Рішення

від 31.07.2022 по справі 296/7655/21

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа №296/7655/21

Категорія 76

2/295/76/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.08.2022 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого судді Кузнєцова Д.В.,

при секретарі судового засідання Карпішиній С.С., Заріцького О.Ю.,

за участі позивача ОСОБА_1 ,

представників відповідача ОСОБА_2 , Сіняк Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Полісся Зернопродукт» про поновлення на роботі та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в обґрунтування якого зазначає, що з 18.01.2019 року був прийнятий на посаду електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування в ТОВ «Полісся Зернопродукт» на умовах безстрокового трудового договору. За час роботи до нього не застосовувались заходи стягнення, претензій до якості виконання посадових обов`язків не було. Окрім нього на елеваторі, що знаходиться на території Станишівської сільської ради за межами населених пунктів, працювало ще три електромонтери, натомість 18.08.2021 року позивача було звільнено із займаної посади у зв`язку із скороченням чисельності та штату на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України. Вказане звільнення вважає незаконним та безпідставним, оскільки, скорочуючи його посаду і звільняючи, відповідач мав би дотриматись вимог ст.ст. 40, 42 КЗпП України, чого зроблено не було. Позивач зазначає, що має найвищу кваліфікацію серед інших працюючих на товаристві електромонтерів, а також вищу продуктивність праці, але цей момент під час звільнення відповідачем також не враховувався. Так само, за словами позивача, не взято до уваги той факт, що позивач має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, є єдиним годувальником в сім`ї, так як лише він має постійний самостійний заробіток, та на момент звільнення мав безперервний стаж роботи в ТОВ «Полісся Зернопродукт» серед інших електромонтерів. Крім того, як вказує позивач, в порушення ст. 116 КЗпП України його не було в день звільнення письмово повідомлено про розмір належних до виплати сум. Вважає, що фактично звільнення відбулося внаслідок упередженого ставлення керівництва до нього.

З огляду на викладене, позивач просить скасувати наказ ТОВ «Полісся Зернопродукт» №47 к/тр від 18.08.2021 року «Про звільнення ОСОБА_1 », поновити його на роботі з 19.08.2021 року та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 3 335,68 грн.

Ухвалою судді Корольовського районного суду м. Житомира Драча Ю.І. від 10.09.2021 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 10.11.2021 року на підставі розпорядження голови Корольовського районного суду м. Житомира Драча Ю.І. від 04.11.2021 року визначено підсудність матеріалів цивільної справи №296/7655/21 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Полісся Зернопродукт» про поновлення на роботі та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу Богунському районному суду м. Житомира.

Ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира Кузнєцова Д.В. від 08.12.2021 року прийнято позовну заяву до свого провадження, розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження.

Представником відповідача ТОВ «Полісся Зернопродукт» надано відзив на позовну заяву, у якому останній просив відмовити позивачу в задоволенні його вимог. В обґрунтування своїх заперечень представник відповідача зазначив, що 15.06.2021 року у зв`язку із скороченням витрат на утримання підприємства та необхідністю проведення змін в організації виробництва та праці відповідачем був прийнятий наказ №30 «Про внесення змін до штатного розпису та скорочення чисельності працівників», на підставі якого було прийняте рішення, зокрема, про скорочення чисельності 4 посад, а саме: адміністратор систем 1 посада, електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування 1 посада, підсобний робітник 1 посада, прибиральник підсобних приміщень 1 посада. Для дотримання вимог ст. 42 КЗпП України відповідачем згідно наказу №30 «Про внесення змін до штатного розпису та скорочення чисельності працівників» від 15.06.2021 року була створена комісія з метою визначення осіб, які мають переважне право залишитись на роботі при скороченні або таких, яких заборонено звільняти з ініціативи роботодавця. Так, 16.06.2021 року відбулося засідання комісії з визначення осіб, які мають переважне право залишитись на роботі при скороченні або таких, яких заборонено звільняти з ініціативи роботодавця, та за результатом засідання складений протокол №1 від 16.06.2021 року. Після заслуховування комісією пояснень безпосереднього керівника позивача, інженера-енергетика ОСОБА_3 , а також дослідження наданих ним характеристик та доповідних записок було встановлено, що позивач мав найнижчу продуктивність праці з чотирьох працівників електромонтерів з ремонту та обслуговування електроустаткування. За підсумками комісії ОСОБА_1 був визначений як найменш продуктивний працівник, під час роботи допускав помилки та був неуважним. Така неуважність, зокрема, стала причиною поломки електрообладнання, що підтверджується доповідною запискою заступника інженера-технолога ОСОБА_4 від 19.01.2021 року. Окрім цього, позивач не дотримувався трудової дисципліни, мав конфлікти з іншими працівниками, у робочий час часто займався власними справами, зокрема, на ноутбуку, який приносив з собою, що підтверджується доповідними записками майстра зміни ОСОБА_5 від 09.09.2020 року, майстра зміни ОСОБА_6 від 03.06.2021 року, а також листом Управління поліції охорони в Тернопільській області від 11.06.2021 року. Як далі слідує зі змісту відзиву, 17.06.2021 року позивач був повідомлений про звільнення у зв`язку із скороченням чисельності та штату працівників. Крім того, позивачу було запропоновано переведення на посаду підсобного працівника, від якої він відмовився, що підтверджується повідомленням від 17.06.2021 року №40. На момент прийняття рішення про звільнення позивача у відповідача були вільні три вакансії, а саме: лаборант, апаратник оброблення зерна та підсобний робітник. Однак, тільки посада підсобного робітника відповідала за вимогами кваліфікації позивача, оскільки не потребувала спеціальної освіти та навичок. Зазначене підтверджується протоколом №1 від 16.06.2021 року, посадовою інструкцією апаратника оброблення зерна, посадовою інструкцією лаборанта. Позивачу 18.08.2021 року були надані: копія наказу про звільнення та трудова книжка із відміткою про звільнення. Також відповідач здійснив виплату позивачу у день звільнення вихідної допомоги та інших виплат відповідно до вимог законодавства, а 23.09.2021 року після отримання суми від ФСС з ТВП відповідач перерахував на рахунок позивача лікарняні у розмірі 6 772,93 грн. Представник відповідача окремо звертав увагу на те, що з 16.09.2021 року по 17.09.2021 року Управлінням Держпраці в Житомирській області було здійснене інспекційне відвідування відповідача та позапланову перевірку щодо додержання вимог законодавства у сфері праці. За фактом перевірки був складений акт від 17.09.2021 року, відповідно до якого встановлено відсутність порушень вимог законодавства під час звільнення позивача.

ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позові, просив їх задовольнити. Суду пояснив, що прогулів у нього не було, як і будь-яких порушень техніки безпеки. На думку позивача, було упереджене ставлення до нього з боку керівництва. Визнав, що попередження про звільнення отримав під розписку 17.06.2021 року. Була запропонована інша посада, на що він відмовився, оскільки є фахівцем в електриці, не вбачає, що може працювати різноробочим, та через 15 днів його скоротили. За словами ОСОБА_1 , відповідач не піднімав питання щодо того в кого з чотирьох електромонтерів краща кваліфікація, ніякої кваліфікаційної комісії не було. Зазначив, що ніколи на нього не було доган, скарг, проколів. Додав, що має 5 групу допуску по електробезпеці, що надає допуск до проведення робіт із високовольтними електромережами, та може проводити інструктаж з електриками, які будуть допускатись до високовольтних електромереж. Профспілка, за словами позивача, на товаристві не створювалась.

