Рішення

від 28.08.2022 по справі 916/1240/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" серпня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/1240/22

Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,

при секретарі судового засідання Чернюк С.В.,

розглянувши справу № 916/1240/22,

за позовом Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3; код ЄДРПОУ 24584661) в особі відокремленого підрозділу "Південноукраїнська атомна електрична станція" Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (55001, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ, промзона; код ЄДРПОУ ВП 20915546)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛЮС-СП" (03118, м. Київ, вул. Білика Івана, буд. 11, інше нежитлове приміщення 94; код ЄДРПОУ 32373075)

про стягнення 1 215,93 грн;

представники сторін:

від позивача Тучкова Юлія Василівна,

від відповідача Мельник Євген Русланович,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Державне підприємство Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Південноукраїнська атомна електрична станція" Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛЮС-СП" про стягнення 1 215,93 грн.

В обґрунтування позову посилається на порушення відповідачем термінів постачання за Договором на постачання товару №53-123-01-21-07365 від 13.12.2021.

Зазначає, що періодом для постачання товару у відповідності до умов укладеного договору є проміжок часу з 14.12.2021 по 11.02.2021 та вказує, що хоча постачання товару виконано відповідачем у повному обсязі, однак, з порушенням термінів поставки: за видатковою накладною № 3 від 10.02.2022 постачання товару на суму 1 185,60 грн здійснено 14.02.2022 (строк прострочення 2 дні); за видатковою накладною № 4 від 22.02.2022 постачання товару на суму 40 452,00 грн здійснено 14.03.2022 (строк прострочення 30 днів).

У зв`язку з простроченням поставки товару позивач нарахував відповідачу пеню на загальну суму 1 215,93 грн, яку просить стягнути на свою користь.

Ухвалою від 27.06.2022 позовну заяву (вх. №1288/22 від 20.06.2022) Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Південноукраїнська атомна електрична станція" Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали шляхом надання до суду: повного найменування відокремленого підрозділу позивача; адреси місцезнаходження юридичної особи відповідача; офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти відповідача, за наявності такої інформації у позивача.

01.07.2022 до суду надійшла заява позивача про усунення недоліків.

Ухвалою від 06.07.2022 прийнято позовну заяву (вх. №1288/22 від 20.06.2022) Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Південноукраїнська атомна електрична станція" Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" до розгляду, відкрито провадження у справі № 916/1240/22, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 03.08.2022, запропоновано сторонам надати заяви по суті спору та встановлено відповідні строки.

20.07.2022 до суду надійшов відзив (вх. № 13809/22), в якому відповідач зазначив, що частково визнає позовні вимоги про стягнення пені у сумі 528,25 грн. Крім того, вказав, що не визнає покладення на відповідача витрат зі сплати судового збору.

Зауважив, що вантаж за видатковою накладною № 4 від 22.02.2022 був відправлений відповідачем перевізником «Нова пошта» на адресу позивача 22.02.2022 за експрес-накладною № 20450521747975, за якою плановий строк доставки не мав перевищувати трьох днів.

Вказав, що у зв`язку з військовими діями на території України посилка була доставлена 14.03.2022. Вважає, що з огляду на форс-мажорні обставини відповідач не має нести відповідальності за затримку постачання товару. Запропонував свій розрахунок пені.

Також, на переконання відповідача, позивач не скористався всіма можливостями досудового врегулювання спору, передбаченими договором, статтею 222 ГКУ та статтею 19 ГПК України.

Протокольною ухвалою від 03.08.2022, після стадії вступних промов, суд відклав розгляд справи на 29.08.2022.

29.08.2022 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд встановив наступне.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами для виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

13.12.2021 між позивачем та відповідачем було укладено Договір на постачання товару № 53-123-01-21-07365 (далі Договір), згідно з п. 1.1. якого постачальник (відповідач) зобов`язується передати покупцю (позивачу), а покупець приймає на себе зобов`язання прийняти і сплатити товар код CPV 31710000-6по ДК 021:2015 Електронне обладнання (Радіодеталі в асортименті) (далі товар), у кількості, асортименті і цінам, зазначеним у специфікації № 1 (додаток № 1 до Договору), що є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) в зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 Цивільного кодексу України).

Згідно з п. 2.1. Договору загальна вартість товару є твердою та складає: 115 188,00 грн (з ПДВ).

Відповідно до п. 3.1. Договору (з урахуванням Додаткової угоди № 1 від 30.12.2021 до Договору) постачання здійснюється протягом 60 днів з дати публікації договору в системі ProZorro, на умовах DDP м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, ВП Складське господарство відповідно до Правил Інкотермс-2010, з обов`язковою присутністю представника постачальника.

