Рішення

від 09.08.2022 по справі 640/30219/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2022 року м. Київ№ 640/30219/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Гарника К.Ю., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Ра Брайт Групп»до Головного управління ДПС у м. Києві провизнання протиправним та скасування рішення від 30 серпня 2021 року №7579/26-15-04-19-19, зобов`язання вчинити діїВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Ра Брайт Групп» (далі по тексту позивач), адреса: 03148, Київ, проспект Якуба Коласа, будинок 9, квартира 525, до Головного управління ДПС у м. Києві (далі по тексту відповідач), адреса: 0416, Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19, в якій позивач, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 10 серпня 2022 року, просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві №7579/26-15-04-19-19 від 30 серпня 2021 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «Ра Брайт Групп» (код ЄДРПОУ 41917284);

- зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у м. Києві поновити товариство з обмеженою відповідальністю «Ра Брайт Групп» (код ЄДРПОУ 41917284) в Реєстрі платників податку на додану вартість з 30 серпня 2021 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про безпідставність та необґрунтованість винесеного податковим органом рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість з підстав подання контролюючому органу протягом 12 послідовних податкових місяців декларацій з податку на додану вартість (податковий розрахунок), який свідчить про відсутність постачання /придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту, оскільки контролюючим органом позбавлено можливості позивача безперешкодно здійснювати реєстрацію податкових накладних внаслідок віднесення позивача до категорії «ризикових».

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 жовтня 2021 року позовна заява прийнята до розгляду суддею Гарником К.Ю. та відкрито провадження у справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та витребувано від Головного управління ДПС у м. Києві належним чином засвідчені копії документів, що стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

Копія ухвали суду від 26 жовтня 2021 року разом з позовною заявою та доданими до неї документами отримані уповноваженою особою відповідача 11 листопада 2021 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою, проте, відзиву на позовну заяву відповідачем на адресу суду не подано з невідомих причин.

Враховуючи неподання відповідачем відзиву на позовну заяву у встановлені судом строки без поважних причин, на підставі частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Право платника податків оскаржити рішення контролюючого органу передбачено пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України.

14 квітня 2020 року Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято рішення №46026 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, про відповідність платника податку Товариство з обмеженою відповідальністю «Ра Брайт Групп» критеріям ризиковості платника. В якості підстави такого рішення податковим органом зазначено: «п.8 критеріїв ризиковості платника податку», також податковим органом зазначено, що в ході аналізу баз даних ДПС України отримано податкову інформацію про те, що направлені на реєстрацію послуги із популяризації продукції замовника, що випускаються та реалізуються замовником на ринку України (код ДКПП 73.11) придбані у СГД, які здійснюють ризикову фінансово-господарську діяльність, а саме ТОВ «Брендісі», ТОВ «Бакстерс» та ТОВ «Корба груп».

На підставі вказаного рішення податкового органу, Державною податковою службою України була зупинена реєстрації податкової накладної №1 від 02 липня 2020 року, виписаної на контрагента позивача ТОВ «Креативні індустрії України» на загальну суму з ПДВ 310 061,81 грн

Згідно з квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 29 липня 2020 року №9181063587, документ прийнято, реєстрація зупинена, відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, реєстрації ПН/РК від 02 липня 2020 року №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Рішенням від 01 вересня 2020 року №1887448/41917284 податковим органом відмовлено в реєстрації податкової накладної/рахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1 від 02 липня 2020 року на загальну суму з урахування ПДВ 310061,81, сума коригування податкового зобов`язання та податкового кредиту 51 676,97 грн.

Не погоджуючись з рішенням Головного управління ДПС у м Києві від 14 квітня 2020 року №46026 про відповідність платника податку Товариство з обмеженою відповідальністю «Ра Брайт Групп» критеріям ризиковості платника, позивач оскаржив його до суду (адміністративна справа №640/21536/20).

30 серпня 2021 року податковим органом прийнято рішення №7579/26-15-04-19-19 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «Ра Байт Групп»(код ЄДРПОУ 41917284). Згідно з текстом вказаного рішення, комісією встановлено, що платник податку на додану вартість протягом 12 податкових місяців подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість (податковий розрахунок), яка свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту, що підтверджено довідкою від 25 серпня 2021 року № 7579/26-15-04-19-20 про результати перевірки подання та/або неподання платником ПДВ до податкового органу декларацій з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців. Платник подає податкові декларації з податку на додану вартість протягом періоду з 01 серпня 2021 року до 31 липня 2021 року з показниками, що свідчать про відсутність постачання/придбання товарів здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту, та має за останні 12 календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій 0,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням та допущеними при його прийнятті процедурними порушеннями, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі по тексту ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктами 16.1.1, 16.1.2, 16.1.3, 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 ПК України (станом на час виникнення спірних відносин) встановлено, що платник податків зобов`язаний стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України; вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно із пунктів 19-1.1, 19-1.2, 19-1.1.40, 19-1.1.46 статті 19-1 ПК України контролюючі органи виконують, зокрема, такі функції (крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу): здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків; контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів; організовують збір податкової інформації та вносять її до інформаційних баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику; використовують під час виконання своїх посадових (службових) обов`язків податкову інформацію з інформаційно-телекомунікаційних систем та інших джерел, отриману в порядку та спосіб, визначений цим Кодексом.

