Рішення

від 07.08.2022 по справі 640/15738/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 серпня 2022 року м. Київ № 640/15738/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання "Укріндик" до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування наказу,

установив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання "Укріндик" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування наказу Державної фіскальної служби України "Про проведення документальної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання "Укріндик" від 03.10.2018 №361.

В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що оскаржуваний наказ не відповідає вимогам законодавства в частині його оформлення, а тому має бути визнаний протиправним та скасованим. Так, у наказі від 03.10.2018 №361 не зазначено адреси об`єкта, що перевіряється та найменування органу Державної фіскальної служби, який повинен проводити перевірку ТОВ "ВО "Укріндик".

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.08.2019 позовну заяву ТОВ "ВО "Укріндик" прийнято до розгляду та у справі відкрито провадження. Ухвалено здійснювати розгляд справи за спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву у якому вказано на необґрунтованість та відсутність підстав для задоволення позовних вимог, адже спірний наказ прийнято з дотриманням вимог податкового законодавства.

Зауважив, що зауваження позивача на окремі недоліки щодо оформлення оскаржуваного наказу від 03.10.2018 №361 не можуть сприйматись в якості підстав для висновку про протиправність та необхідність скасування вказаного наказу.

Також відповідач вказав, що обставини прийняття та подальшої реалізації наказу від 03.10.2018 №361 вже досліджувались судами під час розгляду адміністративної справи №300/229/19 за позовом ТОВ "ВО "Укріндик" про визнання пор протиправним та скасування наказу Головного управління ДФС в Івано-Франківській від 30.01.2019 №138 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «ВО «Укріндик», який прийнятий на виконання наказу ДФС України "Про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ "ВО "Укріндик" від 03.10.2018 №361. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.08.2019 у справі №300/229/19 відмовлено у задоволенні вказаного позову ТОВ "ВО "Укріндик".

Представником позивача подано відповідь на відзив.

Отже, керуючись нормою частини п`ятої статті 262 КАС України, суд здійснював розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідив матеріали справи на підтвердження й спростування заявлених вимог в їх сукупності, надав їм юридичну оцінку та встановив наступне.

18.09.2018 ГУ ДФС в Івано-Франківській області видано наказ №1325 «Про проведення службового розслідування», яким зобов`язано Дисциплінарну комісію ГУ ДФС в Івано-Франківській області провести службове розслідування щодо державних службовців ГУ ДФС в Івано-Франківській області, які проводили планову виїзну документальну перевірку ТОВ "ВО "Укріндик" згідно із наказом від 30.03.2018 №456.

На підставі підпункту 78.1.12 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (ПК України), у зв`язку із проведенням вказаного службового розслідування стосовно посадових осіб, які проводили планову перевірку, ДФС України видано наказ від 03.10.2018 №631, який містить три пункти:

1. Провести документальну позапланову перевірку ТОВ "ВО "Укріндик" (ЄДРПОУ 36544350) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, терміном 5 робочих днів з 16.10.2018.

2. Начальнику ГУ ДФС в Івано-Франківській області Столярик І. забезпечити проведення зазначеної у пункті 1 цього наказу перевірки.

3. Департаменту моніторингу доходів та обліково-звітних систем ( ОСОБА_1 ) забезпечити внесення цього наказу до Репозиторія звітної і статистичної інформації ДФС України відповідно до наказу ДФС від 07.10.2014 №168.

Зі змісту постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.08.2019 у справі №300/229/19 встановлено, що на підставі наказу ДФС України від 03.10.2018 №631 ГУ ДФС в Івано-Франківській області вживалися заходи для проведення позапланової виїзної перевірки позивача, однак такі не дали будь-яких результатів.

Так, ГУ ДФС в Івано-Франківській області видавались накази про проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «ВО «Укріндик» від 11.10.2018 №1475, від 17.10.2018 №1601, від 23.10.2018 №1655, від 06.11.2018 №1723, від 20.11.2018 №1816, від 27.11.2018 №1867, однак через відмову керівника підприємства від ознайомлення з направленнями на перевірку та отримання копій наказів на проведення перевірки або через відсутність керівника та головного бухгалтера, позапланову виїзну перевірку ТОВ «ВО «Укріндик» не видалось за можливе про що ГУ ДФС в Івано-Франківській області складено відповідні акти від 16.10.2018 322/09-19-14-11/36544350, від 23.10.2018 №350/09-19-14-11/36544350, від 05.11.2018 №357/09-19-14-11/36544350, від 19.11.2018 №383/09-19-14-11/36544350, від 26.11.2018 №388/09-19-14-11/36544350, від 14.12.2018 №406/09-19-14-11/36544350.

30.01.2019 ГУ ДФС в Івано-Франківській області, на підставі наказу ДФС України від 07.10.2014 №168, видано наказ №138 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ВО «Укріндик», починаючи з 31.01.2019, тривалістю 5 робочих днів.

