Рішення

від 08.08.2022 по справі 826/10831/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 серпня 2022 року м. Київ№ 826/10831/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Полюс ТрейдингдоДержавної податкової служби України в особі Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділупро визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 03.04.2018 №0016861404, зобов`язання вчинити дії,О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Товариство з обмеженою відповідальністю Полюс Трейдинг (далі позивач, ТОВ Полюс Трейдинг) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - відповідач), в якому просить суд:

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення прийняте Головним управлінням ДФС у м. Києві №0016861404 від 03.04.2018 за формою «ВЗ», яким завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за грудень 2017 року на 524 504,00 гривень, і як наслідок застосовано штрафні санкції у розмірі 131 126, 00 грн., складене відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛЮС ТРЕЙДИНГ», як таке, що є необгрунтованим, прийнятим без достатніх підстав, а також таке, що не відповідає вимогам чинного в Україні законодавства;

-визнати погодженою суму бюджетного відшкодування у розмірі 524 504, 00 гривень на яку було завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість згідно податкового повідомлення-рішення від 03.04.2018 №0016861404.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у листі відповідача від 29.03.2018 №12797/10/26-15-14- 04-01-12 порушенням позивача, виявленим під час перевірки є те, що ТОВ «ПОЛЮС ТРЕЙДИНГ» було подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за листопад 2017 року (вх. від 19.01.2018 №9002318180), яким було збільшено податковий кредит на 524 504 грн. та відображено в декларації за грудень 2017 року (вх. від 19.01.2018 № 9296266915) в графі 16.2 «Збільшено/зменшено залишок від`ємного значення за результатами поданих уточнюючих розрахунків». Позивач зазначає, що в обґрунтування такого висновку відповідач посилається на пункту 5 розділу VI «Порядок заповнення уточнюючого розрахунку» Наказу Мінфіну від 28.01.2016 №21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку додану вартість» зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 29 січня 2016 року за №159/28289 (далі - наказ Мінфіну № 21) у разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх звітних періодах не вплинуло на значення рядка 18 чи рядка 20.2 уточнюючий розрахунок подається за один звітний період, в якому вносяться відповідні зміни. Такий уточнюючий розрахунок може бути поданий у спосіб, визначений в абзаці четвертому пункту 50.1 статті 50 розділу II Кодексу. Значення графи 6 рядка 21 уточнюючого розрахунку (як збільшення, так і зменшення) враховується у рядку 16.2 декларації за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок. На думку позивача, таке посилання є хибним у зв`язку з тим, що зазначене виправлення значення рядка 21 декларації впливало на значення рядка 20.2, а отже має застосовуватись пункту 6 розділу VI «Порядок заповнення уточнюючого розрахунку» наказ Мінфіну №21, яким встановлено, що у разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх періодах впливатиме на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за кожний звітний період, у якому значення рядка 21 декларації впливало на значення рядка 18 чи рядка 20.2.

Позивачем наголошено, що відповідачем не вірно застосовано норму чинного законодавства, яке регулює порядок подання уточнюючих розрахунків до декларації з ПДВ і як наслідок зроблений хибний висновок про наявні порушення Скаржника і завищення заявленої суму бюджетного відшкодування ПДВ за грудень 2017 року на 524 504 гривні.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.08.2018 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі №826/10831/18 та призначено адміністративну справу до судового розгляду по суті.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог представник відповідача у відзиві на адміністративний позов зазначив, що ТОВ «ПОЛЮС ТРЕЙДИНГ» повинно було відобразити в графі 16.2 «Збільшено/зменшено залишок від`ємного значення за результатами поданих уточнюючих розрахунків» в декларації за січень 2018 року.

В судовому засіданні 29.11.2018, судом ухвалено продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження відповідно до частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивачем подані пояснення, в яких вказано, що у випадку підприємства виправлення значення рядка 21 декларації за листопад 2017 року впливало в наступному місяці на стр. 20.2 «Сума від`ємного значення, що не перевищує суму обчислену відповідно до пункту 200.3 статті 200 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, яка: підлягає бюджетному відшкодуванню». Таким чином був поданий уточнюючий розрахунок за листопад 2017 року та відображені скориговані показники в декларації за грудень 2017 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.08.2022 здійснено заміну відповідача - Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980) на Державну податкову службу України в особі Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу (04116, місто Київ, вул. Шолуденка, будинок 33/19, код ЄДРПОУ 44116011).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві відповідно до наказу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 15.02.2018 №2505, відповідно до підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 глави 8 розділу ІІ Податково кодексу України проведено документальну планову виїзну перевірку достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за грудень 2017 року (податкова декларація з податку на додану вартість від 19.01.2018 №9296266915).

Перевіркою встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «ПОЛЮС ТРЕЙДИНГ»:

пункт 200.4 статті 200 Кодексу ТОВ «ПОЛЮС ТРЕЙДИНГ» (податковий номер 41535243) завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за грудень 2017 року на 524 504 гривень.

