243/1527/22
1-кп/243/420/2022
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 вересня 2022 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у судовому засіданні в режимі дистанційного судового провадження кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Краматорська Донецької області, громадянина України, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, -
В С Т А Н О В И В:
В провадження Слов`янського міськрайонного суду Донецької області надійшло кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України.
До обвинуваченого ОСОБА_4 застосований захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою до 04.09.2022 року.
Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки наявні ризики переховування обвинуваченого від суду, оскільки він вчинив тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років, що може спонукати ОСОБА_4 на вчинення дій, спрямованих на ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду. При чому, наслідки і ризик втечі для обвинуваченого може бути меншим злом, ніж кримінальне переслідування і процедура виконання покарання. Обвинувачений може вчиняти інші кримінальні правопорушення, оскільки він не має стійких соціальних зв`язків, не працевлаштований, у нього відсутній постійний дохід, що буде його спонукати до вчинення нових корисливих правопорушень. Крім того, ОСОБА_4 може незаконно впливати на потерпілих та свідків по даному кримінальному провадженню, спонукаючи до зміни наданих небажаних для нього свідчень, таким чином перешкоджати кримінальному провадженню.
Обвинувачений ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Захисник ОСОБА_5 просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора та обрати обвинуваченому запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.
Суд, вислухавши думку учасників судового розгляду, приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Згідно вимог пункту (с) ч. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (1950 року), ніхто не може бути позбавлений волі інакше, як згідно з процедурою, встановленою законом, а також якщо є розумні підстави вважати необхідним запобігти вчиненню особою правопорушення або втечу після його вчинення.
Відповідно до ч. 4 ст. 176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Запобіжні заходи у кримінальному провадженні застосовуються тільки з метою та за наявності підстав, визначених ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд, зобов`язаний, розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до п. п. 61, 62 рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року по справі Смирнов проти Росії, наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи. Довготривале утримання під вартою може бути виправданим лише при наявності конкретних ознак того, що цього вимагають інтереси суспільства, які незважаючи на наявність презумпції невинності, перевищують інтереси забезпечення поваги до свободи.
Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, перелік яких надано у зазначеній статті.
Згідно з ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішені питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінює в сукупності всі обставини, в тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому в разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчинені якого він підозрюється (до шести років позбавлення волі); вік та стан здоров`я (пенсійного віку він не досяг, офіційно не працює), відсутність міцних соціальних зв`язків.
Обвинувачений ОСОБА_4 вчинив корисливий злочин, що на думку суду свідчить про наявності ризику того, що, перебуваючи на волі ОСОБА_4 зможе вчинити інше кримінальне правопорушення.
Також, є підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_4 буде переховуватися від суду, оскільки вчинив тяжке кримінальне правопорушення, покарання за вчинення якого передбачено законом у розмірі від трьох до шести років позбавлення волі, тому наслідки та ризик втечі для обвинуваченого у цьому випадку може бути визнаним, як менш небезпечними, ніж покарання та процедура його відбування.
Обвинувачений ОСОБА_4 офіційно не працевлаштований, не одружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, тобто не має стійких соціальних зв`язків.
У зв`язку з наведеним, є всі підстави вважати що вищезазначені обставини обґрунтовано викладені прокурором про те, що обвинувачений ОСОБА_4 , знаходячись на волі, може ухилитися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.
У кримінальному провадженні не допитані свідки та потерпілі, у зв`язку з чим, суд доходить до висновку про наявність ризику незаконного впливу на потерпілих та свідків або перешкоджанню кримінального провадження іншим чином.
У зв`язку з наведеним, є всі підстави вважати що вищезазначені обставини обґрунтовано викладені прокурором про те, що обвинувачений ОСОБА_4 , знаходячись на волі, може ухилитися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення, тому міра запобіжного заходу ОСОБА_4 обрана відповідно до діючого законодавства, виходячи з тяжкості злочину та особи обвинуваченого та зміні не підлягає.
При цьому суд враховує, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим, але жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про доцільність продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 на строк 60 днів
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176, 331, 395 КПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Житомирська установа виконання покарання (№8)» строком на 60 днів, тобто до 30 жовтня 2022 року включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її отримання.
Ухвала може бути оскаржена сторонами безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня винесення. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Суддя Слов`янського
міськрайонного суду
Донецької області ОСОБА_1
Суд | Слов'янський міськрайонний суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 01.09.2022 |
Оприлюднено | 24.01.2023 |
Номер документу | 106019096 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини проти власності Крадіжка |
Кримінальне
Слов'янський міськрайонний суд Донецької області
Сидоренко І. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні