Рішення

від 08.08.2022 по справі 640/9412/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 серпня 2022 року м. Київ№ 640/9412/21

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вєкуа Н.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «ЛАРВІДЖ ІНТЕРНЕШНЛ ЛІМІТЕД»доКиївської митниці Державної митної служби Українипровизнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товару,В С Т АН О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось товариство з обмежено відповідальністю «ЛАРВІДЖ ІНТЕРНЕШНЛ ЛІМІТЕД» (02002, м. Київ, вул. Сверстюка Євгена, 11, корпус Б, офіс 221-223, код ЄДРПОУ 35830520) з позовом до Київської митниці Державної митної служби України (03124, м. Київ, бул. Вацлава Гавела, 8-А Код ЄДРПОУ 43337359), в якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів від 11.02.2021 №UА100060/2021/000010/2;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів №UA100060/2021/00308, оформлену Київською митницею Державної митної служби України.

Позов мотивований протиправністю рішення про коригування митної вартості товарів від 11.02.2021 №UА100060/2021/000010/2 та картки відмови №UA100060/2021/00308, згідно яких Київська міська митниця ДФС відмовила товариству в митному оформленні імпортованих товарів за визначеною декларантом вартістю з використанням другорядного методу визначення митної вартості імпортних товарів (тобто, «за ціною договору щодо ідентичних товарів»). Натомість митниця з посиланням на ряд інших наявних у неї митних декларацій скоригувала заявлену позивачем митну вартість товарів у бік збільшення її розміру. Позивач стверджує, що його декларантом під час подання електронної митної декларації №UA100060/2021/204127 від 08.02.2021 були надані всі необхідні та достатні документи для підтвердження заявленої митної вартості. Проте, суб`єкт владних повноважень протиправно не прийняв до уваги такі документи та їх зміст, прийнявши протиправні рішення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення учасників справи (письмове провадження), встановлено відповідачу строк для надання відзиву та витребувано від останнього докази та відповідні матеріали.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог представник відповідача у відзиві на позов вказує, що оскаржуване рішення є обґрунтованим з огляду на те, що позивачем не було подано всіх витребуваних документів, а відтак відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості у повному обсязі.

У відповіді на відзив позивач наголошує, що ним було подано всі документи, що підтверджують митну вартість товару, заявлену позивачем.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та відзив на позов, встановив наступне.

01.10.2018 між ТОВ «Ларвідж Інтернешнл Лімітед» (як покупцем) та компанією «ONB HARDWARE CO., LTD», Гонконг, Китай (як продавцем) був укладений зовнішньоекономічний контракт контракт за №ONB/LU/2018 (далі контракт).

За умовами цього контракту продавець продає, а покупець купує різні товари народного споживання, виготовлені в Китаї, поіменовані в подальшому «продукція», та оплачує їх вартість на умовах FOB порт Вухан, Китай (згідно Інкотермс 2010).

Продавець постачає покупцю продукцію окремими партіями у відповідності до попередніх заявок покупця. Товар постачається на територію України. Перелік поставленого товару та ціна погодженні сторонами в специфікації №1, яка являється невід`ємною частиною контракту. У випадку зміни ціни на товар протягом строку дії контракту, сторонами тоді підписується нова специфікація, яка також стане невід`ємної і частиною Контракту.

Поставка продукції здійснюється окремими партіями згідно виставленого комерційного інвойсу, який стане невід`ємною частиною контракту. Інвойс буде визначати повний перелік продукції даної поставки, її кількість, ціну одиниці, а також повну вартість, ваг брутто і нетто, країну походження і назву виробника.

Загальна вартість Контракту складається із суми інвойсів.

Ціна на продукцію виставляється продавцем після отримання замовлення покупця вказується в проформі-інвойсі. Ціна повинна включати всі матеріали і витрати. Вартість упаковки і маркування включається у ціну продукції. Валюта контракту (ціни) і валют платежу - долар США.

Кожна партія товару супроводжується оригіналами документів, які надаються покупцю в 10-тиденний строк від дати отримання оплати після відвантаження за допомогою кур`єрської пошти: інвойс - 3 екз., коносамент - 3 екз. (оригінал), коносамент - 2 екз. (копія сертифікат походження товару - 1 екз., пакувальний лист - 2 екз., копія експертне декларації - 1 екз. Продавець несе відповідальність за правильність оформлення документів своєчасність відправки документів покупцю, з повідомленням покупця про дату відправка продавець зобов`язується компенсувати збитки покупцю у випадку несвоєчасного надання відвантажувальних документів. Товар повинен бути поставлений не пізніше 120-ти днів від дат оплати.

