяву.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісно-торговий логістичний центр Україна" 11.08.2022 надійшла відповідь на відзив.

За викладених обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято рішення у справі.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача, викладена у позовній заяві

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки № ЖБС-12/21/21032017 від 22.04.2021 в частині оплати заборгованості за поставлений товар.

Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву

Відповідач визнає позовні вимоги частково, а саме в частині заборгованості за додатковою угодою № 3/2106985 до договору № ЖБС-12/21/21032017 від 22.04.2021 в розмірі 685 885, 84 грн.

В частині нарахувань штрафних санкцій у розмірі 91 968, 83 грн заперечує.

Відповідач зазначає, що внаслідок прострочення позивачем-кредитором виконання його зобов`язання за акредитивом № LCI0418144 від 28.01.2022 в частині належного представлення документів в строк, господарське зобов`язання відповідача-боржника в частині оплати товару протягом 40 днів від дати підписання акту приймання-передачі не могло бути виконано, а отже й відповідного прострочення немає, оскільки грошове зобов`язання з оплати товару від дати підписання акту приймання-передачі товару трансформувалося у зобов`язання із невизначеним строком виконання.

Відповідач вважає необхідним зазначити, що внаслідок збройної агресії російської федерації проти України, АТ "Нікопольський завод феросплавів" втратило більшість логістичних ланцюжків, які були напрацьовані роками на внутрішньому ринку України, як поставок сировини та інших товарів, які є складовою виробничого циклу підприємства, без яких неможливо виробити готову феросплавну продукцію, так і поставок (збуту) вже виробленої підприємством феросплавної продукції;

На внутрішньому ринку самими великими споживачами феросплавної продукції були ПрАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" та ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь". Проте, внаслідок військової агресії російської федерації та окупації міста Маріуполь, вказані металургійні гіганти не функціонують;

Інша частина готової продукції товариства відповідача, яка експортувалася іноземним покупцям, транспортувалася через морські порти України, але внаслідок блокування агресором морських шляхів, ця логістика також втрачена. Єдиним логістичним ланцюгом для товариства відповідача залишається залізниця. Однак, внаслідок вказаних обставин та завантаженості залізниці в інтересах оборони країни, наразі, фактично, неможливо транспортувати залізницею готову продукцію в потрібних обсягах. Отже, на даний час, внаслідок наведених обставин товариство відповідача має значні труднощі та напрацьовує нові комерційні зв`язки та можливості, зокрема, за кордоном, що потребує певного періоду часу;

Відповідно до фінансових результатів господарської діяльності за квітень 2022 року товариство відповідача має збиток 52,34 млн. грн., що підтверджується Звітом про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за квітень 2022 року (код рядка 2355).

Крім того, відповідач зазначає, що у зв`язку із систематичними обстрілами м. Нікополь та Нікопольського району призвело до руйнування виробничих потужностей АТ НЗФ.

Таким чином, військова агресія російської федерації проти України має причинно-слідчий зв`язок із несвоєчасним виконанням грошових зобов`язань відповідача перед позивачем, що, в свою чергу, дає можливість відповідачу на підставі статті 617 Цивільного кодексу України, просити суд про звільнення від стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат під час ухвалення судового рішення.

Позиція позивача викладена у відповіді на відзив

Стосовно належного дотримання ТОВ «СТЛЦ УКРАЇНА» своїх зобов`язань за договором поставки товару № ЖБС-12/21/21032017 від 22.04.2021 та додаткової угоди 2106985 від 10.01.2022 позивач зазначає наступне.

Пунктом 8 додаткової угоди № 3/2106985 від 10.01.2022 встановлено, що термін поставки протягом 5 календарних днів з дати відкриття акредитиву та направлення постачальнику заявки на поставку товару.

Таким чином, умови додаткової угоди № 3/2106985 від 10.01.2022 передбачають, що перебіг терміну поставки товару пов`язаний із настанням двох подій, а саме відкриттям акредитиву та заявкою покупця на поставку товару.

