Рішення

від 28.08.2022 по справі 920/506/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.08.2022м. СумиСправа № 920/506/22

Господарський суд Сумської області у складі

судді Резніченко О.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Бублик Т.Д.,

розглянув у порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом: Першого заступника керівника Сумської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Садівської сільської ради Сумського району Сумської області,

до відповідачів: 1. Сульського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітній навчальний заклад дошкільний навчальний заклад» Садівської сільської ради Сумського району Сумської області,

2. Фермерського господарства «Шепіль Яков Андрійович»

Про визнання недійсним договору на спільну обробку землі від 25.02.2022

За участю представників сторін:

Позивач не прибув.

Відповідачі: 1.,2. не прибули.

Прокурор Луцик О.О.

Стислий виклад позицій сторін по справі. Заяви, які подавались сторонами. Процесуальні дії, які вчинялись судом.

Позивач 27.07.2022 звернувся до Господарського суду Сумської області з позовною заявою, в якій просить суд визнати недійсним договір про спільну обробку землі від 25.05.2025 без номеру, укладений між Сульським навчально-виховним комплексом «Загальноосвітній навчальний заклад дошкільний навчальний заклад» Садівської сільської ради Сумського району Сумської області та фермерським господарства «Шепіль Яков Андрійович» щодо використання ним земельної ділянки площею 13,4000 га (кадастровий номер 5924787300:05:001:0094) (надалі Договір).

Прокурор обґрунтовує позовні вимоги тим, що до спірного Договору мають застосовуватись положення чинного законодавства, що регулюють правові відносини оренди землі, та оскільки він не відповідає вимогам Закону України «Про освіту», Закону України «Про оренду землі» та Земельному Кодексу України, згідно з ч. 1 ст. 203 та ч. 1 ст. 215 ЦК України підлягає визнанню недійсним.

Ухвалою суду від 28.07.2022 було відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання по справі.

04.08.2022 від прокурора до суду надійшла заява №54-2454вих-2254-321-22 від 29.07.2022 (вх. №3403/22) про уточнення, в якій він просить суд в прохальній частині позовної заяви вважати вірною дату укладення між відповідачами договору про спільну обробку землі « 25.05.2022» замість помилково зазначеної « 25.05.2025».

Судом заяву прийнято до розгляду в судовому засіданні та задоволено.

Згідно з ч. 4 ст. 185 ГПК України передбачено право суду на ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову.

Відповідачі 16.08.2022 (вх. 3675/22, 3676) надали до суду заяви, в яких повідомляють суд про те, що визнають позовні вимоги в повному обсязі та просять суд здійснювати розгляд справи без їх участі.

Від прокурора 16.08.2022 (вх. №1861) надійшла заява про повернення 50% сплаченого судового збору у зв`язку з визнанням відповідачами позовних вимог до початку розгляду справи по суті.

Прокурор в судовому засіданні усно зазначив, що наполягає на задоволенні заявлених позовних вимог.

Від позивача 29.08.2022 надійшло клопотання №04-15/3/1106 (вх. №3886/22) про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Тому в даному судовому засіданні було ухвалено рішення по справі та оголошено вступну та резолютивну частину рішення по справі.

Щодо підстав звернення з даним позовом до суду прокурора в інтересах держави в особі Садівської сільської ради Сумського району Сумської області.

Статтею 131-1 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до частини 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з ч. 3 ст. 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

За приписами частини четвертої статті 53 Господарського процесуального кодексу України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України №3-рн/99 від 08.04.1999 під поняттям «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Перший заступник керівника Сумської окружної прокуратури, звертаючись з позовом в інтересах держави в особі Садівської сільської ради Сумського району Сумської області, зазначив підставою для звернення прокурора до суду з даним позовом та представництва інтересів держави те, що позивачем як органом, уповноваженим на здійснення відповідних функцій держави у спірних правовідносинах, не вжито належних заходів щодо усунення порушень в межах своїх повноважень, в тому числі шляхом звернення до суду.

