Рішення

від 01.09.2022 по справі 908/939/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 34/50/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.09.2022 Справа № 908/939/22

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О., розглянувши матеріали справи № 908/939/22 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи

за позовом: Концерну Міські теплові мережі, ідентифікаційний код юридичної особи 32121458 (бульвар Гвардійський, 137, м. Запоріжжя, 69091; вул. Адмірала Нахімова, 4, м. Запоріжжя, 69005)

до відповідача: Повного товариства Охріменко В., Охріменко О., ідентифікаційний код юридичної особи 24517067 (вул. Полтавська, 49 А, м. Запоріжжя, 69007; вул. Сталеварів, 7, прим. 37, м. Запоріжжя)

про стягнення 10 756,53 грн.

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області звернувся Концерн Міські теплові мережі про стягнення з Повного товариства Охріменко В., Охріменко О. заборгованості за договором № 202116 від 01.01.2007 у розмірі 10 756,53 грн.

У позові позивач просить суд розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.06.2022 справу № 908/939/22 передано на розгляд судді Науменку А.О.

Підстав для залишення позовної заяви без руху, її повернення або відмови у відкритті провадження у справі судом не встановлено.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 04.07.2022 № 908/939/22 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. Ухвалено розгляд справи по суті розпочати через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у період з лютого 2020 по квітень 2021 позивач відпустив відповідачу теплову енергію на загальну суму 10 543,73 грн. на підставі договору № 202116 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.01.2007. Відповідач частково оплатив надані послуги. Заборгованість складає 9 490,03 грн. Також, позивач нарахував відповідачу 3 % річних у розмірі 341,32 грн. та втрати від інфляції у розмірі 925,18 грн.

Частинами 1-3 ст. 252 ГПК України визначено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через 30 днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом 30 днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.

Згідно із ч. 5 та ч. 7 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше 5 днів з дня отримання відзиву.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Відзив на позов або будь-які заперечення від відповідача до суду не надійшли.

Ухвала Господарського суду Запорізької області від 04.07.2022 № 908/939/22 про відкриття провадження у справі, направлена на адресу Повного товариства «Охріменко В., Охріменко О.» - вул. Полтавська, 49 А, м. Запоріжжя, 69007, повернулась на адресу суду з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до ч. 3 ст. 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, відповідні процесуальні документи надіслані судом згідно з поштовими реквізитами відповідача.

Зазначене свідчить, що судом були вжиті всі залежні від нього заходи щодо повідомлення відповідача про розгляд справи № 908/939/22.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Наявні матеріали справи за № 908/939/22 дозволяють розглянути справу по суті спору.

За таких обставин, спір у справі підлягає вирішенню за наявними матеріалами.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення 02.09.2022.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Статуту Концерну Міські теплові мережі, основною метою діяльності Концерну МТМ (позивача у справі) є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, одержання прибутку для здійснення діяльності Концерну та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу концерну..

Згідно з пунктом 2.2 Статуту Концерну МТМ предметом діяльності Концерну є виробництво теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії для потреб населення для обігріву житла і побутових потреб, комунально-побутових потреб підприємств, бюджетних установ та організацій, інших категорій споживачів, її збут.

Статтею ст. 1 Закону України Про теплопостачання визначено, що теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу; система централізованого теплопостачання - сукупність джерел теплової енергії, магістральних та місцевих (розподільчих) теплових мереж, що об`єднані між собою та використовуються для теплозабезпечення споживача, населеного пункту, яка включає системи децентралізованого та помірно-централізованого теплопостачання.

Відповідно до частини 4 статті 19 Закону України Про теплопостачання, теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу теплової енергії та частини 1 статті 25 цього Закону, теплопостачальна організація має право укладати договори купівлі-продажу теплової енергії із споживачами.

