Ухвала

від 31.08.2022 по справі 948/530/22

МАШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 948/530/22

Провадження № 2-з/948/20/22

УХВАЛА

про вжиття заходів забезпечення позову

01 вересня 2022 року Машівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Шинкарчука Я.А.

секретар судового засідання Сизоненко Н.М.,

розглянувши в приміщенні суду в селищі Машівка Полтавського району Полтавської області без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову у цивільній справі №948/530/22 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Карлівське сільгосппідприємство «ЛОС» про усунення перешкод у користуванні належним майном, шляхом заявлення вимоги про повернення таких ділянок та визнання права на врожай, ?

встановив:

15 серпня 2022 року до Машівського районного суду Полтавської області від ОСОБА_1 надійшла позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю «Карлівське сільгосппідприємство «ЛОС» про усунення перешкод у користуванні належним майном, шляхом заявлення вимоги про повернення таких ділянок та визнання права на врожай, в якому позивач просить суд:

1. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Карлівське сільгосппідприємство «ЛОС» усунути перешкоди ОСОБА_1 у володінні та користуванні земельною ділянкою з кадастровим номером 5323084400:00:002:0040, шляхом заборони використання та зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Карлівське сільгосппідприємство «ЛОС» повернути ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 5323084400:00:002:0040, площею 4,1656 га, що розташована в Полтавські області, Полтавський район (до зміни адміністративно-територіального устрою Машівський район), Новотагамлицька сільська рада.

2. Визнати за ОСОБА_1 право власності на посіви і врожай 2022 року, що зростають та перебувають на земельній ділянці з кадастровим номером 5323084400:00:002:0040, площею 4,1656 га, що розташована в Полтавські області, Полтавський район (до зміни адміністративно-територіального устрою Машівський район), Новотагамлицька сільська рада.

3. Стягнути всі судові витрати з відповідача на користь позивача.

4. В порядку статті 93 ЦПК України прошу Товариство з обмеженою відповідальністю «Карлівське сільгосппідприємство «ЛОС» надати відповіді на наступні запитання:

- чи користувалося (обробляло, засівало, тощо) Товариство з обмеженою відповідальністю «Карлівське сільгосппідприємство «ЛОС» земельною ділянкою площею 4,1656 га, кадастровий номер якої 5323084400:00:002:0040 після 17 лютого 2022 року, в тому числі у відповідності до частини п`ятої статті 93 ЦПК України надати докази, що підтверджують користування товариством (обробіток, здійснення посіві, тощо) після 17 лютого 2022 року земельною ділянкою, площею 4,1656 га, кадастровий номер якої 5323084400:00:002:0040;

- вкажіть дати коли саме і які роботи проводились Товариством з обмеженою відповідальністю «Карлівське сільгосппідприємство «ЛОС» на земельній ділянці, площею 4,1656 га, кадастровий номер якої 5323084400:00:002:0040 у 2022 році, в тому числі у відповідності до частини п`ятої статті 93 ЦПК України надати докази, що підтверджую такі обставини;

- коли і яка сільськогосподарська культура Товариством з обмеженою відповідальністю «Карлівське сільгосппідприємство «ЛОС» була посіяна на земельній ділянці, площею 4,1656 га, кадастровий номер якої 5323084400:00:002:0040 у 2022 році, в тому числі у відповідності до частини п`ятої статті 93 ЦПК України надати докази, що підтверджують засівання земельної ділянки, площею 4,1656 га, саме такою сільськогосподарською культурою в 2022 році та час здійснення посівів.

Ухвалою суду від 15 серпня 2022 року відкрито провадження у справі, вирішено проводити розгляд справи в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 30 серпня 2022 року.

Разом з тим, 30 серпня 2022 року до канцелярії суду від ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову у даній справі, в якій просить суд:

-заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Карлівське сільгосппідприємство «ЛОС» (ідентифікаційний код юридичної особи 32256241) вчиняти будь-які дії щодо володіння, розпоряджання та користування, в тому числі проводити будь-які дії сільськогосподарські роботи, на земельній ділянці кадастровий номер якої 5323084400:00:002:0040, площею 4,1656 га, що розташована в Полтавській області, Полтавського району (до зміни адміністративно-територіального устрою Машівський район), Новотагамлицької сільської ради без попереднього письмового повідомлення з вказівкою виду сільськогосподарських робіт та письмової згоди ОСОБА_1 до набрання законної сили рішенням суду по суті;

-у разі відмови у задоволенні забезпечення визначеного пунктом 1 даної заяви просимо заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Карлівське сільгосппідприємство «ЛОС» (ідентифікаційний код юридичної особи 32256241) вчиняти будь-які дії щодо володіння, розпоряджання та користування, в тому числі проводити будь-які сільськогосподарські роботи, на земельній ділянці кадастровий номер якої 5323084400:00:002:0040, площею 4,1656 га, що розташована в Полтавській області, Полтавського району (до зміни адміністративно-територіального устрою Машівський район), Новотагамлицької сільської ради без завчасного за п`ять днів до вчинення будь-яких дій або видів сільськогосподарських робіт письмового підтвердження отримання ОСОБА_1 повідомлення (з письмовою вказівкою дати та часу, виду дій або сільськогосподарських робіт та наданням підтверджуючих, дозвільних документів на проведення таких дій, робіт) до набрання законної сили рішенням суду по суті справи.

В обґрунтування вимог заяви про забезпечення позову заявником вказано, що 26 листопада 2014 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Карлівське сільгосппідприємство «ЛОС» було укладено договір оренди землі, відносно земельної ділянки загальною площею 4,0253 га, кадастровий номер якої 5323084400:00:002:0040, що розташована на території Новотагамлицької сільської ради Машівського району Полтавської області. Відповідно до пункту 38 Договору оренди землі від 26 листопада 2014 року дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін. Згідно пункту 40 Договору оренди землі від 26 листопада 2014 року перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору. 15 лютого 2022 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір дарування земельної ділянки, кадастровий номер якої 5323084400:00:002:0040, що розташована за адресою: Полтавська область, Полтавського району (до зміни адміністративно-територіального устрою Машівський район), Новотагамлицької сільської ради. 17 лютого 2022 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Карлівське сільгосппідприємство «ЛОС» укладено додаткову угоду про дострокове розірвання Договору оренди землі від 26 листопада 2014 року. Не вважаючи на це, відповідач з 17 лютого 2022 року не припинив використовувати земельну ділянку та 17 лютого 2022 року земельну ділянку не повернув. 13 квітня 2022 року ОСОБА_1 звернулась до ТОВ «Карлівське сільгосппідприємство «ЛОС» з листом про припинення використання та повернення земельної ділянки кадастровий номер якої 5323084400:00:002:0040. 19 квітня 2022 року відповідач відмовився повернути вказану земельну ділянку мотивуючи це тим, що в зв`язку з веденням воєнного стану було обмежено реєстр та реєстраційні дії пов`язані із земельними ділянками не проведено, а відтак вважає, що договір відносно земельної ділянки кадастровий номер якої 5323084400:00:002:0040 не припинений, а тому відповідач має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі від 26 листопада 2014 року. 06 червня 2022 року позивачем зареєстровано припинення речових прав за договором оренди землі від 26 листопада 2022 року відносно земельної ділянки кадастровий номер якої 5323084400:00:002:0040. Звертаючись до суду за захистом порушеного права із позовом про усунення перешкод у користуванні належним майном, шляхом заявлення вимоги про повернення таких ділянок та визнання права на врожай, позивач просить усунути саме приведене вище порушення її прав. Разом з тим, оскільки слухання справи було відкладено на 25 жовтня 2022 року, позивач вказує, що до цієї дати відповідач в будь-якому випадку здійснюватиме сільськогосподарські роботи по збору урожаю на земельній ділянці, що значно ускладнить виконання рішення суду та позивач змушений буде подати інший позов про стягнення збитків. Якщо суд вважає, що позивачем на даний час не доведено використання відповідачем та наявність на спірній земельній ділянці, то відповідне забезпечення позову одночасно будь-яким чином не порушує прав відповідача, а тому відсутні будь-які перешкоди щодо такого забезпечення. Тим більше, оскільки у віданні відповідача перебуває дана земельна ділянка він може засіяти на ній озиму, що фактично призведе до реального ускладнення відновлення інтересів позивача, адже в такому разі озиму будуть збирати в липні-серпні 2023 року. Спосіб забезпечення позову, який заявник просить застосувати, вважається нею, як такий, що не призведе до неправомірних і надмірних обмежень прав відповідача, а невжиття заходів забезпечення позову унеможливить ефективний захист поновлення порушених прав та інтересів позивача.

До заяви у відповідності до вимог частини шостої статті 151 ЦПК України подано оригінал квитанції про сплату судового збору за забезпечення позову.

Відповідно до положень частин першої та третьої статті 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням.

Розглянувши заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову у цивільній справі №948/530/22 та перевіривши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Частиною першою статті 153 ЦПК України визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Згідно частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

З огляду на положення частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно з пунктів 2, 4 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується, в тому числі, забороною вчиняти певні дії, а також забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Відповідно до пункту 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь нього, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Питання обґрунтованостізаявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Враховуючи положення частини десятої статті 150 ЦПК України, суд зобов`язаний з`ясувати, чи тотожні за змістом заявлені заходи забезпечення позову задоволенню заявлених позовних вимог, та не повинен вживати заходів забезпечення позову, якщо здійснення таких заходів забезпечення позову практично є задоволенням заявлених позовних вимог, і при цьому спір не вирішується по суті.

Вказана правова позиція викладена Верховним Судом у справах № 906/824/17 (ухвала від 07.08.2018) та №902/483/18 (постанова від 21.01.2019).