Так, органом уповноваженим державою здійснювати відповідні повноваження у спірних правовідносинах, прокурором визначено Садівську сільську раду Сумського району Сумської області.

Згідно з рішенням Садівської сільської ради від 15.01.2021 та статуту Сульського НВК, навчальний заклад створений як комунальна установа, власником та засновником якої є Садівська сільська рада, діяльність якого підпорядкована управлінню освіти, культури, молоді та спорту Садівської сільської ради а, головною метою навчального закладу є забезпечення реалізації прав громадян на здобуття повної загальної середньої освіти.

Відповідно ст. 4 Закону України «Про місцеве самоврядування», місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах судового захисту прав місцевого самоврядування.

Статтею 18-1 Закону України «Про місцеве самоврядування» визначено, що орган місцевого самоврядування може звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

Відповідно ст. 189 ЗК України, самоврядний контроль за використанням та охороною земель здійснюється сільськими, селищними, міськими, районними та обласними радами.

Таким чином, органом уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах є Садівська сільська рада.

Відповідно до інформації Садівської сільської ради від 21.07.2022, наданої на лист Сумської окружної прокуратури від 13.07.2022, сільська рада не вбачає за необхідне звертатись до суду з позовною заявою про визнання договору недійсним та вважає Договір таким, що відповідає вимогам ст. 1130-1131 ЦК України.

Вказане свідчить про нездійснення суб`єктом владних повноважень захисту законних інтересів держави та відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» є виключною підставою для вжиття прокурором заходів представницького характеру та пред`явлення відповідного позову, ураховуючи, що інтереси держави на цей час залишаються незахищеними.

З огляду на зазначене, судом встановлено, що саме пасивна поведінка позивача після отримання повідомлення про порушення інтересів держави і стала підставою для представництва прокурором інтересів держави та звернення до суду з таким позовом.

Прокурор при поданні позовної заяви навів підставу для представництва інтересів держави (нездійснення захисту інтересів держави позивачем); навів підстави для звернення з позовом (порушення нормативно визначеної законодавством процедури користування земельною ділянкою з наданим титулом, укладення Договору про спільну обробку землі від 25.05.2022 з метою ухилення від укладення договору оренди землі; фактичне передання вказаної земельної ділянки в оренду суб`єкту господарювання, який не мав права нею розпоряджатися, всупереч визначеним законодавства), чим обґрунтував порушення інтересів держави.

Таким чином, прокурор, звертаючись з позовом, зазначив підстави для представництва прокурором інтересів держави та підтвердив їх наявність.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин. Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.

25.05.2022 між Сульським навчально-виховним комплексом «Загальноосвітній навчальний заклад дошкільний навчальний заклад» Садівської сільської ради Сумського району Сумської області (Замовник) та Фермерським господарством Шепіль Яков Андрійович (Виконавець) укладено договір про спільну обробку землі (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору сторони по договору зобов`язуються шляхом об`єднання майна та інтересів сумісно діяти з метою вирощування сільськогосподарської продукції та задоволення інших потреб сумісної діяльності сторін, а також проведення науково - дослідних, дослідно-експериментальних робіт, створення умов для всебічного обучу учнів.

Згідно з п. 1.2. Договору Виконавець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, на свій ризик виконати з використанням своїх матеріальних ресурсів сільськогосподарські роботи по вирощуванню сільськогосподарської продукції на земельній ділянці, що належить Замовнику на підставі технічної документації із землеустрою, на право постійного користування, кадастровий номер 5924787300:05001:0094, загальною площею 13,4 га, яка розташована на території Садівської сільської ради, а Замовник зобов`язується в порядку та на умовах визначених в цьому договорі, передавати Виконавцю в якості оплати за виконані роботи частину вирощеної сільськогосподарської продукції на вищевказаній земельній ділянці.

Розділом 2 Договору визначено, що Виконавець зобов`язаний своїми силами і засобами виконувати усі роботи в строки, необхідні для виконання сільськогосподарських робіт, поставити на місце виконання робіт, сільськогосподарську техніку, необхідні матеріали та інше, здійснити їх приймання, розвантаження, складування і зберігання в період виконання робіт за цим Договором.

