Ухвала

від 30.08.2022 по справі 240/1919/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

31 серпня 2022 року

м. Київ

справа № 240/1919/20

провадження № К/9901/8399/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Стрелець Т.Г., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом Приватного підприємства «Немильнянський цегельний завод» до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування припису, за касаційною скаргою Державної служби геології та надр України на рішення Житомирського окружного адміністративного суду у складі судді Нагірняк М.Ф. від 18 листопада 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Совгири Д.І., Матохнюка Д.Б., Франовської К.С. від 02 лютого 2021 року,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ПП «Немильнянський цегельний завод» звернулось до суду з позовом до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування припису, у якому, з урахуванням уточнень просило:

- визнати протиправними та скасувати приписи Державної служби геології та надр України від 19 серпня 2016 року № 1036-14/06, від 11 вересня 2019 року № 1814-14/06, а також накази Державної служби геології та надр України від 16 листопада 2016 року № 429 та від 14 листопада 2017 року № 519.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2020 року, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2021 року, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування припису Державної служби геології та надр України від 19 серпня 2016 року № № 1036-14/06 та наказів Державної служби геології та надр України від 16 листопада 2016 року № 429 та від 24 листопада 2017 рок у№519 про зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами залишено без розгляду.

3. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2020 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2021 року, позовні вимоги ПП «Немильнянський цегельний завод» було задоволено частково.

4. Визнано протиправним та скасовано припис Державної служби геології та надр України від 11 вересня 2019 року № 1814-14/06 в частині зобов`язання позивача виконати припис від 19 серпня 2016 року № 1036-14/06 щодо усунення порушень законодавства у сфері надрокористування в частині проведення повторної державної експертизи та оцінки запасів Немильнянського родовища первинних каолінів.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

5. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що у приписі Державної служби геології та надр України не міститься жодної вимоги до позивача про проведення повторної державної експертизи та оцінки запасів Немильнянського родовища первинних каолінів.

У вказаному приписі лише зазначаються два порушення зі сторони позивача, а саме:

Недопущення посадових осіб Державної служби геології та надр України до здійснення заходів державного нагляду (контролю), які проводилися з дотриманням порядку здійснення державного нагляду (контролю);

невиконання умов користування надрами, а саме недотримується вимога Угоди про умови користування надрами від 25.12.2008 року №4831 в частині обов`язку надрокористувача допускати представників Державної служби геології та надр України для здійснення державного геологічного контролю (а.с.96).

6. Вимога відповідача, викладена в оскаржуваному приписі від 11 вересня 2019 року № 1814-14/06, про невиконання позивачем припису від 19 серпня 2016 року № 1036-14/06 щодо усунення порушень законодавства у сфері надрокористування в частині проведення повторної державної експертизи та оцінки запасів Немильнянського родовища первинних каолінів є безпідставною, так як такої вимоги не існувало і, відповідно у позивача не існувало обов`язку таку вимогу виконувати.

7. Відмовляючи у задоволенні вимоги про визнання протиправним та скасування припису Державної служби геології та надр України від 11 вересня 2019 року № 1814-14/06 в частині надання документів на підтвердження того, що на ділянці надр, наданій у користування, проводяться роботи, передбачені спеціальним дозволом на користування надрами, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що у позові відсутні обґрунтування щодо протиправності вимоги про непроведення позивачем на ділянці надр, наданій у користування робіт, передбачених спеціальним дозволом на користування надрами, не проведення видобування каоліну первинного, придатного в якості сировини для виробництва цегли, чим не виконується мета спеціального дозволу на користування надрами від 25 грудня 2008 року № 4831.

8. Позивачем не надано суду доказів, що позивачем на ділянці надр, наданій у користування, проводяться (проводилися) роботи, передбачені спеціальним дозволом на користування надрами, проводиться та проводилося видобування каоліну первинного, придатного в якості сировини для виробництва цегли, чим виконується мета спеціального дозволу на користування надрами від 25 грудня 2008 року № 4831.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

9. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Державна служба геології та надр України звернулась із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2021 року, та ухвалити нову постанову, якою відмовити ПП «Немильнянський цегельний завод» у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

10. Судами попередніх інстанцій установлено, що ПП «Немильнянський цегельний завод» видано спеціальний дозвіл на користування надрами № 4831 від 25 грудня 2008 року Немильнянського родовища каоліну (1 км на південь від с. Немільня Новоград-Волинського району Житомирської області).

11. За результатами планової перевірки ПП «Немильнянський цегельний завод» Державною службою геології та надр України винесено припис від 19 серпня 2016 року № 1036-14/06, у якому було зазначено порушення зі сторони позивача, а саме:

- не допущено посадових осіб Державної служби геології та надр України до здійснення заходів державного нагляду (контролю), які проводилися з дотриманням порядку здійснення державного нагляду (контролю);

- не виконуються умови користування надрами, а саме недотримується вимога Угоди про умови користування надрами від 25 грудня 2008 року № 4831 в частині обов`язку надрокористувача допускати представників Державної служби геології та надр України для здійснення державного геологічного контролю.

