Постанова

від 31.08.2022 по справі 720/41/20

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

1 вересня 2022 року м. Чернівці

справа № 720/41/20

провадження 822/673/22

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Перепелюк І. Б.

суддів : Владичана А.І., Ливинюк І.М.

секретар Тодоряк Г.Д.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новоселицького районного суду Чернівецької облаксті від 27 червня 2022 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до дочірнього підприємства «Рідна земля» ВАТ «Чернівецький цегельний завод №3» про відшкодування вартості витрат на поліпшення нерухомого майна за договором позички,

встановив:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 звернувся всуд зпозовом до дочірнього підприємства «Рідна земля» ВАТ «Чернівецький цегельний завод №3» про відшкодування вартості витрат на поліпшення нерухомого майна за договором позички.

Позов обгрунтовано наступним. Між ним та відповідачем 02.03.2015р. був укладений договір позички, на підставі якого, йому було передано нежитлове приміщення (свинарник) по АДРЕСА_1 . Під час користування, ним було здійснено ремонт вищевказаного приміщення та понесено витрати на поліпшення приміщення.

Просив стягнути на його користь з ДП «Рідна земля» ПАТ «Чернівецький цегельний завод№3» в рахунок відшкодування вартості витрат в розмірі 428449 грн., понесених на поліпшення (покращення) отриманого в позичку приміщення свинарника що по АДРЕСА_1 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Новоселицького районного суду Чернівецької області від 27 червня 2022 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до дочірнього підприємства «Рідна земля» ВАТ «Чернівецький цегельний завод №3» про відшкодування вартості витрат на поліпшення нерухомого майна за договором позички відмовлено.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області від 27 червня 2022 року скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

ОСОБА_1 в апеляційній скарзі зазначає, що обґрунтування суду першої інстанції базуються виключно на доводах відповідача, оцінка яким надана судом без врахування доводів та наданих доказів позивача у даній справі, що свідчить про однобічний підхід суду першої інстанції до вирішення даної справи та суперечить засадам цивільного судочинства, зокрема в частині об`єктивності та всебічності з`ясування всіх обставин та надання оцінки кожному аргументу сторони у справі.

Недоліки переданого у користування приміщення (свинарника) виявились після його цільового використання користувачем. Вказані недоліки не були очевидні під час підписання сторонами акту приймання-передачі приміщення та не були повідомлені позичкодавцем.

Суд не надав належної оцінки висновку експерта та не звернув увагу на той факт, що експертом встановленні як здійснення позивачем капітального ремонту приміщення так й здійснення невідокремлюваних поліпшень.

Суд першої інстанції не надав належної оцінки доводам позивача в цій частині, не проаналізував пункт 4.3.3 Договору належним чином, що стало наслідком хибного висновку про необхідність окремої письмової згоди позичкодавця на здійснення позивачем поліпшень приміщення.

Обов`язок позичкодавця відшкодувати вартість невід`ємних поліпшень приміщення не поставлено у залежність від того, внаслідок проведення яких видів робіт виникли згадані поліпшення орендованого майна, тобто в тому числі шляхом проведення капітального ремонту, у зв`язку із чим позивач вправі здійснювати захист порушених прав в тому числі у спосіб, визначений ч.3 ст. 778 ЦК України.

Суд першої інстанції не надав належну оцінку доводам позивача та висновку експерта, не дослідив належним чином наявні в матеріалах справи докази та обставини, не звернув увагу, що позивачем здійснювались в тому числі капітальний ремонт приміщень та усунення недоліків приміщення шляхом проведення капітального ремонту, що є підставою для стягнення з відповідача коштів без наявності відповідної згоди.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Уподаному відзивіна апеляційнускаргу відповідачпросив апеляційнускаргу позивачавідхилити, рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області від 27 червня 2022 року - залишити без змін.

Мотивувальна частина

Обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та дочірнім підприємством «Рідна земля» ВАТ «Чернівецький цегельний завод №3» 02.03.2015 року було укладено договір позички нежитлового приміщення, а саме свинарник літ. А. по АДРЕСА_1 .