За результатами перевірки складено акт перевірки від 14.03.2018 №231/26-15-14-04-01/41535243 (далі по тексту - Акт перевірки).

На підставі встановлених порушень Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві прийнято:

податкове повідомлення-рішення форми В1 від 03.04.2018 №0016861404, яким застосовано штрафні санкції у розмірі 131126 грн., у зв`язку із порушенням позивачем пункт 200.4 статті 200 Податкового кодексу України та зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку за грудень 2017 року на 524 504 гривень.

За наслідками процедури адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення, рішенням Державної фіскальної служби України від 30.05.2018 №18853/6/99-99-11-01-02-25 про результати розгляду скарги ТОВ «Полюс Трейдінг», податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 03.04.2018 №0016861404 залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Не погоджуючись з рішенням відповідача та вважаючи його протиправними, позивач звернувся до суд з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішуючи питання про те, яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, виходить з положень нормативних актів в редакціях, що діяли на момент виникнення цих правовідносин та зазначає зміст норм права відповідно до них.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. (пункт 200.2 статті 200 Податкового кодексу України)

За правилами пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

За правилами пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок, звіт - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктами 49.1 та 49.2 статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

При цьому, законодавцем передбачено можливість внесення змін до податкової звітності, яка регламентована статтею 50 Податкового кодексу України.

Пунктом 50.1 статті 50 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов`язання минулих податкових періодів, зобов`язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до статті 39 цього Кодексу у строк не пізніше 1 жовтня року, наступного за звітним;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов`язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п`яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов`язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Згідно з пунктами 1-5 розділу IV Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 №159/28289 (далі - Порядок №21) у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 глави 9 розділу II Кодексу) платник податку самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку.

Внесення змін до податкової звітності за результатами самостійного виявлення помилок здійснюється у порядку, визначеному статтею 50 розділу II Кодексу.

У разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку повинні бути додані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників.

Не може бути зменшена сума податкових зобов`язань, яка не була сплачена до бюджету в минулих звітних (податкових) періодах, у зв`язку з повним або частковим списанням податкового боргу.

Зміна напряму узгодженого бюджетного відшкодування за рішенням платника податку здійснюється шляхом подання до контролюючого органу уточнюючого розрахунку до декларації за звітний (податковий) період, в якому було задеклароване таке бюджетне відшкодування.

Пунктом 5 розділу V Порядку №21 встановлено, що платники податку, які відповідно до статі 200 розділу V мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та додаються до декларації (Д3) (додаток 3) та (Д4) (додаток 3). При заповнені рядка 20.2 обов`язковим є подання (Д3) (додаток 3) та (Д4).

У підпункті 5 пункту 4 розділу V Порядку №21 зазначено, що у рядку 16 відображається від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду у рядку 16 відображається від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду. У рядок 16.1 переноситься значення рядка 21 декларації за попередній звітний (податковий) період. У рядку 16.2 вказуються суми збільшення/зменшення залишку від`ємного значення за результатами уточнюючих розрахунків, поданих протягом звітного (податкового) періоду. У рядку 16.3 вказується сума збільшення/зменшення від`ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу, що узгоджена протягом звітного (податкового) періоду. У разі заповнення рядків 16.2 та/або 16.3 обов`язковим є заповнення таблиці «Збільшено/зменшено залишок від`ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу на підставі податкового - повідомлення рішення та/або уточнюючого розрахунку».

Розділом VI Порядку №21 визначено порядок заповнення уточнюючого розрахунку.

Уточнюючий розрахунок може бути поданий у спосіб, визначений в абзаці четвертому пункту 50.1 статті 50 розділу II Кодексу.

У графі 4 відображаються відповідні показники декларації звітного періоду, що виправляється. У разі якщо до декларації за цей звітний період раніше вносилися зміни, у графі 4 відображаються відповідні показники графи 5 останнього уточнюючого розрахунку, який подавався до декларації звітного (податкового) періоду, що виправляється. У графі 5 уточнюючого розрахунку відображаються відповідні показники з урахуванням виправлення. У графі 6 відображається сума помилки (абсолютне значення).

Відповідно до пункту 5 розділу VI Порядку № 21 у разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх звітних періодах не вплинуло на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за один звітний період, в якому вносяться відповідні зміни. Такий уточнюючий розрахунок може бути поданий у спосіб, визначений в абзаці четвертому пункту 50.1 статті 50 розділу II Кодексу. Значення графи 6 рядка 21 уточнюючого розрахунку (як збільшення, так і зменшення) враховується у рядку 16.2 декларації за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок.

Відповідно до пункту 6 розділу VI Порядку №21 у разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх періодах впливатиме на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за кожний звітний період, у якому значення рядка 21 декларації впливало на значення рядка 18.