Позивач підтверджує той факт, що акредитив № LCI0418144 відкритий 28.01.2022, що підтверджується копією електронного повідомлення про відкриття акредитиву.

Проте, позивач звертає увагу, що заявка на поставку товару у відповідності до додаткової угоди № 3/2106985 від 10.01.2022 направлена АТ «НЗФ» лише 31.01.2022.

Тому, з урахуванням регламентованих статтею 253 ЦК України строків, 5-денний строк поставки товару почав обчислюватись з 01.02.2022 закінчився 05.02.2022.

Щодо порушення відповідачем обов`язку щодо оплати товару на підставі пункту 2.12 додаткової угоди позивач зазначає, що підставою для виникнення у АТ «НЗФ» обов`язку з оплати поставленого товару згідно пункту 2.12 додаткової угоди № 3/2106985 від 10.01.2022 є закінчення строку дії акредитиву, а не фактичне його закриття та повернення грошових коштів.

Отже, АТ «НЗФ» зобов`язане було здійснити розрахунок за поставлений товар не пізніше 16.03.2022 (граничної дати 40-денного строку з дати акту приймання-передачі від 04.02.2022).

Крім того позивач зауважує, що згідно електронною повідомлення про відкриття акредитиву № LCI0418144 від 28.01.2022 даний акредитив є непідтвердженим, тобто АТ «НЗФ» не було обмежене у використанні власних грошових коштів.

Щодо обставин форс-мажору позивач зауважує, що останні виникли після подання позову і відкриття провадження у справі, тому не впливають на спірні правовідносини, зміст і правові підстави позовних вимог, та не звільняють АТ «НЗФ» від відповідальності до порушення своїх зобов`язань у попередньому періоді, до виникнення таких обставин.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

22.04.2021 між Акціонерним товариством «НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ» (далі відповідач, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЖИТОМИР-БЕЛАЗ-СЕРВІС» (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервісно-торговий логістичний центр Україна", далі позивач, продавець) укладений договір поставки товару № ЖБС-12/21/21032017 (далі договір).

Відповідно до пункту 1.1 договору, продавець зобов`язується поставляти покупцю запчастини до кар`єрної техніки (товари) в асортименті, кількості та за ціною в українській гривні згідно з заявками покупця, що узгоджуються сторонами за допомогою факсимільного або електронного зв`язку, а покупець зобов`язується прийняти і сплатити його на умовах даного договору.

Загальна сума договору складається із вартості товару за всіма підписаними протягом строку дії договору видатковими накладними. Ціна товару, що поставляється покупцю, договірна і вказується для кожної позиції в рахунку. Остаточна сума договору складається з сумарної вартості видаткових накладних підписаних з обох боків (пункти 2.1 2.3 договору).

Згідно з пунктом 3.1 договору, продавець зобов`язується поставити товар на умови поставки FСА (ІНКОТЕРМС 2010) склад продавця, що знаходиться за адресою: Житомирська область, м. Житомир, вул. Кооперативна, 6.

Сторони звільняються від відповідальності за повне чи часткове невиконання робіт будь якого зобов`язання за цим договором, якщо таке невиконання є наслідком дії обставин непереборної сили, які не залежать від волі сторін (землетрус, пожежа та інші). При настанні вищевказаних обставин непереборної сили сторона повинна без зволікання але не пізніше 10 днів від дати настання або, відповідно, припинення форс-мажорних обставин будь-якими способами сповістити іншу сторону з доданням належних доказів. Належним доказом буде служити документ, виданий Торгово-промисловою Палатою, що посвідчує існування даних обставин. Письмове підтвердження форс-мажору, видане місцевою Торгово-промисловою палатою, повинно бути видане протягом 5 днів із дня настання форс-мажору, а також протягом 5 днів після його припинення. Не сповіщення однією стороною другої сторони в вищезазначений строк позбавляє таку сторону права в подальшому посилатися на форс-мажорні обставини (пункти 9.1 9.2 договору).