Оплата товару здійснюється в доларах США банківським переказом з рахунку покупця авансовим платежем: до відвантаження товару на підставі проформи-інвойсу до отримання комерційного інвойсу; протягом 90 днів з моменту відвантаження товару на основ Комерційного інвойсу; дата Коносаменту буде вважатись датою відвантаження.

Покупець несе відповідальність за страхування товару у відповідності з умовами поставки FOB (п. 11.1).

Даний Контракт має силу до 31.12.2021.

09.09.2020 було направлено заявку на поставку товару №LA20-03K.

12.12.2020 продавцем виставлено Інвойс №201211, в якому визначено повний перелік продукції даної поставки, її кількість (93 позиції, 760 коробок), ціну одиниці, а також повну вартість (24 819,44 дол. США), вагу брутто і нетто, назву виробника (Hubei Zhongning Metallic Products Co. LTD), контейнер OOLU1317698.

08.02.2021 ТОВ «Ларвідж Інтернешнл Лімітед» (в особі ТОВ «ДМ АДВАНС») до митного оформлення за митною декларацією №UA100060/2021/204127 був заявлений товар «металева кріпельна арматура для використання у будівлях, зі сталі: металеві кронштейни, стійки, рейки; металеві частини гардеробної системи: полиці та кошики для встановлення в гардеробних та пересувних стелажних системах Larvij; інші меблі металеві: комплекти гардеробної системи металеві, білого кольору. Торговельна марка: Larvij. Виробник: Hubei Zhongning Metallic Products Co. LTD», визначивши його вартість у розмірі 766 662,59 грн.

Задекларована митна вартість товару, розрахована за першим основним методом визначення митної вартості.

Згідно умов доставки FOB (IНКОТЕРМС 2010), митна вартість розраховується, як сума комерційного інвойсу 24 819,44 дол. США по курсу 27,7711, тобто 689 263,15 грн. + транспортні витрати 77 399,44 грн. = 766 662,59 грн. (митна вартість по 1-му методу).

До митної декларації №UA100060/2021/204127 від 08.02.2021 Декларантом були додані наступні документи:

0380 комерційний інвойс №201211 від 12.12.2020;

0705 коносамент №COSU6284651230 від 10.12.2020;

0714 - коносамент №4362-0177-011.012 від 10.12.2020;

0730 - CMR №447127 від 07.02.2021;

0862 - комерційний інвойс №201211 від 12.12.2020;

3001 - платіжне доручення №1 від 14.01.2021;

3003 - податкові накладні №02587 від 04.12.2020, №2645 від 10.12.2020, №2750 від 22.12.2020;

3003 - видаткові накладні №02274 від 04.12.2020, №02331 від 10.12.2020, №2431 від 22.12.2020;

3007 - довідку про вартість транспортно-експедиційних послуг від 08.02.2021;

3014 - Price List (2020 рік);

3016 - експертний висновок №КТП-0967 від 15.04.2020;

3016 - сертифікат №8038416 від 12.04.2019;

4100 - контракт №ONB/LU/2018 від 01.10.2018;

4103 - доповнення №1 від 01.11.2018 до контракту №ONB/LU/2018 від 01.10.2018;

4103 - доповнення №2 від 02.11.2018 до контракту №ONB/LU/2018 від 01.10.2018;

4103 - доповнення №3 від 02.09.2019 до контракту №ONB/LU/2018 від 01.10.2018;

4103 - специфікація №1 до контракту №ONB/LU/2018 від 01.10.2018;

4207 - договір про надання послуг митного брокера №Б-0510/18 від 11.10.2018;

4301 - договір транспортного експедирування №KH 18 FS від 20.02.2019;

9000 - замовлення на придбання товару №LA20-03К від 09.09.2020;

9610 - експортну декларацію №471420200000083960 від 07.12.2020.

09.02.2021 (14:33:11) Київською митницею Державної митної служби України було надіслано Декларанту Запит (повідомлення) митного органу, в якому зазначено про необхідність надання додаткових документів.

