Рішення

від 07.08.2022 по справі 908/3740/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 15/6/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.08.2022 Справа № 908/3740/21

м. Запоріжжя Запорізька область

Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова І.С., розглянувши матеріали

за позовом Акціонерного товариства Банк інвестицій та заощаджень, 04119, м. Київ, вул. Ю. Іллєнка, 83-Д

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю ВІОМ, 69095, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 109, оф. 52

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державне підприємство Східний гірничо-збагачувальний комбінат, 52210, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Горького, 2

про стягнення коштів

без повідомлення (виклику) учасників справи

суть спору

21.12.2021 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства Банк інвестицій та заощаджень, м. Київ до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю ВІОМ, м. Запоріжжя про стягнення заборгованості за договором про надання банківської гарантії № 622/20-ТГ від 15.01.2020 в розмірі 49 471,00 грн, з яких: сума зобов`язання по гарантії в розмірі 35 010,00 грн, 3% річних в розмірі 2783,08 грн, пеня у розмірі 4785,17 грн, інфляційні втрати в розмірі 6893,23 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.12.2021, справу № 908/3740/21 передано на розгляд судді Горохову І.С.

Ухвалою суду від 28.12.2021 позовна заява була залишена без руху для усунення недоліків, допущених позивачем.

14.01.2022 на адресу Господарського суду надійшла заява Акціонерного товариства Банк інвестицій та заощаджень, м. Київ про усунення недоліків позовної заяви.

17.01.2022 ухвалою суду відкрито провадження у справі № 908/3740/21, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи. Залучено до участі у справі Державного підприємства Східний гірничо-збагачувальний комбінат, Дніпропетровська область, м. Жовті Води в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача.

Ухвалою суду від 16.03.2022 відкладено розгляд справи № 908/33740/21 за правилами спрощеного позовного провадження на період після закінчення строку, на який було введено воєнний стан.

Ухвалою суду від 08.06.2022 продовжено розгляд справи № 908/3740/21 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Розгляд справи по суті розпочнеться через тридцять днів.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 08.06.2022 у справі № 908/3740/22 відповідачу запропоновано у строк до 08.07.2022, відповідно до ст. 167 ГПК України, надати заперечення разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується заперечення відповідача, якщо такі докази не надані відповідачем. Запропоновано позивачу у строк до 23.07.2022 у разі отримання відзиву на позов надати суду відповідь на відзив, оформлену згідно вимог ст. 166 ГПК України. Запропоновано відповідачу надати у строк до 08.08.2022, відповідно до ст. 167 ГПК України, надати заперечення разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується заперечення відповідача. Третій особі, відповідно до ст. 168 ГПК України, запропоновано у строк до 08.07.2022 подати до суду пояснення щодо позову або відзиву із викладенням своїх аргументів і міркувань на підтримку або заперечення проти позову.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе за Договором про надання банківської гарантії № 622/20-ТГ від 15.01.2020 зобов`язань по відшкодуванню Гаранту фактично сплачених за Гарантією Бенефіціару грошових коштів в розмірі 35 010,00 грн, на які позивачем за період з 01.04.2020 по 30.11.2021 нараховано 6893,23 грн інфляційних витрат та 2782,76 грн 3% річних, а також 4785,17 грн пені, яка нарахована з 26.03.2020 по 25.08.2020.

Відповідач та третя особа відзив на позовну заяву, у встановлений ухвалою суду по справі строк не надали, про поважність причин неподання відзиву суд не повідомили, правову позицію у справі не висловили.

З матеріалів справи вбачається, що ухвала суду від 17.01.2022 про відкриття провадження у справі № 908/3740/21, яка направлялася відповідачу на зазначену в позовній заяві адресу, повернулася до суду без вручення адресату з відміткою відділення поштового зв`язку: «За закінченням встановленого строку зберігання».

Ухвали Господарського суду Запорізької області від 16.03.2022 та 08.06.2022 у справі № 908/3740/21 повернуті на адресу суду без вручення адресату з відміткою відділення поштового зв`язку: «Адресат відсутній за вказаною адресою».

