Рішення

від 24.08.2022 по справі 912/896/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 32 05 11, факс 24 09 91, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2022 рокуСправа № 912/896/22 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Кабакової В.Г. за участю секретаря Гунько О.Є., розглянувши в судовому засіданні матеріали справи №912/896/22

за позовом Селянського (фермерського) господарства ОСОБА_1, с. Обознівка (пн), Кропивницький район, Кіровоградська область, 27630

до відповідача Катеринівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, просп. Гагаріна, 8, с. Катеринівка, Кропивницький район, Кіровоградська область, 27631

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

про визнання права постійного користування на земельну ділянку

Представники

від позивача - Коротченко О.О., адвокат, ордер серії ВА №1037212 від 11.08.22, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КР №000571 від 04.03.22,

від відповідача - Король І.С., адвокат, ордер серії ВА №1037216 від 10.08.22, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КР №000598 від 21.01.22,

від третьої особи - участі не брали,

в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Селянського (фермерського) господарства ОСОБА_1 до Катеринівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області про визнання права постійного користування на земельну ділянку з кадастровим номером 3522585800:02:000:2233, загальною площею 12,5000, цільове призначення для ведення фермерського господарства, місце розташування Кіровоградська область, Кіровоградський район, Обознівська сільська рада, яка була надана на ім`я ОСОБА_1 державним актом на право постійного користування землею серії КР 100128 від 12.05.2000 року, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №129, виданого на підставі рішення сесії Кіровоградської районної Ради народних депутатів Кіровоградського району Кіровоградської області від 08 лютого 2000 року №199, з покладенням на відповідача судових витрат.

Ухвалою від 15.07.2022 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 912/896/22 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 11.08.2022 о 09:00 год та встановив сторонам строки для подання заяв по суті справи. Залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1

04.08.2022 до суду надійшли письмові пояснення третьої особи з доказами їх направлення сторонам, у якому третя особа підтримує позовні вимоги повністю.

09.08.2022 відповідачем подано суду відзив на позов з запереченнями позовних вимог та доказами його направлення учасникам справи. 10.08.2022 від відповідача повторно надійшов відзив на позов засобами електронного зв`язку. У поданому відзиві відповідач зазначає, що чинне законодавство, а саме ст. 92 Земельного кодексу України, не передбачає право постійного користування на земельні ділянки сільськогосподарського призначення для селянських фермерських господарств.

11.08.2022 засобами електронного зв`язку (з КЕП) від позивача надійшла відповідь на відзив з аргументами щодо відхилення наведених відповідачем у відзиві обставин.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги повністю.

Представник відповідача заперечив позовні вимоги.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступні обставини.

24.02.1999 ОСОБА_1 звернувся із заявою до голови Кіровоградської районної ради народних депутатів, якою просив надати йому земельну ділянку розміром 12,5 га для ведення селянського (фермерського) господарства на території Обознівської сільської ради із земель запасу (а.с. 16).

Рішенням десятої сесії двадцять третього скликання Кіровоградської районної ради № 199 від 08.02.2000 "Про надання земельної ділянки для ведення селянського/фермерського/господарства гр. ОСОБА_1 на території Обознівської сільської ради" вирішено надати у постійне користування гр. ОСОБА_1 земельну ділянку для ведення селянського/фермерського/господарства із земель запасу Обознівської сільської ради площею 12,5 га, в тому числі, ріллі - 12,5 га (а.с. 15).

В подальшому громадянину ОСОБА_1 видано державний акт на право постійного користування зазначеною земельною ділянкою серії КР 100128 від 12.05.2000 року, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №129 (а.с. 17).

Розпорядженням голови Кіровоградської районної державної адміністрації від 08.06.2000 № 551-р "Про реєстрацію селянського/фермерського/господарства" вирішено зареєструвати селянське/фермерське/господарство ОСОБА_1 . Пунктом 2 цього розпорядження було також зареєстровано статут господарства.

Створення Селянського (фермерського) господарства ОСОБА_1 підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію (перерєстрацію) суб`єкта підприємницької діяльності - юридичної особи від 08.06.2000 (а.с. 24).

На підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, що розроблена Державним підприємством "Кіровоградський науково-технічний інститут землеустрою" земельну ділянку, яка була надана ОСОБА_1 на праві постійного користування землею, було зареєстровано та присвоєно кадастровий номер 3522585800:02:000:2233, що підтверджується листом Держгеокадастру №29-11-0.2-604/2-22 від 03.02.2022 (а.с. 25).

Відповідно до заяви ОСОБА_1 від 16.02.2017 він вийшов зі складу учасників селянського (фермерського) господарства " ОСОБА_1 " у зв`язку із відступленням належної йому частки у статутному фонді цього товариства в розмірі 15 000,00 грн (а.с. 41).

