Рішення

від 31.08.2022 по справі 300/6435/21

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" вересня 2022 р. справа № 300/6435/21

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Панікара І.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом споживчого товариства "Едельвейс" до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про скасування рішення №0000980706 від 24.09.2020 про застосування фінансових санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

Споживче товариство "Едельвейс" (надалі позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (надалі відповідач) про скасування рішення №0000980706 від 24.09.2020 про застосування фінансових санкцій.

Позовні вимоги мотивовані тим, що контролюючий орган протиправно прийняв рішення про проведення перевірки та провів фактичну перевірку Споживчого товариства "Едельвейс", оскільки ЗУ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коранавірусної хвороби (COVID-19) № 540-ІХ від 30.03.2020 року забороняв ГУ ДПС в Івано-Франківській області у період поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) призначати та проводити поточну перевірку. Позивач в адміністративному позові зазначає, що оскаржуване рішення №0000980706 від 24.09.2020 про застосування фінансових санкцій не базується на вимогах чинного законодавства України, оскільки прийняте відповідачем за результатами протиправно проведеної перевірки Споживчого товариства "Едельвейс" в період дії мораторію на проведення перевірок. З урахуванням викладеного, позивач просить суд скасувати рішення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 24.09.2020 року за №0000980706 про застосування фінансових санкцій.

По справі здійснювався ряд наступних процесуальних дій.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.11.2021 року позовну заяву споживчого товариства "Едельвейс" залишено без руху та надано десятиденний строк для усунення недоліків (а.с. 18-21).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.12.2021 року продовжено споживчому товариству "Едельвейс" процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви (а.с.33-34).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.12.2021 року відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку, визначеному статтею 262 КАС України (а.с.39-40).

Головуючий по справі суддя Панікар І.В. в період з 06.06.2022 року по 15.07.2022 року перебував у відпустці, у зв`язку з чим, строк розгляду справи продовжено.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 18.01.2022 року, згідно змісту якого, представник відповідача щодо можливості задоволення заявлених позовних вимог заперечив. Вказав, що відповідно до наказу про проведення фактичної перевірки від 25.08.2020 року № 801 посадовим особам відповідача доручено здійснити фактичну перевірку магазину, що розташований за адресою: вул. Осередок, 70, с. Вільшаниця, Тисменицький район, що належить СТ "Едельвейс". Представник відповідача у відзиві на позовну заяву зазначив, що контролюючим органом дотримано вимоги Податкового кодексу України щодо умов допуску до проведення фактичної перевірки, оскільки ОСОБА_1 продавцю СТ "Едельвейс" пред`явлено службове посвідчення та направлення на проведення перевірки та вручено копію наказу від 25.08.2020 року № 801 (а.с.45-47).

21.01.2022 року Споживче товариство "Едельвейс" подало на адресу суду відповідь на відзив (а.с.65-66).

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

На підставі наказу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 25.08.2020 року № 801 та направлень від 25.08.2020 року за № 1082, № 1083 працівниками Головного управління ДПС в Івано-Франківській області в період з 25.08.2020 року по 03.09.2020 року проведено фактичну перевірку господарської одиниці - магазину-кафе " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", що належить СТ "Едельвейс" та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.48-50).

За результатами перевірки складено акт (довідку) за № 090227 від 03.09.2020 року (а.с.51-52), відповідно до змісту якого констатовано порушення позивачем, зокрема:

-роздрібна торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій, а саме: в період з 15.11.2019 року по 17.11.2019 року було реалізовано алкогольні напої та тютюнові вироби (пиво Туборг 0,33 л. по ціні 16,3 грн., пиво Туборг зелений 0,5 л. по ціні 24 грн., пиво Балтика 7 0,33 л. по ціні 22 грн., вино Алаверді 0,75 л. по ціні 72 грн., вино Алігато по ціні 48 грн., горілка Зелений день 0,7 л. по ціні 141 грн., сигарети Бонд синій по 40 грн., сигарети Вінстон сині по 43 грн., сигарети Пріма по ціні 36 грн., вино Інкерман по 60 грн., пиво Балтика м`ягка 0,44 л. по 23 грн., пиво Гараж 0,44 л. по 23 грн., пиво 1713 0,43 л. по цін6і 18 грн.) на загальну суму 570,50 грн., чим порушено вимоги статті 15 ЗУ Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального;