У період дії Договору на цілі спільної діяльності Замовник передає Виконавцю як внесок у спільну діяльність земельну ділянку в розмірі 13,4000 га. (п.3.1. Договору). Внесок Замовника становить 25% від спільної діяльності Сторін, внесок Виконавця становить 75% від спільної діяльності (п.п. 3.2., 3.3. Договору). Відповідно до п. 4.2.2. Виконавцю належить вся сільгосппродукція, яка вирощена на земельній ділянці, зазначена у пункті 3.1. Договору.

Розділом 4 Договору визначено, що натуральні (фінансові) розрахунки Сторін по договору здійснюються один раз на рік на протязі 30 днів після складання акту врожайності. Замовник має право отримати належну йому частку сільгосппродукції в грошовому виразі, із розрахунку ринкової реалізації цієї продукції. Виконавець перераховує грошові кошти від реалізації частини сільгосппродукції, яка належить Замовнику на розрахунковий рахунок в визначені Договором терміни. Даний Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до підписання наступного протягом року або до його розірвання (п. 8.1. Договору).

Суд погоджується з доводами прокурора, що за змістом вказаного Договору між сторонами склалися правовідносини з оренди землі, оскільки з умов оспорюваного договору вбачається, що позивач фактично передав відповідачу на платній основі земельну ділянку, що перебуває у нього на праві постійного користування та перебуває у комунальній власності Садівської сільської ради Сумського району Сумської області.

Є обґрунтованим також твердження прокурора, що положення оспорюваного Договору повинні відповідати законодавству, що регулює правовідносини у сфері оренди землі.

Спірні правовідносини регулюються ЦК України, ГК України, ЗК України, Законом України «Про оренду землі», Законом України «Про освіту».

Так, згідно зі ст. 1130 ЦК України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов`язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Основними елементами договору про спільну діяльність є об`єднання вкладів учасників (майна, майнових прав тощо) для здійснення спільної діяльності і такі частки мають бути визначеними, обов`язки сторін у таких правовідносинах не мають зустрічного характеру, а кожен учасник діє не для досягнення власних цілей, а у загальному інтересі. Сторони отримують блага в результаті спільної діяльності, а не від іншої сторони за договором, спільна діяльність учасників чітко скоординована.

Натомість, розділом 2 та 3 спірного Договору встановлено, що Виконавець одноосібно бере на себе обов`язок забезпечити обробіток земельної ділянки розміром 13,4000 га власною сільськогосподарською технікою, своїми матеріалами та засобами у відповідності до умов цього Договору, зібрати та реалізувати вирощений на землі врожай сільськогосподарської продукції.

Тобто усі роботи, що є предметом цього Договору, здійснюються Виконавцем його силами, засобами, фінансами та матеріальними ресурсами. А відповідно до положень Статуту Сульського НВК проведення навчальним закладом будь-яких науково-дослідних та дослідно-експериментальних робіт не передбачено.

Таким чином, зміст погодженого сторонами умов спірного Договору свідчить, про те що Сульський НВК (Замовник) фактично передав земельну ділянку загальною площею 13,4000 га, права розпоряджатися якою не мав і яка перебуває у нього на праві постійного користування, для організації обробітку та вирощування сільськогосподарської продукції, жодної спільної господарської мети Сторони не мали, позаяк лише Виконавець здійснює господарську діяльність на земельній ділянці, тобто всі сільгоспроботи по обробці земельної ділянки власною технікою, проведення посіву насіннєвим матеріалом, а також збору врожаю і лише він отримує вигоду у вигляді виробленої сільськогосподарської продукції. При цьому, будь-яких прав на врожай Замовник не набуває, вся вирощена сільгосппродукція належить Виконавцю (п.4.2.2. Договору).

Також, вказаним Договором не визначені вклади сторін (їх частки), які вони об`єднують для здійснення спільної діяльності, що в силу приписів ст.ст. 1137, 1138, 1139 ЦК України є визначальним при розподілі прибутку, спільних витрат, збитків та відповідальності за спільними зобов`язаннями. Лише формально вказано, що внесок Замовника становить 25%, а внесок Виконавця 75 % від спільної діяльності Сторін по даному Договору (п.п. 3.2. та 3.3.).

