Ухвала

від 24.08.2022 по справі 916/1340/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"25" серпня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/1340/22

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Петрова В.С.

при секретарі судового засідання Пірожковій К.С.

за участю представників:

від позивача (стягувача) Ашихмін І.М.,

від відповідача (боржника) Максименко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Національного університету харчових технологій в особі Відокремленого підрозділу Державного закладу освіти Одеський інститут післядипломної освіти Національного університету харчових технологій про розстрочення виконання рішення суду (вх. № 2-681/22 від 16.08.2022 р.) в порядку ст. 331 Господарського процесуального кодексу України по справі № 916/1340/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Одеська обласна енергопостачальна компанія до Національного університету харчових технологій в особі Відокремленого підрозділу Державного закладу освіти Одеський інститут післядипломної освіти Національного університету харчових технологій про стягнення заборгованості в сумі 130176,24 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Одеська обласна енергопостачальна компанія звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Національного університету харчових технологій в особі Відокремленого підрозділу Державного закладу освіти Одеський інститут післядипломної освіти Національного університету харчових технологій про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію в сумі 130176,24 грн. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов публічного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, до якого відповідач приєднався шляхом підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії від 01.01.2019 р. з комерційною пропозицією № 2/1-УП, внаслідок чого споживачу був відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 у Центральному підрозділі ТОВ ООЕК.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.07.2022 р. позовну Товариства з обмеженою відповідальністю Одеська обласна енергопостачальна компанія прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/1340/22, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, при цьому судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 25 липня 2022 р.

Рішенням господарського суду Одеської області від 25.07.2022 р. у справі № 916/1340/22 позов Товариства з обмеженою відповідальністю Одеська обласна енергопостачальна компанія до Національного університету харчових технологій в особі Відокремленого підрозділу Державного закладу освіти Одеський інститут післядипломної освіти Національного університету харчових технологій про стягнення заборгованості в сумі 130176,24 грн. задоволено та стягнуто з Національного університету харчових технологій в особі Відокремленого підрозділу Державного закладу освіти Одеський інститут післядипломної освіти Національного університету харчових технологій на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Одеська обласна енергопостачальна компанія заборгованість за спожиту електричну енергію в сумі 130176,24 грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 2481,00 грн.

16.08.2022 р. Національним університетом харчових технологій в особі Відокремленого підрозділу Державного закладу освіти Одеський інститут післядипломної освіти Національного університету харчових технологій подана до господарського суду заява про розстрочку виконання рішення господарського суду Одеської області від 01.08.2022 р. по справі № 916/1340/22 строком на 12 місяців, посилаючись на скрутний фінансовий стан державного закладу. Так, заявник вказує, має намір повністю та добровільно погасити борг шляхом перерахування сум на банківський рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю Одеська обласна енергопостачальна компанія, але на даний час на банківському рахунку відповідача не достатньо грошових коштів для виконання судового рішення, що підтверджується банківськими виписками по рахунку станом на 15 липня 2022 року в яких відображається залишок коштів в розмірі 27605,18 грн., сума яка дозволяє на даний час лише розрахуватися із найманими працівниками.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.08.2022 р. у справі № 916/1340/22 заяву Національного університету харчових технологій в особі Відокремленого підрозділу Державного закладу освіти Одеський інститут післядипломної освіти Національного університету харчових технологій про розстрочення виконання рішення суду прийнято до провадження, розгляд заяви призначено в засіданні суду на 25 серпня 2022 р.

