Рішення

від 17.07.2022 по справі 335/6202/21

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 335/6202/21 2/335/232/2022

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2022 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Стеценка А.В., за участю секретаря судового засідання Резніченко Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Комфорт 214» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям нежитлового приміщення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Комфорт 214» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям нежитлового приміщення, в обґрунтування кого зазначила наступне.

Позивач є власником нежилого приміщення XXI підвалу літ. А-8, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Внаслідок залиття вищезазначеного нежилого приміщення позивачеві завдано майнову шкоду, яка станом на 19.02.2021 складає 89730,30 грн., що підтверджується звітом по визначенню матеріальних збитку, заподіяного власникові об`єкта ушкодженого майна.

Відповідно до договору на проведеннянезалежної експертної оцінки вiд13.02.2021укладеного міжпозивачем таоцінювачем ОСОБА_2 , суб`єктом оціночної діяльності, 19.02.2021 було складено звіт по визначенню матеріального збитку, заподіяного власникові об`єкта ушкодженого майна (речей), відповідно до якого вартість збитків завданих позивачу склала 89730 грн. 30 коп., вартість послуг оцінювача - 4000,00 грн.

Згідно висновку експертизи № 41973071.09-0487.21 за результатами експертного обстеження будівельних конструкцій, де зазначено в розділі VIII, що «за результатами обстеженням конструкцій нежитлового підвального приміщення, яке знаходиться в житловому будинку АДРЕСА_1 , встановлено загальний технічний стан несучих та допоміжних конструкцій як незадовільний та оцінено, як непридатний до нормальної експлуатації. Виявлені дефекти несучих та допоміжних конструкцій будівлі сталися в наслідок аварії внутрішньої системи теплопостачання (системи опалення). Вартість за послуги експерта склала 3000,00 грн.

Позивач зазначає, що відповідальним за затоплення є відповідач, а відтак матеріальна шкода та витрати позивача на проведення обстеження приміщення та визначення матеріальних збитків, завданих залиттям має бути стягнута з відповідача.

Крім того, позивач зазначає, що їй було завдано моральної шкоди, що проявилася у порушенні нормального ритму життя, у негативних емоціях з приводу пошкодження майна та неможливості нормального користування ним. Відчуття постійного дискомфорту, всі ті незручності, які змушена була терпіти позивач та члени її родини, суттєво похитнули її нервову систему, а тому вона просить стягнути із відповідача на її користь моральну шкоду у розмірі 30000 грн. 00 коп.

Посилаючись на зазначені обстави, позивач просить суд стягнути з відповідача на її користь в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої залиттям нежитлового приміщення 89730 грн. 30 коп., витрати на проведення незалежної оцінки у розмірі 4000,00 грн., витрати на проведення експертного дослідження у розмірі 3000,00 грн., 30000,00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, витрати на правову допомогу у розмірі 8675,00 грн., а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 1197 грн. 30 коп.

Ухвалою судді від 14.06.2021 позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху, позивачу надано строк для усунення вказаних в ухвалі суду недоліків.

22.06.2021 позивачем усунуто недоліки позовної заяви, шляхом подання до суду уточненої позовної заяви.

Ухвалою судді від 23.06.2021 позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання, відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов.

16.11.2021 від позивача ОСОБА_3 надійшла заява про виклик та допит свідків, а саме: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , які можуть суд повідомити суд про відомі їм обставини залиття спірного нежитлового приміщення, оскільки ними було проведено обстеження приміщення та підписано Акт №1 про наслідки залиття, та свідка ОСОБА_2 , яким було складено звіт по визначенню розміру матеріального збитку, заподіяного позивачу як власнику пошкодженого майна.

26.11.2021 позивач звернулась до суду із уточненою позовною заявою, в якій збільшила позовні вимоги.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Ухвалою суду від 02.12.2021 прийнято заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог у цивільній справі, закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду. Клопотання позивача про допит та виклик свідків задоволено.

В судове засідання позивач та її представник не з`явились. 11.07.2022 представник позивача звернувся до суду із заявою про розгляд справи за відсутності позивача та її представника.

Представник відповідача ОСББ «Комфорт 214», якого було належним чином повідомленим про дату, час та місце проведення судового засідання, про що свідчать заяви представників відповідача 29.07.2021 (а.с. 118), 06.10.2021 (а.с. 131), 09.11.2021 (а.с. 143), 01.12.2021 (а.с. 179), 30.12.2021 (а.с. 197), 26.01.2022 (а.с. 210), 13.07.2022 про відкладення розгляду справи, в судове засідання повторно не з`явився без поважних причин, відзив на позовну заяву не подав.

В судовому засіданні, яке відбулось 04.01.2022 позивач та її представник не заперечували проти заочного розгляду справи та ухвалення судом заочного рішення.

З урахуванням вищевикладеного, суд постановив провести заочний розгляд справи, про що до протоколу судового засідання занесено відповідну ухвалу.