Відповідно до п.3.2 вищевказаний договір укладений строком на 9 місяців та діє до 31.12.2015 року. Згідно п.4.3.3 договору користувач зобов`язаний здійснювати поточний ремонт приміщення, покращувати його стан за власні кошти.

Відповідно акту приймання-передавання об`єкта позички від 02.03.2015 року встановлено, що відповідачем було передано позивачу вищевказане нежитлове приміщення у користування. Згідно п.п.2, 3 вказаного акту встановлено, що майно на момент передачі знаходиться в задовільному стані та придатне для використання.

Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови

Заслухавши доповідача, учасників справи, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не було надано позивачу згоду на проведення капітального ремонту, реконструкції будівлі свинарника та невід`ємних поліпшень.

За змістом статей 15, 16 ЦК України, особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені частиною 2 статті 16 ЦК України.

Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Стаття 204 ЦК України регламентує принцип презумпції правомірності правочину, за змістом якого правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За положеннями статей 626, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного

законодавства.Договір є обов`язковим для виконання сторонами. Всі умови договору з моменту його укладення стають однаково обов`язковими для виконання сторонами.

Статтею 638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частинами 1 та 3 статті 827 ЦК України передбачено, що за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов`язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку.

Договір позички будівлі, іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у формі, яка визначена відповідно достатті 793цього Кодексу (частина 3 статті 828 ЦК України).

До договору позички застосовуються положенняглави 58цього Кодексу.

Статтею 793 ЦК України визначено, що договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.

У статі 833 ЦК України зазначено, що користувач несе звичайні витрати щодо підтримання належного стану речі, переданої йому в користування. Користувач зобов`язаний: 1) користуватися річчю за її призначенням або відповідно до мети, визначеної у договорі; 2) користуватися річчю особисто, якщо інше не встановлено договором; 3) повернути річ після закінчення строку договору в такому самому стані, в якому вона була на момент її передання.

Відповідно до частин 1, 2 статті 776 ЦК України поточний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймачем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом. Капітальний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймодавцем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом, та у строк, встановлений договором. Якщо строк не встановлений договором або ремонт викликаний невідкладною потребою, капітальний ремонт має бути проведений у розумний строк.

За змістом частин 15 статті 778 ЦК України наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця. Якщо поліпшення можуть бути відокремлені від речі без її пошкодження, наймач має право на їх вилучення. Якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю. Якщо в результаті поліпшення, зробленого за згодою наймодавця, створена нова річ, наймач стає її співвласником. Частка наймача у праві власності відповідає вартості його витрат на поліпшення речі, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо наймач без згоди наймодавця зробив поліпшення, які не можна відокремити без шкоди для речі, він не має права на відшкодування їх вартості.

Відповідно до ст. 795 ЦК України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.

Судом встановлено між ОСОБА_1 та дочірнім підприємством «Рідна земля» ВАТ «Чернівецький цегельний завод №3» 02.03.2015 року було укладено договір позички нежитлового приміщення, а саме свинарника літ. А. по АДРЕСА_1 . Відповідно до п.3.2 вищевказаний договір укладений строком на 9 місяців та діє до 31.12.2015 року.

Згідно Акту приймання-передачі об`єкта позички від 02 березня 2015 року, який є невід`ємною частиною Договору, майно знаходиться у задовільному стані і придатне до використання.

Відповідно до пункту 4.3.2 Договору позички нежитлового приміщення №1 від 02.03.2015 року ОСОБА_1 зобов`язався користуватись нежилим приміщенням без права передачі третім особам.

Пунктом 4.3.3. Договору позички передбачено, що користувач зобов`язаний здійснювати поточний ремонт приміщення, покращувати його стан за власні кошти.