Пунктом 11. 4 договору встановлено, що даний договір вступає в дію з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє по 31 грудня 2021 року або до належного виконання сторонами своїх зобов`язань по даному договору, в залежності від того, яка з вказаних подій настане раніше.

Додатковою угодою № 1/2104407 від 30.08.2021 внесено зміни щодо найменування продавця до договору поставки товару № ЖБС-12/21/21032017 від 22.04.2021 з ТОВ «ЖИТОМИР-БЕЛАЗ-СЕРВІС» на ТОВ «СЕРВІСНО-ТОРГОВИЙ ЛОПСТИЧНИЙ ЦЕНТР УКРАЇНА» (скорочене найменування - ТОВ «СТЛЦ УКРАЇНА»).

10.01.2022 між АТ «НЗФ» та ТОВ «СТЛЦ УКРАЇНА» укладена додаткова угода № 3/2106985 до договору поставки товару № ЖБС-12/21/21032017 від 22.04.2021, в якій погоджено постачання окремої товарної позиції на індивідуальних умовах.

ТОВ «СТЛЦ УКРАЇНА» взяло на себе зобов`язання поставити, а АТ «НЗФ» - прийняти та оплатити товар «Гідромеханічна передача», артикул 75405-1700004, у кількості 1 одиниця та вартістю 641 231, 20 грн з ПДВ у розмірі 106 871, 87 грн.

Ціна даного товару встановлена в українській гривні у еквіваленті до іноземної валюти, долару США, за курсом продажу на Українській міжбанківській валютній біржі (УМВБ) на дату проведення тендеру: 1 долар США = 27, 14 грн станом на 26.11.2021. У разі, якщо середній курс продажу на УМВБ зміниться на дату, що передує даті відкриття акредитиву, вартість перераховується пропорційно такій зміні курсу (пункт 1 додаткової угоди № 3/2106985).

Пунктом 2 додаткової угоди № 3/2106985 встановлено, що оплата товару, що постачається згідно з додатковою угодою, здійснюється шляхом відкриття покритого, безвідкличного документарного акредитива, банк-виконавець - Акціонерний банк «Південний». МФО 328209.

Згідно з пунктом 2.12 додаткової угоди № 3/2106985, сторони домовились що у разі закінчення строку дії акредитива покупець здійснює оплату поставленого постачальником товару протягом 40 днів із дати акту приймання-передачі товару підписаного сторонами, за умови відсутності зауважень покупця до якості та кількості товару та надання повного пакета документів згідно з п.3.5 цього договору.

Термін поставки протягом 5 календарних днів з дати відкриття акредитиву та направлення постачальнику заявки на поставку товару (пункт 8 додаткової угоди № 3/2106985).

На виконання умов договору та додаткової угоди № 3/2106985 від 28.01.2022 АТ «НЗФ» відкрило акредитив № LCI10418144 та надало заявку на поставку товару № 2022.01.31/5-32/4043 (заявка фактично отримана позивачем 31.01.2022).

ТОВ «СТЛЦ УКРАЇНА» своєчасно та належним чином виконало усі зобов`язання з поставки товару.

Відповідно товар «Гідромеханічна передача», артикул 75405-1700004 переданий на користь покупця АТ «НЗФ» за видатковою накладною № 105 від 31.01.2022.

На підставі вищезазначеної накладної сторонами складений акт приймання - передачі від 04.02.2022, який підписаний та скріплений печатками сторонами без зауважень та заперечень.

Крім того, на дату передачі товару ТОВ «СТЛЦ УКРАЇНА» виставлений рахунок на оплату товару № 195 від 31.01.2022 у сумі 685 885, 84 грн, з урахуванням курсового перерахунку.

11.02.2022 ТОВ «СТЛЦ УКРАЇНА» направило до авізуючого банку повний пакет документів для розкриття акредитиву № LCI10418144 від 28.01.2022.

Факт надання документів для розкриття акредитиву № LCI10418144 від 28.01.2022 підтверджується листом ТОВ «СТЛЦ УКРАЇНА» від 11.02.2022 № 732 та експрес-накладною поштової служби № 0450516999143.

