Рішення

від 29.08.2022 по справі 904/1542/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.08.2022м. ДніпроСправа № 904/1542/22за позовом Заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації - Дніпропетровської обласної військової адміністрації, м. Дніпро

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Жовте Поле", м. Дніпро

відповідача-2: Приватного підприємства "ФГ Джерельце", м. Кропивницький Кіровоградської області

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, м. Дніпро

про скасування державної реєстрації речових прав та повернення земельної ділянки площею 96,1969 га

Суддя Крижний О.М.

Секретар судового засідання Колісник О.М.

Представники:

Від прокуратури: Камлер А.В., посвідчення №058515 від 07.12.2020, прокурор відділу

Від позивача: не з`явився

Від відповідача-1: не з`явився

Від відповідача-2: не з`явився

Від третьої особи: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації - Дніпропетровської обласної військової адміністрації звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Жовте Поле" та Приватного підприємства "ФГ Джерельце", в якому (з урахуванням усних пояснень про допущення технічної помилки щодо площі земельної ділянки) просить:

- скасувати державну реєстрацію права власності земельної ділянки площею 96,1969 га, кадастровий номер 1222384000:01:002:1060, що розташована на території Личківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, проведену за Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області на підставі рішення державного реєстратора виконавчого комітету Межиріцької сільської ради Павлоградського району Зайцева А.В. №59820075 від 13.08.2021 з одночасною зміною права власності на вказану земельну ділянку за державою в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації - обласної військової адміністрації (номер запису про право 43470948).

- скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, площею 96,1969 га, кадастровий номер 1222384000:01:002:1060, що розташована на території Личківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, проведену за Товариством з обмеженою відповідальністю "Жовте Поле", на підставі рішення державного реєстратора виконавчого комітету Межиріцької сільської ради Павлоградського району Зайцева А.В. №59820075 від 13.08.2021 з одночасним припиненням речових прав Товариства з обмеженою відповідальністю "Жовте Поле" на вказану земельну ділянку (номер запису про право 43471035).

- скасувати державну реєстрацію права суборенди земельної ділянки площею 96,1969 га, кадастровий номер 1222384000:01:002:1060, що розташована на території Личківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, проведену за Приватним підприємством "ФГ Джерельце", на підставі рішення державного реєстратора виконавчого комітету Межиріцької сільської ради Павлоградського району Зайцева А.В. №60836019 від 08.10.2021 з одночасним припиненням речових прав Приватного підприємства "ФГ Джерельце" на вказану земельну ділянку (номер запису про право 44376067).

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Жовте Поле" та Приватне підприємство "ФГ Джерельце" повернути земельну ділянку природно-заповідного фонду, площею 96,1969 га, кадастровий номер 1222384000:01:002:1060, що розташована на території Личківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, державі в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації - обласної військової адміністрації.

В обґрунтування заявлених вимог прокурор посилається на порушення інтересів держави, яке полягає у незаконній реєстрації прав на земельну ділянку за неповноважним органом, безпідставній зміні цільового призначення земельної ділянки природно-заповідного фонду, недодержанні встановленого чинним законодавством особливого режиму територій та об`єктів природно-заповідного фонду на землях природно-заповідного призначення (ландшафтного заказника загальнодержавного значення "Приорільський").

Представники позивача та третьої особи підтримують позовні вимоги прокурора та просять їх задовольнити. Позивач подав клопотання, у якому просить розглядати справу без участі представника.

Відповідачі-1,2 явку повноважних представників у судове засідання не забезпечили, відзивів на позов не подали. Поштові відправлення, які направлялися на адреси відповідачів-1,2 повернулися на адресу суду як невручені.

Відповідно до п.4 ч.6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Суд звертає увагу, що адреса, зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є офіційним місцезнаходженням відповідача. Отже, лише відповідач за власним волевиявленням не скористався правом отримати кореспонденцію, а тому відповідач вважається таким, що повідомлений про розгляд справи.

У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №910/15442/17 та від 04.12.2018 у справі №921/32/18.

Крім того, Верховний Суд в постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 зазначив, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

Отже, відповідачі вважаються такими, що повідомлені про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

Згідно з ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідачі у строк, встановлений ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.07.2022, не подали до суду відзиву на позов, а відтак не скористалися наданими їх процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.07.2022 відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні 30.08.2022 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу (у тому числі у попередніх судових засіданнях), дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування уданій справі є встановлення обставин вчинення державної реєстрації права оренди земельної ділянки, наявність підстав для її вчинення, наявність підстав для її скасування та повернення земельної ділянки державі.