Представники відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Полісся Зернопродукт» в судовому засіданні заперечили проти задоволення позовних вимог з підстав, наведених у відзиві на позов. Звертали увагу суду на те, що на згідно наказу №30 «Про внесення змін до штатного розпису та скорочення чисельності працівників» від 15.06.2021 року була створена комісія з метою визначення осіб, які мають переважне право залишитись на роботі при скороченні або таких, яких заборонено звільняти з ініціативи роботодавця, та було встановлено, що позивач мав найнижчу продуктивність праці з чотирьох працівників електромонтерів з ремонту та обслуговування електроустаткування. За підсумками комісії ОСОБА_1 був визначений як найменш продуктивний працівник. Позивачу було запропоновано перевестись на посаду підсобного робітника, від якої він відмовився. Для лаборанта і апаратника оброблення зерна необхідна відповідна освіта і спеціальні навички, інших вільних вакансій у відповідача не було. Окремо представник товариства зауважив, що профспілка на товаристві не створювалась та на момент звільнення у відповідача не було інформації щодо 5 категорії електробезпеки позивача.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснив, що позивач його підлеглий, разом працювали з 2019 року. На прохання відділу кадрів складав характеристику на позивача приблизно в травні 2021 року. Крім того, подавав на ім`я директора подання про скорочення посади від 16.06.2021 року та був присутній на засіданні комісії із визначення осіб, які мають переважне право залишитись на роботі. Пригадав як позивач відмовлявся обслуговувати електричні машини, очищати їх від пилу протягом 2021 року, час від часу порушував правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів. Разом з тим свідок зазначив, що заходи дисциплінарного стягнення до позивача не застосовувались. На момент скорочення були вакантними посади підсобного робітника, лаборанта і оператора зерноочисних сушильних машин, однак позивач відмовився перевестись на посаду підсобного робітника. Свідок зазначив, що у позивача була найнижча продуктивність праці в порівнянні з іншими працівниками.

Інший свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що позивача знає більше двох років, працювали разом у відповідача. Спочатку позивач працював непогано, але останній рік перестав відповідально ставитись до своїх обов`язків, проявляти ініціативу в роботі. Час від часу відмовлявся від виконання своїх безпосередніх обов`язків, витрачав його на власний розсуд, наприклад, проводив за ноутбуком. У зв`язку з виявленням допущеної позивачем помилки свідок за власною ініціативою склав на ім`я директора доповідну записку від 19.01.2021 року відносно позивача. Окремо свідок вказав, що також був присутній на засіданні комісії 16.06.2021 року. Точно не знає скільки було вакантних посад на час скорочення чисельності працівників, а також не знає чи застосовувались до позивача заходи дисциплінарних стягнень. На думку свідка, в порівнянні з іншими трьома електромонтерами у позивача був найнижчий рівень працездатності.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представників відповідача, допитавши свідків, дослідивши письмові матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності та кожен окремо, дійшов наступного висновку.

З матеріалів справи слідує, що згідно наказу (розпорядження) ТОВ «Полісся Зернопродукт» №170119/50-К 0000000061 від 18.01.2019 року ОСОБА_1 був прийнятий на посаду електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування (а.с. 7).

15.06.2021 року ТОВ «Полісся Зернопродукт» видано наказ №30 «Про внесення змін до штатного розпису та скорочення чисельності працівників», яким введено в дію з 18.08.2021 року новий штатний розпис ТОВ «Полісся Зернопродукт». Даним наказом виведено зі штатного розпису шляхом скорочення чисельності 4 посади, зокрема, електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування. Також даним наказом створено комісію для визначення працівників, які мають переважне право залишитись на роботі при скороченні, або таких, яких заборонено звільняти з ініціативи роботодавця (а.с. 75).

16.06.2021 року інженером-енергетиком ОСОБА_3 на ім`я директора ТОВ «Полісся Зернопродукт» на виконання п. 3 наказу №30 від 15.06.2021 року ««Про внесення змін до штатного розпису та скорочення чисельності працівників» внесена пропозиція про скорочення електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування ОСОБА_1 як працівника з найнижчим рівнем продуктивності праці (а.с. 104).

За змістом протоколу №1 від 16.06.2021 року комісія вирішила прийняти пропозицію ОСОБА_3 щодо скорочення з посади електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування ОСОБА_1 , направити ОСОБА_1 попередження про заплановане вивільнення, одночасно з попередженням про звільнення запропонувати ОСОБА_1 переведення на посаду підсобного робітника (єдиної, що відповідає його кваліфікаційним характеристикам) (а.с. 77-79).