10.02.2021 у відповідь на запит митного органу Декларантом було надано наступні додаткові документи (підтверджується відповіддю митниці на адвокатський запит):

- заявку №20 від 16.11.2020 до договору транспортного експедирування №KH 18 FS від 20.02.2019;

- рахунок - фактуру №12025181 від 10.02.2021 на оплату транспортних послуг;

- лист (заяву) №10-01 від 10.02.2020 наступного змісту: «Консультацію з митним органом отримано. Документи витребувані митницею та відповідно ст. 53 МКУ надано. Протягом 10 днів додаткових документів надавати не будемо, тож просимо визнати заявлену митну вартість та завершити митне оформлення МД за номером №UA100060/2021/204127».

За результатами контролю правильності визначення митної вартості товару Київською митницею Державної митної служби України було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 11.02.2021 №UA100060/2021/000010/2 та картку відмови №UA100060/2021/00308.

Рішення про коригування митної вартості товарів від 11.02.2021 UA100060/2021/000010/2 мотивоване наступним:

«Заявлена митна вартість імпортованих товарів за митною декларацією від 08.02.2021 UA100060/2021/204127 не може бути визнана з наступних причин.

Документи, подані для підтвердження митної вартості товару відповідно до статті 23 Кодексу, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 No599 «Про затвердження форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», для підтвердження витрат на транспортування декларантом повинні надаватись рахунки фактури, акти виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури.

Таким чином, надані відомості щодо витрат на транспортування не підтверджені належним чином та не підлягають обчисленню та перевірці, що суперечить положенням частини 2, 21 статті 58 Митного кодексу.

Наданий прайс-лист не містить інформацію стосовно даних (сайти у мережі Інтернет) для контактів покупців із фірмою продавцем зазначених товарів, термін дії цін на визначений період та інші положення, що стосуються умов продажу товарів, що не відображає дійсну вартість товару у розумінні положень статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі. Так, згідно норм зазначеної статті, під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.

Тобто, даний документ не підтверджує дійсність цін та достовірність митної вартості.

Відповідно до п. 3.2 поданого до митного оформлення контракту від 01.10.2018 №ONB/LU/2018 у вартість товару входить вартість пакування та маркування, але разом з тим у поданому до митного оформлення інвойсі від 12.12.2020 №201211 такі числові складові не зазначено, а отже неможливо виділити числові складові вартості самого товару.

Враховуючи зазначене та керуючись положеннями частини 2 та 3 статті 53 та частини 5 статті 54, статті 254 Кодексу, декларанту шляхом направлення цифрового повідомлення запропоновано надати до органу Держмитслужби:

1) транспортні (перевізні) документи та документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, передбачені положеннями наказу №599, зокрема: договори транспортного експедирування, заявки на перевезення, документи (рахунки, накладні тощо), видані суб`єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування;

2) якщо здійснювалося страхування страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Також, відповідно до ч. 6 ст. 53 МКУ декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подавати наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Процедуру консультації проведено. Декларантом надісланий лист від 10.02.2021 №10-01 стосовно неможливості надання інших документів за митною декларацією від 08.02.2021 №UA100060/2021/204127.

Декларантом не виконано вимоги статті 53 Митного Кодексу України.

Отже, подані декларантом документи не містять належних, об`єктивних та достовірних відомостей про числове значення заявленої митної вартості, тому підтвердити заявлену митну вартість неможливо відповідно до ст. 64 ст. 54 МК України,

У зв`язку з вищевикладеним та керуючись положеннями Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року, Митного кодексу України, також вимогами ч. 6 ст. 54 МКУ передбачено, що у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, та відповідно до умов, зазначених у ч. 2-4 ст. 53 МКУ митниця може відмовити у визнанні заявленої декларантом митної вартості за умови надання, згідно ст. 53 МКУ документів, витребуваних митницею, які містять достовірну, об`єктивну інформацію, яка підлягає обчисленню і підтверджує правильність обрання методу визначення митної вартості, митну вартість може бути визнано.

Посадовою особою митні проведено з декларантом процедуру консультації відповідно до ч. 4 ст. 57 МКУ шляху обміну повідомленнями в електронному вигляді.

Митну вартість товару, що імпортується, скориговано із застосуванням резервного методу відповідно до ст. 64 Митного кодексу України.

