Рішення

від 03.08.2022 по справі 908/1957/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 26/43/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.08.2022 Справа № 908/1957/21(640/28089/20)

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя Юлдашев Олексій Олексійович, розглянувши матеріали позовної заяви

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Транспортно-експедиторське підприємство Вертикаль (69068, м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, буд. 54, оф. 41-А; код ЄДРПОУ 40001366)

до відповідача: Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; код ЄДРПОУ 43141267)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.09.2020

в межах справи № 908/1957/21

про банкрутство - Товариства з обмеженою відповідальністю Транспортно-експедиторське підприємство Вертикаль (69068, м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, буд. 54, оф. 41-А; код ЄДРПОУ 40001366)

Кредитори: 1/ ОСОБА_1

2/ ОСОБА_2

3/ ОСОБА_3

4/ ОСОБА_4

5/ ОСОБА_5

6/ ОСОБА_6

7/ Товариство з обмеженою відповідальністю Транспортно-експедиторська компанія Вертикаль

8/ ОСОБА_7

9/ Товариство з обмеженою відповідальністю ІПК Вертикаль

За участю (найменування сторін та інших осіб, що беруть участь у справі):

Арбітражний керуючий розпорядник майна ТОВ Транспортно-експедиторське підприємство Вертикаль - Кравченко Р.М., ухвала ГСЗО від 23.07.2021р., у справі № 908/1957/21

Позивачадвокат Іванченко А.Ю., довіреність № ордер серія ЗП № 022875 від 01.11.2021; додаткова угода № 9 до Договору-доручення про надання правової допомоги від 29.06.2021р.

УСТАНОВИВ:

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2020 р. прийнято до розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиторське підприємство "Вертикаль" (просп. Степана Бандери, 8, корпус 6, м. Київ, 04073, код ЄДРПОУ40001366) до Головного управління ДПС у м. Києві (вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ43141267) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень № 0012615772 від 11.09.2020 р. та № 0022615772 від 11.09.2020 р. та відкрито провадження у справі № 640/28089/20. Також ухвалено розглядати адміністративну справу в порядку загального позовного провадження, призначити справу до розгляду в підготовче засідання на 26.11.2020 р. об 13-20.

26.11.2020 р. підготовче засідання в адміністративній справі відкладено на 21.01.2021 р. об 11-10.

Відповідачем було надано відзив від 15.12.2020 р.

Позивачем надано відповідь на відзив від 20.01.2021 р.

21.01.2021 р. Позивачем подано до Окружного адміністративного суду міста Києва Клопотання від 20.01.2021 р. про долучення доказів (документів) до матеріалів справи та копії самих документів.

21.01.2020 р. адміністративним судом оголошено перерву в підготовчому засіданні до 25.02.2021 р. 10-10.

У судовому засіданні Відповідачем в якості доказів подано адміністративному суду копії Запиту Відповідача від 16.12.2020 р. № 32159/9/26-15-05-02-15 до Регіонального сервісного центру МВС в м. Києві та Відповіді на нього від 28.12.2020 р. № 31/26-642.

25.02.2021 р. Окружним адміністративним судом міста Києва було закрито підготовчого провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 25.03.2021 р. о 10-10.

25.03.2021 р. в судовому засіданні в адміністративній справі оголошено перерву до 22.04.2021 р. 11-10.

У судовому засіданні 22.04.2021 р. Окружний адміністративний суд міста Києва по справі перейшов в письмове провадження.

11.11.2021 р. Відповідачем подано клопотання до Окружного адміністративного суду міста Києва про закриття провадження у справі у зв`язку із тим, що ухвалою Господарського суду Запорізької області від 23.07.2021 відкрито провадження у справі № 908/1957/21 про банкрутство ТОВ «ТЕП «Вертикаль».

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2020 р. витребувано від Позивача письмові пояснення щодо клопотання про закриття провадження у справі №640/28089/20.

02.12.2021 р. представником Позивача подані до Окружного адміністративного суду міста Києва письмові пояснення щодо клопотання про закриття провадження у справі, відповідно до яких Позивач просить відмовити у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі №640/28089/20 та передати справу до Господарського суду Запорізької області для подальшого розгляду в межах справи №908/1957/21 про банкрутство ТОВ "ТЕП "Вертикаль".

28.01.2022 р. арбітражним керуючим ТОВ "ТЕП "Вертикаль" Кравченком Радіоном Миколайовичем подано до Окружного адміністративного суду міста Києва заяву про направлення справи № 640/28089/20 до Господарського суду Запорізької області для подальшого розгляду в межах справи № 908/1957/21 про банкрутство ТОВ "ТЕП "Вертикаль".

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.02.2022 р. відмовлено Відповідачу в задоволенні клопотання про закриття провадження у справі № 640/28089/20 та справу передано до Господарського суду Запорізької області для подальшого розгляду в межах провадження у справі № 908/1957/21 про банкрутство ТОВ "ТЕП "Вертикаль".

Ухвалою суду від 21.06.2022 прийнято справу № 640/28089/20 до розгляду в межах справи №908/1957/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Транспортно-експедиторське підприємство Вертикаль, відкрито провадження з розгляду позовної заяви. Ухвалено розглядати позовну заяву за правилами загального позовного провадження з урахуванням особливостей, визначених Кодексом України з процедур банкрутства. Підготовче засідання призначено на 12.07.2022р. о 09-30.

Ухвалою господарського суду від 12.07.2022 закрито підготовче провадження у справі №908/1957/21 (640/28089/20) з розгляду позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Транспортно-експедиторське підприємство Вертикаль до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.09.2020, та призначено справу до розгляду по суті на 04.08.2022. об 11-00 год.

26.07.2022 Господарським судом Запорізької області отримано відзив Відповідача.

У своєму відзиві відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «АГРОМАКС-ЛЮКС», втім, як позивачем по справі є - Товариство з обмеженою відповідальністю Транспортно-експедиторське підприємство Вертикаль.

У судовому засіданні 04.08.2022 р. відводів складу суду не заявлено.

Представник Позивача позов підтримав, просить позовні вимоги задовольнити, надав суду пояснення, аналогічні обставинам, викладеним у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився. Сторони про час та місце проведення судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином.

У судовому засіданні 04.08.2022 судом, в порядку ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення, судом оголошено, що повний текст рішення буде складено протягом 10 днів.

Заслухавши доводи представника позивача, розпорядника майна боржника, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд установив наступне.

За приписами ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.

Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

Частиною 1 статті 4 ГПК України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

В частині 2 статті 4 ГПК України встановлено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно частини 1 статті 44 ГПК України усі фізичні і юридичні особи здатні мати процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, боржника (процесуальна правоздатність).

У відповідності до пункту 4 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 5статті 44 ГПК України юридична особа набуває процесуальних прав та обов`язків у порядку, встановленому законом, і здійснює їх через свого представника.

Відповідно до частини1 статті 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Згідно частини 3 статті 45 ГПК Українипозивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

В частині 4 статті 45 ГПК Українизазначено, що відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Судом установлено, що Головне управління ДПС у м. Києві (Відповідач) було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ТЕП «ВЕРТИКАЛЬ» (Позивач) за результатами якої складено Акт від 11.08.2020 р. № 91/26-15-05-07-02-10/40001366 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТРАНСПОРТНО-ЕКСПЕДИТОРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО «ВЕРТИКАЛЬ» (код 40001366), тел. 0444066051, 0667411362, з питань законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн, за травень 2020 року (далі Акт перевірки).