17.06.2021 року ОСОБА_1 отримав повідомлення від 17.06.2021 №40 про заплановане вивільнення, від переведення на посаду підсобного робітника ТОВ «Полісся Зернопродукт» відмовився, про що зазначив безпосередньо у повідомленні (а.с. 80).

Згідно з наказом №47 к/тр від 18.08.2021 року ОСОБА_1 звільнено з посади електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування із 18.08.2021 року у зв`язку із скороченням чисельності штату на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України. Пунктом 2 зазначеного наказу бухгалтерію зобов`язано виплатити допомогу у розмірі середньомісячного заробітку відповідно до ст. 44 КЗпП України, компенсацію за дні невикористаної відпустки (у разі наявності) (а.с. 6).

Зі змісту акту Управління Держпраці у Житомирській області від 17.09.2021 року №ЖТ4493/68/АВ слідує, що під час позапланового заходу додержання нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сферах праці ТОВ «Полісся Зернопродукт» в частині вивільнення працівників, зокрема й гр. ОСОБА_1 , встановлено відсутність порушень вимог законодавства (а.с. 133-143).

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений змістом статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Процедура звільнення працівника у разі скорочення має відбуватися на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України, відповідно до якого скорочення чисельності або штату працівників - одна з підстав для розірвання трудового договору.

Розірвання трудового договору за зазначеною підставою відбувається в разі реорганізації підприємства (через злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення), зміни його власника, ухвалення власником або уповноваженим ним органом рішення про скорочення чисельності або штату у зв`язку з перепрофілюванням, а також з інших причин, які супроводжуються змінами у складі працівників за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професією.

При виникненні спору між працівником і роботодавцем суд не вирішує питання про доцільність скорочення чисельності або штату працівників, а перевіряє наявність підстав для звільнення (чи відбулося скорочення штату або чисельності працівників) та дотримання відповідної процедури.

Відповідно до статті 64 Господарського кодексу України (далі - ГК України) підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

Частиною другою статті 65 ГК України передбачено, що власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства.

Згідно з правовими позиціями Верховного Суду, викладеними в постановах від 16 січня 2018 року у справі № 519/160/16-ц (провадження № 61-312св17), від 06 лютого 2018 року у справі № 696/985/15-ц (провадження № 61-1214св18), від 12 червня 2019 року у справі № 297/868/18 (провадження № 61-393св19), від 28 квітня 2021 року у справі № 373/2133/17 (провадження № 61-8393св20), суд не може вдаватися до обговорення та оцінки питання про доцільність і правомірність скорочення штату та чисельності працівників. Право визначати чисельність і штат працівників належить винятково власнику або уповноваженому ним органу, суд зобов`язаний тільки з`ясувати наявність підстав для звільнення.

Відповідно до частини другої статті 40 КЗпП України звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Згідно з частинами першою-третьою статті 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці роботодавець пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, однією з найважливіших гарантій для працівників при скороченні чисельності або штату є обов`язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника.

Власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

Розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України, підлягають з`ясуванню питання про те, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за два місяці про наступне вивільнення.

Наведені правові висновки викладено в постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Касаційного цивільного суду від 07 квітня 2021 року у справі № 444/2600/19 (провадження № 61-13999св20), від 22 липня 2021 року у справі № 456/57/20 (провадження № 61-6288св21), від 23 липня 2021 року у справі № 766/12805/19 (провадження № 61-7098св21), від 27 серпня 2021 року у справі № 712/10548/19 (провадження № 61-10299св21), від 09 грудня 2021 року у справі № 646/2661/20 (провадження № 61-7496св21), від 24 січня 2022 року у справі № 358/404/20 (провадження № 61-15621св21).

З матеріалів справи вбачається, що у відповідача мало місце скорочення чисельності працівників у зв`язку зі скороченням витрат на утримання підприємства та необхідністю проведення змін в організації виробництва та праці, внаслідок чого було скорочено посаду, яку обіймав ОСОБА_1 .

