Постанова

від 31.08.2022 по справі 140/12581/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2022 рокуЛьвівСправа № 140/12581/21 пров. № А/857/3628/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий-суддя Довга О.І.,

суддя Запотічний І.І.

суддя Хобор Р.Б.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10 січня 2022 року (головуючий суддя Лозовський О.А., м.Луцьк) у справі № 140/12581/21 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЛК Компані» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

03.11.2021 позивач звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.10.2021 №0056610702 та №0056620702.

Позов обґрунтовує тим, що відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ДЛК КОМПАНІ» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень 2021 року від`ємного значення з податку на додану вартість (ПДВ), у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, за наслідками якої складено акт перевірки №2750/07-02/42445219 від 09.09.2021, на підставі якого винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 12.10.2021 №0056610702, яким встановлено порушення пункту 201.1 статті 201 ПК України та зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2021 року задекларовану на рахунок платника у банку на 97 400,00 грн та застосовано штрафні санкції у розмірі 24 350,00 грн та №0056620702, яким встановлено порушення пункту 44.1 статті 44, пункту 189.1 статті 189, пункту 198.5 статті 198, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України та зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 14 000,00 грн. Вважає, що доводи відповідача про те, що ТОВ «Крохмалепродукти Оране» не може виготовити відповідний обсяг товару за відсутності матеріально-технічних і технологічних можливостей, виробничих потужностей здійснення виробництва, тимчасового зберігання відповідних обсягів товару не є доказом нереальності господарських операцій. Олія рослинна відпрацьована могла бути виготовлена ТОВ «Крохмалепродукти Оране» за використання орендованих засобів та обладнання, зокрема. Окрім укладення самого договору постачання господарська операція супроводжується рядом дій з боку ТОВ «Крохмалепродукти Оране», що засвідчується супровідними документами на партію товару. Товариство здійснивши придбання товару у ТОВ «Крохмалепродукти Оране» отримало право на віднесення суми ПДВ до податкового кредиту. Реалізувати своє право на податковий кредит Товариство, як покупець, може виключно тільки тоді коли постачальник здійснив реєстрацію податкової накладної. Зазначає, що податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Таким чином, єдиною та достатньою підставою для правомірного віднесення до податкового кредиту суму сплаченого ПДВ є зареєстрована податкова накладна. Контролюючим органом не заперечується, що такі накладні ТОВ «Крохмалепродукти Оране» було зареєстровано та їх реєстрацію не скасовано. Вказує, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на відшкодування податкового кредиту від дотримання вимог податкового законодавства його контрагентами у відносинах з іншими суб`єктами публічного та приватного права. Отже, платника податку не може бути позбавлено відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов`язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 10 січня 2022 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 12.10.2021 №0056610702 та №0056620702.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Головне управління ДПС у Волинській області подало апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушенням норм матеріального права зазначило, що за ТОВ «Крохмалепродукти Оране» наявні бочка, свердловина, автомобіль, завод, а отже, відсутність матеріально-технічних і технологічних можливостей, виробничих потужностей здійснення виробництва, тимчасового зберігання відповідних обсягів товару (його фізичного руху) в обмежені проміжки часу свідчить про неможливість здійснення господарських операцій. Вказує про не відображення ТОВ «КРОХМАЛЕПРОДУКТИ ОРАНЕ» достовірних показників у податковій звітності, а це свідчить про ймовірне розповсюдження схемного податкового кредиту та маніпулювання показниками сум ліміту контрагентам в системі електронного адміністрування ПДВ та відсутність ланцюга поставки сировини номенклатури «олія рослинна відпрацьована» суб`єктами господарювання. Зазначає, що діяльність ТОВ «КРОХМАЛЕПРОДУКТИ ОРАНЕ» спрямована виключно, на надання податкових вигод третім особам, в т.ч. ТОВ «ДЛК Компані», шляхом формування податкового кредиту та витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування за рахунок нереальних господарських операцій. Таким чином, вищевказане підтверджує відсутність реальності фактичного отримання від ТОВ «КРОХМАЛЕПРОДУКТИ ОРАНЕ» олії рослинної відпрацьованої та, відповідно, виробництва суміші використаних олій та жирів та подальшої її реалізації для ТОВ «ДЛК Компані». Отже, в ході проведення перевірки встановлено, що видаткові, податкові та товарно- транспортні накладні, які мають реквізити постачальника ТОВ «Крохмалепродукти Оране», підписи посадових осіб ТОВ «Крохмалепродукти Оране» не мають юридичної сили первинних документів та не можуть бути підставою для відображення в регістрах бухгалтерського обліку та у податковій звітності ТОВ «ДЛК Компані». Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.