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи та їх представників, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши надані позивачем письмові докази, допитавши свідків, суд встановив наступні фактичні обставини.

Відповідно до положень статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, серед іншого, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, а згідно статті 16ЦКУкраїни кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

У частинах першій, другій статті 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.

Таким чином, цивільне законодавство у деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного судочинства, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди та її розмір.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку регулюються Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Так відповідно до статті 4 даного закону об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання. Об`єднання відповідає за своїми зобов`язаннями коштами і майном об`єднання, від свого імені набуває майнові і немайнові права та обов`язки, виступає позивачем та відповідачем у суді.

Відповідно до пункту 32 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, виконавець зобов`язаний утримувати внутрішньо будинкові мережі в належному технічному стані, здійснювати їх технічне обслуговування та ремонт, усувати аварії та інші порушення надання послуг, відшкодовувати, збитки, завдані майну та/або приміщенню споживача та/або членів його сім`ї, шкоду, заподіяну його життю чи здоров`ю внаслідок неналежного надання або ненадання послуг, а також моральну шкоду в порядку та розмірі, які визначаються відповідно до законодавства і договору.

Окрім того, пунктом 2.1.5. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства №76 від 17.05.2005 встановлено, що періодичність проведення профілактичного обслуговування елементів жилих будинків та граничні строки невідкладної ліквідації виявлених несправностей елементів жилих будинків наведена відповідно у додатках 2 та 3. Так, відповідно Додатку 3 визначено, граничні строки невідкладної ліквідації виявлених несправностей елементів жилих будинків - течі в трубопроводах та їх сполученнях - негайно з моменту виявлення.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником нежитлового приміщення XXI підвалу будівлі літ. А-8, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується договором дарування від 30.05.2008, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Тавлєвим А.В., зареєстровано в реєстрі за № 1386 (а.с. 29-30), та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 19110008, виданого Орендним підприємством «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» 06.06.2008 (а.с. 35).

01.10.2020 між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСББ «Комфорт 214» укладено договір про компенсацію витрат по управлінню багатоквартирного будинку від 01.10.2020 (а.с. 79 80), згідно п. 2.2.3 якого відповідач зобов`язався забезпечити утримання внутрішньобудинкових мереж в належному технічному стані, здійснювати їх технічне обслуговування та ремонт, вживати своєчасних заходів задля запобігання аварійних ситуацій та їх ліквідації, усунення порушень в процесі надання житлово-комунальних послуг в установлені законодавством порядку.

Наприкінці листопада 2020 року відбулось залиття вищезазначеного нежитлового приміщення позивача внаслідок пориву внутрішньобудинкової системи теплопостачання, що підтверджується листом Концерну «МТМ» від 18.10.2021 (а.с. 145), актом про наслідки залиття нежитлового приміщення від 19.02.2021 № 1 (а.с. 12). Крім того, свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 суду пояснили, що вони, будучи головами правлінь об`єднань співвласників сусідніх багатоквартирних будинків, приймали участь у ліквідації наслідків аварії, що сталась у будинку АДРЕСА_1 наприкінці листопада 2020 року, оскільки голова правління відповідача після її повідомлення про аварію відмовилася від прибуття на місце аварії. Свідки повідомили, що підтоплення приміщення позивача відбулось внаслідок аварійного стану внутрішньобудинкого зворотного трубопроводу системи опалення, який проходить у шахті міжповерхового перекриття між підвальним та першим поверхом будівлі. Місце витоку води було встановлено у присутності позивача, допитаних судом свідків, ремонтних бригад КП «Водоканал» та Концерну «Міські теплові мережі».

Згідно звіту по визначенню матеріального збитку, заподіяного власникові об`єкта ушкодженого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , приміщення ХХІ, у результаті залиття, виконаного суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_2 на замовлення позивача (а.с. 15 74), у результаті залиття приміщення позивача було пошкоджено внутрішні елементи облицювань і облаштувань нежитлового приміщення. Звітом визначено обсяг та вартість відновлювальних робіт по відновленню приміщення позивача та вартість матеріального збитку, заподіяного позивачеві, який склав 89730,30 грн. За послуги з визначення вартості заподіяної шкоди позивачем сплачено 4000,00 грн. (а.с. 75-78).

З наданого позивачем висновку експертизи за результатами експертного обстеження будівельних конструкцій № 41973071.09-0487.21 від 21.11.2021, проведеного на замовлення позивача товариством з обмеженою відповідальністю «Експертно-технічний центр промислової безпеки», вбачається, що належне позивачеві нежитлове приміщення пошкоджене внаслідок аварії внутрішньої системи теплопостачання (система опалення). За послуги з експертного обстеження нежитлового приміщення позивачем сплачено 3000,00 грн. (а.с. 171 - 175).

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Для встановлення у судовому засіданні фактів досліджуються показання свідків, письмові, речові та електронні докази, висновки експертів.