Митна вартість визначена із застосуванням резервного методу відповідно до статті 64 Кодексу з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, яка щонайбільшою мірою грунтується на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях (МД від 31.08.2020 №UA100300/2020/417238; від 21.09.2020 №UA204020/2020/26929; від 05.10.2020 №UA100020/2020/44498; від 07.09.2020 №UA204020/2020/25354). Декларант має право звернутись до органів державної фіскальної служби та випустити товар, що декларується, у вільний обіг за умови надання гарантій відповідно до розділу X Кодексу. Декларант має право оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості в органах державної фіскальної служби вищого рівня відповідно до глави 4 Кодексу або до суду.».

Вважаючи рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в митному оформленні випуску чи пропуску товарів протиправними та необґрунтованими позивач звернувся із даним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень статті 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 статті 51 Митного кодексу України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частиною 1 статті 52 Митного кодексу України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до положень ч. 2, 4, 8, 9 статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей.

Відповідно до частини 1-4 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

- декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

- рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

- копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

- якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

- виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

- довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

- розрахунок ціни (калькуляцію).

Відповідно до частини 1, 2, 3, 5 статті 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині 1 статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

- упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

- у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

- у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

- проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

- звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

- застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Зокрема, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

- невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

- неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

- невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

- надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (ч. 6 вказаної статті).

Відповідно до частини 12 статті 264 Митного кодексу України, у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів.

Згідно частини 1, 7, 8, 9 статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Положеннями статті 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до частини 1, 2, 5-8, 10 статті 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об`єкти права інтелектуальної власності. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України;

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Єдиними підставами, які надають контролюючому органу право відійти від встановлених обмежень, які пов`язані із перевіркою основного переліку документів що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме, у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару (аналогічні висновки наведені в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 10 березня 2016 року № К/800/36615/15 і № К/8006619/15).

В постанові Верховного Суду України № 21-127а15 від 31 березня 2015 року зазначено, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляді цих товарів, порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені у статті 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнівів у достовірності наданої інформації.

Так, підставою для коригування митної вартості зазначено, що документи містять розбіжності та не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: не підтверджено відомості щодо витрат на транспортування; наданий прайс-лист не підтверджує дійсність цін та достовірність митної вартості; інвойс від 12.12.2020 №201211 не містить числових відомостей стосовно вартості пакування та маркування товару.

Матеріали справи свідчать, що позивачем до контролюючого органу були надані всі необхідні документи на підтвердження митної вартості імпортованого товару, в тому числі транспортні документи, а саме:

- договір транспортного експедирування №KH 18 FS від 20.02.2019, укладений між ДП «Кюне і Нагель» (Експедитор) та ТОВ «ЛАРВIДЖ ІНТЕРНЕШНЛ ЛІМІТЕД» (Клієнт), згідно якого Експедитор бере на себе зобов`язання в інтересах, за плату і за рахунок Клієнта надати транспортно-експедиційне обслуговування відповідно до узгоджених Сторонами Заявок. У відносинах із третіми особами, залученими Експедитором до надання транспортно-експедиційних послуг, діяти в інтересах Клієнта (п. 4.1.2). Для виконання узгодженої Заявки Клієнта здійснювати самостійний добір перевізників, агентів, інших третіх осіб, виходячи із доцільності та необхідності, та укладати правочини з такими третіми особами від свого імені;

- коносамент №COSU6284651230 від 10.12.2020;

- коносамент №4362-0177-011.012 від 10.12.2020;

- CMR №447127 від 07.02.2021;

- заявку №20 від 16.11.2020 до договору транспортного експедирування №KH 18 FS від 20.02.2019;

- рахунок-фактуру №12025181 від 10.02.2021 на оплату транспортних послуг, який містить розрахунок наступних витрат: морський фрахт 77 399,44 грн., вантажно-розвантажувальні роботи 9 722,67 грн., експедиторські послуги по території України 12 143,13 грн., організація в порту 83,68 грн.;

- довідку про вартість транспортно-експедиційних послуг від 08.02.2021, видану ДП «Кюне і Нагель», згідно якої вартість наданих транспортно-експедиційних послуг становить 77 399,44 грн. (морський фрахт). Вказаною довідкою ДП «Кюне і Нагель» підтверджує, що ТОВ «ЛАРВIДЖ ІНТЕРНЕШНЛ ЛІМІТЕД» були надані транспортно-експедиційні послуги при перевезенні вантажу в контейнері №OOLU1317698 на умовах та за FOB Wuhan-ODESSA Україна (пункт перетину кордону) згідно транспортних документів BAL bіll оf lаding №4362-0177-011.012. Страхування вантажу не проводилось.

