Ухвала

від 09.08.2022 по справі 826/9772/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

10 серпня 2022 року справа №826/9772/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи та проведення судового засідання клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Тихий Дніпро» про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі

за позовомЗаступника прокурора Хмельницької областідо треті особи1. Державного агентства рибного господарства України 2. Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Хмельницькій області 3. Державного управління охорони навколишнього середовища в Хмельницькій області 1. Хмельницька обласна державна адміністрація 2. Летичівська селищна рада 3. Товариство з обмеженою відповідальністю «Тихий Дніпро» 4. Державне підприємство - Український державний інститут по проектуванню підприємств рибного господарства і промисловості «Укррибпроект»провизнання протиправними та скасування погодженьВ С Т А Н О В И В:

Заступник прокурора Хмельницької області (далі по тексту позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державного агентства рибного господарства України (далі по тексту відповідач 1), Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Хмельницькій області (далі по тексту відповідач 2) та Державного управління охорони навколишнього середовища у Хмельницькій області (далі по тексту відповідач 3), за участю третіх осіб Хмельницької обласної державної адміністрації (далі по тексту третя особа 1), Летичівської селищної ради (далі по тексту третя особа 2), Товариства з обмеженою відповідальністю «Тихий Дніпро» (далі по тексту третя особа 3), в якому просить: 1) визнати протиправним та скасувати погодження начальника Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Хмельницькій області від 15 квітня 2013 року ТОВ «Тихий Дніпро» Режиму рибогосподарської експлуатації Щедрівського водосховища, розташованого на Південний Буг поблизу смт. Летичів, Летичівського району, Хмельницької області; 2) визнати протиправним та скасувати погодження начальника Державного управління охорони навколишнього середовища в Хмельницькій області від 15 квітня 2013 року ТОВ «Тихий Дніпро» Режиму рибогосподарської експлуатації Щедрівського водосховища, розташованого на Південний Буг поблизу смт. Летичів, Летичівського району, Хмельницької області; 3) визнати протиправним та скасувати погодження голови Державного агентства рибного господарства України від 26 квітня 2013 року ТОВ «Тихий Дніпро» Режиму рибогосподарської експлуатації Щедрівського водосховища, розташованого на Південний Буг поблизу смт. Летичів, Летичівського району, Хмельницької області.

Ухвалою від 10 жовтня 2018 року у справі №826/9772/17, яку залишив без змін Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 11 лютого 2021 року, Окружний адміністративний суд міста Києва залишив без розгляду позов Заступника прокурора Хмельницької області.

Постановою від 30 листопада 2021 року Верховий Суд скасував ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 жовтня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2021 року, справу №826/9772/17 направив для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду адміністративну справу передано на розгляд судді Кузьменку В.А.

Ухвалою від 14 грудня 2021 року Окружний адміністративний суд міста Києва прийняв до провадження адміністративну справу №826/9772/17 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та проведення судового засідання.

До суду надійшло клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Тихий Дніпро» про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку із відсутністю у Заступника прокурора Хмельницької області права на звернення до суду з даним позовом.

Виходячи з меж заявленого клопотання, системного аналізу положень чинного законодавства України і матеріалів справи, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на таке.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про необхідність залишення позовної заяви без розгляду на підставі пункту 1 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням такого.

В обґрунтування звернення до суду з даним позовом позивач стверджує, що звертається до суду з приводу захисту інтересів держави, оскільки фактичне надання приватному суб`єкту господарювання права користування земельною ділянкою та водним об`єктом без надання згоди уповноважених на розпорядження ними органів державної влади та місцевого самоврядування є порушенням інтересів держави.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначає Закон України «Про прокуратуру».

Згідно з частиною третьою статті 2 Закону України «Про прокуратуру», на прокуратуру не можуть покладатися функції, не передбачені Конституцією України.