25.08.2022 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю Одеська обласна енергопостачальна компанія до суду надійшли заперечення щодо заяви відповідача про розстрочення виконання судового рішення, у яких позивач зазначає, що обставини, якими відповідачем обґрунтовано наявність підстав для розстрочення виконання судового рішення, на думку позивача, не є достатніми та беззаперечними свідченнями ускладнення чи неможливості виконання судового рішення по справі. При цьому позивач зазначає, що у своїй заяві відповідач посилається на недостатність грошових коштів на банківському рахунку відповідача для виконання рішення через запровадження воєнного стану. В свою чергу, позивач наголошує, що при прийняті рішення щодо надання розстрочки виконання рішення, суд зобов`язаний врахувати матеріальні інтереси обох сторін, а запровадження воєнного стану в Україні не звільняє споживачів від обов`язку сплачувати вартість спожитої електричної енергії. Окрім того, ТОВ Одеська обласна енергопостачальна компанія наголошує, що ключова проблема на ринку електричної енергії на даний час - катастрофічно низький рівень розрахунків за отримані послуги. Крім того, позивач повідомляє, що відпуск електричної енергії є постійним і безперервним збалансуванням виробництва і споживання електроенергії, що можливо лише при умові повної та своєчасної оплати за спожиту електричну енергію, а для електричної енергії як товару характерним є одночасність її виробництва та споживання. Як наголошує позивач, для постачання електричної енергії TOB ООЕК закуповує цю електричну енергію на ринку на добу наперед та розрахується наперед. Таким чином, на думку позивача, функціонування енергетичної системи Одеської області повністю залежить від платоспроможності споживачів постачальникам електричної енергії.

Проте, як зазначає позивач, правовідносини, що склались між позивачем та відповідачем свідчать про несумлінне ставлення останнього до своїх обов`язків в частині оплати вартості спожитої електричної енергії, адже несвоєчасне виконання своїх зобов`язань за договором про постачання електричної енергії та ухилення від виконання рішення господарського суду Одеської області з боку відповідача ставить під загрозу можливість надалі здійснювати закупівлю електричної енергії для споживачів усієї Одеської області. Окрім того, ТОВ ООЕК наголошує, що надані відповідачем, на підтвердження проведених оплат в загальному розмірі 77196,00 грн. не свідчать, що останній вжив усіх дієвим способів, щоб решта коштів стягнених рішенням суду також були сплаченими. Натомість, як стверджує позивач, наразі заборгованість відповідача накопичується і збільшується з кожним новим розрахунковим періодом. Наразі позивач зауважує, що заборгованість перед ТОВ ООЕК згідно судового рішення становить 56005,92 грн. При цьому позивач звертає увагу на те, що відповідачем у справі № 916/1340/22 був Національний університет харчових технологій в особі відокремленого підрозділу Державного закладу освіти Одеський інститут післядипломної освіти Національного університету харчових технологій, а заява про розстрочку виконання рішення не містить відомостей про неможливість виконання рішення, зокрема самою юридичною особою Національним університетом харчових технологій. Окрім того, позивач звертає увагу, що відповідачем не подано до суду переліку його рахунків, відкритих у фінансових установах, та доказів на підтвердження наявності чи відсутності коштів на цих рахунках, а залишок коштів у розмірі 27605,18 грн., що підтверджено банківською випискою по одному рахунку, на думку позивача, не підтверджує, що у відповідача відсутні будь-які кошти на інших рахунках та майно на яке може бути звернуто стягнення. При цьому позивач зауважує, що у заяві про розстрочку виконання судового рішення Інститут післядипломної освіти лише сподівається на покращення свого матеріального становища та не зазначає за рахунок яких грошових коштів планується погашати заборгованість стягнуту за рішенням суду, що означає про лише можливість у майбутньому розрахуватися з заборгованістю перед ТОВ ООЕК. Також, на думку позивача, відповідачем не було доведено наявність виняткового характеру обставин, що зумовили його звернення до суду з вимогою про розстрочку виконання рішення.

З огляду на викладене, позивач зазначає, що задоволення заяви відповідача про надання розстрочки виконання рішення призведе до порушення законних прав та ТОВ ООЕК, та матиме наслідком погіршення фінансового стану позивача.

Дослідивши матеріали заяви та вислухавши доводи представників сторін, господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Вказані положення кореспондують зі ст. 18 ГПК України.