Виходячи з аналізу наведених правових норм, суд зазначає, що на відміну від пунктів 2-4 розділу VI Порядку № 21, які встановлюють правила заповнення окремих рядків УР, пункти 5, 6 розділу VI Порядку №21 передбачають порядок подання уточнюючого розрахунку, тобто визначають особливості подання уточнюючого розрахунку в окремих випадках (визначають кількість звітних періодів, за які платник податку має подати уточнюючий розрахунок у зв`язку з виправленням помилок в одному звітному періоді, якщо у такому одному звітному періоді виправляється (збільшується або зменшується) значення рядка 21.

У такому разі платник податку має проаналізувати, чи впливає виправлене (правильне) значення рядка 21 (графа 5 УР) за один звітний період, в якому виявлено помилки, на значення рядка 18 (сума ПДВ до сплати в бюджет) або рядка 20.2 (сума бюджетного відшкодування ПДВ) у майбутніх (наступних) звітних періодах, в яких помилки не виявлено.

Якщо не впливає - платник податку має керуватися приписами пунктом 5 розділу VI Порядку №21, тобто подати уточнюючий розрахунок тільки за один звітний період, в якому виявлено помилки, а суму зменшення/збільшення значення рядка 21 графи 6 складеного уточнюючого розрахунку врахувати у рядку 16.2 декларації за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок. Подання уточнюючого розрахунку за наступні (майбутні) періоди у такому разі від платника не вимагається, незважаючи на невірне значення рядка 21 в кожному з них.

Якщо впливає - платник податку має дотримуватися вимог пункту 6 розділу VI Порядку № 21, тобто подати уточнюючий розрахунок не тільки за один звітний період, в який вносяться відповідні зміни, а й за кожний звітний період, в якому є такий вплив (тобто, в якому врахування виправленого (уточненого) значення рядка 21 призводить до виправлення (збільшення або зменшення) значення рядка 18 або 20.2 декларації.

Зміст наведених положень дає підстави для висновку, що платник ПДВ має право виправлення помилки у раніше поданій податковій звітності шляхом подання уточнюючого розрахунку за минулий період. При цьому Порядком №21 чітко окреслений алгоритм дій платника податків у разі, якщо зміни показників одного періоду впливають на показники наступного звітного періоду.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «ПОЛЮС ТРЕЙДИНГ» було подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за листопад 2017 року (вх. від 19.01.2018 №9002318180), яким було збільшено податковий кредит на 524 504 грн. та відображено в декларації за грудень 2017 року (вх. від 19.01.2018 № 9296266915) в графі 16.2 «Збільшено/зменшено залишок від`ємного значення за результатами поданих уточнюючих розрахунків».

Уточнюючий розрахунок до податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2017 року впливає на збільшення рядка 21 (сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 524 504, 00 грн, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2017 року.

Таким чином, враховуючи, що уточнюючий розрахунок за листопад 2017 року було подано до податкового органу до моменту подачі звітності за січень 2017 року, суд вважає, що підприємство врахувало вимоги пункту 6 розділу VI Порядку №21.

А від так, доводи відповідача, про те, що товариство повинно було відобразити в графі 16.2 «Збільшено/зменшено залишок від`ємного значення за результатами поданих уточнюючих розрахунків» в декларації за січень 2018 року, тобто за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок суд не приймаються.

Таким чином, позивачем було подано уточнюючі розрахунки, які були прийняті фіскальним органом, якою було виправлено помилки виявлені в поданій податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2017 року, показники останніх повинні бути внесені до інтегрованої картки платника відповідно до пункту 6 розділу VI Порядку № 21.

Отже, суд вважає, що відповідачем при проведенні перевірки безпідставно надано оцінку спірним правовідносинам без врахування уточнюючих розрахунків, що свідчить про необґрунтованість висновків акту камеральної перевірки 14.03.2018 №231/26-15-14-04-01/41535243.

У той же час, суд звертає увагу на те, що належним способом захисту прав та охоронюваних законом інтересів позивача у межах заявленого спору є саме визнання протиправним та скасування спірного податкового повідомлення-рішення, з огляду на те, що у силу пункту 200.15 пункту 200 Податкового кодексу України, після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

Отже, позовна вимога про визнання погодженою суму бюджетного відшкодування у розмірі 524 504, 00 гривень на яку було завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість згідно податкового повідомлення-рішення від 03.04.2018 №0016861404, не є належним способом захисту у межах заявленого спору.

За приписами частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «VдstbergaTaxiAktiebolagandVulic проти Швеції» Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесення оскаржуваного повідомлення-рішення.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково, а податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві №0016861404 від 03.04.2018 визнати протиправними та скасувати.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись статтями 72-77, 139, 241 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 03.04.2018 №0016861401.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Полюс Трейдинг (03038, м. Київ, вул. Миколи Гринченка, буд. 4, код ЄДРПОУ 41535243) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України в особі Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу (04116, місто Київ, вул. Шолуденка, будинок 33/19, код ЄДРПОУ 44116011) витрати по сплаті судового збору у розмірі 7867 (сім тисяч вісімсот шістдесят сім гривень) 57 копійок.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяЛітвінова А.В.