Рішення

від 30.08.2022 по справі 917/300/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.08.2022 Справа № 917/300/22

Господарський суд Полтавської області у складі судді Безрук Т. М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовною заявою Керівника Глобинської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах -

Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки

до Селянського (фермерського) господарства "Олександрит"

про стягнення 16 460,63 грн

без виклику представників сторін

встановив:

До Господарського суду Полтавської області звернувся Керівник Глобинської окружної прокуратури Полтавської області (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах - Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки з позовною заявою до Селянського (фермерського) господарства "Олександрит" про стягнення 16 460,63 грн плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом.

Прокурор також заявив до відшкодування 2481,00 грн витрат на сплату судового збору.

Позов обґрунтований тим, що 30.03.2021 посадовими особами Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки виявлено факт перевезення вантажу із перевищенням вагових обмежень, встановлених Правилами дорожнього руху України, без дозволу виданого Державтоінспекцією, та нараховано відповідачу плату за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування в розмірі 499,32 євро, що еквівалентно 16 460,63 грн.

Відповідач відзив на позов не надав.

Ухвалою від 28.03.2022 суд встановив відповідачу строк у 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов.

Ухвала від 8.03.2022 вважається врученою відповідачу 13.07.2022, що підтверджується довідкою поштового відділення від 13.07.2022. Отже, останнім днем подачі суду відзиву на позов є 28.07.2022.

Таким чином, строки для подання відзиву на позов закінчилися.

Згідно ст.113 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені,- встановлюються судом.

Згідно ч. 8 ст. 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Згідно ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Інші заяви по суті справи до суду не надійшли.

У цій справі були вчинені наступні процесуальні дії.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.03.2022 цей позов переданий на розгляд судді Безрук Т. М. (а.с. 59-60).

Ухвалою від 28.03.2022 суд відкрив провадження у справі № 917/300/22, постановив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (а.с. 65-66).

Про відкриття провадження у справі прокурор, позивачі повідомлені належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями від 30.03.2022, від 13.06.2022, а також довідками від 29.03.2022 про доставку електронного листа в системі «Електронний суд».

Поштові повідомлення про вручення цієї ухвали прокурору та позивачу повернулися до суду лише 12.04.2022 та 20.06.2022 відповідно.

Копію ухвали від 28.03.2022 про відкриття провадження у справі № 917/300/22 суд надіслав також позивачу та його Управлінню з листом від 30.05.2022.

В зв`язку з тимчасовим припиненням відправки судом кореспонденції цей лист був надісланий 13.06.2022 та отриманий позивачем та його Управлінням 22.06.2022 та 04.07.2022.

Копію ухвали від 28.03.2022 про відкриття провадження у справі № 917/300/22 суд надіслав відповідачу рекомендованим відправленням № 3600115966799 від 30.03.2022. згідно відомостей з офіційного сайту АТ «Укрпошта» це відправлення було вручене одержувачу 02.04.2022. Проте, відповідне поштове повідомлення до суду не повернулося.

На офіційному сайті Судової влади України 28.03.2022 суд розмістив відповідне оголошення про розгляд цієї справи.

Копію ухвали від 28.03.2022 про відкриття провадження у справі № 917/300/22 суд надіслав відповідачу також з листом від 30.05.2022.

Це відправлення повернулося до суду 15.07.2022 з довідкою поштового відділення від 13.07.2022 про те, що адресат відмовився від його одержання.

Згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Селянське (фермерське) господарство "Олександрит" (ідентифікаційний код 24386665) зареєстроване за адресою: с. Манжелія, Глобинський район (на це час - Кременчуцький район), Полтавська область, 39062 (а.с.62). На вказану адресу суд надсилав ухвали у цій справі.