Незважаючи на повне виконання ТОВ «СТЛЦ УКРАЇНА» договірних умов додаткової угоди № 3/2106985, як в частині виконання поставки товару, так і надання повного пакету супроводжувальних документів, акредитив не був розкритий. Після закінчення строку дії, акредитив № LCI10418144 від 28.01.2022 був відкликаний АТ «НЗФ».

Таким чином, із незалежних від ТОВ «СТЛЦ УКРАЇНА» причин, оплата за товар у сумі 685 885, 84 грн згідно акту приймання-передачі від 04.02.2022 до додаткової угоди №3/2106985 не відбулася

13.04.2022 ТОВ «СТЛЦ УКРАЇНА» звернулося до АТ «НЗФ» із листом № 761 з проханням здійснити належні розрахунки за поставлений товар та повним пакетом документів стосовно поставки товару «Гідромеханічна передача», артикул 75405-1700004. Даний лист АТ «НЗФ» залишило без жодної відповіді.

Для досудового врегулювання спору ТОВ «СТЛЦ УКРАЇНА» направило на адресу відповідача претензію № 768 від 03.05.2022 в порядку статті 222 Господарського кодексу України. АТ «НЗФ» отримало вказану претензію 11.05.2022, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення.

На час прийняття рішення, доказів оплати товару в повному обсязі сторонами до матеріалів справи не надано.

Відтак, несплачена відповідачем сума становить 685 885, 84 грн.

Зазначені обставини і стали причиною звернення позивача до суду з даними позовом, в якому позивач, окрім суми основного боргу в розмірі 685 885, 84 грн, просить суд стягнути з відповідача також пеню в розмірі 46 226, 82 грн, 3 % річних у розмірі 5 411, 92 грн та інфляційні втрати в розмірі 40 330, 09 грн.

Відповідач визнає суму основного боргу в розмірі 685 885, 84 грн.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

З огляду на наявний в матеріалах справи договір та обставини справи, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини з поставки товару.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Щодо суми основного боргу

За приписом частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Факт прийняття покупцем товару на загальну суму 685 885, 84 грн підтверджується матеріалами справи.

Пунктом 2 додаткової угоди № 3/2106985 встановлено, що оплата товару, що постачається згідно з додатковою угодою, здійснюється шляхом відкриття покритого, безвідкличного документарного акредитива, банк-виконавець - Акціонерний банк «Південний». МФО 328209.

Згідно з пунктом 2.12 додаткової угоди № 3/2106985, сторони домовились що у разі закінчення строку дії акредитива покупець здійснює оплату поставленого постачальником товару протягом 40 днів із дати акту приймання-передачі товару підписаного сторонами, за умови відсутності зауважень покупця до якості та кількості товару та надання повного пакета документів згідно з п.3.5 цього договору.

08.04.2022 після закінчення строку дії, акредитив № LCI10418144 від 28.01.2022 був відкликаний АТ «НЗФ».

Виходячи зі змісту умов договору та додаткової угоди, строк виконання відповідачем зобов`язання з оплати є таким, що настав 16.03.2022 (включно).

За твердженням позивача, відповідач своє зобов`язання з оплати вартості поставленого йому товару не виконав, у зв`язку у нього перед позивачем утворилась заборгованість за договором у розмірі 685 885, 84 грн.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до положень статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язань припиняється виконанням, проведеним належним чином.

На момент розгляду справи відповідачем не надано суду доказів погашення перед позивачем залишку заборгованості за поставлений товар у розмірі 685 885, 84 грн.

Тому позовні вимоги в частині основного боргу в розмірі 685 885, 84 грн, сума якого визнається відповідачем у повному обсязі, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо суми пені

Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 8.2 договору, у разі порушення строку оплати поставленої продукції, покупець, зобов`язаний сплатити продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен календарний день прострочення протягом всього часу прострочення.

У зв`язку з несвоєчасним виконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо сплати поставленого товару, позивачем останньому нараховано пеню у розмірі 46 226, 82 грн за період з 17.03.2022 по 20.06.2022.

Враховуючи те, що факт порушення зобов`язання підтверджений належними та достатніми доказами, а також враховуючи, що сторони у договорі передбачили стягнення пені у разі несвоєчасної оплати поставленої продукції, суд доходить висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення пені у розмірі 46 226, 82 грн.

Разом із тим, згідно зі статтею 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому слід взяти до уваги ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін; інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Зі змісту наведеної норми вбачається, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про їх зменшення. При цьому, суд звертає увагу на ту обставину, що позивачем не обґрунтовано завдання йому збитків порушенням зобов`язання відповідачем.

Господарський суд об`єктивно оцінює, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини неналежного виконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (постанова Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 908/1453/14).

Приймаючи до уваги посилання відповідача на фінансову нестабільність, скрутні умови в період дії воєнного стану, враховуючи час прострочення, надаючи оцінку наданим доказам у їх сукупності, суд дійшов висновку про можливість зменшити розмір пені на 30%, до 32 358, 77 грн, скориставшись правом, наданим нормою частини 3 статті 551 ЦК України

Щодо сум інфляційних втрат та 3% річних

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач заявив вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 5 411, 92 грн за загальний період з 17.03.2022 по 20.06.2022 та інфляційних втрат у розмірі 40 330, 09 грн за квітень-травень 2022.

Контррозрахунок відповідача судом не приймається до уваги.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних витрат, суд встановив, що заявлена до стягнення сума вказаних нарахувань є вірною.

На підставі викладеного, позовні вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 5 411, 92 грн та інфляційних втрат у розмірі 40 330, 09 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо заперечень відповідача про нарахування 3 % річних та інфляційних втрат.

З приводу обставин, наведених відповідачем у відзиві на позовну заяву, щодо наявності форс-мажорних обставин та наявності підстав для звільнення відповідача від відповідальності за порушення грошового зобов`язання перед позивачем, у вигляді стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом.

Важливим елементом підприємницької діяльності є ризик збитків. Підприємницький ризик - це імовірність виникнення збитків або неодержання доходів порівняно з варіантом, що прогнозується; невизначеність очікуваних доходів.

Таким чином, судом розцінюється критично посилання відповідача на його незадовільний фінансовий стан та дані Звіту про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за квітень 2022 року.

Приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд повинен виходити з того, що одним з завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов`язань, при цьому вона має обов`язковий для учасників правовідносин характер.

Слід також враховувати, що сторони укладаючи договір погодили всі його істотні умови, в тому числі ціну, штрафні санкції, строки оплати товару. Відтак відповідач, прийнявши на себе зобов`язання за договором погодився із передбаченою ним відповідальністю за прострочення взятих на себе зобов`язань.

Необхідно врахувати, що Акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів" як юридична особа, яка здійснює свою господарську діяльність на власний ризик, приймаючи поставлений 04.02.2022 позивачем товар на загальну суму 685 885, 84 грн усвідомлювало необхідність його оплати у передбачені договором строки, з огляду на що повинно було розумно оцінити цю обставину з урахуванням виду своєї діяльності та можливості виконання зобов`язання у погоджені сторонами строки.

При цьому, оцінюючи баланс інтересів сторін при зменшенні розміру 3 % річних та інфляційних, суди мають врахувати, що встановлення обставин понесення іншою стороною збитків у разі порушення зобов`язань за договором, не є єдиною обов`язковою умовою для висновку про дотримання цього балансу.

Відповідно до частини 1 статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України", Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності.

Відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 визнано форс-мажорною обставиною військову агресію Російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24.02.2022. Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними.

Стаття 218 Господарського кодексу України унормовує, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Статтею 617 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

За загальним правилом, неможливість виконати зобов`язання внаслідок дії обставин непереборної сили відповідно до вимог законодавства є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання (частина 1 статті 617 Цивільного кодексу України).

Тобто, можливе звільнення від відповідальності за невиконання, а не від виконання в цілому. В будь-якому разі сторона зобов`язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи. І кожен такий випадок має оцінюватись судом незалежно від наявності засвідчених компетентним органом обставин непереборної сили.