Рішенням засновника селянського (фермерського) господарства " ОСОБА_1 " від 16.02.2017 вирішено задовольнити заяву голови господарства ОСОБА_1 від 16.02.2017 про звільнення за власним бажанням та призначити голову С(Ф)Г " ОСОБА_1 " - ОСОБА_2 на підставі поданої заяви від 16.02.2017 (а.с. 40).

Відповідно до Наказу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" №11-2931/14-18-СГ від 01.06.2018 Головним управлінням вирішено передати Катеринівській сільській раді у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, які розташовані, зокрема, на території Кіровоградської області Кіровоградського району Обознівської сільської ради згідно з додатком (а.с. 26).

Як вбачається з додатку, земельна ділянка з кадастровим номером 3522585800:02:000:2233, загальною площею 12,5000 га, цільове призначення, для ведення фермерського господарства, місце розташування Кіровоградська область, Кіровоградський район, Обознівська сільська рада була передана Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області до Катеринівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області у комунальну власність.

Акт приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної власності у комунальну власність підписаний Начальником Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області І. Зінченко та Головою Катеринівської сільської ради Т. Терещенко від 06.06.2018 (а.с. 27-28).

Право комунальної власності Катеринівської сільської ради на спірну земельну ділянку (номер запису про право (в державному реєстрі прав) 30233568) було зареєстровано 07.02.2019 (а.с. 56).

Отже, за наведеними вище нормами законодавства та документами, розпорядником спірної земельної ділянки є Катеринівська сільська рада Кропивницького району Кіровоградської області, а предметом спору є земельна ділянка з кадастровим номером 3522585800:02:000:2233, загальною площею 12,5000 га, цільове призначення, для ведення фермерського господарства, місце розташування Кіровоградська область, Кіровоградський район, Обознівська сільська рада.

11.02.2022 Селянське (фермерське) господарство ОСОБА_1 направило заяву (клопотання) про переоформлення права постійного користування в якому позивач висловив прохання до Катеринівської сільської ради прийняти рішення про переоформлення права постійного користування за Селянським (фермерським) господарством ОСОБА_1 на спірну земельну ділянку (а.с. 52-55).

За твердженням позивача відповіді на вище вказану заяву відповідач не надав.

Позивач стверджує, що 05.07.2022 в інтересах позивача адвокат Ляшенко-Гаркуша О.В. направила адвокатський запит стосовно спірної земельної ділянки.

06.07.2022 на адресу представника позивача надійшла відповідь Катеринівської сільської ради № 564/01-20 відповідно до змісту якої сільська рада, зокрема, повідомила про те, що ст. 92 Земельного кодексу України визначено виключний перелік набувачів права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності. Так, фізичні та юридичні особи відсутні в переліку осіб, які мають право набувати право постійного користування земельними ділянками. Тобто, згідно вимог чинного законодавства фермерське господарство не належить до кола осіб, які можуть мати земельну ділянку у постійному користуванні (а.с. 51).

Вказана відмова відповідача в оформленні права постійного користування спірною земельною ділянкою за позивачем і стала підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

В силу вимог до ч. 1 ст. 13 та ч. 1 ст. 14 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відносини, пов`язані зі створенням, діяльністю та припиненням селянських (фермерських) господарств регулюються, Земельним кодексом України, Законом України "Про селянське (фермерське) господарство", Законом України "Про фермерське господарство" та іншими нормативно-правовими актами України.

Згідно частини 1 статті 51 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент реєстрації Державного акта на право постійного користування) громадяни, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство (включаючи й тих, хто переїздить з іншої місцевості), для одержання земельної ділянки у власність або користування подають до сільської, селищної, міської, районної Ради народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки заяву, яку підписує голова створюваного селянського (фермерського) господарства.

Статтею 7 Земельного кодексу України, в редакції, яка діяла на момент видачі Державного акта на право користування землею, визначено, що користування землею може бути постійним або тимчасовим. Постійним визнається землекористування без заздалегідь установленого строку. У постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства.

За приписами частини 1 статті 23 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент реєстрації Державного акта на право постійного користування) право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

З наведеного нормативного регулювання вбачається, що на момент надання земельної ділянки ОСОБА_1 , земельна ділянка на праві постійного землекористування для ведення СФГ надавалася не як громадянину України, а як спеціальному суб`єктові - голові створюваного селянського (фермерського) господарства.

Відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України від 20.12.91 N 2009-XII "Про селянське (фермерське) господарство" (у редакції, чинній на момент реєстрації Державного акта на право постійного користування) після одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування землею або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, селянське (фермерське) господарство підлягає у 30-денний термін державній реєстрації у Раді народних депутатів, що передала у власність чи надала у користування земельну ділянку.

