Рішення
від 01.09.2022 по справі 911/167/22
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.09.2022Справа № 911/167/22

Суддя Господарського суду міста Києва Нечай О.В., розглянувши без виклику сторін (без проведення судового засідання) у спрощеному позовному провадженні матеріали справи

за позовом Фермерського господарства Вікторія (Україна, 71302, Запорізька обл., Кам`янсько-Дніпровський р-н, м. Кам`янка-Дніпровська, вул. Центральна, буд. 238; ідентифікаційний код: 22122778)

до Товариства з обмеженою відповідальністю Орінокко (Україна, 03115, м. Київ, просп. Перемоги, буд. 67; ідентифікаційний код: 42498208)

про стягнення 135 945,20 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фермерське господарство Вікторія (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Орінокко (далі - відповідач) про стягнення 135 945,20 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань з поставки оплаченого позивачем товару за Договором поставки № 75 від 08.12.2021, внаслідок чого позивач заявив до стягнення з відповідача 120000,00 грн передоплати, 1479,45 грн неустойки, 12000,00 грн штрафу та 2465,75 грн 30% річних.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.01.2022 позовну заяву від 04.01.2022 та додані до неї матеріали передано за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.02.2022, вказану позовну заяву передано для розгляду судді Нечаю О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу визнано судом малозначною, постановлено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та серед іншого встановлено сторонам строки для подання ними відповідних заяв по суті справи.

Будь-яких заперечень від відповідача проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходило.

Частиною п`ятою статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань місцезнаходженням відповідача є: Україна, 03115, м. Київ, просп. Перемоги, буд. 67.

На зазначену адресу, відповідно до вищевказаних вимог процесуального закону, судом було направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі від 08.02.2022 з метою повідомлення відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та про його право подати, зокрема, відзив на позовну заяву.

06.05.2022 до суду повернулось поштове відправлення, адресоване відповідачу, разом з копією ухвали суду про відкриття провадження у справі від 08.02.2022, яке відповідно до повідомлення підприємства поштового зв`язку не було вручене відповідачу та повернуто за зворотною адресою через неправильно зазначену адресу.

09.06.2022 до суду повернулось поштове відправлення, адресоване відповідачу, разом з копією ухвали суду про відкриття провадження у справі від 08.02.2022, яке відповідно до повідомлення підприємства поштового зв`язку не було вручене відповідачу під час доставки та повернуто через відсутність адресата за вказаною адресою.

Відповідно до частин третьої та сьомої статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Пунктом 5 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.03.2019 у справі № 916/2349/17.

За приписами частини першої статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України Про доступ до судових рішень судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Ухвала Господарського суду міста Києва від 08.02.2022 про відкриття провадження у справі № 911/167/22 була оприлюднена на офіційному сайті Єдиного державного реєстру судових рішень 14.02.2022.

З урахуванням викладеного, за висновком суду, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у цій справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 03.04.2008 у справі Пономарьов проти України зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд цієї справи та останньому були створені достатні умови для реалізації ним своїх процесуальних прав.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З огляду на неподання відповідачем відзиву на позовну заяву, справа підлягає розгляду за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Частиною восьмою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

08.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю Орінокко (постачальник) та Фермерським господарством Вікторія (покупець) укладено Договір поставки № 75 (далі Договір), за умовами якого постачальник зобов`язався поставити товар відповідно до специфікації до даного Договору, а покупець прийняти та оплатити товар на умовах, визначених цим Договором, згідно рахунку-фактури (п. 1.1). Найменування, кількість та асортимент товару визначається специфікацією (п. 1.2).

Відповідно до п. 2.1 Договору вартість товару визначається постачальником в рахунку-фактурі та специфікації до даного Договору.

Згідно з підпунктом 3.1.1 Договору товар має бути поставлений постачальником протягом 3 (трьох) календарних днів з дати отримання попередньої оплати. Постачальник своїми силами поставляє товар на склад покупця, розташований за адресою: Запорізька обл., м. Кам`янка-Дніпровська.

Пунктом 4.1 Договору визначено, що покупець оплачує 100% від загальної вартості товару протягом 3 (трьох) банківських днів з дати підписання специфікації до Договору.

