Рішення

від 01.08.2022 по справі 640/7328/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 серпня 2022 року м. Київ№ 640/7328/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Григоровича П.О. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРНОПІЛЬСЬКІ ФЛЮСИ»доГоловного управління ДФС у м. Києві Державної податкової служби Українипро визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕРНОПІЛЬСЬКІ ФЛЮСИ» звернулося до суду з даним позовом, в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення ДФС України:

1) 1084540/42376711 від 22.02.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної № 13 від 10.01.2019;

2) 1084550/42376711 від 22.02.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної № 12 від 10.01.2019;

3) 1084549/42376711 від 22.02.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної № 11 від 10.01.2019;

4) 1084542/42376711 від 22.02.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної № 10 від 10.01.2019;

5) 1084545/42376711 від 22.02.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної № 9 від 07.01.2019;

6) 1084547/42376711 від 22.02.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної № 8 від 06.01.2019;

7) 1084539/42376711 від 22.02.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної № 7 від 05.01.2019;

8) 1084544/42376711 від 22.02.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної № 6 від 04.01.2019;

9) 1084548/42376711 від 22.02.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної № 5 від 04.01.2019;

- зобов`язати ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних датою фактичного надходження 28.01.2019:

1) податкову накладну № 5 від 04.01.2019;

2) податкову накладну № 6 від 04.01.2019;

3) податкову накладну № 7 від 05.01.2019;

4) податкову накладну № 8 від 06.01.2019;

5) податкову накладну № 9 від 07.01.2019;

6) податкову накладну № 10 від 10.01.2019;

7) податкову накладну № 11 від 10.01.2019;

8) податкову накладну № 12 від 10.01.2019;

9) податкову накладну № 13 від 10.01.2019.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.05.2019 відкрито спрощене провадження без виклику сторін та проведення судового засідання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.07.2022 здійснено процесуальне правонаступництво і замінено первісного відповідача ДФС України на ДПС України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити, посилаючись при цьому на те, що контролюючим органом не було дотримано законодавчо визначених вимог при вирішенні питання щодо зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкових накладних, внаслідок чого оскаржувані рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Головне управління ДФС у м. Києві проти позову заперечує з підстав, викладених у письмовому відзиві на позовну заяву.

Державна фіскальна служба проти позову заперечує з підстав, викладених у письмовому відзиві на позовну заяву.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва.

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до приписів п.201.10 Податкового кодексу України ТОВ «ТЕРНОПІЛЬСЬКІ ФЛЮСИ» було складено податкові накладні № 5 від 04.01.2019 на загальну суму 122 846,40 гривень, в тому числі ПДВ 20 474,40 гривень, № 6 від 04.01.2019 на загальну суму 738 309,60 гривень, в тому числі ПДВ 123 051,60 гривень, № 7 від 05.01.2019 на загальну суму 181 168,80 гривень, в тому числі ПДВ 30 194,80 гривень, № 8 від 06.01.2019 на загальну суму 183 859,20 гривень, в тому числі ПДВ 30 643,20 гривень, № 9 від 07.01.2019 на загальну суму 613 365,60 гривень, в тому числі ПДВ 102 227,60 гривень, № 10 від 09.01.2019 на загальну суму 1 213 917,60 гривень, в тому числі ПДВ 202 319,60 гривень, № 11 від 09.01.2019 на загальну суму 1 159 836,00 гривень, в тому числі ПДВ 193 306,00 гривень, № 12 від 10.01.2019 на загальну суму 60 876,00 гривень, в тому числі ПДВ 10 146,00 гривень, № 13 від 10.01.2019 на загальну суму 2 194 773,60 гривень, в тому числі ПДВ 365 795,60 гривень, які направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно отриманих квитанцій, датованих від 30.01.2019, податкові накладні прийняті, але їх реєстрація зупинена.

Зокрема, відповідно до зазначених Квитанцій, Товариством отримано інформацію щодо зупинення реєстрації податкових накладних на підставі пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризикованості платника податків та одночасно запропоновано позивачу надати пояснення та документи на їх підтвердження, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Як наслідок, повідомленнями від 20.02.2019 №5, №6, №7, №8, №9, №10, №11, №12, №13 Позивач направив на адресу Відповідача пояснення з копіями документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим податкових накладних/розрахункам коригування, реєстрація яких була зупинена, які були доставлені до Головного управління ДФС у м. Києві.

Втім, поданих позивачем пояснень та документів на їх підтвердження контролюючим органом прийнято до уваги не було, внаслідок чого рішеннями ГУ ДФС у м. Києві №1084548/42376711 від 22.02.2019, №1084544/42376711 від 22.02.2019, №1084539/42376711 від 22.02.2019, №1084547/42376711 від 22.02.2019, №1084545/42376711 від 22.02.2019, №1084542/42376711 від 22.02.2019, №1084549/42376711 від 22.02.2019, №1084550/42376711 від 22.02.2019, №1084540/42376711 від 22.02.2019 було відмовлено у реєстрації вказаних податкових накладних.

Проаналізувавши зміст рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, судом встановлено, що підставою прийняття вищенаведених рішень, зазначено ненадання платником податку копій документів, а саме:

- первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити).