У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС), суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступні підстави.

Судом встановлені наступні обставини.

На підставі наказу від 16.08.2021 №2368 контролюючим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ДЛК Компані» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень 2021 року від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, за наслідками проведення якої ГУ ДПС у Волинській області було складено акт перевірки від 09.09.2021 №2750/07-02/42445219.

За результатами проведеної позапланової виїзної перевірки встановлено наступні порушення: підпункт 192.1.1. пункту 192.1 статті 192, пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, оскільки ним завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість на 111400 грн; пункт 201.1 статті 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями, оскільки ним завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на 97400 грн; пункт 44.1 статті 44, пункт 186.1 статті 186, пункт 198.1, пункт 198.5, пункт 198.6 статті 198, пункт 201.1 статті 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями, оскільки ним завищено від`ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на суму 14000 грн.

На підставі акту перевірки від 09.09.2021 №2750/07-02/42445219 ГУ ДПС у Волинській області винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 12.10.2021 №0056610702, яким зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2021 року, задекларовану на рахунок платника у банку на 97 400,00 грн, та застосовано штрафні санкції у розмірі 24 350,00 грн та №0056620702, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 14 000,00 грн.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його заперечення.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком з огляду на наступне.

Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються ПК України.

Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Оглядаючи матеріали справи, колегія суддів зазначає, що ГУ ДПС у Волинській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «ДЛК КОМПАНІ», за результатами проведення якої винесено оскаржувані податкові повідомлення рішення від 12.10.2021 №0056610702, яким встановлено порушення пункту 201.1 статті 201 ПК України та зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2021 року задекларовану на рахунок платника у банку на 97 400,00 грн та застосовано штрафні санкції у розмірі 24 350,00 грн та №0056620702, яким встановлено порушення пункту 44.1 статті 44, пункту 189.1 статті 189, пункту 198.5 статті 198, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України та зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 14 000,00 грн. Так, відповідно до висновків перевірки, господарська операція з купівлі-продажу олії рослинної відпрацьованої, відображеної у даних податкового обліку ТОВ «ДЛК КОМПАНІ» та ТОВ «Крохмалепродукти Оране» фактично не настали, внаслідок відсутності відповідних дій зі сторони продавця ТОВ «Крохмалепродукти Оране», у зв`язку із чим податковий орган прийшов до висновку про завищення позивачем суми ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на 97400,00 грн, та завищення позивачем від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на 14 000,00 грн. ТОВ «Крохмалепродукти Оране» є продавцем товару - олії рослинної відпрацьованої для ТОВ «ДЛК КОМПАНІ» згідно договору від 07.06.2021 №07062021. Реальність господарської операції між вказаними юридичними особами підтверджується наявними в матеріалах справи договором від 07.06.2021 №07062021, посвідченнями про якість, довідками, в яких продавець вказує на технологічний процес виготовлення товару, довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, видатковими накладними, рахунками на оплату, товарно-транспортними накладними, податковими накладними, платіжними дорученнями.

Відповідно до пункту 200.4. статті 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу; б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Нормами підпункту б пункту 198.1. статті 198 ПК України визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

Відповідно до пункту 198.2. статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 201.1. статті 201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно із пунктом 198.6. статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

В силу норм пункту 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996-XIV (Закон №996-XIV).

Згідно з статтею 1 цього Закону первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію, а господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства обліку господарських операцій є первинні документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Аналізуючи вищевикладене, апеляційний суд вказує, що нереальність господарських операцій позивача з контрагентом ТОВ «Крохмалепродукти Оране», на думку апелянта, випливає із того, що посвідчення про якість олії соєвої, видані ТОВ «Крохмалепродукти Оране» не можуть вважатися сертифікатами в розумінні галузевого законодавства, оскільки, суб`єктами видачі сертифікатів, що засвідчують відповідність процесу виробництва продукції та її обігу вимогам законодавства у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції, є лише органи сертифікації. Однак, з такою позицією апелянта колегія суддів не погоджується, оскільки сертифікати якості не є документами бухгалтерського чи податкового обліку, а є лише документом, що посвідчує якість товару, а не факт проведення господарської операції, тому недоліки в їх оформлення або їх відсутність самі по собі не можуть свідчити про відсутність господарської операції.

