Рішення

від 22.08.2022 по справі 546/1124/21

РЕШЕТИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

єдиний унікальний номер справи 546/1124/21

номер провадження 2/546/109/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2022 року м. Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Романенко О.О.,

за участі секретаря судового засідання Захарченко Л.Я.,

представника позивача - адвоката Беркути В.Л.,

представника відповідача

ТОВ "АФГ "Еліта" - адвоката Назаревича І.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Решетилівка в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 546/1124/21 за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Беркута Владислав Леонідович, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрооб`єднання фермерських господарств «Еліта», Решетилівської міської ради Полтавської області про визнання договору оренди землі недійсним, припинення права оренди земельної ділянки, стягнення безпідставно набутих грошових коштів, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою ,-

в с т а н о в и в :

18.11.2021 позивач ОСОБА_1 (в особі представника - адвоката Беркути В.Л.) звернувся до суду з вищевказаним позовом до відповідачів, у якому просила визнати недійсним договір оренди землі від 27 листопада 2018 року укладений між Малобакайською сільською радою Решетилівського району Полтавської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрооб`єднання фермерських господарств «ЕЛІТА» щодо об`єкту оренди - земельної ділянки площею 2, 3280 га, з кадастровим номером 5324282200:00:006:0047, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Припинити право оренди ТОВ «Агрооб`єднання фермерських господарств «ЕЛІТА» земельної ділянки загальною площею 2, 3280 га, з кадастровим номером 5324282200:00:006:0047, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Решетилівської міської ради Полтавської області, яке засноване на договорі оренди землі від 27 листопада 2018 року (орендодавець - Малобакайська сільська рада Решетилівського району Полтавської області, орендар - ТОВ «Агрооб`єднання фермерських господарств «ЕЛІТА»). Стягнути з Решетилівської міської ради Полтавської області на користь позивача ОСОБА_1 грошову суму у розмірі 32 255, 83 грн (тридцять дві тисячі двісті п`ятдесят п`ять гривень вісімдесят три копійки), яка складається з безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 29 442, 75 грн (двадцять дев`ять тисяч чотириста сорок дві гривні сімдесят п`ять копійок), 3% річних від простроченої суми у розмірі 901, 03 грн (дев`ятсот одна гривня три копійки), інфляція за весь час прострочення у розмірі 1912, 05 грн (одна тисяча дев`ятсот дванадцять гривень п`ять копійок). Зобов`язати ТОВ «Агрооб`єднання фермерських господарств «ЕЛІТА» усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою загальною площею 2, 3280 га, з кадастровим номером 5324282200:00:006:0047, цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Решетилівської міської ради Полтавської області шляхом її повернення власнику ОСОБА_1 . Стягнути з відповідачів судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 24 вересня 2018 року Малобакайська сільська рада Решетилівського району Полтавської області прийняла рішення № 476-35-VII «Про проведення земельних торгів у формі аукціону (далі - аукціон). Даним рішенням було затверджено перелік земельних ділянок комунальної власності сільськогосподарського призначення для продажу права оренди на них на земельних торгах, виконавцем яких було визначено ПП «Земінвест». У даному переліку, який є додатком до вищезазначеного рішення Малобакайської сільської ради Решетилівського району Полтавської області є земельна ділянка з кадастровим номером 5324282200:00:006:0047, яка є лотом № 27504 аукціону № 14143, який відбувся 27.11.2018 о 10:00 годині. Дана земельна ділянка перейшла до комунальної власності територіальної громади Малобакайської сільської ради Решетилівського району Полтавської області на підставі рішення Решетилівського районного суду Полтавської області від 21.02.2013 про визнання відумерлою спадщини ОСОБА_2 21.11.2018 вказане рішення суду було оскаржено до Полтавського апеляційного суду. В подальшому було звернення до організатора земельних торгів Малобакайської сільської ради Решетилівського району Полтавської області щодо не виставляння лоту № 27504 на аукціоні № 14143, який відбудеться 27.11.2018 о 10:00 год. 27 листопада 2018 року між Малобакайською сільською радою Решетилівського району Полтавської області, відповідно до рішення тридцять п`ятої сесії сьомого скликання Малобакайської сільської ради від 24.09.2018 № 476-35-VII «Про проведення земельних торгів у формі аукціону», протоколу № 2 земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди на земельну ділянку сільськогосподарського призначення комунальної власності від 27.11.2018, яка є власником земельної ділянки та ТОВ «Агрооб`єднання фермерських господарств «ЕЛІТА», уклали договір оренди землі, а саме: орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування строком на 10 років земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з кадастровим номером 5324282200:00:006:0047, яка розташована за межами населених пунктів на території Малобакайської сільської ради Решетилівського району Полтавської області. З пункту 9 зазначеного договору оренди землі вбачається, що орендна плата за перший рік (12 місяців) користування земельною ділянкою, яка визначена за результатами земельних торгів, вноситься орендарем протягом трьох банківських днів з дня укладення цього договору у грошовій формі у розмірі 12,84% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, у сумі 10391,63 грн. Натуральна та відробіткова форма розрахунку і розмір даним договором не передбачається. Відповідно до п. 10 цього ж Договору, орендна плата за наступні роки вноситься орендарем щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця, у розмірі 1/12 частини річної орендної плати, на розрахунковий рахунок Малобакайської сільської ради Решетилівського району Полтавської області, призначення платежу: «Орендна плата з юридичних осіб», код платежу: 18010600. 21 грудня 2018 року державний реєстратор Чутівської сільської ради Оржицького району Полтавської області прийняв рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а саме: права оренди за ТОВ «Агрооб`єднання фермерських господарств «ЕЛІТА» строком дії 10 років на підставі вищезазначеного договору оренди землі від 27.11.2018.

15 січня 2019 року Полтавським апеляційним судом було винесено постанову про скасування рішення Решетилівського районного суду Полтавської області від 21.02.2013 та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні заяви прокурора Решетилівського району в інтересах держави в особі Малобакайської сільської ради Решетилівського району Полтавської області про визнання спадщини відумерлою та передачу нерухомого майна у власність територіальної громади Малобакайської сільської ради Решетилівського району Полтавської області відмовлено. З даної постанови вбачається, що спадщина після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 відкрилася до набрання чинності ЦК України від 2004 року та була прийнята його дочкою ОСОБА_1 на підставі ст. 529 ЦК України 1963 року, про що видано свідоцтво державним нотаріусом.

Те, що спадкову справу № 262 після смерті її батька ОСОБА_2 було заведено за її заявою ще у 1998 році підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 08 серпня 2017 року, яке було видано ОСОБА_3 , державним нотаріусом Решетилівської державної нотаріальної контори.