Як передбачено ст. 327 Господарського процесуального кодексу України, виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Так, господарським судом Одеської області на виконання судового рішення у справі № 916/1340/22 видано 23.08.2022 р. наказ про його примусове виконання щодо стягнення з Національного університету харчових технологій в особі Відокремленого підрозділу Державного закладу освіти Одеський інститут післядипломної освіти Національного університету харчових технологій на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Одеська обласна енергопостачальна компанія заборгованість за спожиту електричну енергію в сумі 130176,24 грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 2481,00 грн.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 р. № 18-рп/2012).

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч. 4 ст. 331 ГПК України).

Як вбачається з вищезазначеної норми ГПК, підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк.

Так, питання задоволення заяви сторони у справі про розстрочку виконання рішення суду вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з особливого характеру обставин справи, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. При цьому розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

При цьому при вирішенні заяви сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення судом враховується те, що задоволення вказаних заяв можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (роз`яснення в ч. 10 постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 26.12.2003 р. Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження).

Таким чином, в основу судового акту про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання. З цією метою, під час вирішення питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення, суди повинні враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи. Про необхідність встановлення зазначених обставин також роз`яснено в Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. N 9 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України.

Як випливає зі змісту заяви, в обґрунтування підстав для розстрочки виконання рішення господарського суду у даній справі № 916/1340/22 Національний університет харчових технологій в особі Відокремленого підрозділу Державного закладу освіти Одеський інститут післядипломної освіти Національного університету харчових технологій посилається на скрутне фінансове положення закладу освіти, при цьому заявник зазначає, що у нього на рахунку знаходиться залишок коштів в розмірі 25605,18 грн., сума, яка дозволяє на даний час лише розраховуватися із найманими працівниками.

Як встановлено судом та підтверджується позивачем, заявником здійснена часткова оплата заборгованості в розмірі 77196,00 грн. згідно платіжних доручень № 359 від 07.07.2022 р. на суму 9996,00 грн., № 360 від 18.07.2022 р. на суму 18000,00 грн., № 361 від 25.07.2022 р. на суму 49200,00 грн., у зв`язку з чим залишок боргу на момент звернення відповідача із заявою про розстрочення виконання рішення склала 52980,24 грн. Отже, відповідачем сплачено більше 50% стягнутої судом суми боргу.

При цьому судом критично оцінюються доводи позивача, що не можуть бути прийняті до уваги доводи відповідача про його скрутне фінансове становище та відсутність на рахунках коштів. Адже, посилаючись скрутне фінансове становище, відповідач не ухиляється від виконання судового рішення, а лише вказує про неможливість погашення наявної заборгованості за судовим рішенням перед позивачем саме одним разовим платежем. По-друге, дії відповідача свідчать не про ухилення останнього від виконання рішення суду, яке набрало законної чинності, а навпаки спрямовані на виконання рішення суду, проте частинами та протягом певного строку, оскільки інтерес стягувача полягає в тому, щоб рішення суду було виконано в повному обсязі.

Водночас, суд вважає загальновідомим та нормативно врегульованим питання відносно існування на території України надзвичайних обставин, а саме введення воєнного стану, що неодмінно впливає на спроможність своєчасного ведення розрахунків, обмежує безперешкодне провадження господарської діяльності.

24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому було неодноразово продовжено, зокрема, Указом Президента України від 12 серпня 2022 року № 573/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30, 34, 38, 39, 41 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб у межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

28 лютого 2022 року Торгово-промислова палата України на підставі ст. ст. 14, 14-1 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні від 02.12.1997 р. № 671/97-ВР, Статуту ТПП України засвідчила форс - мажорні обставини (обставин непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану з 24.02.2022 року відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні. Враховуючи викладене, Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для об`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору (контракту, угоди тощо) обов`язків згідно із законодавчими чи іншими нормативними актами виконання відповідно яких стало неможливим у встановлений термін внаслідок таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Тобто, Торгово-промислова палата України підтвердила, що обставини з 24.02.2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами, як для суб`єктів господарювання так і для населення.