Розділом V ПК України визначено порядок нарахування та сплати податку на додану вартість.

Так, пунктів 1, 2 пункту 180.1 статті 180 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платником податку на додану вартість є: будь-яка особа, що провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу; будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку.

Вимоги щодо обов`язкової реєстрації платником ПДВ викладені законодавцем в статті 181 ПК України, згідно із пункту 181.1 якої у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп`ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов`язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи.

В свою чергу, пункт 182.1 статті 182 ПК України передбачено, що якщо особа, яка відповідно до пункту 181.1 статті 181 цього Кодексу не є платником податку у зв`язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій відсутні або є меншими від встановленої зазначеною статтею суми, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, така реєстрація здійснюється за її заявою.

Підпунктом «г» пункту 184.1 статті 184 ПК України встановлено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання /придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Відповідно до пункту 184.2 статті 184 ПК України анулювання реєстрації на підставі, визначеній у підпункті «а» пункту 184.1 цієї статті, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у підпунктах «б» - «з» пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу.

Анулювання реєстрації здійснюється на дату: подання заяви платником податку або прийняття рішення контролюючим органом про анулювання реєстрації; зазначену в судовому рішенні; припинення дії договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції або закінчення строку, на який утворено особу, зареєстровану як платник податку; що передує дню втрати особою статусу платника податку на додану вартість.

При цьому датою анулювання реєстрації платника податку визначається дата, що настала раніше.

З моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, складання податкових накладних (пункт 184.5 статті 184 ПК України).

Згідно із пункту 184.10 статті 184 ПК України про анулювання реєстрації платника податку контролюючий орган зобов`язаний письмово повідомити особу протягом трьох робочих днів після дня анулювання такої реєстрації.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1130 від 14 листопада 2014 року затверджено Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість (надалі Положення № 1130), яким визначається порядок: реєстрації платників податку на додану вартість; анулювання реєстрації платників податку на додану вартість; ведення реєстру платників податку на додану вартість (далі - Реєстр); присвоєння індивідуального податкового номера платника податку на додану вартість; оприлюднення даних з Реєстру; перереєстрації платників податку на додану вартість; ведення документації при реєстрації / анулюванні реєстрації платників податку на додану вартість; формування і надання витягів та довідок з Реєстру.

Підпунктом «г» пункту 5.1. Положення № 1130 встановлено, що реєстрація діє до дати анулювання, яке відбувається у випадках, визначених пунктом 184.1 статті 184 розділу V Кодексу, якщо: особа, зареєстрована як платник ПДВ, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає до контролюючого органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Згідно із пунктом 5.2. Положення № 1130 при розгляді питання анулювання реєстрації згідно з підпунктом «г» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункт «г» пункту 5.1 цього розділу) 12 місяців визначаються із урахуванням того, що:

- не враховується місяць, в якому проведено реєстрацію особи платником ПДВ, якщо особа зареєстрована платником ПДВ з дня іншого ніж перший день календарного місяця;

- включаються останні 12 послідовних податкових місяців, за які подані податкові декларації (у разі подання декларацій) або сплив строк подання податкових декларацій (у разі неподання декларацій) до отримання чи складання контролюючим органом документа, який є підставою для анулювання реєстрації.

Анулювання реєстрації здійснюється шляхом виключення платника ПДВ з Реєстру.

Відповідно до пункту 5.5 Положення № 1130 анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу може бути здійснене на підставах, визначених у підпунктах «б» - «з» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункти «б» - «з» пункту 5.1 цього розділу).

Контролюючі органи здійснюють постійний моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у разі існування відповідних підстав.

Рішення про анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей). Такими документами, зокрема, є довідка про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців (підстава - підпункт «г» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу). У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником ПДВ та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до контролюючого органу, загальні обсяги постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку).

За наявності зазначених підтвердних документів (відомостей) контролюючий орган за місцем перебування на обліку платника податків приймає рішення про анулювання реєстрації особи - платника ПДВ незалежно від здійснення контролюючим органом документальних та камеральних перевірок такої особи і їх результатів, а також обов`язку такої особи бути зареєстрованою та/або нараховувати чи сплачувати податок на додану вартість відповідно до законодавства.

Рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за самостійним рішенням контролюючого органу оформляється за формою № 6-РПДВ (додаток 5). Таке рішення складається у двох примірниках комісією, утвореною відповідно до розпорядження контролюючого органу, та підписується керівником (заступником керівника або уповноваженою особою) контролюючого органу. У рішенні про анулювання реєстрації платника ПДВ обов`язково вказуються підстави (одна або декілька) для такого анулювання з посиланням на відповідні норми Кодексу.

Дата підписання рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ уважається днем прийняття такого рішення. Рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у день підписання реєструються у журналі обліку рішень про анулювання реєстрації платників ПДВ за формою № 6-РЖ (додаток 6). Номер рішення відповідає порядковому номеру запису в цьому журналі.