Наказ ГУ ДФС в Івано-Франківській від 30.01.2019 №138 ТОВ "ВО "Укріндик" оскаржило до суду, однак постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.08.2019 у справі №300/229/19 відмовлено у задоволенні позову ТОВ "ВО "Укріндик".

Вважаючи протиправним наказ ДФС України від 03.10.2018 №631, позивач звернувся до суду.

У постанові від 08.09.2021 у справі №816/228/17 Велика Палата Верховного Суду сформулювала правову позицію за змістом якої у разі якщо контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на підставі наказу про її проведення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права платника податків, оскільки скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права. Неправомірність дій контролюючого органу при призначенні та проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставою позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.

Суд зазначає, що у даному випадку наказ ДФС України від 03.10.2018 №631 не містить кінцевої дати його виконання та залишається нереалізованим про що свідчать обставини, встановлені у ході розгляду адміністративної справи №300/229/19, а також відсутність даних щодо проведення перевірки на підставі наказу ГУ ДФС в Івано-Франківській області від 30.01.2019 №138.

Відповідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 78.1.12 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності наступної підстави: контролюючим органом вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня здійснено перевірку документів обов`язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з`ясування під час перевірки питань, що повинні бути з`ясовані під час перевірки для винесення об`єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Наказ про проведення документальної позапланової перевірки в цьому випадку приймається контролюючим органом вищого рівня лише у тому разі, коли стосовно посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або їм повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

Відповідно до пунктів 78.4 - 78.6 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Загальні вимоги до оформлення наказу про проведення перевірки містяться у пункті 81.1 статті 81 ПК України, згідно якого посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, зокрема, копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу.

Згідно пункту 1.2.3.2 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом ДФС України від 31.07.2014 №22, накази про проведення документальних позапланових перевірок, що здійснюються відповідно до підпунктів 78.1.5 та 78.1.12 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, з урахуванням визначених у них вимог, видаються у разі призначення такої перевірки Державною фіскальною службою України під час проведення процедури адміністративного оскарження (підпункт 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 Кодексу) або за наявності визначених у підпункті 78.1.12 пункту 78.1 статті 78 Кодексу обставин, які підтверджені документально, видається два накази:

- керівником (його заступником або уповноваженою особою) Державної фіскальної служби України (із обов`язковим зазначенням органу ДФС, якому доручається організувати та провести таку перевірку). У разі необхідності може складатися доповідна записка у порядку, визначеному підпунктом 1.2.2 цього пункту;

- керівником (його заступником або уповноваженою особою) територіального органу ДФС, якому було доручено організувати та провести таку перевірку. Підставою для видання такого наказу є відповідний наказ Державної фіскальної служби України про призначення перевірки.

Враховуючи фактичні обставини даної справи, суд дійшов висновку про наявність у ДФС України підстав для прийняття спірного наказу від 03.10.2018 №631, адже 18.09.2018 ГУ ДФС в Івано-Франківській області видано наказ №1325 «Про проведення службового розслідування», яким зобов`язано Дисциплінарну комісію ГУ ДФС в Івано-Франківській області провести службове розслідування щодо державних службовців ГУ ДФС в Івано-Франківській області, які проводили планову виїзну документальну перевірку ТОВ "ВО "Укріндик" згідно із наказом від 30.03.2018 №456.

Верховним Судом, зокрема, у постановах від 11.09.2018 у справі №826/14478/17, від 07.06.2022 у справі №360/4140/20, висловлено правову позицію за змістом якої недотримання контролюючим органом вимог щодо оформлення наказу про призначення перевірки є достатньою підставою для визнання протиправним та скасування такого наказу у разі якщо такі порушення вимог щодо оформлення наказу зумовлюють правову невизначеність становища платника податків.

Водночас, загальні підходи до оцінки недоліків форми рішення сформульовані Верховним Судом у постановах від 25.01.2019 у справі №812/1112/16, від 30.04.2020 у справі №810/384/16, від 01.06.2022 у справі №520/7331/21, у яких Верховний Суд звертав увагу, що окремі дефекти форми рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення і, як наслідок, про його скасування.

Якщо спірне рішення прийняте контролюючим органом у межах своєї компетенції та з його змісту можна чітко встановити зміст цього рішення, таке рішення може бути визнане судом правомірним навіть у разі, коли не дотримано окремих елементів. Технічні помилки не є істотними недоліками форми оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Отже, що питання дефектності рішення контролюючого органу та вплив таких недоліків на його правомірність мають вирішуватися при розгляді відповідної справи з урахуванням її конкретних обставин.