Згідно з пунктом 6.1 Договору у випадку порушення постачальником строків поставки товару, відповідно до пп. 3.1.1 даного Договору, постачальник виплачує покупцю неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості непоставленого товару за кожен день прострочення. У випадку порушення строку поставки більш ніж на 2 календарних дні постачальник додатково сплачує покупцю штраф в розмірі 10% від вартості непоставленого товару.

У пункті 6.2 Договору, керуючись ст. 693 ЦК України, сторони домовились, що якщо постачальник, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. На суму попередньої оплати нараховуються проценти в розмірі 30% річних відповідно до статті 536 ЦК України від дня одержання суми попередньої оплати від покупця до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати.

Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 18.11.2022, а в частині взаєморозрахунків до повного їх закінчення (п. 9.1 Договору).

За умовами погодженої сторонами Специфікації № 1 до Договору сторони домовились про постачання товару Ємність пластикова 75 000 літрів Горизонтальна бочка для зберігання добрив 75 м.куб (розмір 10500х3000х3200 мм, стінки 18 мм, люк з клапаном 600 мм 2 шт, кран нержавіючий 80 мм, вхід 100 мм, вихід 100 мм, перегородки 6 шт, підставки 8 шт) на суму 93 000,00 грн, а також про надання послуг з вантажних перевезень на суму 7 000,00 грн. Загальна вартість товару, що поставляється за цією Специфікацією, становить 120 000,00 грн разом з ПДВ.

Як зазначає позивач, на виконання умов Договору, ним було перераховано на рахунок відповідача грошові кошти в сумі 120 000,00 грн в якості передоплати товару, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення № 2280 від 08.12.2021, натомість відповідач, у порушення взятих на себе зобов`язань за Договором, зазначений в Специфікації № 1 до Договору товар не поставив.

З огляду на те, що зобов`язання з поставки оплаченого позивачем товару за Договором не виконано, суму попередньої оплати товару відповідачем не повернуто, позивач звернувся до суду з цим позовом, у якому просить стягнути з відповідача на свою користь 120 000,00 грн попередньої оплати, 1 479,45 грн неустойки, 12 000,00 грн штрафу та 2 465,75 грн 30% річних.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина перша статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Судом встановлено, що Договір не підписаний з боку покупця.

Водночас, в силу приписів статті 640 Цивільного кодексу України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Також суд вважає за необхідне звернутись до принципу римського права favor contractus (на користь угоди), за яким сумніви щодо дійсності договору повинні тлумачитися судом на користь його дійсності.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що попри відсутність підпису покупця, Договір є укладеним з моменту прийняття покупцем пропозиції (акцепту) укласти правочин та перерахування коштів на виконання його умов.

У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений між сторонами Договір, з огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, є належною підставою, у розумінні статті 11 Цивільного кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків, та за своєю правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Згідно з ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Суд встановив факт перерахування позивачем в якості попередньої оплати товару та послуги з його перевезення на рахунок відповідача грошових коштів у сумі 120 000,00 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення № 2280 від 08.12.2021.

Статтею 663 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Приписами статті 664 Цивільного кодексу України визначено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.

За умовами Договору відповідач зобов`язався поставити позивачу товар протягом 3 календарних днів з дати отримання попередньої оплати.

У матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про виконання відповідачем зобов`язання з поставки зазначеного в Специфікації № 1 до Договору товару.

Згідно з ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Отже, припис частини другої статті 693 Цивільного кодексу України містить в собі альтернативу щодо реалізації покупцем своїх прав у випадку не поставки товару у встановлений договором строк, а саме: покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. Наведена норма наділяє покупця, як сторону правочину, саме правами, і яке з них сторона реалізує - є виключно її волевиявленням. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.02.2019 у справі № 909/524/18.

Суд звертає увагу, що положення ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, як і будь-які інші правові норми, що регулюють спірні правовідносини, не передбачають обов`язку покупця додатково погоджувати строк повернення суми попередньої оплати за товар, натомість саме недотримання строку поставки товару є підставою виникнення у покупця права вимагати у постачальника передання товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідачем належними доказами обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, не спростовано.