18.02.2019 державний реєстратор виконавчого комітету Решетилівської міської ради Полтавської області припинив право комунальної власності в особі територіальної громади Малобакайської сільської ради Решетилівського району Полтавської області на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з кадастровим номером 5324282200:00:006:0047, яка розташована за межами населених пунктів на території Малобакайської сільської ради Решетилівського району Полтавської області, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 156551451.

З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 165979195 вбачається, що власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровим номером 5324282200:00:006:0047, яка розташована за межами населених пунктів на території Малобакайської сільської ради Решетилівського району Полтавської області є ОСОБА_1 .

Протягом 2019 року позивач неодноразово зверталася шляхом телефонних дзвінків, а в подальшому у письмовій формі до Малобакайської сільської ради Решетилівського району Полтавської області та ТОВ «Агрооб`єднання фермерських господарств «ЕЛІТА» з метою врегулювання спору, який між нами виник, що підтверджується описом вкладення у цінний лист на ім`я Малобакайської сільської ради Решетилівського району Полтавської області та керівника ТОВ «Агрооб`єднання фермерських господарств «ЕЛІТА» Вовка В.О. від 25.07.2019. З довідки виконавчого комітету Малобакайської сільської ради Решетилівського району Полтавської області № 02-24/226 від 06.08.2020 вбачається, що після проведення аукціону 27.11.2018 на земельну ділянку площею 2, 3280 га, кадастровий номер 5324282200:00:006:0047 був укладений договір оренди землі від 27.11.2018 року. Орендна плата за перший рік (12 місяців) користування була сплачена в повному обсязі. В подальшому орендна плата за земельну ділянку вноситься орендарем щомісяця в розмірі 1/12 частини річної орендної плати. На сьогодні заборгованість по орендній платі за цю земельну ділянку відсутня. 29.09.2020 року вона зверталася до Малобакайської сільської ради Полтавської області з метою розірвання договору оренди між Малобакайською сільською радою Полтавської області та ТОВ «АФГ «ЕЛІТА» та проханням інформування її відносно цього питання, однак це не дало жодних результатів.

16 червня 2021 року повторно зверталися у письмовій формі до ТОВ «АФГ «ЕЛІТА» шляхом надіслання листа-повідомлення стосовно врегулювання спору в позасудовому порядку стосовно права оренди ТОВ «АФГ «Еліта» щодо земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5324282200:00:006:0047, що підтверджується описом у цінний лист, рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення, квитанцією та накладною АТ «УКРПОШТА» від 16.06.2021, однак спір вирішено не було.

У 1998 році позивачем було прийнято спадщину після смерті її батька ОСОБА_2 , яка належить їй з часу її відкриття. 21.02.2013 року Решетилівський районний суд Полтавської області визнав спадщину її батька ОСОБА_2 відумерлою. 15.01.2019 року Полтавський апеляційний суд скасував зазначене рішення Решетилівського районного суду Полтавської області та у задоволенні заяви прокурора Решетилівського району в інтересах держави в особі Малобакайської сільської ради Решетилівського району Полтавської області про визнання спадщини відумерлою та передачу нерухомого майна у власність територіальної громади Малобакайської сільської ради Решетилівського району Полтавської області відмовив.

Однак повідомлена Малобакайська сільська рада Решетилівського району Полтавської області про оскарження рішення Решетилівського районного суду Полтавської області в апеляційному порядку не зняла лот № 27504 на аукціоні № 14143 та за результати його проведення 27 листопада 2018 року уклала договір оренди землі з ТОВ «Агрооб`єднання фермерських господарств «ЕЛІТА», яке сплатило Малобакайській сільській раді Решетилівського району Полтавської області орендну плату за перший рік користування в повному обсязі, а саме: суму в розмірі 10 391, 63 грн. та в подальшому орендна плата за земельну ділянку вноситься орендарем щомісяця в розмірі 1/12 частини річної орендної плати, а саме: 865, 96 грн. на розрахунковий рахунок Малобакайської сільської ради Решетилівського району Полтавської області, а у подальшому Решетилівської міської ради Полтавської області.

З огляду на зазначене ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом за захистом своїх порушених прав.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, 18.11.2021 справу передано на розгляд головуючому судді Романенко О.О.

23.11.2021 суддею Романенко О.О. відкрито провадження у справі, ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

21.12.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрооб`єднання фермерських господарств «Еліта» до суду подано відзив. У своєму відзиві відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що 27.11.2018 між Малобакайською сільською радою Полтавської області та ТОВ «АФГ «ЕЛІТА» укладено договір оренди землі, згідно якого в оренду передається земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 5324282200:00:006:0047 площею 2, 3280 га, що розташована за межами населених пунктів на території Малобакайської сільської ради Решетилівського району Полтавської області. Даний договір укладений відповідно до рішення тридцять п`ятої сесії сьомого скликання Малобакайської сільської ради від 24.09.2018 № 476-35-VII «Про проведення земельних торгів у формі аукціону (аукціон)» та протоколу № 2 земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди на земельну ділянку сільськогосподарського призначення комунальної власності від 27.11.2018. Малобакайська сільська рада на момент укладення оскаржуваного договору була власником земельної ділянки з кадастровим номером 5324282200:00:006:0047 площею 2, 3280 га на підставі рішення Решетилівського районного суду Полтавської області від 21.02.2013 у справі № 546/81/13-ц. Постановою Полтавського апеляційного суду від 15.01.2019 вказане рішення було скасоване, оскільки спадщина після померлого ОСОБА_2 була прийнята його дочкою - ОСОБА_1 , про що видано свідоцтво про право на спадщину за законом № 1503 від 08.08.2017. Позивачка вважає, що оскільки рішення Решетилівського районного суду Полтавської області, що встановлювало право власності Малобакайської сільської ради на спірну земельну ділянку, скасоване, за наявності вказаного вище свідоцтво про право на спадщину за законом, договір оренди землі від 27.11.2018, укладений між Малобакайською сільською радою Полтавської області та ТОВ «АФГ «ЕЛІТА», є недійсним, оскільки відсутнє волевиявлення позивача, як власника на укладення такого договору. Однак наведене твердження не відповідає нормам чинного законодавства та обставинам справи. Відповідач хоче звернути увагу суду, що у вказаному свідоцтві на право на спадщину вказано, що спадщина, на яку видане це свідоцтво складається з права на земельну частку (пай), яка перебуває у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства ім. Мічуріна, с. Малий Бакай Решетилівського району Полтавської області, розміром 2,75 в умовах кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі.

З наданих до позовної заяви документів вбачається, що спірна земельна ділянка сформована 28.11.2014, у позивачки право власності на неї виникло 08.05.2019, договір оренди землі, який просить визнати недійсним представник позивачки, укладено 27.11.2018, право оренди зареєстровано 21.12.2018. Тобто, на момент вчинення правочину та реєстрації права оренди ТОВ «АФГ «ЕЛІТА», позивачка не була власником земельної ділянки, а відповідно наявність чи відсутність її волевиявлення на укладення договору оренди землі від 27.11.2018 не має ніякого значення для дійсності такого договору.