Один примірник рішення зберігається в контролюючому органі, який прийняв рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. Документи чи копії документів, на підставі яких контролюючий орган прийняв рішення про анулювання реєстрації, мають бути додані до цього примірника рішення (пункт 5.6 Положення № 1130).

Аналіз наведених норм права у їх сукупності дає можливість дійти висновку, що обов`язковою умовою для прийняття контролюючим органом рішення щодо анулювання реєстрації платника податків є не здійснення платником податків господарської діяльності щодо укладання правочинів, які оподатковуються ПДВ, що тягне за собою не подання відповідних декларацій або їх подання з нульовими відомостями.

Іншими словами, анулювання реєстрації платника податку за рішенням податкового органу на підставі підпункту «г» пункту 184.1 статті 184 ПК України можливе за таких умов: неподання платником податку на додану вартість декларацій з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або подання такої декларації з податку на додану вартість з показниками про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Такі обставини мають підтверджуватись як самими деклараціями з податку на додану вартість, так і довідкою про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстром (переліком) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту у таких деклараціях.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права висловлений Верховним Судом у постанові від 05 листопада 2018 року у справі № 820/2294/16.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов`язань. Додатки до податкової декларації є її невід`ємною частиною.

За змістом пункту 48.3 статті 48 ПК України, податкова декларація повинна містити такі обов`язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Згідно з пунктом 48.4 статті 48 ПК України у окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов`язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період; дата та номер рішення про включення неприбуткової організації до Реєстру неприбуткових установ та організацій; ознака неприбутковості організації; повне найменування нерезидента; місцезнаходження нерезидента; назва та код держави резиденції нерезидента.

Форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (пункт 46.5 статті 46 ПК України).

Пунктами 49.1, 49.2 статті 49 ПК України визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Строки подання податкових декларацій визначені пунктом 49.18 статті 49 ПК України, яким, зокрема, встановлено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Відповідно до пункту 49.8 статті 49 ПК України прийняття податкової декларації є обов`язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Як передбачено абзацом 1 пунктом 49.9 статті 49 ПК України, за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

Відповідно до пункту 49.11 статті 49 ПК України у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов`язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Аналогічні положення містяться також у Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року № 21.

Як слідує із матеріалів справи, оскаржуване рішення № 7579/26-15-04-19-19 від 30 серпня 2021 року про анулювання реєстрації платника ПДВ прийнято у зв`язку з тим, що позивач протягом 12 послідовних податкових місяців подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість, які свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Відповідно до пункту 198.6.статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

При цьому суд звертає увагу, що рішенням від 01 вересня 2020 року №1887448/41917284 податковим органом відмовлено в реєстрації податкової накладної №1 від 02 липня 2020 року, рішенням від 14 квітня 2020 року № 46026 податковим органом віднесено позивача до критеріїв ризиковості платника податку.

З наведеного вбачається, що відсутність реєстрації податкових накладних позбавляє позивача права на внесення до податкової декларації відповідних сум податку сплаченого (нарахованого).

Тобто, у зв`язку з прийняття вказаних рішень податкового органу, позивач був позбавлений можливості вчиняти дії щодо реєстрації податкових накладних, а відтак і здійснювати операції з постачання або придбання товарів та послуг з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Суд також приймає до уваги, що згідно з даними автоматизованої системи документообігу суду, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 червня 2022 року у справі №640/21536/20, що набрало законної сили 08 липня 2022 року, задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ра Брайт Групп», визнано протиправним та скасовано рішення про відповідність / невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризикованості платника податку від 14 квітня 2020 року №46025, зобов`язано Головне управління ДПС у м. Києві виключити ТОВ «Ра Брайт Групп» з переліку податку, які відповідають критеріям ризикованих платника податку, визнано протиправним та скасовано рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1887448/41917284 від 01.09.2020 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 02.07.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних, зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №1 від 02.07.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, суд дійшов висновку про необгрунтованість висновків податкового органу, що стали підставою для анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість позивача.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На переконання суду, відповідачем не доведено правомірність вчинених дій, з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи платіжних доручень, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір на загальну суму 4540,00 грн. Відтак, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд присуджує на користь позивача судові витрати у розмірі 4540,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-243, 250, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ра Брайт Групп» - задовільнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві №7579/26-15-04-19-19 від 30 серпня 2021 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «Ра Брайт Групп» (код ЄДРПОУ 41917284);

3. Зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві (04116, Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19, код ЄДРПОУ 44116011) поновити Товариство з обмеженою відповідальністю «Ра Брайт Групп» (03148, місто Київ, проспект Якуба Коласа, будинок 9, квартира 525, код ЄДРПОУ 41917284) в Реєстрі платників податку на додану вартість з 30 серпня 2021 року.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ра Брайт Групп» (03148, місто Київ, проспект Якуба Коласа, будинок 9, квартира 525, код ЄДРПОУ 41917284) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (04116, Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19, код ЄДРПОУ 44116011) понесені товариством витрати по сплаті судового збору у розмірі 4540,00 грн (чотири тисячі п`ятсот сорок гривень 00 копійок).

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту рішення.

Суддя К.Ю. Гарник