Матеріали справи також не містять доказів на підтвердження повернення відповідачем суми попередньої оплати.

З огляду на викладене, позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 120 000,00 грн визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

У разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 Цивільного кодексу України).

За приписами ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У відповідності до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6.1 Договору передбачено, що у випадку порушення постачальником строків поставки товару, відповідно до пп. 3.1.1 даного Договору, постачальник виплачує покупцю неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості непоставленого товару за кожен день прострочення. У випадку порушення строку поставки більш ніж на 2 календарних дні постачальник додатково сплачує покупцю штраф в розмірі 10% від вартості непоставленого товару.

Отже, за своєю правовою природою передбачена першим реченням пункту 6.1 Договору неустойка є пенею.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За приписами ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Позивач при нарахуванні пені не врахував, що останній (третій) день строку для здійснення відповідачем поставки попередньо оплаченого товару припав на 11.12.2021 - неробочий день, а відтак днем закінчення строку для виконання зобов`язання був перший за ним робочий день 13.12.2021.

У зв`язку з викладеним суд здійснив власний розрахунок пені за період з 13.12.2021 до 03.01.2022. За підрахунком суду розмір пені склав 1 301,92 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу, передбаченого пунктом 6.1 Договору, суд не виявив у ньому помилок, у зв`язку з чим позов в цій частині підлягає задоволенню в заявленому розмірі.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У пункті 6.2 Договору сторони встановили 30% річних.

Наданий позивачем розрахунок процентів річних містить арифметичні помилки, у зв`язку з чим судом здійснено власний розрахунок, не виходячи за заявлений позивачем період нарахування, а саме з 13.12.2021 до 17.12.2021. За підрахунком суду розмір процентів річних складає 493,15 грн.

Відповідно до частин 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено часткову обґрунтованість заявленого позову, відтак до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають 133 795,07 грн, з яких 120 000,00 грн заборгованості, 1 301,92 грн пені, 12 000,00 грн штрафу та 493,15 грн 30 % річних.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору, відповідно до положень статті 129 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 2 441,76 грн. Решта сплаченого судового збору в розмірі 39,24 грн покладається на позивача.

Враховуючи ту обставину, що позивачем не надано доказів на підтвердження понесення ним витрат на професійну правничу допомогу адвоката, про які зазначено в попередньому (орієнтовному) розрахунку суми судових витрат, у зв`язку з розглядом цієї справи, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для розподілу вказаних витрат між сторонами.

Керуючись статтями 129, 236, 237, 238, 240, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Орінокко (Україна, 03115, м. Київ, просп. Перемоги, буд. 67; ідентифікаційний код: 42498208) на користь Фермерського господарства Вікторія (Україна, 71302, Запорізька обл., Кам`янсько-Дніпровський р-н, м. Кам`янка-Дніпровська, вул. Центральна, буд. 238; ідентифікаційний код: 22122778) 120 000 (сто двадцять тисяч) грн 00 коп. заборгованості, 1 301 (одну тисячу триста одну) грн 92 коп. пені, 12 000 (дванадцять тисяч) грн 00 коп. штрафу, 493 (чотириста дев`яносто три) грн 15 коп. 30 % річних та 2 441 (дві тисячі чотириста сорок одну) грн 76 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 39,24 грн покласти на Фермерське господарство Вікторія.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду в разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи подається у порядку та строк, визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 02.09.2022

Суддя О.В. Нечай

СудГосподарський суд міста Києва
Дата ухвалення рішення01.09.2022
Оприлюднено05.09.2022
Номер документу106024683
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань надання послуг

Судовий реєстр по справі —911/167/22

Рішення від 22.09.2022

Господарське

Господарський суд міста Києва

Нечай О.В.

Рішення від 01.09.2022

Господарське

Господарський суд міста Києва

Нечай О.В.

Ухвала від 08.02.2022

Господарське

Господарський суд міста Києва

Нечай О.В.

Ухвала від 14.01.2022

Господарське

Господарський суд Київської області

Ейвазова А.Р.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні