Рішення

від 28.08.2022 по справі 908/911/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 5/70/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.08.2022 Справа № 908/911/22

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі судового засідання Шельбуховій В.О., розглянувши матеріали справи

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Співдружність-Логістик (юридична адреса: вул. Шевченка, буд. 145-Б, с. Павлівка, Генічеський район, Херсонська область, 75510; код ЄДРПОУ 40104919)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю НС Транс (вул. Сусаніна, буд. 76, м. Запоріжжя, 69089; код ЄДРПОУ 43590327)

про стягнення 92 607,05 грн.,

Без виклику учасників справи

СУТНІСТЬ СПОРУ:

23.06.2022 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Співдружність-Логістик № б/н від 20.06.2022 (вх. № 1014/08-07/22 від 23.06.2022) до Товариства з обмеженою відповідальністю НС Транс про стягнення 92 607,05 грн.

23.06.2022 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу №908/911/22 розподілено судді Проскурякову К.В.

Ухвалою суду від 28.06.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/911/22 в порядку спрощеного позовного провадження. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи. Присвоєно справі номер провадження 5/70/22 та вирішено розгляд справи по суті розпочати з 21.07.2022.

Згідно з ч. 13 ст. 8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється. Хід судового процесу фіксувався шляхом складання протоколу судового засідання, який долучений до матеріалів справи.

Статтею 248 ГПК України визначено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Ухвалою суду від 28.06.2022 розпочато розгляд справи по суті з 21.08.2022 без проведення судового засідання та 29.08.2022 прийнято рішення.

Як вбачається з позовної заяви позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги в сумі 81 500,00 грн. згідно договору про надання транспортних експедиційних послуг №17/02/21. У зв`язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов`язання позивачем нараховано 3% річних в сумі 984,75 грн. та інфляційні втрати в сумі 10 122,30 грн. На підставі викладеного, посилаючись на ст.ст. 11, 509, 526, 530, 610, 612, 626, 629, 929 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, позивач просить суд позов задовольнити. Також, позивач просить стягнути з відповідача витрати з надання правничої допомоги у розмірі 14000,00грн.

08.07.2022 до суду від ТОВ НС Транс надійшла письмова заява про визнання позову від 08.07.2022, в якій зазначено, що відповідно до обставин справи 17.02.2021 між ТОВ Співдружність-Логістик та ТОВ «НС ТРАНС» укладено договір про надання транспортних експедиційних послуг № 17/02/21. За вказаним договором були виконані усі роботи вказані у позивній заяві по даній справі. Розрахуватися підприємство не має можливості у зв`язку з відсутністю фінансування. Відповідно до вказаного, керівник відповідача засвідчує про наявність взаємовідносин між підприємствами, підтверджує факт виконання усіх робіт зазначених у позові, підтверджує наявність заборгованостей зазначених у позовній заяві та не заперечує про задоволення позовної заяви у повному обсязі. Справу просить розглянути без його участі.

12.07.2022 до суду від ТОВ НС Транс надійшов письмовий відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач просить суд в задоволенні позову відмовити.

20.07.2022 до суду від ТОВ Співдружність-Логістик надійшла письмова відповідь на відзив від 15.07.2022, відповідно до якої просить суд позов задовольнити.

Разом з тим, 22.07.2022 через канцелярію суду від директора ТОВ НС Транс Сучкова С.Є. надійшли письмові пояснення по справі №908/911/22 від 22.07.2022, згідно яких Сучков С.Є. як директор ТОВ НС Транс підтверджує наявність заборгованості заявленої у позовній заяві та не заперечує проти задоволення позову в повному обсязі. Також зазначив, що відзив на позовну заяву у справі №908/911/22 направлений на адресу суду 11.07.2022 підписаний не ним та з ним не погоджено.

Враховуючи вище викладені обставини щодо надання відповідачем відзиву на позовну заяву, суд зазначає, що при дослідженні оригіналів письмової заяви про визнання позову від 08.07.2022, письмових пояснень по справі №908/911/22 від 22.07.2022 та письмового відзиву на позовну заяву, який надійшов до суду 12.07.2022 від ТОВ НС Транс встановив, що підпис, який міститься на відзиві на позовну заяву, який надійшов до суду 12.07.2022 дійсно візуально значно відрізняється від підпису директора ТОВ НС Транс Сучкова С.Є., який міститься на заяві та письмових поясненнях по суті спору, зі змісту яких вбачається, що ТОВ «НС Транс» визнає заявлені позовні вимоги. Отже, у суду виникли обгрунтовані сумніви щодо дійсного підписання зазначеного відзиву саме директором підприємства відповідача.