Щодо представництва прокурором інтересів держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації - Дніпропетровської обласної військової адміністрації прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру").

У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами (ч. 3 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України).

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу (ч. 4ст. 53 Господарського процесуального кодексу України).

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств. Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (п. 4 мотивувальної частини).

Таким чином "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 (п.п. 68,69,70 постанови).

Разом із цим, чинним законодавством чітко не визначено, що необхідно розуміти під "нездійсненням або неналежним здійсненням суб`єктом владних повноважень своїх функцій", у зв`язку із чим прокурор у кожному випадку обґрунтовує та доводить наявність відповідних фактів самостійно з огляду на конкретні обставини справи.

Нездійснення захисту полягає у тому, що уповноважений суб`єкт владних повноважень за наявності факту порушення інтересів держави, маючи відповідні повноваження для їх захисту, всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.

Така поведінка (бездіяльність) уповноваженого державного органу може вчинятися з умислом чи з необережності; бути наслідком об`єктивних (відсутність коштів на сплату судового збору, тривале не заповнення вакантної посади юриста) чи суб`єктивних (вчинення дій на користь можливого відповідача, інших корупційних або кримінально караних дій) причин.

Представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень.

Прокурор може підтвердити наявність підстав для представництва інтересів держави в суді шляхом надання належного обґрунтування, підтвердженого достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення до суду, запитами, а також іншими документами, що свідчать про наявність підстав для відповідного представництва.

Представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.

Крім того, жодним нормативним актом не визначено переліку доказів, виключно на підставі яких суд має встановлювати наявність у прокурора підстав для реалізації конституційної функції представництва інтересів держави в суді.

В постанові від 24.04.2019 по справі № 911/1292/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначив:

"Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як на обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф. В. проти Франції" (F. W. v. France) від 31.03.2005, заява № 61517/00, пункт 27).

Водночас, є категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі): "Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".

ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо, суд вирішує, наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін. У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 №1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не належать до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему здійснення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені та ефективні органи."

Прокурор надав належним чином засвідчені докази надсилання ним на адресу позивача у справі листів від 22.02.2022 №12-219 вих-22 та від 10.05.2022 №12-237 вих-22 від 15.11.2021 №15/1-1603вих-21 (а.с57-61, 62-66) про надання інформації: щодо вжитих заходів, у тому числі представницького характеру, спрямованих на захист порушених інтересів держави шляхом скасування державної реєстрації речових прав та повернення зазначених земельних ділянок.

Зі змісту відповідей позивача від 03.03.2022 №2-1387/6/261-22, від 25.05.2022 №14-235/0/139-22 вбачається, що уповноваженим органом не вживалися заходи щодо скасування незаконної реєстрації речових прав в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та повернення земельної ділянки природно-заповідного фонду державі в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації обласної військової адміністрації.

Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19), прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (п. 43).

Отже, у цій справі прокурор, звертаючись з позовом до суду, дотримався передбачених чинним законодавством вимог для представництва інтересів держави.

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна 10.08.2021 державним реєстратором виконавчого комітету Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області Зайцевим А.В. на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку державної реєстрації речових прав на земельні ділянки державної та комунальної власності у зв`язку з їх розмежуванням" винесено відомості про реєстрацію права власності на земельну ділянку, площею 96,1969 га, кадастровий номер 1222384000:01:002:1060, яка розташована за межами населеного пункту на території Личківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області за Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

Також названим державним реєстратором 10.08.2021 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відомості про державну реєстрацію права оренди Товариства з обмеженою відповідальністю "Жовте Поле" на вказану земельну ділянку.

Підставою для державної реєстрації права оренди зазначено договір оренди землі №54/24-12/20ДО від 24.12.2020 укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Жовте Поле".

Прокурор зазначає, що в матеріалах реєстраційної справи міститься також наказ Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області №4-2742/15-20-СГ від 23.12.2020 про затвердження проекту землеустрою та передачу цієї земельної ділянки в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Жовте Поле".