Згідно з підп.16 п. 3 постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів» ліквідовано у Полтавській області, зокрема, Глобинський район. Відповідно до підп. 16 п. 1 цієї Постанови у Полтавській області утворено Кременчуцький район (з адміністративним центром у місті Кременчук) у складі територій, зокрема, Глобинської міської територіальної громади, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Таким чином, відповідно до ч. 7 ст. 120, ст. 242 ГПК України ухвала суду від 28.03.2022 вважаються врученою відповідачу 13.07.2022.

Отже, згідно з ч. 6 та ч. 7 ст. 242 Господарського процесуального кодексу відповідач належно повідомлений про розгляд цієї справи.

Відповідно до частини п`ятої статті 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України сторони суду не надали.

За ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб. Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 17 травня 2022 року № 341/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

В зв`язку з необхідністю повідомлення учасників справи про відкриття провадження у справі, несвоєчасним поверненням поштових повідомлень, тимчасовим припиненням відправки судом кореспонденції, для забезпечення процесуальних прав сторін та з метою об`єктивного дослідження обставин справи, прийняття рішення суд відклав на розумний строк, необхідний сторонам для дачі пояснень по справі, .

Під час розгляду справи по суті суд дослідив усі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГПК України це рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази, суд встановив наступне.

Згідно зі ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка, зокрема, здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ст.23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з ч. 4, 5 ст.53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також визначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Обираючи форму представництва прокурор визначає, в чому полягає порушення або загроза порушення інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту. Про це йдеться у рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі про представництво інтересів в арбітражному судочинстві, яке відповідно до ст. 89 Закону України Про Конституційний Суд України є обов`язковим. Згідно з вказаним рішенням інтереси держави можуть збігатися, так і не збігатися з інтересами державних органів. Поняття інтереси держави є оціночним і у кожному конкретному випадку прокурор самостійно визначає, в чому саме відбулося або має відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту.

Згідно з ч. 2 ст. 29 Закону України Про дорожній рух передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 Закону України Про автомобільний транспорт у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше 7 відсотків.

Згідно з вимогами п.26 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007, кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету.

Плата за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, відповідно до п.1 ч.2 ст. 24-2, п.6 ч.3 ст.29 Бюджетного кодексу України, належить до джерел формування державного дорожнього фонду у складі доходів спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.06.2018 у справі № 820/1203/17, Укртрансбезпека не наділена правом звернення до суду з позовом про стягнення плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів з перевищенням нормативних вагових параметрів.

Придніпровське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки до Полтавської обласної прокуратури направлено лист від 05.11.2021 № 93331/3.1/ 24-21 про необхідність вжиття таких заходів органами прокуратури.

Придніпровське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки надано інформацію від 16.12.2021 № 6765/3.1/23-21, з якої вбачається, що заходи з метою стягнення шкоди органами Укртрансбезпеки не вжито.

Також, Державна служба України з безпеки на транспорті листом від 29.12.2021 № 87777/6.3/15-21 повідомила про необхідність вжиття заходів щодо стягнення нарахованої плати за проїзд з СФГ «ОЛЕКСАНДРИТ» органами прокуратури та підтверджено про невжиття заходів з метою стягнення шкоди органами Укртрансбезпеки.

Зурахуванням вищевикладеного підставою для представництва прокурора інтересів держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Придніпровське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки є факт несплати відповідачем до Державного бюджету України плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом в сумі 16460,63 грн та нездійснення уповноваженим органом захисту інтересів держави з метою надходження коштів до бюджету.

Враховуючи викладене, даний позов правомірно заявлено Прокурором на захист інтересів держави, оскільки Укртрансбезпека не наділено правом звернення до суду щодо стягнення грошових коштів за проїзд транспортного засобу з перевищенням нормативних вагових параметрів.

Згідно з щотижневого графіку проведення рейдових перевірок на території Запорізької області у період з 29.03.2021 по 04.04.2021 затвердженого заступником начальником Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки 29.03.2021, та графіку щоденної роботи пересувного пункту габаритно-вагового контролю у Запорізькій області на березень 2021, погодженого 26.02.2021, співробітниками Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки здійснювався габаритно-ваговий контроль транспортних засобів у Запорізькій області (а.с.26, 28).

30.03.2021 року на підставі направлення Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 30.03.2021 № 010330 проводилися рейдові перевірки на ділянці дороги 264 км а/д М-18; 297 км а/д М-18; м. Запоріжжя, Запорізький район (а.с.27).

30.03.2021 в ході проведення габаритно-вагового контролю посадовими особами Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки на ділянці дороги 264 км а/д М-18 у Запорізькій області встановлено факт перевезення транспортним засобом марки МАЗ, днз НОМЕР_1 , вантажу із перевищенням вагових параметрів, визначених Правилами дорожнього руху України, без відповідного дозволу, виданого Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів.

Відповідно до довідки № 045588 від 30.03.2021 про результати здійснення габаритно-вагового контролю осьове навантаження транспортного засобу марки МАЗ, модель 53366, реєстраційний номер НОМЕР_1 , становить на осі-1 8,17 тон, на осі-2 - 14,19 тон (а.с.30). Зазначене підтверджено талоном зважування № 1 від 30.03.2021 (а.с.30).

Зазначене порушення зафіксовано у відповідному акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 027088 від 30.03.2021 (а.с.31). У цьому акті водій ОСОБА_1 виклав пояснення про те, що згідно з товарно-транспортною накладною вантаж риба морожена- становить 9,9 тон.

Вказане також зафіксовано у акті № 027088 від 30.03.2021 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, складеному Придніпровським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки, в п. 10 якого вказано, що фактичні осьові навантаження становлять на осі-1 8,17 тон, на осі-2 - 14,19 тон, в той час як нормативно допустимі навантаження на одну ось 11 тон, та на другу ось 11 тон (а.с.31). У цьому акті водій ОСОБА_1 виклав пояснення про те, що згідно з товарно-транспортною накладною вантаж риба морожена - становить 9,9 тон; водій є директором СФГ «Олександрит»; вантаж перевозиться з м. Дніпро до м. Бердянськ.

Габаритно-ваговий контроль здійснений з використанням приладу автоматичного для зважування дорожніх транспортних засобів у русі ВА-Д відповідність яких підтверджена сертифікатом відповідності типу за № UA.TR. 113-0076/15F-20 виданим 17.09.2020 та декларацією про відповідність № 2051 від 17.09.2020 (а.с.37, 38).

Згідно сертифікатом відповідності № UA.TR. 113-0076/15F-20 від 17.09.2020, вказаний прилад автоматичного для зважування дорожніх транспортних засобів відповідає вимогам Технічного регламенту законодавчо врегульованого засобу вимірювальної техніки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 94 від 13.01.2016 (а. с. 37).

За результатами перевірки проведено розрахунок плати за проїзд великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування (додаток до акту № 027088 від 30.03.2021) та нараховано плату за проїзд в сумі 499,32 євро, що відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день проведення розрахунку, еквівалентно 16460,63 грн. (а.с.32, 40). Розрахунок виконано відповідно до затвердженої формули з урахуванням норм пункту 31-1 постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879 Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування.

Зі змісту товарно-транспортної накладної вбачається, що транспортний засіб марки МАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1 (водій ОСОБА_1 ) використовувався автомобільним перевізником - Селянським (фермерським) господарством «Олександрит» для надання послуг з перевезення великовагового вантажу за замовленням ТОВ «Вістер фіш» із вул. Запасна, 7, м. Дніпро до м. Бердянськ (а.с.34).

Відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Селянське (фермерське) господарство Олександрит (ідентифікаційний код 24386665) зареєстровано 05.04.1996, вид економічної діяльності, серед іншого: Код КВЕД 49.41 Вантажний автомобільний транспорт, який включає в себе усі види перевезень вантажним автомобільним транспортом (а.с.41). Керівником Селянського (фермерського) господарства Олександрит є ОСОБА_1 .

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , ОСОБА_1 є власником транспортного засобу марки МАЗ, модель 53366 (вантажний загальний, бортовий-тентовий), реєстраційний номер НОМЕР_1 , рік випуску 2001 (а.с.42).