В Акті перевірки Відповідач вказує на порушення Позивачем податкового законодавства. В Розділі IV «Висновок» Акту зазначено, що «перевіркою встановлено порушення ТОВ «ТЕП «ВЕРТИКАЛЬ»:

1) пп. «г» п. 198.5 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.02.2010 №2755-VI, зі змінами та доповненнями, в результаті чого за травень 2020 року завищено від`ємне значення з податку на додану вартість на загальну суму 105471 грн., занижено податок на додану вартість на загальну суму 7052326 грн.;

2) п. 198.5 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.02.2010 №2755-VI, зі змінами та доповненнями, в результаті чого в Єдиному реєстрі податкових накладних не зареєстровано за травень 2020 року податкові накладні на суму ПДВ 7157797 грн.».

На підставі Акту перевірки Відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 11.09.2020 року № 0012615772 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем ПДВ (із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) код платежу 14060100) на 8815408,00 грн., з них по основному грошовому зобов`язанню 7052326,00 грн. і за штрафними (фінансовими) санкціями 1763082,00 грн. та податкове повідомлення-рішення форми «В4»від 11.09.2020 року № 0022615772 про зменшення розміру від`ємного значення суми ПДВ (із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) код платежу 14060100) на 105471,00 грн.

Доводи Позивача.

Позивач зазначив, що при податковій перевірці надав всі первинні та інші документи, а також пояснення, однак контролюючий орган прийшов до помилкового та безпідставного висновку про існування операцій, що не є господарською діяльністю Позивача. Відповідно за відсутності операцій, що не є господарською діяльністю, то такі операції було неможливо документувати і у Позивача відсутній обов`язок нарахування податкових зобов`язань та реєстрації зведеної податкової накладної.

На підставі вищезазначеного, представник Позивача просить задовольнити позовні вимоги та скасувати оскаржувані податкові повідомлення-рішення, з огляду на їх безпідставність та необґрунтованість.

Доводи Відповідача.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, у відзиві на позовну заяву зазначає, що на час податкової перевірки Позивачем не було надано Відповідачу всі первинні документи пов`язані з предметом перевірки, в тому числі і відомості аналітичного обліку, що ставить під сумнів реальність здійснених господарських операцій, та вважає, що такі документи відсутні, а самі спірні операції такими, що мають ознаки нереальних.

Враховуючи зазначене, оскаржувані податкові повідомлення-рішення вважає правомірними та такими, що не підлягають скасуванню.

Відповідно до вимог ст. ст. 182, 209 та ч. 4 ст. 238 ГПК України господарським судом з`ясовується, зміст спірних правовідносин, які обставини входять до предмету доказування та повинні бути встановлені (з`ясовані) та які докази мають бути подані.

Відповідно до вимог ст. ст. 237 ГПК України при ухвалені рішення господарському суду слід вирішити питання 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Судом з`ясовано, наступне.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі ПК України) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п. 85.2 ст. 85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Позивач стверджує, що під час перевірки ним було надано Відповідачу всі первинні та інші документи на підставі яких Позивачем було сформовано показники податкової звітності з податку на додану вартість.

Відповідно, до п. 3.2. Акту перевірки «Податковий кредит. За травень 2020 року ТОВ «ТЕП «ВЕРТИКАЛЬ» задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 6674902 грн.

Перевіркою правомірності визначення податкового кредиту за травень 2020 року не встановлено його завищення (заниження).

Це також відповідає табличним даним наведеним в п. 3.3.17. Акту перевірки щодо аналізу Відповідача результатів опрацювання податкових декларацій Позивача за звітний (податковий період) де суми податкового кредиту за даними самостійно задекларованими Позивачем співпадають з даними перевірки.

Таким чином, є підтвердженими всі господарські операції Позивача зі своїми контрагентами на підставі яких Позивачем задекларований податковий кредит.

В п. 2.3. Акту перевірки зазначено, що в ході перевірки податкового кредиту з ПДВ використано первинні документи «суцільним порядком».

Тобто такі господарські операції з постачання Позивачу товарів (робіт, послуг) визнані Відповідачем під час перевірки реальними (безспірними) та їх обсяг ніким не оскаржується і їх оформлення належними первинними документами наданими та дослідженими під час перевірки ніким під сумнів не ставиться і не заперечується.

Також в Додатку 3 до Акту перевірки Відповідачем наведено перелік основних перевірених постачальників Позивача з назвою та кодом, номером та датою договорів, датою та номером акта здачі-приймання робіт (наданих послуг), загальною назвою послуги, загальною сумою надання послуги, в т.ч. ПДВ.

До наведеного переліку зокрема входять - ПАТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ та її філії і підрозділи, ТОВ «ЕКСПЕРТНІ РІШЕННЯ», ТОВ «ПРОДТРАНСГОЛД», ТОВ «СТРІТ КОМПАНІ», ТОВ «ВЕКТОР ТРАНС ПЛЮС», ТОВ «АНДІ ГРЕЙН», ТОВ «АУРУМ ТРАНС», ТОВ «БРЕНД-СИСТЕМС», ТОВ «ГОЛТ-ТРЕЙД», ТОВ «ЄВПАТОРІУМ», ТОВ «ЄВРОТРАНС-НАФТА», ТОВ «РКС ТРАНСЛОГІСТІК», ТОВ «ТАС-ЛОГІСТІК», ТОВ «СЛАТОН», ТОВ «КОМПАНІЯ «ГРЕЙНФІЛД», ТОВ «ТРЕЙД ТРАНС ГРУП», ТОВ «ТЕК ХЕДВЕЙ», ТОВ «ТРАНС ПОСТАЧ ЛОГІСТИК», ТОВ «НВО ПРОМВПРОВАДЖЕННЯ», ПП «ЧУДСЕРВІС», ДП «ФІАКР», ПП «ЛЄТРАНС» тощо.

Таким чином, ніким не ставиться під сумнів та не заперечується реальність господарських операцій, з контрагентами-постачальниками Позивача, наявність відповідних первинних документів щодо їх оформлення і правильність декларування Позивачем податкового кредиту.

Також, відповідно до п. 3.1. Акту перевірки «Податкові зобов`язання» зазначено «За травень 2020 року ТОВ «ТЕП «ВЕРТИКАЛЬ» задекларовано податкових зобов`язань з податку на додану вартість у сумі 6569431 грн. Перевіркою повноти визначення податкових зобов`язань за травень 2020 року встановлено їх заниження за травень 2020 року на загальну суму 7157797 грн.

Зведені дані щодо задекларованих платником податків та встановлених у ході проведення перевірки сум податкових зобов`язань, податкового кредиту, податку на додану вартість за травень 2020 року наведено в додатку 1 до акта перевірки. …»

Там же вказано про задеклароване коригування податкових зобов`язань до 6612045 грн.

Також в цьому ж пункті Акту перевірки вказано, що «Проведеною перевіркою відображеного показника за травень 2020 року у загальній сумі 6612045 грн. на підставі таких документів: договорів, актів здачі-приймання робіт (наданих послуг), видаткових накладних, актів прийому передачі, банківських виписок, податкових накладних, даних бухгалтерського та податкового обліку, регістри синтетичного обліку: оборотно-сальдові відомості по рахунках 31 "Рахунки в банках", 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками", 64 "Розрахунки за податками й платежами", не встановлено заниження (завищення) задекларованих суб`єктом господарювання показників у рядку 1.1 Декларацій «Операції на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою та ставкою 7%, крім ввезення товарів на митну територію України: операції, що оподатковуються за основною ставкою».

Таким чином, є підтвердженими Відповідачем всі господарські операції Позивача зі своїми контрагентами-покупцями на підставі яких Позивачем самостійно задекларовано податкові зобов`язання в розмірі 6612045 грн.

В п. 2.3. Акту перевірки зазначено, що в ході перевірки податкових зобов`язань з ПДВ використано первинні документи «суцільним порядком».

Тобто, такі господарські операції Позивача з постачання (продажу, надання) товарів (робіт, послуг) своїм замовникам (покупцям, клієнтам) визнані Відповідачем під час перевірки реальними (безспірними) та їх обсяг ніким не оскаржується і їх оформлення належними первинними документами наданими та дослідженими під час перевірки ніким під сумнів не ставиться і не заперечується.

Щодо порушень, то в Акті перевірки Відповідачем вказано наступне. Відповідно до п. 3.1. Акту перевірки «Перевіркою відображених у рядку 4.1 Декларацій «Нараховано податкових зобов`язань відповідно до п. 198.5 ст.198 ПКУ за операціями, що оподатковуються за основною ставкою» показників за травень 2020 року встановлено заниження показника у загальній сумі 7157797 грн.

У цьому ж пункті Акту перевірки (арк. 17) вказано «Згідно з п. 198.5 ст. 198 ПК України, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189 1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) період, зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Враховуючи вищевикладене, ТОВ «ТЕП «ВЕРТИКАЛЬ» в порушення пп. «г» п. 198.5 ст. 198 ПК України, ст. 9 Закону № 996-X1V, п.2.1. п.2.2 Положення занижено податкове зобов`язання з податку на додану вартість по операціях списання вартості придбаних послуг за травень 2020 року на загальну суму 7157797 грн.

Таким чином, за твердженням/висновком Відповідача Позивачем було придбано/виготовлено товари/послуги з податком на додану вартість, однак такі товари/послуги Позивачем в подальшому реалізовані не були, а були призначені або почались використовуватись Позивачем в операціях, що не є господарською діяльністю Позивача. Тому на їх вартість Позивач мав нарахувати податкові зобов`язання та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зведену податкову накладну.

Вказаним порушенням не ставляться під сумнів господарські операції Позивача із його замовниками (покупцями, клієнтами).

За твердженням Позивача, він не придбавав і не виготовляв товари/послуги, які призначались або використовувались в операціях, що не є господарською діяльністю Позивача. І відповідно відсутні обов`язки нарахувати податкові зобов`язання на їх вартість та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зведену податкову накладну.

Таким чином, до предмету доказування входить з`ясування чи були у Позивача операції, що не є його господарською, та чи додались для їх здіснення Позивачем товари/послуги.

Щодо операцій, які на думку Відповідача були використані Позивачем в не його господарській діяльності, в Акті перевірки вказано наступне.

В п. 3.1. Акту перевірки (арк. 12-13) зазначено - «Перевіркою встановлено: У періоді, що перевірявся, підприємство отримувало послуги (транспортно-експедиційні послуги, винагорода експедитора, послуги оренди та суборенди вагонів хопперів, напіввагонів, вагонів, цистерн, послуги з перевезення по маршруту, користування вагонами, перевезення вантажу, пропарка цистерн, послуги простою, погрузла шроту в вагони, зважування, відшкодування витрат за техобслуговування вагонів, послуга з зайняття залізничних колій вагонами, оренда рухомого складу, залізничні послуги тощо) згідно укладених типових договорів з виконавцями (постачальниками, підрядниками), відповідно до умов яких ТОВ «ТЕП «ВЕРТИКАЛЬ» доручає, а виконавці (постачальники, підрядники) зобов`язуються надавати послуги, а також надавати акти здачі-приймання робіт (наданих послуг); розрахунки між сторонами здійснюються шляхом безготівкового переказування коштів тощо.

Так згідно договорів, первинних документів (актів здачі-приймання робіт (наданих послуг)) регістрів бухгалтерського обліку встановлено, що підприємством отримані послуги в травні 2020 року (відображено кореспонденцією рахунків: Дтрах. 93 «Витрати на збут, 35788987 грн., 644 «Податковий кредит» 7157797 грн., Кт 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками», 37 «Розрахунки з різними дебіторами» 42946784 грн.

Перелік основних постачальників з назвою та кодом, номером та датою договорів, датою та номером акта здачі-приймання робіт (наданих послуг), загальною назвою послуги, загальною сумою надання послуги, в т.ч. ПДВ, наведено в додатку 3 до акту перевірки.

При перевірці первинних документів (актів здачі-приймання робіт (наданих послуг) встановлено, що вони не містять інформацію щодо виду (номенклатури), обсягу, періоду (місце та час), складової вартості, конкретних ресурсів для надання послуг (матеріальних та трудових), об`єкт виконання (їх замовник тощо) чи їх використання в фінансово-господарській ТОВ«ТЕП «ВЕРТИКАЛЬ» (так. наприклад, в актах здачі-приймання робіт (наданих послуг) в кількості 53 шт з ТОВ «Експертні рішення», код 43555675. в номенклатурі, вказано лише транспортно-експедиційні послуги), тобто, встановити потребу чи в замовленні послуги чи використанні її у власній фінансово-господарській діяльності неможливо.

В Акті перевірки Відповідач стверджує про заниження Позивачем податкових зобов`язань за травень 2020 р. на загальну суму 7157797 грн та не реєстрацію на цю ж суму податкової накладної. В Додатку 3 до Акту перевірки Відповідачем вказано контрагентів-постачальників Позивача (із зазначенням найменування, коду, загальної вартості придбаного та із зазначеною окремо суми ПДВ, щодо кожного контрагента та в загальному 42946783,92 грн, з них ПДВ 7157797,3 грн) у яких придбані товари (послуги, роботи) які Позивачем було використано в негосподарській діяльності.

Позивач визнає придбання товарів (послуг, робіт) у контрагентів вказаних Додатку 1 до Акту перевірки, однак стверджує, що всі вони були повністю використані у власній фінансово-господарській діяльності і в негосподарській діяльності Позивача не використовувались взагалі.

Контрагенти вказані в Додатку 1 до Акту перевірки постачали (надавали) Позивачу послуги, а саме послуги із автомобільних та залізничних перевезень вантажів, транспортно-експедиторські послуги інших експедиторів, оренда вагонів та пов`язані з цим послуги, тощо.

Позивач стверджує, що він є транспортним експедитором і це є основною господарською діяльністю. Це підтверджується і Актом перевірки. Так в п.2.9. Акту перевірки зазначено що фактичний вид діяльності Позивача: _52.29 - інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

Відповідно ч. 4 ст. 306 Господарського кодексу України (далі ГК України) допоміжним видом діяльності, пов`язаним з перевезенням вантажу, є транспортна експедиція.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ГК України « 1. За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлений обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов`язань, пов`язаних із перевезенням.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).»

Відповідно до ч. 1 ст. 929 ЦК України « 1. За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).»