Згідно наявної у справі копії договору оренди земельної ділянки №54-/24-12/20ДО від 24.12.2020, укладеного між Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області в особі заступника начальника відділу у Магдалинівському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Момотюк Петра Леонідовича, який діє на підставі довіреності від 25.02.2019 №13-1-0.25-007/11-19 (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Жовте Поле" в особі директора Проценко Анатолія Миколайовича (орендар) орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку із земель сільськогосподарського призначення державної форми власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Личківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, кадастровий номер земельної ділянки 12223840000:01:002:1060, загальною площею 96,1969 га (п.п.1.1., 2.1 договору оренди).

Строк дії договору оренди 35 років (п.3.1. договору).

Право оренди земельної ділянки виникає у орендаря з моменту державної реєстрації цього права відповідно до законодавства (п. 3.2. договору).

Відповідно до інформації Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області у листі №10-4-0.61-9459/2-21 від 01.12.2021 (а.с.52, т.1) накази, у тому числі наказ №4-2742/15-20-СГ від 23.12.2020 про передачу земель в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Жовте Поле" не видавались, договори оренди, зокрема договір №54/24-12/20ДО від 24.12.2020 не укладався, довіреність на його укладення не видавалась, жодних документів дозвільного характеру на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Жовте Поле" не приймалося.

У інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна міститься інформація що 06.10.2021 державним реєстратором Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області Зайцевим А.В. зареєстровано право суборенди за Приватним підприємством "ФГ Джерельце" на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 96,1969 га, кадастровий номер 1222384000:02:001:1060, що розташована на території Личківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області.

Підставою для державної реєстрації зазначено договір суборенди від 07.03.2021 строком на 1 рік, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Жовте Поле" та Приватним підприємством "ФГ Джерельце".

Згідно наявної у справі копії договору суборенди земельної ділянки №07/05-03/21ДО від 07.03.2021, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Жовте Поле" (суборендодавець) та Приватним підприємством "ФГ Джерельце" (суборендар) суборендодавець надає, а суборендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку площею 96,1969 га (кадастровий номер 1222384000:02:001:1060) із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (код цільового призначення за КВЦПЗ 01), яка знаходиться за межами населеного пункту на території Личківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, згідно договору оренди земельної ділянки №54/24-12/20ДО від 24.12.2020 (п.п.1 договору суборенди).

Термін суборенди 1 рік, а саме до 07.03.2022 з можливістю пролонгації. Право суборенди земельної ділянки виникає у суборендаря з моменту державної реєстрації цього права відповідно до законодавства (п.7 договору суборенди).

Прокурор просить скасувати державну реєстрацію права власності земельної ділянки площею проведену за Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області; скасувати державну реєстрацію прав оренди та суборенди за рішенням державного реєстратора та зобов`язати суборендаря повернути земельну ділянку площею 96,1969 га, кадастровий номер 1222384000:02:001:1060, що розташована на території Личківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області державі в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації обласної військової адміністрації.

Правові основи організації, охорони, ефективного використання природно-заповідного фонду України, відтворення його природних комплексів та об`єктів визначає Закон України "Про природно-заповідний фонд України".

Відповідно до статті 1 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" завданням законодавства України про природно-заповідний фонд України є регулювання суспільних відносин щодо організації, охорони і використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду, відтворення їх природних комплексів, управління у цій галузі.

Частиною 3 статті 7 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" передбачено, що на землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об`єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням.

Статтею 9 цього Закону визначено вичерпний перелік видів використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду, а саме: у природоохоронних цілях; у науково-дослідних цілях; в оздоровчих та інших рекреаційних цілях; в освітньо-виховних цілях; для потреб моніторингу навколишнього природного середовища.

Указом Президента України від 09 грудня 1998 року № 1341/98 "Про території та об`єкти природно-заповідного фонду загальнодержавного значення" з метою збереження та відтворення цінних природних комплексів, генофонду рослинного і тваринного світу оголошено заказниками і пам`ятками природи загальнодержавного значення території та об`єкти, що мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну та пізнавальну цінність.

Відповідно до додатку №1 до вищезазначеного Указу Президента України до природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, що має особливу природоохоронну, наукову, естетичну та пізнавальну цінність, віднесено ландшафтний заказник "Приорільський", загальною площею 8377 га, який в тому числі включає 96,1969 га земель природоохоронного призначення та природні комплекси Приорілля на території Новомосковського ("Приорільський" с. Орелька, с.Перещепине) та Магдалинівського (с.Великозирщина, с.Михайлівка) районів, Котівського лісництва.

На виконання ст. 5 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" з метою визначення завдань, наукового профілю, характеру функціонування і режиму територій та об`єктів природно-заповідного фонду в 1999 розроблено Положення про ландшафтний заказник загальнодержавного значення "Приорільський".

Відповідно до п. 2.1 зазначеного Положення заказник оголошено з метою збереження і відтворення заплавно-терасового природного комплексу із типовими і унікальними для різнотравно-типчаково-ковилового степу солонцевими, солончаковими, лучними і дібровними екосистемами, а також - з метою збереження і відновлення чисельності популяцій багатьох рідкісних видів рослин і тварин, в тому числі занесених до Червоної книги України (астрагал шестистоквітковий, тюльпан дібровний, рябчак малий, косарики тонкі, тощо).

Основними завданнями заказника, відповідно до п. 2.2 Положення, є збереження і відтворення типових і унікальних для різнотравно-типчаково-ковилового степу солонцевих, солончакових і лугових екосистем, збереження всього різноманіття рослинного і тваринного населення територій заказника; підтримка загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища; поширення еколого-освітніх знань.

Режим території ландшафтного заказника загальнодержавного значення "Приорільський" визначений у п. 3.1 вищевказаного Положення. Так, на території заказника обмежується або забороняється будь-яка діяльність, що суперечить його цільовому призначенню І загрожує збереженню природного комплексу, а саме: будь-яке будівництво; меліоративні та будь-які інші роботи, що можуть призвести до зміни гідрологічного режиму заказника, розвідувальні, підривні роботи, розробка всіх видів корисних копалин, будь-яке порушення ґрунтового покриву і рельєфу; будь-яке порушення природного стану водойм; знищення та пошкодження дерев, чагарників і трав`янистої рослинності; розорювання земель; господарська діяльність, в тому числі прогін худоби в межах 100-метрової прибережної зони р. Оріль, і в межах 50-метрової прибережної зони внутрішньо заплавних озер, тимчасових водойм, боліт; випасання худоби на силових степових цілинках і на усіх ділянках деревно-чагарникової рослинності; випалювання сухої рослинності, збір рідкісних, декоративних і лікарських рослин, проїзд всіх видів транспорту, окрім службового транспорту державних природоохоронних та інспекційних служб; пересування людей за межами доріг, стежок І просік тощо.

Відповідно до п. 3.3 Положення режим території заказника враховується при розробці районних схем землевпорядкування.

Відповідно до частини 4 статті 7 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Таким чином, землі природно-заповідного фонду набувають такого статусу внаслідок прийняття уповноваженим органом відповідного рішення про оголошення / створення території / об`єкта природно-заповідного фонду.

Ландшафтний заказник загальнодержавного значення "Приорільський" перебуває на обліку територій та об`єктів природно-заповідного фонду України, охороняється як національне надбання і є складовою частиною системи природних територій та об`єктів, що перебувають під особливою охороною та включений до ключового елементу Екологічної мережі України.

Межі території ландшафтного заказника загальнодержавного значення "Приорільській" визначено Проектом створення Заказника, який отримано органами Дніпропетровської обласної прокуратури від Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України листом від 31.05.2021 № 25/7-11/11316-21. Зміна меж вказаного заказника відповідно до ст. 54 Закону "Про природно-заповідний фонд" у встановленому законом порядку не відбувалась, що підтверджується інформацією Міндовкілля від 04.06.2021 № 25/7-11/11707-21 та інформацією департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 14.02.2022 №2944/0/261-22.

Таким чином, земельні ділянки, розташовані в межах ландшафтного заказника загальнодержавного значення "Приорільській" є землями природно-заповідного призначення, а отже мають особливий статус.

З огляду на зазначене, всупереч вимогам чинного законодавства щодо розпорядження землями природно-заповідного фонду та в порушення встановленого режиму земель та території ландшафтного заказника загальнодержавного значення "Приорільський" 12.10.2021 державним реєстратором виконавчого комітету Межиріцької сільської ради Павлоградського району Зайцевим А.В. на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку державної реєстрації речових прав на земельні ділянки державної та комунальної власності у зв`язку з їх розмежуванням" внесено відомості про реєстрацію права власності на земельну ділянку, площею 96,1969 га, кадастровий номер 1222384000:01:002:1060, яка розташована на території Личківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, за Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

У подальшому, вказаним державним реєстратором до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відомості про державну реєстрацію права оренди на вказану земельну ділянку за Товариством з обмеженою відповідальністю "Жовте Поле", а пізніше і суборенди за Приватним підприємством "ФГ Джерельце".