12. 11 вересня 2019 року уповноваженими особами відповідача була проведена планова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері видобування корисних копалин, про що був складений відповідний акт перевірки від 11 вересня 2019 року.

13. За наслідками перевірки позивачу був внесений припис від 11 вересня 2019 року, якому зазначено, що він внесений для усунення виявлених порушень, а саме:

- на ділянці надр, наданій у користування, не проводяться роботи, передбачені спеціальним дозволом на користування надрами, а саме не проводиться видобування каоліну первинного, придатного в якості сировини для виробництва цегли, чим не виконується мета спеціального дозволу на користування надрами № 4831 від 25 грудня 2008 року;

- не виконано припис від 19 серпня 2016 року № 1036-14/06 щодо усунення порушень законодавства у сфері надрокористування в частині проведення повторної державної експертизи та оцінки запасів Немильнянського родовища первинних каолінів.

Позивачу був наданий строк до 14 жовтня 2020 року для усунення виявлених порушень.

14. Уважаючи припис Державної служби геології та надр України від 11 вересня 2019 року № 1814-14/06 протиправним, ПП «Немильнянський цегельний завод» звернулось до суду з позовом.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

15. Касаційна скарга обґрунтована тим, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме підпункту 4 пункту 22 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року № 615 (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин - винесення оскаржуваного припису).

16. ПП «Немильнянський цегельний завод» подало відзив на касаційну скаргу Державної служби геології та надр України на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2021 року, у якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.

17. У відзиві на касаційну скаргу ПП «Немильнянський цегельний завод» зазначає, що предметом спору у справі № 240/1919/20 є припис відповідача від 11 вересня 2019 року № 1814-14/06. В редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, пункт 22 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами визначав зупинення дозволу органом з питань надання дозволу у разі невиконання в установлений строк приписів. Тобто пункт 22 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами підлягав би до застосування якби предметом спору була правомірність зупинення дії спеціального дозволу, а не винесений припис. Таким чином підстава касаційного оскарження є надуманою.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

18. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів виходить із такого.

19. Відповідно до частин першої, четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах та/або, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

20. Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

21. Як убачається з матеріалів справи, підставою касаційного оскарження Державна служба геології та надр України зазначає пункт третій частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. Вказану підставу обґрунтовує відсутністю висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме підпункту 4 пункту 22 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року № 615 (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин - винесення оскаржуваного припису).

22. Відповідно до підпункту 4 пункту 22 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року № 615 (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин - винесення оскаржуваного припису) дія дозволу зупиняється органом з питань надання дозволу безпосередньо або за поданням Мінприроди, центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері здійснення державного гірничого нагляду, епідеміологічного нагляду (спостереження), державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, органів місцевого самоврядування, органів ДФС у разі невиконання в установлений строк приписів уповноважених органів щодо усунення порушень законодавства у сфері надрокористування або охорони навколишнього природного середовища.

23. У справі, яка розглядається (№ 240/1919/20) предметом спору є правомірність припису Державної служби геології та надр України від 11 вересня 2019 року № 1814-14/06 у якому зафіксовані встановлені у ході перевірки порушення.

24. Тобто підпункт 4 пункту 22 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року № 615 підлягав би до застосування якби предметом спору була правомірність зупинення дії спеціального дозволу, а не винесений припис.

25. Слід зазначити, що Верховний Суд у постанові від 01 березня 2021 року у справі № 460/706/19 вже викладав висновок щодо питання застосування підпункту 4 пункту 22 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року № 615 щодо визнання протиправним та скасування наказу Державної служби геології та надр України в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами з підстав невиконання припису, та сформував висновок, що наказ про зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами є неправомірним та підлягає скасуванню у разі винесення його за невиконання припису, який не направлений на усунення порушень законодавства у сфері надрокористування, та щодо якого судом встановлено протиправність його складання.

26. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 339 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові вже викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, або відступив від свого висновку щодо застосування норми права, наявність якого стала підставою для відкриття касаційного провадження, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку, коли Верховний Суд вважає за необхідне відступити від такого висновку). Якщо ухвала про відкриття касаційного провадження мотивована також іншими підставами, за якими відсутні підстави для закриття провадження, касаційне провадження закривається лише в частині підстав, передбачених цим пунктом.

27. З урахуванням наведеного, касаційне провадження, відкрите з підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягає закриттю.

Керуючись статтями 339, 345 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою Державної служби геології та надр України на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2021 року у справі за позовом Приватного підприємства «Немильнянський цегельний завод» до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування припису, відкритого з підстави, встановленої пунктом 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не оскаржується.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

Судді Я.О. Берназюк

Т.Г. Стрелець