Рішення

від 16.08.2022 по справі 914/1053/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.08.2022 Справа № 914/1053/22

Господарський суд Львівської області у складі судді Синчука М.М., за участю секретаря судового засідання Полянського А.П., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕМА», м. Львів,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівхолод», м. Львів,

про: стягнення заборгованості в сумі 590 165, 47 грн

представники сторін:

Від позивача: Легеза Г.І. - представник;

від відповідача: Гайдукевич О.Я. представник.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕМА» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівхолод» про стягнення заборгованості в сумі 590 165, 47 грн.

Ухвалою суду від 31.05.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрити провадження у справі №914/1053/22, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження, підготовче засідання у справі суд призначив на 27.06.2022.

Через канцелярію Господарського суду 20.06.2022 надійшов відзив (Вх. №13100/22) на позовну заяву.

Відзив долучено до матеріалів справи.

Через канцелярію Господарського суду 24.06.2022 подано відповідь на відзив (Вх. №13474/22).

Відповідь на відзив долучено до матеріалів справи.

Позивачем 24.06.2022 через канцелярію Господарського суду подано заява (Вх. №1928/22) про зменшення позовних вимог у зв`язку із частковою оплатою відповідачем боргу.

Суд прийняв заяву про зменшення позовних вимог до розгляду.

У судовому засіданні 27.06.2022 суд оголосив перерву до 25.07.2022.

Від відповідача 30.06.2022 надійшло заперечення (Вх. №13910/22).

Заперечення долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 25.07.2022 закрито підготовче провадження у справі №914/1053/22, розгляд справи №914/1053/22 по суті призначено на 01.08.2022.

У судовому засіданні 01.08.2022 оголошено перерву до 17.08.2022.

У судове засідання 17.08.2022 з`явився представник позивача, просив позовні вимоги задовільнити.

У судове засідання 17.08.2022 представник відповідача з`явився, в задоволені позовних вимог просив відмовити.

У судовому засіданні 17.08.2022 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позиція позивача

Позивач обґрунтовує позовні вимоги неналежним виконання умов договору поставки №565 від 10.05.2018 у зв`язку з чим виникла заборгованість в розмірі 564 710, 34 грн.

На основну суму заборгованості в силу умов договору нараховано пеню в розмірі 25 455, 13 грн.

В ході розгляду справи позивачем долучено платіжні доручення про оплату за товар згідно договору №565 від 10.05.2018 на загальну суму 564 710, 34 грн.

Позиція відповідача

Відповідач стверджує, що відповідно до Акту звірки взаємних розрахунків, підписаного сторонами станом на 15.06.2022, заборгованість відповідача перед позивачем відсутня. Крім того, оплата за товар повинна бути проведена протягом 70 календарних днів з моменту отримання товару, як це передбачено п. 3.1 Договору, сторони погодили, що Розрахунковим днем є четвер, що безпосередньо впливає на розрахунок пені. Крім того, відповідач посилається на неправомірність нарахування пені після 24.02.2022, оскільки військова агресія російської федерації є форс мажорною обставиною. Обставини форc-мажору підтверджує рішення Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.7.1. Як стверджує відповідач, після 24.02.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-виробнича компанія «Львівхолод» звільняється від відповідальності у вигляді пені, при цьому відповідач подав свій контррозрахунок пені.

ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

10 травня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕМА» (Позивач, Постачальник) і Товариством з обмеженою відповідальністю ТОРГІВЕЛЬНО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «ЛЬВІВХОЛОД» (Відповідач, Покупець) було укладено Договір поставки №565, згідно з яким Постачальник зобов`язується систематично, у чіткій відповідності з Замовленням Покупця, поставляти Покупцеві Товар, передбачений в Специфікації (Додаток №3 до Договору), на умовах, передбачених даним Договором та додатками до нього.

Згідно п. 1.6.Договору на виконання умов даного Договору поставки Сторони підписують Комерційні Умови, положення яких викладаються на підставі домовленостей Сторін, та які переукладаються Сторонами кожного року. Комерційні Умови є невід`ємною частиною даною Договору і вважається Додатком №1 до нього (далі - «Комерційні Умови»).

Відповідно до п. 2.1. Договору Асортимент і ціна Товару, який постачається за цим Договором, передбачений у Специфікації/ях (Додаток №3 до даного Договору). На кожну окрему категорію Товарів Постачальника (за класифікацією, що використовується Покупцем) оформляється окрема Специфікація. Постачальник в обов`язковому порядку заповнює усі графи Специфікації.

Пунктом 3.1. Договору передбачено, що розрахунки за кожну поставлену партію Товару здійснюється, шляхом перерахунку грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника, за цінами вказаними у Специфікації, яка діє на дату створення Замовлення. Терміни та порядок оплати за поставлений Товар погоджуються Сторонами у Комерційних умовах. Сторони погодили, що оплата за товар здійснюється Покупцем у Розрахунковий день, який визначається Комерційними умовами. У випадку, якщо строк оплати за Товар припадає на інший день у тижні, що не співпадає із Розрахунковим днем, то такий платіж здійснюється у наступний за встановленим строком оплати Розрахунковий день. При цьому оплата за Товар у Розрахунковий день не вважається порушенням Покупцем строків оплати.

Відповідно до п. 1.1. Комерційних умов (в редакції Додаткового договору про внесення змін і доповнень від 01.03.2019 року з протоколом розбіжностей до нього), - Розрахунки за кожну поставлену партію Товару здійснюється згідно п. 3.1. Договору поставки протягом 70 (сімдесяти) календарних днів з моменту отримання Товару Покупцем. Сторони погодили, що оплата за товар здійснюється Покупцем у Розрахунковий день, яким є четвер. У випадку, якщо строк оплати за Товар припадає на інший день у тижні, що не співпадає із Розрахунковим днем, то такий платіж здійснюється у наступний за встановленим строком оплати Розрахунковий день. При цьому оплата за Товар у Розрахунковий день не вважається порушенням Покупцем строків оплати.