Як зазначає прокурор спірна земельна ділянка відноситься до земель сільськогосподарського призначення, що свідчить про фактичну зміну її цільового призначення всупереч вимогам ст. 20 Земельного Кодексу України.

Відповідно до ч. 3 ст. 186-1 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, земельної ділянки, розташованої на території чи в межах об`єкта природно-заповідного фонду або в межах прибережної захисної смуги, підлягає також погодженню з органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері охорони навколишнього природного середовища, структурним підрозділом обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації (ч. 6 ст. 186-1 Земельного кодексу України).

Тобто, на час формування земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 1222384000:01:002:1060, площею 96,1969 га, обов`язковою умовою було погодження зазначеного проекту Департаментом екології та природних ресурсів як структурним підрозділом Дніпропетровської обласної державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Проте, відповідно до інформації Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської облдержадміністрації №2-944/0/261-22 від 14.02.2022 проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок в межах заказника на розгляд та погодження до департаменту не надходили.

Таким чином, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення в межах заказника Департаментом екології та природних ресурсів не затверджувався, а тому зміна цільового призначення земельної ділянки державної власності природно-заповідного призначення з кадастровим номером 1222384000:01:002:1060, площею 96,1969 га, відбулася незаконно.

Відповідно до Проекту створення та картографічних схем ландшафтного заказника загальнодержавного значення "Приорільський", наданих Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України, Публічної кадастрової карти, схем розташування земельної ділянки, встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 1222384000:01:002:1060, площею 96,1969 га, що розташована на території Личківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, знаходиться в межах території ландшафтного заказника загальнодержавного значення "Приорільський", тобто є земельною ділянкою природно-заповідного призначення державної власності.

Зазначене підтверджується листом Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 14.02.2022 №2-944/0/261-22.

Незаконна зміна цільового призначення земельної ділянки природно-заповідного фонду з кадастровим номером 1222384000:01:002:1060, площею 96,1969 га порушує встановлений режим земель, території та об`єктів ландшафтного заказника загальнодержавного значення "Приорільський", призведе до пошкодження та знищення дерев, чагарників, трав`янистої рослинності, рідкісних і лікарських рослин, задля збереження яких зазначений заказник створено.

Відповідно до пункту 1 статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав.

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. (ст.2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

У Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення (ч. 1 ст. 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. (ч.1 ст.11 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (ч. 2 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

За результатом розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор на підставі прийнятого ним рішення про державну реєстрацію прав вносить відомості про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав. (ч.1 ст.26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Відповідно до частини третьої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав). (ч.3 ст.26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Зміст цієї правової норми свідчить про те, що допускаються такі способи судового захисту порушених прав та інтересів особи:

1) судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав;

2) судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав;

3) судове рішення про скасування державної реєстрації прав.

При цьому, ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Прокурор стверджує, що права власника земельної ділянки порушено внесенням до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про наявність права оренди за договором оренди, який ним не укладався.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. (ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України).

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. (ч. 2 ст. 116 Земельного кодексу України).

Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб. (ч.4 ст. 122 Земельного кодексу України).

На порушення статей 116, 122 Земельного кодексу України відповідач-1 з відповідною заявою про надання дозволу на розробку проекту відведення для надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення не звертався, дозволу на розроблення такого проекту землеустрою не отримував; проектна документація щодо відведення спірної земельної ділянки відповідачу-1 не розроблялася, проект землеустрою не погоджувався; рішення відповідного органу щодо передачі у користування відповідачу-1 спірної земельної ділянки не приймалося; акт приймання-передачі земельної ділянки, що надається в оренду, не підписувався. Відповідних доказів сторонами до суду не надано.

Як встановлено судом вище спірна земельна ділянка відносить до земель природно-заповідного фонду та їх власником є держава, у даному випадку в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації (- Дніпропетровської обласної військової адміністрації).

У той же час, 10.08.2021 державним реєстратором виконавчого комітету Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області Зайцевим А.В. на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку державної реєстрації речових прав на земельні ділянки державної та комунальної власності у зв`язку з їх розмежуванням" внесено відомості про реєстрацію права власності на земельну ділянку, площею 96,1969 га, кадастровий номер 1222384000:01:002:1060, яка розташована за межами населеного пункту на території Личківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області за Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

Однак, державним реєстратором було незаконно проведено державну реєстрацію права власності на спірну земельну ділянку за Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області, в той час, як власником даної земельної ділянки є держава в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації - Дніпропетровської обласної військової адміністрації.

