Ухвала

від 01.09.2022 по справі 5019/1969/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"02" вересня 2022 р. м. Рівне Справа № 5019/1969/12

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Романюк Ю.Г., при секретарі судового засідання Рижій А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні

подання державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Ходневич А. про тимчасове обмеження керівника боржника у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа у справі

за позовом Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" (правонаступник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ГЕЛІОС" (04071, м. Київ, вул. Нижній Вал, буд. 7-9, код ЄДРПОУ42322556)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трініті-Рівне" (33001, м. Рівне, вул. Фабрична, буд. 8 код ЄДРПОУ 33510533)

про стягнення коштів

у судовому засіданні приймала участь державний виконавець Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Ходневич А.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 12.02.2013 у справі № 5019/1969/12 позов задоволено частково.Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Трініті-Рівне" на користь Публічного акціонерного товариства ІМЕКСБАНК від імені якого діє відділення № 333 АТ ІМЕКСБАНК м. Рівне 702 503 грн. 81 коп., що еквівалентно 87 889 доларів США 88 центів. - заборгованості по сумі основного боргу, 91 826 грн. 78 коп., що еквівалентно 11 488 доларів США 40 центів заборгованості по відсотках за користування кредитом, 28 481 грн. 03 коп. пені та судовий збір у розмірі 16 475 грн. 88 коп. В решті позову відмовлено.

01.03.2013 господарським судом на виконання рішення суду від 12.02.2013 видано відповідний наказ.

Ухвалою від 07.11.2019 замінено Публічне акціонерне товариство "Імексбанк" на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ГЕЛІОС" у справі № 5019/1969/12, замінено Стягувача - Публічне акціонерне товариство "Імексбанк" на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ГЕЛІОС" з примусового виконання наказу Господарського суду Рівненської області по справі № 5019/1969/12.

01.09.2022 від державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Ходневич А. надійшло подання про тимчасове обмеження керівника боржника Процюка Олександра Віталійовича у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа у справі.

Ухвалою від 01.09.2022 розгляд подання державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про тимчасове обмеження керівника боржника у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа у справі № 5019/1969/12 призначено у судовому засіданні на 02.09.2022.

У судове засідання 02.09.2022 з`явився державний виконавець Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Ходневич А.

Державний виконавець підтримав подання про тимчасове обмеження виїзду за межі України без вилучення паспорта для виїзду за кордон керівника боржника та просив суд його задоволити.

Згідно з ч. ч. 1-4 ст. 337 ГПК України тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення.

Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею.

Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.

Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Господарський суд, розглянувши подання державного виконавця, дослідивши матеріали подання, пришов до висновку про відмову в його задоволенні з наступних підстав.

Обґрунтовуючи подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника державний виконавець зазначає, що боржником рішення суду в даній справі на сьогоднішній день не виконане, а боржник ухиляється від його виконання, не вживає заходів щодо виконання рішення за рахунок належного йому майна і доходів.

Згідно з інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником підприємства боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Трініті-Рівне" є ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ).

15.07.2021 державним виконавцем здійснено вихід за адресою боржника, яка вказана у виконавчому документі, а саме: АДРЕСА_2 та встановлено, що боржника та належного йому майна за даною адресою немає.

Згідно з відповіді Державної прикордонної служби керівник боржника неодноразово перетинав кордон. Обмеження його у праві виїзду може вплинути на подальше фактичне виконання виконавчого документу.

Враховуючи значний термін невиконання боржником зобов`язань, покладених на нього, на переконання державного виконавця є достатні підстави для тимчасового обмеження керівника боржника у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа у справі.

Судом встановлено, що згідно з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, власності на нерухоме майно не зареєстровано.

Згідно з відповіді від Міністерства внутрішніх справи України щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів в МВС інформація відсутня.

Згідно з відповіді на запит Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про володіння боржником значними пакетами акцій емітентів інформація відсутня.

Згідно з відповіді від Державної авіаційної служби відсутня інформація зареєстровані за боржником повітряні судна.

Відповідно до відповіді від БТІ нерухомого майна за боржником не зареєстровано.

Згідно з відповіддю Головного управління Держпродспоживслужби в Рівненській області за боржником не зареєстровано майна.

Згідно з ч.1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 19 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Закон України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України" регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв`язання спорів у цій сфері.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України", право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Відповідно до листа Верховного Суду України від 01.02.2013 "Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України" однією з підстав для відмови у задоволенні подань, що складає основну частину розглянутих справ, є неповнота вчинення виконавчих дій, відсутність доказів на підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх боргових зобов`язань і відомостей про обізнаність боржника щодо наявності відкритого виконавчого провадження та строків його добровільного виконання.

На підставі наведеного можна зробити висновок, що поняття "ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням" варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Відповідно до висновків, викладених Верховним Судом України при проведенні аналізу судової практики від 01.02.2013 щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, ухилення боржника від виконання своїх зобов`язань є оціночним поняттям. Доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання покладається на державного виконавця, який ініціює встановлення тимчасового обмеження у виїзді особи за межі України.

Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання. У зв`язку з цим із метою всебічного і повного з`ясування усіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин суду належить з`ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково.

Теоретично невиконання зобов`язання може бути зумовлено об`єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби тощо. Однак воно може мати й принципово інше походження, суб`єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання - має змогу виконати зобов`язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.

Проте, лише невиконання боржником зобов`язань протягом строку, вказаного державним виконавцем у постанові про відкриття виконавчого провадження, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов`язків.

На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням суду, повинен вже відбутися і бути об`єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

Слід зазначити, що право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання, покладених на нього рішенням суду зобов`язань, тобто наявність лише самого зобов`язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.

