Постанова

від 30.08.2022 по справі 450/2613/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

31 серпня 2022 року

м. Київ

справа № 450/2613/18

провадження № 61-4860 св 21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),

суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство «Фортуна-Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію акціонерного товариства «Фортуна-Банк», правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю «ЕйПіЕс Україна», яке змінило свою назву на товариство з обмеженою відповідальністю «Стар Інвестмент Ван»,

відповідачі: - ОСОБА_1 , комунальне підприємство «Топільнянське» Топільнянської сільської ради Лугинського району Житомирської області,

третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Михайленко Сергій Анатолійович,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Інвестмент Ван» на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області у складі судді Мусієвського В. Є. від 03 жовтня 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду у складі колегії суддів: Крайник Н. П., Шеремети Н. О., Цяцяка Р. П. від 07 грудня 2020 року,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2018 року публічне акціонерне товариство (далі-ПАТ) «Фортуна-Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Фортуна-Банк», правонаступником якого на підставі договору купівлі-продажу майнових прав № 9 від 22 лютого 2019 року є товариство з обмеженою відповідальністю «ЕйПіЕс Україна» (далі - ТОВ «ЕйПіЕс Україна»), яке рішенням зборів від 30 травня 2019 року № 5 змінило найменування на ТОВ «Стар Інвестмент Ван»,звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , КП «Топільнянське» Топільнянської сільської ради, в якому, просило суд звернути стягнення на предмет застави, а саме автомобіль марки «Mazda 5», 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 шляхом визнання за позивачем права власності на нього з правом вчинення подальших дій, пов`язаних з переоформленням автотранспортного засобу.

В обґрунтування позовних вимог зазначало, що 20 січня 2012 року між

ПАТ «Фортуна-Банк» та КП «Топільнянське» Топільнянської сільської ради було укладено договір про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії

№ 04КЛ/15/997/ЮР, відповідно до якого кредитор зобов`язався надати позичальнику грошові кошти у тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, шляхом сплати з поточного рахунку позичальника, відкритого в банку, розрахункових документів на суму, що перевищує залишок на такому рахунку, але в межах максимальної суми ліміту до 400 000,00 грн. Сторонами погоджено, що надання кредиту здійснюється у гривнях окремими частками зі сплатою 23 % річних у межах максимального ліміту заборгованості, кінцевий термін повернення кредиту - 17 січня 2013 року.

ПАТ «Фортуна-Банк» належним чином виконало взяті на себе зобов`язання та надало позичальнику кредитні кошті відповідно до умов кредитного договору, проте КП «Топільнянське» взяті на себе зобов`язання не виконало, кредит не повернуто, у результаті чого станом на 04 липня 2018 року виникла заборгованість у сумі 662 103,59 грн.

На забезпечення виконання зобов`язання 20 січня 2012 року між банком та

КП «Топільнянське» Топільнянської сільської ради було укладено договір застави, відповідно до якого заставодавець надав в заставу банку основні засоби, зокрема, зазначений вище транспортний засіб марки «Mazda 5»,

2007 року випуску.

27 квітня 2018 року банку стало відомо, що вищевказаний транспортний засіб належить на праві власності ОСОБА_1 , проте банк не надавав згоди на відчуження вказаного транспортного засобу, а зміна власника відбулася без відома банку. Банк повідомив відповідачів про обрання позасудового способу звернення стягнення на предмет застави шляхом прийняття його у власність

у рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов`язання, здійснивши

02 липня 2018 року відповідну реєстрацію у Державному реєстрі обтяжень рухового майна про звернення стягнення.

З урахуванням наведеного, ПАТ «Фортуна-Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Фортуна-Банк»просило суд позов задовольнити.

У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до ТОВ «ЕйПіЕс Україна», яке змінило свою назву на ТОВ «Стар Інвестмент Ван»про припинення обтяження рухомого майна, в якому просив суд усунути йому перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження майном шляхом припинення приватного обтяження, зареєстрованого 08 грудня

2017 року за № 16615143 у частині автомобіля марки «Mazda 5», 2007 року випуску.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що 20 листопада 2015 року він придбав вищевказаний автомобіль, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобі серії НОМЕР_2 . 27 квітня 2018 року

з метою продажу транспортного засобу він звернувся до Територіального сервісного центру № 4641 Регіонального сервісного центру МВС у Львівській області для оформлення договору купівлі-продажу автомобіля та подальшої реєстрації на покупця, проте у здійсненні реєстраційних дій йому відмовили у зв`язку із наявністю приватного обтяження на транспортний засіб.

Позивач вважав накладене обтяження незаконним та таким, що порушує його право на розпоряджання своїм майном. Повідомляв, що він придбав автомобіль у 2015 році, щодо якого на момент купівлі автомобіля обмеження на реєстраційні дії були відсутні.

З урахуванням наведеного, ОСОБА_1 просив суд його позов задовольнити.

Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції

Протокольною ухвалою від 06 листопада 2018 року Пустомитівський районний суд Львівської області прийняв зустрічний позов ОСОБА_1 до спільного розгляду з первісним позовом.

Протокольною ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 26 лютого 2019 року залучено третю особу - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Михайленка С. А. до участі у справі на стороні позивача.

Протокольною ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 14 травня 2019 року ПАТ «Фортуна-Банк» замінено на правонаступника ТзОВ «ЕйПіЕс Україна», яке змінило свою назву на ТОВ «Стар Інвестмент Ван».

Протокольною ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 29 липня 2019 року клопотання ОСОБА_1 про залучення

у справі правонаступника ПАТ «Фортуна-Банк» за зустрічним позовом задоволено, замінено ПАТ «Фортуна-Банк» на його правонаступника

ТзОВ «ЕйПіЕс Україна», яке змінило свою назву на ТОВ «Стар Інвестмент Ван».

Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області

від 03 жовтня 2019 року у задоволенні позову ТОВ «ЕйПіЕс Україна»,

яке змінило свою назву на ТОВ «Стар Інвестмент Ван», відмовлено.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції в частині первісного позову мотивовано тим, що Законом України «Про заставу» не передбачено звернення стягнення на заставне майно у судовому порядку шляхом визнання права власності на нього. При цьому, суд посилався на постанову Великої Палати Верховного Суду від 21 березня 2018 року, провадження № 14-38 цс 18.

Рішення суду першої інстанції в частині зустрічного позову мотивоване тим, що на спірний автомобіль було накладено обтяження 20 січня 2012 року,

що підтверджується витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 20 січня 2012 року № 34656678. При цьому

ОСОБА_1 набув право власності на спірний автомобіль 20 листопада 2015 року, тобто придбав автомобіль в той момент, коли такий був обтяжений на підставі договору застави.

Крім того, суд зазначив, що зареєстроване обтяження, накладене на спірний автомобіль, зберігає свою силу для нового власника відповідно до частини третьої статті 9 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Львівського апеляційного суду від 07 грудня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 03 жовтня 2019 року в частині відмови у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 скасовано та

в цій частині ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Усунуто перешкоди у здійсненні ОСОБА_1 права користування та розпорядження майном шляхом припинення приватного обтяження, зареєстрованого 08 грудня 2017 року за № 16615143,

в частині об`єкта обтяження - автомобіля марки «Mazda 5», 2007 року випуску, номер об`єкта НОМЕР_3 . У решті рішення суду залишено без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що наявність обтяження спірного автомобіля станом на час його придбання ОСОБА_1 , який є п`ятим власником після договору застави, не підтверджено належними доказами, тому було порушено право позивача, який придбав спірний автомобіль за відплатним договором. Тому суд апеляційної інстанції зазначав, що ОСОБА_1 відповідно до статті 10 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» є добросовісним набувачем спірного автомобіля, посилаючись на відповідну судову практику Верховного Суду.