Після відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування або укладання договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, та державної реєстрації селянське (фермерське) господарство набуває статусу юридичної особи, одержує печатку із своїм найменуванням і адресою, відкриває розрахунковий та інші рахунки в установах банку і вступає у відносини з підприємствами, установами та організаціями, визнається державними органами та органами місцевого самоврядування як самостійний товаровиробник при плануванні економічного і соціального розвитку регіону.

Отже, законодавством, чинним на момент створення СФГ Дудки О.С., було передбачено одержання земельної ділянки як обов`язкової умови для набуття правосуб`єктності СФГ як юридичної особи. Водночас одержання громадянином державного акта, яким посвідчувалося право на земельну ділянку для ведення СФГ, зобов`язувало таку фізичну особу в подальшому подати необхідні документи до відповідної місцевої ради для державної реєстрації СФГ. Тобто, Закон не передбачав права громадянина використовувати земельну ділянку, надану йому в користування для ведення СФГ, без створення такого СФГ.

19.06.2003 прийнято новий Закон України N 937-IV "Про фермерське господарство", яким Закон України "Про селянське (фермерське) господарство" N 2009-XII визнано таким, що втратив чинність.

У статті 1 Закону "Про фермерське господарство" вказано, що фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

Згідно ч. 1 ст. 5, ч. 1 ст. 7 Закону України "Про фермерське господарство" право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство. Надання земельних ділянок державної та комунальної власності у власність або користування для ведення фермерського господарства здійснюється в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.

Фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, за умови набуття громадянином України або кількома громадянами України, які виявили бажання створити фермерське господарство, права власності або користування земельною ділянкою (ст. 8 Закону України "Про фермерське господарство").

Отже, можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) такій фізичній особі земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов`язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства.

З аналізу приписів статей 1, 5, 7, 8 Закону України "Про фермерське господарство" можна дійти висновку, що після отримання земельної ділянки фермерське господарство має бути зареєстроване у встановленому законом порядку і з дати реєстрації набуває статусу юридичної особи. З цього часу обов`язки землекористувача здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому надавалася відповідна земельна ділянка для ведення фермерського господарства.

Відповідно до положень частини 1 статті 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають підприємства, установи та організації, що належать до державної або комунальної власності; громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об`єднання), установи та організації (частини 2 статті 92 цього Кодексу).

Пунктом 6 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України, який діяв з 01.01.2002 року (момент набрання чинності названим Земельним кодексом України) до 22.09.2005, встановлено, що громадяни та юридичні особи, які набули земельні ділянки на праві постійного користування до 01.01.2002, але згідно з Кодексом не можуть мати їх на такому праві повинні до 01.01.2008 переоформити право постійного користування на право власності або право оренди.

Проте, Конституційний Суд України рішенням N 5-рп/2005 від 22.09.2005 року визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 6 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо зобов`язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або на право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення.

Тому, громадяни та юридичні особи, які до 01.01.2002 отримали у постійне користування земельні ділянки, правомочні використовувати отримані раніше земельні ділянки на підставі цього правового титулу без обов`язкового переоформлення права постійного користування на право власності на землю чи на право оренди землі.

З моменту державної реєстрації селянського (фермерського) господарства та набуття ним прав юридичної особи таке господарство на основі норм права набуває як правомочності володіння і користування, так і юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки.

Аналогічні висновки Великої Палати Верховного Суду викладені в постанові від 23.06.2020 у справі N 922/989/18.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що у відносинах, а також спорах з іншими суб`єктами, голова фермерського господарства, якому була передана у власність, постійне користування чи оренду земельна ділянка, виступає не як самостійна фізична особа, власник, користувач чи орендар земельної ділянки, а як представник (голова, керівник) фермерського господарства. У таких правовідносинах їх суб`єктом є не фізична особа - голова чи керівник фермерського господарства, а фермерське господарство як юридична особа (постанова Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 615/2197/15-ц (провадження N 14-533цс18).

Право користування земельною ділянкою може бути припинено лише з певних підстав, закріплених у законодавстві.

Так, за приписами статті 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є: 1) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; 2) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; 3) припинення діяльності релігійних, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; 4) використання земельної ділянки способами, які суперечать економічним вимогам; 5) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; 6) систематична несплата земельного податку або орендної плати; 7) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; 8) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини; 9) передача приватному партнеру, концесіонеру нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці, що перебуває в користуванні державного або комунального підприємства та є об`єктом державно-приватного партнерства або об`єктом концесії.