Надання розстрочки виконання рішення є заходом, який має застосовуватись лише за наявності поважних причин та при найменшій шкоді кредитору. При цьому затримка у виконанні рішення не повинна бути надто тривалою та такою, що порушує саму сутність права, яке захищається п. 1 ст. 6 Конвенції (див. рішення у справі Іммобільяре Саффі проти Італії, заява № 22774/93, п. 74, ЄСПЛ 1999-V). За практикою Суду в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення п. 1 ст. 6 Конвенції (див. Корнілов та інші проти України, заява №36575/02, ухвала від 07.10.2003 р.; тривалість виконання - вісім місяців). Розстрочення виконання рішення в даному випадку не є інструментом ухилення для боржника від виконання рішення, боржник лише намагається через існування певних обставин, які таке виконання ускладнюють, забезпечити повне виконання рішення та остаточне погашення заборгованості перед стягувачем.

Враховуючи вищенаведене та вказані відповідачем в заяві про розстрочення виконання рішення суду обставини, суд вважає, що ці обставини дійсно ускладнюють виконання рішення суду у даній справі на теперішній час з огляду на скрутне фінансове становище відповідача, який є державним закладом освіти, хоча з боку заявника вживаються заходи щодо погашення боргу.

За таких обставин, враховуючи матеріальні інтереси обох сторін у справі, матеріальний стан відповідача, що не дозволяє останньому погасити заборгованість перед позивачем одним разовим платежем, з урахуванням засад законності, розумності, добросовісності, справедливості та пропорційності дотримання балансу інтересів сторін, суд вважає за можливе частково задовольнити клопотання відповідача та розстрочити виконання судового рішення строком на шість місяців.

Як передбачено ч. 5 ст. 331 ГПК України, розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Відтак, з огляду на вказане, приймаючи до уваги часткову сплату відповідачем заборгованості за спожиту електричну енергію за рішенням суду, з метою реального виконання рішення суду із дотриманням балансу інтересів сторін, суд вважає за можливе розстрочити виконання Національним університетом харчових технологій в особі Відокремленого підрозділу Державного закладу освіти Одеський інститут післядипломної освіти Національного університету харчових технологій рішення господарського суду Одеської області від 25.07.2022 р. у справі № 916/1340/22 щодо стягнення з останнього на користь Товариства обмеженою відповідальністю Одеська обласна енергопостачальна компанія заборгованості за спожиту електричну енергію, залишок якої становить 52980,24 грн., шляхом їх погашення за наступним графіком: з серпня 2022 р. по січень 2023 року рівними частинами по 8830,04 грн. Щодо розстрочення виконання рішення суду у даній справі в частині сплати витрат по сплаті судового збору в сумі 2481 грн. суд вважає, що така сума не є надмірним тягарем для відповідача, а тому суд не вбачає для включення вказаної суми судових витрат до загальної суми розстрочення заборгованості.

Керуючись ст. 331, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

1.Заяву Національного університету харчових технологій в особі Відокремленого підрозділу Державного закладу освіти Одеський інститут післядипломної освіти Національного університету харчових технологій про розстрочення виконання рішення суду (вх. № 2-681/22 від 16.08.2022 р.) в порядку ст. 331 Господарського процесуального кодексу України по справі № 916/1340/22 задовольнити частково.

2.Розстрочити виконання рішення господарського суду Одеської області від 25.07.2022 р. у справі № 916/1340/22 щодо стягнення з Національного університету харчових технологій в особі Відокремленого підрозділу Державного закладу освіти Одеський інститут післядипломної освіти Національного університету харчових технологій на користь Товариства обмеженою відповідальністю Одеська обласна енергопостачальна компанія заборгованості за спожиту електричну енергію, залишок якої становить 52980,24 грн., строком на 6 (шість) місяців, а саме: шляхом сплати з серпня 2022 року по січень 2023 року рівними частинами по 8830,04 грн.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.

Повний текст ухвали підписано 30 серпня 2022 р.

Суддя Петров Володимир Степанович