Оскаржуваний договір оренди землі від 27.11.2018 був укладений з дотриманням встановленої законодавством процедури за результатами проведення земельних торгів (аукціону). Результати такого аукціону не визнані судом недійсними чи такими, що не відбулися. На момент укладення договору оренди землі власником спірної земельної ділянки була територіальна громада в особі Малобакайської сільської ради, що підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 156551451 від 18.02.2019, дата реєстрації права власності - 14.1.2016. Розпорядник - сільська рада в межах своїх повноважень, визначених ст. 122 Земельного кодексу України, прийняла рішення про проведення земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди спірної земельної ділянки. А отже, на момент укладення договору оренди від 27.11.2018 було дотримано всіх вимог ст. 203 ЦК України, а також норми законодавства щодо передачі земельної ділянки комунальної власності в оренду, а тому підстави для визнання його недійсним відсутні. В п. 36 Договору вказано, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря, не є підставою для зміни умов або розірвання договору. За наявності вказаного пункту договору та умов, коли власник земельної ділянки змінився після укладення договору оренди щодо неї, то новий власник - ОСОБА_1 є орендодавцем за оскаржуваним договором оренди землі від 27.11.2018 з усіма правами та обов`язками, передбаченими його умовами. ТОВ «АФГ «ЕЛІТА» не заперечує проти сплати орендної плати позивачу та виконання всіх обов`язків орендаря перед новим орендодавцем. Таким чином, оскільки підстави для визнання договору оренди землі від 27.11.2018 недійсним відсутні, то вимога про припинення права оренди ТОВ «АФГ «ЕЛІТА» земельної ділянки кадастровий номер 5324282200:00:006:0047 площею 2, 3280 га, також не підлягає до задоволення, оскільки вона є похідною від вимоги про визнання договору оренди землі недійсним. (а.с. 37-39).

Щодо позовних вимог про зобов`язання ТОВ «АФГ «ЕЛІТА» усунути перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом повернення її позивачу.

Відповідач зазначає, що представник позивача в позові вказує, що майно, яке вибуло з володіння власника на підставі рішення суду, ухваленого щодо цього майна, але в подальшому скасованого, вважається таким, що вибуло з володіння власника поза його волею, а відтак може бути витребуване у добросовісного набувача. Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі ч. 1 ст. 388 ЦК України залежить від того, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Як вказано, право власності позивачки на спірну земельну ділянку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 08.05.2019, що підтверджується копією Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 165979195 від 10.05.2019. А отже, на підставі викладеного, право володіння земельною ділянкою кадастровий номер 5324282200:00:006:0047 площею 2, 3280 га належить позивачці. Представник позивачки в позові не заявляє індикаційної вимоги про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння. А отже, правова позиція щодо того, що майно, яке вибуло з володіння власника на підставі рішення суду, ухваленого щодо цього майна, але в подальшому скасованого, вважається таким, що було з володіння власника поза його волею, а відтак може бути витребуване у добросовісного набувача, не підлягає до застосування в даному випадку. В позові представник позивачки заявляє негаторну вимогу, а саме: зобов`язання відповідача ТОВ «АФГ «ЕЛІТА» усунути перешкоди у користуванні спірною земельною ділянкою шляхом її повернення власнику - позивачці. На підставі п. 36 Договору між позивачкою та відповідачем ТОВ «АФГ «ЕЛІТА» наявні орендні договірні правовідносини, а тому негаторна позовна вимога про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою не підлягає до задоволення. Відповідач вважає, що позов представника позивачки не підлягає до задоволення, оскільки відсутні підстави для визнання договору оренди землі недійсним, а відповідно і задоволення похідної вимоги про припинення права оренди ТОВ «АФГ «ЕЛІТА», з врахуванням наявності договірних правовідносин негаторна позовна вимога також до задоволення не підлягає.

Щодо поставлених в позовній заяві питань до ТОВ «АФГ «ЕЛІТА», відповідач зазначає, що загальний розмір орендної лати, що був сплачений ним на рахунок органу місцевого самоврядування на виконання оскаржуваного договору оренди землі, надати немає можливості, оскільки орендна плата підприємством сплачується за користування всіма земельними ділянками, що перебувають в його оренді, однією сумую без зазначення окремих сум та кадастрових номерів земельних ділянок, за оренду яких такі суми сплачені. Разом з тим, повідомляє, що у ТОВ «АФГ «ЕЛІТА» станом на 21.10.2021 відсутня заборгованість зі сплати орендної плати за користування земельними ділянками комунальної власності, в тому числі і земельної ділянкою 5324282200:00:006:0047 площею 2, 3280 га.

02.02.2022 представником позивача - адвокатом Беркутою В.Л. подано до суду клопотання про витребування доказів.

Ухвалою суду від 03.02.2022 клопотання представника позивача - адвоката Беркути В.Л. про витребування доказів було задоволено та зобов`язано Головне управління ДПС у Полтавській області, Решетилівську міську раду Полтавської області та ТОВ «АФГ «ЕЛІТА» надати витребувані докази до суду.

08.02.2022 Решетилівською міською радою Полтавської області до суду подано відзив. Відповідач зазначає наступне, що відповідно до договору оренди землі від 27.11.2018, укладеного за результатами проведення земельних торгів у формі аукціону з продажу прав оренди на земельну ділянку сільськогосподарського призначення комунальної власності між Малобакайською сільською радою Решетилівського району Полтавської області та ТОВ «АФГ «ЕЛІТА», в оренду передано земельну ділянку площею 2,3280 га, кадастровий номер 5324282200:00:006:0047, яка розташована за межами населених пунктів на території Малобакайської сільської ради Решетилівського району Полтавської області. Відомості щодо державної реєстрації внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 21.12.2018. Строк дії - 10 років. На момент укладення зазначеного договору оренди землі Малобакайська сільська рада була належним розпорядником зазначеної земельної ділянки площею 2,3280 га, кадастровий номер 5324282200:00:006:0047, яка розташована за межами населених пунктів на території Малобакайської сільської ради Решетилівського району Полтавської області та відносилася до земель комунальної власності, а на підставі рішення Решетилівського районного суду Полтавської області 21.02.2013 у справі № 546/81/13-ц визнана відумерлою спадщина, що належала ОСОБА_2 . Вказане рішення було скасовано постановою Полтавського апеляційного суду від 15.01.2019. Позивачка стверджує, що договір оренди землі не є дійсним, оскільки було відсутнє її волевиявлення на укладення такого договору. Однак, зазначене не відповідає нормам чинного законодавства, зокрема нормам ст.ст. 79-1, 148-1 ЗК України, ч. 4 ст. 32 ЗУ «Про оренду землі», ст.ст. 182, 792, 613 ЦК України. В позові вказано, що ОСОБА_1 прийняла спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 батька ОСОБА_2 , спадщина відкрилася до набрання чинності ЦК України 2004 року, а прийняття спадщини підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом. У вказаному свідоцтві вказано, що спадщина, на яку видане свідоцтво складається з права на земельну частку (пай) , яка перебуває у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства ім. Мічуріна, с. Малий Бакай Решетилівського району Полтавської області, розміром 2,75 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі, яка належала померлому ОСОБА_2 . Враховуючи норми чинного законодавства є очевидним, що ОСОБА_1 успадкувала право на земельну частку (пай), а не на спірну земельну ділянку площею 2,3280 га, кадастровий номер 5324282200:00:006:0047. У зв`язку з чим просили відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 в повному обсязі (а.с. 67-70).