Водночас, оспорюваним Договором взагалі не визначено, що сторони в процесі здійснення спільного сільськогосподарського виробництва об`єднують свої майнові внески (вклади) у будь-якій формі. Цей Договір не передбачає переходу будь-яких майнових прав на землю, посівний матеріал, матеріали та засоби виробництва тощо (як тих прав, що існували до укладення договору, так і тих що виникають у майбутньому) від однієї сторони до іншої, а також не призводить до виникнення у сторін права спільної власності на майно та отриманий прибуток.

Таким чином, враховуючи викладене, оспорюваний договір не може вважатись договором про спільну діяльність.

У той же час, відповідно до вимог ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Тобто, при оренді землі здійснюється обробіток ґрунту, що становить собою користування земельною ділянкою, внаслідок якого вирощується товарна сільськогосподарська продукція.

З огляду на зазначене, правовими наслідками договору оренди землі є для однієї сторони (орендодавця) отримання плати за надане в користування майно (земельну ділянку), а для іншої (орендаря) - використання майна (земельної ділянки).

Так, за умовами оспорюваного Договору сторони погодили, що Виконавець здійснює виробництво сільськогосподарської продукції на земельній ділянці, площею 13,4000 га. Пунктом 4.2.6 спірного Договору встановлюється фактичний розрахунок між сторонами, яким передбачено, що Виконавець перераховує грошові кошти від реалізації сільгосппродукції, яка належить Замовнику на розрахунковий рахунок закладу для Сульського НВК, в терміни визначені Договором. При цьому, для договору спільної діяльності в силу положень законодавства розрахунок за користування землею не має жодного правового значення, але повністю відповідає вимогам статті 15 Закону України «Про оренду землі».

За змістом Договору від 25.05.2022 між сторонами фактично склалися правовідносини з оренди землі, оскільки з умов оспорюваного договору вбачається, що Сульський НВК фактично передав Виконавцю на платній основі земельну ділянку, що перебуває в постійному користуванні освітнього закладу. Тому положення оспорюваного Договору повинні відповідати законодавству, що регулює правовідносини у сфері оренди землі.

Таким чином, проаналізувавши положення Договору про спільну обробку землі від 25.05.2022 та зміст правовідносин, що склалися між Сульським НВК та ФГ Шепіль Я.А. суд доходить висновку, що спірний Договір є удаваним правочином і приховує під собою факт передачі в оренду земельної ділянки, тобто фактично містить істотні умови договору оренди землі, укладення якого регулюється Законом України «Про оренду землі» та Земельним кодексом України оскільки, у даному випадку Сульський НВК передав майно, а саме (земельну ділянку) Виконавцю та поклав на нього обов`язок вносити плату за користування, що суперечить та не відповідає вимогам Цивільного кодексу щодо умов договору спільної діяльності.

За умовами оспорюваного Договору відповідач 2 фактично користується, володіє, експлуатує земельну ділянку площею 13,4000 га за рахунок власної техніки, обладнання, інвентарю, паливно-мастильних матеріалів, насіннєвих матеріалів, мінеральних добрив, засобів рослин, відповідних спеціалістів, працівників і буде сплачувати кошти за її експлуатацію та користування Сульському НВК.

Крім того, зміст погоджених сторонами умов спірного договору свідчить про те, що взявши на себе зобов`язання надати земельну ділянку для вирощування та збирання товарної сільськогосподарської продукції, Сульський НВК фактично усунувся від права самостійного господарювання на земельній ділянці і надало право обробки землі та збору врожаю саме Виконавцю - ФГ Шепіль Я.А., а тому право на обробку землі та збір врожаю, передбачене умовами спірного договору, являє собою реалізацію правомочностей землекористувача щодо володіння та користування, які згідно ст. 92 ЗК України, складають титул права постійного користування, однак, земельна ділянка, яку використовує фермерське господарство не належать йому на жодному з титулів - праві власності чи праві оренди, отже, землекористування здійснюється господарством за відсутності законодавчо визначеної підстави.

