Рішення

від 29.08.2022 по справі 280/11537/21

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2022 року Справа № 280/11537/21 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді БатракІ.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізькі акумулятори»

до Державної податкової служби України

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізькі акумулятори» (далі ТОВ «Запорізькі акумулятори», позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової служби України (далі ДПС України, відповідач), в якому просить:

визнати протиправними дії відповідача щодо неприйняття податкової накладної №12 від 02.04.2021 на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язати відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних за датою фактичного подання подану позивачем податкову накладну №12 від 02.04.2021;

визнати протиправними дії відповідача щодо неприйняття податкової накладної №13 від 06.04.2021 на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язати відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних за датою фактичного подання подану позивачем податкову накладну №13 від 06.04.2021.

На обґрунтування позовних вимог у позовній заяві зазначає, що одноособовим рішенням власника TOB «Запорізькі акумулятори» 21 квітня 2021 року звільнено з посади директора підприємства ОСОБА_1 та призначено з 22 квітня 2021 року на посаду директора ОСОБА_2 . Вказує, що податкові накладні №12 від 02.04.2021 та №13 від 06.04.2021 були складені згідно з вимогами ст. 187.1 ст.187 Податкового кодексу України під час знаходження на посаді директора ОСОБА_1 та 30.04.2021 направлені для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, які були підписані чинним на той час директором ОСОБА_2 . Разом з тим, позивач вважає, що відповідачем безпідставно відмовлено у реєстрації спірної накладної з посиланням на те, що кваліфікований електронний підпис особи ОСОБА_2 , яким засвідчено електронний документ, не є чинним на дату складання податкової накладної. Позивач вказує на те, що неможливість провести реєстрацію податкових накладних полягає не в порушенні позивачем норм податкового законодавства, а є виключно наслідком помилкової роботи ЄРПН, який не враховує можливість зміни відповідальних осіб, що проводиться в межах строків реєстрації податкової накладної..

Ухвалою суду від 29.11.2021 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків. У встановлений ухвалою суду строк, позивачем подана заява про усунення недоліків.

Ухвалою судді від 28.12.2021 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному статтею 262 КАС України. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Відповідач позов не визнав, 20 січня 2022 року на адресу суду надіслав відзив (вх. №4425), у якому, зокрема пояснює, що позивачем 30.04.2021 направлено на реєстрацію до ЄРПН податкові накладні №12 від 02.04.2021 та №13 від 06.04.2021. Зауважує, що під час опрацювання податкових накладних виявлено помилки, а саме порушення вимог ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» - кваліфікований електронний підпис особи, яким засвідчено електронний документ, не є чинним на дату складання податкової накладної. На думку відповідача, спірні податкові накладні засвідчена електронним підписом ОСОБА_2 , а попередній керівник ОСОБА_1 звільнений з посади керівника з 21.04.2021. Стверджує, що враховуючі заплановані зміни керівника підприємства, платник податку ТОВ «Запорізькі акумулятори» мало право направити на реєстрацію до ЄРПН податкові накладні №12 від 02.04.2021 та №13 від 06.04.2021 у період до 22.04.2021 за підписом КЕП ОСОБА_1 . Відповідач вказує на те, що ОСОБА_2 не був керівником на дату складання податкових накладних, а відповідно не міг бути автором та підписувачем електронного документу. З урахуванням викладено, вважає відмову у реєстрації податкових накладних правомірною, а позовні вимоги такими, що задоволенню не підлягають.

У зв`язку із призовом на військову службу під час мобілізації судді Запорізького окружного адміністративного суду Лазаренка М.С. з 10.03.2022, проведено повторний розподіл справ, за результатами якого 30.05.2022 матеріали справи №280/11537/21 передані на розгляд судді Батрак І.В.

Ухвалою судді від 06.06.2022 адміністративну справу прийнято до провадження. Розгляд справи розпочати спочатку.

Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

ТОВ «Запорізькі акумулятори» є суб`єктом господарювання, офіційно зареєстрованим 08.08.2019. Видами діяльності позивача є: 27.20 Виробництво батарей і акумуляторів (основний); 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 24.43 Виробництво свинцю, цинку й олова; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 45.32 Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів.