На виконання ухвали суду від 03.02.2022, 09.03.2022 Головним управлінням ДПС у Полтавській області було надано лист-відповідь та довідку (а.с. 82, 83).

На виконання ухвали суду від 03.02.2022, 01.04.2022 Решетилівською міською радою Полтавської області було надано лист-відповідь (а.с. 98).

12.04.2022 відповідачем ТОВ «АФГ «ЕЛІТА» було надано заяву свідка в порядку ст. 93 ЦПК України та копію листа ГУ ДПС у Полтавській області № 44198/6/16-31-13-09, в якій було надано відповіді на питання, які були поставлені у позовній заяві (а.с. 99, 100). Окрім цього, подано клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи, а саме: копії податкових декларацій з плати за землю ТОВ «АФГ «ЕЛІТА» за 2019-2021, платіжні доручення № 3480 від 20.11.2018 та № 3610 від 28.11.2018 (а.с. 107, 108-120, 121, 122).

02.06.2022 закрито підготовче судове провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.

У судове засідання з`явились представник позивача та представник відповідача ТОВ «АФГ «ЕЛІТА».

Відповідач Решетилівська міська рада Полтавської області у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, надавши до суду клопотання, у якому просить суд розгляд справи проводити за його відсутності, Враховуючи всі подані документи та письмові матеріали просили відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. (а.с. 150).

Представник позивача у судовому засідання заявлені позовні вимоги підтримав та просив задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позові.

Представник відповідача ТОВ «АФГ «ЕЛІТА» у судовому засіданні заперечував на підставах, викладених у письмових поясненнях ( а.с. 37-39). Суду пояснив, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Вказує на те, що позивачем не надано доказу відмови уповноважених осіб у реєстрації права власності на земельну ділянку, що є предметом договору оренди, який він просить визнати недійсними. У разі невизнання права власності особи, вона має право звернутись за захистом свого права відповідно у спосіб визначений ст. 16 ЦК України. Вважає, що підстави для визнання судом договору оренди недійсними відсутні.

Спір у справі пов`язаний із захистом права власності на земельну ділянку та його вирішення регулюється нормами цивільного та земельного законодавства.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Згідно ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст.12 ЦПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ст. 16 ЦК України Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Зазначені принципи також закріплені нормами цивільного процесуального законодавства. Зокрема, згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відповідно до частин 1 та 2 статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи (ст. 76 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України).

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (допустимість доказів ст. 78 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

Частиною 1 статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частин 5, 6 ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 2, 3 ст. 89 ЦПК України).

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом (а.с. 6).

Рішенням Решетилівського районного суду Полтавської області від 21.02.2013 у справі № 546/81/13-ц заяву прокурора Решетилівського району в інтересах держави в особі Малобакайської сільської ради Решетилівського району Полтавської області про визнання спадщини ОСОБА_2 відумерлою задоволено. Визнано відумерлою спадщину у виді земельної ділянки площею 2,33 га., вартістю 53 994, 89 грн, розташованої на території Малобакайської сільської ради Решетилівського району Полтавської області, право власності на яку згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ІУ- ПЛ № 045080 належало ОСОБА_2 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 . Земельну ділянку площею 2,33 га вартістю 53994,89 грн., розташовану на території Малобакайської сільської ради Решетилівського району Полтавської області, право власності на яку згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ІУ- ПЛ № 045080 належало ОСОБА_2 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 , передано у власність територіальної громади Малобакайської сільської ради Решетилівського району Полтавської області (а.с. 13-15).

З копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 18.02.2019 № 156551451 (а.с. 17) вбачається, що право власності на спірну земельну ділянку з кадастровим номером 5324282200:00:006:0047 зареєстровано за Малобакайською сільською радою Решетилівського району Полтавської області Державний реєстратор Решетилівської районної державної адміністрації від 14.12.2016, індексний номер 33076945, на підставі рішення Решетилівського районного суду Полтавської області від 21.02.2013, справа 2-о/546/15/13, рішення органу місцевого самоврядування, виданий 08.12.2013, видавник Малобакайська сільська рада Решетилівського району Полтавської області. Право власності припинено 18.02.2019 на підставі рішення № 546/81/13-ц Полтавського апеляційного суду від 15.01.2019.

З копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 10.05.2019 № 165979195 (а.с. 18) вбачається, що право власності на спірну земельну ділянку з кадастровим номером 5324282200:00:006:0047 зареєстровано за ОСОБА_1 , державний реєстратор: Верховод К.В. Виконавчий комітет Решетилівської міської ради, дата державної реєстрації від 08.05.2019, індексний номер 46782833, на підставі свідоцтва про право власності за законом, серія та номер 1503, виданого 08.08.2017.

24.09.2018 Малобакайська сільська рада Решетилівського району Полтавської області прийняла рішення № 476-35-VII «Про проведення земельних торгів у формі аукціону (аукціон)». Даним рішенням було затверджено перелік земельних ділянок комунальної власності сільськогосподарського призначення для продажу права оренди на них на земельних торгах, виконавцем яких було визначено ПП «Земінвест». У даному переліку, який є додатком до вищезазначеного рішення Малобакайської сільської ради Решетилівського району Полтавської області є земельна ділянка, кадастровий номер 5324282200:00:006:0047, яка є лотом № 27504 Аукціону № 14143, який відбувся 27 листопада 2018 року о 10:00 годині (а.с. 8).

27.11.2018 між Малобакайською сільською радою Решетилівського району Полтавської області та ТОВ «АФГ «ЕЛІТА» укладено договір оренди земельної ділянки, за яким Малобакайська сільська рада передала в оренду ТОВ «АФГ «ЕЛІТА» спірну земельну ділянку, площею 2,3280 га, кадастровий номер 5324282200:00:006:0047 строком дії 10 років. Відповідно до абз. 1 п. 36 Договору визначено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору (а.с. 10-11).