Встановлено, що з дотриманням вимог закону, а саме 17.06.2021 року ОСОБА_1 отримав повідомлення про заплановане вивільнення та від переведення на посаду підсобного робітника ТОВ «Полісся Зернопродукт», яка відповідала його кваліфікації та досвіду роботи, відмовився.

Протягом всього часу з моменту попередження позивача до моменту звільнення у відповідача не з`явилося нових вакантних посад, які позивач міг би обійняти, що, зокрема, підтверджується наявними у справі копіями штатних розкладів (а.с. 82, 83).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18 вересня 2018 року у справі № 800/538/17 (провадження № 11-431асі18) зазначила, що за приписами частини першої статті 40, частин першої та третьої 49-2 КЗпП України вбачається, що власник або уповноважений ним орган одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку зі змінами в організації виробництва й праці зобов`язаний запропонувати працівникові всі наявні вакантні посади, які він може обіймати відповідно до своєї кваліфікації.

Тобто, якщо на момент скорочення на підприємстві в штатному розписі є вакантні посади, однак посадові інструкції до цих посад передбачають для претендентів наявність відповідного рівня освіти, спеціальних кваліфікаційних вимог, досвіду роботи тощо, яких у працівника, з котрим розривають трудовий договір за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України, немає, то роботодавець не зобов`язаний пропонувати такі посади працівнику.

Судом встановлено, що на момент звільнення ОСОБА_1 єдиною вакантною посадою, яка відповідала його кваліфікаційним характеристикам, була посада підсобного робітника, яка й була йому запропонована.

За таких обставин , суд дійшов висновку, що роботодавцем було дотримано вимог ст. ст. 42, 49-2 КЗпП України при звільненні позивача.

Окрім цього, суд вважає за необхідним зазначити, що оцінку кваліфікації і продуктивності праці здійснювала відповідна комісія, створена наказом відповідача, таким чином роботодавцем забезпечено принцип об`єктивності та неупередженості при вирішенні питання про осіб, які мають переважне право на залишення на роботі. Прийняте комісією рішення, оформлене відповідним протоколом, наразі не скасоване, у зв`язку із чим положення ст.42 КЗпП України при звільненні позивача дотримано у повному обсязі. Вбачається, що комісією не було встановлено рівних умов продуктивності праці й кваліфікації позивача з іншими працівниками, тому критерії, визначені частиною другою статті 42 КЗпП України, не застосовувалися.

Згідно з частинами першою, другою статті 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України чи органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства. У випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п`ятнадцятиденний строк обґрунтоване письмове подання власника або уповноваженого ним органу про розірвання трудового договору з працівником.

Відповідно до частини першої статті 43-1 КЗпП України розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) допускається у випадках: звільнення працівника, який не є членом первинної профспілкової організації, що діє на підприємстві, в установі, організації; звільнення з підприємства, установи, організації, де немає первинної профспілкової організації.

У справі відсутні докази того, що ОСОБА_1 на час його звільнення з роботи був членом будь-якої діючої в установленому законом порядку первинної профспілкової організації. Дана обставина фактично і визналась сторонами під час розгляду справи.

Дослідивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про дотримання відповідачем процедури звільнення позивача за п. 1 ст. 40 КЗпП України, роботодавцем дотримано двомісячний строк повідомлення про майбутнє вивільнення, а тому позовні вимоги гр. ОСОБА_1 про скасування наказу, поновлення на роботі є необґрунтованими та не підлягають задоволенню. Інші позовні вимоги є похідними від згаданих вимог, а тому також не підлягають задоволенню.

Подібні висновки щодо застосуванні норм права до спірних правовідносин наведені Верховним Судом у постанові від 26 травня 2022 року по справі № 331/267/20.

Зважаючи на викладене та керуючись ст.ст. 40, 42, 43, 49-2 КЗпП України, ст.ст. 2-5, 10-13, 76-81, 89, 141, 263-265, 352, 354 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Полісся Зернопродукт», адреса: 01015, м. Київ, вул. Московська, 46/2 прим. 211 код ЄДРПОУ 41305241.

Суддя