За змістом наведених правових норм доказування - це діяльність, яка здійснюється в урегульованому цивільному процесуальному порядку і спрямована на з`ясування дійсних обставин справи, прав і обов`язків сторін, встановлення певних обставин шляхом ствердження юридичних фактів, зазначення доказів, а також подання, прийняття, збирання, витребування, дослідження і оцінки доказів. Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи, обов`язок доказування покладається на сторін. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності. Суд не може збирати докази за власною ініціативою.

Матеріально-правовий зміст обов`язку подавати докази полягає в тому, що у випадку його невиконання суб`єктом доказування і неможливості отримання доказів суд має право визнати факт, на який посилалася заінтересована сторона, неіснуючим, чи навпаки, як це має місце при використанні презумпції, існуючим, якщо інше не доказано другою стороною.

Позивачем належними та допустимими доказами доведено наявність шкоди та її розмір. Разом з тим, відповідачем доказів відсутності вини об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Комфорт 214» у заподіянні шкоди позивачеві суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення з відповідача майнової шкоди підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи позов в частині стягнення з відповідача моральної шкоди, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 3постанови № 4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

У п. 5 зазначеної Постанови роз`яснено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відповідно до п. 9 зазначеної постанови розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростуванняінформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Виходячи з характеру та глибини душевних страждань, яких позивач зазнав у зв`язку із пошкодженням належного їй нерухомого майна, їх тривалості, суд доходить висновку, що розумним, виваженим і справедливим розміром відшкодування завданої позивачеві моральної шкоди є 10000,00 грн. Отже, вимоги в частині відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача судові витрати, які складаються з судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі часткового задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України).

Позивачем за зверненням до суду з позовом було сплачено судовий збір в розмірі 1197 грн. 33 коп.

У відповідності до ч. 3 ст. 133 ЦПК України,витрати на професійну правничу допомогу відносяться до судових витрат як витрати, пов`язані з розглядом справи.

Порядок визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, розподілу витрат між сторонами визначаєтьсяст. 137 ЦПК України.

Згідно ч. 2ст. 137 ЦПК Україниза результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3ст. 137 ЦПК Українидля визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України). У разі недотримання вищезазначених вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 18.12.2018 у справі №910/4881/18, від 03.04.2020 у справі № 920/653/19.

Участь адвоката, який представляє інтереси позивача у справі і факт надання правової допомоги підтверджено копією договору про надання правничої допомоги від 05.03.2021 (а.с. 94), копією акту про прийняття грошових коштів за надання правничої допомоги від 31.05.2021 на загальну суму 8675 грн. 00 коп. (а.с. 93), копією прибуткового касового ордеру № 01 та квитанцією до прибуткового касового ордеру № 01 від 31.05.2021 на загальну суму 5675,00 грн. (а.с. 97), копією прибуткового касового ордеру № 02 та квитанцією до прибуткового касового ордеру № 02 від 31.05.2021 на загальну суму 3000,00 грн. (а.с. 98). Суд вважає, що зазначений розмір витрат на оплату послуг адвоката в сумі 8675 грн. 00 коп. належним чином підтверджений, обґрунтований, є співмірними зі складністю справи та наданими адвокатом послуг, відповідають критерію розумності їх розміру.

Матеріалами справи підтверджується, а відповідачем не спростовано факт та обсяг наданих представником позивача послуг. Відповідач до суду із клопотанням про зменшення розміру витрат на правничу допомогу не звертався, доказів на підтвердження неспівмірності витрат на оплату послуг адвоката позивачів зі складністю справи та наданих адвокатом послуг, витраченим ним часом, обсягом наданих ним послуг та ціною позову суду не надав.

Доказів понесення інших судових витрат позивачем суду не надано.

З урахуванням частково задоволення позову судові, понесені позивачем судові витрати, підлягають стягненню з відповідача у розмір, пропорційному задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. ст.12,13, 141, 142,263,265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 доОб`єднання співвласниківбагатоквартирного будинку«Комфорт 214» задовольнити частково.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Комфорт 214» на користь ОСОБА_1 96730 (дев`яносто шість тисяч сімсот тридцять) гривень 30 копійок в рахунок відшкодування майнової шкоди, 10000 (десять тисяч) грн. 00 коп. моральної шкоди.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Об`єднання співвласниківбагатоквартирного будинку«Комфорт 214»на користь ОСОБА_1 судові витати в розмірі 8314 (вісім тисяч триста чотирнадцять) гривень 30 копійок, з яких1008,35 грн. судовий збір, 7305,95 грн. - витрати на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя протягом 30 днів з дня ухвалення рішення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його ухвалення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановленихЦивільним процесуальним кодексом України , не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Комфорт 214», код ЄРДПОУ 42020050, місцезнаходження а адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 214.

Повне рішення складено 01.09.2022.

Суддя А.В. Стеценко