Отже, суд вважає за можливе прийняти заяву від 08.07.2022 та письмові пояснення по суті спору від 22.07.2022, за підписом директора ТОВ НС Транс Сучкова С.Є. як визнання заявлених позовних вимог у цій справі.

Відповідно до ст. 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, без виклику представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 17.02.2021 між Товариством обмеженою відповідальністю Співдружність-Логістик (далі - Перевізник) та Товариством обмеженою відповідальністю «НС ТРАНС» (далі - Експедитор) укладено договір про надання транспортних експедиційних послуг № 17/02/21, відповідно до п. 1.2. якого Експедитор доручає Перевізнику, а Перевізник приймає на себе зобов`язання надати послуги з перевезення вантажів автомобільним транспортом та надавати інші допоміжні послуги, пов`язані з перевезенням.

Відповідно до п. 1.3. договору Експедитор зобов`язується приймати та сплачувати послуги, надані Перевізником, на умовах, визначених Договором.

Погодили, що загальна ціна договору визначається як сумарна вартість всіх наданих послуг, відповідно до підписаних Сторонами актів наданих послуг згідно даного Договору (п. 2.1.), протягом всього строку його дії. Сторони визначили не встановлювати мінімальний чи максимальний обсяг перевезень (п. 1.4. Договору).

Пунктом 3.1. договору передбачено, що перевезення здійснюються на підставі погоджених з Перевізником письмових заявок Замовника.

Згідно пункту 3.2 договору в окремих заявках на перевезення вантажу сторони визначають: маршрут перевезення, строк (дату та час) подачі транспортного засобу під завантаження, вимоги до транспортного засобу, тип та дані рухомого складу, місце завантаження, найменування вантажу, місце розвантаження, строк доставки вантажу, дані відповідальних осіб, вартість перевезення, порядок і строки оплати, а також іншу необхідну інформацію за узгодженням сторін.

Заявка на перевезення вантажу направляється Експедитором Перевізнику засобами електронного або факсимільного зв`язку напередодні дня завантаження, на який замовляється транспортний засіб. Перевізник зобов`язаний протягом 1 (однієї) години від моменту отриманої Заявки направити Експедитору засобами електронного або факсимільного зв`язку Заявку з підписом уповноваженої посадової особи Перевізника про її прийняття, скріплену печаткою або штампом Перевізника (п. 3.4. договору).

Перевізник подає транспортні засоби для завантаження у строки, вказані у Заявці (п. 3.5 договору).

Приймання вантажу Перевізником виконується шляхом повного контролю водія Перевізника за завантаженням та розміщенням вантажу в транспортному засобі (п. 3.8. договору).

Факт прийому вантажу для перевезення від Експедитора засвідчується підписом водія Перевізника у всіх екземплярах товарно-транспортної накладної. Водій перевізника своїм підписом у товарно-транспортних накладних підтверджує свою згоду з фактичною кількістю, станом, масою вантажу та розподілом маси вантажу згідно технічних характеристик транспортного засобу. Фактична кількість вантажу визначається у товарно-транспортних накладних (п. 3.9., 3.10. договору).

Відповідно до пункту 3.12. договору після прибуття в пункт призначення Перевізник негайно інформує про це Експедитора повідомленням засобами телефонного, факсимільного або електронного зв`язку. Розвантаження вантажу здійснюється вантажоодержувачем. Час розвантаження одного транспортного засобу не повинен перевищувати 24 (двадцять чотири) години від моменту прибуття транспортного засобу Перевізника на територію вантажоодержувача, якщо час прибуття транспортного засобу в пункт розвантаження не вказаний у конкретній Заявці (п. 3.13. договору).

Пунктом 3.14. договору встановлено, що перевезення вантажу вважається завершеним після підписання товарно-транспортних документів на вантаж. Здача-приймання послуг та належне виконання Перевізником умов даного Договору підтверджується пакетом документів, передбачених та оформлених згідно п. 5.2. даного Договору (п.3.15. договору).