Крім того, суд вказував, що зі змісту договору відкличної відновлювальної кредитної лінії від 20 січня 2012 року № 04КЛ/15/997/ЮР, укладеного між

ПАТ «Фортуна-Банк» та КП «Топільнянське» Топільнянської сільської ради, на забезпечення виконання якого було укладено договір застави, термін дії якого закінчився 17 січня 2013 року, а заміна кредитора у зобов`язанні

ТзОВ «ЕйПіЕс України» відбулася у березні 2019 року.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У березні 2021 року ТОВ «Стар Інвестмент Ван» звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 03 жовтня 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 07 грудня 2020 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині відмови у задоволенні первісного позову та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги

ТОВ «Стар Інвестмент Ван» задовольнити та скасувати постанову суду апеляційної інстанції в частині задоволення зустрічного позову

ОСОБА_1 й залишити в цій частині в силі рішення суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до Верховного Суду

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду

від 29 березня 2021 року клопотання ТОВ «Стар Інвестмент Ван» про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень задоволено, поновлено ТОВ «Стар Інвестмент Ван» строк на касаційне оскарження судових рішень, касаційну скаргу ТОВ «Стар Інвестмент Ван» на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 03 жовтня

2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 07 грудня

2020 року залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків,

а саме запропоновано заявнику сплатити судовий збір за подання касаційної скарги та надати суду докази, що підтверджують його сплату. Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання.

У наданий судом касаційної інстанції строк ТОВ «Стар Інвестмент Ван» надіслало матеріали на усунення недоліків касаційної скарги.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, витребувано цивільну справу № 450/2613/18 із Пустомитівського районного суду Львівської області. Надіслано іншим учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів. Роз`яснено право подати відзив на касаційну скаргу та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

У квітні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 липня 2021 року справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 липня 2021 року зупинено касаційне провадження у цій справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 645/6151/15-ц, провадження

№ 14-99 цс 21.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 31 серпня 2022 року поновлено касаційне провадження у цій справі, так як усунуто обставини, що викликали зупинення провадження у справі.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновок суду не відповідає фактичним обставинам справи, застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 05 лютого

2020 року у справі № 569/11433/15-ц, провадження № 61-35414 св 18.

Зазначає, що 20 січня 2012 року на спірний автомобіль накладено обтяження на підставі договору застави, укладеного між ПАТ «Фортуна-Банк» та

КП «Топільнянське» Топільнянської сільської ради, а ОСОБА_1 без згоди банку набув право власності на спірний автомобіль 20 листопада

2015 року, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу. При цьому, відповідно до частини третьої статті 9 Закону України

«Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» зазначено,

що зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника (покупця) рухомого майна, що є предметом обтяження. Таким чином, суд апеляційної інстанції зазначене вище не врахував та прийшов помилкового висновку про задоволення позову ОСОБА_1 .

Суд не урахував, що реєстрація обтяження предмета застави здійснена 20 січня 2012 року о 16:40:19 год. на строк до 20 січня 2017 року, а у подальшому у зв`язку із закінченням терміну дії обтяження 08 грудня

2017 року о 12:24:26 год. поновлено запис про обтяження до 08 грудня

2022 року.

Крім того, зазначає, що незаконне відчуження заставодавцем предмету застави третій особі не припиняє дію застави на автотранспортні засоби та не припиняє право банку, як заставодержателя, вимагати звернення стягнення на предмет застави. При цьому посилається на статтю 27 Закону України

«Про заставу».

Відзив на касаційну скаргу протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції, не надійшов.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Договором про надання відкличної відновлювальної кредитної лінії

від 20 січня 2012 року № 04КЛ/15/997/ЮР ПАТ «Фортуна-Банк» зобов`язалося надати КП «Топільнянське» Топільнянської сільської ради грошові кошти у тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, шляхом сплати з поточного рахунку позичальника, відкритого в банку, розрахункових документів на суму, що перевищує залишок на такому рахунку, але в межах максимальної суми ліміту до 400 000,00 грн. Сторонами погоджено, що надання кредиту здійснюється

у гривнях окремими частками зі сплатою 23 % річних в межах максимального ліміту заборгованості, кінцевий термін повернення кредиту - 17 січня

2013 року.

Договором застави від 20 січня 2012 року заставодавець - КП «Топільнянське» Топільнянської сільської ради передало в заставу заставодержателю ПАТ «Фортуна-Банк», зокрема, автомобіль марки

«Mazda 5», 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , залишкова балансова вартість 131 174,28 грн, для забезпечення умов та зобов`язань за договором про надання відкличної відновлювальної кредитної лінії від 20 січня 2012 року № 04КЛ/15/997/ЮР (а. с. 23, т.1).

Витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна

від 20 січня 2012 року № 34656678 встановлено, що на підставі договору застави на основні засоби, перелік яких наведений в договорі застави,

20 січня 2012 року накладено обтяження. Термін дії обтяження - до 20 січня 2017 року (а. с. 110-111, т. 1).

Витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна

від 08 грудня 2017 року № 54266917 встановлено, що на автомобіль марки «Mazda 5», 2007 року випуску, № шасі (кузов, рама) та/або заводський

№ НОМЕР_3 накладено обтяження відповідно до реєстраційного запису № 16615143. Строк виконання зобов`язання - до 17 січня 2013 року. Термін дії обтяження - до 08 грудня 2022 року (а. с. 34-35, т. 1).

Випискою по особовому рахунку КП «Топільнянське» з 20 січня 2012 року

по 07 серпня 2018 року та розрахунками позивача підтверджується,

що заборгованість КП «Топільнянське» Топільнянської сільської ради перед ПАТ «Фортуна-Банк» становить 662 103,59 грн, з яких 257 400,00 грн - основна сума заборгованості, 188 674,68 грн - заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом, 24 511,11 грн - 3 % річних за невиконання грошового зобов`язання з погашення кредиту, 8 793,67 грн- 3 % річних за невиконання грошового зобов`язання за погашення процентів, 28 036,42 грн - пеня за порушення строків погашення відсотків, 42 594,41 грн - пеня за порушення строків погашення кредиту, 80 360,60 грн - інфляційні втрати на суму кредиту, 31 732,70 грн - інфляційні втрати на відсотки за користування кредитом.

20 листопада 2015 року ОСОБА_1 набув право власності на автомобіль марки «Mazda 5», 2007 року випуску, № шасі (кузов, рама) та/або заводський № НОМЕР_3 , номерний знак НОМЕР_5 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобі серії НОМЕР_2 .

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року

№ 460-IХ «Про внесення змін до Господарського процесуального

кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження

в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

На обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень

ТОВ «Стар Інвестмент Ван» посилається на те, що суди попередніх інстанцій застосували норми права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 05 лютого 2020 року у справі № 569/11433/15-ц (провадження

№ 61-35414св18).

Крім того, судами належним чином не досліджено зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга ТОВ «Стар Інвестмент Ван» задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що підстав для задоволення касаційної скарги немає.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права (частина перша статті 10 ЦПКУкраїни).

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 ЦКУкраїни, частина перша статті 16 ЦК України).

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом частини першої статті 627 ЦК України та статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною першою статті 589 ЦК України в разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Відповідно до частини другої статті 17 Закону України «Про заставу» заставодавець може відчужувати заставлене майно тільки за згодою заставодержателя.

Застава зберігає силу, якщо однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи (частина перша статті 27 Закону України «Про заставу»).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про заставу» та статті 572 ЦК України застава є способом забезпечення зобов`язань; у силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом.

Зазначені норми застосовуються з урахуванням положень Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», який визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов`язань, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.

Відповідно до частини третьої статті 9 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», якщо інше не встановлено законом, зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника (покупця) рухомого майна, що є предметом обтяження, за винятком таких випадків: 1) обтяжувач надав згоду на відчуження рухомого майна боржником без збереження обтяження; 2) відчуження належного боржнику на праві власності рухомого майна здійснюється в ході проведення господарської діяльності, предметом якої є систематичні операції з купівлі-продажу або інші способи відчуження цього виду рухомого майна.

Відповідно до частини першої, другої статті 12 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» взаємні права та обов`язки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з моменту набрання чинності цим правочином, якщо інше не встановлено законом. Реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно є не чинним у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом.