Відповідно до ч. 1 ст. ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» «Транспортно-експедиторська діяльність здійснюється суб`єктами господарювання різних форм власності, які для виконання доручень клієнтів чи відповідно до технологій роботи можуть мати: склади, різні види транспортних засобів, контейнери, виробничі приміщення тощо.

Експедитори для виконання доручень клієнтів можуть укладати договори з перевізниками, портами, авіапідприємствами, судноплавними компаніями тощо, які є резидентами або нерезидентами України.

Транспортно-експедиторську діяльність можуть здійснювати як спеціалізовані підприємства (організації), так і інші суб`єкти господарювання.»

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» експедитори надають клієнтам послуги відповідно до вимог законодавства України та держав, територією яких транспортуються вантажі, згідно з переліком послуг, визначеним у правилах здійснення транспортно-експедиторської діяльності, а також інші послуги, визначені за домовленістю сторін у договорі транспортного експедирування.

Транспортно-експедиторські послуги надаються клієнту при експорті з України, імпорті в Україну, транзиті територією України чи іншими державами, внутрішніх перевезеннях територією України.

Експедитори за дорученням клієнтів:

- забезпечують оптимальне транспортне обслуговування, а також організовують перевезення вантажів різними видами транспорту територією України та іноземних держав відповідно до договорів (контрактів), згідно з якими сторони мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим та іншими законами України;

- фрахтують національні, іноземні судна та залучають інші транспортні засоби і забезпечують їх подачу в порти, на залізничні станції, склади, термінали або інші об`єкти для своєчасного відправлення вантажів;

- здійснюють роботи, пов`язані з прийманням, накопиченням, подрібненням, доробкою, сортуванням, складуванням, зберіганням, перевезенням вантажів;

- ведуть облік надходження та відправлення вантажів з портів, залізничних станцій, складів, терміналів або інших об`єктів;

- організовують охорону вантажів під час їх перевезення, перевалки та зберігання;

організовують експертизу вантажів;

- здійснюють оформлення товарно-транспортної документації та її розсилання за належністю;

- надають в установленому законодавством порядку учасникам транспортно-експедиторської діяльності заявки на відправлення вантажів та наряди на відвантаження;

забезпечують виконання комплексу заходів з відправлення вантажів, що надійшли в некондиційному стані, з браком, у пошкодженій, неміцній, нестандартній упаковці або такій, що не відповідає вимогам перевізників;

- здійснюють страхування вантажів та своєї відповідальності;

- забезпечують підготовку та додаткове обладнання транспортних засобів і вантажів згідно з вимогами нормативно-правових актів щодо діяльності відповідного виду транспорту;

- забезпечують оптимізацію руху матеріальних потоків від вантажовідправника до вантажоодержувача з метою досягнення мінімального рівня витрат;

- здійснюють розрахунки з портами, транспортними організаціями за перевезення, перевалку, зберігання вантажів;

- оформляють документи та організовують роботи відповідно до митних, карантинних та санітарних вимог;

- надають підготовлений транспорт, який має додаткове обладнання згідно з вимогами, передбаченими законодавством;

- надають інші допоміжні та супутні перевезенням транспортно-експедиторські послуги, що передбачені договором транспортного експедирування і не суперечать законодавству.

Також відповідно до частин 5, 6, 10, 11, 12, 13 Відповідно до ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність»:

5 Для систематичного надання послуг експедитора можуть укладатися довгострокові (генеральні) договори транспортного експедирування.

6 У разі залучення експедитором до виконання його зобов`язань за договором транспортного експедирування іншої особи у відносинах з нею експедитор може виступати від свого імені або від імені клієнта.

10 Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб`єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади.

11 Перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні.

12 Такими документами можуть бути:

-авіаційна вантажна накладна (AirWaybill);

-міжнародна автомобільна накладна (CMR);

-накладна СМГС (накладна УМВС);

-коносамент (BillofLading);

-накладна ЦІМ (CIM);

-вантажна відомість (CargoManifest);

-інші документи, визначені законами України.

13 Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Таким чином, для визначення чи була конкретна операція Позивача (як транспортного експедитора) здійснена в його господарській діяльності (як транспортного експедитора) слід встановити, чи була вона здійснена з метою виконання замовлень (доручень) його замовників (клієнтів) та в їх інтересах.