Вищевказаний договір оренди землі від 27.11.2018 зареєстровано державним реєстратором Чутівської сільської ради Оржицького району Полтавської області 21.12.2018 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 27.12.2018, індексний номер рішення 44865890, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 06.03.2019 (а.с. 12).

Постановою Полтавського апеляційного суду від 15.01.2019 у справі № 546/81/13-ц вказане рішення Решетилівського районного суду Полтавської області від 21.02.2013 скасовано та ухвалено нове, яким відмовлено у задоволенні заяви прокурора Решетилівського району в інтересах держави в особі Малобакайської сільської ради Решетилівського району Полтавської області про визнання спадщини відумерлою та передачу нерухомого майна у власність територіальної громади Малобакайської сільської ради Решетилівського району Полтавської області (а.с. 13-15).

Апеляційним судом встановлено, що спадщина після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 відкрилася до набрання чинності ЦК України від 2004 року та була прийнята його дочкою ОСОБА_1 на підставі ст. 529 ЦК України 1963 року.

08 серпня 2017 року державним нотаріусом Решетилівської державної нотаріальної контори Кириченко Т.М. видано свідоцтво про право на спадщину за законом, згідно якого на підставі ст. 529 ЦК України (1963 року), спадкоємцями зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є його дочка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована в АДРЕСА_1 .

Спадщина, на яку видане це свідоцтво, складається з права на земельну частку (пай), яка перебуває у колективній власності КСП ім. Мічуріна, с. Малий Бакай, Решетилівського району, Полтавської області, розміром 2,75 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі, яка належала померлому ОСОБА_2 на підставі повідомлення Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області відділ у Решетилівському районі за № 55/174-17 від 07.06.2017 р.

Спадкова справа № 262 заведена за 1998 рік. Стягнуто державне мито - 34,00 грн. по квит. Зареєстровано в реєстрі за № 1503 (а.с. 16).

Згідно листа - відповіді ГУ ДПС України у Полтавській області до якого долучено інформацію з Податкових декларацій з плати за землю, який надійшов до суду 09.03.2022 вбачається, що оперативний облік податків і зборів в органах ДПС України здійснюється згідно затвердженого наказу Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 5. Ведення обліку надходження земельного податку за кадастровим номером та адресами земельних ділянок даним Порядком не передбачено. Враховуючи наведено, надаємо інформацію щодо сплати орендної плати з юридичних осіб ТОВ «АФГ «ЕЛІТА» (код ЄДРПОУ 24389445) :

-у 2018-2020 роках до Бюджету Малобакайської сільської ради: 2018 рік - 2403445,59 грн, 2019 рік - 2201769, 79 грн., 2020 рік - 2348665,11 грн,

-2021 рік - 2600093,32 грн, 2022 рік - 311121,53 грн.

Крім того повідомляється, що за даними інформаційної системи ДПС України станом на 02.02.2022 по ТОВ «АФГ «ЕЛІТА» (код ЄДРПОУ 24389445) в податкових деклараціях з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2019-2021 роки задекларована (а.с. 82).

Згідно листа - відповіді, яка надійшла до суду від Решетилівської міської ради Полтавської області вбачається, що в Решетилівської міської ради Полтавської області відсутня інформація щодо наявності/відсутності заборгованості зі сплати орендної плати ТОВ «АФГ «ЕЛІТА» та щодо розміру сплаченої орендної плати станом на 02.02.2022 за земельну ділянку з кадастровим номером 5324282200:00:006:0047, площею 2,3280 га за укладеним договором оренди землі від 27.11.2018 між ТОВ «АФГ «ЕЛІТА» та Малобакайською сільською радою Решетилівського району Полтавської області. У зв`язку з вказаним та враховуючи, що Решетилівська міська рада Полтавської області не є зазначеним контролюючим органом, а також той факт що орендна плата ТОВ «АФГ «ЕЛІТА» сплачується за всі земельні ділянки, які перебувають у користуванні підприємства, а не за кожну окремо можливість надання запитуваної в ухвалі інформації відсутня (а.с. 98).

Із копій податкових декларацій за 2019, 2020, 2021 роки вбачається, що ТОВ «АФГ «Еліта» сплачувало орендну плату за використання спірної земельної ділянки у розмірі 10391,63 грн на рік (а.с. 108-120).

Відповідно ст. 525 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, зазначений в статі 21 цього Кодексу.

Згідно ст. 548 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

У відповідності до ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Згідно ст. 529 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю.

Із копії свідоцтва про право на спадщину за законом (а.с.16) вбачається, що спадкова справа заведена у 1998 році та спадкове майно після смерті ОСОБА_2 успадкувала його дочка ОСОБА_1 на підставі ст. 529 ЦК України (1963 року). Таким чином із даного документа вбачається, що спадкоємиця (позивачка у справі) вчинила всі відповідні дії згідно норм чинного законодавства (на момент відкриття спадщини) задля вступу у спадщину.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованих Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Так, судом встановлено, що після смерті ОСОБА_2 - його дочка ОСОБА_1 прийняла спадщину після померлого батька та отримала свідоцтво про право на спадщину за законом, яка складається з права на земельну частку (пай), яка перебуває у колективній власності КСП ім. Мічуріна, с. Малий Бакай, Решетилівського району, Полтавської області, розміром 2,75 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі, яка належала померлому ОСОБА_2 на підставі повідомлення Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області відділ у Решетилівському районі за № 55/174-17 від 07.06.2017 р. (а.с. 6).

Судом встановлено, що спадкова справа заведена в 1998 році та спадщина прийнята позивачкою на підставі ст. 529 ЦК України (1963 року).

08.08.2017 року ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на спадщину за законом, яке зареєстровано в реєстрі за № 1503. Провести ОСОБА_1 державну реєстрацію перешкодило вже зареєстроване право власності за Малобакайською сільською радою Решетилівського району Полтавської області.

Твердження відповідачів про те, що момент набуття права власності ОСОБА_1 на спірну земельну ділянку вважається саме з моменту здійснення державної реєстрації (внесення відповідного запису в державний реєстр) суд не бере до уваги, вважаючи такі доводи хибними та такими, що не відповідають дійсним обставинам та нормам законодавства, оскільки відповідачами поняття «факту набуття права власності» та «факту державної реєстрації права власності» безпідставно ототожнюється.

Зазначені висновки суд обґрунтовує наступним.

Неотримання вчасно свідоцтва про право на спадщину за заповітом не свідчить про неприйняття спадщини та позбавлення спадкоємця його прав на об`єкт спадкового майна.

Згідно ст. 548 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Зазначене кореспондується з нормами чинного цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Частиною 3 статті 1296 ЦК України передбачено, що відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом (стаття 328 ЦК України).

Згідно зі ст. 81 Земельного Кодексу України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки, зокрема, на підставі прийняття спадщини.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За змістом наведеної норми державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає.