Статтею 25 Закону України Про теплопостачання, закріплено права та основні обов`язки споживача теплової енергії, яка містить обов`язок споживача на своєчасне укладення договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії. Згідно з пунктом 4 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1198 від 03.10.2007 року, користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору, а пунктом 14 Правил передбачений обов`язок споживача до початку подачі теплоносія до системи теплоспоживання укласти з теплопостачальною організацією такий договір. Споживач зобов`язаний дотримуватись вимог нормативно-технічних документів та договору, вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил (п. 40).

01.01.2007 між Концерном Міські теплові мережі (далі - теплопостачальна організація) та повним товариством Охріменко В., Охріменко О. (далі - споживач) був укладений договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 202116 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору, за цим договором теплопостачальна організація бере на себе зобов`язання відпустити теплову енергію в гарячій воді споживачу, а споживач зобов`язується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід`ємними частинами.

Договором визначено, що договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді, укладено для нежитлового приміщення №37 (цокольного поверху) розташованого вул. Сталеварів, буд. 7 у м. Запоріжжя (далі - об`єкт теплопостачання).

Згідно із п. 2.1 Договору, теплова енергія відпускається споживачу в Гкал згідно з Додатком 1 до цього договору в гарячій воді на такі потреби:

- опалення та вентиляцію - на протязі опалювального періоду;

- підігрів води за наявної можливості;

- кондиціювання - по замовленню споживача;

- інші технологічні потреби - по замовленню споживача.

Пунктом 3.2.6 договору передбачено, що споживач зобов`язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Облік споживання теплова енергія на потреби опалення та гарячого водопостачання проводиться за приладами комерційного обліку або розрахунковим способом (п. 5.1 договору).

У відповідності до 5.5 договору передбачено, що при відсутності приладів комерційного обліку або якщо вони вибули з ладу (несанкціоноване втручання в його роботу, порушення механічних та електронних пломб, механічне пошкодження приладів та елементів вузла обліку, закінчення терміну дії держповірки, сумнівні показники тощо), обсяг теплової енергії визначається теплопостачальною організацією, як виняток, розрахунковим способом згідно з договірними тепловими навантаженнями, з урахуванням середньомісячної температури зовнішнього повітря, холодної води та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання споживача у розрахунковому періоді.

У разі, підключення споживача без приладів комерційного обліку теплової енергії до центрального теплового пункту (ЦТП) з приладами комерційного обліку - від загального споживання теплової енергії, визначеної за приладами комерційного обліку ЦТП, віднімаються обсяги споживання теплової енергії, визначені за показаннями приладів комерційного обліку споживачів, підключених до ЦТП, а решта обсягу спожитої теплової енергії розподіляється споживачу пропорційно до його договірного максимального приєднаного теплового навантаження (п. 5.6 договору).

Згідно із положеннями п. 6.1. договору, розрахунки за даним договором здійснюються в грошовій або в іншій формі, що не заперечує діючому законодавству, відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін) діючих на час розрахунків (додаток № 5 до цього договору) та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії або даних, встановлених розрахунковим способом.

Відповідно до п. 6.2 договору, розрахунковим періодом є календарний місяць.

У відповідності до п. 6.3 договору, підставою для розрахунків споживача з Теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі.

Пунктом 6.4 договору (з урахуванням додаткової угоди від 01.10.2016) передбачено, що споживач зобов`язаний до 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, сплатити на розрахунковий рахунок зі спеціальним режимом використання теплопостачальної організації за спожиту в розрахунковому періоді теплову енергію та суму авансового платежу, розрахованого у відповідності до п. 6.5.

Згідно із п. 6.5. договору (з урахуванням додаткової угоди від 01.10.2016), розрахунки за теплову енергію здійснюються:

- за наявності приладів комерційного обліку - обсяги фактично спожитої теплової енергії визначаються на підставі показів приладів обліку, а при визначені авансового платежу згідно із середньомісячними показаннями приладу обліку за попередній опалювальний сезон, з урахуванням затверджених в установленому порядку тарифів та діючих на момент складання рахунку;

- за відсутності приладів комерційного обліку - обсяги фактично спожитої теплової енергії визначаються згідно з договірними тепловими навантаженнями з урахуванням середньомісячної температури зовнішнього повітря, холодної води та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання споживача у розрахунковому періоді. При визначені авансового платежу - обсяг спожитої теплової енергії визначається розрахунковим методом згідно теплового навантаження з урахуванням планової середньомісячної температури зовнішнього повітря та з урахуванням затверджених в установленому порядку тарифів та діючих на момент складання рахунку.

Розрахунки за послуги з централізованого постачання гарячої води здійснюються:

- за наявності приладів комерційного обліку - обсяги на послугу з централізованого постачання гарячої води визначаються на підставі показів приладів обліку, а при визначені авансового платежу згідно середньомісячними показаннями приладу обліку за попередні три місяці, з урахуванням затверджених в установленому порядку тарифів та діючих на момент складання рахунку;

- за відсутності приладів комерційного обліку на послугу з централізованого постачання гарячої води, обсяги фактично спожитої послуги визначаються згідно з нормативами (нормами) споживання з урахуванням кількості годин (діб) роботи у розрахунковому періоді. При визначені авансового платежу - обсяг спожитої послуги визначаються розрахунковим методом згідно з нормативами (нормами) споживання та плановим часом надання послуги споживачу у розрахунковому періоді з урахуванням затверджених в установленому порядку тарифів та діючих на момент складання рахунку.

Відповідно до п. 6.7 договору (з урахуванням додаткової угоди від 01.10.2016), споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від теплопостачальної організації за адресою: вул. Адмірала Нахімова, буд. № 4, тел. 233-00-65, 233-65-70, документи:

- рахунок на сплату за розрахунковий період з урахуванням суми авансового платежу;

- акт приймання-передачі теплової енергії за розрахунковий місяць;

Теплопостачальна організація надає складені в електронній формі, зареєстровані та оформлені відповідно до вимог податкового законодавства податкові документи на всю суму зобов`язань, що виникли не пізніше 10-ти календарних днів від дати виникнення податкових зобов`язань, згідно вимог Податкового кодексу України.

Отриманий Акт приймання-передачі теплової енергії споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації на протязі п`яти днів з дати отримання. … (п. 6.7.1 Договору).

Пунктом 6.7.2 договору, передбачено, що у разі неотримання теплопостачальною організацією підписаного Акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п. 6.7.1. договору, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.

В разі наявності заперечень щодо даних, зазначених в Акті, споживач зобов`язаний надати теплопостачальній організації нормативно обґрунтовані письмові заперечення до даного Акту з додаванням відповідних документів та погодити з теплопостачальною організацією всі розбіжності у встановлений пунктом 6.7.1. договору строк. При отриманні заперечень в підписанні Акту та доказів в обґрунтування заперечень до нього, теплопостачальна організація розглядає їх та надає відповідь про прийняття або відмову у прийнятті заперечень. При прийнятті заперечень до акту вносяться відповідні коригування в Акті наступного місяця. У разі відмови у прийнятті заперечень, Теплопостачальна організація надає нормативно обґрунтовану відповідь та вважає акт прийнятим до розрахунку, якщо цей акт в місячний строк не буде оскаржений споживачем в Господарському суді.

Згідно із п. 10.1 договору, цей договір набуває чинності з ___

Пунктом 10.3. договору закріплено, що припинення дії договору не звільняє споживача від обов`язку повної сплати за спожиту теплову енергію та відповідальності, передбаченої цим договором і чинним законодавством України.

Відповідно до п. 10.4. договору, договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо жодна з сторін за місяць до закінчення терміну дії даного договору не заявила про розірвання цього договору.

На виконання умов договору теплопостачальна організація відпустила теплову енергію за період з лютого 2020 по квітень 2021 року на загальну суму 10 543,73 грн., що підтверджується актами приймання-передачі теплової енергії за вказані періоди.

На підставі зазначених актів приймання-передачі теплової енергії Концерном МТМ виставлено відповідачу рахунки на оплату відпущеної теплової енергії.

Вищевказані акти приймання-передачі теплової енергії та рахунки були направлені позивачем на юридичну адресу відповідача, що підтверджується долученими до матеріалів справи належним чином засвідченими копіями реєстрів на відправлення рекомендованих листів.

Споживач на адресу позивача підписаних актів приймання-передачі теплової енергії не повернув, заперечень щодо їх підписання не надав.

В той же час, відповідач здійснив часткову оплату суми основного боргу у розмірі 1 053,03 грн., сума заборгованості складає 9 490,03 грн.

16.05.2022 позивач направив на адресу відповідача претензію на загальну суму 9 490,03 грн. Відповіді позивач не надав.

Неналежне виконання відповідачем свої зобов`язань за договором стало підставою для звернення позивача з позовом до суду, з метою захисту своїх порушених прав.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи, додаткові пояснення, проаналізувавши норми чинного законодавства суд при прийнятті рішення враховує наступне.

Предметом розгляду справи є стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 9 490,03 грн., втрат від інфляції за період квітень 2020 січень 2022 у розмірі 925,18 грн., 3 % річних за період 20.03.2020 23.02.2022 у розмірі 341,32 грн.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

За приписами ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК).

Як свідчать надані суду документи, між сторонами склалися господарські відносини, що породили взаємні обов`язки.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (далі ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Таким чином, укладений між сторонами Договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді є підставою для виникнення у його сторін майново-господарських зобов`язань.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання, згідно ст. 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Правовідносини сторін врегульовано договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді.

За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами. (ст. 714 ЦК України).

Як передбачає ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у встановлений строк.

Відповідно до п. 6.4 Договору, споживач зобов`язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим перерахувати на розрахунковий рахунок теплопостачальній організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Споживач має право роботи передоплату.

Як свідчать матеріали цієї господарської справи, відповідач у строк передбачений Договором взятих на себе договірних зобов`язань належним чином не виконав, оплату за спожиту теплову енергію за період з лютого 2020 по квітень 2021 в повному обсязі не здійснив, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість в сумі 9490,03 грн., яка заявлена обґрунтовано та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача втрат від інфляції за період квітень 2020 січень 2022 у розмірі 925,18 грн., 3 % річних за період 20.03.2020 23.02.2022 у розмірі 341,32 грн.

Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата 3% річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Індекс інфляції (індекс споживчих цін) це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки.

Надані позивачем розрахунки перевірено судом, згідно із розрахунком суду стягненню з відповідача підлягають 3 % річних у розмірі 341,12 грн. за період 20.03.2020 по 23.02.2022 з відмовою у стягненні 0,20 грн., втрати від інфляції за період квітень 2020 січень 2022 у розмірі 912,47 грн., з відмовою у стягненні 12, 71 грн.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно.

Керуючись ст.ст. 129, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Повного товариства Охріменко В., Охріменко О., ідентифікаційний код юридичної особи 24517067 (вул. Полтавська, 49 А, м. Запоріжжя, 69007; вул. Сталеварів, 7, прим. 37, м. Запоріжжя) на користь Концерну Міські теплові мережі, ідентифікаційний код юридичної особи 32121458 (бульвар Гвардійський, 137, м. Запоріжжя, 69091; вул. Адмірала Нахімова, 4, м. Запоріжжя, 69005) суму основного боргу 9 490 (дев`ять тисяч чотириста дев`яносто) грн. 03 коп., втрати від інфляції у розмірі 912 (дев`ятсот дванадцять) грн. 47 коп., 3 % річних у розмірі 341 (триста сорок одна) грн. 12 коп., судовий збір у розмірі 2 478 (дві тисячі чотириста сімдесят вісім) грн. 02 коп.

3. В частині стягнення 3 % річних у розмірі 0 (нуль) грн. 20 коп., втрат від інфляції у розмірі 12 (дванадцять) грн. 71 коп., судового збору у розмірі 2 (дві) грн. 98 коп. відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 02.09.2022.

Суддя А.О. Науменко