Суд наголошує, що разом із митною декларацією №UA100060/2021/204127 від 08.02.2021, було надано довідку про вартість транспортно-експедиційних послуг від 08.02.2021, яка містить відомості, що страхування вантажу не проводилось.

Окрім того, суд наголошує, що матеріалами справи підтверджується, що позивачем разом з митною декларацією №UA100060/2021/204127 від 08.02.2021 було надано Price List (2020 рік).

Вказаний Price List містить інформацію про адресу, телефон, факс та e-mail фірми продавця зазначених товарів, відомості про товар та його ціну, що спростовує вищенаведені твердження митниці.

Позивач звертає увагу, що згідно ст. 1 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року, митна вартість імпортних товарів є контрактною вартістю, тобто ціною, фактично сплаченою або що підлягає сплаті за товари.

Національне та міжнародне законодавство, в тому числі стаття VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року, не містить вимог, яким повинен відповідати прайс-лист. У зв`язку з чим, прайс-лист укладається у довільній формі.

Відтак, не зрозуміло, яким чином прайс-лист товарів суперечить статті VII вказаної Генеральної угоди та не підтверджує дійсність цін.

В свою чергу, прайс-лист відсутній в переліку документів, які підтверджують митну вартість товару (ч. 2 ст. 53 МК України), тому його подання на підтвердження митної вартості не являється обов`язковим.

Також матеріалами справи підтверджується, що разом із митною декларацією №UA100060/2021/204127 від 08.02.2021 було надано контракт №ONB/LU/2018 від 01.10.2018 та комерційний інвойс №201211 від 12.12.2020.

Так, відповідно до статті А.9 «Перевірка пакування маркування» підрозділу «Обов`язки Продавця» розділу «FOB FREE ON BOARD (ФРАНКО БОРТ)» Міжнародних правил Інкотермс 2010, Продавець зобов`язаний за свій рахунок оплатити витрати, пов`язані з пакуванням, необхідним для перевезення товару. Упаковка повинна містити маркування.

Вказане узгоджується із положеннями п. 3.2 Контракту №ONBLU/2018 від 01.10.2018, згідно якого вартість упаковки і маркування включається у ціну Продукції.

Поставка продукції здійснюється окремими партіями згідно виставленого інвойсу, який стане невід`ємною частиною контракту. Інвойс буде визначати повний перелік Продукції даної поставки, її кількість, ціну одиниці, а також повну вартість, вагу брутто і нетто, країну походження і назву виробника (п. 1.3 Контракту).

Отже, враховуючи, що поставка Товару здійснювалась у відповідності до Правил Інкотермс 2010 на умовах «FОВ», а також враховуючи положення п. 1.3 та п. 3.2 Контракту №ONB/LU/2018 від 01.10.2018, у вартість товару вже включені витрати на пакування та маркування, тому необхідність для зазначення таких складових в комерційному інвойсі - відсутня.

Таким чином, відсутність в комерційному інвойсі розміру витрат на пакування та маркування жодним чином не могло вплинути на визначення митної вартості товару, що свідчить про хибність висновків митного органу.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 8 МК України митна справа здійснюється на основі принципів додержання прав та охоронюваних законом інтересів осіб.

Враховуючи вищевикладене, суд погоджується з позицією позивача про протиправність рішення Київської митниці ДМС про коригування митної вартості товарів від 11.02.2021 №UА100060/2021/000010/2 та відповідно картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні виписку чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100060/2021/00308, у зв`язку із чим вони підлягають скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, перевіривши та проаналізувавши матеріали справи і надані сторонами докази за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Наявним у матеріалах справи платіжним дорученням від 30.03.2021 №295 підтверджено, що за подання цього позову до адміністративного суду позивачем сплачений судовий збір у розмірі 4540 грн. Враховуючи обсяг заявлених позовних вимог та обсяг позовних вимог, що задоволені судом за результатами розгляду цієї справи, суд дійшов висновку про присудження на користь позивача відповідно до норм Кодексу адміністративного судочинства України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судових витрат на оплату судового збору у зазначеній сумі коштів повністю.