Згідно п. 4.9. Договору право власності і ризик випадкової загибелі або пошкодження Товарів переходить від Постачальника до Покупця з моменту фактичної поставки Товару на склад Покупця, що підтверджується підписами Сторін у товаро-транспортній накладні та/або видатковій накладній.

Згідно з наданими накладними позивач поставив відповідачу товару на суму 564 710, 34 грн, однак відповідач свого обов`язку з оплати товару в повному обсязі не виконав.

Позивач звертався до відповідача з листами від 18.03.2022, 28.03.2022, 21.03.2022 з проханням оплатити наявну суму заборгованості.

Згідно з пунктом 6.7. Договору за несвоєчасну оплату за поставлений товар згідно замовлення товару Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від заборгованої суми.

За несвоєчасну оплату за поставлений товар позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 25 455,13 грн.

Станом на дату винесення рішення відповідачем погашену всю суму основного боргу, що підтверджується наданими платіжними дорученнями та не заперечується позивачем. Неоплаченою залишилася сума пені.

ОЦІНКА СУДУ

Згідно з приписами ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини; інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Між сторонами у справі виникли права і обов`язки на підставі укладеного договору поставки.

Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Частина 1 статті 693 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

24.06.2022 позивачем подано заяву вх. №1928/22 про зменшення позовних вимог, у якій останній повідомив про часткову оплату відповідачем суми основного боргу і просив стягнути з відповідача 545 505, 46 грн. основного боргу та 25 455, 13 грн. пені.

З матеріалів справи вбачається, що основна сума заборгованості погашена. Зазначена обставина визнається сторонами.

Оплата основної суми заборгованості підтверджується наданими позивачем платіжними дорученнями.

Відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки відповідачем сплачено заборгованість в розмірі 545 505, 46 грн., що є предметом позову, суд на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України закриває провадження в цій частині.

Щодо нарахованих позивачем штрафних санкцій 25 455,13 грн пені на підставі 6.7. Договору за несвоєчасну оплату за поставлений товар згідно замовлення товару Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від заборгованої суми, суд зазначає наступне.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок, підстави та правильність нарахування суми пені за кожен період окремо, судом встановлено, що позивач правомірно просить стягнути з відповідача 25 455,13 грн пені.

Щодо форс-мажорних обставин на які посилається відповідач, суд повідомляє наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 617 ЦК, ч. 2 ст. 218 ГК та ст. 14-1 Закону "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні і невідворотні обставини за даних умов здійснення господарської діяльності, що об`єктивно унеможливлюють виконання особою зобов`язань за умовами договору, обов`язків, передбачених законодавством.

Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести.

Згідно зі ст. 614 ЦК особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до ст. 617 ЦК особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Таким чином, сторона може звільнятися від відповідальності за невиконання зобов`язань якщо доведе відсутність вини (ст. 614 ЦК) або існування форс-мажорних обставин (ст. 617 ЦК). У цій справі відповідач стверджує про наявність форс-мажорних обставин (війна) та неможливість вчасної оплати за отриманий товар внаслідок воєнних подій.

Суд звертає увагу відповідача на те, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного (заздалегідь встановленого) характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.

Аналізуючи обставини спору, суд зазначає що частина заборгованості з оплати отриманого товару відповідача перед позивачем виникла завчасно до початку бойових дій на території України та частина заборгованості існувала станом і на дату листа Торгово-промислової палати (28.02.2022) і строк оплати якої вже настав незалежно від визнання обставин форм-мажором. Додатково варто звернути увагу відповідача і на те, що після 24.02.2022 як вказує позивач та не заперечується сторонами, відповідач припинив надсилати позивачу замовлення на поставку наступних партій товару, та припинив оплату товару, чим в односторонньому порядку припинив виконання умов Договору поставки.

Щодо заборони продажу алкогольних виробів у мережі відповідача та, як наслідок, втрати частини прибутку, то аналізуючи зміст видаткових накладних на поставку товарів, варто зауважити, що значну частину поставленого товару позивачем відповідачу складають товари промгрупи, обмеження на торгівлю якими не застосовувалися взагалі.

Частиною 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що суд не виявив на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, відтак вважає, що позовні вимоги у частині стягнення пені у розмірі 25 455, 13 грн. підлягають до задоволення.

Судові витрати.

Частиною 4 статті 231 ГПК України встановлено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

В даному випадку, оскільки провадження у справі підлягає закриттю внаслідок відсутності предмету спору в частині позовних вимог про стягнення 545 505, 46 грн. основного боргу, позивач має право на повернення з бюджету сплаченого судового збору, решта суми судового збору в розмірі 381, 83 грн покладається на відповідача.

Керуючись статтями 4, 7, 13, 14, 73, 74, 76-79, 91, 96, 120, 123, 129, 233, 236, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Позовні вимоги задовільнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю торгівельно виробнича компанія «ЛЬВІВХОЛОД» (79034, м. Львів, вул. Угорська, 22; ідентифікаційний код 01553681) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕМА» (79037, м. Львів, вул. Б. Хмельницького, 212, корп. 2 , ідентифікаційний код 22334316) 25 455, 13 грн пені та 8 564, 40 грн судового збору.

3.Провадження у справі в частині стягнення 545 505, 46 грн основної заборгованості закрити.

4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили, у відповідності до статті 327 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено 29.08.2022.

Суддя Синчук М.М.