Подібний висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17, а також у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.02.2018 у справі № 925/1121/17, від 17.04.2019 у справі № 916/675/15.

Спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку.

Проте відсутність реєстрації права власності відповідно до Закону України «Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не зумовлює позбавлення особи прав користування та володіння належним їй на праві власності майном.

Такий же висновок міститься у постанові Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі №303/6974/16, від 18 лютого 2021 року у справі № 609/1231/19.

Згідно зі статтями 317, 319 ЦК України саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею.

Статтею 90 ЗК України визначено права власників земельних ділянок, зокрема, продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину, самостійно господарювати на землі, тощо та передбачено, що порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Згідно зі ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 216 ЦК України визначено правові наслідки недійсності правочину.

Суд вважає, що оскільки укладений договір оренди земельної ділянки оспорюється не стороною даного правочину, а особою, яка не являється учасником його укладення, то відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України зазначений правочин за наявності доведення підстав для його недійсності, підлягає визнанню судом недійсним. Тобто даний правочин не можна вважати нікчемним за законом, оскільки його дійсність заперечується іншою особою, тому у даному випадку цей правочин є оспорюваним.

Суд акцентує увагу на тому, що фізична або юридична особа може розпоряджатися на власний розсуд лише майном, яке їй належить на законних підставах.

Згідно ч.1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права (ч.1 ст. 761 ЦК України).

Згідно ст. 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини, щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно ст. 93, ч. 4 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем (ч.4 ст. 124 ЗК). Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності (ч.1 ст. 93 ЗК України). Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи (ч.8 ст. 93 ЗК України). Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом (ч.9 ст. 93 ЗК України).

За змістом положень статей 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

Підставою для визнання недійсним договору за частиною першою статті 215 ЦК України може бути встановлений судом дефект такого елемента правочину, як воля його учасника (учасників) - відсутність волі на укладення правочину або невідповідність волі та волевиявлення учасника (учасників) в момент вчинення правочину.

Виключне право на підписання договору оренди землі належить лише власнику землі або уповноваженій ним у встановленому законом порядку особі, а підписання договору іншою, не уповноваженою власником землі особою свідчить про порушення законних прав орендодавця під час укладення та підписання договору оренди.

Судом достовірно встановлено, що спірна земельна ділянка належить позивачці з часу відкриття спадщини - 06 квітня 1998 року та це право підтверджується відповідним свідоцтвом, отриманим у встановленому законом порядку.

Зважаючи на те, що спадщина належить спадкоємцю з моменту її відкриття, та враховуючи скасування рішення суду про визнання спадщини ОСОБА_2 відумерлою, Малобакайська сільська рада не є власником зазначеної земельної ділянки, а отже не мала законного права передавати її в оренду.

Окрім іншого, відповідач Решетилівська міська рада Полтавської області заперечуючи проти задоволення позовних вимог посилається на норми ст.148-1 ЗК України, ч. 4 ст. 32 ЗУ «Про оренду землі», згідно яких до нового власника землі переходять усі права і обов`язки орендодавця, що також закріплено у п. 36 спірного договору оренди.

Положення ст. 148-1 ЗК України та ст. 32 ЗУ «Про оренду землі», на які зроблено посилання відповідача, слід тлумачити у контексті загальних положень про заміну сторони у зобов`язанні.

Згідно ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином; правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем; виконання обов`язку боржника третьою особою, а також в інших випадках, передбачених законом.

Скасування рішення суду, на підставі якого кредитор набув право власності на майно, відносно якого виникли зобов`язальні відносини, не є заміною сторони у зобов`язанні у розумінні приписів ст. 512 ЦК України, окремої спеціальної норми закону для такого конкретного випадку не існує.

З урахуванням встановлених фактичних обставин суд вважає, що станом на час укладення договору оренди саме ОСОБА_1 мала право на спірну земельну ділянку, хоча воно і було обмежене.

Отже, відсутні підстави вважати, що у цій справі відбулася заміна сторони у зобов`язанні.

З наведених мотивів, суд не бере до уваги твердження відповідачів, про те, що відбувся перехід права власності на земельну ділянку від Малобакайської сільської ради до позивача у справі, з моменту якого до позивача перейшли права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди щодо такої ділянки, оскільки у даному випадку рішення суду про визнання спадщини ОСОБА_2 відумерлою, на підставі якого Малобакайська сільська рада набула права власності на спірну земельну ділянку, скасовано. Тобто Малобакайська сільська рада не набула права власності на спірну земельну ділянку, відтак перехід права власності на земельну ділянку від Малобакайської сільської ради до позивача у справі у розумінні ст. 148-1 ЗК України не відбувся.

Земельну частку (пай), яка є спадковим майном ОСОБА_1 було виділено в натурі та присвоєно цій земельній ділянці кадастровий номер 5324282200:00:006:0047 та саме на цю земельну ділянку проведено реєстрацію права власності за позивачкою після вчинення дій щодо припинення реєстрації прав за Малобакайською сільською радою Решетилівського району Полтавської області. Доводи відповідачів про те, що позивачкою не доведено, що саме спірна земельна ділянка їй належить на праві власності, судом не беруться до уваги.

Окрім того, перебування належної позивачці на праві власності земельної ділянки в оренді відповідача ТОВ «АФГ «ЕЛІТА» за відсутності її волевиявлення на це, порушує гарантоване їй ст. 41 Конституції України право на безперешкодне володіння та розпорядження своїм майном.

За таких обставин суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог про визнання договору оренди недійсним.

Відповідно до абз. 3, 4 ч. 3 ст. 26 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-IV (в редакції чинній на момент звернення до суду) вбачається, що у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Суд вважає, що вимога про припинення права оренди відповідача ТОВ «АФГ «Еліта» підлягає задоволенню з огляду на недійсність договору оренди.

Оскільки позовні вимоги про визнання недійсним договору оренди землі від 27.11.2018 та припинення права оренди ТОВ «АФГ «ЕЛІТА» земельної ділянки підлягають задоволенню, то позовна вимоги ОСОБА_1 про зобов`язання Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрооб`єднання фермерських господарств «ЕЛІТА» усунути перешкоди у користуванні земельною ділянки загальною площею - 2, 3280 га, кадастровий номер - 5324282200:00:006:0047, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Решетилівської міської ради Полтавської області шляхом її повернення власнику ОСОБА_1 також підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення та забезпечити ефективне поновлення порушеного права.