-роздрібна торгівля алкогольними напоями за цінами, нижчими від встановлених мінімальних роздрібних цін на такі напої, а саме: згідно контрольної стрічки за 04.10.2018 року о 20.46 год. Реалізовано напій Блек Джек 0,7 л. 40% по ціні 116 грн., за 09.10.2018 року о 20:58 год. реалізовано напій Блек Джек 0,7 л. 40% по ціні 116 грн., чим порушено постанову Кабінету Міністрів України № 957 від 30.10.2008 року Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв;

-не забезпечено відповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків, сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, чим порушено пункт 13 статті 3 ЗУ Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

На підставі акту (довідки) про результати фактичної перевірки за № 090227 від 03.09.2020 року, відповідачем прийнято рішення від 24.09.2020 року № 0000980706 про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 44000 грн. (а.с.57).

Не погоджуючись з діями щодо проведення перевірки та оскаржуваним рішенням про застосування фінансових санкцій, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного їх правового регулювання.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 62.1.3. пункту 62.1 статті 62 ПК України, податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно з пунктом75.1 статті 75 ПК Україниконтролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК Українивстановлено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичної перевірки визначенийстаттею 80 ПК України.

Згідно з пунктом80.1 статті 80 ПК Українифактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Відповідно до пункту80.2 статті 80 ПК Українифактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

80.2.1. у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів;

80.2.2. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;

80.2.3. письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування;

80.2.4. неподання суб`єктом господарювання в установлений законом строк обов`язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками;

80.2.5. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального;

80.2.6. у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3;

80.2.7. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.

Нормами абзацу третього пункту81.1 статті 81 ПК Українипередбачено, що у наказі про проведення перевірки зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.

Представник позивача у позові оскаржує вищевказане рішення про застосування фінансових санкцій, посилаючись насамперед на відсутність правових підстав для призначення фактичної перевірки.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.09.2021 року у справі №816/228/17 вказала, що у разі якщо контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на підставі наказу про її проведення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права платника податків, оскільки скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права. Неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 21.02.2020 року у справі №826/17123/18 сформулював правовий висновок, відповідно до якого незалежно він прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Перевіряючи доводи позивача про незаконність фактичної перевірки, судом з матеріалів справи встановлено, що підставами для видання наказу від 25.08.2020 року №801 Про проведення фактичної перевірки магазину-кафе " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", що належить СТ "Едельвейс", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 слугували пп.80.2.2,80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України (а.с.48).

Суд зауважує, що з огляду на норми чинного законодавства для зазначення підстави проведення перевірки недостатньо вказати номерпідпункту та статті ПК України, а необхідно обґрунтувати конкретну підставу для проведення фактичної перевірки. Підстава для призначення перевірки - це реальні події, обставини, з настанням яких законодавець пов`язує у контролюючого органу виникнення права на призначення фактичної перевірки.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 08 вересня 2020 року у справі № 640/21536/19, від 22 вересня 2020 року у справі №520/1304/2020 від 05 березня 2019 року у справі №820/4893/18, від 11 червня 2019 року у справі №1440/2045/18.

Так, у постанові Верховного Суду від 08 вересня 2020 року (справа №640/21536/19) вказано, що призначення фактичної перевірки за підставами, вказаними у підпункті80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, повинно супроводжуватись з повідомленням або інформацією про порушення платником податків законодавства у відповідній сфері правовідносин.

У постанові від 08 квітня 2021 року у справі №640/21528/19 Верховний Суд зазначив, що інформація на підставі якої прийнято оскаржуваний наказ, повинна містити інформацію про хоча і можливі, проте конкретні порушення позивачем законодавства, контроль за яким покладено на податкові органи. Такі ж висновки викладені у постановах Верховного Суду від 04 грудня 2018 року у справі №820/4894/18, від 11 вересня 2020 року у справі №640/21536/19.

Суд наголошує, що в наказі від 25.08.2020 року №801 відсутні будь-які посилання на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки, окрім, як на норму, що регулює питання призначення перевіркипідпункти80.2.2. та80.2.5 пункту80.2 статті 80 ПК України, а також не відображено, яка саме інформація, що фактично наявна та/або фактично отримана контролюючим органом стала підставою для його прийняття. Внаслідок чого, із наказу неможливо ідентифікувати передбаченуПК Українипідставу для призначення фактичної перевірки позивача та чи дійсно в наявності була така інформація у розпорядженні контролюючого органу на час прийняття спірного наказу, і чи саме ця інформація слугувала такою підставою.