Згідно із страховим полісом № AP4872801 від 11.12.2020 була застрахована цивільно-правова відповідальність Селянського (фермерського) господарства Олександрит (ідентифікаційний код 24386665) за шкоду, заподіяну третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди за участю забезпеченого транспортного засобу - марки МАЗ, модель 53366, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рік випуску 2001 (а.с.43).

Придніпровське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки направило відповідачу лист від 27.05.2021 з вимогою здійснити оплату за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільним дорогами загального користування, що підтверджено реєстром відправлення та списком згрупованих поштових відправлень від 27.05.2021 (а.с.35-36).

Відповідач оплати не здійснив.

При розгляді спору суд зазначає наступне.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України від 5 квітня 2001 року № 2344-III Про автомобільний транспорт (в редакції станом на 30.03.2021 - на дату виявлення порушення; далі - Закон № 2344-III), відповідно до частини дванадцятої статті 6 якого державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Частини перша та четверта статті 48 Закону № 2344-III передбачають, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Статтею 33 Закону України № 2862-IV Про автомобільні дороги (в редакції станом на 30.03.2021 - на дату виявлення порушення) визначено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Частиною другою статті 29 Закону України Про дорожній рух (в редакції станом на 30.03.2021 - на дату виявлення порушення) передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 року № 879, затверджений Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - Порядок № 879; в редакції станом на 30.03.2021 - на дату виявлення порушення).

Пунктом 3 Порядку № 879 встановлено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів (п. 2 Порядку № 879).

Відповідно до п. 18 Порядку № 879 за результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.

В п.20 Порядку № 879 вказано, що за результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.

Згідно з п. 21 Порядку № 879 у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

Згідно з п. 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 30 від 18.01.2001, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 (далі - Правила дорожнього руху).

Відповідно до п. 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 (в редакції станом на 30.03.2021 - на дату виявлення порушення) за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Пунктом 22.1 Правил дорожнього руху визначено, що маса вантажу, який перевозиться, і розподіл навантаження на осі не повинні перевищувати величин, визначених технічною характеристикою даного транспортного засобу.

Згідно з пунктом 21 Порядку № 879 у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 % подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування. Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

Згідно з п. 16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 198 від 30.03.1994, перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об`єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначені окремими актами законодавства.

Згідно з пунктом 4 «Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами» рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Пунктом 27 Порядку № 879 передбачено, що плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування справляється з транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників, у тому числі тих, що визначені у статті 5 Закону України "Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України", який справляється у разі виявлення факту перевищення їх фактичних параметрів над параметрами, які враховувалися під час встановлення розміру єдиного збору в пунктах пропуску через державний кордон, де відсутні вагові комплекси, та з транспортних засобів, які виїжджають за межі України і на які в установленому порядку не отримано дозвіл на рух або не внесено плату за проїзд. Плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.

В п. 28 Порядку № 879 вказано, що плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Пунктами 30, 31-1 Порядку № 879 передбачено, що плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою П = (Рзм + Рнв + Рг) х В, де П - розмір плати за проїзд; Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; В - відстань перевезення, кілометрів.

Якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п`ятикратному розмірі.

Аналіз наведених норм говорить про те, що у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру плату за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу має вносити саме перевізник.

У розділі 1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, (затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за № 128/2568), перевізником є фізична або юридична особа - суб`єкт господарювання, що надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами.

Як свідчать матеріали справи, перевезення вантажу здійснювалося Селянським (фермерським) господарством «Олександрит» транспортним засобом марки МАЗ, модель 53366, реєстраційний номер НОМЕР_3 , що підтверджено товарно-транспортною накладною та страховим полісом (а.с.34, 43).

Водій та власник вказаного транспортного засобу - ОСОБА_1 є керівником СФГ «Олександрит».