Аналогічна правовова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.02.2021 у справі № 804/2317/18.

Щодо твердження контролюючого органу про відсутність у ТОВ «Крохмалепродукти Оране» матеріально-технічних і технологічних можливостей, виробничих потужностей здійснення виробництва, тимчасового зберігання відповідних обсягів товару (його фізичного руху) в обмежені проміжки часу, що свідчить про неможливість здійснення господарських операцій, то суд апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на висновок Верховного Суду, викладений, зокрема, в постановах від 17.04.2018 у справі №826/14549/15, від 06.02.2018 у справі №816/166/15-а, від 13.08.2020 у справі №520/4829/19, від 21.10.2020 у справі №140/1845/19, згідно з яким відсутність у контрагента матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

Щодо доводів апелянта про те, що зазначення у податкових накладних при придбані товарно-матеріальних цінностей та митних деклараціях при їх реалізації на експорт коду УКТ ЗЕД 1518003900 унеможливлює ідентифікувати товар (олію рослинну відпрацьовану), колегія суддів зазначає, що код УКТ ЗЕД 1518003900 стосується товару - олія рослинна (зокрема, жири, масла і олії тваринні або рослинні та їх фракції) не має жодного значення для ідентифікації товару, оскільки код УКТ ЗЕД у податковій накладній та митній декларації вказано вірно.

Згідно з підпунктом «і» пункту 201.1 статті 201 ПК України у податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити, як, зокрема, код товару згідно УКТ ЗЕД. При цьому, платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на мину території України, мають право зазначати код товару згідно УКТ ЗЕД або код послуги згідно Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду, які у спірних правовідносинах в обох випадках співпадають.

В обґрунтування доводів про нереальність господарських правовідносин з ТОВ «Крохмалепродукти Оране» контролюючий орган також вказує, що за даними аналізу податкової інформації (ІС «Податковий блок» її підсистеми, ЄРПН) по ТОВ «Крохмалепродукти Оране» встановлено: протягом червня 2021 року товариством переважно придбавались ТМЦ з номенклатурою картопля та картопляні відходи 10, 20 та 30 червня 2021 року придбавались ТМЦ з номенклатурою «відходи сухих чіпсів» в кількості 55608 кг у ТОВ «ЧІПСИ ЛЮКС» (код ЄДРПОУ 36832644), зареєстроване ГУ ДПС У Київській області (Вишгородський район).

Згідно Додатку 3 до Податкової декларації екологічного податку «Розрахунку №1 за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об`єкти» ТОВ «Крохмалепродукти Оране» визначено загальну кількість відходів 127,22 т.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що апелянтом не доведено, що позивач як платник податків, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускали його контрагенти, або, що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з цими підприємствами було одержання позивачем податкової вигоди. Господарська діяльність суб`єкта господарювання не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. До того ж, порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів у ланцюгу постачання за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними. Крім того, під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Підсумовуючи вищезазначене, апеляційний суд зазначає, що господарські операції між позивачем та ТОВ «Крохмалепродукти Оране» документально підтверджені та фактично здійснені з метою використання в оподатковуваних операціях; апелянтом не надано доказів, які б спростовували реальність таких операцій, визначали б відсутність у позивача відповідних розрахункових та інших первинних документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку, невідповідність господарських операцій цілям господарської діяльності позивача, їх збитковості тощо, які б окремо або в сукупності вказували не те, що вчинення таких операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а тому, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про протиправність висновку податкового органу щодо завищення позивачем суми ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню за червень 2021 року на 97 400,00 грн, та завищення позивачем від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на 14 000,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, зробивши системний аналіз положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, дійшов вірного висновку про задоволення позову, а тому апеляційну скаргу слід відхилити.

Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.

В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10 січня 2022 року у справі № 140/12581/21 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя О. І. Довга судді І. І. Запотічний Р. Б. Хобор