Водночас, в ході розгляду справи відповідач не надав суду доказів наявності у нього станом на момент видання наказу від 25.08.2020 року №801 інформації, яка б свідчила про порушення позивачем вимог законодавства в частині роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами за цінами, нижчими від встановлених мінімальних роздрібних цін та роздрібної торгівлі без наявності ліцензій на господарській одиниці позивача.

Враховуючи те, що відповідач не довів наявність підстав, визначених пп.80.2.2та пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України, для призначення фактичної перевірки СТ "Едельвейс", суд погоджується з доводами представника позивача про незаконність призначення та проведення такої фактичної перевірки.

Окрім того, пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України (із наступними змінами та в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім: документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу; фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині: обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального та спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2,80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу.

Суд приймає до уваги, що наказ про призначення фактичної перевірки магазину-кафе " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", що належить СТ "Едельвейс" був виданий під час дії мораторію на проведення перевірок, що передбачений у пункті 52-2 підрозділу 10розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексуУкраїни.

Як вже зазначалось, такий мораторій дозволяє проведення фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині:

- обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

- цільового використання пального та спирту етилового платниками податків;

- обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

- здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами80.2.2,80.2.3та 80.2.5 пункту80.2 статті 80цьогоКодексу.

На переконання суду, з урахуванням законодавчо визначених обмежень на проведення перевірки, відповідач, видаючи наказ на призначення фактичної перевірки щодо дотримання вимог законодавства, не володівінформацією, що прямо вказує на порушення платником податків податкового законодавства, зокрема, ліцензування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, застосування реєстраторів розрахункових операцій, що свідчить про відсутність підстав які надають відповідачу право реалізовувати контролюючі функції.

Суд зазначає, що незаконність перевірки, порушення порядку її проведення призводить до відсутності її правових наслідків.

В контексті наведеного суд також зауважує, що за встановлення протиправності дій податкового органу щодо проведення перевірки без законних підстав у суду відсутня необхідність аналізу протиправності висновків контролюючого органу по суті виявлених перевіркою порушень.

Наведений підхід було викладено, зокрема, у постанові Верховного Суду від 21 лютого 2020 року № 826/17123/18, в якій було сформульований такий правий висновок: оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства про проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

У ще одній палатній справі (постанова від 22 вересня 2020 року у справі №520/8836/18) окрім наведених, Суд обґрунтував відсутність підстав до запропонованого колегією відступу від раніше висловленої правової позиції такими висновками: перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом та встановлені судами обставини щодо протиправності призначення та проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої і було прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення, є достатніми для висновку про протиправність податкового повідомлення - рішення, а тому відсутня необхідність перевірки порушення позивачем пункту 181.1 статті 181 Податкового кодексу України, як підстави для донарахування суми грошового зобов`язання.

Таким чином, на думку суду, незаконність проведення фактичної перевірки позивача є достатньою правовою підставою для висновку про визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення про застосування фінансових санкцій від 24.09.2020 року за № 0000980706.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Водночас, всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірності своїх дій.

З урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, враховуючи те, що заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення, позивач, згідно із квитанцією від 03.12.2021 року підтвердив сплату судового збору на суму 2270 гривень, за подання даного адміністративного позову, суд робить висновок про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області сплачений судовий збір в розмірі 2270 гривень.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов споживчого товариства "Едельвейс" до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про скасування рішення №0000980706 від 24.09.2020 про застосування фінансових санкцій - задоволити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій від 24.09.2020 року за № 0000980706.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43968084, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018) на користь Споживчого товариства "Едельвейс" (код ЄДРПОУ 32967350, вул. Осередок, 41, с. Вільшаниця, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область, 77441) сплачений судовий збір в розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

Позивач:

Споживче товариство "Едельвейс" (код ЄДРПОУ 32967350, вул. Осередок, 41, с. Вільшаниця, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область, 77441).

Відповідач:

Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43968084, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018).

Суддя Панікар І.В.