Одноособовим рішенням власника TOB «Запорізькі акумулятори» 21 квітня 2021 року) звільнено з посади директора підприємства ОСОБА_1 та призначено з 22 квітня 2021 року на посаду директора ОСОБА_2

ТОВ «Запорізькі акумулятори» складено податкові накладні №12 від 02.04.2021 та №13 від 06.04.2021 на отримувача (покупця) ТОВ «Запчастини-сервіс», які 30.04.2021 направлено на реєстрацію в ЄРПН за електронним цифровим підписом ОСОБА_2 .

Відповідно до отриманих квитанцій позивача повідомлено про те, що документ не прийнято. Зазначено виявлені помилки/зауваження: Документ не може бути прийнятий - порушено вимоги статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» - кваліфікований електронний підпис особи 2692301577 ОСОБА_3 , яким засвідчено електронний документ, не є чинним на дату складання податкової накладної. Зареєстровані підписи особи: -директор з 22.04.2021 по 30.04.2021, -директор з 26.04.2021 по 26.08.2021.

Не погодившись з відмовою відповідача в реєстрації спірної податкової накладної, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України.

Правила справляння податку на додану вартість з 01.01.2011 регламентовані приписами розділу V Податкового кодексу України.

Так, відповідно до пп. «а» п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з, зокрема, постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Згідно з п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 201.1 ст.201 Податкового кодексу України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У силу п.201.10 ст.201 Кодексу реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Слід зазначити, що функціонування Єдиного реєстру податкових накладних (далі за текстом - Реєстр) відбувається в автоматизованому режимі за нормами Порядку ведення єдиного реєстру податкових накладних (затверджено постановою КМУ від 29.12.2010 №1246 із змінами та доповненнями; далі за текстом - Порядок №1246), нормами Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість (затверджено постановою КМУ від 16.10.2014 із змінами та доповненнями; далі за текстом - Порядок №569), нормами Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який затверджено постановою КМУ від 11.12.2019 №1165 (далі за текстом - Порядок зупинення №1165).

При цьому, зі змісту Порядку №1246 та Порядку зупинення №1165 слідує, що в Україні Державою у сфері податкової справи запроваджено два рівня податкового контролю у процедурі реєстрації податкових накладних платників податків у Реєстрі.

Успішним процедурним результатом подолання першого рівня податкового контролю є автоматизоване (тобто таке, що вчиняється безвідносно до волі конкретного працівника контролюючого органу, а виключно за допомогою ресурсів інформаційного продукту програмного забезпечення) управлінське волевиявлення з приводу прийняття податкової накладної до Реєстру.

Відповідно до п.12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 2001 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 13 Порядку №1246 визначено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Отже, управлінське волевиявлення контролюючого органу з приводу реєстрації податкової накладної платника податків у Реєстрі може бути втілено у формі: 1) письмового документа - квитанції про відмову у прийнятті податкової накладної до Реєстру; 2) письмового документа - квитанції про прийняття податкової накладної до Реєстру і зупинення реєстрації; 3) письмового документа - квитанції про прийняття податкової накладної до Реєстру і реєстрації податкової накладної.

У даному конкретному випадку має місце випадок вчинення контролюючим органом відмови у прийнятті податкової накладної заявника до Реєстру.

При цьому, судом встановлено, що підставою для відмови у прийнятті накладної стало те, що податкова накладна підписана не тим керівником підприємства, який займав посаду на дату складання податкової накладної, а тим керівником, який займав посаду на дату направлення накладної до реєстру.

Так, встановлені обставини справи свідчать про те, що підставою для неприйняття податковим органом до реєстрації наданих позивачем податкових накладних зазначено порушення вимог ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Відносини, пов`язані з використанням удосконалених та кваліфікованих електронних підписів, регулюються Законом України «Про електронні довірчі послуги». Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

У спірному випадку встановлено, що податкові накладні №12 від 02.04.2021 та №13 від 06.04.2021 складено у час, коли директором ТОВ «Запорізькі акумулятори» був ОСОБА_1 , а підписані та направлені на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних при керівникові (директорі) ОСОБА_2 .

Згідно із пунктом 1 Розділу III зазначеного Порядку приєднання до Договору здійснюється шляхом надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі (стандарті) з дотриманням вимог законодавства. Підтвердженням про приєднання автора до Договору є отримання автором відповідної квитанції про прийняття контролюючим органом такого документа.