Відповідно до ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню.

Оскільки вказані обставини визнається сторонами в заявах по суті, то вони є такими, що встановлені судом.

Відповідно до п. 1 ст. 215 ЦК України підставною недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з вимогами п. 1, 4, 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, правочин має вчинятись у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Крім того, ст. 235 ЦК України передбачено, що удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

У відповідності до ст. 80 Закону України «Про освіту» до майна закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належать: нерухоме та рухоме майно, включаючи будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло тощо. Майно закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених законодавством. Порядок, умови та форми набуття закладами освіти прав на землю визначаються Земельним кодексом України. Основні фонди, оборотні кошти та інше майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають вилученню, крім випадків, встановлених законом.

Об`єкти та майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають приватизації чи використанню не за освітнім призначенням.

З огляду на те, що при укладенні договору допущено очевидне порушення вимог закону щодо заборони використання майна закладу освіти не для освітніх цілей; законодавчій забороні землекористувачу на праві постійного користування виходити за межі прав, передбачених ст.ст. 92, 95 Земельного кодексу України; укладання договору усупереч установленого порядку та з метою приховування іншого договору; спірний Договір укладений сторонами в порушення вимог Земельного кодексу України та Закону України «Про освіту», а майно, яке мало використовуватися для освітніх цілей, не використовується з моменту укладення договору за його цільовим призначенням, згідно з ч. 1 ст. 203 та ч. 1 ст. 215 ЦК України є підставою для визнання його недійсним.

Тому позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат між сторонам.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 ГПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи визнання відповідачами позовних вимог та те, що судом позовні вимоги прокурора до відповідачів задоволені, то на відповідачів покладаються витрати із сплати судового збору в розмірі 50%, від сплаченої прокурором суми, а 50% - повертаються прокурору.

Керуючись ст. ст.123, 129, 130,185, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позовні вимоги Першого заступника керівника Сумської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Садівської сільської ради Сумського району Сумської області до відповідачів: 1. Сульського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітній навчальний заклад дошкільний навчальний заклад» Садівської сільської ради Сумського району Сумської області, 2. Фермерського господарства «Шепіль Яков Андрійович» про визнання недійсним договору на спільну обробку землі від 25.02.2022 - задовольнити повністю.

2.Визнати недійсним договір про спільну обробку землі від 25.05.2025 без номеру, укладений між Сульським навчально-виховним комплексом «Загальноосвітній навчальний заклад дошкільний навчальний заклад» Садівської сільської ради Сумського району Сумської області та фермерським господарства «Шепіль Яков Андрійович», щодо використання ним земельної ділянки площею 13,4000 га (кадастровий номер 5924787300:05:001:0094).

3.Стягнути з Сульського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітній навчальний заклад дошкільний навчальний заклад» Садівської сільської ради Сумського району Сумської області (вул. Шкільна, б. 1А, с. Сула, Сумський район, Сумська область, 42346, код ЄДРПОУ 33362090) на користь Сумської обласної прокуратури (вул. Г.Кондратьєва, буд. 33, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 03527891) 620 грн 25 коп. витрат по сплаті судового збору.

4.Стягнути з Фермерського господарства «Шепіль Яков Андрійович» (вул. Миру, б. 2, с. Сула, Сумський район, Сумська область, 42346, код ЄДРПОУ 34362934) на користь Сумської обласної прокуратури (вул. Г.Кондратьєва, буд. 33, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 03527891) 620 грн 25 коп. витрат по сплаті судового збору.

5.Повернути Сумській обласній прокуратурі 1240 грн 50 коп. витрат по сплаті судового збору, про що після набрання рішенням законної сили постановити відповідну ухвалу.

6.Видати Сумській обласні прокуратурі накази після набрання рішенням законної сили.

7.Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

8.Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 31.08.2022.

СуддяО.Ю. Резніченко