За результатами зважування автомобіля та габаритно-вагового контролю, посадовими особами Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки зафіксовано перевищення навантаження на одиничну вісь: 14,19 т проти 11 т допустимих, перевищення параметрів від нормативу становить 29%. Відстань маршруту визначено за відомостями ТТН від м. Дніпро до м. Бердянськ (292 км).

Ставки плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 року № 879. Відповідно до яких плата за проїзд великоваговими транспортними засобами з перевищенням допустимих осьових навантажень від 10 до 20 відсотків включно становить 0,27 євро за 1 кілометр, а понад 20 відсотків за кожні наступні 5 відсотків 0,15 євро за 1 кілометр.

Отже, позивачем правильно нараховано плату за проїзд в сумі 499,32 євро, що відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день проведення розрахунку, еквівалентно 16460,63 грн.

При цьому у справі відсутні докази на підтвердження того, що відповідно до вимог пункту 21 Порядку № 879 після виявлення перевищення нормативного вагового параметра (осьового навантаження) перевізник припинив рух транспортного засобу до внесення плати за його проїзд.

Також, відповідач не довів, що транспортний засіб відповідача продовжив подальший рух за маршрутом лише після внесення плати за його проїзд, приведення його вагових параметрів у відповідність з установленими нормативами та повторного габаритно-вагового контролю, як це передбачено у пунктах 21, 23, 24 Порядку № 879.

Отже, фактичних обставин, які за приписами пунктів 21, 23, 24 Порядку № 879 є підставою для здійснення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України судами попередніх інстанцій не встановлено, адже її сплати відповідачем та приведення осьового навантаження у відповідність до нормативного до продовження руху за маршрутом не відбулося.

За таких обставин відсутні підстави для застосування до правовідносин у даній справі порядку здійснення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, передбаченого пунктом 21 Порядку № 879, тому розрахунок такої плати та порядок її внесення правильно визначено згідно із нормами розділу 4 "Плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів" цього Порядку.

Суд враховує правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10 лютого 2022 року у справі № 914/3255/20, про те, що:

- системний аналіз приписів пунктів 21, 311 Порядку № 879 щодо здійснення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, дає підстави для висновку про те, що зазначені норми не є колізійними, адже врегульовують різні за змістом (фактичними обставинами) правовідносини:

І) пункт 21 застосовується за умови усунення перевізником порушення нормативів габаритно-вагових параметрів транспортного засобу та внесення плати за проїзд до продовження руху;

ІІ) а пункт 311 застосовується у випадку продовження транспортним засобом руху після виявлення порушень за результатами габаритно вагового контролю без приведення його параметрів у відповідність до нормативів, внесення плати за проїзд та проходження повторного габаритно-вагового контролю.

- за своїм змістом передбачена у абз;ці четвертому пункту 4 Правил № 30 та пунктах 2, 21 Порядку № 879 похибка у 2 відсотки є максимально можливим відхиленням саме від нормативного навантаження за якого транспортний засіб не вважається великоваговим, відтак перевізник не набуває обов`язку внесення плати за проїзд великовагового транспорту та наслідки за її невнесення не наступають;

- ця похибка може бути врахована за передбачених спеціальними нормативними актами умов у сукупності: (1) не має перевищувати 2 відсотки від нормативів, визначених Правилами дорожнього руху, та (2) враховуватися при вирішенні питання щодо віднесення транспортного засобу до великовагових, необхідності оформлення відповідного дозволу для такого транспорту та внесення плати за проїзд;

- такий нормативний припис покликаний забезпечити захист добросовісного перевізника, тому не може тлумачитися розширено задля зменшення відповідальності порушника за збитки завдані перевезенням вантажів із значним, більше 2 відсотків, перевищенням нормативного навантаження;

- альтернативних норм щодо можливості врахування допустимої похибки перевищення вагових параметрів транспортного засобу над нормативами, встановленими пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, при визначенні плати за проїзд великовагових або великогабаритних транспортних засобів законодавством не встановлено.