Відповідно до п. 5.1. договору вартість послуг встановлюється в гривнях і визначається у Заявці та вказується в рахунку на оплату, та актів наданих послуг.

Пунктом 5.2. договору передбачено, що Експедитор здійснює оплату послуг Перевізника у строк в 20 (двадцять) календарних днів, якщо інший строк не вказаний у заявці. Строк оплати розпочинається з моменту отримання від Перевізника наступних документів: договір про надання транспортних послуг, рахунок на оплату, акт наданих послуг, електронна податкова накладна, товарно-транспортна накладна з відмітками (підписом уповноваженої особи, засвідченої печаткою або штампом) про прийняття вантажу вантажоодержувачем.

Рахунок на оплату, акт наданих послуг, електронна податкова накладна мають містити відомості про маршрут перевезення, номерні знаки транспортних засобів, номер товарно-транспортної накладної (п. 5.2.1. договору).

До акту наданих послуг має бути додано 2 ( два) екземпляри оригіналу товарно-транспортної накладної, 1 (один) з яких завіряється печаткою Перевізника, а один печаткою не завіряється. Допускається 1 (один) оригінал товарно-транспортної накладної без печатки Перевізника та 1 (одна) копія товарно-транспортної накладної, завірена печаткою Перевізника (п. 5.2.2. договору).

Згідно пункту 5.2.3 договору в акті наданих послуг обов`язково вказується прізвище, ім`я та по батькові, а також посада відповідальної за здійснення господарської операції особи, як зі сторони Перевізника, так і зі сторони Експедитора. Акт наданих послуг оформлюється, підписується й направляється Перевізником Експедитору, який зі своєї сторони підписує і відправляє зворотно Експедитору акт наданих послуг протягом 15 (п`ятнадцяти) календарних днів з моменту його отримання або, при наявності недоліків, направляє Перевізнику відповідний лист (п. 5.2.4. Договору).

Пунктом 9.1. договору передбачено, що цей договір набирає чинності з моменту підписання його Сторонами і діє до 31.12.2021 року або до моменту розірвання його за згодою Сторін, або на вимогу однієї зі Сторін. Строк дії даного Договору вважається автоматично продовженим на кожний наступний календарний рік на тих же умовах. Припинення дії даного Договору або закінчення строку його дії не звільняє будь-яку зі Сторін від обов`язку належного виконання існуючого зобов`язання в натурі або погашення заборгованості перед іншою Стороною, якщо такі підтвердженні документально (п.9.4. договору).

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. При цьому, зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

В свою чергу, порушенням зобов`язання відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

З матеріалів справи вбачається, що надання позивачем транспортних експедиційних послуг відповідачу відбулося на підставі наступних заявок: №29/12 від 29.12.2021 р., №1/01 від 04.01.2022, №05/01/1 від 05.01.2022, №06/01 від 06.01.2022, №06/01/1 від 06.01.2022, №10/01 від 10.01.2022, №10/01/1 від 10.01.2022, №10/01/2 від 10.01.2022.

Вартість перевезення обумовлена сторонами у заявках, які ними підписані.

Позивач надав відповідачу наступні Акти про надання послуг та товарно-транспортні накладні:

- Акт надання послуг № 4 від 05.01.2022 на суму 4 900,00 грн., Товарно-транспортна накладна №21688450 від 04.01.2022;

- Акт надання послуг № 5 від 06.01.2022 на суму 15 700,00 грн., Товарно-транспортна накладна б/н від 05.01.2022, Товарно-транспортна накладна б/н від 05.01.2022 р.;

- Акт надання послуг № 8 від 10.01.2022 на суму 11 000,00 грн., Товарно-транспортна накладна №116 від 05.01.2022;

- Акт надання послуг № 11 від 10.01.2022 на суму 11 500,00 грн. , Товарно-транспортна накладна №21688450 від 04.01.2022;

- Акт надання послуг № 10. 13 від 01.2022 на суму 8 100,00 грн., Товарно-транспортна накладна №235 від 06.01.2022;

- Акт надання послуг № 9 від 11.01.2022 на суму 17 400,00 грн., Товарно-транспортна накладна №21721317 від 10.01.2022;

- Акт надання послуг № 12 від 11.01.2022 на суму 14 400,00 грн., Товарно-транспортна накладна б/н від 10.01.2022;

- Акт надання послуг № 14 від 12.01.2022 на суму 14 400,00 грн., Товарно-транспортна накладна №21732210 від 10.01.2022.

ТОВ Співдружність-Логістик (Перевізником) було виставлено ТОВ «НС ТРАНС» (Експедитору) наступні рахунки на оплату: 05.01.2022 на суму 4 900,00 грн. (рахунок № 4 від 05.01.2022 ): - сплачено 13.05.2022 (виписка з рахунку по банку позивача); 06.01.2022 на суму 11 000,00 грн. (рахунок № 8 від 06.01.2022): сплачено 13.05.2022 (виписка з рахунку по банку позивача); 10.01.2022 на суму 11 000,00 грн. (рахунок № 10 від 10.01.2022); 10.01.2022 на суму 11 500,00 грн. (рахунок № 13 від 10.01.2022); 10.01.2022 на суму 8 100,00 грн. (рахунок № 15 від 10.01.2022); 11.01.2022 на суму 17 400,00 грн. (рахунок № 11 від 11.01.2022); 11.01.2022 на суму 14 400,00 грн. (рахунок № 14 від 11.01.2022); 12.01.2022 на суму 14 400,00 грн. (рахунок № 16 від 12.01.2022).

Згідно п.5.3 договору встановлено, що оплата послуг можлива не раніше дати реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних.

На виконання п. 5.2.5. та п. 5.2.6. договору ТОВ Співдружність-Логістик складені податкові накладні за датами виникнення податкових зобов`язань, а також зареєстровані відповідно до вимог п. 201.10 Податкового кодексу України та надані відповідачу в електронній формі, а саме:

- Податкова накладна №4 складена 05.01.2022 на суму 4 900,00 грн. з ПДВ, зареєстрована 26.01.2022;

- Податкова накладна №6 складена 06.01.2022 на суму 15 700,00 грн. з ПДВ, зареєстрована 27.01.2022;

- Податкова накладна №7 складена 10.01.2022 на суму 11 000,00 грн. з ПДВ, зареєстрована 27.01.2022;

- Податкова накладна №8 складена 10.01.2022 на суму 11 500,00 грн. з ПДВ, зареєстрована 27.01.2022;

- Податкова накладна №9 складена 10.01.2022 на суму 8 100,00 грн. з ПДВ, зареєстрована 27.01.2022;

- Податкова накладна №10 складена 11.01.2022 на суму 17 400,00грн. з ПДВ зареєстрована 27.01.2022;

- Податкова накладна №11 складена 11.01.2022 на суму 14 400,00грн. з ПДВ, зареєстрована 27.01.2022;

- Податкова накладна №14 складена 12.01.2022 на суму 14 400,00грн. з ПДВ, зареєстрована 27.01.2022.

З податкових накладних вбачається, що вони були зареєстровані та прийнятті Державною податковою службою України центрального рівня.

Отже, на виконання п. 5.2. договору ТОВ Співдружність-Логістик в період з 29.12.2021 по 12.01.2022 надавши обумовлені заявками послуги, передав ТОВ «НС ТРАНС» комплекти документів для оплати наданих послуг. Надані послуги та документи були отримані ТОВ «НС ТРАНС» , про що свідчать підписані акти наданих послуг зі сторони ТОВ «НС ТРАНС» з проставленням печатки з вказаною датою підписання (датою отримання) на кожному акті окремо.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що ТОВ Співдружність-Логістик належним чином виконало умови договору щодо надання транспортних послуг ТОВ «НС ТРАНС», передання ТОВ «НС ТРАНС» комплектів документів згідно з п. 5.2 договору для оплати наданих послуг, вчасного складання та реєстрації податкових накладних відповідно до вимог п. 201.10 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 5.2. договору, ТОВ «НС ТРАНС» прийняв на себе зобов`язання здійснювати повну оплату за перевезення вантажів відповідно до заявок, виставлених рахунків на оплату, та актів наданих послуг - у строк в 20 (двадцять) календарних днів, з моменту отримання даних документів та не раніше реєстрації податкових накладних.