Таким чином, як вбачається з умов Договору, відповідач мав поставити товар у період з 14.12.2021 по 11.02.2022.

Датою постачання товару є дата отримання товару на складі вантажоодержувача з відміткою в накладній на відвантаження товару (п. 3.3. Договору).

Згідно з видатковою накладною № 3 від 10.02.2022 відповідач поставив позивачу товар на суму 1 185,60 грн, дата отримання товару 14.02.2022.

Згідно з видатковою накладною № 4 від 22.02.2022 відповідач поставив позивачу товар на суму 40 452,00 грн, дата отримання товару 14.03.2022.

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в ст.193 ГК України, яка регламентує, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 229 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов`язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов`язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов`язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Частини 1, 2, 4 ст. 217 ГК України передбачають, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин.

Положеннями ст. 530 ЦК України встановлено наступне: якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності з ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В свою чергу у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Як передбачено частиною 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. В силу ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

Згідно положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання

В силу положень ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Згідно з п. 4.1. Договору за порушення термінів постачання товару постачальник зобов`язаний сплатити пеню у розмірі 0,1 % від вартості непоставленого товару у зазначений термін за кожен день прострочення.

Як вбачається з матеріалів справи, товар на суму 1 185,60 грн був поставлений позивачу 14.02.2022 (прострочення поставки 2 дні), а товар на суму 40 452,00 грн 14.03.2022 (прострочення поставки 30 днів), що свідчить про наявність підстав для нарахування відповідачу пені за прострочення виконання зобов`язання з поставки товару у строк, передбачений Договором.

Водночас суд приймає до уваги доводи відповідача про те, що він здійснив відправлення товару за видатковою накладною від 22.02.2022 № 4 22.02.2022, що підтверджується наявною у матеріалах справи експрес-накладною Нової пошти № 20450521747975.

За вказаною експрес-накладною плановим часом доставки товару є: 24.02.2022 до 17:00.

На підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022р. із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб в Україні введено воєнний стан, який в подальшому продовжено Указами Президента.

Згідно з п. 8.1 Договору Сторони звільняються від відповідальності за повне або часткове невиконання своїх зобов`язань за цим Договором унаслідок настання форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили, такі як: повені, землетруси, пожежі, інші стихійні лиха, а також війни, воєнні дії), а також дій органів законодавчої, виконавчої влади і підлеглих їм органів, що вступили в силу після укладання даного Договору.

Відповідно до п. 8.4 Договору наявність форс-мажорних обставин звільняє Сторони від відповідальності за невиконання / неналежне виконання зобов`язань за Договором.

Торгово-промислова палата України оприлюднила лист від 28.02.2022 № 2024/02.0- 7.1, яким засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), тобто військову агресію РФ проти України, підтвердивши, що дані обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб.

Отже, суд погоджується з доводами відповідача стосовно того, що він не має нести відповідальність за затримку поставки товару після 24.02.2022.

Крім того, суд також погоджується із запропонованим відповідачем розрахунком пені, згідно з яким загальний розмір 0,1% пені за прострочення постачання товару склав 528,25 грн.

Надаючи оцінку доводам всіх учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Південноукраїнська атомна електрична станція" Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛЮС-СП" підлягають частковому задоволенню на суму 528,25 грн.

За ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до п.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч.ч.1-2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

У відповідності до ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 077,85 грн суд поклалає на відповідача, решту витрат зі сплати судового збору слід покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3; код ЄДРПОУ 24584661) в особі відокремленого підрозділу "Південноукраїнська атомна електрична станція" Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (55001, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ, промзона; код ЄДРПОУ ВП 20915546) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛЮС-СП" (03118, м. Київ, вул. Білика Івана, буд. 11, інше нежитлове приміщення 94; код ЄДРПОУ 32373075) про стягнення 1 215,93 грн задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛЮС-СП" (03118, м. Київ, вул. Білика Івана, буд. 11, інше нежитлове приміщення 94; код ЄДРПОУ 32373075) на користь Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3; код ЄДРПОУ 24584661) в особі відокремленого підрозділу "Південноукраїнська атомна електрична станція" Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (55001, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ, промзона; код ЄДРПОУ ВП 20915546) пеню 0,1 % у розмірі 528,25 грн, 1 077,85 грн витрат зі сплати судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 29 серпня 2022 р. Повний текст рішення складено та підписано 02 вересня 2022 р.

Суддя Р.В. Волков