Підсумовуючи вищевикладені висновки, суд вважає, що позивачем обрано належний та ефективний спосіб захисту порушених прав шляхом пред`явлення вимог про визнання недійсним договору оренди, який став підставою для державної реєстрації іншого речового права - права користування (оренди) та припинення права оренди, оскільки саме у такий спосіб буде реалізовано відновлення в повному обсязі порушених прав позивача, як власника нерухомого майна, який в достатній мірі відповідає визначеним у абз. 2 ч. 3 ст. 26 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Що стосується твердження відповідача ТОВ «АФГ «Еліта» про те, що між позивачем ОСОБА_1 та ТОВ «АФГ «Еліта» існують договірні правовідносини на підставі п. 36 оспорюваного договору, у зв`язку з чим позовна вимога про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, як негаторна вимога, не може бути задоволена, суд вважає дані доводи такими, що не відповідають дійсності, оскільки договору оренди позивачка з відповідачем не укладала та до неї не перейшли будь-які зобов`язання, як до нового власника з мотивів викладених вище.

Під способами захисту суб`єктивних земельних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника (пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16).

Загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, а також можливість їх захистити іншим способом, встановленим договором або законом чи судом у визначених законом випадках, закріплені у частині другій статті 16 ЦК України. Глава 29 ЦК України передбачає, зокрема, такі способи захисту права власності як витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикаційний позов) та усунення перешкод у реалізації власником права користування та розпорядження його майном (негаторний позов).

Власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків (частина друга статті 152 ЗК України).

Зазначений захист має бути ефективним, тобто повинен здійснюватися з використанням такого способу захисту, який може відновити, наскільки це можливо, відповідні права, свободи й інтереси позивача

Власник, якого незаконно, без відповідної правової підстави, позбавили володіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на це майно за іншою особою, не втрачає право володіння нерухомим майном. Така інша особа внаслідок державної реєстрації за нею права власності на нерухоме майно стає його фактичним володільцем (бо про неї є відповідний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно). Але не набуває право володіння на відповідне майно, бо воно, будучи складовою права власності, і далі належить власникові.

У такому разі позовну вимогу про зобов`язання повернути земельну ділянку слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки.

Негаторний позов пред`являється власником за умови, що він має майно у своєму володінні, однак протиправна поведінка інших осіб перешкоджає йому здійснювати права користування та розпорядження ним.

Відповідно до ст. 391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Негаторним є позов власника про усунення будь-яких перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження майном, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння (ст. 391 ЦК України).

Судом встановлено, що спірна земельна ділянка належить позивачці з часу відкриття спадщини - 06 квітня 1998 року та це право підтверджується відповідним свідоцтвом, отриманим у встановленому законом порядку. У позивачки існували перешкоди у здійсненні державної реєстрації права власності, оскільки право власності на її земельну ділянку було зареєстроване за Малобакайською сільською радою Решетилівського району Полтавської області та реалізувати своє право державної реєстрації позивачка змогла лише після припинення попереднього запису про реєстрацію права власності за сільрадою.

Задля повного відновлення порушених прав позивача щодо вільного користування та розпорядження своїм нерухомим майном пред`явлення позовної вимоги про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом її повернення позивачці відповідає змісту порушеного права та задоволення цієї вимоги забезпечить ефективне поновлення порушеного права шляхом повернення нерухомого майна у володіння власника.

Щодо позовних вимог до відповідача Решетилівської міської ради Полтавської області щодо стягнення безпідставно набутих грошових коштів, 3 % річних та інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

Згідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Згідно до ст. 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна. Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, має право вимагати відшкодування зроблених нею необхідних витрат на майно від часу, з якого вона зобов`язана повернути доходи. У разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).

Судом встановлено, що рішення Решетилівського районного суду Полтавської області від 21.02.2013 у справі № 546/81/13-ц, яким спадщину ОСОБА_2 визнано відумерлою та на підставі якого Малобакайська сільська рада Решетилівського району Полтавської області набула право власності на спірну земельну ділянку, скасовано постановою Полтавського апеляційного суду від 15.01.2019 (а.с. 13-15). Тобто підстава на якій Малобакайська сільська рада Решетилівського району Полтавської області набула право на спірну земельну ділянку відпала.

Відповідно до частини 6 статті 21 ЗУ «Про оренду землі», у разі визнання у судовому порядку договору оренди землі недійсним отримана орендодавцем орендна плата за фактичний строк оренди землі не повертається.

Предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Характерною особливістю кондиційних зобов`язань є те, що підстави їх виникнення мають широкий спектр: зобов`язання можуть виникати як із дій, так і з подій, причому з дій як сторін зобов`язання, так і третіх осіб, із дій як запланованих, так і випадкових, як правомірних, так неправомірних. Крім того, у кондиційному зобов`язанні не має правового значення чи вибуло майно, володіння власника за його волею чи всупереч його волі, чи є набувач добросовісним чи недобросовісним.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

За змістом приписів глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності у деліктних зобов`язаннях.

Натомість, для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Згідно із частиною другою статті 1214 ЦК України у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу). Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, також врегульовані законодавством. У цьому разі відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 ЦК поширює свою дію на всі види грошових зобов`язань.

Тому у разі прострочення виконання зобов`язання, зокрема щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей, нараховуються 3% річних від простроченої суми відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України.

Зазначене кореспондується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, у постановах від 10 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17 та від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц та висновком Верховного Суду України від 01 червня 2016 року у справі №910/22034/15.

Відповідно до пункту 9 Договору, орендна плата за перший рік (12 місяців) користування земельною ділянкою, яка визначена за результатами земельних торгів, вноситься Орендарем протягом трьох банківських днів з дня укладення цього договору у грошовій формі у розмірі 12,84% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, у сумі 10 391, 63 (Десять тисяч триста дев`яносто одна гривня 63 коп.) грн.

Відповідно до пункту 10 спірного Договору, орендна плата за наступні роки вноситься Орендарем щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця, у розмірі 1/12 частини річної орендної плати, на розрахунковий рахунок Малобакайської сільської ради Решетилівського району Полтавської області, призначення платежу: «Орендна плата з юридичних осіб», код платежу: 18010600.

Сума у розмірі 10 391 гривень 63 копійки була сплачена ТОВ «АФГ «ЕЛІТА» на розрахунковий рахунок Малобакайської сільської ради Решетилівського району Полтавської області до 01.12.2018 за користування земельною ділянкою з 01.12.2018 по 30.11.2019 року, а в подальшому сума у розмірі 1/12 частини річної орендної плати у розмірі 865, 96 грн за користування земельною ділянкою вносилась з 01.12.2019 по 30.09.2021 року (22 місяця * 865, 96 грн) у сумі 19 051, 12 грн, що загалом становить 29 442, 75 грн.

Три проценти річних за весь час прострочення тобто з 01.12.2018 по 21.10.2021 за користування земельною ділянкою у 2019 році складає 901,03 грн.

Враховуючи те, що сума у розмірі 10 391,63 грн. була сплачена ТОВ «АФГ «ЕЛІТА» на розрахунковий рахунок Малобакайської сільської ради Решетилівського району Полтавської області до 01.12.2018 за користування земельною ділянкою у 2019 році, то інфляція за весь час прострочення станом на 21.10.2021 складає 1912, 05 грн.

