Ухвала

від 07.08.2022 по справі 640/9405/22

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

08 серпня 2022 рокум. Київ№ 640/9405/22

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазін О.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінтекс»до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова Михайла Андрійовичапро визнання протиправними та скасування постанови,-В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Грінтекс» (03062, м. Київ, проспект Перемоги, 67, код ЄДР: 38264059) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова Михайла Андрійовича (01001, м. Київ, вул. Велика Житомирська, 25/2, прим. 3), в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 15.02.2022 № 68430021, винесену приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Корольовим Михайлом Андрійовичем.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач наголошує на протиправності оскаржуваної постанови, оскільки, на думку позивача, така постанова прийнята відповідачем без урахуванням усіх обставин.

До суду з даним позовом позивач звернулася 20.06.2022, що підтверджується датою відправлення проставленою на конверті, в якому надійшла позовна заява.

Ухвалою судді від 28.06.2022 позовну заяву залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України.

Залишаючи позовну заяву без руху суддею була звернута увага позивача на пропуск позивачем шестимісячного строку звернення до суду, оскільки з даним позовом позивач звернувся до суду поза межами десятиденного строку, передбаченого ч. 1 ст. 287 КАС України.

При цьому, ухвалою судді від 28.06.2022 причини пропуску строку звернення до суду, що викладені у заяві про поновлення строку звернення до суду, визнані неповажними, оскільки звернення 21.02.2022 до господарського суду із позовною заявою і подальше, 25.05.2022, закриття провадження у справі, не є поважними причинами пропуску строку звернення до суду, зважаючи на те, що звернення до іншого суду, ніж було необхідно, є безпосередньо волевиявленням заявника, а правила юрисдикції чітко визначені процесуальними законами.

Також, в ухвалі без руху було зазначено про те, що в порушення вимог п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві не зазначено реєстраційного номеру облікової картки платника податків - Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова Михайла Андрійовича.

Більш того, залишаючи позовну заяву без руху, суддею була звернута увага на те, що у вступній частині позову позивач визначає третю особу по даному спору ТОВ «Атем Груп». Проте, у позові не міститься клопотання/заяви про залучення третьої особи до участі у справі із зазначенням на яких підставах та на чиїй стороні третю особу належить залучити до участі у справі та на які права, свободи, інтереси або обов`язки цієї особи може вплинути рішення у справі.

Відтак, ухвалою судді від 28.06.2022 позивача зобов`язано надати суду:

1) заяву із зазначенням реєстраційного номеру облікової картки платника податків - Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова Михайла Андрійовича;

2) заяву із зазначенням інших причин пропуску строку звернення до суду із надання доказів поважності причин його пропуску;

3) заяву про залучення третьої особи до участі у справі, а також на яких підставах на та якій стороні третю особу належить залучити до участі у справі та на які права, свободи, інтереси або обов`язки цієї особи може вплинути рішення у справі.

Вказана ухвала була надіслана на електрону адресу позивача та отримана позивачем 05.07.2022.

14.07.2022 канцелярією суду зареєстровано заяву про усунення недоліків позовної заяви, в якій зазначено реєстрацій номер облікової картки платника податків приватного виконавця Корольова Михайла Андрійовича та заявлено клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи ТОВ «Атем Груп».

Щодо строку звернення до суду, то позивач зазначив, що позивач не має інших причин пропуску строку звернення до суду, крім тієї, яка детально описана у заяві про поновлення строку звернення до суду (щодо звернення до іншого суду з порушенням правил юрисдикції).

Таким чином, позивачем не зазначено інших причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом, які могли бути визнані поважними.

Тоді як, суд повторно наголошує, що згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Частиною 1 ст. 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частинами 1 та 2 ст. 287 КАС України визначено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Позовну заяву може бути подано до суду: 1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; 2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

За приписами ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

Тобто, суд звертає увагу позивача на те, що десятиденний строк звернення до суду починає свій перебіг саме з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, з наведених положень КАС України вбачається, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

В контексті наведеного слід зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

При цьому, положення «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке прийнято рішення або вчинені дії.

Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про можливе порушення своїх прав є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

У справах «Стаббігс та інші проти Великобританії» та «Девеер проти Бельгії» Європейський суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 у справі «Мельник проти України» зазначив, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності.

Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

Суд звертає увагу позивача на те, що дотримання строку звернення до суду, не є формальним ставленням суду до учасників справи. Ігнорування або неправильне застосування строків звернення до суду, призведе до порушення принципу правової визначеності, як складової верховенства права та, відповідно не забезпечення належного відправлення правосуддя.

Так, як вже було зазначено судом, предметом даного спору є визнання протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 15.02.2022 № 68430021, винесену приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Корольовим Михайлом Андрійовичем.

Як зазначено у позовній заяві, про існування оскаржуваної постанови позивач дізнався 16.02.2022.

Тобто, про порушення своїх прав та про наявність спірної постанови позивачу стало відомо 16.02.2022, з огляду на що до адміністративного суду позивач повинен був звернутися протягом десятиденного строку, передбаченого ч. 2 ст. 287 КАС України.

Натомість до суду з даним позовом позивач звернувся лише 20.06.2022, тобто із значним пропуском десятиденного строку звернення до суду.

Та обставина, що 21.02.2022 позивач звернувся до господарського суду вказує на те, що в цілому позивач не був обмежений у можливості звернутися до адміністративного суду у встановлений строк.

При цьому, суддею враховується введення в Україні воєнного стану, однак, слід наголосити, що 25.04.2022 наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 75 затверджено Перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 25.04.2022, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.04.2022 за № 453/37789, в якому відсутнє місто Київ.

Відтак, з урахуванням дати звернення до господарського суду (21.02.2022), дати ухвали господарського суду про закриття провадження у справі (від 25.05.2022; повний текст складено 30.05.2022), позивач не був обмежений у можливості своєчасного оскарження спірного рішення.

Подальше, 31.05.2022, подання адвокатом в рамках господарського процесу не передбаченої для такого випадку заяви про направлення справи за встановленою юрисдикцією (за правилами ст. 231 ГПК України) не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, оскільки реалізація цих правил належить до компетенції судів апеляційної та касаційної інстанції і це має бути очевидним для адвоката.

Принципом адміністративного судочинства є верховенство права, тоді як пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо захисту його прав та обов`язків. У такій формі в цьому пункті втілено «право на суд», одним з аспектів якого є право доступу, тобто право на порушення провадження в суді за адміністративним позовом, однак це право не є абсолютним та може бути реалізовано лише у тому випадку, коли особою, яка звертається до суду, дотримано певні норма національного законодавства в частині вимог, передбачених для подання позовної заяви, у тому числі щодо дотримання учасником строку, визначеного національним законодавством для звернення до суду, що свідчить про забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, як складової верховенства права.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому, правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. У разі порушення такого строку та недотримання принципу юридичної визначеності зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що такий строк звернення до суду може бути обмеженим.

Таким чином, позивачем пропущений десятиденний строк звернення до суду з даним позовом, а відтак, зважаючи на те, що позивачем не зазначено інших причин пропуску строку звернення до суду, які б могли бути визнані поважними, враховуючи вищевказане та беручи до уваги пропуск позивачем строку звернення до суду, суддя приходить до висновку про повернення позовної заяви позивачу.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Згідно з п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Керуючись ст. 160, 169, 241-243, 248, 256 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву повернути позивачу.

2. Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка звернулася із позовною заявою. Копія позовної заяви залишається в суді.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Відповідно до ч. 7 ст. 169 КАС України ухвала може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зважаючи на затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року N 1845/0/15-21, апеляційні скарги в електронній формі подаються безпосередньо до апеляційного суду.

Днем вручення процесуальних документів в електронній формі є день отримання судом повідомлення про доставлення документів на офіційну електронну адресу особи (п. 2 ч. 6 ст. 251 КАСУ), якою є (п. 5.8. Положення про ЄСІТС від 17 серпня 2021 року N 1845/0/15-21): сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів або адреса електронної пошти, з якої надійшли до суду документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом (п. 59 «Перехідні положення»).

Суддя О.А. Кармазін