Крім того, позивачем у прохальній частині позовної заяви було заявлено вимогу про стягнення на його користь за рахунок коштів відповідача понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, з приводу чого суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною третьою ст. 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з положенням ч. 1 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Як вбачається з п. 1 ч. 3 ст. 134 КАС України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 5 ст. 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 6 ст. 134 КАС України визначено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч. 7 ст. 134 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З аналізу наведених положень ст. 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний з позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 12.09.2018 у справі №810/4749/15.

При цьому, з імперативних положень ч. 6 ст. 134 КАС України вбачається, що зменшити розмір витрат на правничу допомогу через їх неспівмірність суд може виключно у разі наявності відповідного клопотання іншої сторони про це. Отже, за відсутності такого клопотання суд не може надавати оцінку співмірності витрат на правничу допомогу за власною ініціативою, а лише перевіряє, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI (далі - Закон №5076) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону №5076).

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону №5076).

Статтею 19 Закону №5076 визначено, зокрема, такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно до ст. 30 Закону №5076, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Судом встановлено, що 29.03.2021 між ТОВ «Ларвідж Інтернешнл Лімітед», в подальшому за текстом Договору «Клієнт», з однієї сторони та Адвокатським об`єднанням «Дерев`янчук, Макаренко та партнери» був укладений договір про надання юридичних (адвокатських) послуг. За умовами даного договору клієнт відповідно до договору замовляє та доручає Адвокатському об`єднанню надавати йому юридичні (адвокатські) послуги, шляхом виконання дій, що мають юридичне значення, відповідно до чинного законодавства про види адвокатської діяльності та отриманих від клієнта окремих доручень (завдань), а Адвокатське об`єднання зобов`язується виконувати отримані від клієнта доручення (завдання) від імені та за рахунок клієнта в порядку та на умовах, встановлених договором. Доручення охоплює представництво і захист прав і законних інтересів клієнта, шляхом пред`явлення адміністративного позову до Київської митниці ДМС з позовними вимогами про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 11.02.2021 №UА100060/2021/000010/2 і картки відмови у митному оформленні (випуску) товарів №UA100060/2021/00308. Доручення охоплює представництво і захист прав та інтересів клієнта, як учасника судового провадження під час розгляду справи в суді першої інстанції, надання клієнту у зв`язку з цим консультацій та роз`яснень правового характеру.

Згідно п. 2.3 даного договору Адвокатське бюро надає послуги за цим договором силами своїх адвокатів, представників (помічників) відповідно до кваліфікації та досвіду.

Пунктом 4.1 договору обумовлено, що ціна юридичних (адвокатських) послуг за цим зазначеним договором складає 13950,00 грн., що підлягають сплаті клієнтом на рахунок Адвокатського об`єднання у наступному порядку: 6975 грн. підлягають сплаті протягом 10 календарних днів від дня підписання договору; 6975 грн. підлягають сплаті протягом 2-х місяців від дати укладення договору, але не пізніше дати направлення відповіді на відзив в адміністративній справі.

Оплата за договором здійснюється в безготівковій формі на підставі рахунку Адвокатського об`єднання.

Відповідно до п. 4.3 цього договору виконання всіх зобов`язань сторонами за договором фіксується в акті приймання-передачі послуг.

Однак, на підтвердження обставин понесення витрат на правничу допомогу у зв`язку із розглядом у суді цієї справи позивач подав до суду лише копію договору про надання юридичних (адвокатських) послуг.

Отже, матеріали справи не містять жодних доказів понесення витрат за вказаним договором, а відтак заявлена до компенсації сума у розмірі 13950 грн. не підлягає присудженню на користь позивача.

Керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 257 - 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмежено відповідальністю «ЛАРВІДЖ ІНТЕРНЕШНЛ ЛІМІТЕД» (02002, м. Київ, вул. Сверстюка Євгена, 11, корпус Б, офіс 221-223, код ЄДРПОУ 35830520) - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товару від 11.02.2021 №UА100060/2021/000010/2.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні виписку чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100060/2021/00308.

Стягнути на користь товариства з обмежено відповідальністю «ЛАРВІДЖ ІНТЕРНЕШНЛ ЛІМІТЕД» (02002, м. Київ, вул. Сверстюка Євгена, 11, корпус Б, офіс 221-223, код ЄДРПОУ 35830520) судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 4540,00 грн. (чотири тисячі п`ятсот сорок грн.) за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43337359, 03124, м. Київ, бульв. Гавела Вацлава, 8-А).

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Г. Вєкуа