Нормами Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає (ч. 7 ст. 120 ГПК України).

В постанові Верховного Суду від 08.04.2019 у справі № 922/2887/16 викладена правова позиція, що сам лише факт не отримання скаржником кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, вказує на суб`єктивну поведінку сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України № 133/2022 від 14.03.2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України № 259/2022 від 18.04.2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України № 341/2022 від 18.05.2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 75 від 25.04.2022 місто Запоріжжя, на території якого знаходиться юридична особа відповідач, не входить до переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 04 липня 2022 року.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання ухвали суду у даній справі відповідачем та повернення її до суду з відповідною відміткою є наслідком діяння (бездіяльності) відповідача щодо її належного отримання та неповідомлення суду про зміну свого місцезнаходження, тобто його власною волею.

Отже, суд вважає, що ним вжито достатньо заходів для повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі № 908/3740/21.

Крім того, не лише на суд покладається обов`язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Про хід розгляду справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України ://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України Про доступ до судових рішень № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування (із 20.06.2022 наказом ДСА України відновлено загальний доступ до Єдиного державного реєстру судових рішень).

Відзив на адресу суду від відповідача у встановлений в ухвалі суду від 08.06.2022 у справі № 908/3740/21 процесуальний строк для подачі відзиву не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача у цей строк не надходило.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Оскільки судом належним чином виконано обов`язок та вжито заходи щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, 08.07.2022 сплив тридцятиденний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням, а тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.

Будь-яких процесуальних заяв або заяв по суті протягом цього періоду до суду не надходило.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Згідно з ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 08.08.2022.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд установив.

15.01.2020 Акціонерним товариством Банк інвестицій та заощаджень (гарант, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІОМ» (принципал, відповідач) укладено договір про надання банківської гарантії № 622/20-ТГ (договір про надання банківської гарантії).

15.01.2020 на користь Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (бенефіціар, третя особа), видав Банківську гарантію № 622/20-ТГ, з метою забезпечення тендерної пропозиції, наданої Принципалом, щодо участі у оголошених Беиефіціаром відкритих торгах, згідно оголошення № UІА-2019-12-16-001073-b, на закупівлю товару «Сплави, код 1462 (Листи, круги, шестигранники)», згідно тендерної документації відкриті торги на закупівлю товару Сплави, код 1462 (Листи, круги, шестигранники), затвердженої головою тендерного комітету, головний бухгалтер Мартиненко О.В., протокол № 85 «Е» від 11.12.2019, приймає на себе зобов`язання у наданні банківської гарантії на загальну суму 77 641,00 гри.

Гарант зобов`язується протягом 5 (п`яти) банківських днів сплатити Бенефіціару Гарантійну суму, за його першою письмовою вимогою з поясненням у чому полягає порушення Принципалом зобов`язання, забезпеченого цією Гарантією, за умови одночасного письмового підтвердження Бенефіціаром, що Принципал відмовляється виконувати свої зобов`язання, які передбачаються його тендерною пропозицією.

Відповідно до п. 3.4.1 договору принципал (відповідач) зобов`язується протягом 2 (двох) банківських днів з моменту сплати Гарантом грошових коштів по Гарантії, на вимогу Бенефіціапа, та отримання від Гаранта відповідної вимоги, відшкодувати Гаранту в повному обсязі всі витрати, (включаючи, але не обмежуючись наступними): а) суми, фактично сплачені Гарантом Бенефіціару в порядку та у випадках передбачених Гарантією; б) збитки, включаючи реальні збитки, упущену вигоду та збитки від інфляційних процесів; в) судові витрати, понесені Гарантом за Гарантією.

Згідно з п. 4.2. договору гарантії, сторони встановилюють, що в разі порушення Принципалом (відповідачем) строків відшкодування Гаранту витрат по Гарантії, передбачених п. 3.4.1. даного договору, Принципал сплачує Гаранту пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення.