Верховний Суд у постанові від 25.01.2022 по справі № 904/3886/21 зазначив, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер, а зацікавленій стороні необхідно довести (1) факт їх виникнення; (2) те, що обставини є форс-мажорними (3) для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд і у постанові від 16.07.2019 по справі № 917/1053/18, зазначивши, що лише посилання сторони у справі на наявність обставин непереборної сили та надання підтверджуючих доказів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин, яке не потребує оцінки суду. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов`язку.

Відповідачем не надано належних та допустимих, у розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, доказів існування форс-мажорних обставин у взаємовідносинах із позивачем по договору поставки товару № ЖБС-12/21/2103217 від 22.04.2021 та додаткової угоди № 3/2106985 від 28.01.2022, як і не надано обґрунтованих причинно-наслідкових зв`язків між введенням 24.02.2022 в Україні воєнного стану та неможливістю виконання відповідачем своїх зобов`язань за вказаним договором, з огляду на таке, що такі зобов`язання виникли у відповідача до виникнення вказаних обставин.

Слід відзначити, що введення воєнного стану на території України не означає, що відповідач не може здійснювати господарську діяльність та набувати кошти, адже протилежного відповідачем не доведено відповідними доказами. Більше того, держава на даний час заохочує розвиток підприємницької діяльності з метою позитивного впливу на економіку країни (зменшення податків, митних платежів тощо). Відповідач не надав доказів того, що підприємство зупинило роботу у зв`язку з воєнним станом, що всі працівники (чи їх частина), керівник підприємства, інші посадові особи мобілізовані та перебувають у складі Збройних Сил України, тимчасово не виконують професійні обов`язки у зв`язку з воєнними діями, все, або частина складу рухомого майна підприємства задіяні під час тих чи інших заходів, що б перешкоджало суб`єкту господарювання здійснювати підприємницьку діяльність під час введеного воєнного стану.

В даному випадку сторона не надала доказів, що саме введення воєнного стану призвело до унеможливлення виконання конкретних зобов`язань за договором.

Окрім цього, суд зауважує, що матеріали справи не містять відомостей про те, що позивач перебуває в кращому становищі порівняно з відповідачем, з огляду на запровадження в державі воєнного стану, тобто такі форс-мажорні обставини, стосуються обох сторін договору.

З урахуванням наведеного суд доходить висновку, що форс-мажор не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов`язань, стороною договору має бути підтверджено не факт настання таких обставин, а саме їхня здатність впливати на реальну можливість виконання зобов`язання, тому суд відхиляє заперечення відповідача як недоведені документально і такі, що ґрунтуються на бажанні уникнути виконання грошового зобов`язання.

Відтак, аргументи відповідача судом відхиляються.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Позивачем при зверненні до суду за сумою його майнових вимог сплачено судовий у розмірі 11 667, 82 грн.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 6 315, 66 грн.

Згідно з положеннями частини 1 статті 130 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Тож, з огляду на визнання відповідачем до початку розгляду справи по суті позову в частині суми основного боргу, наявні підстави повернення позивачу з державного бюджету судового збору в розмірі 5 144, 14 грн, що становить 50% від суми сплаченого ним судового збору за позовною вимогою про стягнення з відповідача суми основного боргу. Питання повернення позивачу з державного бюджету судового збору в розмірі 5 144, 14 грн підлягає вирішенню окремо шляхом постановлення відповідної ухвали суду.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 165, 178, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" (53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 310; ідентифікаційний код 00186520) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісно-торговий логістичний центр Україна» (10001, м. Житомир, вул. Кооперативна, буд. 6; ідентифікаційний код 14326515) основний борг у розмірі 685 885, 84 грн, 3 % річних у розмірі 5 411, 92 грн, інфляційні втрати у розмірі 40 330, 09 грн, пеню у розмірі 32 358, 77 та витрати зі сплати судового збору в розмірі 6 315, 66 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.І. Ярошенко