Рішення

від 28.08.2022 по справі 906/429/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" серпня 2022 р. м. Житомир Справа № 906/429/22

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Прядко О.В.,

секретар судового засідання: Васильєва Т.О.,

за участю представників сторін:

від позивача: Богуш А.М. - адвокат, довіреність від 21.06.2022 вих. №01-07/771 (в режимі відеоконференції);

від відповідача: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Державного підприємства "Овруцьке спеціалізоване лісове господарство"

до Фізичної особи-підприємця Харченка Віктора Леонідовича

про стягнення 18515,88 грн,

Процесуальні дії по справі.

Державне підприємство "Овруцьке спеціалізоване лісове господарство" звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця Харченка Віктора Леонідовича заборгованості у розмірі 18515,88 грн, з яких 13566,40 грн основного боргу, 599,87 грн 3% річних, 3430,84 грн інфляційних втрат та 918,77 грн пені, а також 2481,00 грн судового збору.

Ухвалою суду від 30.06.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 28.07.2022 о 12:00.

Ухвалою суду від 28.07.2022 відкладено розгляд справи по суті на 29.08.2022.

Відповідач уповноваженого представника у засідання не направив; правом подання відзиву на позовну заяву не скористався; про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином (а.с.41-42).

З огляду на те, що явка представника відповідача у засідання обов`язковою не визнавалася, а його неявка та неподання ним відзиву на позовну заяву не перешкоджають розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представника відповідача за наявними матеріалами, відповідно до ч.9 ст.165.

Представник позивача у судовому засіданні в режимі відеоконференції підтримала позовні вимоги за предметом та підставами позову, надала усні пояснення по суті спору, просила задовольнити позов у повному обсязі.

У судовому засіданні 29.08.2022 проголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст.240 ГПК України.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем не у повному обсязі виконано умови договору №01-08/04-П надання послуг з перевезення вантажів від 02.01.2020 в частині оплати наданих послуг згідно акту надання послуг б/н від 30.09.2020 на загальну суму 13870,87 грн.

Оскільки відповідач у добровільному порядку взяті на себе зобов`язання повністю не виконав, позивач змушений був звернутися до суду з вимогою про стягнення з відповідача 13566,40 грн основного боргу, 599,87 грн 3% річних, 3430,84 грн інфляційних втрат та 918,77 грн пені.

Відповідач письмового відзиву на позовну заяву до суду не подав, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин не повідомив, контррозрахунку не надав.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

02.01.2020 між Державним підприємством "Овруцьке спеціалізоване лісове господарство" (далі - перевізник, позивач) та Фізичною особою-підприємцем Харченком Віктором Леонідовичем (далі - замовник, відповідач) було укладено договір №01-08/04-П надання послуг з перевезення вантажів (далі - договір) (а.с. 8-9).

Відповідно до п. 1.1 договору перевізник зобов`язується надати, а замовник прийняти і оплатити послуги з перевезення вантажів (лісопродукції) з нижнього та проміжних складів перевізника.

Вартість доставки складає 120,00 грн за 1 куб.м та може бути змінена залежно від зміни ціноутворюючих факторів (п. 2.1 договору).

Згідно з п. 2.2 договору ціна договору становить підсумок сум, зазначених у актах виконаних робіт/наданих послуг, підписаних сторонами та скріплених їх печатками протягом дії договору.

Форма розрахунку - безготівкова (по перерахунку) (п. 2.4 договору).

Розрахунок здійснюється згідно актів виконаних робіт/наданих послуг (п. 2.5 договору).

Згідно з п. 5.2.1 договору замовник зобов`язаний вчасно (не пізніше ніж протягом 5 робочих днів з дати підписання акту виконаних робіт/наданих послуг) та в повному обсязі оплатити перевізнику за надані послуги відповідно до договору на умовах, вказаних в п. 2.4.

Всі оплати замовника, отримані по дійсному договору на поточний рахунок чи в касу перевізника, йдуть в рахунок оплати за раніше надані послуги (п. 6.3 договору).

Перевізник має право здійснену по даному договору оплату зарахувати в рахунок оплати боргу замовника перед перевізником, строк оплати якого настав, по будь-якому іншому діючому договору між цими ж сторонами без погодження із замовником (п. 6.4 договору).

Термін дії договору з моменту підписання і до 31.12.2020, але в будь-якому випадку до моменту його остаточного виконання. У раз відсутності протягом останнього місяця дії договору заяви від будь-якої з сторін щодо припинення дії договору, цей договір вважається пролонгованим на тих же умовах на наступний календарний рік (п. 10.4 договору).

Додатковою угодою №1 до договору внесено доповнення до договору, згідно з яким вартість перевезення необробленої деревини з нижнього та проміжних складів перевізника до складу замовника третьою особою становить 138,00 грн/куб.м з ПДВ (а.с. 10).

На виконання умов договору позивач надав, а відповідач прийняв послуги по перевезенню лісопродукції на суму 13870,87 грн, що підтверджується, підписаним сторонами, актом про надання послуг від 30.09.2020 (а.с. 11).

Як зазначає позивач та підтверджується банківськими виписками №426 від 27.10.2020 на суму 10000,00 грн, №447 від 05.11.2020 на суму 10000,00 грн, №508 від 28.12.2020 на суму 10661,31 грн, відповідач здійснив оплату у розмірі 30661,31 грн (а.с. 12-14).

З матеріалів справи вбачається, що із зазначеної суми позивачем частково було зараховано та погашено попередню заборгованість відповідача у розмірі 30356,84 грн. та заборгованість за актом про надання послуг від 30.09.2020 у розмірі 304,47 грн (а.с. 18).

Таким чином, неоплаченою за актом про надання послуг від 30.09.2020 залишилася заборгованість у розмірі 13566,40 грн (13870,87 грн - 304,47 грн).

З метою досудового врегулювання спору позивач надіслав 10.03.2021 відповідачу претензію від 09.03.2021 вих. №01-06/219 з вимогою сплатити заборгованість за надані послуги перевезення необробленої деревини на суму 13566,40 грн (а.с. 15-17)

Згідно з відповіддю відповідача від 02.08.2021 на вказану претензію та претензію від 09.03.2021 вих. №01-06/224, останній просив у зв`язку з тяжким економічним становищем розстрочити суму боргу 334000,00 грн до 31.12.2021 згідно наступного графіку погашення боргу: серпень 2021 - 66800,00 грн, вересень 2021 - 66800,00 грн, жовтень 2021 - 66800,00 грн, листопад 2021 - 66800,00 грн, грудень 2021 - 66800,00 грн (а.с. 19).

Оскільки відповідач у добровільному порядку не виконав взяті на себе договірні зобов`язання, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу ст.173 ГК України та ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч.1,7 ст.193 ГК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Відповідно до ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються ЦК України, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них (ст.908 ЦК України).

Відповідно до ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

За ст.306,307 ГК України перевезенням вантажів визнається господарська діяльність, пов`язана з переміщенням продукції залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Суб`єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі. Загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до ч.1 ст.919 ЦК України перевізник зобов`язаний доставити вантаж, пасажира, багаж, пошту до пункту призначення у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, а в разі відсутності таких строків - у розумний строк.

Перевізник зобов`язаний доставити вантаж до пункту призначення у строк, передбачений транспортними кодексами, статутами чи правилами. Якщо строк доставки вантажів у зазначеному порядку не встановлено, сторони мають право встановити цей строк у договорі (ч.1 ст.313 ГК України).

Згідно зі ст.920 ЦК України у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Позивач довів суду факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором №01-08/04-П надання послуг з перевезення вантажів від 02.01.2020, а саме нездійснення останнім оплати наданих послуг у повному обсязі, а наявність боргу в сумі 13566,40 грн підтверджується наявними у справі доказами.

Відповідач станом на день розгляду справи докази оплати боргу суду не надав, заявлених до нього вимог не спростував.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд.

Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст.ст.80, 81 ГПК України сторонами доказів.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, позовні вимоги Державного підприємства "Овруцьке спеціалізоване лісове господарство" до Фізичної особи-підприємця Харченка Віктора Леонідовича в частині стягнення 13566,40 грн основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

З приводу вимоги позивача про стягнення пені суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч.2 ст.218 Господарського кодексу України (далі - ГК України), учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч.1 ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч.2 ст.217 та ч.1 ст.230 ГК України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За змістом ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Правом встановлювати у договорі розмір та порядок нарахування штрафу сторони наділені ч.4 ст.231 ГК України.

Розділом 6 Договору сторони передбачили, зокрема, відповідальність сторін.

Відповідно до п. 6.1. договору у випадку прострочення оплати за надані послуги у терміни, зазначені в п. 5.2.1 договору, замовник зобов`язується сплатити перевізнику пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

У позовній заяві міститься розрахунок пені за період з 06.01.2021 по 06.07.2021, що складає 918,77 грн.

Перевіривши розрахунок позивача, наведений в тексті позовної заяви (а.с.3), суд встановив, що при його здійсненні позивачем не враховано ч. 6 ст. 232 ГК України та невірно визначено період нарахування пені.

Відповідно до п. 2.5 договору розрахунок здійснюється згідно актів виконаних робіт/наданих послуг.

Згідно з п. 5.2.1 договору замовник зобов`язаний вчасно (не пізніше ніж протягом 5 робочих днів з дати підписання акту виконаних робіт/наданих послуг) та в повному обсязі оплатити перевізнику за надані послуги відповідно до договору на умовах, вказаних в п. 2.4.

З матеріалів справи, вбачається, що позивач надав, а відповідач прийняв послуги по перевезенню лісопродукції 30.09.2020 згідно з актом про надання послуг (а.с. 11).

З урахуванням наведеного, строк виконання відповідачем зобов`язання з оплати за надані послуги перевезення лісопродукції є таким, що настав 07.10.2020, тому з урахуванням ч. 6 ст. 232 ГК України та ст. 253 ЦК України нарахування пені слід здійснювати починаючи з 08.10.2020 по 07.04.2021.

За розрахунком суду пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на суму заборгованості у розмірі 13566,00 грн у межах визначеного позивачем періоду з 06.01.2021 по 07.04.2021 складає 422,96 грн.

Отже, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача пені є обґрунтованими у розмірі 422,96 грн; у задоволенні 495,81 грн пені слід відмовити.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 599,87 грн 3% річних, нарахованих за період з 29.12.2020 по 19.06.2022 та 3430,84 грн інфляційних збитків за період з 06.01.2021 по 19.06.2022.

Згідно зі ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача 3% річних, наведений в тексті позовної заяви (а.с.3), суд встановив, що він є законним та обґрунтованим, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 599,87 грн 3% річних підлягають задоволенню в повному обсязі.

Перевіривши розрахунок позивача інфляційних збитків, наведений в тексті позовної заяви (а.с.3), суд встановив, що вказаний розрахунок є арифметично невірним.

За розрахунком суду інфляційні збитки на суму заборгованості у розмірі 13566,00 грн за період з 06.01.2021 по 19.06.2022 складають 3430,27 грн.

Отже, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних збитків є обґрунтованими у розмірі 3430,27 грн; у задоволенні 0,57 грн інфляційних збитків слід відмовити.

Розрахунки здійснено за допомогою Калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій інформаційно-пошукової програми "Ліга: Закон".

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до ч.1 ст.123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 ГПК України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Харченка Віктора Леонідовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

на користь Державного підприємства "Овруцьке спеціалізоване лісове господарство" (11102, Житомирська обл., Коростенський р-н, с. Дубовий гай, вул. Шевченка,3, код ЄДРПОУ 00991893)

- 13566,40 грн. - основного боргу;

- 599,87 грн. - 3% річних;

- 3430,27 грн. - інфляційні збитки;

- 422,96 грн. - пені;

- 2414,49 грн. - судовий збір.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 02.09.22

Суддя Прядко О.В.

Друк:

1 - у справу;

2 - позивачу (рек.) + на ел.пошту: ІНФОРМАЦІЯ_1;

+ представнику позивача на ел.пошту: ІНФОРМАЦІЯ_2;

3 - відповідачу (рек.).