На адресу Гаранта від Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» надійшла вимога № 18/1289 від 17.02.2020 (через банк Бенефіціара - АТ «УкргазБанк») по Банківській гарантії № 622/20-ТГ від 15.01.2020, про сплату гарантійної суми у розмірі 77 641,00 грн у зв`язку з настанням гарантійного випадку, а саме: не надав у строк, визначений в абзаці 2 ч. 3 ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі», документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі».

06.03.2021 гарант направив принципалу повідомлення - вимогу про отримання письмової вимоги по банківській гарантії від 15.01.2020 № 622/20-ТГ Бенефїціара та про сплату Гаранту гарантійної суми.

18.03.2020 на виконання умов Банківської гарантії від 15.01.2020 № 622/20-ТГ та вимоги № 18/1289 від 17.02.2020 про сплату коштів по банківській гарантії від 15.01.2020 року № 622/20-ТГ, Гарантом сплачено на користь Бенефіціара Гарантійну суму в розмірі 77 641,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 18.03.2020.

Листом № 2603-1 від 26.03.2020 відповідач повідомив, що погоджується з отриманою вимогою про сплату банківської гарантії та сплати суми забезпечення за Гарантією від Бенефіціара - ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», та зазначає, що станом 25.03.2020 загальна заборгованість за банківськими гарантіями складає 88 985,00 грн.

Принципалом частково відшкодовано Гаранту грошові кошти в розмірі 44 631,00 грн, що підтверджується випискою по особових рахунках з 18.03.2020 по 25.11.2021, залишок заборгованості становить 35 010,00 грн.

29.11.2021 позивач повторно направив вимогу про відшкодування фактично сплаченої гарантійної суми по банківській гарантії 622/20-ТГ за вих. № 05-1/01/8676,

Згідно із роздруківкою трекінгу АТ «Укрпошта» статус поштового відправлення - «Відправлення не вручене під час доставки: інші причини», тобто дану вимогу Відповідач не отримав, а сам поштовий конверт не повернувся до відправника.

Неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань, не сплата гарантійної суми, стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Як передбачено ст. 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Згідно з ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За умовами ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі (ч. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 200 Господарського кодексу України гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов`язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов`язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні. Зобов`язання за банківською гарантією виконується лише на письмову вимогу управненої сторони. Гарант має право висунути управненій стороні лише ті претензії, висунення яких допускається гарантійним листом. Зобов`язана сторона не має права висунути гаранту заперечення, які вона могла б висунути управненій стороні, якщо її договір з гарантом не містить зобов`язання гаранта внести до гарантійного листа застереження щодо висунення таких заперечень.

Гарантія як спосіб забезпечення виконання зобов`язання врегульована § 4 Глави 49 Цивільного кодексу України.

Приписами ст. 560 Цивільного кодексу України визначено, що за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Гарантія діє протягом строку, на який вона видана (ч. 1 ст. 561 Цивільного кодексу України).

Згідно з ст. 562 Цивільного кодексу України зобов`язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов`язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов`язання.

Правові наслідки порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією визначені статтею 563 Цивільного кодексу України, відповідно до ч. 1 якої у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії.

Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред`являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов`язання, забезпеченого гарантією. Кредитор може пред`явити вимогу до гаранта у межах строку, встановленого у гарантії, на який її видано (ч.ч. 2-4 ст. 563 Цивільного кодексу України).

Положеннями ч. 1 ст. 564 Цивільного кодексу України визначено, що після одержання вимоги кредитора гарант повинен негайно повідомити про це боржника і передати йому копії вимоги разом з доданими до неї документами.

Відповідач був належним чином повідомлений про отримання Банком Вимоги Бенефіціара про сплату гарантійної суми за Банківською гарантією № 622/20-ТГ від 15.01.2020, обізнані з умовами Банківської гарантії щодо строків оплати гарантійної суми на виконання вимоги Бенефіціара, безпідставно не реагують на отримані вимоги від позивача про відшкодування фактично сплаченої гарантійної суми, які направляються на адреси, зазначені в укладеному з відповідачем договорах, є підстави для задоволення позову та стягнення з відповідача фактично сплаченої гарантійної суми.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 35 010,00 грн основного боргу обґрунтована та задовольняється судом.