Керуючись Розділом III Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, що затверджений наказом Міністерства фінансів України №557 від 06.06.2017, позивачем до контролюючого органу необхідно було подати Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого електронного підпису.

Отже, платником податків не були здійснені всі необхідні та належні заходи з метою реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В той же час, фактично позиція відповідача полягає у тому, що новий керівник не може підписати такий документ, оскільки діє в рамках іншого договору (договорів про електронний документообіг), дата набрання чинності якого відрізняється від дати створення електронного документа (податкових накладних), та ніяким чином не ідентифікує посадову (уповноважену) особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Тобто, фактично позиція відповідача полягає у тому, що створити та подати електронний документ (податкову накладну) має право лише той керівник платника податку, за участі якого відбувалась господарська операція.

З такою позицією відповідача суд не може погодитися з огляду на те, що Податковий кодекс України відрізняє подію виникнення обов`язку скласти податкову накладну від події зареєструвати податкову накладну. Такі події не збігаються в часі їх виникнення. Так, у першому випадку момент виникнення обов`язку скласти податкову накладну виникає за першою подією у відповідності до вимог положень ст.187 Податкового кодексу України, а подія зареєструвати податкову накладну протягом часу, зазначено в абз.14-18 п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України.

Протягом проміжку часу між вказаними подіями можуть відбуватися зміни як в структурі організації роботи платника податку так і в особі, яка є керівником платника податку. При цьому, такі зміни не можуть звільняти або позбавляти платника податку обов`язку та права зареєструвати податкову накладну у встановленому законом порядку.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог ТОВ «Запорізькі акумулятори» щодо визнання протиправними дій ДПС України щодо неприйняття податкових накладних №12 від 02.04.2021 та №13 від 06.04.2021 на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В той же час, стосовно позовних вимог в частині зобов`язання відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних за датою фактичного подання подані позивачем податкові накладні №12 від 02.04.2021 та №13 від 06.04.2021, суд виходить з такого.

Так, Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246.

Вказаним Порядок визначено критерії за якими контролюючий орган повинен перевірити подані для реєстрації ПН.

У спірному випадку контролюючий орган взагалі не здійснював перевірку податкової накладної на відповідність усім визначеним критеріям, оскільки ним було відмовлено у прийнятті до реєстрації податкової накладної, а не відмовлено в реєстрації ПН в ЄРПН.

Таким чином, оскільки фактично податковим органом не було прийнято рішення про відмову в реєстрації ПН в ЄРПН, то зобов`язання відповідача зареєструвати вказану податкову накладну є передчасним, так як повноваженнями щодо вирішення питання про реєстрацію ПН в ЄРПН, у відповідності до положень податкового законодавства, наділені саме податкові органи, а вже їх рішення щодо вказаного питання, можуть бути предметом судового контролю та за наслідками оцінки яких суд може вирішити питання про зобов`язання відповідача вчинити дії, які узгоджуються з повноваженнями податкових органів.

Отже, такий спосіб захисту права як зобов`язання відповідача зареєструвати ПН в ЄРПН не може бути застосований у спірних відносинах, які фактично виникли з приводу відмови у прийнятті до реєстрації податкових накладних, а не у відмові в реєстрації ПН в ЄРПН.

В той же час, оскільки встановлені обставини справи свідчать про неправомірність дій відповідача щодо відмови у прийнятті до реєстрації податкової накладної, суд вважає, що належним способом захисту права позивача у спірних відносинах є зобов`язання відповідача прийняти податкові накладні для вирішення питання про їх реєстрацію в ЄРПН.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина 1 статті 143 КАС України).

Згідно із частиною 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути на користь ТОВ «Запорізькі акумулятори» документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 4540,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ДПС України пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 9, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізькі акумулятори» (69013, м. Запоріжжя, вул. Базова, буд. 5; код ЄДРПОУ 43163144) до Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8; код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державної податкової служби України щодо неприйняття податкових накладних №12 від 02.04.2021 та №13 від 06.04.2021, складених Товариством з обмеженою відповідальністю «Запорізькі акумулятори», на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України прийняти податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізькі акумулятори» №12 від 02.04.2021 та №13 від 06.04.2021 для вирішення питання щодо їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державної податкової служби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізькі акумулятори» суму судового збору у розмірі 4540,00 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя І.В. Батрак