Отже, ТОВ «НС ТРАНС» повинен здійснити оплату у розмірі 100% вартості послуг по кожній заявці окремо, строк оплати за якими настав, а саме:

- по Заявці №29/12 від 29.12.2021 (документи відповідно п. 5.2 договору передані 06.01.2022 року, податкова накладна зареєстрована 27.01.2022 р.) тобто, вартість послуг на суму 15 700,00 грн. з ПДВ не пізніше 27.01.2022, порушення грошового зобов`язання починається з 28.01.2022;

- по Заявці №1/01 від 04.01.2022 (документи відповідно п. 5.2 договору передані 05.01.2022, податкова накладна зареєстрована 26.01.2022) тобто, вартість послуг на суму 4 900,00 грн. з ПДВ не пізніше 26.01.2022, порушення грошового зобов`язання починається з 27.01.2022: сплачено 13.05.2022 року (виписка з рахунку по банку позивача);

- по Заявці №05/01/1 від 05.01.2022 (документи відповідно п. 5.2 договору передані 10.01.2022, податкова накладна зареєстрована 27.01.2022) тобто, вартість послуг на суму 11 500,00 грн. з ПДВ не пізніше 30.01.2022, порушення грошового зобов`язання починається з 01.02.2022;

- по Заявці №06/01 від 06.01.2022 (документи відповідно п. 5.2 договору передані 10.01.2022, податкова накладна зареєстрована 27.01.2022) тобто, вартість послуг на суму 11 000,00 грн. з ПДВ не пізніше 30.01.2022, порушення грошового зобов`язання починається з 31.01.2022: сплачено 13.05.2022 (виписка з рахунку по банку позивача);

- по Заявці №06/01/1 від 06.01.2022 (документи відповідно п. 5.2 договору передані 10.01.2022, податкова накладна зареєстрована 27.01.2022) тобто, вартість послуг на суму 8 100,00 грн. з ПДВ не пізніше 30.01.2022, порушення грошового зобов`язання починається з 31.01.2022;

- по Заявці №10/01 від 10.01.2022 (документи відповідно п. 5.2 договору передані 11.01.2022, податкова накладна зареєстрована 27.01.2022) тобто, вартість послуг на суму 17 400,00 грн. з ПДВ не пізніше 30.01.2022, порушення грошового зобов`язання починається з 31.01.2022;

- по Заявці №10/01/1 від 10.01.2022 (документи відповідно п. 5.2 договору передані 11.01.2022, податкова накладна зареєстрована 27.01.2022) тобто, вартість послуг на суму 14 400,00 грн. з ПДВ не пізніше 30.01.2022 року, порушення грошового зобов`язання починається з 31.01.2022;

- по Заявці №10/01/2 від 10.01.2022 (документи відповідно п. 5.2 договору передані 12.01.2022, податкова накладна зареєстрована 27.01.2022) тобто, вартість послуг на суму 14 400,00 грн. з ПДВ не пізніше 31.01.2022, порушення грошового зобов`язання починається з 01.02.2022.

27.04.2022 ТОВ «Співдружність-Логістик» на адресу ТОВ «НС ТРАНС» направлено претензію від 26.04.2022 за вих. №26/04 про сплату заборгованості за договором № 17/02/21 від 17.02.2021.

У відповідь на претензію від 26.04.2022 за вих. №26/04, ТОВ «НС ТРАНС» направив на адресу ТОВ «Співдружність-Логістик» лист від 04.05.2022 за вих. №04-01, в якому зазначено про відсутність у відповідача можливості належним чином виконувати свої зобов`язання за договором № 17/02/21 від 17.02.2021 посилаючись на введення воєнного стану в Україні, навантаження на банківську систему країни, перебої в електропостачанні та роботі мережі інтернет.

Суд зазначає, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів виконання свого зобов`язання щодо оплати за отримані послуги в сумі 81 500,00 грн., а отже у Товариства з обмеженою відповідальністю НС Транс перед Товариством з обмеженою відповідальністю Співдружність-Логістик існує заборгованість за договором про надання транспортних експедиційних послуг № 17/02/21 від 17.02.2021 в сумі 81 500,00 грн., яка визнана на відповідачем та підлягає стягненню.

Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних за загальний період з 28.01.2022 по 20.07.2022 у розмірі 984,75 грн. та інфляційні втрати за період з лютого 2022 по травень 2022 у розмірі 10 122,30 грн.

Контррозрахунку вказаних сум відповідачем не надано.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевіривши розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, наданих позивачем зазначає, що вони здійснені з урахуванням строків оплати по кожному Акту надання послуг окремо, отже розрахунки є вірними, відповідають вимогам чинного законодавства, тому 3% річних в сумі 984,75 грн. та інфляційні втрати в сумі 10 122,30 грн. підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до стаття 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).

Також у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

З огляду на викладене, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, з огляду на принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

У прохальній частині позову позивач просить стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 600,00 грн.

Відповідно до пп. 2.2.1 п. 2.2 ст. 4 Закону України Про судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно п. 2.2.2 п. 2.2 цієї ж статті за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру належить до сплати 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з нормами Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2022 становить 2 481,00 грн.

З позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено вимогу майнового характеру, а саме про стягнення 92 607,05 грн.

Суд зазначає, що 1,5% від заявленої до стягнення суми 92 607,05 грн. становить 1 389,11 грн., що є меншою 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 481,00 грн.), а отже при подачі цього позову до суду позивач повинен сплатити суму судового збору в розмірі 2 481,00 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Згідно з ч. 2 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем при поданні цього позову до суду сплачено судовий збір в розмірі 2 600,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №643 від 09.06.2022, тобто ним внесено судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, а саме: переплачено 119,00 грн.

Отже суд звертає увагу позивача, що він може звернутися до суду з відповідним клопотанням про повернення переплаченого судового збору на суму 119,00 грн. в порядку, визначеному чинним ГПК України та Законом України «Про судовий збір».

Також, позивачем заявлено про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 14 000,00 грн.

У ч. 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ч. 2 ст. 126 ГПК України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

У попередньому (орієнтовному) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс та які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, наданого позивачем разом з позовною заявою, зазначено суму витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 14 000,00 грн.

На підтвердження надання професійної правничої допомоги позивачем до матеріалів справи надано: договір про надання юридичних послуг від 14.06.2022, укладений між ТОВ «ЮК «Монополія» та ТОВ Співдружність-Логістик; Акт прийому-передачу виконаних робіт (наданих послуг) від 20.06.2022, який підписаний з обох сторін; рахунок на оплату №14/06/2022 від 14.06.2022 в сумі 14 000,00 грн.; прибутковий касовий ордер від 14.06.2022, згідно якого ТОВ «ЮК «Монополія» прийняло від ТОВ Співдружність-Логістик суму в розмірі 14 000,00 грн.

Суд зазначає, що витрати понесені позивачем на оплату послуг адвоката в сумі 14 000,00 грн. підтверджуються належними та допустимими доказами, є співмірними з сумою позовних вимог та підлягають стягненню з відповідача.

Відповідача жодних заперечень щодо стягнення визначеного розміру адвокатських витрат суду не надав та як вбачається з заяви про визнання позову від 08.07.2022, письмових пояснень від 22.07.2022 за підписом директора ТОВ Співдружність-Логістик Сучкова С.Е., останній підтвердив наявність заборгованості, зазначеної у позовній заяві та не заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 76-79, 86, 129, 236 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю НС Транс (вул. Сусаніна, буд. 76, м. Запоріжжя, 69089; код ЄДРПОУ 43590327) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Співдружність-Логістик (юридична адреса: вул. Шевченка, буд. 145-Б, с. Павлівка, Генічеський район, Херсонська область, 75510; код ЄДРПОУ 40104919) заборгованість за договором про надання транспортних експедиційних послуг № 17/02/21 від 17.02.2021 за сумою основного боргу в розмірі 81 500 (вісімдесят одна тисяча п`ятсот) грн. 00 коп., 3% річних в сумі 984 (дев`ятсот вісімдесят чотири) грн. 75 коп., інфляційні втрати в сумі 10 122 (десять тисяч сто двадцять дві) грн. 30 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн. 00 коп. та витрати з надання правничої допомоги в розмірі 14 000 (чотирнадцять тисяч) грн. 00 коп. Видати наказ після набрання рішенням чинності.

СуддяК.В. Проскуряков

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.