Ухвала

від 01.09.2022 по справі 202/4516/22

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/4516/22

Провадження № 1-кс/202/3762/2022

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

У Х В А Л А

01 вересня 2022 року місто Дніпро

Слідчий суддяІндустріального районногосуду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , ознайомившись із клопотанням старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_2 , яке погоджене з прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 42022040000000036 від 21.01.2022 року, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_2 звернувся з клопотанням, в якому просить накласти арешт на документи, а саме акт, листи та службову записку, які були вилучені 30.08.2022 року під час проведення обшуку в приміщенні Департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради за адресою: м. Дніпро, вул. Володимира Мономаха, 17.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, приходить до висновку, що дане клопотання підлягає поверненню прокурору з огляду на наступне:

Відповідно до частини 1 статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно з частиною 2 статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Аналіз наведених норми свідчить, що накладаючи арешт, слідчий суддя повинен в своїй ухвалі зазначити конкретну підставу арешту, що передбачена у частині 2 статті 170 КПК України.

Крім того, арешт може бути накладений не на будь-яке майно, а щодо якого доведено існування ризиків приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження тощо.

Накладаючи арешт, слідчий суддя повинен зазначити в своїй ухвалі конкретний вид арешту, який застосовується як-то заборона відчуження, обмеження розпоряджатися або користуватися майном.

При цьому з огляду на засади кримінального провадження, зокрема диспозитивність кримінального процесу, слідчий суддя під час вирішення питання про арешт майна має перевірити саме наявність підстав для арешту, на які посилається слідчий чи прокурор, а також необхідність застосування конкретного виду заборони, про які ставить питання слідчий чи прокурор у клопотанні, а не визначати їх самостійно.

Частиною другою статті 171 КПК Українивстановлені вимоги до клопотання слідчого, прокурора про арешт майна.

Зокрема,у клопотанніслідчого,прокурора проарешт майнаповинно бутизазначено підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.

В даному випадку клопотання слідчого про арешт майна вимогам закону не відповідає, оскільки не містить зазначення та обґрунтування конкретних ризиків, для запобігання яким вилучені документи підлягають арешту (приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження тощо). Клопотання в цій частині зводиться до цитування норм КПК України.

Крім того, у клопотанні не зазначено заборону, яку слідчий просить застосувати: заборона відчуження, розпорядження та/або користування майном.

Відповідно до частини третьої статті 172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.

Враховуючи вищенаведене, клопотання про арешт майна необхідно повернути прокурору для усунення недоліків протягом сімдесят двох годин з часу отримання копії ухвали.

Керуючись ст. ст. 170-172 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_2 , яке погоджене з прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 42022040000000036 від 21.01.2022 року повернути прокурору для усунення недоліків протягом сімдесят двох годин з часу отримання копії ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1