За таких обставин реалізація майна, що є предметом застави, без припинення обтяжень, не припиняє заставу, тому застава зберігає чинність при переході права власності на предмет застави до іншої особи, отже, на неї може бути звернено стягнення з підстав, передбачених статтею 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

Тобто, у разі відчуження предмета обтяження боржником без згоди обтяжувача, обтяження рухомого майна, що є предметом обтяження, зберігає свою силу для нового власника (покупця) в разі, якщо воно зареєстроване в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Разом з тим статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої України приєдналась 17 липня 1997 року відповідно до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до статті 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з статтею 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно статті 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Положеннями статті 10 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» встановлено, що у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі статтею 388 ЦК України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.

За змістом статті 12 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» взаємні права та обов`язки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з моменту набрання чинності цим правочином, якщо інше не встановлено законом. Реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно є не чинним у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом.

Для збереження сили застави визначальною ознакою є відповідь на питання про те, чи був транспортний засіб, який є предметом застави, відчужений за наявності або за відсутністю у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього майна.

Тобто, якщо предмет застави був відчужений за умови відсутності обтяжень в державному реєстрі - покупець є добросовісним набувачем і, фактично, обов`язки договірного зобов`язання (застави) не переходять до нового власника.

Апеляційним судом установлено, що з часу укладення договору застави

від 20 січня 2012 року автомобіль марки «Mazda 5», 2007 року випуску, № шасі (кузов, рама) та/або заводський № НОМЕР_3 відчужувався неодноразово. ОСОБА_1 є п`ятим власником зазначеного автомобіля (а. с. 75, 76, т. 1). Вказане дає підстави для висновку, що при неодноразовому відчуженні зазначеного транспортного засобу, органами МРЕВ, якими здійснювалась реєстрація транспортного засобу за кожним новим власником, проводилася перевірка наявності обтяжень щодо такого.

Верховний Суд погоджується з висновком апеляційного суду щодо аналізу Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 34656678 від 20 січня 2012 року. Зокрема, у ньому зазначено, що обтяження накладено на основні засоби КП «Топільнянське» Топільнянської сільської ради, перелік яких наведений в договорі застави від 20 січня 2012 року. Тому апеляційний суд вірно зазначив, що перелік майна, на яке накладено обтяження, не зазначається, що виключало, на думку колегії суддів, можливість ОСОБА_1 встановити наявність обтяження автомобіля марки «Mazda 5», 2007 року випуску, № шасі (кузов, рама) та/або заводський № НОМЕР_3 на час його придбання у 2015 році.

У зв`язку з викладеним Верховний Суд доходить такого висновку.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» у правочині, на підставі якого або у зв`язку з яким виникає обтяження, повинен визначатись опис предмета обтяження. У разі відсутності опису предмета обтяження чи якщо існуючий опис не дозволяє ідентифікувати предмет обтяження, таке обтяження є недійсним. Якщо предметом обтяження є окремий об`єкт, його опис надається за індивідуальними ознаками.

Згідно зі статтею 43 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», реєстрація обтяжень здійснюється на підставі заяви обтяжувача, в якій зазначаються, зокрема, опис рухомого майна, що є предметом обтяження, достатній для його ідентифікації. Обтяжувач має право вносити зміни до опису предмету обтяження.

Тлумачення наведених норм права дозволяє дійти висновку, що навіть внесення до Державного реєстру застав запису про предмет застави без достатньої його ідентифікації не створює виникнення прав за таким обтяженням у сторін. Також відповідно до підпункту 3 пункту 7 і підпункту 3 пункту 8 Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 липня 2004 року № 830 у редакції на час вчинення реєстраційних дій - листопад 2015 року) у заяві про виникнення обтяження та до реєстру обтяження рухомого майна вносяться відомості щодо опису рухомого майна, що є предметом обтяження, достатній для його ідентифікації. Крім того, у пункті 2.7. Інструкції про порядок ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна та заповнення заяв, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 29 липня 2004 року № 73/5 у редакції на час вчинення реєстраційних дій зазначено таке: Заповнення розділу «Опис предмета обтяження». Розділ «Опис предмета обтяження» містить такі підрозділи: «Рухоме майно, що має серійні номери»; «Рухоме майно, крім описаного вище за серійними номерами». Підрозділ «Рухоме майно, що має серійні номери» містить такі поля: <Опис майна>; <Серійний номер>; <Номер державної реєстрації>. У поле <Опис майна> вноситься назва майна. У поле <Серійний номер> уноситься номер, наданий об`єкту під час його випуску на заводі. У поле <Номер державної реєстрації> вноситься номер, наданий об`єкту під час його реєстрації у відповідному державному органі.Таким чином, якщо опис обтяженого майна у Реєстрі обтяжень рухомого майна не містить ідентифікуючих ознак, то це обтяження за змістом статей 7, 43 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» недійсне.