Позивачем надано до суду письмові докази копії первинних документів по його взаємовідносинам із ПАТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ», ФІЛІЯ «ГІОЦ» ПАТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ», ФІЛІЯ «ЦЕНТРАЛЬНА СТАНЦІЯ ЗВ`ЯЗКУ» ПАТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ», СТРУКТУРНИЙ ПІДРОЗДІЛ «ВОЛНОВАСЬКЕ ВАГОННЕ ДЕПО» РЕГІОНАЛЬНОЇ ФІЛІЇ «ДОНЕЦЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ», ВИРОБНИЧИЙ ПІДРОЗДІЛ ЕКСПЛУАТАЦІЙНЕ ВАГОННЕ ДЕПО ЖМЕРИНКА РЕГІОНАЛЬНОЇ ФІЛІ ПЗЗ АТ`УКРЗАЛІЗНИЦЯ», АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ» РЕГІОНАЛЬНА ФІЛІЯ «ОДЕСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ», РЕГІОНАЛЬНА ФІЛІЯ «ПІВДЕННО-ЗАХІДНА ЗАЛІЗНИЦЯ» АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ», ВИРОБНИЧИЙ ПІДРОЗДІЛ «ВАГОННЕ ДЕПО КРЕМЕНЧУК» РЕГІОНАЛЬНОЇ ФІЛІЇ «ПІВДЕННА ЗАЛІЗНИЦЯ» АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ», СП «ЛИМАНСЬКЕ ВАГОННЕ ДЕПО» РЕГІОНАЛЬНОЇ ФІЛІЇ «ДОНЕЦЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ», ЕКСПЛУАТАЦІЙНЕ-РЕМОНТНЕ ВАГОННЕ ДЕПО ХЕРСОН РЕГІОНАЛЬНА ФІЛІЯ «ОДЕСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ», ВП «ВАГОННЕ ДЕПО ПОЛТАВА» РФ «ПІВДЕННА ЗАЛІЗНИЦЯ» АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ», ОДЕСЬКА ФІЛІЯ ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КИЇВ-ДНІПРОВСЬКЕ МІЖГАЛУЗЕВЕ ПІДПРИЄМСТВО ПРОМИСЛОВОГО ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ», ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «КИЇВ-ДНІПРОВСЬКЕ МІЖГАЛУЗЕВЕ ПІДПРИЄМСТВО ПРОМИСЛОВОГО ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ», ТОВ «КОРОСТЕНСКИЙ КАР`ЄР», ТОВ «АГРО-ПРІМ», ПП «АГРОФІРМА МИТРОФАНІВСЬКА», ТОВ «ТЕК «ВЕРТИКАЛЬ», ТОВ «УКРРОС-ТРАНС», ТОВ «АГРОТРЕЙД ЮГ ЛТД», ТОВ «АНДІ ГРЕЙН», ТОВ «АУРУМ ТРАНС»,ТОВ «БРЕНД-СИСТЕМС», ТОВ «ГОЛТ-ТРЕЙД», ТОВ «ЄВПАТОРІУМ», ТОВ «ЄВРОТРАНС-НАФТА», ТОВ «РКС ТРАНСЛОГІСТІК», ТОВ «ТАС-ЛОГІСТІК», ТОВ «СЛАТОН», ТОВ «КОМПАНІЯ «ГРЕЙНФІЛД», ТОВ «ТРЕЙД ТРАНС ГРУП», ТОВ «ТЕК ХЕДВЕЙ», ТОВ «ТРАНС ПОСТАЧ ЛОГІСТИК», ТОВ «НВО ПРОМВПРОВАДЖЕННЯ», ПП «ЧУДСЕРВІС», ДП «ФІАКР», ТОВ «КОМПАНІЯ «ЮТАЛ-ТРАНС», ПП «ЛЄТРАНС», ТОВ «СУФФЛЕ АГРО УКРАЇНА», ПІІ «ГЛЕНКОР АГРІКАЛЧЕР УКРАЇНА», ТОВ «ДІВА ЛОГІСТІК КОНСАЛТ», ТОВ «ТЕГРА ЛОДЖИСТІКС», ТОВ «ЮМГ ТРЕЙДІНГ» (ТОВ «ІНДУСТРІАЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЙ»), ТОВ «РОСТМАН», ТОВ «РУССОЛЬ-УКРАЇНА», ПРАТ «БЕХІВСЬКИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ КАР`ЄР», ПРАТ «ПК «ПОДІЛЛЯ», ТОВ «ЗЕРНОВА ГРУПА КИЇВ», ТОВ «ТД «ЗЕНІТ», ТОВ «ФІЛДЗ-АГРО», ТОВ «ТТК «САНРАЙЗ», ТОВ «ТЕК «ЗЕКТЕР», ПАТ «КРИВИЙ РІГ ЦЕМЕНТ», ТОВ «ПЕРША УКРАЇНСЬКА ВАНТАЖНА КОМПАНІЯ», ТОВ «ЕФІ-ТРАНС», ТОВ «ІПК ВЕРТИКАЛЬ», ТОВ «ОЗМАНТУС», ТОВ «ІСТЕЙТГЛОБАЛ», ТОВ «АВАНГАРД-ДНЕПР», ТОВ «СОКОЛІВСЬКІ НАДРА», ТОВ «ТЕП «ГОРИЗОНТ», ТОВ «ТЕК «ГАРАНТІЯ», ПП «АГРАРНІ ІНВЕСТИЦІЇ», ПП «НОВГОРОД-СІВЕРСЬКІ АГРАРНІ ІНВЕСТИЦІЇ», ТОВ «КАТЕРИНОПІЛЬСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР», ТОВ «НІБУЛОН», ТОВ «АГРОКОНТРАКТ-Н», СТОВ «ТЯСМИН» , ПП «АГРОФІРМА «ПЕРСПЕКТИВА», ТОВ «АГРОФІРМА «ІВАНКІВЦІ», ТОВ «ФІРМА «АДВЕРС», ПП «АГРОФІРМА «ПЕРЛИНА», ПП «АГРОФІРМА «ПАНЧЕВЕ», ПП «АГРОФІРМА «ПРЕСТИЖ», ТОВ «КОШ 1», ТОВ «Луї ДрейфусКомпані Україна», ТОВ «ХІМ-АГРО-СЕРВІС», ТОВ «УКР-ЛАЙН ТРЕЙД», ТОВ «ГОРИЗОНТ», ТОВ «ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА «ВІК-ТАН», ПРАТ «МТС УКРАЇНА», ТОВ «ГІДРОСЕНД», ТОВ «КОФІ-БРЕЙК», ТОВ «ІДС АКВА СЕРВІС», ТОВ «ЛАТКРОК-СЕРВІС», ТОВ «СКАЙ КАМПАНІ», ПП «РІК», ТОВ «ТОТЕМ ОІЛ ГРУП», ТОВ «АВАНТАЖ 7», ДП «АВТО ІНТЕРНЕШНЛ», ТОВ «НОВА ПОШТА», ТОВ «ГРУППА ДИЗЕЛЬ», ТОВ «АГРОТРЕЙД ЮГ ЛТД», ТОВ «АІК ТРЕЙДІНГ», ТОВ «МІРТРАНСАГРО», ТОВ «ТАБ ЮА», ДП «ЧЕРКАСЬКИЙ НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ ЦЕНТР СТАНДАРТИЗАЦІЇ, МЕТРОЛОГІЇ ТА СЕРТИФІКАЦІЇ», ПАТ «ГОРОДЕЦЬКИЙ ЕЛЕВАТОР СУФФЛЕ», ТОВ «МЕДІНЕ, ЛТД», ТОВ «ЛІВАЙН-ТОРГ», ТОВ «МАЯК-ВЕСТДОМ», ТОВ «ЛІДЕРАГРО», ТОВ «ТЕК «ВЕРТИКАЛЬ», ТОВ «ОБЛАГРОХІМЦЕНТР», ТОВ «ПУСКОНАЛАГОДЖУВАЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ 222», ТОВ «ФОРТЕКС», ПРАТ «ІНПРОЕКТСЕРВІС», ТОВ «УПІ-МАГІСТРАЛЬ», ТОВ «АВАНГАРД АКТИВ», ТОВ «АВТОТРАНСПОРТНЕ ПІДПРИЄМСТВО «АСКЕТ ШИППІНГ», ТОВ «Б.М.У.», ФОП БЕСПАЛИЙ І. Л., ТОВ «ВЕКТОР ТРАНС ПЛЮС», ПАТ «ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ КАР`ЄР», ТОВ «ІНДУСТРІЯ, ЛТД», МКСП «ШЛЯХБУД», ПрАТ «КСЗ», ТОВ «АВТОГРАД», ТОВ «СІГНЕТ-ЦЕНТР», ТОВ «УКРТЕМП», ТОВ «ЗАВОД ТЕПЛОІЗОЛЯЦІЙНИХ МАТЕРІАЛІВ «ТЕХНО», ПРАТ «РАЙЛАНА», ООО «Рейлтранско», ЗАО «Эраниум», ТОВ «СУДНОПЛАВНА КОМПАНІЯ «УКРФЕРРІ», ТОВ «РЕГІОН ТРАНС ГРУП», ТОВ «СТРІТ КОМПАНІ», ТОВ «ТАХІІ», ФГ «ТРАНСАГРОЛІДЕР», ТОВ «ПРОДТРАНСГОЛД», ФОП ГУСЕВ А.В., ТОВ «ДАНАЙ-ТРАНС-СЕРВІС», ПП «ДІП-ТРАНС», ТОВ «ДОКЕР ПЛЮС», ФОП ЄФІМЕНКО Д.В., ТОВ «ЗІАВТОТРАНС», ТОВ «ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ «ЛОГІСТИККОМ», ФОП ЛОМАНОВ В. В., ТОВ «МАКО ТРАНС ГРУП», ТОВ «МЕТРА ТРЕЙД», ТОВ «МАН-АВТОГРУПП», ФОП ОМЕЛЬЧУК С.П., ТОВ «ТК ПАРТНЕР КР», ТОВ «ЕКСПЕРТНІ РІШЕННЯ», СП «Молдромукртранс» ООО, КОМПАНИЯ «НОАРО КОММЕРЦИАЛ ЛП», ТОВ «ОБІО» тощо.

Відповідач своїх пояснень чи зауважень щодо наданих документів не надавав, про їх недоліки чи неповноту не зазначав, а також не вказує, такі документи не надавались під час податкової перевірки або надавались в іншому обсязі.

Суд вивчив надані Позивачем договори оренди (суборенди), акти приймання передачі орендованого майна, акти щодо приймання-передачі послуг оренди; договори поставок (постачання) та їх специфікаціями, заявками на постачання, видатковими накладними, актами приймання-передачі товарів (продукції); договори на перевезення вантажів, надання послуг, надання транспортно-експедиторських послуг, виконання робіт, з додатками до таких договорів (додатками про зміну правочинів, додатковими угодами, заявками на перевезення вантажів, заявками-угодами, заявками-договорами, заявками на надання послуг (виконання робіт), специфікаціями тощо), з актами виконаних робіт, актами наданих послуг (їх здачі-прийняття) з їх додатками (звітами експедитора, реєстрами перевезень); перевізні документи - залізничні накладні (з відомостями вагонів), накладні СМГС, автомобільні товарно-транспортні накладні (ТТН) з додатками (контрольними картками про прийняття вантажів, актами розходження у вазі тощо) тощо.

Вивченням документів судом установлено, що замовники (клієнти) Позивача звертались до нього за наданням транспортно-експедиторських послуг по організації перевезень вказаних ними вантажів автомобільним чи залізничним транспортом, тобто залучали його як транспортного експедитора.

Чинне законодавство та умови договорів Позивача з його замовниками (клієнтами) передбачають, що Позивач діючи в інтересах замовників (клієнтів) та з метою виконання своїх договірних зобов`язань, самостійно вступає у відносини з іншими учасниками перевезень та транспортно-експедиторської діяльності та укладає з ними договори (правочини) від власного імені, самостійно залучає третіх осіб (зокрема і інших експедиторів. тощо).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність»:

- транспортно-експедиторська послуга - робота, що безпосередньо пов`язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування;

-клієнт - споживач послуг експедитора (юридична або фізична особа), який за договором транспортного експедирування самостійно або через представника, що діє від його імені, доручає експедитору виконати чи організувати або забезпечити виконання визначених договором транспортного експедирування послуг та оплачує їх, включаючи плату експедитору;

- учасники транспортно-експедиторської діяльності - клієнти, перевізники, експедитори, транспортні агенти, порти, залізничні станції, об`єднання та спеціалізовані підприємства залізничного, авіаційного, автомобільного, внутрішнього водного та морського транспорту, митні брокери та інші особи, що виконують роботи (надають послуги) при перевезенні вантажів.

Таким чином, за наслідками надання транспортно-експедиторської послуги експедитором має бути організоване та/чи забезпечене перевезення вантажу.

Відповідно до ст. ст. 908, 909 ЦК України та ст. ст. 306, 307 ГК України: Перевезенням вантажів визнається господарська діяльність, пов`язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Перевезення вантажів здійснюють вантажний залізничний транспорт, автомобільний вантажний транспорт, морський вантажний транспорт та вантажний внутрішній водний транспорт, авіаційний вантажний транспорт, трубопровідний транспорт, космічний транспорт, інші види транспорту. Допоміжним видом діяльності, пов`язаним з перевезенням вантажу, є транспортна експедиція. Загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів (вибухових речовин, зброї, отруйних, легкозаймистих, радіоактивних та інших небезпечних речовин тощо) визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього кодексами, законами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.

Також, відповідно до ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Таким чином, відповідний транспортний документ (перевізний документ) є єдиним і однаковим для всіх учасників відповідного перевезення та учасників транспортно-експедиторської діяльності з організації та забезпечення такого перевезення.

Умовами договорів Позивача це враховано і при виконанні договірних та інших зобов`язань та документуванні відповідних господарських операцій передбачалось надання замовникам (клієнтам) копій чи примірників відповідних транспортних документів (перевізних документів) крім випадків, коли вони були відправниками вантажу.

У випадку залізничних перевезень укладення договору перевезення конкретного вантажу підтверджується складенням залізничної накладної відповідно до Правил оформлення перевізних документів, що затверджені наказом Мінтрансу від 21 листопада 2000 року №644. Для міжнародних залізничних перевезень передбачено оформлення накладних СМГС (накладна УМВС) відповідно до Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення від 01.11.51, зі змінами та доповненнями. Цими номативними актами затверджено форми відповідних накладних та вимоги до їх заповнення (оформлення).

У випадку автомобільних перевезень укладення договору перевезення конкретного вантажу підтверджується складенням товарно-транспортної накладної відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту Українивід 14.10.1997 року за № 363. Цим нормативним актом затверджено форму ТТН та вимоги до її заповнення (оформлення).

Тобто форми бланків відповідних транспортних документів (перевізних документів) та вимоги до їх оформлення затверджено і передбачено законодавством.

Таким чином, Позивач після надання своїм замовникам (клієнтам) транспортно-експедиторських послуг оформляв та підписував з ними акти виконаних робіт (наданих послуг) зміст яких відповідає вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Крім того, Позивач (як експедитор, що виконує доручення клієнта) до кожного акту виконаних робіт (наданих послуг) надавав його деталізацію (звіт експедитора) у виді додатку до відповідного акту.

В такому додатку до акту виконаних робіт (наданих послуг) при перевезеннях залізницею зокрема зазналась інформація про дату відправки кожного окремого вагону (із зазначенням його індивідуального номера) із вказівкою залізничних станції відправлення та отримання вантажу (ст. призначення), вказано індивідуальний номер кожної залізничної накладної, а також кількість вантажу в кожному вагоні. Такий додаток є невід`ємною частиною відповідного акту виконаних робіт (наданих послуг).

Оскільки Позивач (як експедитор) діє для задоволення інтересів своїх замовників (клієнтів) з метою здійснення перевезень, кожен із замовників (клієнтів) зацікавлений в отримані підтвердження того, що відповідні перевезення були організовані та відбулися.

Тому, Позивач також надавав своїм замовникам (клієнтам) і примірники відповідних залізничних накладних, що були зазначені у додатках до відповідних актів виконаних робіт (наданих послуг). Примірники залізничних накладних є можливим було надати, оскільки відповідна накладна може оформлятись та надаватись в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП)).

При перевезеннях автомобільним транспортом до відповідних актів виконаних робіт (наданих послуг) в якості додатку до акту надавався Реєстр перевезень в якому зазначались державний номерний знак автомобільного транспортного засобу, персональні дані водія, дата завантаження та місце завантаження (пункт відправки), місце розвантаження (пункт доставки), вид/рід вантажу, номер ТТН, тощо.

Також до кожного відповідного акту виконаних робіт (наданих послуг) Позивач надавав своїм замовникам (клієнтам) і копії відповідних ТТН (або їх оригінальні примірники, якщо це було передбачено договором).

На думку суду, із залізничної накладної та ТТН є можливим отримати всю необхідну інформацію про організоване та забезпечене перевезення, оскільки їх форму та порядок і обсяг заповнення (внесення і відображення інформації) передбачено нормативними актами. Тобто законодавець (законодавство) вважає, що в них відображується вся необхідна та достатня інформація про відповідну господарську операцію.

Таким чином, шляхом вивчення будь-якого з актів виконаних робіт (наданих послуг) Позивача разом з його додатком та доданими залізничними накладними чи ТТН, є можливим встановити якого перевізника чи експедитора було залучено Позивачем, маршрут пункти відправок та доставок вантажів, вид та кількість вантажів, дати відправок (початку перевезення), які транспортні засоби були залученні Позивачем та їх індивідуальні номери, тощо.

Також, залучені Позивачем в інтересах своїх замовників (клієнтів) перевізники (залізниця та автомобільні) та експедитори, за результатами виконання відповідних договорів також оформляли відповідні акти наданих послуг (виконаних робіт) із відповідними додатками (реєстрами перевезень, реєстрами відправок тощо), а також надавали Позивачу відповідні копії транспортних документів (перевізних документів) ТТН та залізничних накладних.

Тому, також і звичайним співставленням актів наданих послуг (виконаних робіт) підписаних замовниками (клієнтами) Позивача з актами наданих послуг (виконаних робіт), що підписані Позивачем із залученими ним перевізниками та експедиторами, є можливим встановити відповідний ланцюг постачання послуг, і які саме придбані Позивачем послуги в інтересах якого замовника (клієнта) були необхідними.

Щодо оренди (суборенди) Позивачем залізничних вагонів, то пошук і залучення необхідних і придатних для перевезення транспортних засобів є одним із видів послуг експедитора прямо передбаченим ст. 8 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» - фрахтують національні, іноземні судна та залучають інші транспортні засоби і забезпечують їх подачу в забезпечують їх подачу в порти, на залізничні станції, склади, термінали або інші об`єкти для своєчасного відправлення вантажів.

Є очевидним, що без придатного транспортного засобу відповідне перевезення не може відбутися. Кожен залізничний вагон має унікальний індивідуальний номер. Якщо залізничний вагон був залучений до перевезення, то його індивідуальний номер обов`язково зазначається графі 19 бланку залізничної накладної, а власник (чи оператор) вагону зазначається в графі 20 залізничної накладної. Якщо відправки є груповими (одночасно відправляється декілька вагонів по одній залізничній накладній), то відповідні номери вагонів та їх власники (оператори) вказуються в Відомості вагонів до відповідної залізничної накладної. Номер залізничної накладної зазначається в графі 54 її бланку.

Таким чином, із кожної залізничної накладної є можливо однозначно встановити індивідуальні номери вагонів, що були залучені до перевезення, та їх власників (операторів), а також кількість вантажу в кожному окремому вагоні. Тобто визначити в інтересах якого замовника (клієнта) було використано кожен вагон.

Оскільки залізничні накладні та ТТН є єдиними (однаковими) документами для всіх учасників перевезення та транспортно-експедиторської діяльності, то вже на підставі них є можливим встановити в інтересах якого замовника (клієнта) діяв Позивач (експедитор) укладав договори перевезення, залучав транспортні засоби та інших третіх осіб.

Відтак, виходячи зі специфіки укладених між Позивачем та його контрагентами договорів, як предмета господарських операцій, надані Позивачем документи є достатніми доказами підтвердження фактичного виконання зазначених вище господарських операцій.

В Акті перевірки Відповідач стверджує, що всі придбані Позивачем послуги використовуватися ним в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку. Тому Відповідач в п. 3.1. Акту перевірки зазначає про наступне порушення - «Враховуючи вищевикладене, ТОВ «ТЕП «ВЕРТИКАЛЬ» в порушення пп. «г» п. 198.5 ст. 198 ПК України, ст. 9 Закону № 996-X1V, п.2.1. п.2.2 Положення занижено податкове зобов`язання з податку на додану вартість по операціях списання вартості придбаних послуг за травень 2020 року на загальну суму 7157797 гривень.».

Таким чином, Відповідач вказує на існування «операцій списання вартості придбаних послуг за травень 2020 року на загальну суму 7157797 гривень.»

Однак зміст та яким первинним документом мають бути оформлені та «операції списання вартості» Відповідач не вказує. Якщо відповідна операція справді існує, то може бути описана та оформлена первинним документом. Також Відповідач не зазначив які зміни в структурі активів Позивача відбулися внаслідок таких операцій.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Таким чином, Відповідачем в Акті перевірки гадане порушення Позивача не описано та не здійснено посилання на конкретні первинні документи (чи документи які мали б існувати).

Суд звертає увагу, що відповідно правових висновків Верховного Суду наведених в постановах Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 520/3141/19 (провадження № К/9901/29944/19, № К/9901/31372/19), від 30 червня 2020 року у справі №520/3141/19 в акті перевірки мають бути деталізовані обставини податкового правопорушення Відсутність в акті перевірки деталізації обставин податкового правопорушення суперечить приписам пункту 5 розділу II Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 20 серпня 2015 року № 727.

Платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Формування доходів та витрат обумовлене фактичним придбанням товарів, робіт (послуг) з метою їх використання в межах господарської діяльності та реалізується за наявності в платника належно оформлених первинних документів, що підтверджують здійснення господарських операцій.

Контролюючі органи мають право запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов`язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладений на контролюючі органи.

За загальним правилом, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті 44 ПК України платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, показані таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Відсутність в акті перевірки деталізації обставин податкового правопорушення суперечить приписам пункту 5 розділу II Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 20 серпня 2015 року № 727.

Також підлягає встановленню, чи взагалі міг Позивач використати придбані послуги в операціях, що не є господарською діяльністю. Тобто чи могли такі операції бути взагалі реальними.

Реальність господарської операції - це встановлення факту зміни руху активів чи зміни стану зобов`язань платника податку внаслідок придбання ним товарів (послуг), що використовуються таким платником у своїй господарській діяльності (Ухвала ВАСУ від 10.03.2015 р. у справі №2а-0370/1564/12).

Відповідно до НАЦІОНАЛЬНОГО КЛАСИФІКАТОРУ УКРАЇНИ ДК 009:2010 є визначення наступного терміну «Послуги - це результат економічної діяльності, відносно якого не можна встановити права власності. Послуги не підлягають продажу окремо від процессу їх виробництва. Момент завершення виробництва послуги збігається з моментом надання її споживачеві».

Також, якщо позивач здійснював певні операції, то він повинен мати певну ділову мету. Прагнув досягнути конкретного економічного ефекту, зміни в структурі активів, тощо.

Наприклад, придбаваючи послуги перевезення вантажів (а також орендуючи для цього транспортні засоби), щоб бути їх споживачем, Позивач мав мати товари, які йому було необхідно перевозити в якості вантажів.

Однак, як вказано в Акті перевірки Позивач взагалі не мав товарів, які перевозились як вантажі, такі товари він не придбавав, не зберігав, не продавав, не мав складів чи інших місць їх зберігання, не мав власного виробництва де могли бути задіяні товари чи вироблена продукція тощо. Тобто, це унеможливлює споживання Позивачем послуг перевезення вантажів для себе (в не господарській діяльності).

Таким чином, є очевидним, що перевозились чужі вантажі, тобто Позивач міг діяти виключно в чужих інтересах.

Яким чином і для якої мети Позивач міг самостійно спожити, наприклад послуги залізничних перевезень (АТ «Укрзалізниця») на загальну суму 25938607, 32 грн (з них 4323101,2 грн. ПДВ) і де Позивач взяв достатньо товарів (вантажів) аби завантажити всі транспортні засоби при перевезені, в Акті перевірки не вказано.

На думку суду Відповідачем в Акті перевірки здійснено два взаємовиключні висновки. В Акті перевірки Відповідачем підтверджено самостійно задекларовані Позивачем податкові зобов`язання, тобто реальність господарських операцій в його діяльності як транспортного експедитора, де він діяв в інтересах та за рахунок своїх замовників (клієнтів) і саме для них (для їх споживання) прибавив послуги перевезення вантажів, залучав транспортні засоби та інших третіх осіб. При цьому одночасно в Акті перевірки стверджується, що ті ж самі послуги перевезення, користування транспортними засобами тощо були повністю спожиті також і Позивачем.

Однак послуги можуть бути спожиті лише один раз і в них може бути лише один споживач.

Таким чином, суд приходить до висновку, що Позивач не використовував придбані ним послуги в операціях, що не є його господарською діяльністю. Відповідно не може існувати підстав та обов`язку складення первинних документів на не існуючі (нереальні, неможливі) операції.

Вирішуючи податковий спір, суд керується презумпцією добросовісності платника, яка резюмує економічну виправданість дій, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, а також достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності.

Це відповідає висновкам про застосування норм права, що викладені в постанові Верховного Суду від 27 квітня 2022 року у справі № 200/5932/19-а

Подавши до контролюючого органу всі передбачені законодавством первинні документи, оформлені належним чином, платник може отримати податкову вигоду лише у тому разі, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей у таких документах.

Недобросовісність платника має бути встановлена безумовними та однозначно розтлумаченими доказами. Водночас такі докази податковим органом/Відповідачем в Акті перевірки не наведено та не спростовано доводи та докази Позивача про використання придбаних послуг у його для безпосередньої господарської діяльності, що була предметом укладених ним договорів із своїми клієнтами.

Під час податкової перевірки Позивачем надавались Відповідачу пояснення (вих. 1511/б від 08.08.2020) в яких наведено обставини декларування від`ємного значення з ПДВ. В поясненнях зазначено, що показники задекларованого податкового кредиту мають значну частку придбаних послуг з оренди залізничних вагонів та наведено список орендодавців вагонів. Позивач пояснює, що умови договорів оренди вагонів є довгостроковими і він не міг відмовитись від оренди без сплати збитків та штрафних санкцій або самостійно зменшити орендну плату. Однак, як пояснює Позивач, в травні місяці є традиційним зниження загальної ділової активності та кількості перевезень, особливо сільськогосподарських вантажів активний сезон яких закінчився перед збором нового врожаю. Позивач вказує, що ним було вжито заходи для зменшення своїх витрат та вчинено дії для активізації господарської діяльності та активнішого залучення орендованих вагонів для перевезень, в тому числі і шляхом зниження цін.

В Акті перевірки Відповідачем не наведено його оцінки, спростування чи іншого пояснення фактів, обставин та обгрунтувань Позивача, що надавались ним у своїх поясненнях під час перевірки.

Те, що умови укладених Позивачем договорів оренди не були гнучкими і і він не міг без згоди орендодавців зменшити розмір орендної плати чи строк її оплати, в т.ч. в умовах завершення сезону перевезення сільськогосподарських вантажів та традиційною низькою діловою активністю в травні місці (і з урахуванням значної кількості вихідних, святкових і неробочих днів), не означає, що Позивач діяв недобросовісно чи порушив податкове законодавство, тимчасово знижуючи цінові пропозиції своїх послуг з метою збереження клієнтської бази та своєї звітності виконувати свої договірні зобов`язання перед своїми клієнтами та контрагентами.

Такі рішення Позивача мають обгрунтовану і раціональну ділову мету. Господарська діяльність Позивача не є тимчасовою і ним укладались довгострокові договори із залучення необхідних транспортних ресурсів для своєї здатності виконання своїх довгострокових договірних зобов`язань перед своїми клієнтами. Тому відповідні рішення Позивача, за його прогнозами, мали досягти необхідного економічного та діловому ефекту в майбутньому, в тому числі це мало не допустити штрафні санкції та збитки для нього та його контрагентів, зберегти в його користуванні необхідні транспортні ресурси для їх залучення при збільшення обсягів перевезень сільськогосподарських вантажів нового врожаю, збереження бази своїх клієнтів, збереження його ділової репутації як добросовісного і надійного контрагента, що дотримується принципів стабільності та обов`язковості виконання договорів та своїх договірних зобов`язань, тощо.

Суд відхиляє доводи Відповідача, щодо необхідності застосування наведених ним висновків Верховного Суду щодо застосування норм права, оскільки наведенні Відповідачем посилання на відповідні висновки стосується випадків коли платник податків не надав посадовим (службовим) особам контролюючих у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки або такі надані документи мали значні недоліки щодо їх змісту та опису господарських операцій.

Однак, як встановлено судом та зазначено в Акті перевірки, Позивачем було надано всі необхідні документи, які і були досліджені Відповідачем, в тому числі і «суцільним порядком».

В Акті перевірки лише вказано, що Позивач не надав «відомості аналітичного обліку» та фактично іншу інформацію, що стосується управлінського обліку. Тобто, додаткову пояснюючу інформацію.

Однак, аналітичний облік це узагальнення даних первинних документів у регістрах аналітичного обліку. В той же час, податкова перевірка була документальною і обов`язком Відповідача було вивчення первинних документів та саме на їх підставі формувати висновки перевірки, а не на похідних та узагальнюючих даних.

Дані ж внутрішньогосподарського (управлінського) обліку призначенні для внутрішніх користувачів у процесі управління підприємством, і не призначене для формування звітності. Ведення такого обліку не є обов`язковим. Обов`язком є ведення та надання даних лише бухгалтерського обліку. Бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Суд відхиляє доводи Відповідача, щодо наявності ознак відсутності фактичного здійснення господарських операцій з контрагентами Позивача, які лише формально оформлені первинними документами.. Так, згідно Акту перевірки Відповідачем вже підтверджено самостійно задекларований податковий кредит та податкові зобов`язання. Тобто підтверджено реальність господарських операцій та правильність їх оформлення. Повний або частковий перегляд результатів уже проведеної перевірки можливий лише шляхом проведення нової перевірки і вразі підтвердження припущень Відповідача вимагає скасування вже прийнятих податкового повідомлення-рішення.

Відповідачем в якості доказів подано адміністративному суду копії Запиту Відповідача від 16.12.2020 р. № 32159/9/26-15-05-02-15 до Регіонального сервісного центру МВС в м. Києві та Відповіді на нього від 28.12.2020 р. № 31/26-642, щодо наявності в ТОВ «ПРОДТРАНСГОЛД» автомобілів в травні 2020 р. Цей доказ судом відхиляється, оскільки у відповіді на запит дано інформацію станом на 23.12.2020 р., а не на травень 2020 р.

Таким чином, на підставі неправомірних, необгрунтованих та помилкових висновках акту податкової перевірки не може бути прийняте правомірне податкове повідомлення рішення.

У зв`язку з чим виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, у суду наявні всі підстави для висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідачем не надавались докази щодо суті спору.

Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz.Spain) серія. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 7, 9 Кодексу України з процедур банкрутств, ст. ст. 46, 74, 80, 123, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві №0012615772 від 11.09.2020р. та №0022615772 від 11.09.2020р.

3. Стягнути з Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; код ЄДРПОУ ВП 44116011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиторське підприємство «Вертикаль» (69068, Запорізька обл., м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, будинок 54, офіс 41А, код ЄДРПОУ 40001366) 21 020 (двадцять одну тисячу двадцять) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

4. Видати наказ.

Повний текст судового рішення складено та підписано-01.09.22.

Суддя О.О. Юлдашев

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.