При цьому, у відповідності до ст. 76 Закону України "Про виконавче провадження" за невиконання законних вимог виконавця, порушення вимог цього Закону, у тому числі за несвоєчасне подання або неподання звітів про відрахування із заробітної плати та інших доходів боржника, неподання або подання неправдивих відомостей про доходи і майновий стан боржника, ненадання боржником на вимогу виконавця декларації чи зазначення у декларації неправдивих відомостей або неповідомлення про зміну таких відомостей, неповідомлення боржником про зміну місця проживання (перебування) чи місцезнаходження або місця роботи (отримання доходів), а також за неявку без поважних причин за викликом виконавця, винні особи несуть відповідальність відповідно до закону.

За наявності ознак кримінального правопорушення в діях особи, яка умисно перешкоджає виконанню рішення чи в інший спосіб порушує вимоги закону про виконавче провадження, виконавець складає акт про порушення і звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Серед іншого, державний виконавець не надав доказів того, що ОСОБА_1 отримав виклик приватного виконавця з зобов`язанням керівника боржника з`явитися до цього виконавця та/або надати виконавцеві певні пояснення та відомості. Державним виконавцем не надано доказів надсилання вказаного документу боржнику та його керівнику за будь-якою його адресою поштовим відправленням або кур`єрською службою, або вручення їх боржникові чи керівнику боржника у інший спосіб.

Як вбачається з матеріалів справи, керівник боржника ОСОБА_1 є громадянином України, паспорт серії НОМЕР_1 виданий Рівненським МВ УМВС України в Рівненській області 09.02.20221.

Державний виконавець звернувся до Головного центру обробки спеціальної Державної прикордонної служби України (м. Київ, вул. Володимирська, 26, 01601) із запитом № 115408 від 27.07.2021 про надання інформації щодо наявності закордонного паспорта і перетинання керівником боржника ОСОБА_1 кордону України.

Як вбачається із відповіді Головного центру обробки спеціальної Державної прикордонної служби України на запит державного виконавця вих. № 91-30551/0/15-21-вих від 13.08.2021 громадянин ОСОБА_1 перетинав державний кордон України у період з 11.08.2017 по 07.07.2021 12 разів із виїздом та 12 разів із в`їздом на територію України.

Відтак із 07.07.2021 ОСОБА_1 знаходиться на території України.

Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь - яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь - яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

У справі "Гочев проти Болгарії" від 26.11.2009, Європейський суд з прав людини сформулював загальні стандарти щодо права на свободу пересування, зазначивши, що таке обмеження має відповідати одразу трьом критеріям: по-перше, має ґрунтуватися на законі, по-друге, переслідувати одну з легітимних цілей, передбачених у ч. 3 ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції, і по-третє, знаходитися в справедливому балансі між правами людини та публічним інтересом (тобто бути пропорційним меті його застосування).

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Законодавством України зазначені правовідносини регулюються ст. 313 Цивільного кодексу України, відповідно до якої фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Таким чином, особа, яка має невиконані договірні, аліментні та ін. зобов`язання за судовим рішенням або рішенням іншого органу (посадової особи), не може вважатися винною та бути позбавленою конституційного права на свободу пересування, вільний вибір місця проживання та права вільно залишати територію України (ст. 33 Конституції України) (Лист, Верховний Суд України, від 01.01.2017 "Узагальнення судової практики щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України").

Аналіз наведеного закону дає підстави для висновку про те, що законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання. У зв`язку з цим, з метою всебічного і повного з`ясування усіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин заявник повинен надати достатньо підтверджені відомості про те, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково.

Ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника судовим рішенням, може полягати як в активних діях (нез`явлення на виклики державного виконавця, приховування майна, доходів, тощо), так і в пасивних діях (невжиття будь-яких заходів для виконання обов`язку сплатити кошти).

Судом встановлено, що державним виконавцем не надано суду належних доказів того, що боржник ухиляється від виконання рішення суду та виконавцем вичерпано всі заходи примусу, що надано йому Законом України "Про виконавче провадження" для примусового виконання рішення суду.

Законом України "Про виконавче провадження" передбачено право виконавця на привід боржника у разі його нез`явлення на виклик та право накладати штрафи, звертатись до відповідних органів з поданням про притягнення боржника до відповідальності, однак, відсутність майна боржника та перетин керівником боржника кордону України в період з 2017 по 2021 роки не є підставою для застосування до боржника такого виключного заходу як обмеження виїзду за кордон.

Матеріали справи не містять доказів звернення державного виконавця до правоохоронних органів з відповідними поданнями, тощо.

Крім того, у поданні не зазначено, яким чином обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 реально забезпечить виконання рішення суду у справі № 918/245/20, адже застосування судом норми щодо обмеження фізичної особи у перетині кордону України не є за своєю правовою природою видом санкції/покарання за невиконання боржником рішення, а має на меті саме забезпечення виконання цього рішення суду.

Отже неповнота вчинення виконавчих дій, відсутність доказів на підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх боргових зобов`язань є підставою для відмови у задоволенні подання.

Статтею 338 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.

Враховуючи викладене, подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта для виїзду за кордон керівника боржника до виконання зобов`язань покладених на боржника рішенням Господарського суду Рівненської області № 5019/1969/12 з виконання наказу від 01.03.2013 не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 234, 235, 337 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні подання державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Ходневич А. про тимчасове обмеження керівника боржника у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа у справі № 5019/1969/12 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили 02.09.2022 в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України негайно після її оголошення та підлягає оскарженню в апеляційному порядку у порядку та строки передбачені розділом IV Господарського процесуального кодексу України з урахуванням п. 17.5 розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Суддя Романюк Ю.Г.