За порушення виконання відповідачем грошового зобов`язання позивач просив стягнути з відповідача пеню за період з 26.03.2020 по 25.08.2020 в сумі 4785,17 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 4.2. договору сторони встановили, що в разі порушення Принципалом строків відшкодування Гаранту витрат по Гарантії, передбачених п. 3.4.1. даного договору, Принципал сплачує Гаранту пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Наданий позивачем розрахунок пені суд визнав вірним, а вимогу про стягнення пені в розмірі 4785,17 грн такою, що підлягає задоволенню.

За порушення виконання відповідачем грошового зобов`язання позивач просив стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 2783,08 грн за період з 26.03.2020 по 13.12.2021 та 6893,23 грн інфляційних втрат за період з квітня 2020 по листопад 2021 року (включно).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні витрати пов`язані з інфляційними процесами в державі та за своєю природою є компенсацією за понесені збитки, завдані знеціненням грошових коштів, а три відсотки річних є платою за користування коштами, які не були своєчасно сплачені боржником.

З аналізу зазначеної норми законодавства вбачається, що три проценти річних є платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, тобто три проценти річних не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов`язань, які можуть бути узгоджені сторонами, оскільки ця норма законодавства є імперативною. Таким чином, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Річні проценти за своєю правовою природою є складовою частиною боргу та підлягають стягненню разом із сумою основного боргу на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, сума 3% річних скадає 2782,76 грн.

Перевіривши розрахунок позивача суми 3% річних, за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство», судом встановлено, що він виконаний вірно. Оскільки заявлена до стягнення сума 3% річних є більшою, ніж зазначена у розрахунку наданому позивачем до позову, відтак стягненню з відповідача підлягає сума 3% річних в розмірі 2782,76 грн.

Стосовно вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 6893,23 грн за період прострочення з квітня 2020 по листопад 2021 року (включно) суд зауважує про наявність математичних помилок при округлені та невірному визначені сукупного індексу інфляції.

Перерахувавши заявлену до стягнення суму інфляційних втрат (розрахунок здійснено судом за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство»), суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог в сумі 6247,88 грн,

У задоволені позову в частині стягнення суми інфляційних втрат у розмірі 645,35 грн, суд відмовляє, оскільки заявлені позивачем безпідставно.

Згідно із ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Відповідно до вимог ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ВІОМ (69095, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 109, оф. 52; ідентифікаційний код юридичної особи 33836735) на користь Акціонерного товариства Банк інвестицій та заощаджень (04119, м. Київ, вул. Ю. Іллєнка, 83-Д Концерну; ідентифікаційний код юридичної особи 33695095) суму заборгованості по відшкодуванню гарантійного платежу в розмірі 35 010,00 грн (тридцять п`ять тисяч десять гривень 00 коп.), пеню у розмірі 4785,17 грн (чотири тисячі сімсот вісімдесят п`ять гривень 17 коп.), 3% річних в розмірі 2782,76 грн (дві тисячі сімсот вісімдесят дві гривні 76 коп.), інфляційних втрат в розмірі 6247,88 грн (шість тисяч двісті сорок сім гривень 88 коп.). Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ВІОМ (69095, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 109, оф. 52; ідентифікаційний код юридичної особи 33836735) на користь Акціонерного товариства Банк інвестицій та заощаджень (04119, м. Київ, вул. Ю. Іллєнка, 83-Д Концерну; ідентифікаційний код юридичної особи 33695095) судовий збір у розмірі 2240,37 грн (дві тсячі сорок гривень 37 коп). Видати наказ.

У задоволені позову в частині стягнення суми інфляційних втрат у розмірі 645,35 грн, відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 02 вересня 2022 року.

СудяІ. С. Горохов