Відповідно частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Доводи позивача щодо протиправності наказу ДФС України від 03.10.2018 №631 зводяться до порушення відповідачем вимог щодо оформлення вказаного наказу, а саме не зазначення у такому наказі:

- адреси об`єкта, що перевіряється;

- найменування органу Державної фіскальної служби, який повинен проводити перевірку ТОВ "ВО "Укріндик".

Надаючи правову оцінку вказаним доводам позивача, суд виходить з наступного.

Суд зазначає, що ні пункт 81.1 статті 81 ПК України, ні пункт 1.2.3.2 вказаних Методичних рекомендацій, не містять вимоги щодо обов`язкового зазначення у наказі адреси об`єкта, що перевіряється.

Вжиття у пункті 81.1 статті 81 ПК України слів «та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта» на думку суду стосується випадків призначення фактичних перевірок та виїзних перевірок підрозділів платника податків, місцезнаходження яких відмінне від зареєстрованого місця знаходження платника податків.

Однак, відповідно до наказу ДФС України від 03.10.2018 №631 доручено ГУ ДФС в Івано-Франківській області провести документальну позапланову перевірку ТОВ "ВО "Укріндик" (ЄДРПОУ 36544350).

До того ж, зазначення у спірному наказі назви платника податків та його ідентифікаційного коду в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, свідчить про призначення перевірки саме за місцем реєстрації такого платника податків, а тому не може викликати невизначеність.

Зазначення у пункті 2 наказу ДФС України від 03.10.2018 №631 про доручення начальнику ГУ ДФС в Івано-Франківській області Столярик І. забезпечити проведення зазначеної у пункті 1 цього наказу перевірки свідчить про визначення у такому наказі найменування органу Державної фіскальної служби, який повинен проводити перевірку ТОВ "ВО "Укріндик", а саме - ГУ ДФС в Івано-Франківській області.

Формальна невідповідність зазначеного у спірному наказі формулювання органу, якому доручено провести перевірку, вимозі пункту 1.2.3.2 вказаних Методичних рекомендацій щодо зазначенням органу ДФС, якому доручається провести перевірку, могла мати місце лише станом до прийняття Постанови Кабінету Міністрів України від 28.03.2018 №296 «Про реформування територіальних органів Державної фіскальної служби», якою зокрема реорганізовано об`єднані державні податкові інспекція Головного управління ДФС в Івано-Франківській області шляхом їх приєднання до ГУ ДФС в Івано-Франківській області. Тобто, до прийняття вказаної Постанови від 28.03.2018 №296 діяли державні податкові інспекція Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, а тому у наказі ДФС України, виданому на підставі підпункту 78.1.12 пункту 78.1 статті 78 ПК України необхідна була конкретизація органу, якому доручається організація проведення перевірки та органу, якому доручається безпосереднє проведення перевірки.

Однак, наказ ДФС України від 03.10.2018 №631 прийнятий після Постанови Кабінету Міністрів України від 28.03.2018 №296, тому з огляду на те, що станом на прийняття такого наказу податкова адреса ТОВ "ВО "Укріндик" зареєстрована на території Івано-Франківської області, відсутні підстави у вказаному наказі зазначати інший контролюючий орган ніж ГУ ДФС в Івано-Франківській області.

Також варто зважати на те, що вказані Методичні рекомендації мають не обов`язковий, а рекомендаційний характер. При цьому, пункт 81.1 статті 81 ПК України не містить вимоги щодо найменування контролюючого органу, якому доручається проведення перевірки, вжите у нормі пункт 81.1 статті 81 ПК України словосполучення «найменування контролюючого органу» стосується зазначення у наказі контролюючого органу, який видав такий наказ.

З урахуванням наведеного у сукупності, суд дійшов висновку, що наказ ДФС України від 03.10.2018 №631 оформлений відповідно до вимог податкового законодавства, а доводи позивача щодо недоліків в оформленні необґрунтовані та не можуть свідчити про протиправність та необхідність скасування оскаржуваного наказу.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З урахуванням наведеного у сукупності, системно проаналізувавши приписи законодавства України та встановлені обставини даної справи, суд вважає, що контролюючим органом доведено правомірність оскаржуваного наказу від 03.10.2018 №631, а позивачем не надано обґрунтувань та доказів протилежного. Таким чином, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Вирішуючи питання про розподіл між сторонами судових витрат, суд виходить з того, що за обставин необґрунтованості заявлених позивачем вимог, підстави для стягнення сплаченого ним судового збору з відповідача відповідно до статті 139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання "Укріндик" відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання "Укріндик" (місцезнаходження юридичної особи: 01015, місто Київ, вулиця Старонаводницька, будинок 8-А, квартира 64; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 36544350).

Відповідач - Державна податкова служба України (місцезнаходження юридичної особи: 04053, місто Київ, вулиця Львівська площа, будинок 8, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 43005393).

Суддя О.М. Чудак