Даною реєстрацією змінено цільове призначення земельної ділянки.

Відтак, вимога прокурора про скасування державну реєстрацію права власності земельної ділянки площею 96,1969 га, кадастровий номер 1222384000:01:002:1060, що розташована на території Личківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, проведену за Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області на підставі рішення державного реєстратора виконавчого комітету Межиріцької сільської ради Павлоградського району Зайцева А.В. №59820075 від 13.08.2021 з одночасною зміною права власності на вказану земельну ділянку за державою в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації - обласної військової адміністрації (номер запису про право 43470948) підлягає задоволенню, оскільки реєстрації була здійснена безпідставно та неправомірно.

Право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (ч. 1 ст. 407 Цивільного кодексу України).

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України).

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч.3 ст.215 Цивільного кодексу України).

Істотні умови договору оренди визначені ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі".

Так, істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

У разі ж, якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, в наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. (ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін ( ч. 4 ст. 202 ЦК України).

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. (ч. ст. 203 Цивільного кодексу України).

У випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним не виникли.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначена норма кореспондує ч. 2,3 ст.215 Цивільного кодексу України, висвітлює різницю між нікчемним і оспорюваним правочином і не застосовується до правочинів, які не відбулися, бо є невчиненими. У випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення.

Наведене узгоджується з правовим висновком, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц.

Представником Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області договір оренди земельної ділянки не оформлявся та не підписувався, печаткою не скріплювався.

Таким чином, слід дійти висновку, що такий договір між Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській та Товариством з обмеженою відповідальністю "Жовте Поле" не укладався.

Тож підстави для державної реєстрації права оренди, суборенди на підставі рішення державного реєстратора були відсутні.

Відтак, вимога прокурора про скасування державної реєстрації прав оренди на підставі рішення державного реєстратора щодо спірної земельної ділянки відповідає належному способу захисту та є законною й обґрунтованою та підлягає задоволенню. Також є обґрунтованою та такою, що відповідає належному способу захисту і вимога про скасування державної реєстрації права суборенди, оскільки договір суборенди укладений на підставі договору оренди, який не укладався, а отже договір суборенди є недійсним, оскільки відповідач-1 не мав права та достатніх підстав для передання даної земельної ділянки у суборенду.

Суд звертає увагу, що станом час звернення прокурора з позовом до суду на дату прийняття рішення у справі в інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна зазначено дату закінчення дії суборенди 07.03.2022, з правом пролонгації.

В той же час, у п. 7 договору суборенди сторонами погоджено можливість пролонгації терміну суборенди.

Крім того, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану" внесено зміни, зокрема, до Розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України, саме доповнено пунктом 27 такого змісту: "27. Під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей: 1) вважаються поновленими на один рік без волевиявлення сторін відповідних договорів і без внесення відомостей про поновлення договору до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно договори оренди, суборенди, емфітевзису, суперфіцію, земельного сервітуту, строк користування земельними ділянками щодо яких закінчився після введення воєнного стану, щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення: а) державної, комунальної власності, невитребуваних, нерозподілених земельних ділянок, а також земельних ділянок, що залишилися у колективній власності і були передані в оренду органами місцевого самоврядування;

Суд звертає увагу, що хоча судом і встановлено відсутність договорів, але підставою державної реєстрації права зазначено саме договір суборенди, строк якого продовжується на підставі норми закону. Наявна у справі копія договору передбачає можливість пролонгації. У матеріалах справи відсутні докази повернення земельної ділянки суборендарем орендареві.

Враховуючи викладене, наявні підстави для задоволення позову в цій частині.

Щодо вимоги прокурора про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Жовте Поле" та Приватного підприємства "ФГ Джерельце" повернути земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 96,1969 га, кадастровий номер 1222384000:01:002:1060, що розташована на території Личківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області державі в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації - Дніпропетровської обласної військової адміністрації суд зазначає наступне.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. (ст. 321 Цивільного кодексу України).

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (ч. 1 ст. 387 Цивільного кодексу України).

Як встановлено судом вище, договір оренди земельної ділянки не оформлявся та не підписувався, печаткою не скріплювався.

Відповідно до Висновків Великої Палати Верховного Суду щодо застосування статті 391 Цивільного кодексу України, викладених у попередніх постановах та уточнених у постанові від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц зайняття земельної ділянки особою, за якою не зареєстроване право власності на таке майно, не позбавляє власника фактичного володіння, але створює перешкоди у здійсненні ним права користування своїм майном. У таких випадках підлягає застосуванню стаття 391 ЦК України, відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (негаторний позов). Зайняття земельних ділянок, зокрема фактичним користувачем, треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його володіння цими ділянками. Тож у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення таких ділянок. Більше того, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок.

Доказів повернення спірної земельної ділянки відповідачами матеріали справи не містять. А тому вимога прокурора про зобов`язання відповідачів повернути земельну ділянку власнику заявлена правомірно та підлягає задоволенню.

Таким чином, за встановлених судом обставин справи, позов прокурора підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідачів-1,2 порівну по 4962,00 грн. з кожного.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації - Дніпропетровської обласної військової адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю "Жовте Поле", Приватного підприємства "ФГ Джерельце", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про скасування державної реєстрації речових прав та повернення земельної ділянки площею 96,1969 га задовольнити.

Скасувати державну реєстрацію права власності земельної ділянки площею 96,1969 га, кадастровий номер 1222384000:01:002:1060, що розташована на території Личківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, проведену за Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області (49004, м. Дніпро, вул. Філософська, 39А, ідентифікаційний код 39835428) на підставі рішення державного реєстратора виконавчого комітету Межиріцької сільської ради Павлоградського району Зайцева А.В. №59820075 від 13.08.2021 з одночасною зміною права власності на вказану земельну ділянку за державою в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації - Дніпропетровської обласної військової адміністрації (номер запису про право 43470948).

Скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, площею 96,1969 га, кадастровий номер 1222384000:01:002:1060, що розташована на території Личківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, проведену за Товариством з обмеженою відповідальністю "Жовте Поле" (49053, м. Дніпро, вул. Доблесна, 24, ідентифікаційний код 43058326), на підставі рішення державного реєстратора виконавчого комітету Межиріцької сільської ради Павлоградського району Зайцева А.В. №59820075 від 13.08.2021 з одночасним припиненням речових прав Товариства з обмеженою відповідальністю "Жовте Поле" на вказану земельну ділянку (номер запису про право 43471035).

Скасувати державну реєстрацію права суборенди земельної ділянки площею 96,1969 га, кадастровий номер 1222384000:01:002:1060, що розташована на території Личківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, проведену за Приватним підприємством "ФГ Джерельце" (25015, Кіровоградська область, м. Кропивницький, пл. Дружби народів, буд. 3, каб. 506, ідентифікаційний код 30214964), на підставі рішення державного реєстратора виконавчого комітету Межиріцької сільської ради Павлоградського району Зайцева А.В. №60836019 від 08.10.2021 з одночасним припиненням речових прав Приватного підприємства "ФГ Джерельце" на вказану земельну ділянку (номер запису про право 44376067).

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Жовте Поле" (49053, м. Дніпро, вул. Доблесна, 24, ідентифікаційний код 43058326) та Приватне підприємство "ФГ Джерельце" (25015, Кіровоградська область, м. Кропивницький, пл. Дружби народів, буд. 3, каб. 506, ідентифікаційний код 30214964) повернути земельну ділянку природно-заповідного фонду, площею 96,1969 га, кадастровий номер 1222384000:01:002:1060, що розташована на території Личківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, державі в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації - Дніпропетровської обласної військової адміністрації (49004, м. Дніпро, пр. Поля, 1, ідентифікаційний код 00022467).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Жовте Поле" (49053, м. Дніпро, вул. Доблесна, 24, ідентифікаційний код 43058326) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, м. Дніпро пр. Дмитра Яворницького, 38, ідентифікаційний код 02909938) судовий збір у розмірі 4962,00 грн. (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві грн. 00 коп.).

Стягнути з Приватного підприємства "ФГ Джерельце" (25015, Кіровоградська область, м. Кропивницький, пл. Дружби народів, буд. 3, каб. 506, ідентифікаційний код 30214964) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, м. Дніпро пр. Дмитра Яворницького, 38, ідентифікаційний код 02909938) судовий збір у розмірі 4962,00 грн. (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві грн. 00 коп.).

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 02.09.2022

Суддя О.М. Крижний