Згідно п.3.3 договору позички користувач повинен повернути нежиле приміщення передане йому у виключне строкове та безоплатне користування після спливу строку договору за актом приймання-передачі протягом трьох днів з моменту закінчення дії договору.

Згідно висновку судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи №275 встановлено, що вартість будівельних робіт і матеріалів проведених ОСОБА_1 в приміщенні свинарника літ.А. в АДРЕСА_1 становила 692809,28 грн.

Відповідно достатті 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 79 ЦПК Українивстановлено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до частини першоїстатті 80 ЦПК Українидостатніми є доказами, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Частиною першоюстатті 81 ЦПК Українипередбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Належних і допустимих доказів на підтвердження того, що відповідачем була надана згода позивачу на здійснення капітального ремонту та інших поліпшень наданого в позичку нежитлового приміщення, позивачем не надано ні в суді першої ні в суді апеляційної інстанції.

Відповідачем заперечуються доводи апелянта про те, що йому було відомо про проведення зазначених позивачем ремонтних робіт та поліпшень будівлі і ці роботи проводились за його згодою. Відповідач зазначає, що він не погоджував встановлення додаткового невід`ємного обладнання, не погоджував жодної проектно-технічної документації з проведення ремонтів та переобладнання, розміщення колодязів, вигрібних ям чи інших засобів утилізації та не зверталося за наданням дозволів на спеціальне водокористування.

Апелянтом цього не спростовано.

Згідно зістаттею 89 ЦПК України судоцінює доказиза своїмвнутрішнім переконанням,що ґрунтуєтьсяна всебічному,повному,об`єктивномута безпосередньомудослідженні наявниху справідоказів.Жоден доказне маєдля судунаперед встановленогозначення.

Суд оцінюєналежність,допустимість,достовірність кожногодоказу окремо,а такождостатність івзаємний зв`язокдоказів уїх сукупності.Результати оцінкидоказів судвідображає врішенні,в якомунаводяться мотивиїх прийняттячи відмови у прийнятті.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову за загальним правилом покладається на позивача; за таких умов доведення не може бути належним чином реалізоване шляхом виключно спростування позивачем обґрунтованості заперечень відповідача, оскільки це не звільняє позивача від виконання ним його процесуальних обов`язків.

Доводи апелянта, що отримане приміщення було непридатне для використання та потребувало ремонтних робіт, спростовуються Актом приймання-передачі об`єкта позички від 02 березня 2015 року, який є невід`ємною частиною Договору, в якому зазначено, що майно знаходиться у задовільному стані і придатне до використання.

Також є хибними посилання апелянта на те, що обов`язок позичкодавця відшкодувати вартість невід`ємних поліпшень приміщення в тому числі шляхом проведення капітального ремонту.

Відповідно до п. 4.3.3. Договору позички, користувач зобов`язаний здійснювати поточний ремонт приміщення, покращувати його стан за власні кошти.

Зі змісту ст.ст. 776, 778 ЦК України вбачається, що поточний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймачем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом. Капітальний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймодавцем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом, та у строк, встановлений договором. Наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця. Якщо поліпшення можуть бути відокремлені від речі без її пошкодження, наймач має право на їх вилучення. Якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю. Якщо наймач без згоди наймодавця зробив поліпшення, які не можна відокремити без шкоди для речі, він не має права на відшкодування їх вартості.

Враховуючи ту обставину, що апелянтом не отримано згоди відповідача на проведення капітального ремонту та поліпшення майна, як це передбачено чинним законодавством, у нього не виникло права на відшкодування вартості цих робіт.

Доводи апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують і зводяться до суб`єктивного тлумачення чинних норм законодавства України та незгоди з висновками суду першої інстанцій стосовно встановлених обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом та не можуть бути підставами для скасування судового рішення.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно дост.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст.367,368,374,375,381,382 ЦПК України, апеляційний суду

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області від 27 червня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови 2 вересня 2022 року.

Головуючий І.Б. Перепелюк

Судді: А.І. Владичан

І.М. Литвинюк