Рішення

від 28.08.2022 по справі 910/3793/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.08.2022Справа № 910/3793/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДМ-Сервіс" (39617, обл. Полтавська, місто Кременчук, Автозаводський район, вул. Махоркова, будинок 17-А; ідентифікаційний код 24830309)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Лінгоф" (04116, місто Київ, пров. Старокиївський, будинок 10, офіс 67; ідентифікаційний код 44142790)

про стягнення 34 000, 00 грн,

Без виклику представників учасників справи

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

1. Стислий виклад позиції позивача

До Господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "ДМ-Сервіс" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Лінгоф" про стягнення суми попередньої оплати в розмірі 34 000, 00 грн у зв`язку з невиконання відповідачем зобов`язань за договором поставки № 98 від 09.06.2021 в частині здійснення поставки товару.

В обґрунтування позовних вимоги позивач вказує, що виходячи зі змісту п. 3.1.1. договору та здійснення ТОВ "ДМ-Сервіс" попередньої оплати товару, відповідач зобов`язаний був здійснити поставку товару у строк до 17.07.2021 включно, однак, станом на дату звернення до суду з даними позовом відповідачем не виконано договірне зобов`язання щодо поставки товару.

23.07.2021 на адресу відповідача позивачем направлено вимогу про повернення попередньої оплати в сумі 34 000, 00 грн. Строк повернення коштів - не пізніше семи днів з дня отримання даної вимоги. Докази направлення даної вимоги містяться в матеріалах справи

2. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.05.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд вказує, що ухвала суду від 26.05.2022 направлялась на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Лінгоф", яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - 04116, місто Київ, пров. Старокиївський, будинок 10, офіс 67 поштовим повідомленням № 0105492104791, однак, конверт повернувся на адресу суду 08.07.2022 неврученим із зазначенням причин "за закінченням терміну зберігання".

Приписами ст. 10 України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" закріплено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України закріплено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За приписами ч. 8 ст. 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Пунктом 3 резолютивної частини ухвали господарського суду міста Києва від 26.05.2022 у справі № 910/3793/22 встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк на подання відзиву на позовну заяву, однак, станом на дату ухвалення даного рішення суду відзив на позовну заяву не надійшов.

Таким чином, приймаючи до уваги, що відповідач повідомлявся про відкриття провадження у справі належним чином, а матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

09.06.2021 між ТОВ "Будівельна компанія "Лінгоф" (постачальник) та ТОВ "ДМ-Сервіс" (покупець) укладено договір поставки № 98 за умовами якого постачальник зобов`язується на умовах даного договору поставити товар відповідно до специфікації до даного договору, а покупець прийняти та оплатити товар на умовах, визначених цим договором, згідно рахунку-фактури.

Відповідно до п. 2.1. договору вартість товару визначається постачальником в рахунку-фактурі та специфікації до даного договору.

За умовами п. 3.1. договору поставка товару здійснюється на наступних умовах: 3.1.1. товар має бути поставлений постачальником протягом 3 (трьох) календарних днів з дати отримання попередньої оплати. постачальник своїми силами поставляє товар на склад покупця розташований за адресою: с. Прядовка, Царичанський р-н, Дніпропетровської обл. Доставка товару здійснюється краном-маніпулятором постачальника та об`єкт визначений в п. 3.1.1. даного договору.

Відповідно до додатку № 1 до договору (специфікація №1) від 09.07.2021 загальна вартість товару становить 114 000,00 грн., в тому числі ПДВ.

ТОВ "Будівельна компанія "Лінгоф" було виставлено рахунок на оплату № 207 від 09.07.2021 на суму 114 000, 00 грн з ПДВ.

Наявне в матеріалах справи платіжне доручення № 149 від 14.07.2021 свідчить про здійснення ТОВ "ДМ-Сервіс" часткової оплати за ємкість металеву згідно рах. № 207 від 09.07.2021 на суму 34 000, 00 грн.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є, договори та інші правочини.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № 98 від 09.06.2021, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою є договором поставки.

Частиною 7 ст. 179 ГК України встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно ч. 1 ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства, які у свою чергу кореспондуються зі ст. 628 ЦК України.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається зі змісту ч. 1 ст. 265 ГК України та ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець(постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Частинами 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 665 Цивільного кодексу України, у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Згідно ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

При цьому, суд звертає увагу, що умовами договору поставки передбачено термін постачання протягом 3 (трьох) календарних днів з дати отримання попередньої оплати (пп. 3.1.1. договору).

В той час, згідно п. 4.1. договору сторони погодили, що відповідно до п. 2.1. договору визначено наступні умови оплати в розмірі: 100% від загальної вартості товару, протягом 3 (трьох) банківських днів з дати підписання специфікації до договору.

Сторонами було підписано специфікацію № 1 до договору № 98 на загальну суму 114 000, 00 грн.

Постачальником було виставлено рахунок на оплату № 207 від 09.07.2021 на загальну суму 114 000, 00 грн.

Втім, позивачем в порушення обумовлених договірних зобов`язань було здійснено лише часткову попередню оплату в сумі 34 000, 00 грн згідно платіжного доручення № 149 від 14.07.2021, а не 100% від загальної вартості товару, як це погоджено сторонами в п. 4.1. договору.

Частинами 1, 2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Так, відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Оскільки позивачем не було вчинено дії відповідно до погоджених сторонами умов договору, а саме, не здійснено 100% попередню оплату від загальної вартості товару відповідно до виставленого постачальником рахунку № 207 від 09.07.2021 на загальну суму 114 000, 00 грн, то за таких обставин, перебіг строку (3 календарних дні) протягом якого повинна була бути здійснена поставка товару - не розпочав свій відлік.

У зв`язку з чим, за висновком суду, у відповідача не виникло обов`язку щодо поставки товару у термін протягом 3 (трьох) календарних днів.

Крім того, суд відзначає, що відмови покупця від договору поставки в матеріалах справи не міститься.

Частинами 1-2 ст. 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ч. 1-3 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

Оскільки, судом встановлено, що позивачем не було здійснено 100% попередньої оплати, то відповідно у відповідача й не виникло обов`язку щодо поставки товару у термін протягом 3 (трьох) календарних днів, то за таких обставин, відсутні й правові підстави стверджувати про порушення відповідачем договірних зобов`язань, у зв`язку з чим, суд дійшов висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ДМ-Сервіс" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Лінгоф" попередньої оплати в сумі 34 000, 00 грн є безпідставним, необґрунтованим та не підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ДМ-Сервіс" (39617, обл. Полтавська, місто Кременчук, Автозаводський район, вул. Махоркова, будинок 17-А; ідентифікаційний код 24830309) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Лінгоф" (04116, місто Київ, пров. Старокиївський, будинок 10, офіс 67; ідентифікаційний код 44142790) про стягнення попередньої оплати в сумі 34 000, 00 грн - відмовити.

2. Судові витрати позивачу не відшкодовуються.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 29.08.2022 (після виходу з відпустки)

Суддя Дмитро БАРАНОВ