Аналізуючи приведені позивачем вимоги заяви про забезпечення позову, суд приходить до переконання, що заборонивши вчиняти відповідачу дії щодо володіння, розпоряджання та користування, в тому числі будь-які сільськогосподарські роботи, на земельній ділянці без попереднього письмового повідомлення з вказівкою виду сільськогосподарських робіт та письмової згоди позивача до набрання законної сили рішенням суду по суті, практично буде задоволенням заявлених позовних вимог у даній цивільній справі, що є неприпустимим.

Врахувавши наведені законодавчі приписи та наведені позивачем доводи в сукупності із доказами, суд встановив, що забезпечення позову шляхом заборони вчиняти будь-які дії на земельній ділянці у даній справі є фактично задоволенням позовних вимог.

Доводи позивача, викладені в заяві про забезпечення позову, наведеного не спростовують та передусім стосуються обставин обґрунтованості заявлених позовних вимог.

Примітка позивача на випадок відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову про те, що у такому випадку вона просить заборонити відповідачу вчиняти будь-які сільськогосподарські роботи, на спірній земельній ділянці без завчасного, за п`ять днів до вчинення будь-яких дій або видів сільськогосподарських робіт, письмового підтвердження отримання позивачем повідомлення, судом оцінюється як допустима у розмінні предмету спору та суті позовних вимог.

Такий захід суд застосовує з огляду на необхідність запобігання втручання у господарську діяльність відповідача як суб`єкта господарювання та мінімізації негативних наслідків, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права та законного інтересу позивача.

Однак, виходячи із необхідності проведення робіт із збирання урожаю та їх оперативності, залежності від погодних умов, суд зменшує строк завчасного повідомлення позивача про вчинення будь-яких видів сільськогосподарських робіт, з п`яти до трьох календарних днів завчасного письмового повідомлення позивача про вчинення відповідних дій (з письмовою вказівкою дати та часу, виду дій або сільськогосподарських робіт).

Відтак, у цій частині суд задовольняє частково вимоги заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову.

При вирішенні питання щодо необхідності застосування зустрічного забезпечення суд зазначає наступне.

Регламентація питання про зустрічне забезпечення позову здійснюється положеннями ст. 154 ЦПК України. Зокрема, вказаною нормою передбачено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

З аналізу наведеної норми вбачається, що єдиним критерієм застосування судом зустрічного забезпечення позову є забезпечення можливості відшкодування збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову. При цьому можливість таких збитків має бути ретельно досліджена судом, визначено їх потенційний розмір, оцінено співмірність застосованих заходів забезпечення позову розміру таких можливих збитків та розміру зустрічного забезпечення.

Виходячи з приведеного вище, суд не вбачає підстав для застосування зустрічного забезпечення, оскільки матеріали справи не містять доводів та аргументів, яким чином накладена заборона може завдати збитків відповідачу, а також в чому саме можуть полягати такі збитки. Окрім того, не містять матеріали справи й доказів наявності передбачених статтею 154 ЦПК України випадків обов`язкового застосування зустрічного забезпечення.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 149-159, 260, 353, 354 ЦПК України суд,

п о с т а н о в и в:

Заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову у цивільній справі №948/530/22 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Карлівське сільгосппідприємство «ЛОС» про усунення перешкод у користуванні належним майном, шляхом заявлення вимоги про повернення таких ділянок та визнання права на врожай задовольни частково.

Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Карлівське сільгосппідприємство «ЛОС» (ідентифікаційний код юридичної особи 32256241) вчиняти будь-які сільськогосподарські роботи, на земельній ділянці кадастровий номер якої 5323084400:00:002:0040, площею 4,1656 га, що розташована в Полтавській області, Полтавського району (до зміни адміністративно-територіального устрою Машівський район), Новотагамлицької сільської ради, без завчасного, тобто за три календарні дні до вчинення будь-яких видів сільськогосподарських робіт, отримання ОСОБА_1 письмового повідомлення про такі дії (із вказівкою дати та часу, виду дій або сільськогосподарських робіт).

Заходи забезпечення позову у даній справі вжито до набрання законної сили рішенням суду по суті.

Зустрічне забезпечення у справі не застосовано.

У відповідності до пунктів 3, 4, 7 частини першої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», судом зазначаються відомості про стягувача та боржника:

Позивач (стягувач): ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач (боржник): Товариство з обмеженою відповідальністю «Карлівське сільгосппідприємство «ЛОС», ідентифікаційний код юридичної особи (код ЄДРПОУ) 32256241, місцезнаходження: 39500, вул.60-річчя Жовтня, 5А м.Карлівка Полтавської області.

Копію даної ухвали надіслати сторонам для відома.

Дана ухвала відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» є виконавчим документом та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років з дня її постановлення.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду, проте її оскарження не зупиняє її виконання.

Суддя Я.А. Шинкарчук