За приписами пункту 2 частини першої статті 2 Закону України «Про прокуратуру», на прокуратуру покладаються такі функції, зокрема, як представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до статті 23 Закону України «Про прокуратуру», представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді інтересів громадянина (громадянина України, іноземця або особи без громадянства) у випадках, якщо така особа не спроможна самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність, а законні представники або органи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси такої особи, не здійснюють або неналежним чином здійснюють її захист.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Відповідно до частини першої статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України, здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Таким чином, прокурор у визначених Законом випадках має право на представництво інтересів держави або конкретної особи (громадянина України, іноземця або особи без громадянства), якщо таке представництво належним чином обґрунтоване, проте не на представництво інтересів суспільства в цілому, на що в даному випадку вказує позивач обґрунтовуючи заявлений позов.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 у справі №1-1/99 (далі - Рішення Конституційного Суду України) державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У даному випадку, перебравши на себе повноваження позивача, прокурор не обґрунтував та не довів належними і допустимими доказами наявність порушень відповідачем законних інтересів держави або інтересів конкретного громадянина у зв`язку з прийняттям спірних погоджень.

При цьому, на переконання суду, позивач не довів чим саме порушені інтереси держави, навіть у випадку незаконної видачі погодження Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Хмельницькій області від 15 квітня 2013 року та погодження Державного агентства рибного господарства України від 26 квітня 2013 року в частині надання Товариству з обмеженою відповідальністю «Тихий Дніпро» Режиму рибогосподарської експлуатації Щедрівського водосховища, розташованого на Південний Буг поблизу смт. Летичів, Летичівського району, Хмельницької області, дана обставина порушує права територіальної громади, якій надано право на розпорядження даною земельною ділянкою та водним об`єктом.

Крім того, відповідно до статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Представницькі органи місцевого самоврядування, сільські, селищні, міські голови, виконавчі органи місцевого самоврядування діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених цим та іншими законами.

Згідно з частиною другою статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент звернення до суду з позовом) з метою представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з адміністративним позовом (поданням), бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за адміністративним позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення Верховним Судом України, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами для представництва інтересів громадянина або держави.

Прокурор, який звертається до адміністративного суду в інтересах держави, в позовній заяві (поданні) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до адміністративного суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть бути залучені судом до участі у справі як законні представники або вступити у справу за своєю ініціативою з метою виконання покладених на них повноважень.

Отже підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

На думку суду, позивач не довів, що захист інтересів у сфері користування водними об`єктами для потреб рибного господарства та земельних ділянок водного фонду не здійснює або не належним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Зазначене вказує на відсутність у прокурора адміністративної процесуальної дієздатності на звернення до суду з даним позовом, що виключає можливість розгляду і вирішення даної справи по суті заявлених позовних вимог.

Аналогічного висновку щодо процесуальної можливості залишення позовної заяви без розгляду в справах, провадження у яких відкрито за відсутності підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави, дійшов Верховний Суд у постановах від 18 липня 2019 року (справа №826/15794/17) та від 23 жовтня 2019 року (справа №0640/4292/18).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення без розгляду позовної заяви Заступника прокурора Хмельницької області до Державного агентства рибного господарства України, Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Хмельницькій області та Державного управління охорони навколишнього середовища у Хмельницькій області, за участю третіх осіб Хмельницької обласної державної адміністрації, Летичівської селищної ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «Тихий Дніпро» та Державного підприємства - Український державний інститут по проектуванню підприємств рибного господарства і промисловості «Укррибпроект» про визнання протиправними та скасування погоджень.

Згідно з частиною четвертою статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

На підставі вищенаведеного, пункту 5 частини першої статті 240, статті 248 Кодексу адміністративного судочинства України,-

У Х В А Л И В:

1. Задовольнити клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Тихий Дніпро» про залишення позовної заяви без розгляду.

2. Залишити без розгляду позовну заяву в адміністративній справі №826/9772/17 за позовом Заступника прокурора Хмельницької області до Державного агентства рибного господарства України, Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Хмельницькій області та Державного управління охорони навколишнього середовища у Хмельницькій області, за участю третіх осіб Хмельницької обласної державної адміністрації, Летичівської селищної ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «Тихий Дніпро» та Державного підприємства - Український державний інститут по проектуванню підприємств рибного господарства і промисловості «Укррибпроект» про визнання протиправними та скасування погоджень.

Згідно з частиною другою статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.А. Кузьменко