Відомості щодо обтяження транспортного засобу - автомобіля марки

«Mazda 5», 2007 року випуску, № шасі (кузов, рама) та/або заводський № НОМЕР_3 стали загальдоступними лише з 20 січня 2017 року, тобто з часу подачі обтяжувачем заяви про продовження строку дії обтяження та саме з цієї дати обтяження накладено на конкретне нерухоме майно боржника, серед якого числиться і вищезазначений автомобіль.

Наведене дає підстави для висновку, що наявність обтяження автомобіля марки «Mazda 5», 2007 року випуску, № шасі (кузов, рама) та/або заводський № НОМЕР_3 станом на час його придбання ОСОБА_1 (20 листопада 2015 року) не підтверджено належними доказами, а відтак, порушене право позивача, який придбав автомобіль за відплатним договором, на розпорядження належним йому транспортним засобом підлягає судовому захисту шляхом припинення приватного обтяження, зареєстрованого 08 грудня 2017 року за № 16615143 в частині об`єкта обтяження - автомобіля марки «Mazda 5», 2007 року випуску, номер об`єкта НОМЕР_3 , оскільки такий є добросовісним набувачем. При цьому позивач не є стороною договору застави, тому не мав можливості пересвідчитися в його умовах та предметі застави.

Добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Добросовісний набувач не може відповідати у зв`язку із порушеннями інших осіб, допущеними в рамках процедур, спеціально призначених для запобігання шахрайства при вчиненні правочинів з нерухомим майном. Конструкція, за якої добросовісний набувач втрачає такий статус всупереч положенням статті 388 ЦК України, а, відтак, втрачає майно і сам змушений шукати способи компенсації своїх втрат, є неприйнятною та покладає на добросовісного набувача індивідуальний та надмірний тягар.

До подібних правових висновків щодо добросовісності набувача майна за схожих фактичних обставин та правового регулювання доходили Велика Палата Верховного Суду у постановах: від 14 вересня 2021 року у справі № 359/5719/17, провадження № 14-8 цс 21; від 02 листопада 2021 року у справі № 925/1351/19, провадження № 12-35 гс 21, а також Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постанові від 09 червня 2021 року у справі № 643/1735/19, провадження № 61-1526 св 20 та в багатьох інших.

У зв`язку з викладеним, оскільки Верховний Суд погоджується з висновком апеляційного суду про задоволення зустрічного позову ОСОБА_1 , то процесуально-правових підстав для дослідження обґрунтованості первісного позову ТОВ «Стар Інвестмент Ван» про звернення стягнення на предмет застави шляхом визнання права власності є безпідставним. Задоволення зустрічного позову унеможливлює задоволення первісного позову.

Доводи касаційної скарги про збереження сили зареєстрованого обтяження для нового власника (покупця) рухомого майна - спірного автомобіля є безпідставними з огляду на наведений вище аналіз фактичних обставин справи та застосування Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

Колегія суддів уважає, що в силу положень частини третьої статті 89

ЦПК України судом всебічно, повно та об`єктивно надано оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному окремому доказу, а підстави їх врахування чи відхилення є мотивованими.

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів уважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на законність та обґрунтованість судового рішення не впливають.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, розподіл судових витрат Верховим Судом

не здійснюється.

Керуючись статтями 400, 402, 410, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд

у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Інвестмент Ван» залишити без задоволення.

Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 03 жовтня 2019 року у нескасованій частині та постанову Львівського апеляційного суду від 07 грудня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді: Д. Д. Луспеник І. А. Воробйова Б. І. Гулько Г. В. Коломієць Р. А. Лідовець