Відповідно до приписів частини 1 статті 27 Земельного кодексу України (у редакції Закону від 22.06.93), яка діяла до 01.01.2002, право користування земельною ділянкою чи її частиною припиняється у разі: 1) добровільної відмови від земельної ділянки; 2) закінчення строку, на який було надано земельну ділянку; 3) припинення діяльності підприємства, установи, організації, селянського (фермерського) господарства; 4) систематичного невнесення земельного податку в строки, встановлені законодавством України, а також орендної плати в строки, визначені договором оренди; 5) нераціонального використання земельної ділянки; 6) використання земельної ділянки способами, що призводять до зниження родючості ґрунтів, їх хімічного і радіоактивного забруднення, погіршення екологічної обстановки; 7) використання землі не за цільовим призначенням; 8) невикористання протягом одного року земельної ділянки, наданої для сільськогосподарського виробництва, і двох років - для несільськогосподарського виробництва; 9) вилучення земель у випадках, передбачених статтями 31 і 32 цього Кодексу.

З наведеного вбачається, що підставою припинення права постійного користування земельною ділянкою, наданою громадянину для ведення фермерського господарства, є припинення діяльності такої юридичної особи як селянське (фермерське) господарство.

Таким чином, одержання громадянином - засновником правовстановлюючого документа на право власності чи користування земельною ділянкою для ведення СФГ є необхідною передумовою державної реєстрації та набуття СФГ правосуб`єктності як юридичної особи. Підставою припинення права користування земельною ділянкою, яка була отримана громадянином для ведення СФГ і подальшої державної реєстрації СФГ як юридичної особи, виступає припинення діяльності відповідного фермерського господарства.

28.04.2021 прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" (набрав чинності 27.05.2021) яким доповнено Розділ Х "Перехідних положень" Земельного кодексу України пунктом 24 наступного змісту: "З дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель: а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук); б) оборони; в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення; г) зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи; ґ) під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна державної власності; д) під об`єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності; е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.

Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.

Перехід земельних ділянок із державної власності у комунальну власність згідно з вимогами цього пункту не є підставою для припинення права оренди та інших речових прав, похідних від права власності, на такі земельні ділянки. Внесення змін до договору оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту із зазначенням нового органу, що здійснює розпорядження такою земельною ділянкою, не вимагається і здійснюється лише за згодою сторін договору.

З дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними".

Як вбачається із Наказу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" №11-2931/14-18-СГ від 01.06.2018 розпорядником спірної земельної ділянки є Катеринівська сільська рада, що підтверджується Інформацією із Публічної кадастрової карти, розташованої на офіційному веб-сайті Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, яка є загальнодоступною.

Заперечення Катеринівської сільської ради викладені у відзиві на позов стосовно не належності позивача до кола осіб, які можуть мати земельну ділянку у постійному користуванні спростовуються наведеними вище положеннями законодавства.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, господарський суд вважає право позивача порушеним та дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, доведення останнім наявності у Селянського (фермерського) господарства "ОСОБА_1" права постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3522585800:02:000:2233, загальною площею 12,5000, цільове призначення для ведення фермерського господарства, місце розташування Кіровоградська область, Кіровоградський район, Обознівська сільська рада, яка була надана на ім`я ОСОБА_1 державним актом на право постійного користування землею серії КР 100128 від 12.05.2000 року, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №129, виданого на підставі рішення сесії Кіровоградської районної Ради народних депутатів Кіровоградського району Кіровоградської області від 08 лютого 2000 року №199.

А отже, позовні вимоги Селянського (фермерського) господарства "ОСОБА_1" підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати за Селянським (фермерським) господарством "ОСОБА_1" (с. Обознівка (пн), Кропивницький район, Кіровоградська область, 27630, ідентифікаційний код 30993022) право постійного користування на земельну ділянку з кадастровим номером 3522585800:02:000:2233, загальною площею 12,5000 га, цільове призначення для ведення фермерського господарства, місце розташування Кіровоградська область, Кіровоградський район, Обознівська сільська рада, яка була надана на ім`я ОСОБА_1 державним актом на право постійного користування землею серії КР 100128 від 12.05.2000 року, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №129, виданого на підставі рішення сесії Кіровоградської районної Ради народних депутатів Кіровоградського району Кіровоградської області від 08 лютого 2000 року №199.

Стягнути з Катеринівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області (просп. Гагаріна, 8, с. Катеринівка, Кропивницький район, Кіровоградська область, 27631, ідентифікаційний код 41744542) на користь Селянського (фермерського) господарства "ОСОБА_1" (с. Обознівка (пн), Кропивницький район, Кіровоградська область, 27630, ідентифікаційний код 30993022) 2481,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення направити позивачу через електронний суд на офіційну електронну пошту представника та зобов`язати довести зміст рішення до відома третьої особи, відповідачу на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2.

Повне рішення складено 01.09.2022.

Суддя В.Г. Кабакова