Рішення

від 31.08.2022 по справі 340/958/22

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2022 року м. Кропивницький Справа № 340/958/22

Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі судді Хилько Л.І., розглянув у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом приватного підприємства "ВК ТЕХНОПОЛЬ" (далі-позивач) до Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпровська та Кіровоградська області) (далі- відповідач) про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування припису,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо призначення та проведення планової перевірки;

- визнати протиправним та скасувати припис відповідача від 19.01.2022 №3.1/22-1.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що на стадії планування перевірки відповідачем допущені порушення вимог чинного законодавства. Так, позивачем не було отримане повідомлення про здійснення планового заходу державного нагляду в порушення норм ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» Вищезазначене призвело до того, що під час перевірки була відсутня уповноважена особа на представництво інтересів підприємства під час такої перевірки.

Крім того позивач зазначає, що у направленні зазначена адреса суб`єкта господарювання, що перевірявся ПП «ВК ТЕХНОПОЛЬ» - 25014, Кіровоградська область, м. Кропивницький, смт. Нове, вул. Мурманська, буд. 29-а, а представники відповідача самовільно, без дозволу власника приміщень і користувача земельної ділянки ОСОБА_1 провели перевірку на території за адресою: АДРЕСА_1 , хоча були попереджені, що обстежувані об`єкти не належать підприємству, а використовуються ОСОБА_1 , який, як фізична особа-підприємець перебуває на спрощеній системі оподаткування. Зазначене, як вважає позивач, призвело до спотворення реальних результатів державного нагляду (контролю), а тому прийняті за результатами такої перевірки акт перевірки та припис не можуть бути правомірними і не мають тягнути для Позивача правових наслідків, а тому оскаржувані дії відповідача мають бути визнані протиправними, а припис підлягає скасуванню.

Від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що перевірка проведена відповідно до вимог чинного законодавства. В зв`язку з виявленими порушеннями, відповідачем прийнято оскаржуваний припис. (т.1, а.с.165-241)

Від представника позивача до суду надійшов відповідь на відзив (т.2,а.с.4-10).

Від представника відповідача надійшли додаткові пояснення (вх.№ 20271/22 від 29.07.2022), в яких вказано, що інспекція не погоджується із доводами підприємства про те, що перевірка проводилась без уповноваженої керівником підприємства особи, оскільки огляд території підприємства здійснювався у присутності працівників підприємства, які надали інспектором договір оренди землі. Посадових осіб підприємства було притягнуто до адміністративної відповідальності за виявлені порушення без зауважень, штрафи сплачені ними добровільно, що свідчить про неправомірність заявлених вимог.

Від позивача до суду надійшли додаткові пояснення, в яких він не погоджується з доводами вказаними представником відповідача (вх.№20622/22 від 05.08.2022).

Ухвалою суду від 14.02.2022 року відкрито провадження в справі за правилами загального позовного провадження (т.1,а.с.157).

Усною ухвалою суду від 18.05.2022 року закрито підготовче провадження в справі та вирішено подальший розгляд справи вирішувати в порядку письмового провадження (т.2, а.с.14).

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

06.01.2022 ДЕІ України Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) було винесено наказ №47-ТП «Про проведення планового заходу на ПП «ВК «Технополь» (т.1, а.с. 183). Підставою для проведення перевірки вказано: річний план здійснення заходів державного нагляду (контролю) ДЕІ України на 2022, затверджений наказом ДЕІ від 29.11.2021 №521 та план здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на 2022 рік.

Так представником відповідача вказано, що відповідно до ч.1 дод.2 переліку критеріїв за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері охорони навколишнього природного середовища , раціонального використання , відтворення і охорони навколишніх ресурсів, їх показники та кількість балів за кожним показником (далі Додаток 2), затв. постановою КМУ від 06.03.2019 №182 було визначено в кількості 101 бал, що свідчить про віднесення ПП «ВК «Технополь» до суб`єктів з високим ступенем ризику відт проведення господарської діяльності.

На виконання вимог вказаного наказу, посадовими особами відповідача в період з 11.01.2022 по 19.01.2022 проведено планову перевірку товариства за місцезнаходженням суб`єкта господарювання, за результатами якої складено акт від 19.01.2022 №4/1-3-3.1/22(з додатками) (т.1,а.с.87-118).

Згідно із актом перевірки, в ході її проведення було виявлено такі порушення вимог законодавства:

1) порушення порядку здійснення викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а саме викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами здійснюється без відповідного дозволу від наступних джерел:

-опалення приміщень адміністративної будівлі здійснюється котлом, в якості палива дрова;

-заготівельний цех;

-зварювальний пост (2шт)

-будівля обладнана витяжною вентиляцією (3шт)

-свердлувальні станки (4шт)

-заточувальний станок;

- буржуйка (2шт)

-теплогенератор ТМ «Макарівські котли» вид палива дрова (2шт)

Малярний цех:

-теплогенератор ТМ «Макарівські котли» вид палива дрова (2шт)

-дроброструй, обладнаний циклоном

Малярка:

- буржуйка, вид палива дрова. Цех складання гідроциліндрів буржуйка. Вид палива дрова.

Цех складальний:

- теплогенератор ТМ «Макарівські котли» вид палива дрова

Зварювальний цех:

-будівля обладнана витяжною вентиляцією

-теплогенератор ТМ «Макарівські котли», вид палива дрова

Ковальський цех, збиральний цех:

- теплогенератор ТМ «Макарівські котли» вид палива дрова

-заточувальний станок

-буржуйка, вид палива дрова, будівля обладнана витяжною вентиляцією.

Зварювальний цех:

- будівля обладнана витяжною вентиляцією

-котельня: Твердопаливний котел Thermo (160 кВ), вид палива дрова.

Транспортний цех:

-газорізка

-буржуйка

Цех ЧПУ:

-котел твердопаливний, вид палива дрова

-будівля обладнана витяжною вентиляцією (6шт)

Цех плазмової різки:

-будівля обладнана витяжною вентиляцією (3 шт). /ст.ст.10,11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» /

2. Порушення правил експлуатації пилогазоочисного обладнання (дробоструй, обладнаний циклоном), а саме Паспорт установок очистки газу не розроблено (ст.10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», Правила експлуатації ПГОУ, затв. наказом №52 Мінприроди від 06.02.2009)

3. Щорічні заміри ефективності роботи пилогазоочисної установки не проведено (ст.10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»)

4. Не розроблено і затверджено інструкцію з експлуатації установок очистки газу, відповідно до умов їх роботи (ст.10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», Правила експлуатації ПГОУ, затв. наказом №52 Мінприроди від 06.02.2009)

5.Не ведеться журнал обліку робочого часу установок очистки газу (Правила експлуатації ПГОУ, затв. наказом №52 Мінприроди від 06.02.2009)

6. Не проводиться технічне навчання і перевірка знань з правил технічної експлуатації установок очистки газу обслуговуючого персоналу, залученого до експлуатації установок очистки газу (не менше 1 разу на рік) (Правила експлуатації ПГОУ, затв. наказом №52 Мінприроди від 06.02.2009)

7. Встановлено порушення вимог щодо поводження з відходами під час збирання, зберігання, утилізації, а саме:

-інвентаризація відходів не проведена, показник загального утворення відходів (Пзув) не розраховано (ст.17 Закону України «Про відходи»)

8. Договори на утилізацію небезпечних відходів від експлуатації техніки та договір на утилізацію рідких відходів (вигрібні ями) не укладено (ст.17 Закону України «Про відходи»)

9. Відходи, які утворюються на підприємстві не передаються на утилізацію (ст.17 Закону України «Про відходи»)

10. Місця для тимчасового зберігання відходів не обладнані в повному обсязі (ст.17 Закону України «Про відходи»)

11. Статистична звітність утворення та поводження з відходами за 2020 2021 за типовою формою №1 «відходи» (річна) не подається (ст.17 Закону України «Про відходи», абз.4 п.5Порядку, затв. КМУ №2034)

12. Порушення правил ведення первинного поточного обліку кількості, типу і складу відходів, що утворюються, зберігаються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються (ст.17 Закону України «Про відходи»)

13. Змішування відходів від утилізації яких в Україні існує відповідна технологія (ст.17 Закону України «Про відходи»)

14. Розливи нафтопродуктів на твердому покритті на території підприємства (ст.17 Закону України «Про відходи»)

15. Щокварталу не надається звітність до Держекоінспекції Придніпровського округу (Кіровоградська область) про утворення та рух відпрацьованих мастил (олив) ( ст.17 Закону України «Про відходи»)

16. Встановлено порушення правил водокористування, а саме:

-не ведеться облік забраної води з свердловин;

- забір води з свердловини здійснюється без дозволу на спеціальне водокористування ( ст.ст. 44,48,49,98 ВК України, Постанова КМУ №963 від 08.10.2012)

17. Не розроблено паспорт артезіанської свердловини (ст.44 ВК України, постанова КМУ №963 від 08.10.2012)

18. Свердловину не обладнано засобами вимірювальної техніки (лічильником) ( ст.ст. 44,98 ВК України)

19. Не встановлено огорожу зони І поясу санітарної охорони джерел питного та господарсько-побутового водопостачання (свердловин) ( ст. 44 ВК України, п.п.п.4-8 Правового режиму зон санітарної охорони водних об`єктів, затв. ПКМУ №2024 від 18.12.1998

20. Відсутні документи, які підтверджують право власності /користування ПП «ВК Технополь» земельною ділянкою з кадастровим номером 3510100000:22:173:0065 (ст. ст.124-126 ЗК України).

Позивач не погодився з висновками акту перевірки та19.01.2022 подав на них заперечення (т.1, а.с. 121-130).

19.01.2022 ДЕІ Придніпровського округу було винесено ТОВ «ВК Технополь» припис №3.1/22-1 про усунення виявлених порушень у сфері охорони навколишнього природного середовища (т.1,а.с. 119-120).

Вважаючи проведену відповідачем перевірку незаконною, а припис протиправним, підприємство звернулось до суду з відповідним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до статей 1, 3 Закону України від 25.06.1991 №1264-XII «Про охорону навколишнього природного середовища» (далі - Закон №1264-XII) завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об`єктів, пов`язаних з історико-культурною спадщиною.

Основними принципами охорони навколишнього природного середовища, зокрема, є: пріоритетність вимог екологічної безпеки, обов`язковість додержання екологічних нормативів та лімітів використання природних ресурсів при здійсненні господарської, управлінської та іншої діяльності; б) гарантування екологічно безпечного середовища для життя і здоров`я людей; в) запобіжний характер заходів щодо охорони навколишнього природного середовища; ї) вирішення питань охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів з урахуванням ступеня антропогенної зміненості територій, сукупної дії факторів, що негативно впливають на екологічну обстановку; й) поєднання заходів стимулювання і відповідальності у справі охорони навколишнього природного середовища.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України від 05.04.2007 №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі Закон №877-V).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону №877-V, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Статтею 5 Закону №877-V передбачено, що планові заходи здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності, розробляє Методику розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), та Методику розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Методика розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), має передбачати, у тому числі, оцінку ступеня небезпеки, масштабу, виду та сфери діяльності, наявність порушень у попередній діяльності суб`єктів господарювання (крім новостворених).

Орган державного нагляду (контролю) визначає у віднесеній до його відання сфері критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності.

З урахуванням значення прийнятного ризику всі суб`єкти господарювання, що підлягають нагляду (контролю), належать до одного з трьох ступенів ризику: високий, середній або незначний.

Залежно від ступеня ризику органом державного нагляду (контролю) визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю).

Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням органу державного нагляду (контролю).

Орган державного нагляду (контролю) оприлюднює критерії та періодичність проведення планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) шляхом розміщення на своєму офіційному веб-сайті у порядку, визначеному законодавством.

Планові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються органом державного нагляду (контролю) за діяльністю суб`єктів господарювання, яка віднесена:

до високого ступеня ризику - не частіше одного разу на два роки;

до середнього ступеня ризику - не частіше одного разу на три роки;

до незначного ступеня ризику - не частіше одного разу на п`ять років.

Таким чином, вимогами Закону №877-V визначено вичерпні підстави для включення суб`єкта господарювання до проведення планового заходу контролю. При цьому, періодичність проведення заходів контролю прямо залежить ступеня ризику діяльності суб`єктів господарювання.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 №342 затверджено Методику розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), пунктами 10, 11 якої передбачено, що віднесення суб`єкта господарювання до одного з трьох ступенів ризику (високий, середній, незначний) здійснюється з урахуванням суми балів, нарахованих за всіма критеріями у відповідній сфері відповідно до шкали балів.

З метою забезпечення прозорості інформація про віднесення суб`єктів господарювання до ступенів ризику узагальнюється шляхом складення та ведення переліку суб`єктів господарювання, що підлягають державному нагляду (контролю) у відповідній сфері господарської діяльності, з розташуванням їх у порядку зменшення сум балів, нарахованих кожному суб`єкту.

Щороку не пізніше 15 жовтня поточного року, що передує плановому, перелік оновлюється шляхом:

здійснення перерахунку сум балів, нарахованих суб`єктам господарювання, що підлягають державному нагляду (контролю) у відповідній сфері, за результатами державного нагляду (контролю) за попередній рік;

включення до нього суб`єктів господарювання, що підлягають державному нагляду (контролю) у наступному плановому періоді;

розташування всіх включених до нього суб`єктів господарювання у порядку зменшення сум балів, нарахованих кожному суб`єкту.

Таким чином, на законодавчому рівні зафіксовано дату (до 15 жовтня поточного року), до якої контролюючий орган повинен визначити суб`єктам господарювання ступінь ризику їх діяльності, шляхом урахування суми балів, нарахованих за всіма критеріями у відповідній сфері відповідно до шкали балів.

При цьому, суд звертає увагу, що постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 №182 затверджено Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів Державною екологічною інспекцією.

Так, до критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів Держекоінспекцією, належать:

1) провадження господарської діяльності з додержанням екологічних вимог;

2) категорія видів планової діяльності та об`єктів, що можуть мати значний вплив на довкілля;

3) види порушень вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, виявлених за результатами заходів державного нагляду (контролю), проведених протягом останніх п`яти років, що передують плановому періоду;

4) кількість порушень вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, виявлених за результатами заходів державного нагляду (контролю), проведених протягом останніх п`яти років, що передують плановому періоду;

5) кількість позапланових заходів державного нагляду (контролю), проведених щодо суб`єкта господарювання протягом останніх п`яти років, що передують плановому періоду, з підстав, передбачених абзацами третім, сьомим, дев`ятим частини першої статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності";

6) кількість випадків недопущення суб`єктом господарювання посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до проведення заходів державного нагляду (контролю) (крім випадків, передбачених статтею 10 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності") у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів протягом останніх п`яти років, що передують плановому періоду.

Перелік критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, їх показники та кількість балів за кожним показником визначено у додатку 2.

Віднесення суб`єкта господарювання до високого, середнього або незначного ступеня ризику здійснюється з урахуванням суми балів, нарахованих за всіма критеріями, визначеними у додатку 2, за такою шкалою: від 41 до 100 балів - до високого ступеня ризику; від 21 до 40 балів - до середнього ступеня ризику; від 0 до 20 балів - до незначного ступеня ризику.

Планові заходи державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів за діяльністю суб`єктів господарювання проводяться з такою періодичністю: з високим ступенем ризику - не частіше одного разу на два роки; із середнім ступенем ризику - не частіше одного разу на три роки; з незначним ступенем ризику - не частіше одного разу на п`ять років.

Відповідно до наданих відповідачем пояснень, ДЕІ включено позивача до Плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) на 2022 рік та проведено відповідну перевірку позивача згідно із наказом від 06.01.2022 №47-тп, у зв`язку з тим, що підприємство віднесено до високого ступеню ризику з визначеним балом 101, а саме:

-п.п. 1 п.1 -користування земельною ділянкою іншого призначення 15 балів;

-п.п.12.1 п.1 провадження діяльності, пов`язаної із пестицидами та агрохімікатами 30 балів;

-п.п.13.1 п.1 утворення, збирання, сортування,перевезення, зберігання, оброблення /перероблення/, утилізації, видалення, знешкодження та захоронення відходів -17 балів;

-п.п.14 провадження діяльності, що призводить до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря 30 балів

- п.п.16 експлуатація пилогазоочисних установок з коефіцієнтом корисної дії не менше 85% - 35 балів

Відповідач вказав, що згідно з приміткою до Постанови, а саме якщо суб`єкт господарювання може бути віднесений одночасно до двох або більше показників, застосовується показник з найбільшою кількістю балів. Таким чином, згідно з п. 1 найбільша кількість балів встановлено 35, згідно п.2 розд. ІІ найбільша кількість балів визначена 21, що в сумі становить 56 бали. Таким чином, відповідно до п. 4 Критеріїв суб`єкт господарювання було віднесено до високого ступеня ризику /41-100 балів/ з урахуванням суми балів, нарахованих за всіма критеріям.

Однак, проаналізувавши надані ДЕІ пояснення, суд дійшов висновку, що відповідачем частково необґрунтовано підприємству 101 бал та, відповідно, віднесено його до високого ступеню ризику, враховуючи наступне.

Суд зазначає, що відповідачем взагалі не наведено з яких саме джерел було взято інформацію, яка б підтвердила нарахування вказаних балів.

Як встановлено в ході судового розгляду та не спростовано відповідачем, до 11.01.2022 року підприємство жодного разу не перевірялось. Відтак необхідні для розрахунку ступеня ризику дані, що наведені в п. 1 та в додатках №№1,2 до постанови №182 об`єктивно були йому невідомі, що свідчить про відсутність підстав для визначення підприємства таким, що має високий ступінь ризику від провадження господарської діяльності.

Так, відповідачем нараховано 30 балів за провадження діяльності, що призводить до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря (пп. 14 п. 1 Додатку 2).

Суд вказує, що за пунктом 1 Додатку 2 «Провадження господарської діяльності з додержанням екологічних вимог» - 30 балів, може бути нараховано якщо сумарний викид позивачем забруднюючих речовин в атмосферне повітря становить до 1 тис. тонн на рік

Отримати такі дані можливо було б з Звіту з інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на об`єкті підприємства.

Однак, відповідачем не надано доказів, що підприємством було подано такий звіт у 2021 році.

Суд зазначає, що актом не встановлено жодних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, також не встановлено кількісний та якісний склад можливих викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від діяльності відповідача.

Поряд з цим, для констатації порушення умов і вимог до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря повинні бути встановлені і в подальшому відображені в акті перевірки наступні обставини: підприємство, цех, агрегат, установка, транспортний засіб тощо здійснюють викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин або суміші таких речовин; такі речовини або їх суміші дійсно є забруднюючими (наявні у Переліку найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, викиди яких в атмосферне повітря підлягають регулюванню, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2001 № 1598, або наявні докази, що речовини можуть прямо або опосередковано справляти негативний вплив на здоров`я людини та стан навколишнього природного середовища); викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря відбуваються без отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Вказана позиція кореспондується із викладеними у постановах Касаційного адміністративного суду від 12.09.2019 року у справі № 440/3838/18 та 03.09.2019 у справі №815/3210/18, де зазначено про те, що для визнання порушення умов і вимог до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря в акті перевірки повинні бути зафіксовані обставини, з якими законодавець пов`язує негативні наслідки для суб`єкта господарювання, зокрема, чи є речовини, які надходять в атмосферне повітря внаслідок роботи цих об`єктів забруднюючими, перелік цих речовин та їх значення.

За наведених обставин, відповідачем не наведено переконливих та обґрунтованих доказів нарахування позивачеві 35 балів за експлуатацію пилогазоочисних установок з коефіцієнтом корисної дії не менше 85 % (пп.16 Додатку п. 1 Додатку 2).

Разом з тим, наведене в сукупності свідчить про недостатність балів для віднесення ПП «ВК Технополь» до підприємств з високим ступенем ризику та, відповідно, про безпідставне внесення товариства до Плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) ДЕІ на 2022 рік і загалом проведення перевірки його господарської діяльності відповідно до наказу від 06.01.2022 №47-тп.

За правилами статті 7 Закону №877-V, для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис - це обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Враховуючи наведене та за аналізом норм зазначених вище нормативно-правових актів, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені вимоги щодо процедури проведення перевірок та до оформлення контролюючими органами результатів перевірок. Лише їх не дотримання може бути належною підставою до визнання перевірки незаконною та скасування розпорядчих документів.

Така правова позиція відповідає завданням та основним засадам адміністративного судочинства, закріпленим у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України та підтверджена Верховним Судом у постанові від 28.02.2019 (справа №813/3201/17).

За наведених обставин, суд вважає, що допущені відповідачем процедурні порушення, а саме включення позивача до Плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) ДЕІ на 2022рік за відсутності достатніх для того підстав, є достатніми підставами для визнання припису від 19.01.2022 №3.1-22-1 протиправним та його скасування.

Щодо позовних вимог в частині визнання дій щодо призначення та проведення перевірки, суд вказує наступне.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Конституційний Суд України у Рішенні №6-зп від 25.11.1997 вказав, що стаття 55 Конституції України не визначає, які саме рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади і місцевого самоврядування чи посадових і службових осіб можуть бути оскаржені, і встановлює принцип, відповідно до якого, в суді можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії та бездіяльність.

Разом з тим, Конституційний Суд України у зазначеному вище Рішенні вказав, що частину другу статті 55 Конституції України необхідно розуміти так, що кожен, тобто, громадянин України, іноземець, особа без громадянства має гарантоване державою право оскаржити в суді загальної юрисдикції рішення, дії чи бездіяльність будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що рішення, дія чи бездіяльність порушують або обмежують права і свободи громадянина України, іноземця, особи без громадянства чи перешкоджають їх здійсненню, а тому, потребують правового захисту в суді.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За вимогами пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Обов`язковою ознакою дій суб`єкта владних повноважень, а також рішень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер.

Таким чином, до адміністративних судів можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі, на виконання делегованих повноважень.

Враховуючи положення законодавства, під актом державного чи іншого органу слід розуміти юридичну форму рішень цих органів - офіційний письмовий документ, який породжує певні наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших відносин і має обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

В розумінні КАС України, відповідно до приписів пункту 8 частини 1 статті 4, позивачем є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду. Отже, адміністративний позов подається собою для відновлення її прав, свобод та інтересів.

Враховуючи наведене, обов`язковою умовою захисту в адміністративному суді прав, свобод, інтересів позивача є одночасна наявність двох факторів: існування публічно-правових відносин між позивачем та відповідачем - суб`єктом владних повноважень, а також, наявність факту порушень прав, свобод, інтересів позивача, вчинених або допущених відповідачем у таких правовідносинах.

Таким чином, в розумінні КАС України захист прав, свобод та інтересів осіб, завжди є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення. Право на судовий захист має лише та особа, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів, з чого вбачається, що право на судовий захист не є абсолютним. Для того, щоб особі було надано судовий захист, суд має встановити, чи особа дійсно має порушене право, свободу чи інтерес, і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним (пункт 57 постанови від 05.06.2018 у справі №338/180/17), тому суд повинен відмовляти у задоволенні позовної вимоги, яка не відповідає ефективному способу захисту права чи інтересу (пункти 72-76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі №488/5027/14-ц).

Вирішуючи спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.06.2019 у справі №910/6642/18, від 21.01.2020 у справі №910/7815/18, від 11.02.2020 у справі №922/1159/19, від 16.07.2020 у справі №924/369/19.

Таким чином, ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права та забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.

На момент звернення позивача із цим позовом до суду (04.02.2022) плановий захід, призначений на 11.01.2022 був проведений, за результатом якого складено акт та припис.

Вищенаведене свідчить про наявність предмету спору в частині позовних вимог щодо визнання протиправними дій відповідача щодо проведення на планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України з 11.01.2022 по 19.01.2022.

При цьому, як встановлено судом вище, відповідачем допущено процедурні порушення, а саме включення позивача до Плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) ДЕІ на 2022рік за відсутності достатніх для того підстав.

За сукупністю вищезазначених обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем допущено ряд порушень при проведенні планового заходу державного нагляду щодо дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього середовища ПП «ВК Технополь», що свідчить про протиправність дій відповідача.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно чч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірність призначення та проведення планової перевірки ПП «ВК Технополь» та винесення припису від 19.01.2022 року за №3.1/22-1.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення даного адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню судовий збір у сумі 4962 грн.

Керуючись ст.ст.9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати протиправними дії Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська область) щодо призначення та проведення планової перевірки ПП «ВК Технополь».

3. Визнати протиправним та скасувати припис Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська область) від 19.01.2022 року за №3.1/22-1.

4. Стягнути на користь Приватного підприємства «ВК Технополь» (код ЄДРПОУ -36023441) за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська область) судові витрати у розмірі 4962 (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.255 КАС України та може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Л.І. Хилько