Посадовими особами Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки складені всі передбачені Порядком № 879 документи, зокрема довідку № 045588, акт № 027088 та розрахунок плати за проїзд до цього акта, які були складені працівниками Укртрансбезпеки 30 березня 2021 року, у зв`язку з виявленням під час габаритно-вагового контролю невідповідності фактичних вагових параметрів нормам і правилам перевезення вантажу відповідачем.

Розмір плати за проїзд визначено у відповідності до вимог зазначених вище норм Порядку та відповідно до Ставок плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879.

Учасники правовідносин у сфері господарювання несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання (частини перша та друга статті 216 ГК України).

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

За частиною першої статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Відповідно до частин другої та третьої статті 225 ГК України законом щодо окремих видів господарських зобов`язань може бути встановлено обмежену відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов`язань. При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов`язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.

Пунктами 37, 41 Порядку № 879 визначено, що учасники відносин у сфері габаритно-вагового контролю несуть відповідальність згідно із законодавством, а дії або бездіяльність учасників відносин у сфері габаритно-вагового контролю можуть бути оскаржені в установленому порядку.

Разом з тим відповідачем не було надано жодних доказів на спростування факту перевищення нормативно-вагових параметрів транспортним засобом, який перебуває в його користуванні. Відповідачем не надано також доказів оскарження в установленому порядку дій позивача щодо фіксування правопорушення та нарахування стягуваної суми збитків.

Суд враховує праві висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 926/16/19, від 12.02.2020 у справі № 917/210/19 про те, що у разі дотримання посадовими особами Укртрансбезпеки вимог чинного законодавства щодо проведення габаритно-вагового контролю, складання відповідної довідки, акта про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, здійснення розрахунку плати за проїзд та ненадання перевізником доказів на спростування факту перевищення нормативно-вагових параметрів транспортним засобом, який перебуває в його користуванні, а також доказів оскарження в установленому порядку дій посадових осіб Укртрансбезпеки щодо фіксування правопорушення та нарахування стягуваної суми збитків, позовні вимоги про стягнення плати за проїзд (збитків держави) автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом підлягають задоволенню.

Суд враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 12 лютого 2020р. у справі № 917/210/19, про те, що зміст і призначення закріпленої у Порядку № 879 плати за проїзд великоваговим транспортним засобом полягає насамперед у відшкодуванні матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування. Положення цього нормативного акта, оприлюдненого в установленому законом порядку, у повній мірі визначають механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування.

З огляду на вищевикладене, заявлені до відповідача позовні вимоги є обґрунтованими, тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Прокурор у позові прохає також покласти на відповідача судові витрати понесені ним у даній справі.

При подачі даного позову Прокуратурою Полтавської області сплачено 2481,00 грн. судового збору за платіжним дорученням № 236 від 10.02.2022. Факт надходження судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджено випискою від 15.02.2022 (а.с.25, 61).

Суд роз`яснює, що в разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Сторони також мають право укласти мирову угоду у процесі виконання судового рішення.

Керуючись ст. 252, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Олександрит" (с. Манжелія, Кременчуцький район (колишній Глобинський район), Полтавська область, 39062; ідентифікаційний код 24386665) в дохід Державного бюджету України (отримувач: ГУК у Зап. обл./ТГ м. Запоріжжя/22160100,, код ЄДРПОУ 37941997, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку: UA 218999980313141216000008479, код класифікації доходів бюджету 22160100) 16460 грн 63 коп. плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом.

3. Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Олександрит" (с. Манжелія, Кременчуцький район (колишній Глобинський район), Полтавська область, 39062; ідентифікаційний код 24386665) на користь Прокуратури Полтавської області (вул. 1100-річчя Полтави, буд. 7, м. Полтава, 36000, ідентифікаційний код 02910060) 2481 грн 00 коп. відшкодування витрат зі сплати судового збору.

4. Видати накази з набранням цим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Східного апеляційного господарського суду.

Дата складення повного судового рішення: 31.08.2022

Суддя Т. М. Безрук