Рішення

від 24.08.2022 по справі 946/1265/22

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 946/1265/22

Провадження № 2/946/2244/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 серпня 2022 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді Присакар О.Я.,

за участю: секретаря судового засідання Аубекерової Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла в загальному порядку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИВ:

14.02.2022 року представник позивача звернувся до суду з позовними вимогами, які заявою від 12.05.2022 року уточнив та просить визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на земельну ділянку площею 3,3871 га, яка розташована на території Каланчацької сільської ради Ізмаїльського району, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки 5122081300:01:001:0332.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що письмовою відповіддю приватного нотаріуса Ізмаїльського районного нотаріального округу Веліксар Т.І. №122/02-14 від 10.02.2022 року позивачу було повідомлено про неможливість видати свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв`язку із тим, що згідно Державного акту на право приватної власності на землю Р1 №464660, виданого 08.12.2003 року, по-батькові померлого вказане як « ОСОБА_4 », а згідно витягу з ДЗК № НВ-5116780022021 від 25.06.2021 року, по-батькові померлого вказане « ОСОБА_5 ».

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав та наполягає на їх задоволенні.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутністю, позовні вимоги визнає та не заперечує проти їх задоволення.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

На підставі письмових заяв усіх сторін по справі суд ухвалює рішення за відсутності сторін про задоволення позову за наявності законних підстав, на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку, передбаченому ст. ст. 223, 247 ЦПК України.

Відповідно до ч. 3, ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 належить земельна ділянка площею 3,3871 га, яка розташована на території Каланчацької сільської ради Ізмаїльського району, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки 5122081300:01:001:0332 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 №464660, виданого 08.12.2003 року Ізмаїльською райдержадміністрацією, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 10-04-679).

Згідно до ст. 1216 ЦК України - спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Частиною 1 ст. 1220 ЦК України встановлено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 03.11.2020 року Ізмаїльським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після смерті ОСОБА_3 згідно ст.1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить вищезазначене майно.

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Частиною 1 статті 1225 ЦК України визначено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно до Витягу зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 64904928 від 26.05.2021 року, наданої приватним нотаріусом Веліксар Т.І., інформація про заповіт складений ОСОБА_3 , відсутня.

Відповідно до ч. 2 ст. 1223 ЦК України - у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 1222 ЦК України - спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадкоємцями за законом першої черги відповідно до ст. 1261 ЦК України після смерті ОСОБА_3 є:

- донька ОСОБА_1 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 15.05.2000 року Каланчацькою сільською радою, Ізмаїльського району;

- мати ОСОБА_2 .

Інших спадкоємців, які заявили свої права на спадкове майно, немає.

Згідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Встановлено, що згідно довідки Саф`янівської сільської ради, Ізмаїльського району №187 від 30.03.2021 року, на день своєї смерті, ОСОБА_3 був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 , а разом з ним, з кола спадкоємців першої черги проживала донька ОСОБА_1 , таким чином, вона являється такою, яка фактично прийняла спадщину.

Відповідно до ч. 1 ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 у встановлений законом строк відповідно до ст. 1273 ЦК України звернулась до нотаріуса із заявою про відмову у прийнятті спадщини після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Письмовою відповіддю приватного нотаріуса Ізмаїльського районного нотаріального округу Веліксар Т.І. №122/02-14 від 10.02.2022 року позивачу було повідомлено про неможливість видати свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв`язку із тим, що згідно Державного акту на право приватної власності на землю Р1 №464660, виданого 08.12.2003 року, по-батькові померлого вказане як « ОСОБА_4 », а згідно витягу з ДЗК № НВ-5116780022021 від 25.06.2021 року, по-батькові померлого вказане « ОСОБА_5 ».

Згідно із п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Приймаючи до уваги, що іншим (крім судового) шляхом захистити права позивача неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем позовних вимог про визнання права власності на спадкове майно та право позивача на спадщину таким, що підлягає захисту в зв`язку з чим задовольняє позовні вимоги.

Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, ст. ст. 16, 316, 328, 392, 1216, 1217, 1220, 1222, 1225, 1261, 1268, 1269, 1270 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ) до ОСОБА_2 (місцепроживання: АДРЕСА_2 ,реєстраційний номероблікової карткиплатника податків: НОМЕР_4 )про визнанняправа власностіна спадковемайно задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ) в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на земельну ділянку площею 3,3871 га, яка розташована на території Каланчацької сільської ради Ізмаїльського району, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки 5122081300:01:001:0332 (Державний акт на право приватної власності на землю серії Р1 №464660, виданий 08.12.2003 року Ізмаїльською райдержадміністрацією, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 10-04-679).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через суд першої інстанції, з урахуванням положень п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 02.09.2022 року.

Суддя: О.Я.Присакар