Незгода з вказаними рішеннями Відповідача-1 зумовила звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом.

Оцінивши за правилами ст. 90 КАС України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва, зазначає наступне.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній з 31 грудня 2017 року) встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Редакція пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України змінена на підставі Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» від 07 грудня 2017 року № 2245-VIII (далі - Закон № 2245-VIII).

Пунктом сьомим Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2245-VIII Кабінету Міністрів України доручено до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

21 лютого 2018 року на виконання вимог Закону № 2245-VIII Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 117).

Окремими положеннями Порядку № 117 не визначено конкретних критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, натомість на підставі пункту 10 цього Порядку зобов`язано Державну фіскальну службу України визначити такі критерії та погодити їх з Міністерством фінансів України.

На час виникнення спірних у цій справі правовідносин критерії ризиковості здійснення операцій були визначені листом Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-18 від 21 березня 2018 року за погодженням з Міністерством фінансів України від 22 березня 2018 року. Критерії погоджено за умови, що вони будуть переглянуті протягом місяця.

Отже, на час виникнення спірних правовідносин та прийняття спірних у цій справі актів індивідуальної дії, хоча й набула чинності змінена редакція пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України у відповідності до вимог якої прийнято Порядок № 117, проте реалізація механізму зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних поставлена у залежність від наявності критеріїв ризиковості господарських операцій. Відповідні критерії у період, що аналізується, визначалися листом ДФС від 21 березня 2018 року №959/99-99-07-18.

Ці акти, визначали критерії ризиковості та передбачали необхідність подання різних за своїм переліком документів, необхідних для підтвердження господарської операції з метою подальшої реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як встановлено судом, підставою для зупинення реєстрації податкових накладних слугували критерії ризиковості, визначені виключно листом ДФС від 21 березня 2018 року №959/99-99-07-18.

Суд вважає за необхідне зазначити, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак, не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

Враховуючи вимоги принципів правової визначеності та передбачуваності, суд приходить до висновку про безпідставність зупинення реєстрації податкових накладних Товариства та, як наслідок, протиправність оскаржуваних рішень контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги шляхом визнання протиправними та скасування рішень Головного управління ДФС України в м. Києві про відмову в реєстрації податкових накладних, як органу, який такі рішення приймав.

Тому, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог про зобов`язання ДПС України вчинити дії, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.

Відповідно до абз. 1 ч. 4 статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

З аналізу норм КАС України можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду, у випадку визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

За вказаних обставин, в контексті наведених норм, суд вважає, що для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних виконано всі умови, визначені законом, і прийняття таких рішень у даному випадку не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Так, Європейський суд з прав людини у п. 50 рішення від 13 січня 2011 року (остаточне) по справі «Чуйкіна проти України» (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява № 28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог п. 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).

В даному випадку, задоволення позовних вимог про зобов`язання зареєструвати в ЄРПН податкові накладні, подані позивачем, датою її фактичного надходження є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Пунктами 19-20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1246 передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема: набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення).

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Таким чином, належним способом захисту порушеного прав позивача є зобов`язання Відповідача-2 Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних спірні податкові накладні датою її фактичного подання.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

За змістом ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

В той же час, відповідно до ч.8 зазначеної статті процесуального Закону, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи те, що висновок суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі, нерозривно пов`язаний з протиправними рішеннями Головного управління ДФС у м. Києві, а покладення обов`язку з реєстрації податкової накладної на ДПС України пов`язано лише з законодавчими особливостями ведення Єдиного реєстру податкових накладних та жодним чином не стосується протиправних дій та/або бездіяльності ДПС України, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає за правильне обов`язок щодо відшкодування судових витрат в повному обсязі покласти на Головне управління ДФС у м. Києві.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8, 9, 77, 243 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДФС України в м. Києві про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1084540/42376711 від 22.02.2019, №1084550/42376711 від 22.02.2019, №1084549/42376711 від 22.02.2019, № 1084542/42376711 від 22.02.2019, №1084545/42376711 від 22.02.2019, №1084547/42376711 від 22.02.2019, №1084539/42376711 від 22.02.2019, №1084544/42376711 від 22.02.2019, № 1084548/42376711 від 22.02.2019.

3. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, подані Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕРНОПІЛЬСЬКІ ФЛЮСИ» №5 від 04.01.2019, № 6 від 04.01.2019, № 7 від 05.01.2019, № 8 від 06.01.2019, № 9 від 07.01.2019, № 10 від 09.01.2019, № 11 від 09.01.2019, № 12 від 10.01.2019, № 13 від 10.01.2019, датою їх фактичного надходження - 28.01.2019.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРНОПІЛЬСЬКІ ФЛЮСИ» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві судові витрати зі сплати судового збору в сумі 19 210,00 грн (дев`ятнадцять тисяч двісті десять грн 00 коп.).

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТЕРНОПІЛЬСЬКІ ФЛЮСИ» (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 42376711, адреса: 03022, м. Київ, провулок В. Жуковського, буд. 15, корп. 3, оф. 1).

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС У М. Києві (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 39439980, адреса: 04116, м. Київ, ВУЛИЦЯ ШОЛУДЕНКА, будинок 33/19).

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 43005393, адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа 8)

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя П.О. Григорович