Таким чином, Решетилівською міською радою Полтавської області, яка є правонаступником Малобакайської сільської ради Решетилівського району Полтавської області було безпідставно набуто грошові кошти в розмірі 29442, 75 грн, 3% річних від простроченої суми у розмірі 901, 03 грн, інфляція за весь час прострочення у розмірі 1912, 05 грн, що загалом становить 32255, 83 грн.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновків про задоволення позовних вимог в частині стягнення з Решетилівської міської ради Полтавської області на користь ОСОБА_1 грошової суми у розмірі 32 255, 83 грн (тридцять дві тисячі двісті п`ятдесят п`ять гривень 83 копійки), яка складається з: безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 29442,75 грн (двадцять дев`ять тисяч чотириста сорок дві гривні 75 копійок), 3% річних від простроченої суми у розмірі 901,03 грн (дев`ятсот одна гривня 03 копійки), інфляції за весь час прострочення у розмірі 1912,05 грн (одна тисяча дев`ятсот дванадцять гривень 05 копійок).

При вирішенні даного спору, суд також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Зазначений Висновок також акцентує увагу й на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Згідно позиції Європейського суду з прав людини, сформованої, зокрема у справах "Салов проти України", "Проніна проти України" та "Серявін та інші проти України": принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").

Виходячи з викладеного суд надав правову оцінку виключно визначальним позиціям сторін у даній справі, а не абсолютно усім доводам. При цьому, суд вважає, що це не впливає на обґрунтованість даного судового рішення, а також не свідчить про неповноту дослідження судом обставин справи та доводів сторін.

Суд, оцінюючи допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на викладені вище мотиви, та вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підтверджені належними та допустимими доказами, які є достовірними і достатніми для відновлення порушених прав позивача, як власника спірної земельної ділянки.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд приходить до наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При звернені до суду із даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3 632,00 грн, що підтверджується квитанцією № 0.0.2342745733.1 від 16.11.2021 (а.с. 1).

Очікувані судові витрати, зазначені позивачем у своєму позові, а саме: 7000, 00 грн на оплату понесених у зв`язку із розглядом справи.

Враховуючи наведене, зважаючи на те, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Решетилівської міської ради Полтавської області, ТОВ «АФГ «ЕЛІТА», судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з вказаних відповідачів на користь позивача, а саме: з Решетилівської міської ради Полтавської області з у розмірі 908, 00 грн за одну майнову вимогу, з ТОВ «АФГ «ЕЛІТА» у розмірі 2724, 00 грн (908,00 грн : 3 = 2724,00 грн) за три вимоги немайнового характеру.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У судовому засіданні, до закінчення судових дебатів представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Беркутою В.Л. заявлено клопотання у якому він вказав, що протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду по суті спору, у порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України, представником позивача будуть надані докази понесених стороною позивача витрат на професійну правову допомогу.

Зважаючи на наведене, питання про розподілу між сторонами судових витрат на професійну правничу допомогу в даному рішенні не вирішується та буде вирішено у судовому засіданні після надання відповідних доказів стороною позивача.

На підставі ст.ст. 525, 529, 548, 549 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), ст. ст. 3, 11, 15, 16, 215 ч. 3, 216, 316-319, 328, 386, 391, 625, 759, 761, 792, 1212, 1214, 1296 ЦК України, ст. ст. 1, 2, 26 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», керуючись ст. ст. 4, 5, 11, 12, 13, 51, 76-82, 89, 141, 259, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Беркута Владислав Леонідович, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрооб`єднання фермерських господарств «Еліта», Решетилівської міської ради Полтавської області про визнання договору оренди землі недійсним, припинення права оренди земельної ділянки, стягнення безпідставно набутих грошових коштів, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою - задовольнити у повному обсязі.

Визнати недійсним договір оренди землі від 27 листопада 2018 року укладений між Малобакайською сільською радою Решетилівського району Полтавської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрооб`єднання фермерських господарств «ЕЛІТА», об`єкт оренди - земельна ділянка площею 2, 3280 га, кадастровий номер - 5324282200:00:006:0047, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Припинити право оренди Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрооб`єднання фермерських господарств «ЕЛІТА» земельної ділянки загальною площею - 2, 3280 га, кадастровий номер - 5324282200:00:006:0047, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Решетилівської міської ради Полтавської області, яке засноване на договорі оренди землі від 27 листопада 2018 року (орендодавець - Малобакайська сільська рада Решетилівського району Полтавської області; орендар - ТОВ «Агрооб`єднання фермерських господарств «ЕЛІТА»).

Стягнути з Решетилівської міської ради Полтавської області на користь ОСОБА_1 грошову суму у розмірі 32 255, 83 грн (тридцять дві тисячі двісті п`ятдесят п`ять гривень 83 копійки), яка складається з: безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 29442,75 грн (двадцять дев`ять тисяч чотириста сорок дві гривні 75 копійок), 3% річних від простроченої суми у розмірі 901,03 грн (дев`ятсот одна гривня 03 копійки), інфляції за весь час прострочення у розмірі 1912,05 грн (одна тисяча дев`ятсот дванадцять гривень 05 копійок).

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрооб`єднання фермерських господарств «ЕЛІТА» усунути перешкоди у користуванні земельною ділянки загальною площею - 2, 3280 га, кадастровий номер - 5324282200:00:006:0047, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Решетилівської міської ради Полтавської області шляхом її повернення власнику ОСОБА_1 .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрооб`єднання фермерських господарств «ЕЛІТА» на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 2724, 00 грн (дві тисячі сімсот двадцять чотири гривні 00 копійок).

Стягнути з Решетилівської міської ради Полтавської області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 908, 00 грн (дев`ятсот вісім гривень 00 копійок).

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 02.09.2022.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 ;

представник позивача - адвокат Беркута Владислав Леонідович, адреса місцезнаходження: пров. Гарячківський, буд. 1, м. Решетилівка, Полтавський район, Полтавська область, поштовий індекс 38400;

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрооб`єднання фермерських господарств «Еліта», ЄДРПОУ: 24389445, адреса місцезнаходження: с. Бакай, Полтавський район, Полтавська область, поштовий індекс: 38423;

представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрооб`єднання фермерських господарств «Еліта» - адвокат Назаревич Ігор Ростиславович, адреса місцезнаходження: вул. Джерельна, буд. 41, м. Решетилівка, Полтавський район, Полтавська область, поштовий індекс: 38400, e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_5 ;

відповідач - Решетилівська міська рада Полтавської області, ЄДРПОУ: 21044065, адреса місцезнаходження: вул. Покровська, буд. 14, м. Решетилівка, Полтавський район, Полтавська область, поштовий індекс: 38400.

Суддя О.О. Романенко